Постанова

від 10.06.2015 по справі 810/1795/15

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 червня 2015 року 810/1795/15

Суддя Київського окружного адміністративного суду Терлецька О.О., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Валтек Київ" до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Валтек Київ" з позовом до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області про визнання дій протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 31.03.2015 №0001012200 та №0001002200.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області від 31.03.2015 №0001012200 та №0001002200 прийняті з порушенням норм матеріального права, є такими, що суперечать нормам чинного законодавства України та підлягають скасуванню.

Відповідач проти позову заперечував з мотивів викладених в письмових запереченнях.

В призначений день та час у судове засідання сторони не з'явилися, належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.

Від представника позивача до суду надійшло клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження. Відповідач про причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи вищевикладене, суд вирішив розгляд справи проводити в порядку письмового провадження.

Дослідивши обставини справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

В період з 10.02.2015 по 14.02.2015 відповідачем по справі було проведено щодо позивача документальну виїзну перевірку за наслідками якої складено Акт від 20.02.2015 №55/10-13-22-02-21/37866852 «Про результати документальної виїзної перевірки ТОВ «Валтек Київ» (код за ЄДРПОУ 39471029) з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Відекс» (код за ЄДРПОУ 39080345) за весь період взаємовідносин (далі - Акт перевірки від 20.02.2015).

Висновками зазначеного акта перевірки відповідач встановив порушення позивачем норм:

- п.п. 198.6 статті 198, п.п. 201.1, п.п. 201.4, п.п. 201.6, п.п.201.10 статті 201 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено податковий кредит на загальну суму 938885,00 грн.. в тому числі по періодах липень 2014 та серпень 2014;

- п.п. 200.1 п.п. 200.2 п.п.200.3 статті 200 Податкового кодексу України, в результаті чого за перевіряємий період занижено показники рядку 25 «Сума податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду» Декларації з ПДВ на загальну суму 718503,00 грн. по періодам липень 2014 та серпень 2014; крім того завищено показники рядку 4 «Залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду» Декларації з ПДВ всього у сумі 220382,00 грн. у тому числі за серпень 2014 року.

На підставі Акта перевірки від 20.02.2015 №55/10-13-22-02-21/37866852 відповідачем були винесені податкові повідомлення-рішення від 30.03.2015 року №0001012200 та №0001002200.

Позивач, не погодившись з вищевказаними податковими повідомленнями-рішеннями звернувся до суду з даним позовом, в якому просив суд їх скасувати, що і є предметом даного позову.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступних обставин.

Як убачається з Акту перевірки від 20.02.2015 №55/10-13-22-02-21/37866852 відповідач дійшов висновку, що товарно-транспортні накладні не є належно оформленими, так як неможливо дослідити час прибуття вантажу, час вибуття вантажу, можливого простою, кількості місць вантажу, який підлягав транспортуванню, що ставить під сумнів факт перевезення товару.

До того ж, відповідач при перевірці повноти та достовірності сплати податку на прибуток підприємства ТОВ «Валтек-Київ» дійшов висновку, що первинні документи укладені між позивачем та контрагентом складені з порушенням вимог чинного законодавства, у зв'язку з чим неможливо встановити факт здійснення господарських операцій.

Крім того, під час проведення перевірки податковим органом було взято до уваги Акт ДПІ у Печерському районі від 01.09.2014 №2659/26-55-22-08/39080345 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Відекс» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.06.2014 по 31.07.2014.

Враховуючи вищевказане відповідач вважає, що у позивача відсутнє право включення до складу податкового кредиту вартості придбання товарів від ТОВ «Відекс».

З такими висновками відповідача суд не погоджується з огляду на наступне.

ТОВ «Валтек-Київ» є юридичною особою, що зареєстрована як платник податку на додану вартість та податку на прибуток, перебуває на обліку ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київській області.

Основним видом діяльності позивача за КВЕД є оптова торгівля залізними виробами водопровідним і опалювальним устаткуванням і приладдям до нього.

Судом встановлено, що позивач з метою розміщення товарів, що отримуються в рамках здійснення ним господарської діяльності уклав з ТОВ «Технобудінформ-1» Договір оренди від 01.08.2012 №17, Додаткову угоду від 01.04.2013 №4, Додаткову угоду від 01.01.2013 №1, Додаткову угоду від 01.01.2014 №6, Додаткову угоду від 01.01.2015 №12.

