Ухвала

від 28.05.2015 по справі 804/14125/13-а

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

28 травня 2015 рокусправа № 804/14125/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Поплавського В.Ю.

суддів: Сафронової С.В. Чепурнова Д.В.

за участю секретаря судового засідання: Олійник Р.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2013 року по справі № 804/14125/13-а за позовом приватного акціонерного товариства «ТАКО» до Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

Приватне акціонерне товариство «ТАКО» звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про скасування податкових повідомлень-рішень, які було видано Державною податковою інспекцією в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 16.10.2013р.:

- № НОМЕР_1, яким позивачу нараховане податкове зобов'язання із податку на додану вартість у загальній сумі 242 102 грн., з яких за основним платежем (збільшено податкове зобов'язання) у розмірі 193 682 грн., та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі (25%) 48 420,50 грн.;

- № НОМЕР_1, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у сумі 270 грн.;

- № НОМЕР_1, яким позивачу нараховане податкове зобов'язання із податку на прибуток приватних підприємств у загальній сумі 125 825,25 грн., з яких за основним платежем (збільшено податкове зобов'язання) у розмірі 120 261 грн., та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі (5%) 5 564,25 грн.;

та про скасування податкових повідомлень-рішень, які було видано Державною податковою інспекцією в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 15.10.2013р.:

- № НОМЕР_2, яким позивачу нараховане податкове зобов'язання із податку на додану вартість у загальній сумі 290 493 грн., з яких за основним платежем (збільшено податкове зобов'язання) у розмірі 193 682 грн., та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі (50%) 96 811 грн.;

- № НОМЕР_1, яким позивачу нараховане податкове зобов'язання із податку на прибуток приватних підприємств у загальній сумі 125 825,25 грн., з яких за основним платежем (збільшено податкове зобов'язання) у розмірі 120 261 грн., та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 11 128,50 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані помилковістю висновків податкового органу про порушення підприємством податкового законодавства, оскільки первинними бухгалтерськими документами підтверджено реальність проведених господарських операцій між позивачем та його контрагентами, що свідчить про правомірність формування позивачем валових витрат та податкового кредиту.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.12.2013 адміністративний позов задоволено в повному обсязі.

Не погодившись з постановою суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою в задоволені позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи, 13.09.2013 року фахівцями Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області проведено документальну планову виїзну перевірку приватного акціонерного товариства «ТАКО» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2011р. по 31.12.2012р., валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2011р. по 31.12.2012р.

За результати перевірки складено акт від 13.09.2013р. № 457/22-1/13417240 «Про результати планової виїзної перевірки приватного акціонерного товариства ТАКО» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2011р. по 31.12.2012р., валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2011р. по 31.12.2012р.», відповідно до якого встановлені порушення:

1) п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток підприємства у ІV кварталі 2011 року у сумі 97 087 грн., у І кварталі 2012 року на 20 964 грн.; п. 138. 2 ст. 138 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток в сумі 2 210 грн., в т.ч. за ІV квартал 2011 року 917 грн. та і квартал 2012 року в сумі 1 293 грн.;

2) п. 187.1 ст. 187, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України , що призвело до заниження податку на додану вартість у сумі 193682 грн. в т.ч. у жовтні 2011 року на суму 288 грн., у листопаді 2011 року на 240 грн., у лютому 2012 року на 104 591 грн., у березні 87 274 грн., у травні 1 261 грн., у червні 2012 року на суму 28 грн. та завищено від'ємне значення на 270 грн.;

3) абз. «б» п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України в частині не відображення у податковому розрахунку сум доходу нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також сум утриманого з них податку (форма 1-ДФ) за 4-1 кв. 2011р. нарахування та виплату доходів фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 за надані товариству товари.

На підставі висновків акту перевірки ДПІ у АНД районі м. Дніпропетровська було прийнято податкові повідомлення-рішення від 16.10.2013р. під однаковими номерами: № НОМЕР_1, яким позивачу нараховане податкове зобов'язання із податку на додану вартість у загальній сумі 242 102 грн., з яких за основним платежем (збільшено податкове зобов'язання) у розмірі 193 682 грн., та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі (25%) 48 420,50 грн.; № НОМЕР_1, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у сумі 270 грн.; № НОМЕР_1, яким позивачу нараховане податкове зобов'язання із податку на прибуток приватних підприємств у загальній сумі 125 825,25 грн., з яких за основним платежем (збільшено податкове зобов'язання) у розмірі 120 261 грн., та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі (4,6%) 5 564,25 грн.

