Постанова

від 12.10.2015 по справі 910/7645/15-г

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" жовтня 2015 р. Справа№ 910/7645/15-г

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Мартюк А.І.

суддів: Новікова М.М.

Зубець Л.П.

при секретарі Єременко К.Л.

за участю представників

від позивача: Бохенко С.О., дов. б/н від 14.05.2015р.

від відповідача: не з'явились

розглянувши у відкритому

судовому засіданні

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські

продуктові традиції"

на рішення Господарського суду міста Києва від 08.06.2015 року

у справі № 910/7645/15-г (суддя Спичак О.М.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Євроснек"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські

продуктові традиції"

про стягнення 65 333, 42 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Євроснек" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські продуктові традиції" про стягнення 56 023,73 грн. основного боргу, 280,89 грн. трьох відсотків річних та 2 511,09 грн. пені.

В процесі розгляду справи, позивач подав уточнення до позовної заяви та просить стягнути суму штрафних санкцій в розмірі 9 309,69 грн. (8 032,61 грн. пені та 1 277,08 грн. 3% річних), у зв'язку з чим нова ціна позову становить 65 333,42 грн.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 08.06.2015р. у справі № 910/7645/15-г позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські продуктові традиції" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Євроснек" 56 023 (п'ятдесят шість тисяч двадцять три) грн. 73 коп. основного боргу, 7 331 (сім тисяч триста тридцять одну) грн. 00 коп. пені, 1 273 (одну тисячу двісті сімдесят три) грн. 41 коп. три відсотки річних та 1 807 (одну тисячу вісімсот сім) грн. 28 коп. судового збору. 3. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Українські продуктові традиції" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду м. Києва від 08.06.2015р. у справі № 910/7645/15-г та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також невірно застосовано норми матеріального та процесуального права, що призвело до прийняття невірного рішення.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями апеляційну скаргу Української державної корпорації по виконанню монтажних і спеціальних будівельних робіт „Укрмонтажспецбуд" у справі № 910/7645/15-г було передано на розгляд колегії суддів Київського апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Жук Г.А., судді: Суховий В.Г., Мальченко А.О..

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 15.07.2015р. у справі № 910/7645/15-г у складі колегії суддів: головуючий суддя Жук Г.А., судді: Суховий В.Г., Мальченко А.О. апеляційну скаргу прийнято до провадження та розгляд справи призначено на 14.09.2015р.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями апеляційну скаргу Української державної корпорації по виконанню монтажних і спеціальних будівельних робіт „Укрмонтажспецбуд" у справі № 910/7645/15-г було передано на розгляд колегії суддів Київського апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Мартюк А.І., судді: Зубець Л.П., Новіков М.М.

Розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 14.09.2015р. було змінено склад колегії суддів та передано справу для здійснення апеляційного провадження колегії у складі: головуючого судді: Мартюк А.І., судді: Зубець Л.П., Тищенко А.І.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 14.09.2015р. у справі № 910/7645/15-г у складі колегії суддів: головуючий суддя Мартюк А.І., судді: Зубець Л.П., Новіков М.М. апеляційну скаргу прийнято до провадження та розгляд справи призначено на 12.10.2015р.

Розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 12.10.2015р. було змінено склад колегії суддів та передано справу для здійснення апеляційного провадження колегії у складі: головуючого судді: Мартюк А.І., судді: Зубець Л.П., Новіков М.М.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 12.10.2015р. у справі № 910/7645/15-г у складі колегії суддів: головуючий суддя Мартюк А.І., судді: Зубець Л.П., Новіков М.М. апеляційну скаргу прийнято до провадження.

Представник позивача у судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечував, просив у її задоволенні відмовити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Представники відповідача у судове засідання не з'явились. Враховуючи те, що в матеріалах справи мають місце докази належного повідомлення всіх учасників судового процесу про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку рішення першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представників відповідача.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.

01.08.2013 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Євроснек" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Українські продуктові традиції" було укладено договір поставки № 167, відповідно до п. 1.1. якого постачальник зобов'язується систематично доставляти і передавати на умовах та у встановлені цим договором строки продовольчу та (або) непродовольчу продукцію (товар) у власність покупця (відповідача), а покупець зобов'язується приймати товар у власність і оплачувати його на умовах цього договору.

Відповідно до п. 2.1 договору, поставка товару покупцю здійснюється окремими партіями силами (в т.ч. транспортом) та за рахунок постачальника на умовах ББР у відповідності до вимог Міжнародних правил щодо тлумачення термінів "Інкотермс" (в редакції 2010 року) та на підставі прийнятих постачальником до виконання замовлень покупця.

Право власності на товар переходить до покупця з моменту підписання уповноваженими представниками сторін товарної (товарно-транспортної або видаткової) накладної, яка засвідчує факт передачі товару постачальником та його отримання покупцем. Датою поставки вважається дата передачі постачальником товару покупцю (п.1.6 Договору).

Згідно п. 4.4 договору, з урахуванням п.п. 4.5., 4.7. договору, підписання накладної та одержання всіх необхідних документів на товар, відсутність у накладних переліку відсутніх документів свідчить про погодженість замовлення та виконання поставки.

Відповідно до п. 5.8 договору, оплата здійснюється покупцем в національній грошовій одиниці України не пізніше 45 календарних днів з моменту поставки та підписання сторонами видаткової накладної. У випадку відкриття нових магазинів мережі, в яких покупець має намір здійснювати продаж товару, що постачається постачальником, оплата за першу поставку в цих магазинах здійснюється через 75 календарних днів після відкриття відповідного магазину.

Відповідно до п. 9.1. договору, строк дії договору встановлений до 31.12.2014 року.