Так, з 2012 року ТОВ «Валтек -Київ» уклало з ТОВ «Епіцентр К» Договір поставки від 24.09.2012 №259970; з ТОВ «ОСОБА_1 Україна» Договір поставки від 20.04.2014 №08221; з ТОВ «Пейнт Сервіс» Договір про надання транспортних послуг від 03.07.2014 №120.

Вищезазначені контрагенти виступили покупцями сантехнічного обладнання.

На підтвердження реальності господарських операцій з вищевказаними покупцями позивач надав суду: Видаткові накладні:від 29.08.2014 №3116, №3131, від 26.08.2014 №3001, №3000, №3002, №3074, від 20.08.2014 №2950, від 15.08.2014 №2930, №2915, №2911, №2934, від 14.08.2014 №2862, №2861, від 13.08.2014 №2859, від 12.08.2014 №2854, №2853, №2856, №2848, №2782, №2675, №2812, від 07.08.2014 №2746, №2588, від 06.08.2014 №2678, №2677, №2676, №2689, №2692, від 05.08.2014 №2694, №2706, №2668; Довіреність від 27.08.2014 к23№70001569, від 18.08.2014 №51/08, від 13.08.2014 №КЗ101532, від 12.08.201 №К17002491, №К410002325, №К210001842, від 09.08.2014 №70001492, від 06.08.2014 №КЗ 100854, від 05.08.2014 №К17002445, №354, від 02.08.2014 №70001450; товарно-транспортні накладні від 29.08.2014 №Р3131, №Р3116, від 26.08.2014 №Р3001 №Р3000, №Р3002, №№Р3074, від 15.08.2014 №Р2930, №Р2915, №Р2911, №Р2934, від 14.08.2014 №Р2862, №Р2861, від 13.08.2014 №Р2859, від 12.08.2014 №Р2848, №Р2856, №Р2853, №Р2854, №Р2675, №Р2782, №Р2812, від 07.08.2014 №Р2746, №Р2588, від 06.08.2014 №Р2678, №Р2677, №Р2689, №Р2692, від 05.08.2014 №Р2694, №Р2706, №Р2668; Податкові накладні від 14.08.2014 №3004, №3003, від 13.08.2014 №2989, від 12.08.2014 №2955, №2954, №2956, №2953, №2951, №2950, №2952, від 07.08.2014 №2863, №2862, від 06.08.2014 №2823, №2824, №2825, №2826, №2827, від 05.08.2014 №2797, №2798, від 29.08.2014 №3264, №3263, від 20.08.2014 №3112, від 15.08.2014 №3033, №3035, №3034, від 26.08.2014 №3192, №3193, №3191, №3194; Прибуткові накладні від 28.07.2014 №150, №149, №148, від 21.07.2014 №147, №146, №145, №143, №144, від 01.08.2014 №155, від 04.08.2014 №156, №160, №159, №158, №157; відомості з реалізації товарів та послуг від 07.08.2014 №2588, №2746, від 12.08.2014 №2675, №2782, №2812, №2848, №2853, №2854, №2856, від 13.08.2014 №2859, від 14.08.2014 №2861, №2862, від 15.08.2014 №2911, №2915, №2930, №2934, від 20.08.2014 №2950, від 26.08.2014 №3000, №3074, №3002, №3001, від 29.08.2014 №3131, №3116, від від 06.08.2014 №2676, №2677, №2678, №2689, 2692, від 05.08.2014 №2694, №2706; Виписки з банку; Акти здачі прийняття робіт за Договором від 03.07.2014 №120.

На виконання умов вищезазначених договорів поставки з покупцями, позивач (Покупець) уклав з ТОВ «Відекс» (Постачальник) Договір поставки з відстроченням платежу від 10.07.2014 №10, згідно умов якого Постачальник здійснює поставку устаткування для систем тепло- і водопостачання, згідно заявок Покупця.

Відповідно до п. 5.1 Договору поставки №10 Покупець оплачує товар за ціною, встановленою відповідно до діючого прайс - листа Постачальника та зазначеної у видатковій накладній, наданій Постачальником. Ціна на товар є вільною, включає ПДВ, вартість тари й упаковки.

