Постанова

від 15.06.2015 по справі 910/22585/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" червня 2015 р. Справа№ 910/22585/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Коршун Н.М.

суддів: Алданової С.О.

Дикунської С.Я.

за участю представників:

Від позивача: представник не з'явився.

Від відповідача: представник Кошелєва М.О.- за довіреністю,

розглянувши апеляційну скаргу Управління освіти Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації

на рішення Господарського суду м. Києва від 04.03.2015 року

у справі №910/22585/14 (головуючий суддя Нечай О.В. судді:

Бондарчук В.В., Марченко О.В.)

за позовом Приватного підприємства "Вікс"

до Управління освіти Дарницької районної в місті Києві

державної адміністрації

про стягнення заборгованості за виконання робіт по вимірюванню

опору заземлення та усунення пошкоджень в закладах освіти

Дарницького району міста Києва в розмірі 28 879, 92 грн.

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2014 року Приватне підприємство "Вікс" звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до Управління освіти Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації про стягнення заборгованості за виконання робіт по вимірюванню опору заземлення та усунення пошкоджень в закладах освіти Дарницького району міста Києва в розмірі 45 439,55 грн., з яких 39 999,60 грн. основного боргу, 3 599,97 грн. 3 % річних, 1 839,98 грн. інфляційних втрат.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору по технічному обслуговуванню електрощитових в закладах освіти Дарницького району міста Києва № 80 від 06.04.2010 року щодо оплати за виконані позивачем роботи.

19.11.2014 р. представником відповідача до Господарського суду міста Києва подано заяву про застосування строків позовної давності.

17.12.2014 р. до Господарського суду міста Києва представником позивача подано заяву про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої останній просить суд стягнути з відповідача 20 900,73 грн. основного боргу, 2 482,31 грн. 3 % річних, 5 496,88 грн. інфляційних втрат.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 04.03.2015 року у справі № 910/22585/14 позов задоволено частково, а саме стягнуто з Управління освіти Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації на користь Приватного підприємства "Вікс" заборгованість в розмірі 20 900 (двадцять тисяч дев'ятсот) грн. 73 коп., 3% річних в розмірі 767 (сімсот шістдесят сім) грн. 89 коп. та інфляційні втрати в розмірі 4 717 (чотири тисячі сімсот сімнадцять) грн. 46 коп. В решті позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на те, що ним були повністю оплачені роботи, виконані позивачем, що підтверджується копіями актів виконаних робіт по технічному обслуговуванню електрощитових в навчальних закладах № 1/11-10 на суму 19 098,87 грн. та № 1/12-10 на суму 888,88 грн., а також копії платіжних доручень № 6299 від 29.12.2010 р., № 6303 від 29.12.2010 р., № 6305 29.12.2010 р., № 6307 від 29.12.2010 р., № 6368 від 30.12.2010 р. та № 6369 від 30.12.2010 р., якими підтверджується оплата робіт за вищезазначеними актами.

Крім того, апелянт вважає, що суд першої інстанції безпідставно відмовив йому у задоволенні заяви про застосування строків позовної давності.

Позивачем не використано наданого йому законом права на участь його представника у судовому засіданні суду апеляційної інстанції. Причин неявки суду не повідомлено. Матеріали справи містять докази належного повідомлення позивача про час та місце судового засідання.

За таких обставин, судова колегія дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника позивача, за наявними в матеріалах справи доказами.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши зібрані у справі докази, заслухавши пояснення представника відповідача, судова колегія встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 06.04.2010 р. між Управлінням освіти Дарницької в м. Києві РДА (замовник) та Приватним підприємством "Вікс" (підрядник) було укладено Договір по технічному обслуговуванню електрощитових в закладах освіти Дарницького району міста Києва № 80, за умовами якого замовник доручає, а підрядник приймає на себе зобов'язання по технічному обслуговуванню електрощитових в закладах освіти Дарницького району міста Києва згідно технічних умов та правил в строки, погоджені обома сторонами.

Відповідно до п. 2.2 Договору після закінчення робіт за Договором в 5-денний строк підрядник зобов'язаний передати замовнику акт виконаних робіт та внутрішні акти приймання-передачі виконаних робіт.