З огляду на фактичні обставини справи, норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про помилковість висновків податкового органу.

Відповідно до п.138.1. ст.138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Згідно з приписами пункту 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку, не включаються до складу витрат (пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України).

Отже, задля правомірного формування валових витрат, вищевказані витрати повинні бути підтверджені первинними, розрахунковими документами, на підставі яких платником податків здійснюється відображення господарської операції в податковому обліку.

Стосовно права на віднесення сум податку до податкового кредиту таке право відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Як свідчать матеріали справи і не заперечується сторонами, у періоді, що перевірявся, позивач мав правовідносини з підприємством ТОВ «Метхолдинг» за договором від 31.01.2012р. №57 на загальну суму 1 289 868,08 грн. у т.ч. ПДВ у сумі 214 978,02 грн. (загальна сума без ПДВ складає 1 074 890,06 грн.) (в матеріалах справи міститься договір постачання та специфікації до нього).

ТОВ «Метхолдинг» на момент вчинення операції здійснювало господарську діяльність та було зареєстроване як платник податку на додану вартість.

Згідно з умовами зазначеного вище договору ТОВ «Метхолдинг» (продавець) було поставлено ПрАТ «ТАКО» (покупець) товар (труби, балки, круг та ін.), асортимент, ціна та кількість яких зазначається у рахунках та специфікаціях, які є невід 'ємною частиною до цього договору.

Передача придбаних ПрАТ «ТАКО» у ТОВ «Метхолдинг» товарів здійснювалась на складі продавця за адресою м. Дніпропетровськ, вул. Гаванська, 16 (умови ІНКОТЕРМС-2010, FCA). Товар зберігався там же до подальшої його реалізації відповідно до укладеного договору про зберігання №01/02 від 01.02.2012 року.

Приймання товару було здійснено на підставі виписаних довіреностей (копію витягу із журналу виписаних довіреностей на отримання товару по взаємовідносинам з ТОВ «Метхолдинг» за період лютий 2012 року - березень 2013 року, а також відповідно до актів приймання-передачі товарів по кожній поставці за період травень 2012 року.

Згідно з даними декларації з ПДВ, відповідно до додатку №5 за лютий 2012 року на підставі податкових накладних позивачем по контрагенту ТОВ «Метхолдинг» сформовано податковий кредит у розмірі 70 691,35 грн.

Згідно з даними декларації з ПДВ, відповідно до додатку №5 за березень 2012 року на підставі податкових накладних позивачем по контрагенту ТОВ «Метхолдинг» сформовано податковий кредит у розмірі 80 585,25 грн.

Згідно з даними декларації з ПДВ, відповідно до додатку №5 за травень 2012 року на підставі податкових накладних позивачем по контрагенту ТОВ «Метхолдинг» сформовано податковий кредит у розмірі 63 642,00 грн.

Оплата за придбаний товар у ТОВ «Метхолдинг» а також за надані останнім послуги у вигляді зберігання цього товару здійснювалась у безготівковій формі на рахунок контрагента, що підтверджується платіжними дорученнями наданими до матеріалів справи.

Як вже було зазначено, передача придбаних ПрАТ «ТАКО» у ТОВ «Метхолдинг» товарів здійснювалась на складі продавця за адресою м. Дніпропетровськ, вул. Гаванська, 16, де він в подальшому зберігався до його подальшої реалізації, відповідно до укладеного договору про зберігання від 01.02.12 №01/02.

Передача товару на відповідальне збереження підтверджується актами: від 08.02.12 №1; від 22.02.12 №2; від23.02.12№3; від 24.02.12 №4; від27.02.12№5; від 28.02.12 №6; від 29.02.12 №7; від 27.03.12 №8; від 28.03.12 №9; від 29.03.12 №10; від 27.03.12 №11; від 03.05.12 №12; від 11.05.12 №13; від 15.05.12 №14; від 16.05.12 №15; від 31.05.12 №16.

За зберігання металопрокату ТОВ «Метхолдинг» пред'явлено рахунки на оплату за кожний місяць відповідно до актів здачі-приймання робіт (надання послуг).