На підтвердження реальності господарської операції позивач надав суду належним чином оформлені первинні документи: Видаткові накладні від 04.08.2014 №36, №37, №38, №39, №40, від 01.08.2014 №11, від 28.07.2014 №430, №431, №432, № 312, №313, №314, №315, №316; Податкові накладні від 21.07.2014 №312, №313, №314, №315, №316, від 28.07.2014 №430, №431, №432, від 01.08.2014 №11, від 04.08.2014 №36, №37, №38, №39, №40; Товарно-транспортні накладні від 21.07.2014 №312, від 28.07.2014 №432, від 01.08.2014 №11, від 04.08.2014 №36; копії платіжних доручень від 25.09.2014 №552, №551, від 18.09.2014 №525, №524, №523, від 09.09.2014 №504, від 21.08.2014 №434, №433, №432, №431, від 15.08.2014 № 414, №413, №412, №411, від 14.08.2014 №400, №399, №398, №397, від 06.08.2014 №363, №362, №361; Заявки Покупця від 25.07.2014 №472/07/14, №468/07/14, №473/07/14, від 24.07.2014 №459/07/14, 460/07/14, від 22.07.2014 №442/07/14, від 17.07.2014 №429/07/14, №426/07/14, №425/07/14, від 14.07.2014 №417/07/14, №416/07/14, №415/07/14, від 10.07.2014 №400/07/14, №398/07/14; картку рахунку 281 за серпень 2014 (т. 1 а.с. 34-171, т. 3).

За вищезазначими господарськими операціями позивачем було сформовано податковий кредит з податку на додану вартість.

Надаючи правової оцінки відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступних обставин.

Поняття платників податку на додану вартість, об'єктів, бази та ставки оподаткування, переліку неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування, внесення та відшкодування податку на додану вартість регламентується розділом V Податкового кодексу України.

Відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно розділу V цього Кодексу.

Порядок формування податкового кредиту, підстави його виникнення та порядок визначення сум податку на додану вартість, що підлягають відшкодуванню з Державного бюджету України, встановлено статтею 198 Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Пунктом 200.1 статті 200 Податкового кодексу України передбачено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При цьому, при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом, а при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (пункти 200.1, 200.2 статті 200 Податкового кодексу України).

За приписами пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються, зокрема, в окремих рядках місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку.

Згідно з пунктом 201.4 статті 201 Податкового кодексу України, податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Відповідно до пункту 201.6 статті 201 Податкового кодексу України, податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до пункту 2 статті 3 Закону України від 16.07.1999 № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку, що ведеться підприємством.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що містять відомості про господарські операції та підтверджують їх здійснення.

Позивачем надано суду всі первинні документи, які підтверджують факт здійснення господарських операцій щодо придбання товарів у контрагента ТОВ «Відекс».

Відносно посилання відповідача на наявність у деяких товарно-транспортних накладних недоліків, слід зазначити наступне.

Так, відповідно до розділу 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні затверджених Наказом Міністерства транспорту України №363 від 14.10.1997р. товарно-транспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу, а товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Згідно із п. 11.1, 11.3, 11.4, 11.5, 11.7 вказаних правил основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля. Дорожній лист вантажного автомобіля є документом, без якого перевезення вантажів не допускається. Оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля. Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри. Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається Перевізнику.

Разом з тим, вказані правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні не встановлюють правил податкового обліку валових витрат платників податку, а лише встановлюють права, обов'язки та відповідальність власників автомобільного транспорту (перевізників). При цьому, документи обумовлені вказаними правилами, зокрема, товарно-транспортна накладна та подорожній лист, не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей.

При цьому, невиконання контрагентом своїх обов'язків перед бюджетом не може бути підставою для неможливості формування валових витрат та податкового кредиту на підставі господарських операцій інших суб'єктів господарювання, оскільки відповідно до ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, а тому до відповідальності може бути притягнутий лише порушник, яким у даному випадку позивач не є. Таким чином, доводи, якими податковий орган мотивував правомірність оскаржуваного податкового рішення не є переконливими.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 26.06.2012 № К-27230/10.

Надані представником позивача докази, у сукупності з доказами, приєднаними до матеріалів справи свідчать про дійсність господарських операцій між позивачем та ТОВ «Відекс».

Суд звертає увагу, що в матеріалах справи наявні належним чином засвідчені копії первинних бухгалтерських документів, які дають змогу вважати про реальність здійснення господарської діяльності позивача та його контрагента.

З огляду на зазначене, висновок податкового органу про нікчемність правочинів між позивачем та ТОВ «Відекс», суд вважає безпідставним.

Відтак, податкові повідомлення-рішення від 31.03.2015 №0001012200 та №0001002200 підлягають скасуванню.

Суд, всебічно та об'єктивно дослідивши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно з частиною першою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області від 31.03.2015 №0001012200 та №0001002200.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Валтек-Київ» (08161, Київська область, с. Тарасівка, вул. Київська, 77/2, код ЄДРПОУ 37866852) понесені ним судові витрати в розмірі 487,20 (чотириста вісімдесят сім) гривні 20 копійок.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Терлецька О.О.