Ухвала

від 08.06.2015 по справі 813/98/15

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 червня 2015 р. Справа № 876/3964/15

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Шинкар Т.І.,

суддів Ільчишин Н.В.,

Пліша М.А.,

з участю секретаря судового засідання Омеляновська Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Сихівському районі м.Львова ГУ ДФС у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 17 березня 2015 року у справі №813/98/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Джей Ей Еф України» до Державної податкової інспекції у Сихівському районі м.Львова ГУ ДФС у Львівській області про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

13.01.2015р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Джей Ей Еф Україна» (далі - Товариство) звернулось в суд з позовом до Державної податкової інспекції у Сихівському районі м.Львова ГУ ДФС у Львівській області (далі - ДПІ), просило, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, скасувати податкові повідомлення-рішення №0003002201, №0003012201, №0003022201 від 29.12.2014р.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 17.03.2015р. позов задоволено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ДПІ подало апеляційну скаргу, просить скасувати постанову Львівського окружного адміністративного суду від 17.03.2015р. та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог повністю. Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що перевіркою Товариства встановлено, що за даними бухгалтерського обліку за 2012 рік собівартість придбаних та реалізованих товарів в 2012 році становила 45 739 499,77грн., проте у декларації з податку на прибуток підприємства за 2012 рік позивачем відображено собівартість придбаних та реалізованих товарів на суму 47 569 986 грн., що не відповідає даним бухгалтерського обліку підприємства. Отже, в порушення п.138.8 ст.138 ПК України Товариством завищено витрати операційної діяльності за 2012 рік в сумі 1 837 946,00 грн. Також встановлено завищення задекларованих Товариством витрат на збут у сумі 612 805,00 грн. Ознайомившись в ході перевірки з переліком наданих послуг нерезидентами для Товариства, загальна вартість яких за період з 01.10.2011р. по 31.12.2013р. становила 2 828 542,48 грн. і віднесена до складу валових витрат у податковому обліку в сумі 2 259 767 грн., перевіркою встановлено: послуги менеджменту, спрямовані на покращення якості управління компанією та підвищення ефективності роботи організації до економічного ефекту на Товариство не призвели. Консультаційні послуги включають міжнародну роботу з будівельними маркетами, аналіз продаж будівельними маркетами, які не пов'язані з господарською діяльністю Товариства, оскільки вони не є покупцями товару нашого підприємства. Послуги маркетингу включають оформлення та репродаж газети GAF, яка також не пов'язана з господарською діяльністю Товариства. Товариство представило акти прийому-передачі наданих послуг, які не містять конкретний перелік наданих послуг, місце і дату їх надання, не зазначено в чому виражено їх результат. Таким чином витрати Товариства понесені за договорами з нерезидентами та відображені у деклараціях з податку на прибуток підприємства за 2011-2013 роки є необґрунтованими, економічно невиправданими та непов'язані з господарською діяльністю позивача. Також в ході перевірки встановлено безтоварність операцій між позивачем та ПП «ІК Магнат», оскільки в ході перевірки не надано специфікацій до договору поставки, встановлено не відповідність щодо кількості придбаних матеріалів дубових необрізних ПП «ІК Магнат» та реалізованих на Товариство, ціна на аналогічні операції з придбання половника дубового необрізного Товариства є нижчою ніж ціна від ПП «ІК Магнат». Отже фінансово-господарські взаємовідносини фактично не відбувалися.

В судовому засіданні представник апелянта апеляційну скаргу підтримав, представник позивача щодо апеляційної скарги заперечив, вважав рішення суду першої інстанції законним.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи, доводи апеляційної скарги колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Судом першої інстанції встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Джей Ей Еф України» є юридичною особою, яка зареєстрована 28.11.2006р. в Оболонській районній у м.Києві державній адміністрації, що підтверджується свідоцтвом від 28.11.2006р., яке змінено 20.07.2009р. Взято на податковий облік в податковому органі. Є суб'єктом ЗЕД та платником податку на додану вартість (далі-ПДВ) і податку на прибуток.