Всього за договором зберігання було оплачено 357,01 грн. в т. ч. ПДВ у сумі 59,5 грн. (платіжне доручення від 15.06.12 №2222).

Придбану у ТОВ «Метхолдинг» продукцію, ПрАТ «ТАКО» було експортовано через комісіонера ТОВ «ІНТЕРМЕТЕКСПОРТ» на замовлення компанії - резидента Німеччини «INTEX INTERGROUP (GB)LTD» відповідно до умов ЗЕД-контракту №27-02-12М від 27.02.2012 року.

На умовах контракту постачання ТОВ «ІНТЕРМЕТЕКСПОРТ» було здійснено поставку товару партіями відповідно до специфікацій №1-№9 на умовах FCA - ІНКОТЕРМС 2010 - м. Дніпропетровськ, Україна. Експорт продукції здійснювався відповідно договору комісії від 03.02.12 №45-КМС.

Транспортування товару здійснювалось автомобільним транспортом за рахунок нерезидента згідно вантажних митних декларацій:

- від 12.03.12 №110080000/2012/104613 (специфікація №1);

- від 22.03.12 №110080000/2012/105733 (специфікація №2);

- від 30.03.12 №110080000/2012/106827 (специфікація №3);

- від 30.03.12 №110080000/2012/106828 (специфікація №3);

- від 04.04.12 №110080000/2012/107201 (специфікація №3);

- від 05.04.12 №110080000/2012/107356 (специфікація №5);

- від 05.04.12 №110080000/2012/107358 (специфікація №4);

- від 17.05.12 №110080000/2012/112233 (специфікація №4);

- від 16.05.12 №110080000/2012/1120 (специфікація №7);

- від 13.06.12 №110080000/2012/113913 (специфікація №8);

- від 13.06.12 №110080000/2012/113904 (специфікація №9).

Митне оформлення вантажу здійснено ТОВ «Метхолдинг» за договором, укладеним з ТОВ «ІНТЕРМЕТЕКСПОРТ» про надання митно-брокерських послуг від 01.02.12 №27/ТБО відповідно до актів виконаних робіт.

Видаткові накладні були виписані ПрАТ «ТАКО» для реалізації товару Комісіонером згідно з поставками: від 12.03.12 (ВН від 06.03.12 №1) на суму 132 042,93 грн.(акт прийому-передач і від 06.03.12 №1); від 22.03.12 (ВН від 22.03.12 №2)на суму 100 872,51 грн. (акт прийому-передачі від 22.03.12 №2); від 30.03.12 (ВН від 30.03.12 №4) на суму 111 932 грн.(акт прийому-передачі від 30.03.12 №3); від 30.03.12 (ВН від 30.03.12 №4)на суму 109 651 грн.(акт прийому-передачі від 30.03.12 №4); від 04.04.12 (ВН від 03.04.12 №5)на суму 114 338,8 грн. (акт прийому-передачі від 03.04.12 №5); від 05.04.12 (ВН від 04.04.12 №7)на суму 67 594,41 грн. (акт прийому-передачі від 04.04.12 №7); від 05.04.12 (ВН від 4.04.12 №6)на суму 64 935,88 грн. (акт прийому-передачі від 04.04.12 №6); від 17.05.12 (ВН від 16.05.12 №9) на суму 115 196,94 грн. (акт прийому-передачі від 16.05.12 №9); від 16.05.12 (ВН від 15.05.12 №8)на суму 133 457,61 грн. (акт прийому-передачі від 15.05.12 №8); від 13.06.12 (ВН від 13.06.12 №10) на суму 118 714,28 грн. (акт прийому-передачі від 13.06.12 №10); від 13.06.12 (ВН від 13.06.12 №11)на суму 21 023,31 грн. (акт прийому-передачі від 13.06.12 №11).

ПрАТ «ТАКО» було виписано на покупця «INTEX INTERGROUP (GB)LTD» наступні податкові накладні: від 12.03.12 №31 на загальну суму 132 042,96 грн.; від 22.03.12 №32 на загальну суму 100 872,51 грн.; від 30.03.12 №34 на загальну суму 109 651 грн.; від 30.03.12 №33 на загальну суму 111 932 грн.; від 04.04.12 №35 на загальну суму 114 338,8 грн.; від 04.04.12 №37 на загальну суму 67 594,41 грн.; від 05.04.12 №36 на загальну суму 64 935,88 грн.; від 16.05.12 №30 на загальну суму 133 457,61 грн.; від 17.05.12 №31 на загальну суму 115 196,94 грн.; від 13.06.12 №28 була на загальну суму 21 023,31 грн.; від 13.06.12 №29 на загальну суму 118 714,28 грн.