Згідно з п. 3.1 Договору підрядник надає замовнику послуги, а замовник сплачує за рахунок бюджетних коштів надані послуги за цінами та у термін, які зазначені у кошторисі, що додається до Договору і є його невід'ємною частиною.

У Додатку № 1 до Договору "Кошторис по технічному обслуговуванню електрощитових в навчальних закладах управління освіти Дарницького району м. Києва" встановлено, що всього за один місяць обслуговування відповідач має сплатити позивачу кошти в розмірі 19 999,80 грн.

Строки розрахунку за надані послуги Кошторисом не передбачені.

Як передбачено ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Дана норма кореспондується з положеннями ст. 526 ЦК України.

В силу ст. 525 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

За приписами ч. 1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Як вбачається з позовної заяви, позивачем за листопад 2010 року та грудень 2010 року були повністю виконані роботи за Договором на суму 39 999,60 грн., що підтверджується актами виконаних робіт по технічному обслуговуванню електрощитових в навчальних закладах № 1/12-10 на суму 19 999,80 грн. та № 1/11-10 на суму 19 999,80 грн., які підписані та скріплені печатками обох сторін.

Вказана вище обставина відповідачем не заперечується.

Як пояснив представник відповідача у судовому засіданні суду апеляційної інстанції, виконані позивачем роботи підтверджуються актами виконаних робіт по технічному обслуговуванню електрощитових в навчальних закладах № 1/11-10 на суму 19 098,87 грн. та № 1/12-10 на суму 888,88 грн., які також підписані та скріплені печатками обох сторін.

Оригінали всіх актів виконаних робіт досліджувались та оглядались у суді першої інстанції.

Представники сторін не надали мотивованих пояснень щодо того, у зв'язку з чим складено декілька актів виконаних робіт за кожен місяць та на більшу суму, ніж передбачено договором.

Досліджуючи дані акти виконаних робіт, судова колегія вважає, що відсутні підстави надавати перевагу кожному із них, а отже, при вирішенні даного спору у зазначеній справі слід враховувати акт виконаних робіт № 1/11-10 на суму 19 999,80 грн. та № 1/12-10 на суму 19 999,80 грн., розмір сплати по яким передбачений кошторисом, який є Додатком № 1 до Договору.

Доказів оскарження вказаного кошторису в матеріалах справи не міститься.

Проте, відповідач не повністю оплатив вказані роботи, внаслідок чого у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість в розмірі 20 900,73 грн., яку позивач згідно до заяви про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої відповідачем було сплачено 19 098,87 грн., просить суд стягнути з відповідача.

Дослідивши матеріали справи, судовою колегією встановлено, що відповідачем сплачено за листопад 2010 року: платіжним дорученням №6299 від 29.12.2010 року 8 309,40 грн., платіжним дорученням №6303 від 29.12.2010 року 9 900,65 грн., платіжним дорученням №6305 від 29.12.2010 року 222,22 грн., платіжним дорученням №63079 від 29.12.2010 року 666,60 грн., що разом становить 19 098,87 грн.

Як встановлено вище, відповідно до Кошторису по технічному обслуговуванню електрощитових в навчальних закладах управління освіти Дарницького району м. Києва щомісячній сплаті підлягало 19 999,80 грн.

Отже, судова колегія приходить до висновку, що заборгованість відповідача перед позивачем за актом виконаних робіт № 1/11-10 становить 900,93 грн.

За грудень 2010 року відповідачем сплачено: платіжним дорученням №6368 від 30.12.2010 року 222,22 грн., платіжним дорученням №6369 від 29.12.2010 року 666,60 грн., що разом становить 888,82 грн.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем за актом виконаних робіт № 1/12-10 становить 19 110,98 грн.

Враховуючи встановлені вище обставини, судова колегія приходить до висновку про те, що з відповідача підлягає стягненню заборгованість за виконані позивачем роботи за актами виконаних робіт № 1/11-10 та № 1/12-10 у розмірі 20 011,91 грн.

Отже, позовні вимоги в цій частині задовольняються частково у розмірі 20 011,91 грн.

