Рішення

від 12.06.2015 по справі 522/4484/15-ц

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

cpg1251

Справа № 522/4484/15-ц

Провадження № 2/522/5101/15

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 червня 2015 року Приморський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого - судді Чернявської Л.М.,

при секретарі Прусс О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом

ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа ОСОБА_4 про визнання недійсним правочину та стягнення моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

05 березня 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_5, третя особа ОСОБА_4, в якій просить суд встановити факт погодження між сумісними землевласниками ОСОБА_1, ОСОБА_4 та відповідачами ОСОБА_2, ОСОБА_6, ОСОБА_5, первісного проекту будівництва житлового будинку на земельній ділянці, розташований за адресою: м. Одеса, Мореплавний провулок 1/3, в редакції 2010 року, та відсутність такого погодження змін внесених відповідачами до проекту будівництва у 2011-2012 роках; визнати недійсним правочин (угоду), укладений між ОСОБА_1, ОСОБА_4 та відповідачами ОСОБА_2, ОСОБА_6, ОСОБА_5, щодо погодження плану забудови земельної ділянки, розташованої за адресою: м. Одеса, Мореплавний провулок 1/3 та первісного проекту будівництва житлового будинку в редакції 2010 року, як правочин, укладений ОСОБА_1 та його дружиною ОСОБА_4 під впливом обману з боку відповідачів щодо обставин, які мають істотне значення та стягнути з відповідачів моральну шкоду 50000 гривень.

Мотивує вимоги тим, що він є власником земельної ділянки що знаходиться за адресою: м. Одеса, пров. Мореплавний 1 на пiдставi нотаріально посвідченого договору дарування вiд 21 жовтня 2010 року, укладеного мiж ним та його дружиною ОСОБА_4 У 2002 році Розпорядженням Приморської районної адміністрації № 582 вiд 26 червня 2002 року та iнспекцiєю державного архітектурно - будівельного контролю в Одеськiй областi було надано дозвiл № 505/02 вiд 23 липня 2002 року на виконання будiвельних робiт з будiвництва житлового будинку по провулку Морехiдному, 1 в м. Одесi. У 2002 роцi вони почали будiвництво житлового будинку, а 16 сiчня 2013 року Iнспекцiсю ДАБК в Одеській областi за № ОД 142130160115 була зареєстрована на ім'я ОСОБА_1 декларацiя про готовнiсть до експлуатацiї об'єкта по пров. Морехiдний. 1 в м. Одесi. У липнi 2012 року на сумiжний земельнiй дiлянцi за адресою м. Одеса, Морехідний провулок 1/3 відповідачі розпочали будiвництво житлового будинку за погодженим зi ОСОБА_1 та його дружиною в 2010 роцi планом забудови на вказаній земельній дiлянцi.