Щодо встановлення позивачем вартості вищезазначеної продукції під час її реалізації на експорт слід зазначити, що їх вартість формувалась по даним інформаційного агентства «Метал-Курєр», встановлені ціни на металопрокат на внутрішньому ринку України за період з IV квартал 2011 по II квартал 2012.

Реалізувавши металопродукцію, Комісіонером ТОВ «ІНТЕРМЕТЕКСПОРТ» було перераховано на розрахунковий рахунок ПрАТ «ТАКО» грошові кошти у сумі 1 089 759,70 грн. відповідно до платіжних доручень: від 29.02.12 №2735 у сумі 150 000 грн.; від 29.02.12 №2736 у сумі 162 000 грн.; від 21.03.12 №2756 у сумі 113 000 грн.; від 20.03.12 №2753 у сумі 240 000 грн.; від 04.04.12 №2783 у сумі 80 000 грн.; від 04.04.12 №2786 у сумі 86 500 грн.; від 05.04.12 №2788 у сумі 83 000 грн.; від 23.04.12 №2702 у сумі 140 000 грн.; від 15.06.12 №2878 у сумі 35 259,70 грн.

Відповідно до звітів Комісіонера та актів про виконання послуг було відшкодовано ТОВ «ІНТЕРМЕТЕКСПОРТ» витрати: за березень 2012 року (ЗВІТ №1) у сумі 3807 грн. (акт від 30.03.12 №ОУ-0000003); за квітень 2012 року (ЗВІТ №2) у сумі 3600 грн. (акт від 27.04.12 №ОУ-0000007); за травень 2012 року (ЗВІТ №3) у сумі 2400 грн. (акт від 31.05.12 №ОУ-0000009); за червень 2012 року (ЗВІТ №4) у сумі 2400 грн. (акт від 15.06.12 №ОУ-0000012).

Комісійна винагорода була оплачена відповідно до актів приймання передачі робіт: від 30.03.12 №ОУ-0000004 у сумі 500 грн.; від 27.04.12 №ОУ-0000006 у сумі 500 грн.; від 31.05.12 №ОУ-0000010 у сумі 500 грн.; від 15.06.12 №ОУ-0000013 у сумі 500 грн.

Таким чином, загальна сума витрат, яка була сплачена по договору комісії ТОВ "ІНТЕРМЕТЕКСПОРТ" за реалізацію металопродукції на експорт склала 14 207 грн. (в т. ч. ПДВ-2 367,83 грн.).

Фактично відповідач не заперечує про реальність здійснення господарських операцій та про реальність здійснення поставок як від контрагента ТОВ «Метхолдинг», так і щодо здійснення експортних операцій комісіонером до покупця «INTEX INTERGROUP (GB)LTD», однак податковий орган визначив об'єкт оподаткування, а саме правочин з ТОВ «Метхолдинг» таким, який створений для умов отримання податкової вигоди зі сплати ПДВ та таким, який суперечить моральним засадам суспільства.

Такі висновки перевіряючі зробили внаслідок дослідження експортних операцій, які на думку податкового органу є збитковими та ненаправленими на збільшення економічної вигоди, а тим самим встановили, що ПрАТ «ТАКО» здійснює транзитні фінансові потоки спрямовані на здійснення операцій з надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема у випадках коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування податкового кредиту не мають реального характеру.

Колегія суддів вважає вказані доводи відповідача безпідставними з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що ПрАТ «ТАКО»" здійснював експорт товару, внаслідок чого розширював виробництво, збільшував прибуток за рахунок освоєння нових ринків, підвищував чи підтримував техніко-економічний рівень виробництва під впливом міжнародної конкуренції, а тим самим заробляв собі імідж та повагу серед підприємств-нерезидентів України, що свідчить про те, що метою позивача є одержання прибутку.

Окрім того, відповідна господарська операція з продажу товару на експорт не є збитковою.