З 14.11.2014р. по 04.12.2014р. ДПІ проведено планову виїзну перевірку Товариства з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період діяльності з 01.10.2011р. по 31.12.2013р., за результатами якої складено акт №111/13-50-22-01-17/34760531 від 11.12.2014р., яким встановлено, зокрема, порушення п. 138.1, п.138.2, п.п.138.10.2, 138.10.3. п.138.10 ст.138 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755 з наступними змінами та доповненнями (далі-ПК України), в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток за 4 квартал 2012 року на загальну суму 345 480,00 грн. та зменшення збитків за 2013 рік на суму 528 697,00 грн.

22.12.2014р. ДПІ складено Доповнення та зміни до акта перевірки №111/13-5022-01-17/34760531 від 11.12.2014 року «Про результати планової виїзної перевірки ТзОВ «Джей Ей Еф України» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період діяльності з 01.10.2011р. по 31.12.2013р.» у яких проведено аналіз господарської діяльності Товариства та розділ 3.1 «Податок на прибуток» та розділ 3.2 «Податок на додану вартість» викладено в іншій редакції, відмінній від редакції акта перевірки від 11.12.2014р. та, відповідно у розділ 4 «Висновок» внесено зміни та доповнення: пункт 1 розділу 4 «Висновок», як це зазначено в Доповненнях, слід читати в наступній редакції: « 1. в порушення п. 44.1., п. 138.1., п. 138.2., 138.4., п.п. 138.10.2., 138.10.3. п. 138.10. ст. 138, п. 139.1.9. п. 139.1. ст. 139 ПК України, в результаті чого встановлено заниження Товариством податку на прибуток за 2012 рік на загальну суму 1 955 499,00 грн., в тому числі за півріччя 2012 року в сумі 697 206,00 грн., 9-ть місяців 2012 року в сумі 1 133 235,00 грн., за 2013 рік на загальну суму 550 482,00 грн.; розділ 4 «Висновок» доповнено наступним змістом: 1. в порушення п. 198.1., 198.3., 198.6. ст. 198 ПК України встановлено заниження Товариством ПДВ в сумі 174 806,00 грн., в тому числі по періодах: грудень 2011 року в сумі 2 354,00 грн., вересень 2012 року в сумі 93 936,00грн., грудень 2012 року в сумі 48 352,00 грн., березень 2013 в сумі 1 898,00 грн., липень 2013 року в сумі 28 266,00 грн. та завищено бюджетне відшкодування на рахунок платника в сумі 922 908,00 грн., в тому числі по періодах: листопад 31 019,00 грн., січень 2012 року в сумі 22 653,00 грн., лютий 2012 року в сумі 98 267,00 грн., червень 2012 року в сумі 282 991,00 грн., липень 2012 року в сумі 40 500,00 грн., серпень 2012 року в сумі 46 250,00 грн., листопад 2012 року в сумі 72 175,00 грн., червень 2012 року в сумі 329 053,00 грн.

На підставі акта перевірки від 11.12.2014р. та Доповнень до акта перевірки від 22.12.2014р. ДПІ прийнято 29.12.2014р. податкове повідомлення - рішення № 0003012201, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «ПДВ» в розмірі 218 508,00 грн., в тому числі за основним платежем - 174 806,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 43 702,00 грн.; №0003022201, яким зменшено суму, що підлягала бюджетному відшкодуванню з ПДВ у розмірі 922 908,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) на суму 230 727,00 грн.; №0003002201, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «податок на прибуток приватних підприємств» в розмірі 3 132 476,00 грн., в тому числі за основним платежем - 2 505 981,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 626 495,00 грн., з якими не погодилось Товариство, оскарживши їх до суду.

Перевіряючи законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п.198.1 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, в тому числі, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Як передбачено п.198.3. ст.198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, в тому числі, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

У розумінні пункту 14.1.36. ПК України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» №996 від 16.07.1999 року, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Згідно до п.138.2 ст.138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом ІІ цього Кодексу.

Як це передбачено п.п. 139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України, не включаються до складу валових витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Підпунктом 138.10.2 пункту 138.10 статті 138 ПК України законодавцем визначено перелік інших витрат, які є адміністративними витрати та спрямовані на обслуговування та управління підприємством, серед яких, в тому числі, винагороди за консультаційні, інформаційні, аудиторські та інші послуги, що отримує платник податку для забезпечення господарської діяльності.

