Рішення

від 08.06.2015 по справі 910/7645/15-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.06.2015Справа №910/7645/15-г

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Євроснек» ДоТовариства з обмеженою відповідальністю «Українські продуктові традиції» Простягнення 65 333,42 грн. Суддя Спичак О.М.

Представники сторін:

від позивача: Бохенко С.Ю. - дов. № б/н від 14.05.2015 р.;

від відповідача: Глущенко М.М. - дов. № б/н від 19.05.2015 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Євроснек» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські продуктові традиції» про стягнення 56 023,73 грн. основного боргу, 280,89 грн. трьох відсотків річних та 2 511,09 грн. пені.

Ухвалою суду від 30.03.2015 року було порушено провадження у справі № 910/7645/15-г та призначено її до розгляду на 24.04.2015 року.

Представники сторін в судове засідання 24.04.2015 не з'явились, вимоги ухвали про порушення провадження у справі не виконали, про причини неявки суд не повідомили, про дату та час слухання справи були повідомлені належним чином.

У зв'язку з неявкою в судове засідання представників сторін, суд відклав розгляд справи на 18.05.2015 року.

Представник позивача 18.05.2015 рок через канцелярію суду подав клопотання про долучення доказів до матеріалів справи та відкладення розгляду справи, які судом розглянуто та задоволено.

Представник відповідача 18.05.2015 року в судове засідання не з'явився, проте через канцелярію суду подав відзив на позовну заяву та клопотання про призначення судової експертизи, яке буде розглянуто судом у наступному судовому засіданні.

У зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача, суд відклав розгляд справи на 25.05.2015 року.

Представник позивача 22.05.2015 року та 25.05.2015 року через канцелярію суду подав клопотання про долучення доказів до матеріалів справи, які судом розглянуто та задоволено.

Також 25.05.2015 року представник позивача через канцелярію суду подав додаткові письмові пояснення по справі та заяву про збільшення розміру позовних вимог відповідно до якої просив стягнути з відповідача 9 193,16 грн. штрафу. При цьому судом, з урахуванням розрахунку за договором від 01.08.2013 р. № 167, доданого у справу (т. 1 а.с. 198), встановлено, що заявлена позивачем до стягнення сума штрафних санкцій становить 9 309,69 грн (8 032,61 грн. пені та 1 277,08 грн. 3% річних).

Судом повідомлено, що питання щодо прийняття заяви про збільшення розміру позовних вимог буде вирішено судом у наступному судовому засіданні.

У судовому засіданні 25.05.2015 року представник відповідача надав усні пояснення, відповідно до яких підтримав клопотання про відкладення розгляду справи, подане ним через канцелярію суду 25.05.2015 року.

Представник позивача у даному судовому засіданні надав усні пояснення щодо клопотання про відкладення розгляду справи, відповідно до яких проти задоволення зазначеного клопотання не заперечував.

Клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи судом розглянуто та задоволено частково.

У судовому засіданні 25.05.2015 року, відповідно до частини 3 статті 77 Господарського процесуального кодексу України, оголошено перерву до 08.06.2015 року о 16:50.

Крім того, представником відповідача у судовому засіданні 25.05.2015 року подано клопотання про продовження строку вирішення спору на 15 днів, яке судом розглянуто та задоволено.

Представник позивача через канцелярію суду 08.06.2015 р. подав заперечення проти відзиву позивача, а також додаткові пояснення по справі, а у судовому засіданні 08.06.2015 р. надав усні пояснення, відповідно до яких позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Судом була розглянута та прийнята заява позивача про збільшення розміру позовних вимог. При цьому суд, з урахуванням розрахунку за договором від 01.08.2013 р. № 167 доданого у справу (т. 1 а.с. 198), прийшов до висновку, що заявлена позивачем до стягнення сума штрафних санкцій становить 9 309,69 грн. (8 032,61 грн. пені та 1 277,08 грн. 3% річних), у зв'язку з чим нова ціна позову становить 65 333,42 грн.

Також представником позивача були подані письмові заперечення проти клопотання відповідача про призначення експертизи.

Відповідно до пункту 2 постанови Пленуму Вищого господарського суд України від 23 березня 2012 року N 4 «Про деякі питання практики призначення судової експертизи», судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи.

Суд, дослідивши наявні матеріали справи, дійшов висновку, що клопотання, подане відповідачем про призначення експертизи, задоволенню не підлягає, оскільки потреба у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування при вирішенні даного спору - у суду відсутня, а отже відсутні і підстави для призначення у справі судової експертизи.

Представник відповідача у даному судовому засіданні надав усні пояснення по суті спору, в яких заперечив проти позовних вимог у повному обсязі.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 08.06.2015 року на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.08.2013 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Євроснек» (постачальник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Українські продуктові традиції» було укладено договір поставки № 167, відповідно до п. 1.1. якого постачальник зобов'язується систематично доставляти і передавати на умовах та у встановлені цим договором строки продовольчу та (або) непродовольчу продукцію (товар) у власність покупця (відповідача), а покупець зобов'язується приймати товар у власність і оплачувати його на умовах цього договору.

