Ухвала

від 10.06.2015 по справі 804/9976/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

10 червня 2015 рокусправа № 804/9976/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Олефіренко Н.А.

суддів: Білак С.В. Шальєвої В.А.

за участю секретаря судового засідання: Фірсіка Д.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Лівобережної об'єднаної Державної податкової інспекції м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2015 року

по справі № 804/9976/14

за позовом Лівобережної об'єднаної Державної податкової інспекції м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "ВІП-ГАРАНТ"

про застосування арешту коштів на розрахункових рахунках,-

ВСТАНОВИВ:

Лівобережна об'єднана державна податкова інспекція ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області звернулась до суду з позовом в якому просила застосувати арешт коштів ТОВ Фірма Віп-Гарант на розрахункових рахунках згідно з довідкою.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач відмовився від допуску до проведення перевірки працівників позивача

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2015 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Лівобережна об'єднана державна податкова інспекція ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просила постанову суду скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.

В судове засідання апеляційної інстанції сторони не з'явились, про час та місце слухання справи повідомлялися належним чином, а тому відповідно до ст. 41 КАС України фіксування судового засідання не здійснюється.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Лівобережною об'єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області на підставі п.78.1.1 статті 78 Податкового Кодексу України призначено документальну позапланову виїзну перевірку дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість ТОВ Фірма Віп-Гарант по взаємовідносинам з ТОВ Гатіора і за період з 01.08.2013 р. по 31.12.2013 р., січень 2014 р., ТОВ "Грант Тайм" за період з 01.10.2013 р. по 31.12.2013 р., січень 2014 р., ТОВ "Т.І.Р.А." за період з 01.03.2013 р. по 30.06.2013 р., ТОВ "Відім" за період з 01.03.2014 р. по 30.04.2014 р., ТОВ "Пром-Логістіка" за період з 01.03.2014 р. по 30.04.2014 р., ТОВ "Сталь Строй" за травень 2014 р., ТОВ "Охоронно-Детективне агентство "Професіонал" за грудень 2012 р., ТОВ "Атлантида групп" за червень 2014 р., ТОВ "Охоронно-Детективне агентство "Білий Барс" за період з 01.02.2013 р. по 31.05.2013 р., ТОВ "Велес Ойл" за травень 2014 р., ДНЗ "МВПУПТ" за вересень 2012 р. тривалістю 10 робочих днів.

14.07.2014 року працівниками інспекції було здійснено виїзд за адресою підприємства за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Липова, буд. 6, за результатами якого складено акт №2477/2203 про відмову ТОВ Фірма Віп-Гарант від допуску до проведення перевірки. В ознайомленні з наказом та отриманні копії направлень та підпису у направлень підприємством відмовлено.

У зв'язку з викладеним, податковим органом було направлено звернення про застосування адміністративного арешту майна платника податків в.о. начальника Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області.

15.07.2014 року Лівобережною об'єднаною державною податковою інспекцією ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області винесено рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків у зв'язку з не допуском посадових осіб податкового органу до проведення перевірки, на підставі п.п. 94.2.3 п. 94.2 ст. 94 Податкового кодексу України.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови позивачу у задоволенні позовної заяви, з огляду на наступне.

Загальна процедура і підстави застосування адміністративного арешту майна органами державної податкової служби визначені ст.94 Податкового кодексу України (далі - ПК України).

Визначення адміністративного арешту майна, як виняткового способу забезпечення виконання обов'язків платника податків, наведене в п.94.1 ст.94 ПК України, за своїм змістом однаково охоплює як арешт коштів, так і арешт іншого майна.

Отже, норми ст.94 ПК України регулюють застосування будь-якого адміністративного арешту незалежно від предмета такого арешту.

Разом з тим, чинне законодавство послідовно розмежовує порядок накладення адміністративного арешту на майно платника податків, відмінне від коштів, та арешту коштів платника податків.

