Постанова

від 15.06.2015 по справі 922/1195/14

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" червня 2015 р. Справа № 922/1195/14

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Черленяк М.І. , суддя Ільїн О.В. , суддя Хачатрян В.С.

при секретарі Пляс Л.Ф.

за участю представників:

позивача - Паніщева І.Є. (довіреність №40/с від 15.05.2015 року),

перша третя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - не з'явився,

друга третя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - не з'явився,

відповідача - Максимовський С.О. (довіреність №08-11/4660/2-14 від 24.12.2014 року),

перша третя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - не з'явився,

друга третя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача (вх. №2632 Х/1-12) та відповідача (вх.№2850Х/1-12) на рішення господарського суду Харківської області від 09 квітня 2015 року у справі № 922/1195/14,

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю - фірма "Спорт-сервіс",

перша третя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Харківський міський спортивно-технічний клуб "Форум", м. Харків,

друга третя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Реєстраційна служба Харківського міського управління юстиції

до Харківської міської ради, м. Харків,

перша третя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Приватне підприємство "Автодром Плюс", м. Харків,

друга третя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Рос", м. Харків,

про визнання частково недійсним рішення та поновлення договору оренди земельної ділянки,

ВСТАНОВИЛА:

У березні 2014 року позивач - ТОВ фірма "Спорт-Сервіс" звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до Харківської міської ради, в якому з урахуванням останніх змін предмету позову, які прийняті судом першої інстанції до провадження, просив визнати частково недійсним рішення Харківської міської ради від 26.02.2014 року №1461/14 та визнати договір оренди земельної ділянки поновленим на тих же самих умовах на строк до 24.01.2019 року.

Рішенням господарського суду Харківської області від 09.04.15 року у справі № 922/1195/14 (головуючий суддя Бринцев О.В., суддя Лавренюк Т.А., суддя Макаренко О.В.) позов задоволено частково:

визнано частково недійсним рішення Харківської міської ради №1461/14 від 26.02.2014 р., прийняте на 31 сесії 6 скликання у частині про визнання нечинним пункту 27 додатку 2 до рішення Харківської міської ради №36/10 від 22.12.2010 р. "Про надання ТОВ - фірмі "Спорт-сервіс" в оренду строком до 01.12.2015 р. земельної ділянки площею 0,3640 га в межах договору оренди землі (реєстраційний №440667100137 від 20.12.2006 року), для експлуатації та обслуговування будівництва тимчасового торговельного майданчику з наметом" вважається таким, що втратив чинність (пункт 1. Додатку до рішення 31 сесії Харківської міської ради 6 скликання №1461/14 від 26.02.2014р.);

визнано договір оренди земельної ділянки по пр. П'ятдесятиріччя СРСР, 2-Б в м. Харкові загальною площею 0,3640 га (реєстраційний №440667100137 від 20.12.2006 року), укладений між Харківською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю - фірмою "Спорт-сервіс" поновленим на тих же самих умовах на строк до 01.12.2015 р.;

стягнуто з Харківської міської ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю - фірми "Спорт-сервіс" 6544,50 грн. судового збору.

В решті позову відмовлено.

Позивач з рішенням господарського суду першої інстанції не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилається на порушення місцевим господарським судом норм матеріального права. Просить скасувати частково рішення господарського суду Харківської області від 09.04.2015 р. у справі №922/1195/14, у частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання договору оренди землі реєстраційний №440667100137 від 20.12.2006 року, укладеним між Харківською міською радою та ТОВ фірмою "Спорт-сервіс" поновленим на тих же самих умовах на строк до 24.01.2019 року. В іншій частині рішення, якими задоволені позовні вимоги позивача - залишити без змін.

Відповідач з рішенням господарського суду першої інстанції також не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилається на порушення місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права. Просить скасувати частково рішення господарського суду Харківської області від 09.04.2015 р. у справі №922/1195/14, в частині визнання поновленим договір оренди землі №440667100137 від 20.12.2006 на тих же самих умовах на строк до 01.12.2015 року та стягнення з Харківської міської ради на користь ТОВ фірми "Спорт-сервіс" судового збору.

