Постанова

від 16.06.2015 по справі 826/435/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/435/15 Головуючий у 1-й інстанції: Іщук І.О.

Суддя-доповідач: Пилипенко О.Є.

ПОСТАНОВА

Іменем України

16 червня 2015 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Пилипенко О.Є.

суддів - Глущенко Я.Б. та Шелест С.Б.,

при секретарі - Грабовській Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «КД Груп» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 07 квітня 2015 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КД Груп» до Державної податкової інспекції в Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

У січні 2015 року позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «КД Груп», звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції в Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві про скасування податкового повідомлення-рішення від 22.12.2014 року №0005122204.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 07 квітня 2015 року у позові відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги. Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «КД Груп» - задовольнити, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 07 квітня 2015 року - скасувати, виходячи із наступного.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

У відповідності до ст. 202 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує рішення суду першої інстанції та ухвалює нове якщо встановить порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Приймаючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що господарські операції з ТОВ «Аквен-Інтер» за липень 2014 року та ТОВ «Тарма Груп» за серпень 2014 року не підтверджується первинними документами. Позивачем не доведено суду, що послуги, отримані в результаті надання послуг за укладеними договорами є економічно обґрунтованими та мали на меті настання реальних наслідків здійснення господарських операцій.

Таким чином, враховуючи відсутність документів, які б могли достовірно свідчити про фактичне виконання умов укладених договорів, інших документів щодо реальності та товарності проведених операцій, суд дійшов висновку про непідтвердження реальності проведення господарських операцій з контрагентами позивача, тобто, про відсутність операцій, які можуть бути об'єктом оподаткування ПДВ. Відтак суд погодився із висновком податкового органу про те, що позивачем занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету за липень 2014 року на суму 135 088,00 грн., за серпень 2014 року на суму 107 526,00 грн.

Колегія суддів не може погодитись з такими висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.

Як встановлено судом та вбачається з наявних матеріалів справи, Державною податковою інспекцією у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «КД Груп» з питань правильності нарахування, повноти сплати та своєчасності внесення до бюджету податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Аквен-Інтер» за липень 2014 року та ТОВ «Тарма Груп» за серпень 2014 року.

За результатами перевірки встановлено порушення ТОВ «КД Груп» п. 198.1, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1, п. 201.2 та п. 201.6, п. 201.7 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету за липень 2014 року на суму 135 088,00 грн., за серпень 2014 року на суму 107 526,00 грн.

За результатами перевірки складено акт від 05.12.2014 № 3156/26-53-22-04-21/37202929, на підставі якого винесено податкове повідомлення-рішення від 22.12.2014 №0005122204 та яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 363 921,00 грн., в тому числі за основним платежем в розмірі 242 614,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 121 307,00 грн.

Вважаючи, вказане податкове повідомлення-рішення протиправним, позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду.

Обговорюючи правомірність заявлених вимог, колегія суддів приходить до наступного.

Відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з пунктом 198.1 статті 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Пунктом 200.1 статті 200 Податкового кодексу України передбачено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При цьому, при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом, а при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (пункти 200.1, 200.2 статті 200 Податкового кодексу України).

За приписами пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються, зокрема, опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг.

Відповідно до пункту 200.2 статті 200 Податкового кодексу України, при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Згідно з пунктом 201.4 статті 201 Податкового кодексу України, податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Відповідно до пункту 201.6 статті 201 Податкового кодексу України, податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Положення пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, про що зазначалося вище, передбачають, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до статті 2 Закону України від 16.07.1999 № 996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (зі змінами та доповненнями), цей Закон поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності (далі - підприємства), які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Суб'єкти підприємницької діяльності, яким відповідно до законодавства надано дозвіл на ведення спрощеного обліку доходів і витрат, ведуть бухгалтерський облік і подають фінансову звітність у порядку, встановленому законодавством про спрощену систему обліку і звітності.

Згідно зі статтею 3 Закону України від 16.07.1999 № 996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.

Бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Підприємства, які мають право ведення спрощеного обліку доходів і витрат та не зареєстровані платниками податку на додану вартість, можуть узагальнювати інформацію в регістрах бухгалтерського обліку без застосування подвійного запису.

Відповідно до статті 9 Закону України від 16.07.1999 № 996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Зі змісту зазначених положень слідує, що необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум до податкового кредиту та формуванні валових витрат є факт придбання товарів (послуг) з метою їх використання в господарській діяльності.

Як зазначено Вищим адміністративним судом України в інформаційному листі від 20 липня 2010 року №1112/11/13-10 "Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби", процесуальна діяльність суду із встановлення обґрунтованості права платника податку на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування з податку на додану вартість повинна включати такі етапи: 1. Встановлення факту здійснення господарської операції. 2. Встановлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції. 3. Встановлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг) спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг) і господарською діяльністю платника податку 4. Встановлення дотримання платником податку спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум податкового кредиту та/або бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

Таким чином, документами, що є підставою для внесення записів до бухгалтерського обліку є накладні, витратні накладні, товарно-транспортні накладні. Відсутність відповідних первинних документів, які підтверджують рух товарно-матеріальних цінностей є порушенням встановленого порядку ведення бухгалтерського обліку.

Для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений Законом України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні".

Отже, колегія суддів вважає, що для правильного вирішення даного спору, дослідженню підлягає перш за все реальність господарської операції, добросовісність дій платника податків, яка полягала у відповідності вчинених ним дій господарській меті та досягненню економічних цілей з його контрагентами.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «КД Груп» зареєстровано Відділом державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Деснянського району реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві. Взято на облік у ДПІ у Деснянському районі ГУ Міндоходів у м. Києві. Зареєстрований платником податку на додану вартість. Основним видом діяльності є загальне прибирання будинків.

Як вбачається з матеріалів справи спірні правовідносини виникли у зв'язку із фінансово-господарськими взаємовідносинами позивача з ТОВ «Аквен-Інтер» та ТОВ «Тарма-Груп».

Так між ТОВ «КД Груп» (замовник) та ТОВ «Аквен-Інтер» (виконавець) було укладено договори про надання послуг з прибирання приміщення № АКК-1 від 01.05.2014, з урахуванням додаткових угод №1 від 67.05.2014, №2 від 10.07.2014, АКК-2 від 01.05.2014, відповідно до умов яких, за завданням замовника виконавець приймає на себе зобов'язання по наданню послуг з комплексного прибирання торгових та офісних приміщень, що розташовані за адресами та площею, вказаними у Додатку № 1, та переліком послуг і ціною за 1 кв.м., вказаними у Додатку № 2, що є невід'ємною частиною цього Договору (т.1 а.с.64-67, 73, 78-80).

Також, між ТОВ «КД Груп» (замовник) та ТОВ «Аквен-Інтер» укладено договір № АКК-3 надання послуг по користуванню, чищенню та заміні брудопоглинаючого покриття від 01.05.2014, відповідно до умов якого, виконавець зобов'язується надати замовнику в тимчасове користування брудопоглинаюче покриття, яке його власністю та регулярно надавати послуги по заміні та чищенню покриття на умовах, передбачених у п. 1.2 цього договору (т.1 а.с.85-86).

На підтвердження виконання умов вказаних договорів в матеріалах справи містяться:

додатки до договору із зазначенням переліку об'єктів в яких повинні бути проведені роботи з прибирання приміщень;

рахунки-фактури №АІ-0000225 від 02.07.2014, №АІ-0000226 від 02.07.2014, АІ-0000282 від 28.07.2014, №АІ-0000283 від 28.07.2014, №АІ-0000284 від 28.07.2014, №АІ-0000285 від 28.07.2014, №АІ-0000286 від 28.07.2014, №АІ-0000287 від 28.07.2014, №АІ-0000288 від 28.07.2014, №АІ-0000289 від 28.07.2014, №АІ-0000290 від 28.07.2014, №АІ-0000291 від 28.07.2014, №АІ-0000292 від 28.07.2014, №АІ-0000293 від 28.07.2014, №АІ-0000294 від 28.07.2014, №АІ-0000295 від 28.07.2014, №АІ-0000296 від 28.07.2014, №АІ-0000297 від 2.07.2014, №АІ-0000298 від 28.07.2014, №АІ-0000311 від 31.07.2014, №АІ-0000312 від 31 07.2014, №АІ-0000313 від 31.07.2014, АІ-0000314 від 31.07.2014, №АІ-0000315 від 31.07.2014

акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) №АІ-000255, АІ-0000256, №АІ-000327, №АІ-0000328, №АІ-0000329, №АІ-0000330, №АІ-000031, №АІ-0000323, №АІ-0000333, №АІ-0000334, №АІ-00000335, №АІ-0000336, №АІ-0000337, №АІ-00000338, №АІ-0000339, №АІ-0000340, №АІ-0000341, №АІ-0000342, №АІ-0000343, №АІ-0000344, №АІ-0000345, №АІ-0000346, №АІ-0000347, №АІ-0000348

податкові накладні №28 від 02.07.2014, №29 від 02.07.2014 №228 від 31.07.2014, №229 від 31.07.2014, №231 від 31.07.2014, №232 від 31.07.2014, №233 від 31.07.2014, №234 від 31.07.2014, №235 від 31.07.2014, №236 від 31.07.2014, №237 від 31.07.2014, №199 від 29.07.2014, №200 від 29.07.2014, №238 від 29.07.2014, №201 від 29.07.2014, №202 від 29.07.2014, №203 від 29.07.2014, №204 від 29.07.2014, №239 від 31.07.2014 №241 від 31.07.2014, №242 від 31.07.2014, №243 від 31.07.2014, №244 від 31.07.2014, №245 від 31.07.2014 (т.1 а.с.68-183).

Крім того, ТОВ «КД Груп» (замовник) та ТОВ «Тарма Груп» (виконавець) укладено договори про надання послуг по прибиранню приміщення № ТК-1 від 01.08.2014 та ТК-2 від 01.08.2014, відповідно до умов якого, за завданням замовника виконавець приймає на себе зобов'язання по наданню послуг з комплексного прибирання торгових та офісних приміщень, що розташовані за адресами та площею, вказаними в Додатку № 1 та переліком послуг і ціною за 1 кв.м., вказаними у Додатку № 2, що є невід'ємною частиною цього Договору (т.1 а.с.184-186, 200-203).

Також між ТОВ «КД Груп» (замовник) та ТОВ «Тарма Груп» (виконавець) укладено договір № ТК-3 надання послуг по користуванню, чищенню та заміні брудопоглинаючого покриття від 01.05.2014 р., відповідно до умов якого, виконавець зобов'язується надати замовнику в тимчасове користування брудопоглинаюче покриття, яке його власністю та регулярно надавати послуги по заміні та чищенню покриття на умовах, передбачених у п. 1.2 цього договору (т.1 а.с.203-211).

На підтвердження виконання умов вказаних договорів в матеріалах справи містяться:

додатки до договору із зазначенням переліку об'єктів в яких повинні бути проведені роботи з прибирання приміщень;

рахунки-фактури №ТГ-0000161 від 13.08.2014, №ТГ-0000162 від 13.08.2014, №ТГ-0000165 від 14.08.2014, №ТГ-0000167 від 15.08.2014, №ТГ-0000168 від 18.08.2014, №ТГ-0000214 від 28.08.2014, №ТГ-0000215 від 28.08.2014, №ТГ-0000216 від 28.08.2014, №ТГ-0000217 від 28.08.2014, №ТГ-0000218 від 28.08.2014, №ТГ-0000219 від 28.08.2014, №ТГ-0000220 від 28.08.2014, №ТГ-0000221 від 28.08.2014, №ТГ-0000222 від 28.08.2014, №ТГ-0000223 від 28.07.2014, №ТГ-0000224 від 28.07.2014, №ТГ-0000225 від 28.08.2014, №ТГ-0000296 від 29.08.2014;

акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ТГ-0000338, №ТГ-0000339, №ТГ-0000340, №ТГ-0000343, №ТГ-0000344, №ТГ-0000371, №ТГ-0000372, №ТГ-0000373, №ТГ-0000374, №ТГ-0000375, №ТГ-0000376, №ТГ-0000377, №ТГ-0000378, №ТГ-0000379, №ТГ-0000380, №ТГ-0000381, №ТГ-0000382, №ТГ-0000452;

податкові накладні №126 від 13.08.2014, №126 від13.08.2014, №131 від 14.08.2014, №156 від 15.08.2014, №172 від 18.08.2014, №389 від 31.09.2014, №390 від 31.08.2014, №391 від 31.08.2014, №№392 від 31.08.2014, №393 від 31.08.2014, №394 від 31.08.2014, №395 від 31.08.2014, №396 від 31.08.2014, №397 від 31.08.2014, №398 від 31.08.2014, №399 від 31.08.2014, №400 від 31.08.2014, №404 від 31.08.2014 (т.1 а.с.214-250, т.2 а.с.1-28).

Крім того, в матеріалах справи містяться податкові декларації з податку на додану вартість за липень 2014 року та серпень 2014 року разом з реєстрами виданих та отриманих податкових накладних (т.2 а.с.29-41).

На підтвердження реалізації послуг в іншому ланцюгу постачання позивачем надано суду договори № Т2-7 від 11.09.2013 та № Т1-7 від 23.08.2013, з урахуванням додаткових угод та додатків до договорів, про надання послуг по користуванню, чищенню та заміні брудопоглинаючого покриття, укладені між ТОВ «КД Груп» (виконавець) та ТОВ «Технополіс-1» (замовник) (т.2 а.с.98-114).

Позивачем (виконавець) та ТОВ «Торгова компанія Ельдорадо» (замовник) було укладено договори № КЕ1 про надання послуг по користуванню, чищенню та заміні брудопоглинаючого покриття від 01.12.2010 та № КЕ/017 від 01.02.2011, з урахуванням додаткових угод та додатків до договорів (т.2 а.с.59-97).

На підтвердження виконання умов вказаних вище договорів позивачем надано суду додатки до договору із деталізацією об'єктів надання послуг та вартості послуг, рахунки-фактури, акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), податкові накладні.

Крім того, позивачем надано у вигляді таблиці інформацію щодо Динаміки взаємовідносин позивача з ТОВ «Аквен Інтер», ТОВ «Аленгрос», ТОВ «Тарма-Груп», ТОВ «Теплоліс-1», ТОВ «Дієса», ТОВ «Технополіс-1» у період, що перевірявся.

Також судом апеляційної інстанції встановлено, що оплата отриманих послуг за вищенаведеними договорами було проведено позивачем в безготівковій формі, що зафіксовано в акті перевірки №3156/26-53-22-04-21/37202929 від 05.12.2014, та відповідачем не заперечується.

Водночас, як убачається із акту перевірки, висновки податкового органу щодо порушення позивачем приписів податкового законодавства щодо господарських взаємовідносин з ТОВ «Аквен-Інтер» зроблені з огляду на те, що відповідно до поданої останнім податкової звітності до ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві середньооблікова кількість штатних працівників 0 осіб.

Крім того висновки податкового органу щодо відсутності трудових ресурсів, виробничого обладнання, транспортного та торгівельного обладнання, сировини та матеріалів для здійснення основного виду господарської діяльності, зроблені з огляду на акт ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 09.09.2014 № 2761/26-55-22-07/38390117 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Аквен-Інтер» з питань правильності нарахування та повноти сплати до бюджету податку на додану вартість за період діяльності з 01.06.2014 по 31.08.2014, а також відповідно до інформації отриманої із бази ІАС «Єдиний реєстр податкових накладних» щодо відсутності реєстрації податкових накладних.