З огляду на викладене аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. Визначальним фактором для формування податкового кредиту платником податку на додану вартість та валових витрат є подальше використання таких товарів (основних фондів) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такої особи - платника податку.

Представлені представником позивача в судовому засіданні документи свідчать про підстави виникнення цивільних прав та обов'язків, а також про фактичне здійснення господарських операцій позивачем та його контрагентами, та є достатніми доказами на підтвердження здійснення останніх.

Факт здійснення операцій підтверджується: розшифруваннями за контрактами №11-КМ від 01.01.2011р., №12-КМ від 01.01.2012р., №13-КМ від 01.01.2013р., актами наданих послуг, рахунками, актами цінової експертизи; актами прийому-передачі наданих послуг за контрактами № 04-01/11 від 04.01.2011р., №13МS від 01.01.2013р. між позивачем та Holzwerkstofe Vertriebsholding AG; довідками про чисельність персоналу, видатковими накладними, сертифікатами, ТТН, актами надання послуг, рахунками - фактурами міжнародних ТТН за лютий, березень 2012 року, Сертифікатом походження лісоматеріалу; реєстром довіреностей на отримання товару від ПП «ІК Магнат»; контрактами №11-КМ від 01.01.2011р., № 12-КМ від 01.01.2012р., №13-КМ від 01.01.2013р. укладених між позивачем та JAF Inrternational Services GmbH; контрактами №04-01/11 від 04.01.2011р. та №13МS від 01.01.2013р. укладених між позивачем та Holzwerkstofe Vertriebsholding AG; договором поставки №ДП-011211/602 від 01.12.2011р., укладеного між позивачем та ТОВ «Індустріальна компанія «Магнат»»; Сертифікатами про проходження лісоматеріалів та виготовлення з них пиломатеріалів для здійснення експортних операцій, ТТН, специфікаціями-накладними на відпуск лісоматеріалів необроблених, видатковими накладними, накладними, рахунками-фактурами за період з листопада 2011 року по грудень 2013 року.

Щодо протиправності дій посадових осіб ДПІ при складанні доповнень до акта перевірки колегія суддів зазначає наступне.

Згідно статті 86.1. Податкового кодексу України, результати перевірок оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків. У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт.

Отже, законом не передбачено право податкового органу доповнювати чи змінювати Акт перевірки після його винесення та ознайомлення із ним платника податків.

Як встановлено судом першої інстанції, ДПІ після проведення перевірки, результати якої викладені в акті, складено до такого доповнення в яких встановлено нові порушення, що не були встановлені при проведенні самої перевірки та на їх підставі прийнято податкові повідомлення-рішення.

Слід зауважити, що доповнення не є виправленням несуттєвих арифметичних чи граматичних помилок, а є зміною акта по суті.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, за результатами розгляду скарги Товариства на дії посадових осіб ДПІ, Головним управлінням ДФС у Львівській області ДФС України направлено відповідь від 19.02.2015р. за №1049/10/13-01-14-01, відповідно до якої останньою встановлено недотримання посадовими особами податкового органу вимог Податкового кодексу, нормативних документів ДФС України при складенні Доповнень та змін до акта перевірки та винесенні на їх підставі податкових повідомлень-рішень, за що відповідальні посадові особи ДПІ притягнуті до відповідальності.

Щодо господарських операцій Товариства з ПП «ІК Магнат» колегія суддів зауважує наступне.

Як вбачається з акта та перевірки, доповнень до нього та підстав апеляційної скарги, висновки ДПІ щодо взаємовідносин між Товариством та ПП «ІК Магнат» ґрунтуються на не підтвердженні реальності господарських операцій.

Спірні податкові повідомлення-рішення, левова частка зобов'язань та зменшення сум бюджетного відшкодування по яких знайшли своє відображення в Доповненнях та змінах до Акта перевірки містять нові обставини, що не були описані в Акті перевірки, а саме щодо відносин із ПП «ІК «Магнат».