Враховуючи те, що апеляційні скарги позивача та відповідача подані на одне і те ж саме рішення господарського суду, колегія суддів дійшла висновку про об'єднання двох скарг в одне апеляційне провадження.

ТОВ фірма «Спорт - сервіс» надав відзив та заперечення на апеляційну скаргу Харківської міської ради, в якому просить залишити апеляційну скаргу Харківської міської ради без задоволення.

Треті особи не забезпечили явку своїх представників в призначене судове засідання. Представники сторін у судовому засіданні підтримали апеляційні скарги.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення присутніх у судовому засіданні представників позивача та відповідача а також дослідивши доводи апеляційних скарг в межах вимог, передбачених ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду дійшла висновку про наявність правових підстав для задоволення апеляційної скарги позивача та відмови у задоволенні апеляційної скарги відповідача, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 28.11.2006 р., на підставі рішення 44 сесії ХМР 4 скликання від 23.12.2005 року № 247/05 "Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для будівництва (реконструкції) та подальшої експлуатації об'єктів" (т. І а.с. 148, додатки т. І а.с. 149-150) та рішення 46 сесії ХМР 4 скликання від 06.03.2006 року № 58/06 "Про внесення змін до рішень сесії Харківської міської ради" (витяг т. І а.с. 21), між ТОВ - фірмою "Спорт-Сервіс" (орендар) та Харківською міською радою (орендодавець) було укладено договір оренди землі, зареєстрований 20.12.2006 р. за №440667100137 (т.І а.с.23-25).

Згідно умов вказаного договору орендарю була надана в оренду земельна ділянка у місті Харкові по проспекту П'ятдесятиріччя СРСР, 2-Б загальною площею 0,3640 га для будівництва тимчасового торговельного майданчику з наметом та його подальшої експлуатації, строком на період будівництва до 31.12.2007 року, на період експлуатації - до 31.12.2010 року.

Будівництво торговельного майданчика з наметом було закінчено у 2009 році, нежитлова будівля зареєстрована КП "Харківське міське бюро технічної інвентаризації" (т. І а.с. 146).

25.11.2010 р. позивач в порядку п. 8 договору оренди землі від 28.11.2006р. звернувся до відповідача з заявою про продовження строку договору оренди землі.

Рішенням 2 сесії Харківської міської ради 6 скликання від 22.12.2010 року №36/10 "Про надання юридичним та фізичним особам у користування земельних ділянок для експлуатації та обслуговування будівель і споруд" (т.І а.с.27) ТОВ фірмі "Спорт-Сервіс" продовжено строк оренди вищезазначеної земельної ділянки в межах договору від 22.12.2006 року, строком до 01.12.2015 року.

Актом обстеження земельної ділянки по пр. П'ятдесятиріччя СРСР, 2-Б від 05.06.2012 року №1932 Управлінням земельних відносин ХМР встановлено, що зазначена земельна ділянка використовується ТОВ - фірмою "Спорт-Сервіс" в межах договору оренди землі від 20.12.2006 р. (т. І а.с. 33).

17.07.2014 р. позивач повторно направив відповідачеві звернення - заяву про надання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі від 28.11.2006 р. Вказана заява залишена відповідачем без задоволення.

Рішенням Харківської міської ради 31 сесії 6 скликання від 26.02.2014 р. №1461/14 "Про визнання рішень Харківської міської ради такими, що втратили чинність" (т. І а.с. 19), у зв'язку з невиконанням вимог п. 5 рішення Харківської міської ради №36/10 від 22.12.2010 р. в частині необхідності у чотиримісячний строк оформити договір оренди землі по просп. П'ятдесятиріччя СРСР, 2-Б, враховуючи положення ст. ст. 11, 416, 509, 525, 526, 610, 611, 629 Цивільного кодексу України, визнано таким, що втратив чинність пункт 27 додатку 2 до рішення Харківської міської ради № 36/10 від 22.12.2010 р. наступного змісту:

"27. ТОВ - Фірма "Спорт-Сервіс".

