Постанова

від 17.06.2015 по справі 20/278

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

17.06.2015 справа №20/278

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого:Агапова О.Л. суддівГези Т.Д., Мартюхіної Н.О. При секретарі судового засідання Максименко Г.П. За участю представників сторін: від позивача: не з'явились від відповідача:не з'явились Розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «ДВЕК Донецькобленерго», м.Горлівка на ухвалу господарського суду Запорізької області Від 25.02.2015р. у справі№20/278 (суддя Носівець В.В.) за позовом:Публічного акціонерного товариства «ДВЕК Донецькобленерго»,м.Горлівка до відповідача: Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу»,м.Донецьк простягнення 48428742,01 грн.

В С Т А Н О В И В:

До господарського суду Запорізької області 12.01.2015 р. надійшла скарга ПАТ "ДТЕК Донецькобленерго" (позивач у справі) на дії відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області у справі № 20/278.

У скарзі скаржник просив суд здійснити заміну найменування позивача у справі № 20/278 з відкритого акціонерного товариства "Донецькобленерго" на публічне акціонерне товариство "ДТЕК Донецькобленерго"; визнати дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області щодо винесення постанови від 18.12.2014 р. про відмову у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання наказу господарського суду Донецької області у справі № 20/278 від 19.09.2008 р. такими, які не відповідають Закону України "Про виконавче провадження" ; визнати незаконною постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження від 18.12.2014 р. з примусового виконання наказу господарського суду Донецької області у справі № 20/278 від 19.09.2008 р.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 25.02.2015р. по справі №20/278 (суддя Носівець В.В.) скаргу ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» на дії Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області відхилено.

Задоволено клопотання про заміну назви позивача у справі.

Позивач у справі - ПАТ «ДВЕК Донецькобленерго», м. Горлівка, не погоджуючись з ухвалою суду, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу скасувати та прийняти нову, якою задовольнити скаргу №52юр-2899/14 від 30.12..2014р.

В обґрунтування апеляційних вимог заявник скарги посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також неповне дослідження фактичних обставин справи.

Представники сторін у судове засідання не з'явились. Позивачем у справі повідомлено про неможливість направити у судове засідання свого представника.

Згідно ст. 98 Господарського процесуального кодексу України сторони про час і місце судового засідання були повідомлені належним чином. Приймаючи до уваги те, що сторони не використали наданого законом права на участь своїх представників в судовому засіданні по розгляду апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про можливість розглядати справу за їх відсутності, оскільки наявних матеріалів достатньо для прийняття відповідної постанови.

Відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість ухвали господарського суду у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, доводи заявника скарги, перевіривши повноту обставин справи та надану їм судом юридичну оцінку, судова колегія встановила.

Постановою ВПВР ДВС України від 23.09.2014 р. ВП № 44797506 відмовлено у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання наказу № 20/278 від 19.09.2008 р. на підставі п. 4 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» (пред'явлення виконавчого документа не за підвідомчістю виконання рішення).

ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» 15.12.2014 р. звернулося до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області із заявою про примусове виконання рішення у справі № 20/278.

Постановою ВПВР УДВС ГУЮ у Донецької області від 18.12.2014р. державним виконавцем відмовлено у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання наказу суду у справі № 20/278 від 19.09.2008 р. на підставі п. 8 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» (наявності інших передбачених законом обставин, що виключають здійснення виконавчого провадження).

В оскаржуваній поставної державним виконавцем зазначено, що відповідно до п. 3 постанови Кабінету Міністрів України № 7 від 07.11.2014 року «Про деякі питання фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям Донецької та Луганської областей» міністерствам, іншим центральним органам виконавчої влади, місцевим державним адміністраціям забезпечити до 1 грудня 2014 р. переміщення бюджетних установ, підприємств та організацій, що належать до сфери їх управління, з населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження (далі - тимчасово неконтрольована територія), в населені пункти, на території яких органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі. Згідно п.п. 2 п. 2 наказу Міністерства юстиції України № 247/7 від 25.11.2014 «Про переміщення органів та установ юстиції Донецької області» в.о. начальника Головного управління юстиції у Донецькій області Гаркуші О.І. зобов'язано визначити перелік та забезпечити переміщення територіальних органів та установ юстиції Донецької області, що знаходяться на тимчасово неконтрольованій території, в населені пункти, на території яких органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі. 07.11.2014 р. розпорядженням Кабінету Міністрів України № 1085-р затверджено перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження. У зв'язку з вищевикладеним та наявності загрози життю та здоров'ю державному виконавцю, виконавчі дії на тимчасово неконтрольованій території не проводяться.