Умови зазначеного договору свідчать про те, що за своєю правовою природою він є договором поставки.

У відповідності до частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до п. 2.1 договору, поставка товару покупцю здійснюється окремими партіями силами (в т.ч. транспортом) та за рахунок постачальника на умовах ББР у відповідності до вимог Міжнародних правил щодо тлумачення термінів «Інкотермс» (в редакції 2010 року) та на підставі прийнятих постачальником до виконання замовлень покупця.

Право власності на товар переходить до покупця з моменту підписання уповноваженими представниками сторін товарної (товарно-транспортної або видаткової) накладної, яка засвідчує факт передачі товару постачальником та його отримання покупцем. Датою поставки вважається дата передачі постачальником товару покупцю (п.1.6 Договору).

Згідно п. 4.4 договору, з урахуванням п.п. 4.5., 4.7. договору, підписання накладної та одержання всіх необхідних документів на товар, відсутність у накладних переліку відсутніх документів свідчить про погодженість замовлення та виконання поставки.

Відповідно до п. 5.8 договору, оплата здійснюється покупцем в національній грошовій одиниці України не пізніше 45 календарних днів з моменту поставки та підписання сторонами видаткової накладної. У випадку відкриття нових магазинів мережі, в яких покупець має намір здійснювати продаж товару, що постачається постачальником, оплата за першу поставку в цих магазинах здійснюється через 75 календарних днів після відкриття відповідного магазину.

Відповідно до п. 9.1. договору, строк дії договору встановлений до 31.12.2014 року.

Згідно п. 9.3. договору, закінчення строку дії цього договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

На виконання умов договору, позивачем на адресу відповідача відповідно до видаткових накладних, наявних в матеріалах справи, за період з 16.05.2014 року по 05.09.2014 року поставлено товар на суму 60 023,73 грн., проте відповідач свої зобов'язання з оплати поставленого товару не виконав, у зв'язку з чим 28.10.2014 р. позивачем на адресу відповідача було направлено претензію про погашення існуючого боргу.

Після отримання зазначеної претензії, відповідач частково погасив заборгованість на суму 4 000,00 грн., у зв'язку з чим станом на момент звернення з даним позовом до суду заборгованість відповідача перед позивачем становить 56 023,73 грн.

Враховуючи зазначене, позивач (з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог та розрахунку за договором від 01.08.2013 р. № 167 доданого у справу т. 1 а.с. 198) звернувся до Господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські продуктові традиції» про стягнення 56 023,73 грн. основного боргу за договором поставки № 167 від 01.08.2013 р., а також просив суд стягнути з відповідача штрафні санкції у розмірі 9 309,69 грн (8 032,61 грн. пені та 1 277,08 грн. 3% річних), у зв'язку з неналежним виконанням умов зазначеного договору стосовно оплати поставленого товару.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив у повному обсязі, посилаючись на те, що позивачем товар за договором поставки було поставлено з порушення умов Закону України «Про підтвердження відповідності», п. 2.11, п. 3.1 договору, у зв'язку з чим у останнього, в силу вимог п. 2.12 договору, не виникло обов'язку з його оплати.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовою виконання зобов'язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов'язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов'язання. Строк (термін) виконання зобов'язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до п. 5.8 договору, оплата здійснюється покупцем в національній грошовій одиниці України не пізніше 45 календарних днів з моменту поставки та підписання сторонами видаткової накладної. У випадку відкриття нових магазинів мережі, в яких покупець має намір здійснювати продаж товару, що постачається постачальником, оплата за першу поставку в цих магазинах здійснюється через 75 календарних днів після відкриття відповідного магазину.

На виконання умов договору, позивачем на адресу відповідача відповідно до видаткових накладних, наявних в матеріалах справи, за період з 16.05.2014 року по 05.09.2014 року поставлено товар на суму 60 023,73 грн., проте відповідач свої зобов'язання з оплати поставленого товару виконав частково у сумі 4 000,00 грн., у зв'язку з чим у останнього наявна заборгованість у розмірі 56 023,73 грн.

При цьому доводи відповідача стосовно передання йому товару неналежної якості та без супроводу необхідних документів, судом відхиляються з огляду на наступне.

Умовами п. 4.7 договору встановлено, що покупець має право прийняти товар, якщо деякі документи постачальника, зазначені у п.п. 2.11., 3.3. цього договору, відсутні чи неналежно оформлені. При цьому перелік відсутніх чи неналежно оформлених документів фіксується в товарній (товарно-транспортній або видатковій) накладній, а постачальник зобов'язаний протягом 7 (семи) банківських днів з моменту приймання товару надати покупцю відсутні або неналежно оформлені документи згідно з переліком відсутніх документів. У випадку ненадання або несвоєчасного надання належно оформлених постачальником документів, покупець має право призупинити оплату вартості даної партії товару (і це не буде вважатись простроченням оплати вартості поставленого товару), або повернути товар постачальнику у порядку, передбаченому п. 4.14. цього договору.