Позивач посилається на те, що на погодження був наданий проект будівництва житлового будинку, який вiдрiзняється вiд того проекту, який фактично реалізується відповідачем, оскільки вiдповiдачi внесли змiни до проекту забудови свого домоволодiння i фактично будують багатоповерховий комерцiйний об'єкт значної площi (готельний комплекс). Згiдно отриманих ОСОБА_2, ОСОБА_6, ОСОБА_5 мiстобудiвних умов i обмежень забудови земелъно дiлянки, розташованої в м. Одесi. пров. Морехiдний, 1/3 за № 136 вiд 21 серпня 2010 року мiнiмальнi вiдступи будiвлi/споруди вiд сумiжннх будiвель/споруд: не менш нiж 7000 мм. В подальшому за заявою Мельникiв в зв'язку iз змiною ними розташування запроектованої будівлi на земельнiй дiлянцi по пров. Морехiдний, 1/3, Управлiнням архiтектури i мiстобудування Одесько мiської ради їм було надано новi мiстобудiвнi умови i обмеження забудови земельно дiлянки за адресою: м. Одеса, пров. Морехiдний, 1/3 вiд 31 липня 2012 року, у яких взагалі не зазначені протипожежна відстань мiж будинком позивача та будiвлею, яка будуться, а також побутовий розрив. В проектах iндивiдуального житлового будинку за адресою: м. Одеса, пров. Морехiдний 1/3, за 2011 рiк та 2012 рiк зазначено, що проект узгоджено з сумiжним землекористувачем ОСОБА_7 Петрiвною, але на той час вона вже не була власником земельно дiлянки, що свiдчить про те, що замовники будiвництва ОСОБА_5 ввели державнi органи, зокрема Iнспекцiiо ДАБК в Одеській областi в оману з посиланням на те, що Управлiння архiтектури та мiстобудування Одеської мiської ради зобов'язало ОСОБА_2, ОСОБА_6, ОСОБА_5 узгодити проекти за 2011 та 2012 рошi з сумiжними землекористувачами (листи вiд 11 вересня 2011 року та 27 вересня 2012 року), але вiдповiдачi не виконали свiй обов'язок i фактично будують готель. В червнi 2010 року позивач ОСОБА_6 звернувся до правлiння ЖБТ «Морське» про узгодження даного будiвництва з сумiжними землекористувачами i ОСОБА_4, будучи власником на той час земельної дiлянки надала таку згоду. У 2011 роцi, коли власником земельної дiлянки вже був позивач, з'явився новий проект де в мiстобудiвних умовах в п. 8 було вказано вiдступ вiд сумiжних будiвель та споруд не менш 7 метрiв, однак при отриманнi проекту 2011 року ОСОБА_6 не зверталися за отриманням згоди до ОСОБА_1 як власника сумiжної земельно дiлянки, а підложили ОСОБА_4 згоду за 2010 рiк. Розпочинаючи будiвництво в липнi 2012 року ОСОБА_6 розпочали бити пали в трьох метрах вiд вiкон його будинку, але після зауважень ОСОБА_2 погодився зробити вiдступ вiд будинку, але при цьому втретє, змiнив проект, де на пiдставi його листа вiд 04 липня 2012 року про змiну розмiщення запроектованого будинку отримав новi мiстобудiвнi умови вiд 31 липня 2012 року, в яких п. 8 - вiдступ мiж сумiжними будiвлями (спорудами) 7 метрiв зник, а з'явився п. б - згiдно з додатком 3.1 ДБН 360- 92**, згiдно яких мас бути вiдступ вже 8 м.

Позивач посилається на те, що вiдповiдачi не погодили з ним будiвництво за новим проектом, а знову підклали згоду надану його дружиною у 2010 роцi та продовжили будiвництво будинку готельного типу, порушуючи їх права та законнi інтереси, зокрема норми протипожежної безпеки i норми iнсоляцi. На думку позивача родиною Мельникiв замiсть iндивiдуального житлового будинку згiдно iз проектом погодженим ними, на двох земельних дiлянках, площею 0,0976 га та площею 0,0504 га, фактично ведеться будiвництво багатоповерхової будiвлi готельного типу довжиною 33 м та висотою 15,8 м в трьох метрах вiд вiкон належного їм будинку, без узгодження змiн внесених ними до проекту будiвництва, як сумiжними землевласниками, та без отримання дозволу Управлiння архiтектури на будiвництво на дiлянцi площею 0,0504 га, провулок Морехiдний. 1, дiлянка №39. Позивач вважає, що будiвля яка зводиться вiдповiдачами не вiдповiдає будiвельним, санiтарним i протипожежним нормам, чим порушуються його права та iнтереси, та створюються перешкодi у здiйсненнi права власностi земельною дiлянкою та належним йому житловим будинком, в зв'язку з чим позивач просить суд визнати недiйсним правочин щодо погодження ним та його дружнною плану забудови на сумiжнiй земельнiй дiлянцi i проекту будiвництва житлового будинку в первісній редакції та стягнути моральну шкоду.

В судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали у повному обсязі. Надали пояснення, що відтворюють зміст позовної заяви. Позовні вимоги просять задовольнити повністю.

Відповідач - ОСОБА_2, який також є представником ОСОБА_5 позов не визнав з підстав, викладених в запереченнях та просив відмовити в задоволенні позову повністю з посиланням на те, що будь-якого проекту будівництва житлового будинку сім'ї ОСОБА_6, ОСОБА_2, ОСОБА_5 в 2010 році не існувало. На узгодження сім'ї ОСОБА_1 проект житлового будинку сім'ї ОСОБА_5 в 2010 році не подавався. В проекті будівництва житлового будинку сім'ї ОСОБА_6, ОСОБА_2, ОСОБА_5 не зазначено, що проект узгоджений ОСОБА_4, а згідно висновку № 481 ОНДІСЕ від 15.04.2013 р. зазначено, що «… в матеріалах справи … надані копії письмових узгоджень суміжних землекористувачів, в т.ч. ОСОБА_4 по розміщенню та будівництву індивідуального житлового будинку ОСОБА_6, ОСОБА_2, ОСОБА_5Г.». Відповідач зазначає, що правомірність будівництва по пров. Морехідному 1/3 в м. Одесі підтверджена численними судовими рішеннями. Твердження ОСОБА_1 про будівництво готелю не відповідає дійсності. В висновку експертів комісійної судової будівельно-технічної експертизи Київського НДІСЕ № 11137/13-42/11138/13-43 від 31.03.2014 р. на сторінках 16,17 визначено: «При проведенні натурного обстеження суміжних земельних ділянок №№ 1/3 та діл. № 39 по провулку Мореплавному (Морехідному) у м. Одесі, які відповідно до державних актів на право власності на земельні ділянки належать ОСОБА_2, ОСОБА_6 та ОСОБА_5 встановлено, що на їх територіях розташований незавершений будівництвом житловий будинок. Даний будинок є терасного типу (різноповерховий: з цокольним, першим, другим та технічним поверхами), складної Г-подібної форми у плані, який будується вздовж двох меж суміжниих ділянок з північного заходу та північного сходу». У 2010 році проекту будинку сім'ї ОСОБА_5 не ісyувало і ОСОБА_6 не звертався до правління ЖБТ «Морське» про узгодження проекту. Сім'я ОСОБА_6 проект забудови з сім'єю ОСОБА_1 не погоджувала, таким чином правочин (договір, угода) не виникав. Угода з погодження проекту забудови в редакції 2010 року ніколи не існувала. Правовстановлюючі документи на право власності на будинок за адресою м. Одеса, пров. Морехідний (Мореплавний) у ОСОБА_1 відсутні, тобто позивач не довів порушення своїх прав. Відповідач вважає, що не заслуговує уваги твердження позивача ОСОБА_1 про те, що згода сусідів не отримана, зазначені доводи спростовуються власноручним погодженням сім'ї ОСОБА_4 на схемі генплану проектованого житлового будинку з вказівкою відстані до межами ділянок, при цьому підпис підтверджено Головою ЖБТ «Морське» ОСОБА_8 та скріплений печаткою. Також наявність згоди сім'ї ОСОБА_4 підтверджує лист УАМ від 27.09.2012 р. Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» не містить норми про необхідність узгодження проекту з суміжними землекористувачами.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає що позовні вимоги не обґрунтовані та не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Матеріалами справи встановлено, що на підставі рішення Одеської міської ради народних депутатів від 15.10.2001 року № 2746-ХХІІІ ОСОБА_4 передана у приватну власність земельна ділянка площею 0,0979 гектарів, що розташована на території Одеської міської ради, м.Одеси, Приморський р-н, пров. Мореплавний, 1, про що свідчить державний акт на право приватної власності на землю від 24 грудня 2001 року, який зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної слабості на землю за № 176/6343. (а.с. 13)

