Постанова

від 15.06.2015 по справі 904/10388/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.06.2015 року Справа № 904/10388/14

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Подобєд І.М. (доповідач),

суддів: Величко Н.Л., Чус О.В .

секретар судового засідання Назаренко С.Г.

представники сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача-1: ОСОБА_6, довіреність №б/н від 12.05.15, представник

від відповідача-2: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фермерського господарства ОСОБА_5 на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 02.03.2015р. у справі №904/10388/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агросфера", м.Дніпропетровськ

до відповідача-1: Фермерського господарства ОСОБА_5, смт. Онуфріївка, Онуфріївський район, Кіровоградська область

відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Гран Інвест", м.Дніпропетровськ

про стягнення 274457,81 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 02.03.2015р. у справі №904/10388/14 (суддя - Дубінін І.Ю.) позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Агросфера" задоволені повністю. Солідарно стягнуто з Фермерського господарства ОСОБА_5 та Товариства з обмеженою відповідальністю "Гран Інвест" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агросфера" 181637 грн. 01 коп. - проіндексованої суми вартості товару (боргу), 85075 грн. 37 коп. - процентів за користування товарним кредитом, 7745 грн. 43 коп. - пені.

Стягнуто з Фермерського господарства ОСОБА_5 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агросфера" 5489 грн. 16 коп. - витрат по сплаті судового збору, 12000 грн. 00 коп. - витрат на послуги адвоката.

Рішення суду першої інстанції обґрунтовано тим, що матеріалами справи підтверджено невиконання відповідачем-1 належним чином прийнятих на себе зобов'язань за договором купівлі-продажу №13340-С від 18.03.2014р. в частині своєчасної оплати товару, а відповідачем-2 своїх зобов'язань за договором поруки №13340-ПОР від 18.03.2014р., відповідно до якого останній виступає поручителем перед кредитором (позивачем), тому солідарно відповідає за виконання боржником (відповідачем-1) своїх зобов'язань. Судовий збір судом покладено на відповідача-1, оскільки спір виник з його вини. Судові витрати, які складаються із витрат позивача на оплату послуг адвоката, суд визнав обґрунтованими та також поклав обов'язок з їх відшкодування на відповідача-1. При прийнятті рішення суд керувався нормами ст.ст. 524, 525, 526, 533, 536, 549, 551, 599, 611, 655, 692, 694, 712 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 48 і 49 Господарського процесуального кодексу України тощо.

Фермерське господарство ОСОБА_5 (відповідач-1), не погодившись з рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 02.03.2015р. у справі №904/10388/14, подало апеляційну скаргу, в якій вважає, що суд першої інстанції прийняв рішення з порушенням норм матеріального і процесуального права, просить скасувати означене судове рішення і прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу у позові повністю за недоведеністю вимог та визнати недійсним договір купівлі-продажу №13340-С від 18.03.2014р.

В обґрунтування вимог у апеляційній скарзі відповідач-1 вказує, зокрема, що всупереч ст. 43 Господарського процесуального кодексу України суд не дослідив належним чином та не перевірив питання правильності (обґрунтованості) суми заборгованості, яку позивач заявив до стягнення, з урахуванням положень договору про порядок її індексації, що впливає також на похідні вимоги про стягнення процентів річних та пені. Вважає також, що договір купівлі-продажу, умови якого передбачають зміну (індексацію) ціни на товар, а в п. 4.8. якого передбачено при індексації вартості товару застосування міжбанківського валютного курсу гривні до долару США або Євро, а не офіційного курсу Національного банку України, свідчить, що в момент вчинення цього правочину сторонами не було додержано вимог, встановлених ч. 2 ст. 694 та ч. 2 ст. 533 Цивільного кодексу України, що створило умови для визнання цього договору недійсним.

ТОВ "Агросфера" (позивач) у відзиві на апеляційну скаргу заперечує на її задоволенні, оскільки вважає, що наведені в апеляційній скарзі доводи не мають чіткого, беззаперечного обґрунтованого та правового підтвердження, базуються виключно на припущеннях, котрі не відповідають фактичним обставинам справи. Вказує, що право зміни ціни на товар передбачено ст.ст. 533, 691, 694 Цивільного кодексу України, а спосіб її перегляду та показники, відповідно до яких ціна підлягає зміні, встановлені договором (п. 4.8. договору). Вважає, що таким чином, положення договору купівлі-продажу, яким встановлені зміна ціни на товар в залежності від зміни погодженого показника міжбанківського курсу гривні до іноземної валюти (євро), а також встановлений порядок її визначення, відповідають загальним засадам цивільного законодавства та не порушують жодних норм Цивільного кодексу України.

ТОВ "Гран Інвест" (відповідач-2) подало суду апеляційної інстанції клопотання, в якому зазначило, що вважає рішення господарського суду Дніпропетровської області від 02.03.2015р. у справі №904/10388/14 законним та таким, що прийняте зі всебічним дослідженням обставин справи. Просить здійснити розгляд справи без участі свого представника за наявними у ній матеріалами.

В судовому засіданні, яке відбулось 29.04.2015р., відповідач-1 заявив клопотання про зупинення провадження у справі, у зв'язку з тим, що господарським судом Дніпропетровської області порушено провадження у справі №904/3262/15 за позовом Фермерського господарства ОСОБА_5 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агросфера" про визнання недійсним договору купівлі-продажу та призначено цю справу до розгляду на 19.05.2015р. о 10:00 год. Відповідач-1 зазначив, що фермерське господарство заперечує дійсність спірного договору купівлі-продажу насіннєвого матеріалу №13340-С від 18.03.2014р., який є предметом спору і у справі №904/10388/14, тому вважає, що апеляційний суд на даний час позбавлений можливості прийняти законне та обґрунтоване рішення по суті позовних вимог ТОВ "Агросфера" у даній справі.

