Ухвала

від 09.06.2015 по справі 803/2136/14

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 червня 2015 р. Справа № 876/11043/14

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді Кузьмича С. М.,

суддів Гулида Р. М.,Улицького В. З.

за участю секретаря Гнатик А.З.,

представників позивача Пасенко С.А., Кацевич В.К.,

представника відповідача Сахарчука А. А.

розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів України у Волинській області на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 7 листопада 2014року по справі № 803/2136/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Аванта" до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів України у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю В«Торговий дім В«АвантаВ» (далі - позивач, ТзОВ В«ТД В«АвантаВ» ) звернулося в суд з адміністративним позовом до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області (далі - відповідач, Луцька ОДПІ) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 17 вересня 2014 року №0009222201.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Луцькою ОДПІ було проведено планову виїзну перевірку ТзОВ В«ТД В«АвантаВ» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 1 січня 2013 року до 31 грудня 2013 року. У ході перевірки податковим органом зроблено висновок про заниження податку на додану вартість на загальну суму 90424 грн за вересень 2013 року. За результатами перевірки інспекцією складено акт від 2 вересня 2014 року №7195/22.01/35495114 на підставі якого прийнято податкове повідомлення-рішення від 17 вересня 2014 року №0009222201 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 135636 грн, в т. ч. за основним платежем - 90424 грн та за штрафними санкціями 45212 грн. Позивач вважає висновки податкового органу, викладені в акті перевірки про безтоварний характер операцій із контрагентами помилковими, оскільки сторони в повному обсязі виконали свої зобов'язання, що підтверджується відповідними первинними документами.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 7 листопада 2014 року позов задоволено повністю.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області від 17 вересня 2014 року №0009222201.

Вирішено питання судових витрат.

Не погоджуючись з постановою суду відповідач подав апеляційну скаргу, в обґрунтування якої покликається на те, що суд першої інстанції не врахував той факт, що за результатами перевірки не підтверджено податковий кредит від контрагентів ТзОВ «Агропродукти» (код ЄДПРОУ 32555149) в сумі 77095,09 грн, ТзОВ «Чугуївський олійно жировий комбінат» (код ЄДПРОУ 37023966) в сумі 10729,28 грн, ТзОВ «Олія Транс» (код ЄДПРОУ 3374411) в сумі 2600 грн.

Представник відповідача в судовому засіданні надав пояснення, просив апеляційну скаргу задоволити, рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким в задоволенні позову відмовити.

Представники позивача в судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечили. Пояснили, що рішення суду першої інстанції є законним, а висновки, викладені в такому відповідають дійсним обставинам справи.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не належить до задоволення, з наступних підстав.

Згідно з матеріалами справи в період з 17 липня 2014 року до 13 серпня 2014 року працівниками Луцької ОДПІ проводилася планова виїзна перевірка ТзОВ В«ТД В«АвантаВ» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 1 січня 2013 року до 31 грудня 2013 року, за результатами якої складений акт від 2 вересня 2014 року №7195/22.01/35495114.

В акті перевірки зроблено висновок про порушення позивачем вимог пункту 185.1 статті 185, пункту 198.1, пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого ТзОВ В«ТД В«АвантаВ» занижено податок на додану вартість на загальну суму 90424 грн.

Вказані висновки мотивовані тим, що Луцькою ОДПІ отримано акт перевірки від 24 липня 2014 року №668/26-55-22-01-32555149 В«Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТзОВ В«АгропродуктиВ» з питань дотримання вимог податкового законодавства при проведені господарських відносин із ПП В«НиктрансфотвардВ» за вересень 2013 рокуВ« , в якому зазначено, що перевіркою не підтверджено реальності здійснення операцій з придбання товарів ТзОВ В«АгропродуктиВ» у ПП В«НиктрансфотвардВ» за вересень 2013 року та операцій з продажу цих товарів контрагентам-покупцям.

Позивач, не погодившись з висновками перевірки, викладеними в акті від 2 вересня 2014 року №7195/22.01/35495114, подав письмові заперечення, однак листом від 15 вересня 2014 року № 13457/10/0318-22-01 Луцька ОДПІ відмовила у задоволенні заперечення в частині підтвердження фактів фінансово-господарських операцій між ТзОВ В«ТД В«АвантаВ» та ТзОВ В«АгропродуктиВ» , ТзОВ В«Чугуївський олійно-жировий комбінатВ» , ТзОВ В«Олія ТрансВ» , посилаючись на акт перевірки від 24 липня 2014 року №668/26-55-22-01-32555149 стосовно ТзОВ В«АгропродуктиВ» .

На підставі акту перевірки від 2 вересня 2014 року №7195/22.01/35495114, з врахуванням висновку за результатами розгляду заперечень платника податків, Луцькою ОДПІ було прийнято податкове повідомлення-рішення від 17 вересня 2014 року №0009222201, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 135636 грн, в т. ч. за основним платежем 90424 грн та за штрафними санкціями 45212 грн.