21 жовтня 2010 року ОСОБА_4 подарувала, а ОСОБА_1 прийняв у дар земельну ділянку, площею 0,0979 гектарів, в тому числі в угіддях:рілля -0,0979 га, у межах згідно з планом, розташовану за адресою: м.Одеса, провулок Мореплавний, 1, кадастровий номер 5110137500:53:003:0038, згідно витягу з бази даних автоматизованої системи ведення державного земельного кадастру за № 10/11994/09 від 22 вересня 2010 року. (а.с. 11-12)

На підставі рішення Одеської міської ради від 24 липня 2012 року, ОСОБА_1 10 вересня 2012 року виданий державний акт на право власності на зазначену земельну ділянку. (а.с. 14)

09.08.2010 року розпорядженням Приморської районної адміністрації ОМР № 819 наданий дозвіл громадянам ОСОБА_2, ОСОБА_6, ОСОБА_5 на отримання містобудівних умов й обмежень з розміщення індивідуального житлового будинку на земельній ділянці за адресою: м. Одеса, пров. Морехідній 1/3.

Листом управління архітектури та містобудування ОМР від 27.09.2012 р. підтверджено, що 22.08.2011 року на розгляд до управління поступив проект індивідуального житлового будинку за адресою: пров. Морехідний 1/3, у складі наданої документації надано засвідчена головою ЖБТ «Морське» ОСОБА_8 згода ОСОБА_9 на розташування та будівництво двохповерхового з підвалом та горищем індивідуального житлового будинку за адресою: пров. Морехідний 1/3.

Ст. 203 ЦК України передбачає основні критерії чинності правочину, зазначено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Відповідно до статей 203, 204 ЦК підстави і наслідки недійсності правочину можуть бути передбачені винятково законами. Правочин це правомірна, тобто не заборонена законом, вольова дія суб'єкта цивільних правовідносин, що спрямована на встановлення, зміну чи припинення цивільних прав та обов'язків. Відповідно, за правилами недійсності правочинів не можна визнавати документи, які за своїм змістом не є правочинами.

Відповідно до ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Згідно ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням, зокрема, в адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 06.06.2013 року по справі № 1570/7887/2012 відмовлено у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області, треті особи - ОСОБА_2, ОСОБА_6, ОСОБА_5 про визнання незаконними дій Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області щодо реєстрації Декларації про початок виконання будівельних робіт від 03.10.2012 року №ОД 08212180668 та скасування реєстрації Декларації про початок виконання будівельних робіт від 03.10.2012 року №ОД 08212180668. Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 21.08.2013 року постанову Одеського окружного адміністративного суду від 06 червня 2013 року у справі № 1570/7887/2012 - залишено без змін.

11.07.2013 року Приморським районним судом м. Одеси прийнята Постанова по справі № 1522/24958/12 за позовом ОСОБА_1 до Приморської районної адміністрації, Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради, за участю третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_2, ОСОБА_6, ОСОБА_5, Інспекція Державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області, Одеська міська рада про визнання незаконним розпорядження № 819 Приморської районної адміністрації ОМР від 19.08.2010 р. з додатком «Містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки» за № 136 від 21.08.2010» та скасування його, визнання незаконними «Містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки» за № 290/01-10/780/0» та скасування їх, зобов'язання голови Приморської районної адміністрації, начальника управління архітектури та містобудівництва ОМР, голови ОМР вжити заходи щодо усунення перешкод у повноцінному користуванні земельною ділянкою за адресою: м. Одеса, пров. Морехідний 1, яка належить позивачу на праві власності, відповідно до якого в задоволенні позову відмовлено. Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 16.10.2013 року постанову Приморського районного суду від 11.07.2013 року залишено без змін.