Позивач у своїх поясненнях від 18.05.2015р. вважає, що суд апеляційної інстанції наділений процесуальною можливістю та має необхідні докази для того, щоб всебічно перевірити та встановити правомірність укладеного договору купівлі-продажу №13340-С від 18.03.2014р., не чекаючи поки суд першої інстанції розгляне відповідну справу, тому просить залишити клопотання відповідача-1 про зупинення провадження без задоволення. Вказує на те, що доводи Фермерського господарства ОСОБА_5 про те, що вказаний договір купівлі-продажу був укладений із перевищенням повноважень без його подальшого схвалення, а відтак має бути визнаний недійсним, спростовується наявними в матеріалах справи доказами.

Вирішення клопотання про зупинення провадження у даній справі було перенесене в судове засідання 15.06.2015р.

В судовому засіданні 15.06.2015р., у зв'язку зі зміною складу колегії суддів, розгляд справи розпочато заново.

Позивач та відповідач-2 були належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи, але представники цих учасників судового процесу в судове засідання 15.06.2015р. не з'явились.

Позивач у письмовій заяві від 10.06.2015р. до Дніпропетровського апеляційного господарського суду вказує, що виклав свою правову позицію у відзиві на апеляційну скаргу, вважає апеляційну скаргу необґрунтованою та безпідставною, відтак просить суд апеляційної інстанції залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції - без змін. Повідомив при цьому, що 26.05.2015р. господарським судом Дніпропетровської області у справі №904/3262/15 було прийнято рішення, яким у задоволенні позовних вимог Фермерського господарства ОСОБА_5 до ТОВ "Агросфера" про визнання недійсним договору купівлі-продажу №13340-С від 18.03.2014р. відмовлено в повному обсязі. Вважає, що на сьогодні відсутні будь-які підстави для зупинення провадження у даній справі до завершення розгляду іншої справи - справи за №904/3262/15. Просить провести розгляд апеляційної скарги Фермерського господарства ОСОБА_5 без участі представника позивача (ТОВ "Агросфера") за наявними у справі матеріалами.

Враховуючи, що позивач і відповідач-2 не скористалися наданими їм правами брати участь в судових засіданнях та на засадах змагальності доводити суду обґрунтованість своїх вимог та заперечень, а апеляційний господарський суд обмежений певними процесуальними строками розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу можливо розглянути по суті в цьому судовому засіданні за наявними матеріалами в порядку ст.ст. 75, 99 Господарського процесуального кодексу України.

Представник Фермерського господарства ОСОБА_5 (відповідача-1) у судовому засіданні 15.06.2015р. підтримав вимоги апеляційної скарги. Пояснив, що, на його думку, позивач не довів, а суд не встановив за допомогою належних доказів факт поставки товару, зокрема: хто відпустив та хто здійснив транспортування товару, а також наявність у постачальника відповідних сертифікатів відповідності цього товару. Звернув увагу на суперечливі умови п. 4.9. договору, які, на його твердження, обмежують подальшу індексацію вартості товару. Вважав невірними розрахунки заборгованості в частині визначення проіндексованої вартості товару та похідних вимог про стягнення процентів та пені. Підтримав письмові пояснення Фермерського господарства ОСОБА_5, у яких відповідач-1 просив суд апеляційної інстанції звернути увагу на те, що враховуючи положення ГПК України та позицію Пленуму Вищого господарського суду України судовий збір у сумі 5489,16 грн. та 12000,00 грн. витрат на послуги адвоката, на його думку, підлягали стягненню у рівних частках із обох відповідачів, а не лише з відповідача-1.

Колегією суддів розглянуто клопотання Фермерського господарства ОСОБА_5 про зупинення провадження у даній справі у зв'язку із розглядом іншої справи, що перебуває у провадженні господарського суду Дніпропетровської області у справі №904/3262/15, та відмовлено у його задоволенні.

Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, в процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до положень ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, перевіривши повноту встановлених місцевим господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів Дніпропетровського апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено із матеріалів справи, між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агросфера" (Продавець) і Фермерським господарством ОСОБА_5 (Покупець) був укладений договір купівлі-продажу №13340-С від 18.03.2014р., за умовами якого Продавець зобов'язався передати, а Покупець зобов'язався прийняти та оплатити вартість насіннєвого матеріалу, іменований у подальшому Товар, відповідно до умов даного Договору (додаткових угод та специфікацій до нього).

Відповідно до п.3.1. Договору купівлі-продажу, конкретний асортимент, кількість, ціна, строк поставки та умови оплати Товару наведені в Специфікаціях до даного Договору. Специфікації є невід'ємною частиною даного Договору. Ціна Товару встановлена по домовленості Сторін, а Сторони визначили грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті - (Долар США або Євро). Оплата Товару (виконання зобов'язання) передбачено у гривні, згідно розділу 4 цього Договору.

За умовами п. 3.2. Договору купівлі-продажу, загальна сума Договору складається із суми вартості Товару по всіх Специфікаціях, підписаних в рамках цього Договору, які є його невід'ємною частиною, з урахуванням зміни ціни у спосіб передбачений пунктами 4.7., 4.8. та суми процентів за користування товарним кредитом.