Разом з тим, в матеріалах справи відсутні докази, які свідчили б проте, що по поставках за видатковими накладними, що станом на 08.06.2015 року є неоплаченими, відповідач звертався до позивача про надання відсутніх документів або ж надіслав повідомлення про повернення товару по причині відсутності документів про якість товару. Також з наявних в матеріалах справи видаткових накладних вбачається, що в останніх також не зазначено переліку відсутніх документів.

Відповідно до п. 4.5. договору, при виявленні невідповідності товару за якістю, кількістю, комплектністю, маркуванням товару, що поставляється та/або тари, упакування, відповідним стандартам, технічним умовам, вимогам, передбаченим умовами цього договору та/або даним, зазначеним у супроводжувальних документах, зазначених у п.п.2.11., 3.3 цього договору; та умовам, визначеним п. 3. З.8., 3.9 цього договору, при підготовці до реалізації чи у період реалізації товару, покупець припиняє реалізацію товару та викликає представника постачальника протягом доби з моменту виявлення відповідних недоліків, повідомленням про виявлені недоліки товару (зареєстрованою телефонограмою, або по факсу, або повідомленням на е-mail) постачальника, вказаний у додатку № 2 до цього договору) для складання Акту про виявлені недоліки. Для складання, оформлення підписання Акту постачальник повинен направити свого уповноваженого представника до покупця у термін, визначені покупцем у повідомленні. Акт складається уповноваженими представниками покупця та постачальника, у двох примірника по одному екземпляру для кожної сторони, з підписанням його повноважними представниками сторін та засвідченням належними печатками сторін.

У випадку неявки представника постачальника в зазначений у повідомленні покупця термін, покупець складає Акт в односторонньому порядку. Такий Акт є належним доказом виявлених недоліків товару та має належну юридичну силу у суді.

Жодних викликів представників позивача з 16.05.2014 р. відповідачем не здійснювалось, повідомлення про виявлені недоліки товару відповідачем до позивача не направлялось, акти про виявлення недоліків відповідачем не складались. Докази протилежного матеріали справи не містять.

Відповідно до п. 2.12. договору, ненадання постачальником разом із товаром (при передаванні товару) документів, зазначених в п. 2.11. та п. 3.3. цього договору, є підставою відмови покупця від приймання та оплати такого товару або для повернення такого товару, якщо товар був прийнятий з умовою наступного надання всіх необхідних документів.

Разом з тим, з наявних в матеріалах справи видаткових накладних вбачається, що постачаємий товар відповідачем був прийнятий у повному обсязі, без зауважень та заперечень з боку останнього, у зв'язку з чим суд приходить до висновку, що доводи відповідача викладені у відзиві на позов є необґрунтованими та спростовуються наявними в матеріалах справи документами.

Таким чином, враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив та належних доказів на заперечення відомостей повідомлених позивачем не надав, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення суми основного боргу нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню повністю в сумі 56 023,73 грн.

Позивач за прострочення строків сплати за поставлений товар, нарахував та просить стягнути з відповідача 8 032,61 грн. пені.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно зі ст. ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов'язань.

Відповідно до частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до частин 2 статті 549 Цивільного кодексу України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Згідно частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Здійснивши перерахунок пені, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають задоволенню частково у розмірі 7 331,00 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Українські продуктові традиції» просить суд також стягнути з відповідача 1 277,08 грн. три відсотки річних.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перерахунок 3 % річних з урахуванням умов договору, прострочення відповідачем сплати грошового зобов'язання та порядку розрахунків погодженого сторонами, господарський суд дійшов до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 3 % підлягають задоволенню частково у розмірі 1 273, 41 грн.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторін пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись, ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські продуктові традиції» (місцезнаходження : 01042, м. Київ, вул. Івана Кудрі, 5; фактичне місцезнаходження: 03061, м. Київ, проспект Відрадний, 95-Г, 2-й поверх, код ЄДРПОУ 38451148) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Євроснек» (місцезнаходження: 67600, Одеська обл., м. Біляївка, вул. Матросова, 25, код ЄДРПОУ 38399937) 56 023 (п'ятдесят шість тисяч двадцять три) грн. 73 коп. основного боргу, 7 331 (сім тисяч триста тридцять одну) грн. 00 коп. пені, 1 273 (одну тисячу двісті сімдесят три) грн. 41 коп. три відсотки річних та 1 807 (одну тисячу вісімсот сім) грн. 28 коп. судового збору.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено

15.06.2015 р.

Суддя Спичак О.М.