Висновки відповідача щодо порушення позивачем приписів податкового законодавства щодо взаємовідносин позивача з ТОВ «Тарма Груп» зроблені з огляду на акт ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 22.08.2014 № 2553/26-55-2-09/39184734, відповідно до якого, при проведенні аналізу податкової звітності з податку на додану вартість за червень, липень 2014, поданої ТОВ «Тарма Груп» встановлено формування податкового кредиту за рахунок маніпулювання звітними даними, а саме: до складу податкового кредиту віднесено суми за податковими накладними в яких ПДВ менше 10 000,00 грн., у зв'язку із чим є неможливим дослідження номенклатури товару, встановлення дроблення податкових накладних. Встановлено відсутність реєстрації податкових накладних на продажу товару, який було придбано в червні, липні 2014 року.

Водночас колегія суддів не приймає до уваги посилання відповідача на акт ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 09.09.2014 № 2761/26-55-22-07/38390117 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Аквен-Інтер» та акт ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 22.08.2014 № 2553/26-55-2-09/39184734 щодо аналізу податкової звітності з податку на додану вартість за червень, липень 2014, поданої ТОВ «Тарма Груп» та зазначає наступне.

Незнаходження контрагента за місцезнаходженням, порушення норм податкового законодавства контрагента не є підставою для позбавлення платника податку права на податковий кредит з податку на додану вартість та формування витрат з податку на прибуток підприємств у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого права та має необхідні документальні підтвердження цьому, оскільки ПК України не ставить право платника податку на додану вартість на податковий кредит та на формування витрат в залежність від дій або бездіяльності його контрагентів чи відсутності їх за місцезнаходженням, так само відсутності у контрагентів основних фондів, кваліфікованого персоналу тощо. В разі порушення контрагентом податкової дисципліни відповідальність та негативні наслідки мають настати саме для цієї особи.

Чинне законодавство не зобов'язує платника податків перевіряти безпосереднього контрагента на предмет виконання ним вимог податкового законодавства та його безпосередню наявність за місцезнаходженням перед тим, як відносити відповідні суми витрат до валових витрат та суми податку на додану вартість до податкового кредиту, а також правильність та своєчасність подання ним податкової звітність.

Викладене узгоджується з позицією Вищого адміністративного суду України викладеною в ухвалах від 19 червня 2013 року у справі №К/9991/63643/12, від 30 січня 2014 року у справі № К/800/29212/13.

Чинне законодавство не ставить умову виникнення податкових зобов'язань платника в залежність від стану податкового обліку його контрагента, фактичного знаходження його за місцем реєстрації та наявності чи відсутності основних фондів у останнього. Тому в разі не встановлення податковим органом наявності замкнутої схеми руху коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій платника податків та його постачальника для одержання платником незаконної податкової вигоди, останній не може зазнавати негативних наслідків діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу. При цьому такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини.

Інших доказів неможливості виконання фінансово-господарських зобов'язань ТОВ «Аквен-Інтер» та ТОВ «Тарма Груп» перед позивачем відповідачем суду не надано.

Натомість колегія суддів приймає до уваги рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 11.02.2015 у справі № 826/17543/14 за позовом ТОВ «Тарма Груп» до ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії, яким позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві по проведенню зустрічної звірки ТОВ В«Тарма ГрупВ» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період червень, липень, серпень 2014 року. Визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві, які полягають в зміні в електронній базі даних Автоматизована інформаційна система В«Податковий блокВ» показників податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ, які задекларовані ТОВ В«Тарма ГрупВ» за період червень, липень, серпень 2014 року, на підставі актів від 22.08.2014 № 2553/26-55-22-09/39184734, № 2764/26-55-22-09/39184734 від 10.09.2014. Зобов'язано ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві відобразити в електронній базі даних Автоматизована інформаційна система В«Податковий блокВ» показники податкових зобов'язань та податкового кредиту, задекларованих ТОВ В«Тарма ГрупВ» за період червень, липень, серпень 2014 року, та які були змінені на підставі актів 22.08.2014 №2553/26-55-22-09/39184734, №2764/26-55-22-09/39184734 від 10.09.2014. Визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві щодо розірвання в односторонньому порядку договору про визнання електронних документів № 9036504522 від 26.06.2014. У решті позовних вимог відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2015 року постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 лютого 2015 року в частині задоволення позовних вимог про визнання протиправними дій Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві по проведенню зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю В«Тарма ГрупВ» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період червень, липень, серпень 2014 року скасовано, ухвалено нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову в цій частині відмовити.