Крім цього, позивач просить суд стягнути з відповідача 2 482,31 грн. 3 % річних, 5 496,88 грн. інфляційних втрат відповідно до заяви про зменшення позовних вимог.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок 3 % річних та інфляційних втрат, судова колегія приходить до висновку про його не вірність, з огляду на наступне.

Дослідивши умови договору по технічному обслуговуванню електрощитових в закладах освіти Дарницького району міста Києва № 80 від 06.04.2010 року, судовою колегією встановлено, що в ньому не встановлений строк (термін) виконання відповідачем обов'язку по оплаті.

За приписами ч. 2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Матеріали справи свідчать про те, що позивач звернувся до відповідача із вимогою (претензією) щодо сплати заборгованості за договором, яка була отримана відповідачем 02.09.2013 р., що підтверджується штампом вхідної кореспонденції відповідача.

Отже, відповідач був зобов'язаний сплатити на користь позивача кошти за вищезазначеними актами до 09.09.2013 року включно.

За таких обставин, першим днем періоду нарахування штрафних санкції є 10.09.2013 року.

Перерахувавши розмір інфляційних втрат та 3 % річних за прострочення платежу за виконані позивачем роботи за допомогою системи «ЛІГА: ЕЛІТ», судова колегія приходить до висновку про те, що з Управління освіти Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації підлягає стягненню 4 059,47 грн. інфляційних втрат та 661,00 грн. 3 % річних, за період з 10.09.2013 року по 16.10.2014 року (з моменту пред'явлення вимоги про сплату до моменту подання позову по даній справі).

За таких обставин, судова колегія приходить до висновку про те, що позовні вимоги про стягнення інфляційних втрат та 3 % річних є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково.

Матеріали справи свідчать про те, що відповідачем у суді першої інстанції було надано заяву про застосування строків позовної давності, в якій зазначено про те, що трирічний строк по оплаті коштів за Договором сплив у квітні 2014р., та враховуючи ту обставину, що позовна заява була подана позивачем до господарського суду м. Києва лише в жовтні 2014 р., тому суду слід відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог з підстав пропуску ним строку позовної давності.

Статтею 256 ЦК України передбачено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Частиною 1 ст. 261 Цивільного кодексу України встановлено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Як встановлено вище, відповідач був зобов'язаний сплатити на користь позивача кошти за вищезазначеними актами до 09.09.2013 року включно.

В свою чергу, позивачем було подано позовну заяву до Господарського суду міста Києва 17.10.2014 р., тобто в межах трирічного строку позовної давності.

Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частиною 2 ст. 34 ГПК України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Виходячи з наведеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, рішення Господарського суду м. Києва від 04.03.2015 року у даній справі - зміні.

В силу ст. 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 99, 103, 104, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Управління освіти Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації на рішення Господарського суду м. Києва від 04.03.2015 року задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду м. Києва від 04.03.2015 року у справі № 910/22585/14 - змінити.

Резолютивну частину рішення викласти в наступній редакції:

„ Позов задовольнити частково.

Стягнути з Управління освіти Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації (02091, м. Київ, Харківське шосе, будинок 168-К; ідентифікаційний код: 37448113) на користь Приватного підприємства "Вікс" (01025, м. Київ, вул. Шота Руставелі, будинок 31В; ідентифікаційний код: 31025638) заборгованість в розмірі 20 011 (двадцять тисяч одинадцять) грн. 91 коп., 3% річних в розмірі 661 (шістсот шістдесят одна) грн. 00 коп., інфляційні втрати в розмірі 4 059 (чотири тисячі п'ятдесят дев'ять) грн. 47 коп. та 994,44 грн. судового збору за подання позовної заяви.

В іншій частині позову відмовити.

3. Стягнути з Приватного підприємства "Вікс" (01025, м. Київ, вул. Шота Руставелі, будинок 31В; ідентифікаційний код: 31025638) на користь Управління освіти Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації (02091, м. Київ, Харківське шосе, будинок 168-К; ідентифікаційний код: 37448113) 416,28 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

4. Доручити Господарському суду м. Києва видати накази.

5. Матеріали справи № 910/22585/14 повернути до Господарського суду м. Києва.

Постанова може бути оскаржена впродовж двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя Н.М. Коршун

Судді С.О. Алданова

С.Я. Дикунська