05.12.2013 року Приморським районним судом м. Одеси ухвалено рішення у справі № 522/1940/13-ц за зустрічною позовною заявою ОСОБА_2, ОСОБА_5 до ОСОБА_1, третя особа-Інспекція ДАБК в Одеській області про знесення частини будинку, зобов'язання вчинити дії, визнання факту, стягнення з відповідача судових витрат, а саме вирішено: зобов'язати ОСОБА_1 за рахунок власних коштів знести другий поверх будинку, розташованого за адресою: м. Одеса, пров. Мореплавний, 1. Зобов'язати ОСОБА_1 за власний рахунок усунути та не чинити перешкоди у здійсненні ОСОБА_2, ОСОБА_3 права власності на будівельні матеріали та обладнання, що використані при будівництві незавершеного житлового будинку за адресою: м. Одеса, пров. Морехідний 1/3 та на земельну ділянку площею 0,0976 га за адресою: м. Одеса, пров. Морехідний 1/3 шляхом зобов'язання ОСОБА_1 за власний рахунок знести огорожу, яка збудована з відхиленням в сторону земельної ділянки за адресою: м. Одеса, пров. Морехідний 1/3 від межі між суміжними земельними ділянками м. Одеса, пров. Морехідний 1/3 та м. Одеса, пров. Мореплавний 1. Визнати факт виконання напису ОСОБА_1 на Генплані М 1:500 фраз наступного змісту: «ОСОБА_10 г. Одесса, ул. Терешковой 13» та словосполучення «на відстані не менше 2 м (два метри) від забора до стіни будинку на протязі 17 м (сімнадцять метрів) і далі не менше 1,5 м (півтора метра) зі сторони мого участка» та визнати факт виконання напису ОСОБА_1 підпису перед словосполученням «ОСОБА_10 г. Одесса, ул. Терешковой 13».

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 05.02.1015 р. роз'яснено рішення Приморського районного суду м. Одеса від 31 січня 2014 року по цивільній справі № 522/1940/13-ц за зустрічним позовом ОСОБА_2, ОСОБА_5 до ОСОБА_1, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області про знесення частини будинку, зобов'язання вчинити дії та встановлення факту.

Зазначено, що відповідно до рішення Приморського районного суду м. Одеси від 31.01.2014 р. по цивільній справі № 522/1940/13-ц визнання факту виконання напису ОСОБА_1 на Генплані М 1:500 фраз наступного змісту: «ОСОБА_10 г. Одесса, ул. Терешковой 13» та словосполучення «на відстані не менше 2 м (два метри) від забора до стіни будинку на протязі 17 м (сімнадцять метрів) і далі не менше 1,5 м (півтора метра) зі сторони мого участка» та визнання факту виконання напису ОСОБА_1 підпису перед словосполученням «ОСОБА_10 г. Одесса, ул. Терешковой 13» є підтвердженням згоди ОСОБА_1 на розташування та будівництво двохповерхового з підвалом та горищем будинку згідно схеми генплану М1:500 громадянам ОСОБА_2, ОСОБА_6, ОСОБА_5 за адресою м. Одеса, пров. Морехідний 1/3.

Рішенням апеляційного суду Одеської області від 19.03.2014 року апеляційна скарга ОСОБА_1 задоволена частково. Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 5 грудня 2013 року змінено; скасоване рішення в частині визнання факту виконання напису ОСОБА_1 та в цій частині ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2, ОСОБА_5 про визнання факту виконання напису - відмовити. В решті рішення залишено без змін. Ухвалою ВССУ від 12.06.2014 року рішення апеляційної інстанції залишено без змін.

При цьому, ухвалою апеляційного суду Одеської області від 19.03.2014 року ухвала Приморського районного суду м. Одеси від 5 лютого 2014 року залишена без змін.

Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 14.11.2014 року за результатами розгляду апеляційної скарги ОСОБА_4 рішення Приморського районного суду м. Одеси від 05.12.2014 р. залишено без змін в цілому.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 14.10.2014 року по справі № 815/4240/14 визнано протиправними дії Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області щодо реєстрації 16 січня 2013 р. на ім'я ОСОБА_1Ф Декларації за № ОД 142130160115 про готовність об'єкта до експлуатації за адресою м. Одеса, пров. Мореплавний 1 та скасована реєстрація цієї Декларації.