Як вбачається з досліджених в судовому засіданні первинних документів, в основному, придбаний товар від ПП «ІК Магнат» поставлявся нерезидентам за кордон, що відповідно до вимог чинного законодавства зобов'язувало Товариства на такий пред'являти сертифікати походження лісоматеріалів.

Згідно Тимчасового порядку видачі сертифіката про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів для здійснення експортних операцій, що затверджений Постановою КМУ від 21.12.2005р. №1260, сертифікат є обов'язковим документом під час здійснення експорту лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів. Для отримання сертифіката експортери подають територіальному органові Держлісагентства заяву за встановленою Агентством формою, до якої додається копія (з обов'язковим пред'явленням оригіналу) товарно-транспортної або залізничної накладної про придбання лісо- та пиломатеріалів, або лісорубного квитка (для постійних лісокористувачів). Сертифікат видається на кожну партію лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів, оформлену одним товаросупровідним документом, а в подальшому кожна партія товару, що експортується супроводжується таким сертифікатом.

Слід зауважити, що сертифікати про походження лісоматеріалу, які видані Львівським обласним управлінням лісового та мисливського господарства, підтверджують як сам факт поставки, так і подальшого експорту за кордон.

Як це встановлено судом першої інстанції та підтверджено при розгляді апеляційної скарги, укладені позивачем та ПП «ІК Магнат» контракти, на виконання яких сторонами підписано акти приймання - передачі послуг, виписано видаткові накладні, рахунки-фактури, ТТН, подано сертифікати про походження лісоматеріалів, реєстри доручень, розшифрування, список працевлаштованих працівників які в своїй сукупності слугують підставою для висновку про реальність таких операцій.

Крім того, на підтвердження реальності операцій було додано реєстр довіреностей на отримання Товару саме від ПП «ІК Магнат», що відповідають датам накладних по поставках Товару.

Колегія суддів погоджується з позицією Товариства, що сам факт відсутності специфікацій не дає підстав вважати, що поставка не відбулася, оскільки умови поставки (ціна за одиницю, кількість, одиниця виміру, її вид, загальна сума) визначалися в рахунках на оплату продукції, в тому числі рахунку, накладних чи додаткових договорах.

Покликання податкового органу на реалізацію нерезидентам половника дубового необрізного за ціною нижчою ніж ціна від ПП «ІК «Магнат» та завідомої збитковості операцій не відповідає фактичним обставинам справи, оскільки податковий орган, фактично, піддає аналізу придбання і продажу продукції між ДП «Укрліссервіс» та ПП «ІК «Магнат» та необгрунтованості таких операцій для зазначених суб'єктів, а не для Товариства, а тому такі дії господарської діяльності Товариства не стосуються.

У п. 38 Рішення Суду з прав людини у справі «Інтерсплав проти України» зазначено, що: «На думку Суду, коли державні органи володіють будь-якою інформацією про зловживання в системі відшкодування ПДВ, що здійснюються конкретною компанією, вони можуть вжити відповідних заходів для запобігання або усунення таких зловживань. Суд, однак, не може прийняти зауваження Уряду щодо загальної практики з відшкодування ПДВ за відсутності будь-яких ознак, які б указували на те, що заявник був безпосередньо залучений до таких зловживань».

Колегія суддів також погоджується з позицією Товариства щодо того, що не може вважатись діяльність ПП «ІК «Магнат» така, що лежить поза межами правового поля з підстав відсутності штату працівників, основних засобів такого підприємства, оскільки господарська діяльність може здійснюватись шляхом залучення трудових ресурсів та транспорту в спосіб, зокрема, укладення цивільно-правових угод та господарських договорів.

Встановлений ДПІ факт відсутності штатних працівників не може слугувати належним доказом не використання праці найманих осіб загалом та не є підтвердженням вчинення нікчемних угод.

Доказів того, що спірні господарські зобов'язання в судовому порядку визнавались недійсними представником відповідача суду не надано.

