Ухвала

від 17.06.2015 по справі 810/577/15

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

17 червня 2015 року справа №810/577/15

Суддя Київського окружного адміністративного суду Брагіна О.Є.;

при секретарі судового засідання - Сакевич Ж.В.;

за участю представника ПАТ "Новоолександрівське"- ОСОБА_1,

розглянувши матеріали заяви про розстрочення виконання рішення суду у справі за позовом прокурора Згурівського району Київської області в інтересах Центрального територіального департаменту комісії з цінних паперів та фондового ринку до відкритого акціонерного товариства "Новоолександрівське" про стягнення штрафу,

в с т а н о в и в:

до Київського окружного адміністративного суду звернулось із заявою ВАТ "Новоолександрівське" про розстрочення виконання судового рішення -постанови суду від 11.03.2015 р. про стягнення до Державного бюджету України 85 000 грн. штрафу, посилаючись на складне фінансове становище підприємства.

У судовому засіданні представник заявника вимоги підтримала та просила їх задовольнити.

Представник стягувача у судове засідання не прибув з невідомих для суду причин, заяв чи клопотань про розгляд заяви без його участі не надав.

Дослідивши доводи заяви, з наданням їм відповідної правової оцінки, суд вважає, що заява не підлягає задоволенню, з огляду на таке:

розстрочення чи відстрочення виконання рішення суду допускається лише за наявності виняткових підстав, а наведені боржником підстави не є такими.

Згідно з ч.1 ст. 263 КАСУ, за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Необхідною умовою для надання розстрочки виконання рішення суду є наявність виняткових обставин, що ускладнюють виконання такого рішення або унеможливлюють його виконання взагалі. Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх майновий стан (кожної сторони), ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність дефіциту бюджету, деструктивних процесів у економіці держави та інші обставини.

У п. 10 постанови ВСУ В«Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадженняВ» від 26 грудня 2003 року № 14 вказано, що суду у вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання потрібно мати на увазі, що їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає, керуючись особливим характером обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, військовий чи надзвичайний стан та інші подібні події).

Отже, підставою для відстрочення та розстрочення виконання рішення можуть бути конкретні виняткові обставини особливого характеру, що ускладнюють виконання рішення або роблять його виконання неможливим у строк встановлений судом, тому всі ці обставини повинні бути доведені заявником.

Із заяви про розстрочення виконання судового рішення вбачається, що заявник посилається на скрутне фінансове становище підприємства, його нестабільний стан та загибель частини урожаю плодів, що виникли восени 2014 р., до ухвалення рішення судом про стягнення штрафу, вказує на відсутність грошових коштів та активів, за рахунок яких може бути погашена заборгованість.

При цьому, до заяви не надано належних доказів відсутності майна, на яке може бути накладено стягнення у рахунок погашення заборгованості, відсутності інших джерел для покриття заборгованості, в тому числі і кредитних, не доведена неможливість позивача погасити заборгованість в будь-який інший спосіб.

При ухваленні даного рішення суд виходив із того, що підприємства України, за винятком малих і бюджетних установ, у першому півріччі 2014 року одержали 135,952 мільярда гривень збитку проти 8,724 мільярда гривень прибутку за аналогічний період 2013 року.

За інформацією Держстату, в другому півріччі 2014 року порівняно з аналогічним періодом 2013 року фінансовий результат прибуткових підприємств зменшився у 1,9 рази - до 159,712 млрд гривень.

У червні-грудні 2014 року порівняно із аналогічним періодом 2013 року збиток підприємств зріс у 3,9 разу - до 295,664 млрд гривень. Найбільше зростання збитку відбулося в таких галузях як промисловість, наукова діяльність, харчування, сільське господарство. Держстатом України оприлюднено офіційні дані про те, що у другому півріччі 2014 року порівняно з аналогічним періодом 2013 року кількість збиткових підприємств по відношенню до загальної їх кількості зросла на 4,5 п.п. - до 45,4%. Отже, майже половина підприємств України перебуває у скрутному фінансовому становищі, що межує з банкрутством.

Суд також враховує, що наразі країна перебуває під загрозою дефолту та фактичного банкрутства у зв'язку з чим урядом запроваджена непопулярна програма реформ, яка передбачає надзвичайні заходи для поповнення бюджету, зокрема, і нарахування на пенсійні виплати громадян, замороження та скорочення зарплат, пенсій, стипендій, підвищення тарифів на житлово-комунальні послуги, зменшення виплат та згортання соціальних програм.

В даних умовах, суд не вважає винятковими чи особливими обставинами знаходження підприємства- заявника у складному фінансовому становищі, оскільки в такому становищі перебуває вся країна.

Разом з тим, суд зазначає, що у бюджеті України на забезпечення виконання рішень суду, що гарантовані державою у 2015 р. виділено лише 150 млн. грн., що рівно у 1000 разів менше необхідного лише по пенсійних виплатах.

У зв'язку з набранням чинності Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» та вирішення питань, пов'язаних із соціальними виплатами, ВАСУ своїм листом від 13.06.2013 № 846/12/13-13 звернув увагу адміністративних судів на гарантування державою виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов'язання вчинити певні дії щодо майна боржника.

Єдиною підставою для зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення є обставини, що роблять виконання судового рішення неможливим. Наведені позивачем причини не є винятковими обставинами, у розумінні Закону та суду, які унеможливлюють виконання судового рішення, з огляду на те, що у таких обставинах останнім часом знаходиться більшість підприємств України.

Як зазначено у листі ВАСУ № 846/12/13-13 лише зміни у правовому регулюванні порядку виконання судових рішень, боржником за якими є державний орган, яким не передбачено виконання рішень зобов'язального характеру, унеможливлюють їх виконання.

Така обставина є підставою для зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення, при цьому зазначено в листі "суди повинні звертати увагу на те, що під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти вжиття адміністративним судом нових заходів для реалізації рішення. І головне, що ці заходи повинні забезпечити виконання конкретного судового рішення і не поширюватися на відносини, які виникли після його ухвалення".

Виходячи із розміру заборгованості - 85 000 грн. та наявних можливостей підприємства як господарюючого суб'єкта, враховуючи обставини, за наявності яких виник борг, суд вважає за неможливе задовольнити заяву про розстрочення або відстрочення виконання рішення суду.

Керуючись статтями 160, 165, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

У задоволенні заяви ВАТ "Новоолександрівське" про розстрочення рішення суду,-відмовити.

Ухвала суду може бути оскаржена в порядку і строки, визначені статтею 186 КАСУ.

Суддя Брагіна О.Є.