Так, згідно умовам договору купівлі-продажу та відповідних специфікацій до нього позивач зобов'язався поставити, а відповідач-1 прийняти у власність товар - насіннєвий матеріал на загальну суму 132152,32 грн., а саме:

- на підставі специфікації №1 від 18.03.2014р. - насіння кукурудзи ЕС Сенсор (F1, Україна, 80000 шт.) у кількості 67 кг/п.е. за ціною 1 кг/1 п.е. - 1763,84 грн., всього з ПДВ - 118177,28 грн., еквівалент вартості (зобов'язання) в Є (євро) - 8710,00 євро;

- на підставі специфікації №2 від 18.03.2014р. - насіння соняшника Біба ЕС (F1, Україна, 150000 шт.) у кількості 6 кг/п.е. за ціною 1 кг/1 п.е. - 1763,84 грн. та гібрид кукурудзи Дельфін (F1, Україна, 80000 шт.) у кількості 2 кг/1 п.е. за ціною - 1696,00 грн., а всього з ПДВ - 13975,04 грн., еквівалент вартості (зобов'язання) в Є (євро) - 1030,00 євро.

У відповідності до вищевказаних специфікацій:

- продавець надає товарний кредит з відстрочкою платежу, з наступним графіком його сплати, а саме: специфікація №1 - №2 - 100% від суми вартості всього товару по специфікації, строк оплати до 25.10.2014р.;

- строк сплати товарного кредиту становить до 25.10.2014 року;

- Покупець має право на коригування ціни на Товар, придбаного згідно специфікації, в сторону зменшення, у розмірі 0%, лише при виконанні ним - Покупцем двох взаємопов'язаних умов, а саме: - фактичне придбання всього об'єму Товару по даній специфікації, з дотриманням кількості Товару у розрізі асортименту за найменуванням; - здійснення своєчасного розрахунку за придбаний Товар у розмірі 100% від загальної суми вартості Товару належної до сплати, з урахуванням умов пунктів 4.7., 4.8. Договору.

Пунктом 4.2. Договору купівлі-продажу передбачено, що товарний кредит з відстрочкою платежу по даному Договору надається на умовах сплати 0,01% річних за користування товарним кредитом. Товарний кредит наданий Продавцем Покупцю в межах строків визначених умовами оплати товару у Специфікації - є строком правомірного користування товарним кредитором. Користування товарним кредитом за межами строків встановлених умовами оплати товару - є неправомірне користування Покупцем товарним кредитом. У разі несвоєчасної сплати товарного кредиту, Покупець продовжує користуватись товарним кредитом (неправомірне користування) по ставці згідно п. 7.2. (протягом 10-ти календарних днів), а далі по ставці згідно п. 7.3. договору.

Відповідно до п. 4.6. Договору купівлі-продажу, оплата вартості Товару та нарахованих процентів проводиться в гривнях. Сторони домовились та узгодили зміну ціни на Товар в межах періоду часу, що вказаний у п. 4.7. та згідно способів викладених у пунктах 4.7., 4.8. Договору.

Так, у пункті 4.7. Договору купівлі-продажу сторонами узгоджена зміна ціни на Товар, а саме обумовлено, що якщо у періоди часу: з моменту підписання Специфікації до відвантаження (поставки товару) та протягом всього строку користування Покупцем товарним кредитом (як правомірного користування так і неправомірного), офіційний курс гривні до іноземної валюти - (Долар США) або до іноземної валюти - (Євро) зміниться в більшу або меншу сторону від офіційного курсу гривні до іноземної валюти - (Долар США або Євро), що визначений у Специфікації до Договору на момент її підписання, Покупець (відповідач-1) зобов'язаний сплатити Продавцю (позивачу) проіндексовану суму вартості Товару у гривні по Договору, як проданого на умовах товарного кредиту, так і на інших умовах.

Пунктом 4.8. договору купівлі-продажу передбачено, що якщо офіційний курс гривні до іноземної валюти - (Долар США чи Євро) А1 існуючий на певну дату у періодах, про які йдеться мова у п. 4.7. Договору, буде величиною меншою, ніж існуюча на ту ж дату ставка міжбанківського валютного курсу гривні до долара США чи Євро (курсу продажу), то Продавець (позивач) має право на індексацію суми вартості Товару у гривні, а Покупець (відповідач-1) зобов'язаний сплатити Продавцю (позивачу) уже проіндексовану суму вартості Товару у гривні, з врахуванням ставки міжбанківського валютного курсу гривні до долара США чи Євро (курс продажу), згідно наступної формули (для Специфікацій, де грошовий еквівалент зобов'язання передбачено у іноземній валюті - Євро):

Проіндексована сума вартості товару у гривні встановлюється як (М1:А0)хСП=ПСП, де:

М1 - міжбанківський курс гривні до Євро (курс продажу) на дату, коли мало місце його зміна в більшу або меншу сторону по відношенню до А0;

А0 - це:

- (при першій індексації суми вартості товару (боргу)) - офіційний курс гривні до іноземної валюти - Євро визначений у Специфікації до Договору;

- (при кожній черговій індексації) - це курс гривні до іноземної валюти - Євро, який при попередній індексації суми вартості товару (боргу) був на місці показника М1.

СП - сума вартості товару (боргу), яка підлягає індексації (першій чи черговій) станом на:

- дату, коли грошові кошти від Покупця (відповідача-1) (оплата по Договору) зараховані на розрахунковий рахунок Продавця (позивача);

- дату, вказану в умовах оплати у Специфікації, як останній день строку погашення товарного кредиту;

- дату будь-яку послідуючу, яка йде після дати, вказаної в умовах оплати у Специфікації, як останній день строку погашення товарного кредиту.

ПСП - проіндексована сума вартості Товару (боргу).

Також у пункті 4.8. договору купівлі-продажу сторони обумовили, що Міжбанківський курс гривні до іноземної валюти - Долар США чи Євро (курс продажу) підтверджується довідкою ПАТ "АКТАБАНК" чи/або ПАТ "ПУМБ", чи/або ПАТ "Райффайзен Банк Аваль". Банк обирається за вибором Продавця (позивача). Кількість разів, при яких може бути задіяна індексація суми вартості Товару у гривні (боргу), є необмеженою і прямо пропорційно залежить від кількості разів зміни курсу гривні до іноземної валюти, згідно пунктів 4.7., 4.8. Договору, у періоди: починаючи з моменту підписання Специфікації до відвантаження (поставки Товару Покупцю), та протягом всього періоду користування Покупцем (відповідачем) товарним кредитом (як правомірного користування так і не правомірного).