Згідно п. 9.3. договору, закінчення строку дії цього договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За своєю правовою природою вказаний Договір, є договором поставки.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

В силу вимог ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору, позивачем на адресу відповідача відповідно до видаткових накладних, за період з 16.05.2014 року по 05.09.2014 року поставлено товар на суму 60 023,73 грн., проте відповідач свої зобов'язання з оплати поставленого товару не виконав, у зв'язку з чим 28.10.2014 р. позивачем на адресу відповідача було направлено претензію про погашення існуючого боргу.

Після отримання зазначеної претензії, відповідач частково погасив заборгованість на суму 4 000,00 грн., у зв'язку з чим станом на момент звернення до суду заборгованість відповідача перед позивачем становить 56 023,73 грн.

Умовами п. 4.7 договору встановлено, що покупець має право прийняти товар, якщо деякі документи постачальника, зазначені у п.п. 2.11., 3.3. цього договору, відсутні чи неналежно оформлені. При цьому перелік відсутніх чи неналежно оформлених документів фіксується в товарній (товарно-транспортній або видатковій) накладній, а постачальник зобов'язаний протягом 7 (семи) банківських днів з моменту приймання товару надати покупцю відсутні або неналежно оформлені документи згідно з переліком відсутніх документів. У випадку ненадання або несвоєчасного надання належно оформлених постачальником документів, покупець має право призупинити оплату вартості даної партії товару (і це не буде вважатись простроченням оплати вартості поставленого товару), або повернути товар постачальнику у порядку, передбаченому п. 4.14. цього договору.

Разом з тим, в матеріалах справи відсутні докази, які свідчили б проте, що по поставках за видатковими накладними, що станом на 08.06.2015 року є неоплаченими, відповідач звертався до позивача про надання відсутніх документів або ж надіслав повідомлення про повернення товару по причині відсутності документів про якість товару. Також з наявних в матеріалах справи видаткових накладних вбачається, що в останніх також не зазначено переліку відсутніх документів.

Відповідно до п. 4.5. договору, при виявленні невідповідності товару за якістю, кількістю, комплектністю, маркуванням товару, що поставляється та/або тари, упакування, відповідним стандартам, технічним умовам, вимогам, передбаченим умовами цього договору та/або даним, зазначеним у супроводжувальних документах, зазначених у п.п.2.11., 3.3 цього договору; та умовам, визначеним п. 3. З.8., 3.9 цього договору, при підготовці до реалізації чи у період реалізації товару, покупець припиняє реалізацію товару та викликає представника постачальника протягом доби з моменту виявлення відповідних недоліків, повідомленням про виявлені недоліки товару (зареєстрованою телефонограмою, або по факсу, або повідомленням на е-mail) постачальника, вказаний у додатку № 2 до цього договору) для складання Акту про виявлені недоліки. Для складання, оформлення підписання Акту постачальник повинен направити свого уповноваженого представника до покупця у термін, визначені покупцем у повідомленні. Акт складається уповноваженими представниками покупця та постачальника, у двох примірника по одному екземпляру для кожної сторони, з підписанням його повноважними представниками сторін та засвідченням належними печатками сторін.

У випадку неявки представника постачальника в зазначений у повідомленні покупця термін, покупець складає Акт в односторонньому порядку. Такий Акт є належним доказом виявлених недоліків товару та має належну юридичну силу у суді.

Жодних викликів представників позивача з 16.05.2014 р. відповідачем не здійснювалось, повідомлення про виявлені недоліки товару відповідачем до позивача не направлялось, акти про виявлення недоліків відповідачем не складались. Докази протилежного матеріали справи не містять.

Відповідно до п. 2.12. договору, ненадання постачальником разом із товаром (при передаванні товару) документів, зазначених в п. 2.11. та п. 3.3. цього договору, є підставою відмови покупця від приймання та оплати такого товару або для повернення такого товару, якщо товар був прийнятий з умовою наступного надання всіх необхідних документів.

Разом з тим, з наявних в матеріалах справи видаткових накладних вбачається, що поставлений товар відповідачем був прийнятий у повному обсязі, без зауважень та заперечень з боку останнього, у зв'язку з чим суд приходить до висновку, що доводи відповідача викладені у відзиві на позов є необґрунтованими та спростовуються наявними в матеріалах справи документами.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п. 2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції та вважає, що вимоги позивача в частині стягнення основного боргу в сумі 56 023,73 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Також, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі 8 032,61 грн.

Згідно із ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 та ст. 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання забезпечується, зокрема, неустойкою, яка визначається як пеня та штраф і є грошовою сумою або іншим майном, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення зобов'язання. Сплата неустойки є правовим наслідком у разі порушення зобов'язання (п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України).

Згідно частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Колегія суддів погоджується з розрахунком суду першої інстанції щодо стягнення з відповідача пені у розмірі 7 331,00 грн.

Також Товариство з обмеженою відповідальністю "Українські продуктові традиції" просить суд стягнути з відповідача 1 277,08 грн. три відсотки річних.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3 % річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника.

З урахуванням викладеного, колегія погоджується з місцевим судом, що вимоги в частині стягнення 3 % підлягають задоволенню у розмірі 1 273, 41 грн.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Приписами статей 33, 34 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обставини, викладені скаржником в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження під час розгляду даної справи.

Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення Господарського суду м. Києва від 08.06.2015р. у справі № 910/7645/15-г прийнято з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга скаржника задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 32-34, 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські продуктові традиції" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду м. Києва від 08.06.2015р. у справі № 910/7645/15-г - без змін.

2. Матеріали справи № 910/7645/15-г повернути до Господарського суду м. Києва.

3. Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до касаційного суду протягом двадцяти днів у встановленому законом порядку.

Головуючий суддя А.І. Мартюк

Судді М.М. Новіков

Л.П. Зубець