27.1. Надати ТОВ - Фірмі "Спорт-Сервіс" в оренду строком до 01.12.2015 року земельну ділянку площею 0,3640 га за рахунок земель транспорту по просп. П'ятдесятиріччя СРСР, 2-Б у Комінтернівському районі (кадастровий номер 6310136900:09:001:0032) в межах, які визначені договором оренди землі, реєстраційний № 440667100137 від 20.12.2006 року, для експлуатації та обслуговування тимчасового торговельного майданчику з наметом."

Такі обставини стали підставою для звернення позивача до господарського суду для захисту своїх прав у судовому порядку.

Суд першої інстанції задовольняючи частково позов дійшов висновку, що оспорювана позивачем частина рішення Харківської міської ради від 26.02.2014 року № 1461/14 прийнята відповідачем з порушенням норм законодавства, що регулює спірні правовідносини, в зв'язку з чим задовольнив позов в цій частині та визнав недійсним рішення Харківської міської ради від 26.02.2014р. №1461/14 "Про визнання рішень Харківської міської ради такими, що втратили чинність" (в частині визнання таким, що втратив чинність п. 27 додатку №2 до рішення Харківської міської ради від 22.12.2010р. №36/10).

Сторони не оскаржили рішення суду першої інстанції в цій частині.

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції з таких підстав.

Відповідно ст. 116 Земельного Кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Згідно 126 Земельного Кодексу України (в редакції від 19.12.2006р.) право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами. Форми державних актів затверджуються Кабінетом Міністрів України. Право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону.

Статтею 19 Конституції України гарантовано, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до ст. 21 Цивільного Кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Згідно п.10 ч. 2 ст. 16 Цивільного Кодексу України одним із способів захисту права є визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Це кореспондується із способами захисту прав, визначеними абз.2 ч.2 ст. 20 Господарського Кодексу України, яким передбачено спосіб захисту у вигляді визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів, та п. "г"ч.3 ст. 152 Земельного Кодексу України (визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування).

Відповідно до ст. 393 Цивільного Кодексу України правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.

Згідно п. 2.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 травня 2011 року N6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" у спорах, пов'язаних з правом власності або постійного користування земельними ділянками, недійсними можуть визнаватися як зазначені рішення, на підставі яких видано відповідні державні акти, так і самі акти про право власності чи постійного користування.

Конституційний Суд України в рішенні у справі за конституційним поданням Харківської міської ради щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 19, статті 144 Конституції України, статті 25, частини чотирнадцятої статті 46, частин першої, десятої статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування) від 16 квітня 2009 року N 7-рп/2009 зазначає, що органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Ненормативні правові акти органу місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, тому вони не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання.

За таких обставин, враховуючи що відповідачем самостійно в односторонньому порядку скасовано своє власне рішення, яке потягло передбачені ним цивільно-правові наслідки і на момент його скасування вже вичерпало свою дію і тим самим порушено гарантоване Законом переважне право позивача на поновлення договору оренди землі, колегія суддів приходить до висновку про те, що позовні вимоги в цій частині є законними і обґрунтованими.

На підставі викладеного колегія суддів вважає, що рішення Харківської міської ради від 26.02.2014р. №1461/14 "Про визнання рішень Харківської міської ради такими, що втратили чинність" підлягає визнанню недійсним (в частині визнання таким, що втратив чинність п. 27 додатку №2 до рішення Харківської міської ради від 22.12.2010р. №36/10).

Розглядаючи спір в частині позовних вимог про визнання договору оренди землі від 28.11.2006р. поновленим на тих же самих умовах на строк до 24.01.2019 р., суд першої інстанції дійшов висновку, про часткове задоволення позову, а саме поновлення договору на тих же самих умовах на строк до 01.12.2015 року. Суд першої інстанції виходив із того, що після закінчення 31.12.2010 року терміну дії договору оренди, який фактично був укладений терміном на 4 роки 11 днів, мало місце поновлення договору до 01.12.2015 року на підставі Рішення Харківської міської ради від 22.12.2010 року № 36/10 але зі зміною його умов, що стосуються строку дії договору, зокрема на 4 роки 11 місяців. В зв'язку з чим, суд першої інстанції і визнав поновленим договір оренди землі на нових умовах щодо його строку до 01.12.2015 року.