В пункті 4.9. сторони Договору купівлі-продажу домовились, що грошовий еквівалент суми вартості товару (зобов'язання) у іноземній валюті визначається у специфікації по офіційному курсу гривні до іноземної валюти (долара США чи Євро) на дату підписання Специфікації. Зміна ціни на Товар при підписанні видаткової накладної (відвантаження Товару) здійснюється у спосіб, передбачений пунктом 4.7. Договору. а у подальшому ціна на Товар коригується до міжбанківського валютного курсу гривні до іноземної валюти (долара США чи Євро) - (курсу продажу) - М1, і здійснюється у спосіб , передбачений пунктом 4.8., якщо офіційний курс гривні до іноземної валюти (долара США чи Євро) - А1 на дату відвантаження Товару буде величиною меншою ніж міжбанківський валютний курс - М1 на ту ж дату.

Згідно з пунктом 4.10. Договору купівлі продажу, з моменту підписання Специфікації до відвантаження (поставки) Товару Покупцю, умова пунктів 4.7., 4.8., Договору щодо способу зміни ціни на товар стосується і поширює свою дію на вартість Товару, що оплачується на умовах попередньої оплати.

У відповідності до пунктів 4.13., 4.14. Договору купівлі-продажу, Продавець зобов'язаний надати покупцю рахунок, податкову накладу, накладну на передачу товару (видаткова), свідоцтво якості Товару, а на вимогу Покупця - товарно-транспортну накладну. Покупець для отримання Товару зобов'язаний надати продавцю доручення на право отримання товарно-матеріальних цінностей.

Пунктом 5.1. Договору купівлі-продажу передбачено, що право власності на Товар переходить до Покупця в момент одержання ним Товару, супровідних документів, та підписання накладних на передачу Товару.

Відповідно до пункту 5.4. Договору купівлі-продажу, прийом Товару по кількості і якості та документів згідно пункту 4.13. проводиться Покупцем у момент одержання Товару від Продавця. Покупець зобов'язаний перевірити цілісність тари, пломб на ній (якщо вони присутні), а також відсутність ознак ушкодження і псування Товару й у випадку їхнього виявлення негайно, до закінчення прийому, письмово заявити Продавцю. При відсутності такої заяви Товар вважається прийнятим Покупцем, а документи, передбачені пунктом 4.13., - йому переданими.

За умовами п. 13.1. Договору купівлі-продажу, цей договір набирає сили з моменту підписання обома Сторонами і діє до 31 грудня 2014р., а в частині розрахунків - до повного виконання Покупцем своїх зобов'язань за цим Договором.

Одночасно з укладеним договором купівлі-продажу між ТОВ "Агросфера" (Кредитор) і ТОВ "Гран Інвест" (Поручитель) був укладений договір поруки за №13340-ПОР від 18.03.2014р., за яким Поручитель зобов'язався перед Кредитором відповідати за порушення Фермерським господарством ОСОБА_5 (Боржник) його зобов'язань перед Кредитором по основному договору, передбаченому розділом 2 цього договору поруки, що включає: погашення (сплату) товарного кредиту та будь-якої іншої заборгованості в сумі та у строк згідно основного договору; погашення (сплату) суми, на яку збільшено вартість товару, у зв'язку із застосуванням способу зміни ціни на товар (індексація) згідно умов основного договору; сплату процентів за користування товарним кредитом у відповідності до основного договору та процентів за користування грошовими коштами; сплату неустойки (штрафу, пені), що передбачені умовами основного договору, а також сплату усіх можливих судових та/або господарських витрат, пов'язаних з розглядом справ, предметами яких будуть вимоги Кредитора, пов'язані з виконанням основного договору.

Під основним договором в цьому договорі розуміють договір купівлі-продажу №13340-С від 18.03.2014р., укладений між Кредитором (в основному договорі іменується Продавець) та Боржником (в основному договорі іменується Покупець) (п. 2.1. Договору).

Пунктом 1.4. Договору встановлено, що Поручитель відповідає солідарно та в повному обсязі по зобов'язанням Боржника перед Кредитором по основному договору. При цьому Кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх Боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Цим договором поруки забезпечується виконання зобов'язання у повному обсязі.

У пункті 8.1. Договору поруки сторони встановили, що цей договір набирає чинності з дати його підписання та діє протягом 4-х років.

Як вірно було встановлено місцевим господарським судом та підтверджено матеріалами справи, згідно умовам зазначеного договору купівлі-продажу позивач поставив, а відповідач-1 прийняв у власність товар - насіннєвий матеріал на загальну суму 137543,75 грн., з яких:

- на підставі специфікації №1 та за видатковою накладною №240302/01 від 24.03.2014р. товар вартістю 122384,21 грн.;

- на підставі специфікації №2 та за видатковою накладною №270324/01 від 27.03.2014р. товар вартістю 15159,54 грн.

Як свідчать підписи сторін у вказаних вище видаткових накладних, зі сторони Покупця Товар був отриманий безпосередньо ОСОБА_5 (а.с. 19-20). При цьому, вказані видаткові накладні підписані без жодних заперечень та зауважень, зокрема щодо його якості та відповідності вимогам чинного законодавства щодо сертифікації такого роду товару, що спростовує доводи представника відповідача-1 щодо недоведеності факту поставки позивачем товару відповідачу-1.