Таким чином, правомірність будівництва житлового будинку за адресою м. Одеса, пров. Морехідний 1/3 підтверджена судовими рішеннями.

В судовому засіданні 22.04.2015 року ОСОБА_1 для долучення до матеріалів справи надав копії висновку експертного дослідження Київського НДІСЕ за результатами проведення технічного дослідження документів від 20.03.2015 року № 5461/15-33 копії схеми Генплану М1:500 з висновком про виготовлення його без застосування монтажу та висновку експертного дослідження Київського НДІСЕ за результатами проведення почеркознавчого дослідження від 13.06.2015 року № 6919/6920/14-32 (поданої на дослідження копії схеми Генплану М1: 500, де наявні рукописні записи), згідно якого досліджувані підписи виконані не ОСОБА_1, а іншою особою. Зазначені висновки експертного дослідження Київського НДІСЕ судом не приймаються до уваги, оскільки не є процесуальними документами і носять консультаційний (інформаційний) характер та висновки зроблені за результатами дослідження копії схеми Генплану М1:500.

З суті документу-схеми Генплану М1:500 та рішення Приморського районного суду від 05.12.2013 р. по справі 522/1940/13-ц вбачається, що ОСОБА_1 було узгоджено в 2010 році розташування майбутнього житлового будинку сім'ї ОСОБА_6, ОСОБА_2, ОСОБА_5 в частині відстані від межі ділянки сім'ї ОСОБА_1, а саме: 2 метра на протязі 17 метрів та 1,5 метра на залишку довжини межі ділянки та цільове призначення майбутнього житлового будинку сім'ї ОСОБА_5, а саме 2-х поверхового індивідуального житлового будинку з підвалом та горищем,а не проект будинку.

Що стосується вимог позивача про стягнення із відповідачів на його користь моральної шкоди у розмірі 50000,00 грн., то останнім в порушення вимог ст.ст. 10, 60 ЦПК України не надано суду жодного доказу в їх підтвердження, а тому в їх задоволенні слід відмовити виходячи з наступного.

Згідно з ч. 2 ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншими ушкодженнями здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку зі знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Частиною 3 ст. 23 ЦК України встановлено, що моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності та справедливості.

Отже, пред'являючи вимоги про стягнення моральної шкоди в розмірі 50000 грн., позивачем взагалі не зазначено, у чому полягає завдана йому моральна шкода, якими доказами підтверджується її наявність, з урахуванням яких обставин визначено розмір її відшкодування.

Постановою Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» передбачено, що у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджено.

Враховуючи зазначені положення, з матеріалів справи не вбачається факту доведеності заподіяння моральної шкоди позивачеві, а сама позовна заява, окрім вимоги про стягнення суми моральної шкоди, не містить факту наявності та обґрунтування заподіяння такої шкоди.

Одними з основних принципів цивільного процесу є принципи змагальності сторін і диспозитивності цивільного судочинства, що викладені у ст.ст. 10, 11 ЦПК України, відповідно до яких цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Таким чином, не можна вважати обґрунтованим прийняття до уваги певних обставин, які у свою чергу доказами не підтверджені.

Оскільки позивачем не доведено обставин, на які він посилається у позові для задоволення своїх вимог, вважаю, що позовні вимоги ОСОБА_1 з підстав заявлених у позові задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 15, 16, 20, 230, 235 ЦК України, ст.ст. 212- 215 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Відмовити у задоволені позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа ОСОБА_4 про визнання недійсним правочину та стягнення моральної шкоди

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Одеської області, через Приморський районний суд міста Одеси, шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення, а особи, що брала участь у справі, але не була присутня у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, може подати скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Чернявська Л.М.

12.06.2015