Разом з тим, колегія суддів не може погодитися з висновком суду першої інстанції, що мало місце зміна умов договору оренди щодо його строків з 4 років 11 днів на 4 роки 11 місяців, а відповідно і із висновком щодо необхідності поновлення договору саме до 01.12.2015 року.

Помилковість висновків суду першої інстанції полягає в тому, що суд безпідставно дійшов висновку про зміну умов договору оренди землі з 4 років 11 днів на 4 роки 11 місяців. Рішення відповідача від 22.12.2010 року № 36/10, в якому вказано про продовження договору оренди землі до 01.12.2015 року, само по собі не може змінити умови договору оренди землі щодо його строків без укладення відповідної додаткової угоди до договору. Така додаткова угода не укладалася, а відповідно правових наслідків у вигляді зміни строку дії договору оренди землі не відбулося.

При цьому, не можлива зміна строків договору при застосуванні статті 33 Закону України «Про оренду землі», оскільки вказана норма Закону передбачає поновлення договору на тих же самих умовах, що визначені в договорі і не допускає в такому порядку зміну умов попереднього договору. У разі наявності волевиявлення сторін на зміну умов договору, це відбувається в загальному порядку шляхом укладення додаткових угод.

Як правильно встановлено судом першої інстанції, що первісний договір оренди землі від 28.11.2006 року був укладений на 4 роки 11 днів (з 20.12.2006 року - дата реєстрації договору по 31.12.2010 року - відповідно до п. 8 договору).

В зв'язку з закінченням терміну дії договору оренди землі 31.12.2010 року, позивач звернувся до відповідача 25.11.2010 року із заявою про продовження строку дії договору. Відповідач не надав заперечень. В зв'язку з чим, договір оренди землі був поновлений на підставі статті 33 Закону України «Про оренду землі» (в редакції, що діяла на час існування спірних відносин) на той же самий строк і таких же самих умовах, тобто на 4 роки 11 днів до 12.01.2015 року.

До закінчення терміну дії договору оренди позивач звертається до відповідача 17.07.2014 року із заявою про поновлення договору оренди землі. Відповідач заяву залишив без відповіді. В зв'язку з чим, колегія суддів вважає, що відбулося наступне поновлення договору оренди землі з 13.01.2015 року на 4 року 11 днів а саме до 24.01.2019 року. Чергове поновлення договору оренди землі відбулося відповідно до приписів статті 33 Закону України «Про оренду землі» (в редакції, що діяла на час поновлення), відповідно до якої у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Такі обставини справи дають підстави стверджувати, що відбулося поновлення в порядку ст. 33 Закону України "Про оренду землі" договору оренди землі від 28.11.2006 р. на тих самих умовах на новий термін до 24.01.2019 року.

За таких обставин апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції від 09.04.2015 року зміні із зазначенням про поновлення договору оренди землі від 28.11.2006 р. на новий строк до 24.01.2019 р. Колегія суддів не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги відповідача, оскільки вона не спростовує ті обставини, які покладені в основу судового рішення по справі.

Посилання відповідача на відсутність додаткової угоди про поновлення договору оренди в даному разі не спростовує факт поновлення договору оренди землі від 28.11.2006р., оскільки ст. 33 Закону України "Про оренду землі" (в редакції від 02.12.2010р.) не пов'язує факт такого поновлення з укладанням додаткової угоди. Відсутність цієї додаткової угоди за наявності усіх визначених Законом підстав для її укладання може свідчити лише про необхідність її укладання в т.ч. в судовому порядку.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 99, 101, 102, п. 4 ст. 103, п. п. 2, 3 ст. 104, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу позивача задовольнити.

Рішення господарського суду Харківської області від 09.04.2015 року змінити.

В абзаці 3 резолютивної частини рішення від 09.04.2015 року замість цифр « 01.12.2015 р.» вказати « 24.01.2019 р.».

В решті рішення залишити без змін.

Апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення.

Повний текст постанови складений 17.06.2015 року.

Головуючий суддя Черленяк М.І.

Суддя Ільїн О.В.

Суддя Хачатрян В.С.