Погоджуючись із доводами податкового органу суд першої інстанції зазначив, що позивачем не доведено суду, що послуги, отримані в результаті надання послуг за укладеними договорами є економічно обґрунтованими та мали на меті настання реальних наслідків здійснення господарських операцій.

Так, позивачем на підтвердження господарських операцій з вказаними контрагентами надано суду податкові накладні, рахунки-фактури, банківські виписки, довідки про надходження та списання коштів, акти здачі-приймання робіт (надання послуг), додатки до договорів з деталізацією послуг. Водночас, в актах здачі-приймання робіт (надання послуг) не зазначено перелік робіт, які були виконані, їх вартість, об'єкти на яких виконувалися роботи з прибирання. Рахунки-фактури не містять реквізити договорів, на виконання яких видавалися останні, а також прізвища та ім'я по батькові уповноваженої на їх підписання особи, не містять дати, до якої рахунок має бути сплачений.

Разом з тим, сама по собі наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце. Водночас, наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції, про що зазначено в листі Вищого адміністративного суду України від 01.11.2011 № 1936/11/13-11.

Таким чином, колегія суддів вважає, що позивачем надані первинні документи, які підтверджують факт реального придбання товару та його використання у господарській діяльності. Видані позивачеві контрагентами податкові накладні та інші документи відповідають вимогам діючого законодавства і є належним доказом правомірності формування податкового кредиту з ПДВ. На момент видачі податкових накладних ТОВ «Аквен-Інтер» та ТОВ «Тарма Груп» були зареєстровані платниками ПДВ, а отже, мали право їх виписувати. В свою чергу, позивач мав правові підстави включити суму сплаченого в ціні товару ПДВ по таким податковим накладним до податкового кредиту. Позивач в повному обсязі задекларував свої податкові зобов'язання з ПДВ та сплатив податки до бюджету.

Відповідно до рішення Верховного Суду України від 31.01.2011 у справі № 21-47а 10, якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на формування валових витрат та податкового кредиту у зв'язку з придбанням товарів та робіт у випадку, коли останній має необхідні документальні підтвердження розміру таких витрат і податкового кредиту.

Щодо зауважень податкового органу, з якими погодився суд першої інстанції, що надані позивачем первинні документи не дають дійти висновку про наявність ділової мети в отриманні послуг з прибирання приміщень, оскільки результат господарської діяльності не свідчить про доцільність отримання певної матеріальної вигоди в ході їх виконання, судова колегія зауважує, що основним видом діяльності позивача є послуги з прибирання, водночас законом не заборонено залучати посередників у своїй діяльності, в разі необхідності, що може бути зумовлено певним навантаженням або складністю із трудовими або іншими ресурсами.

За таких обставин, сукупність наведених вище первинних/платіжних/облікових документів, досліджених під час апеляційного розгляду справи підтверджує факт виконання Договору поставки та не дає підстав для сумніву щодо реальності його вчинення.

Водночас, доводи податкового органу в обґрунтування своєї позиції є припущеннями, які не доведено належними доказами.

Відтак, колегія суддів прийшла до висновку про помилковість висновків відповідача, викладених в акті перевірки, та, як наслідок, наявність підстав для визнання протиправним та скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Отже, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було не вірно встановлено фактичні обставини, що мають значення для справи, застосовано норми матеріального та процесуального права, що призвело до ухвалення неправомірного рішення. У зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «КД Груп» - задовольнити, постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 07 квітня 2015 року - скасувати.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «КД Груп» - задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 07 квітня 2015 року - скасувати та прийняти нову, якою адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «КД Груп» - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 22.12.2014 №0005122204.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя О.Є.Пилипенко

Судді Я.Б. Глущенко

С.Б. Шелест

Дата виготовлення та підписання повного тексту рішення - 16.06.2015 року.

Головуючий суддя Пилипенко О.Є.

Судді: Глущенко Я.Б.

Шелест С.Б.