У відповідності до вищевказаних специфікацій строк сплати товарного кредиту становить до 25.10.2014 року.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем-1 було здійснено один платіж по договору купівлі-продажу №13340-С від 18.03.2014р. на загальну суму 15159,54 грн., що підтверджується банківською випискою ПАТ "ПУМБ" від 13.11.2014р.

Вказана сума платежу була зарахована позивачем на часткове погашення суми заборгованості за договором купівлі-продажу №13340-С від 18.03.2014р., а саме на часткове погашення проіндексованої суми вартості товару (боргу) по товарному кредиту зі строком оплати до 25.10.2014р. згідно специфікації №2.

Таким чином, відповідач-1 зі своєї сторони не здійснив своєчасних та у повному обсязі розрахунків, відповідно до умов договору купівлі-продажу №13340-С від 18.03.2014р., що й спричинило виникнення між сторонами спору у даній справі щодо порядку виконання ними своїх зобов'язань за договором купівлі продажу та за договором поруки.

Як визначає ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 2 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Відповідно до ч. 1 ст. 694 Цивільного кодексу України, договором купівлі-продажу може бути передбачений продаж товару в кредит з відстроченням або з розстроченням платежу.

Товар продається в кредит за цінами, що діють на день продажу. Зміна ціни на товар, проданий в кредит, не є підставою для проведення перерахунку, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 2 ст. 694 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 524 Цивільного кодексу України, зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.

Відповідно ч. 2 ст. 533 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

За приписами ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Наведені вище норми чинного законодавства України надають право сторонам за договором купівлі-продажу товару з розстроченням платежу встановити в умовах такого договору ціну товару з визначенням грошового еквіваленту в іноземній валюті, суми, що підлягає сплаті у гривнях, та передбачити можливість здійснювати перерахунок ціни товару, проданого в кредит.

Оскільки пунктом 4.8. Договору купівлі-продажу сторонами було узгоджено право позивача на індексацію суми вартості товару (боргу) у гривні, у разі зміни (збільшення або зменшення) міжбанківського валютного курсу гривні до іноземної валюти (Долар США чи Євро), позивач мав законні підстави перерахунку суми боргу з урахуванням відповідних змін, що спростовує доводи апеляційної скарги відповідача-1 щодо неправомірного розрахунку позивачем заборгованості, застосовуючи міжбанківський курс з урахуванням комісії.

Відтак, колегія суддів вважає, що умови укладеного між сторонами договору купівлі-продажу №13340-С від 18.03.2014р. не суперечать вищевказаним нормам чинного законодавства, які регулюють правовідносини з купівлі-продажу товару на умовах товарного кредиту, тому підстав для визнання цього договору недійсним, передбачених ч. 1 ст. 203 та ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України, - немає.

Щодо заявленого відповідачем-1 клопотання про зупинення провадження у даній справі до завершення розгляду господарським судом Дніпропетровської області іншої справи за №904/3262/15, предметом спору у якій є позовні вимоги Фермерського господарства ОСОБА_5 до ТОВ "Агросфера" про визнання недійсним укладеного між цими сторонами договору купівлі-продажу № 13340-С від 18.03.2014р., то колегія суддів не знайшла підстав для його задоволення враховуючи на те, що рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 26.05.2015р. у задоволені позовних вимог Фермерського господарства ОСОБА_5 відмовлено в повному обсязі, тобто розгляд справи №904/3262/15 завершено по суті, а тому відсутні обставини, які б перешкоджали розгляду по суті даної справи, передбачені ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України.

Як зазначено позивачем у розрахунку проіндексованої суми вартості товару (боргу) до договору купівлі - продажу №13340-С від 18.03.2014р. (а.с. 15), ним були використані значення курсу гривні до Євро, визначеного у специфікації або на дату попередньої індексації, який дорівнював 1356,800 грн. за 100 одиниць на 18.03.2014р., та застосовано у цьому розрахунку курс гривні до Євро на дату виникнення боргу або на дату платежу, який дорівнював 1658,000 грн. за 100 одиниць на 27.10.2014р., та який дорівнював 1957,000 грн. за 100 одиниць на 13.11.2014р. та 1940,000 за 100 одиниць на 24.12.2014р.

Перевіривши доводи відповідача-1 про відсутність в матеріалах справи доказів про застосовані у розрахунках позивача міжбанківських курсів купівлі-продажу валют гривні до долару США та гривні до Євро, колегія суддів встановила, що вони спростовуються наявними довідками ПАТ "ПУМБ" (а.с. 22-23, 66).

Перевіривши розрахунки позивача, колегія суддів Дніпропетровського апеляційного господарського суду визнає їх такими, що не в повній мірі відповідають порядку визначення вартості товару з урахуванням її індексації та погашення заборгованості, який був передбачений сторонами в умовах договору купівлі-продажу, тому частково погоджується із доводами апеляційної скарги відповідача-1 та не погоджується із висновком суду першої інстанції, який встановив, що розмір проіндексованої суми основного боргу відповідача-1 перед позивачем становить 181637,01 грн., з якої 122384,21 грн. - сума вартості товару, 59252,80 грн. - сума індексації.

Так, визначаючи проіндексовану вартість товару (боргу), за станом на 24.12.2014р. по відношенню до вартості товару, яка була визначена у вказаних вище специфікаціях за станом на 18.03.2014р., позивач необґрунтовано застосував у своїх розрахунках вже проіндексовану вартість товару (боргу) у гривні, яка була визначена ним у вказаних вище видаткових накладних за станом на 24.03.2014р. та на 27.03.2014р. відповідно, тобто всупереч умовам пунктів 4.7.-4.9. Договору купівлі-продажу мала місце подвійна індексація за період з 18.03.2014р. по 24.03.2014р. (для товару за специфікацією №1 від 18.03.2014р.) та за період з 18.03.2014р. по 27.03.2014р. (для товару за специфікацією №2 від 18.03.2014р.).