Відповідно до п.3 та п.6 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом ДПА України №984 від 22.12.2010р. акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби та в якому факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

З врахуванням вищевикладеного, Акт перевірки, який є предметом дослідження, та доповнення до нього, не відповідають вимогам вищезгаданого Порядку та складені без об'єктивного аналізу господарських операцій, вчинених Товариством і ґрунтується виключно на припущеннях щодо безтоварності операцій.

Щодо договорів із нерезидентами по операціях із надання послуг слід зазначити, що Товариством, крім всіх належним чином оформлених первинних документів (договорів, актів та розшифровок до актів, рахунків) надано суду інформацію від таких нерезидентів із поденним розшифруванням послуг, що надавалися та прізвищ працівників, які були залученні до надання таких послуг, звітами про їх відрядження в Україну для надання послуг та звітами про витрати на квитки, роздруківкою електронної кореспонденції, що стосується надання послуг та інструкцій, які надавалися в ході надання послуг, зазначенням вартості та предмету, аналогічних по предмету послуг іншим суб'єктам, що входить в групу компаній JАF, внутрішні правила та політики групи компаній JАF у відповідності із якими надаються спірні послуги, список працівників, які працюють на підприємства, що надавали послуги, розрахунки визначення вартості 1 робочого дня працівників JАF Inrternational Services GmbH для надання послуг за кожним із видів послуг, копії газет із новинами JАF Акtuell на підтвердження маркетингових послуг, Правила організації роботи з контрагентами Україна та Правила організації заповнення даних по клієнтам та постачальникам для України.

Згідно Акта перевірки, на підставі первинних документів перевіркою встановлено, що послуги менеджменту, спрямовані на покращення якості управління компанією та підвищення ефективності роботи організації до економічного ефекту на ТОВ «Джей Ей Еф Україна» не призвели, оскільки в податковому обліку фінансовий результат господарської діяльності підприємства станом на 31.12.2011р. становив збитки в розмірі 8 809 070.00 грн., які переносяться щорічно у склад витрат підприємства в розмірі 25%, збитки за 2012 рік становили - 1 476 869,00 грн., а за 2013 рік - 1 397 917,00 грн.

Щодо консультаційних послуг, придбаних ТОВ «Джей Ей Еф Україна» від JАF Inrternational Services GmbH, перевіркою встановлено, що дані послуги включають міжнародну роботу з будівельними маркетами, аналіз продаж будівельними маркетами, які не пов'язані з господарською діяльністю ТОВ «Джей Ей Еф Україна», оскільки вони не є покупцями товару позивача. Послуги маркетингу, надані JАF Inrternational Services GmbH для ТОВ «Джей Ей Еф Україна» включають оформлення (розробка) та репортаж газети САР, яка також не пов'язана з господарською діяльністю нашого підприємства, невідоме дане видання газети та її розповсюдження на території України.

Покликання податкового органу на акти прийому-передачі наданих послуг на думку ДПІ не містять конкретний перелік наданих послуг, місце і дату їх надання, не зазначено, в чому виражено їх результат. Отже, на думку податкового органу, витрати ТзОВ «Джей Ей Еф Україна» понесені за договорами з нерезидентами про надання інформаційних послуг і послуг менеджменту (комплекс заходів, спрямованих на покращення якості управління компанією та підвищення ефективності роботи організації) та відображені у деклараціях з податку на прибуток підприємства за 2011- 2013 роки є необгрунтованими, економічно невиправданими та непов'язаними з господарською діяльністю підприємства.

Проте, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що первинні документи, в тому числі акти приймання-передачі послуг містять всі обов'язкові реквізити первинних документів, передбачені п. 2 ст. 9 Закону №996: назву документа (форми), дату і місце складання, найменування підприємства, від імені якого складено документ, зміст і обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають можливість ідентифікувати особу, яка брала участь у господарській операції.

Окрім того, до актів наданих послуг, що були видані на підставі зазначених договорів, видано розшифрування наданих послуг, які також досліджувалися податковим органом. У вказаних розшифруваннях чітко зазначено конкретний перелік послуг за групами, їх суть по кожній із груп, ціна за день роботи та кількість днів, витрачених на надання вказаних послуг, загальна ціна по кожному вид послуг із врахуванням витрачених годин, розрахунковий період.