Як встановлено судом першої інстанції, між ТзОВ В«ТД В«АвантаВ» (покупець) та ТзОВ В«АгропродуктиВ» (продавець) 14 червня 2013 року був укладений договір купівлі-продажу №140613, у якому продавець зобов'язувався передати у власність покупця, а покупець зобов'язувався прийняти й оплатити товар на умовах, що передбачені цим договором (пункт 1.1). Найменування, одиниця виміру, вартість та кількість товару, терміни передачі і оплати, визначаються додатками до даного договору, які є його невід'ємними частинами (пункт 1.2).

Фактичне постачання товару відбулося 16 та 27 вересня 2013 року, що підтверджуються видатковими накладними від 16 вересня 2013 року №Сн0000009, від 27 вересня 2013 року №Сн000019, податковими накладними №8 від 16 вересня 2013 року, №19 від 27 вересня 2013 року.

Оплата за поставлену олію була проведена у повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням від 16 вересня 2013 року № Сн0000009.

З наданих представниками позивача документів, зрозуміло, що придбаний товар (олія) у ТзОВ В«АгропродуктиВ» був реалізований позивачем іншим контрагентам, що підтверджується зведеними даними про продаж олії сон. раф. дез. 1 л у мережі ТзОВ В«ТД В«АвантаВ» відповідно до накладних від 27 вересня 2013 року № CH 000019 та від 16 вересня 2013 року № CH 0000009. Крім того, в матеріалах справи наявні документи на підтвердження факту придбання, оприбуткування та переміщення на складах товару у зазначених контрагентах, що підтверджується реєстрами накладних по переміщенню олії зі складу згідно накладних від 27 вересня 2013 року № CH 000019 та від 16 вересня 2013 року № CH 0000009.

Висновки суду першої інстанції про те, що подані позивачем докази свідчать про те, що внаслідок укладення договору з ТзОВ В«АгропродуктиВ» , ним було реалізовано придбані у ТзОВ В«АгропродуктиВ» товари іншим контрагентам, ТзОВ В«ТД В«АвантаВ» досягнуто економічного ефекту у господарської діяльності та отримано прибуток від реалізації, є правильними, з огляду на наступне.

Судом першої інстанції достовірно встановлено, що між ТзОВ В«ТД В«АвантаВ» (замовник) та ТзОВ В«Чугуївський олійно-жировий комбінатВ» (виконавець) 1 лютого 2011 року укладено договір про надання послуг №Б-ФРД/0102-11ЧУ, за умовами якого замовник доручив, а виконавець зобов'язався виробляти з своєї сировини ПЕТ пляшку 0,92, 1, 3 та 5 літрів, фасувати олію надану замовником. Замовник зобов'язується прийняти виготовлену продукцію та оплатити вартість виконаних робіт.

Так, виконання договору купівлі-продажу та розрахунки між сторонами підтверджується актами приймання-передачі сировини по кількості від 16 вересня 2013 року №б/н, від 27 вересня 2013 року №б/н, податковими накладними №16 від 16 вересня 2013 року, №64 від 27 вересня 2013 року.

Якість придбаного у ТзОВ В«АгропродуктиВ» товару підтверджується посвідченнями про якість, які видані виробничою лабораторією ТзОВ В«Чугуївський олійно-жировий комбінатВ» 16 та 27 вересня 2013 року в яких засвідчено дата виготовлення та власник товару чим спростовуються доводи представника відповідача і підтверджується, що одержувачем товару є саме ТзОВ В«ТД В«АвантаВ» .

З матеріалів справи зрозуміло, що між ТзОВ В«ТД В«АвантаВ» (замовник) та ТзОВ В«Олія ТрансВ» (перевізник) 1 вересня 2011 року був укладений договір №00099 про надання послуги по перевезенню вантажу, за умовами якого перевізник зобов'язаний здійснювати перевезення вантажу олії соняшникової, а замовник зобов'язаний прийняти й оплатити належним чином виконані перевізником послуги.

Виконання договору про надання послуги підтверджується податковими накладними №66 від 18 вересня 2013 року, №67 від 30 вересня 2013 року, товарно-транспортними накладними №0000065 від 16 вересня 2013 року, №0000068 від 27 вересня 2013 року.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що господарські операції між контрагентами відбулися і поставку товару та надання послуг було здійснено в повному об'ємі, що підтверджується фактичними обставинами по справі. Наявними у матеріалах справи доказами підтверджено реальність здійснення господарських операцій з придбання товару, відтак податковий кредит за наслідками операцій з контрагентами сформовано правомірно. При цьому товариством підтверджено наявність господарської мети, одержання прибутку внаслідок подальшої реалізації товару та належне оформлення первинних документів.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а постанову суду - без змін. Доводи апеляційної скарги не спростовують рішення суду першої інстанції.

Керуючись статтями 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів України у Волинській області - без задоволення.

Постанову Волинського окружного адміністративного суду від 7 листопада 2014 року по справі № 803/2136/14 - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно після проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом 20-ти днів з дати складення в повному обсязі.

Головуючий суддя: Кузьмич С. М.

Судді: Гулид Р. М.

Улицький В. З.

Повний текст ухвали складено 12 червня 2015 року