Позивач зі своєї сторони означених доводів відповідача-1 з приводу невідповідності розрахунків заборгованості умовам договору не спростував.

Відтак за перерахунком суду апеляційної інстанції загальна проіндексована сума вартості товару за станом на 24.12.2014р. складає 173971,56 грн., виходячи із наступних розрахунків:

118177,28 грн. х 1658,000/1356,800 = 144411,80 грн. (за специфікацією №1 на 27.10.2014р.);

144411,80 грн. х 1957,000/1658,000 = 170454,70 грн. (за специфікацією №1 на 13.11.2014р.);

170454,70 грн. х 1940,000/1957,000 = 168974,00 грн. (за специфікацією №1 на 24.12.2014р.);

13975,04 грн. х 1658,000/1356,800 = 17077,40 грн. (за специфікацією №2 на 27.10.2014р.);

17077,40 грн. х 1957,000/1658,000 = 20157,10 грн. (за специфікацією №2 на 13.11.2014р.)

20157,10 грн. - 15159,54 грн. (часткова оплата 13.11.2014р. за специфікацією №2) = 4997,56 грн.

168974,00 грн. (проіндексована сума вартості товару за специфікацією №1 на 24.12.2014р.) + 4997,56 грн. (проіндексована сума вартості товару за специфікацією №2 на 24.12.2014р.) = 173971,56 грн. (загальна проіндексована сума вартості товару за станом на 24.12.2014р.)

Відносно доводів апеляційної скарги відповідача-1 про неправомірність застосування міжбанківського курсу, тобто з урахуванням банківської комісії, то вони відхиляються судовою колегією, як необґрунтовані, оскільки вищенаведеними умовами п.4.8. договору купівлі-продажу обумовлено застосування саме міжбанківського курсу гривні до іноземної валюти, а не офіційного курсу Національного банку України, що не суперечить наведеним нормам чинного законодавства.

Додатково до суми основного боргу позивач також просив стягнути з відповідачів грошові кошти у сумі 85075,37 грн. процентів, які були нараховані за користування товарним кредитом, та суму 7745,43 грн. пені.

Стягнення процентів сторони передбачили в розділі 7 Договору купівлі-продажу.

Так, якщо Покупець прострочив оплату товару, проданого в кредит, на прострочену суму нараховується 35 процентів річних за користування товарним кредитом від останнього дня строку, коли товар мав бути оплачений, та протягом 10-ти календарних днів, тобто до моменту, коли починає діяти інша процентна ставка, визначена у п. 7.3. цього Договору (п.7.2. Договору купівлі-продажу).

Якщо Покупець прострочив оплату товару, проданого в кредит, через 10 календарних днів від останнього дня строку, коли товар мав бути оплачений, до дня його фактичної оплати, на прострочену суму нараховуються 350 процентів річних за користування товарним кредитом (п.7.3. Договору купівлі-продажу).

Статтею 536 Цивільного кодексу України встановлено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Частиною 3 ст. 692 Цивільного кодексу України передбачено право продавця у разі прострочення оплати товару вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Частиною 5 ст. 694 Цивільного кодексу України також встановлено, що якщо покупець прострочив оплату товару, на прострочену суму нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути оплачений, до дня його фактичної оплати.

Відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України, одним із видів забезпечення виконання зобов'язання є неустойка.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

Пунктом 7.1. вказаного Договору купівлі-продажу сторонами узгоджено, що у випадку порушення Покупцем термінів оплати, згідно цього Договору він сплачує Продавцю неустойку у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від своєчасно неоплаченої суми заборгованості, за кожний день прострочення оплати. Сторони прийшли до взаємної згоди, що нарахування пені припиняється через рік (365 календарних днів) від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Таким чином, умовами укладеного між сторонами договору купівлі-продажу встановлено окремі зобов'язання відповідача-1 як зі сплати процентів за користування товарним кредитом, так і зі сплати неустойки (пені) за порушення виконання ним своїх грошових зобов'язань, що не може вважатися покладенням подвійної відповідальності за одне й те саме цивільне правопорушення.

Стаття 629 Цивільного кодексу України встановлює обов'язковість договору для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно з приписами ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України цивільні та господарські зобов'язання мають бути виконані належним чином і у встановлений договором строк, а одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, крім випадків, передбачених законом.

Виходячи із встановлених обставин справи, умов укладеного між сторонами договору купівлі-продажу, колегія суддів вважає, що місцевим господарським судом було правильно застосовані положення вище наведеного цивільного законодавства та зроблений правильний висновок про правомірність позовних вимог позивача й в частині про стягнення процентів, які були нараховані за користування товарним кредитом, та суми пені, як санкції за порушення покупцем виконання своїх грошових зобов'язань.

Однак перевіривши розрахунки позивача, колегія суддів вважає, що оскільки позивачем було допущено помилки у визначенні розміру проіндексованої суми вартості товару, ця помилка впливає й на правильність похідних розрахунків суми процентів та пені, обґрунтований розмір яких, за перерахунком суду апеляційної інстанції має становити 81501,26 грн. процентів та 7422,66 грн. пені відповідно, виходячи із наступних розрахунків.

Розрахунок процентів:

(144411,80 грн. + 17077,40 грн.) х 35%/100% х 10дн./365дн. = 1548,52 грн. (проценти за користування товарним кредитом за перші 10 днів, починаючи з 28.10.2014р. за ставкою 35% специфікація №1 та №2 разом);

(144411,80 грн. + 17077,40 грн.) х 350%/100% х 6дн./365дн. = 9291,15 грн. (проценти за користування товарним кредитом за наступні 6 днів з 07.11.2014р. по 13.11.2014р. за ставкою 350% специфікація №1 та №2 разом);

(170454,70 грн. + 4997,56 грн.) х 350%/100% х 42дн./365дн. = 70661,59 грн. (проценти за користування товарним кредитом за наступні 42 дні з 14.11.2014р. по 24.12.2014р. за ставкою 350% специфікація №1 та №2 разом).