Послуги, договорами з JАF Inrternational Services GmbH, зокрема: ІТ; міжнародний менеджмент по продуктах, міжнародна робота із будівельними маркетами DІУ, підтримка обслуговування будівельних маркетів; маркетинг, розвиток територіального підрозділу компанії; контроль відділу збуту та складу, робота із відділом кадрів, бухгалтерським обліком та контроль фінансової звітності, а також послуги за договором з Holzwerkstofe Vertriebsholding AG (послуги менеджменту на території України (комплекс заходів, спрямованих на покращення якості управління компанією та підвищення ефективності роботи організації), безпосередньо пов'язаними із діяльністю компанії.

Як зазначив представник Товариства, за період перевірки на підприємстві було постійно праце влаштовано в середньому близько 27 - 28 працівників, що зумовлювало необхідність надання таких послуг у вказаних обсягах.

Підбір працівників (частини посад), їх навчання, контроль за діяльністю окремих підрозділів компанії та налагодження, оптимізація їх роботи, в сукупності із кількістю цих працівників, зважаючи на особливості роботи підприємства деревопереробної промисловості і досвід членів групи в цій сфері, що дозволяє реалізовувати кінцевий продукт, відмінний від інших на ринку певними специфічними особливостями, зумовлювало необхідність отримання відповідних послуг компаній членів групи. Направленість діяльності контрагента Товариства по наданню аналогічних послуг членам групи випливає саме із його назви JАF Inrternational Services (Джей Ей Еф Міжнародні Послуги). Послуги з управління компанією (послуги менеджменту на території України (комплекс заходів, спрямованих на покращення якості управління компанією та підвищення ефективності роботи) прямо пов'язані із господарською діяльністю Товариства.

Види діяльності Товариства (Виробництво фанери, дерев'яних плит і панелей, шпону; Виробництво інших дерев'яних будівельних конструкцій і столярних виробів; Діяльність посередників у торгівлі деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічними виробами (основний); Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно - технічним обладнанням) с прямо пов'язаними із розшифрування наданих послуг (наприклад «міжнародний менеджмент по продуктам», що включав в т.ч. навчання співробітників та підтримку при впровадженні центрів обробки, навчання та контроль відділів збут і т.п.)

Не заслуговують на увагу покликання податкового органу на ту обставину, що послуги з менеджменту не призвели до позитивного результату, оскільки економічному ефекту притаманне таке поняття як його очікування, перспектива якого може бути довгостроковою. Окрім того, за період з 2011 року по 2013 рік має місце динаміка зменшення збитків Товариства. Не можна залишати поза увагою і загальні світові економічні тенденції певних років.

Таким чином, реальність операцій між Товариством та JАF Inrternational Services GmbH і Holzwerkstofe Vertriebsholding AG належним чином підтверджена.

Суд вважає, що відповідач не довів в ході судового розгляду правомірність донарахування податкових зобов'язань, в тому числі зменшення суми бюджетного відшкодування оскільки, левова частина порушень в Акті перевірки не зафіксована, що є неприпустимим, а ті, що зазначені в Акті перевірки, відповідачем не доведені, що є наслідком скасування податкових повідомлень-рішень.

Аналізуючи чинне законодавство та обставини справи, колегія суддів приходить до висновку, що суб'єкт владних повноважень прийнявши оскаржувані податкові повідомлення-рішення не дотримався принципу верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, вимог чинного податкового законодавства та передбачених ст.2 КАС України принципів.

Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Так, у п.29 Рішення Європейського суду з прав людини від 09.12.1994р. Справа «Руїз Торіха проти Іспанії» (серія А, №303А) Суд повторює, що згідно з його установленою практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтованості рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Згідно ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду першої інстанції - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до переконання, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив фактичні обставини справи та дав їм належну правову оцінку. Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Сихівському районі м.Львова ГУ ДФС у Львівській області залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 17 березня 2015 року у справі №813/98/15 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя Т.І. Шинкар

Судді Н.В. Ільчишин

М.А.Пліш

Повний текст Ухвали виготовлено 12.06.2015р.