Так, згідно із п.94.2 ст.94 ПК України, адміністративний арешт майна може бути застосовано, якщо з'ясовується одна з таких обставин: платник податків порушує правила відчуження майна, що перебуває у податковій заставі; фізична особа, яка має податковий борг, виїжджає за кордон; платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу; відсутні дозволи (ліцензії) на здійснення господарської діяльності, торгові патенти, а також у разі відсутності реєстраторів розрахункових операцій, зареєстрованих у встановленому законодавством порядку, крім випадків, визначених законодавством; відсутня реєстрація особи як платника податків у контролюючому органі, якщо така реєстрація є обов'язковою відповідно до цього Кодексу, або коли платник податків, що отримав податкове повідомлення або має податковий борг, вчиняє дії з переведення майна за межі України, його приховування або передачі іншим особам; платник податків відмовляється від проведення перевірки стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі; платник податків не допускає податкового керуючого до складення акта опису майна, яке передається в податкову заставу.

Адміністративний арешт майна платника податків відповідно до п.94.10 ст.94 ПК України може бути накладено рішенням керівника контролюючого органу (його заступника), обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом.

Натомість, застосування адміністративного арешту коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення органу державної податкової служби до суду (пп.94.6.2 п.94.6. ст.94 ПК України).

Наведені норми кореспондуються з приписом п.94.4 ст.94 ПК України, згідно з якою арешт може бути накладено органом державної податкової служби на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків. Зі змісту цієї норми випливає, що компетенція щодо накладення арешту майна належить органу державної податкової служби, але така компетенція не поширюється на арешт коштів платника податку, який накладається за рішенням лише суду на підставі звернення податкового органу.

Адміністративний арешт майна платника податків припиняється, зокрема, у зв'язку з відсутністю протягом 96 годин рішення суду про підтвердження обґрунтованості такого арешту (пп.94.19.1 п.94.19 ст.94 ПК України).

Судом встановлено, що у провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду перебувала справа №804/10007/14 за позовом ТОВ Фірма Віп-Гарант до Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області до про визнання протиправним та скасування наказу. Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.08.2015 р. адміністративний позов задоволено.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 05.08.2014 року вищезазначена справа залишена без змін. Рішення набрало законної сили

Відповідно до ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, податковим органом не було належним чином вжито заходів передуючих проведенню документальної позапланової виїзної перевірки, як то наявність достатніх підстав для складання наказу на проведення перевірки.

Водночас ПК України передбачені також інші, додаткові випадки накладення арешту на кошти платника податків, крім тих, що визначені ст.94 цього Кодексу.

Так, у відповідності до пп.20.1.33 п.20.1 ст.20 ПК України, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Наведена законодавча норма встановлює одночасно як право податкового органу на звернення до суду з вимогою про накладення арешту на кошти платника податків, так і підстави для реалізації цього повноваження. Такими підставами є: 1) наявність податкового боргу; 2) відсутність майна, за рахунок якого може бути погашений податковий борг; 3) недостатність такого майна для погашення суми податкового боргу через те, що балансова вартість цього майна менша за відповідну суму податкового боргу; 4) майно не може бути джерелом погашення податкового боргу у відповідній сумі.

Отже, виходячи з вищевикладеного колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, що на момент розгляду справи в суді та прийняття рішення в адміністративній справі відсутні законні підстави для застосування адміністративного арешту коштів на розрахункових рахунках відповідача, а тому в задоволенні адміністративного позову слід відмовити.

Колегія суддів апеляційного суду вважає, що в межах апеляційної скарги порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення залишити без змін.

Керуючись п.1 ч.1 ст. 198, ст.ст. 200, 205, 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2015 року - залишити без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з моменту проголошення.

Повний текст ухвали виготовлено 12.06.2015 року.

Головуючий: Н.А. Олефіренко

Суддя: С.В. Білак

Суддя: В.А. Шальєва