1548,52 грн. + 9291,15 грн. + 70661,59 грн. = 81501,26 грн. (сукупна сума процентів).

Розрахунок пені:

(144411,80 грн. + 17077,40 грн.) х 25%/100% х 16дн./365дн. = 1769,74 грн. (пеня за прострочення оплати за перші 16 днів, починаючи з 28.10.2014р., де 25% - подвійна облікова ставка НБУ, специфікація №1 та №2 разом);

(170454,70 грн. + 4997,56 грн.) х 28%/100% х 42дн./365дн. = 5652,92 грн. (пеня за прострочення оплати за наступні 42 дні, починаючи з 14.11.2014р., де 28% - подвійна облікова ставка НБУ, специфікація №1 та №2 разом);

1769,74 грн. + 5652,92 грн. = 7422,66 грн. (сукупна сума пені).

Відтак, за висновком колегії суддів, виходячи із обставин справи обґрунтованими та такими, що підлягали задоволенню є позовні вимоги позивача про стягнення заборгованості, яка складається з суми 173971,56 грн. - проіндексованої вартості товару, 81501,26 грн. - процентів за користування товарним кредитом та 7422,66 грн. - пені за порушення строків оплати товарного кредиту, а в решті вимог має бути відмовлено, як безпідставних.

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися порукою.

Відповідно до ст. 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (ст. 554 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 543 Цивільного кодексу України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Оскільки відповідачем-1 порушено зобов'язання за договором купівлі-продажу №13340-С від 18.03.2014р., у позивача згідно з Договором поруки №13340-ПОР від 18.03.2014р. виникло право висунути вимоги щодо задоволення виконання зобов'язання за основним Договором до відповідачів солідарно.

Щодо доводів відповідача-1 про неправильний розподіл судових витрат у справі, то колегія суддів, частково погоджується з ними, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 48 Господарського процесуального кодексу України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об'єднання (організаційні форми адвокатської діяльності).

Статтею 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

В той же час відповідно до ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Отже, укладаючи договір про надання правової допомоги сторони можуть встановити будь-яку вартість послуг, що надаються адвокатом, незалежно від ціни позову, що не суперечить загальним засадам цивільного законодавства та принципу свободи договору (п.3 ч.1 ст.3 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 28 Господарського процесуального кодексу України, справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника.

Згідно ч. 3 ст. 28 Господарського процесуального кодексу України представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи та посвідчується печаткою підприємства, організації (за наявності).

Згідно ч. 7 ст. 28 Господарського процесуального кодексу України, повноваження адвоката як представника можуть також посвідчуватися ордером, дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги, або договором. До ордера обов'язково додається витяг з договору, у якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій. Витяг засвідчується підписом сторін договору.

З матеріалів справи вбачається, що до позовної заяви, яка була підписана від імені позивача його представником - адвокатом Савченко О.А., була надана копія належним чином завіреного Договору №82/14 від 18.12.2014р. про надання послуг адвоката (а.с. 39) та ордер Серія ДП №351 /000037 від 25.12.2014р. (а.с. 40).

Зміст цих документів підтверджує, що послуги адвоката Савченко О.А. надавались за Договором №82/14 від 18.12.2014р. про надання послуг адвоката у сфері права, укладеним між Адвокатським об'єднанням "Адвокатське бюро "Баррістер" (Виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агросфера" (Замовник), згідно з умовами якого Виконавець зобов'язався надати послуги адвоката щодо захисту порушених майнових прав і законних інтересів Замовнику та представництва інтересів останнього у господарському суді Дніпропетровської області з питання стягнення з Фермерського господарства ОСОБА_5 проіндексованої суми вартості товару (боргу), процентів за користування товарним кредитом, пені по договору купівлі-продажу №13340-С від 18.03.2014р.

Відповідно до довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України АА №696956 (а.с. 34) Савченко О.А. є керівником Адвокатського об'єднання "Адвокатське бюро "Баррістер".

Вартість послуг адвоката (гонорар), згідно розділу 1 договору №82/14 від 18.12.2014р. про надання послуг адвоката у сфері права, - це передбачена цим договором винагорода за виконані адвокатським об'єднанням (виконавцем) дії по наданню послуг адвоката у сфері права. Вартість послуг адвоката (гонорар) не включає кошти, що вносяться замовником на покриття фактичних витрат, пов'язаних з виконанням цього Договору.

Додатком №1 до вказаного Договору про надання послуг адвоката у сфері права №82/14 від 18.12.2014р. визначена вартість послуг (гонорару) адвоката у фіксованій сумі, яка становить 12000,00 грн. (а.с. 71).

За результатами виконаних робіт між сторонами був підписаний акт приймання-передачі надання послуг адвоката у сфері права від 06.02.2015 року, згідно з яким вартість робіт складає 12000,00 грн. (а.с. 73).

За виконання робіт позивачем фактично сплачено АО "Адвокатське бюро "Баррістер" суму 12000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №1891 від 06.02.2015 року (а.с. 72). Цей доказ свідчить про дійсність понесених позивачем витрат на оплату послуг адвоката у даній справі.

Таким чином, в матеріалах цієї судової справи наявні докази, які підтверджують виконання адвокатським бюро перелічених зобов'язань. Відтак, судом першої інстанції вірно встановлено, що загальна сума фактично здійснених позивачем витрат за надані адвокатські послуги складає 12000,00 грн.