Так, згідно пп. 14.1.231 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України розумна економічна причина (ділова мета) - причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності. Реалізація товару без врахування в ціні продажу всіх понесених витрат дають підстави стверджувати, що купівля цього товару та його подальша реалізація на експорт згідно з договором за ціною, нижчою від ціни придбання, не була зумовлена характером виробничої або іншої господарської діяльності підприємства, яке перевірялось, оскільки не мала на меті отримання доходу від цих операцій, а отже не пов'язана з його господарською діяльністю.

Враховуючи викладене, з метою достовірного відображення обсягів експортованих товарів у податковій звітності платник повинен відображати обсяги експортованих операцій, що підтверджені ВМД, в тому звітному періоді, в якому фактично здійснено вивезення експортованих товарів за межі митної території України (дата фактичного перетину товаром митного кордону має бути зазначена у вантажній митній декларації).

Окрім того, всі перелічені вище первинні бухгалтерські документи по здійсненню господарської діяльності з ТОВ «Метхолдинг», а саме докази придбання, отримання, передачу, транспортування товару, а також оплату, що здійснювалась відповідно до платіжних доручень були досліджені перевіряючими.

Експорт (експорт товарів) - продаж товарів українськими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності іноземним суб'єктам господарської діяльності (у тому числі з оплатою у негрошовій формі) з вивезенням або без вивезення цих товарів через митний кордон України, включаючи реекспорт товарів.

Також, згідно абз. «а» пп..195.1.1 п.195.1 ст.195 ПК України, вивезення товарів за межі митної території України у митному режимі експорту оподатковуються за нульовою ставкою.

Оскільки експортні операції є об'єктом оподаткування ПДВ, експортер має право на бюджетне відшкодування сум ПДВ, сплачених постачальникам. Платники податку на додану вартість при документальному підтвердженні фактичної реалізації товару за митну територію України і наданні розрахунків експортного відшкодування за підсумками податкового періоду має право на отримання такого відшкодування протягом 30 календарних днів з дня пред'явлення документів.

Порядок визначення суми, що підлягає відшкодування з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків регулюється ст.200 Податкового кодексу України.

Посилання відповідача на те, що сукупна сума ціни (з ПДВ), сплаченої за продукцію на території України, є більшою ніж сума реалізації продукції на експорт за нульовою ставкою оподаткування згідно п. 195.1 ст. 195 Податкового кодексу України , безпідставне, оскільки ДПІ помилково враховано ПДВ у вартості продукції, тому що сплачений саме постачальникам, а не до Державного бюджету України ПДВ при експорті підлягає поверненню експортеру.

Правовий аналіз вищезазначених норм свідчить про те, що приписи Податкового кодексу України , не ставлять в залежність право платника податків на формування валових витрат та податкового кредиту підприємства від наявності чи відсутності доходу по окремим господарським операціям, оскільки вказане не може свідчити про відсутність можливості отримання доходу з усієї господарської діяльності.

Також, під час перевірки відповідачем було встановлено, що у перевіряємому періоді ПрАТ «ТАКО» мав взаємовідносини з ПАТ «Трансмаш» відповідно до договору від 01.07.11 №244-У/2011 про здійснення освітлення території та під'їзної колії ПрАТ «ТАКО». Загальна вартість послуг склала 12 174 грн. в т.ч. ПДВ у розмірі 2 029 грн.

В ході перевірки перевіряючі зробили висновок, що ПрАТ «ТАКО» не має право відносити до складу податкового кредиту суму ПДВ сплачену за отримання послуг від ПАТ «Трансмаш» у зв'язку з тим, що останній не має ліцензії на вид діяльності з постачання електроенергії.

Колегія суддів не погоджується з відповідні твердження податкового органу, оскільки вони спростовуються наступними фактами.

Відповідно до листа Національної комісії регулювання електроенергетики України від 02.06.2005 № 05-39-11/2432, якщо підприємство ставить на меті отримання прибутку від здійснення такого виду підприємницької діяльності, як передача електричної енергії, такому підприємству необхідно отримати відповідну ліцензію у встановленому законодавством порядку.

У випадку передачі електричної енергії в мережі електропередавальної організації чи субспоживачу, якщо така передача здійснюється без отримання прибутку та вона не є основною діяльністю підприємства, отримання відповідної ліцензії на здійснення такого виду господарської діяльності не потрібно.