Передбачуваний обсяг дій з підготовки та подання до суду позовної заяви, які потребували попереднього вивчення та аналізу документації сторін, так і дій по безпосередньому представництву інтересів позивача в судових засіданнях під час розгляду даної справи судом, міг бути покладений вказаним адвокатом в основу для визначення розміру вартості таких послуг (гонорару) саме в означеному розмірі, який, як вважає колегія суддів, відповідає критеріям розумності стосовно даної справи і підстави для їх зменшення відсутні.

Однак, при цьому судова колегія встановила, що місцевий господарський суд невірно застосував положення ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, зазначивши, що усі судові витрати у справі покладаються на відповідача-1, як на особу, внаслідок неправильних дій якої виник спір у суді, оскільки саме відповідач-1 не виконав зобов'язання, передбачені договором купівлі-продажу.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору. Зазначена норма виступає процесуальною санкцією, яка застосовується господарським судом незалежно від того, чи заявлялося відповідне клопотання заінтересованою стороною (п. 4.7. постанови Пленуму Вищого господарського суду від 21.02.2013р. №7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI ГПК України").

Згідно ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача, при відмові в позові - на позивача, при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

В п. 6.5. постанови пленуму Вищого господарського суду від 21.02.2013р. №7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI ГПК України" зазначено, що розподіл сум інших, крім судового збору, судових витрат здійснюється за загальними правилами частини п'ятої ст. 49 ГПК України, тобто при задоволенні позову вони покладаються на відповідача, при відмові в позові - на позивача, а при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. За тими ж правилами здійснюється й розподіл сум цих витрат у розгляді господарським судом апеляційних і касаційних скарг.

Отже, витрати позивача на оплату послуг адвоката є однією зі складових частин судових витрат, а тому їх розподіл між сторонами у справі повинен визначатися судом відповідно до загальних правил, встановлених ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, а розмір судового збору може покладатися судом на винну сторону.

Таким чином, вказані вище положення ч. 2 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, місцевий господарський суд міг врахувати лише при стягненні судового збору.

Натомість, як встановлено судом у цій справі, позовні вимоги позивача до відповідачів, як до солідарних боржників, ґрунтувались на фактах неналежного виконання цими особами як договору купівлі-продажу (основного договору), так і договору поруки. Висновок суду першої інстанції щодо правомірності позовних вимог про солідарне стягнення з обох відповідачів грошових коштів на виконання також ґрунтується на підтвердженні факту порушення своїх зобов'язань як відповідачем-1 - за основним договором, так і відповідачем-2 - за договором поруки. Відтак, висновок місцевого господарського суду про необхідність покладення на відповідача-1 усіх судових витрат, у тому числі й витрат на оплату послуг адвоката, як того й вимагав позивач у своїх позовних вимогах, посилаючись на те, що спір виник внаслідок неправильних дій саме відповідача-1, - не відповідає обставинам справи.

Отже, встановлені судом апеляційної інстанції обставини, вказують на недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, та на неправильне застосування судом норм процесуального права під час розподілу судових витрат у справі, тому згідно до приписів п. 2 ч. 1 ст. 103 та п.п. 2 та 4 ч. 1 та ч. 2 ст. 104 Господарського процесуального кодексу України, є підставою для частково скасування оскаржуваного судового рішення - в частині, що визначає розмір належних до стягнення проіндексованої суми боргу, процентів за користування товарним кредитом та пені, а також в частині, що визначає порядок розподілу між сторонами судових витрат у справі (судового збору та витрат на оплату послуг адвоката).

При цьому слід врахувати, що нормами процесуального законодавства не передбачено стягнення судових витрат солідарно. Тому, враховуючи на те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що судові витрати у справі в частині витрат на адвоката мають бути покладені пропорційно задоволених позовних вимог на обох відповідачів у рівних частинах.

З огляду на викладене, доводи апелянта не спростовують решти правомірних висновків місцевого господарського суду, тому апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Також, зважаючи на часткове задоволення апеляційної скарги, судові витрати, понесені відповідачем-1 у сумі 2744,58 грн. зв'язку із апеляційним оскарженням, згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача та відповідача-1 пропорційно розміру задоволених позовних вимог (95,78%/4,22%) та підлягають частковому відшкодуванню відповідачу-1 у сумі 115 грн. 82 коп. (2744,58 грн. х 4,22%/100% = 115,82 грн.) за рахунок позивача.

Керуючись ст.ст. 99, 101, п. 2 ч. 1 ст. 103, п.п. 2 та 4 ч. 1 та ч. 2 ст. 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Фермерського господарства ОСОБА_5 - задовольнити частково.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 02.03.2015р. у справі №904/10388/14 - скасувати частково.

Прийняти нове рішення:

«Позовні вимоги задовольнити частково .

Стягнути солідарно з Фермерського господарства ОСОБА_5 та Товариства з обмеженою відповідальністю "Гран Інвест" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агросфера" 173971 грн. 56 коп. - проіндексовану суму боргу, 81501 грн. 26 коп. - процентів за користування товарним кредитом, 7422 грн. 66 коп. - пені за порушення оплати товарного кредиту.

Стягнути з Фермерського господарства ОСОБА_5 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агросфера" 5746 грн. 80 коп. - витрат на послуги адвоката, 5257 грн. 90 коп. - судового збору.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гран Інвест" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агросфера" суму 5746 грн. 80 коп. - витрат на послуги адвоката.

В решті позовних вимог відмовити».

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агросфера" на користь Фермерського господарства ОСОБА_5 суми 115 грн. 82 коп. витрат на судовий збір за подання апеляційної скарги.

Доручити господарському суду Дніпропетровської області видати відповідні накази.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України через Дніпропетровський апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Повний текст постанови складено - 17.06.2015р.

Головуючий суддя І. М. Подобєд

Суддя Н. Л. Величко

Суддя О. В. Чус