ПАТ «Трансмаш» виставляє рахунок ПрАТ «ТАКО» на підставі показників лічильника електропостачання, тим самим не отримуючи ніякого прибутку від цього, а тому ліцензія на вид діяльності «постачання електроенергії» ПАТ «Трансмаш» не потрібна.

Враховуючи зазначене, ПрАТ «ТАКО» має право відносити до складу валових витрат та податкового кредиту суми сплачені за отримання електроенергії, що підтверджується первинними бухгалтерськими документами.

Також, перевіркою було визначено, що ПрАТ «ТАКО», внаслідок встановлених відхилень від собівартості реалізованих робіт/послуг та доходу від реалізації робіт і послуг на суму 99 827 грн. було занижено податкові зобов'язання з ПДВ у розмірі 19 965 грн., які виникли внаслідок вчинення господарської діяльності ПрАТ «ТАКО» що пов'язані з операціями оптової торгівлі стрілочними переводами, матеріалами верхнього будівництва шляху, наданням послуг з реконструкції та будування залізничних шляхів та від здавання в оренду власних приміщень.

Визначаючи об'єкт оподаткування в акті перевірки, перевіряючими зроблено висновок про те, що в порушення пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України підприємством занижено дохід, що враховується при визначені об'єкта оподаткування в І кварталі 2012 року на загальну 99 827 грн., що в свою чергу призвело до заниження податку на прибуток в 1 кварталі 2012 року на 20 964 грн., оскільки витрати, які були понесені на собівартість реалізованих товарів у перевіряємому періоді не повинні відображатися ні як у складі валових витрат ні як у складі податкового кредиту, оскільки така господарська діяльність не спрямована на отримання доходу.

З матеріалів справи вбачається, що основною діяльністю позивача є саме ремонт та виготовлення залізничних решіток.

ПрАТ «ТАКО» здійснює сезонну роботу по ремонту залізничних решіток.

У І кварталі 2012 року ПрАТ «ТАКО» мав взаємовідносини з трьома регіонами, а саме: Криворізький, Запорізький та Дніпропетровський. Кожний об'єкт оподаткування знаходиться на обліку в податковому органі за місцем його реєстрації, до якого сплачуються відповідні податки.

У І кварталі 2012 рику ПрАТ «ТАКО» було понесено наступні витрати відповідно до регіону:

- Криворізький - виробнича база, яка використовується виключно для збору залізничної решітки (у зимовий період не функціонує, однак сплачується оренда, заробітна плата охоронців, компенсація звільнення монтерів, амортизаційні відрахування приміщень) всього понесено витрату сумі 7 665 грн.;

- Запорізький - виробнича база, яка використовується виключно для збору залізничної решітки (у зимовий період не функціонує, однак сплачується оренда, амортизаційні відрахування приміщень, здійснювався капітальний ремонт шляху Запорізьким залізничоремонтним заводом на суму 47 762 грн.) всього понесено витрат у сумі 55 427 грн.;

- Дніпропетровський - виробнича база, яка використовується виключно для збору залізничної решітки (у зимовий період не функціонує, однак сплачується оренда, амортизаційні відрахування приміщень, здійснювався капітальний ремонт шляху Дніпропетровським стрілочним заходом на суму 57 694 грн.) всього понесено витрат у сумі 143 676 грн.

Залізнична решітка, яка була відремонтована у Запорізькому та Дніпропетровському регіонах була реалізована на підприємства Марганецький та Орджонікідзевський ГОКи на суму 1 037 474,42 грн., що є підтвердженням здійснення господарської операції.

Частиною 2 статті 71 КАС України обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається саме на відповідача (якщо він заперечує проти адміністративного позову).

Доказів порушень відображення вищевказаних господарських операцій в бухгалтерському та податковому обліку позивача матеріали справи не містять.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції під час розгляду даної справи об'єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, дав їм правильну юридичну оцінку, застосував до правовідносин, які виникли між сторонами по справі норми права, які регулюють саме ці правовідносини і зробив обґрунтований висновок про задоволення позовних вимог.

Передбачених статтею 202 Кодексу адміністративного судочинства України підстав для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення не вбачається, у зв'язку з чим колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст. 200 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого Адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня виготовлення повного тексту.

Повний текст виготовлено 15 червня 2015 року.

Головуючий: В.Ю. Поплавський

Суддя: С.В. Сафронова

Суддя: Д.В. Чепурнов