З огляду на викладені у спірній постанові обставини, слідує, що стягувачу відмовлено у відкритті виконавчого провадження не у зв'язку із недотримання позивачем положень Закону України «Про виконавче провадження» , а у зв'язку з неможливістю здійснення виконавчого провадження щодо примусового виконання виконавчого документу на певній території не підконтрольній державній владі України, внаслідок прийняття Кабінетом Міністрів України та Міністерством юстиції України відповідних нормативно-правових актів.

В апеляційній сказі заявник зазначає, що суд першої інстанції, розглядаючи справу, порушив ст.ст. 6,11 Закону України «Про виконавче провадження»,а саме не звернув увагу на той факт, що посилання державного виконавця у постанові від 18.12.2014р. на п.8 ч.1 ст.26 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до якої державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі: наявності інших передбачених законом обставин, що виключають здійснення виконавчого провадження, неправомірне, оскільки жодним законом України не встановлено обставини, що виключають здійснення виконавчого провадження.

Крім того, ухвалу суду винесено з порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Судова колегія вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до положень Закону України «Про виконавче провадження» основними стадіями виконавчого провадження є:

1) відкриття виконавчого провадження;

2) підготовка до примусового виконання;

3) вжиття заходів примусового виконання рішення;

4) закінчення виконавчого провадження.

Відкриття виконавчого провадження - це стадія, яка полягає у діях державного виконавця, що спрямовані на визначення підстав для відкриття виконавчого провадження.

Питання про порушення виконання (відкриття виконавчого провадження) вирішує державний виконавець у триденний строк із моменту звернення із заявою про виконання або надходження виконавчого документу від суду. У такому разі державний виконавець відкриває провадження не пізніше наступного дня після одержання виконавчого документа і в той самий день проводить виконавчі дії. При винесені постанови про відкриття виконавчого провадження державний виконавець встановлює строк для добровільного виконання боржником рішення суду; попереджає боржника про примусове виконання рішення після закінчення встановленого строку зі стягненням з нього виконавчого збору і витрат, пов'язаних із провадженням виконавчих дій; за заявою стягувача державний виконавець має право накласти арешт на майно боржника та оголосити заборону на його відчуження, одночасно з винесенням такої постанови державний виконавець може провести опис і арешт майна боржника.

Підготовка до примусового виконання - це дії державного виконавця, спрямовані на встановлення місця знаходження (проживання) боржника, наявності рухомого або нерухомого майна, грошових коштів в установах банків, пропозиції виконати рішення добровільно, створення умов для подальшого виконання виконавчого документу. Мета цієї стадії - створити належні умови для своєчасного й ефективного виконання документів, що надійшли до державного виконавця, а також забезпечити умови для добровільного виконання рішення боржником.

Примусове виконання (застосування заходів примусового виконання рішення) - це вжиття державним виконавцем заходів щодо реалізації припису юрисдикційного акта способами, які визначено законом, із покладанням на боржника виконавчого збору та інших витрат, пов'язаних із виконанням. Як правило, обов'язковою ознакою стадії (етапу) примусового виконання рішення є його оплата, що її покладено на боржника як особу, що зобов'язана за виконавчим документом вчинити певну дію або утриматися від її вчинення.

Закінчення виконавчого провадження - це дія державного виконавця, що полягає у завершення проведення виконавчих дій у певному виконавчому провадженні, за певними виконавчим документом. Підстави закінчення виконавчого провадження визначено у ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» .

Державний виконавець є представником влади і здійснює примусове виконання судових рішень, постановлених іменем України, та рішень інших органів (посадових осіб), виконання яких покладено на державну виконавчу службу у порядку, передбаченому законом.

Статтею 11 Закону України «про виконавче провадження» передбачені обов'язки і права державних виконавців при виконанні судових рішень.

Аналіз положень зазначеної статті свідчить, що виконання державним виконавцем обов'язків, які визначені законом, будуть вважатися належними у разі вжиття останнім всіх необхідних заходів для повного виконання виконавчого документу у встановлені законом строки.

Законодавець покладає на державного виконавця коло обов'язків та надає йому права, які мають бути застосовані державним виконавцем для повного виконання, в даному випадку, рішення господарського суду, тобто державний виконавець повинен вжити всі можливі та необхідні заходи, які встановлені Законом України «Про виконавче провадження» , для примусового виконання виконавчого документу.

Закон України «Про виконавче провадження» зобов'язує державного виконавця вчиняти виконавчі дії у певній послідовності для задоволення вимог стягувача та дотримання прав боржника, тобто, виконавче провадження має послідовні стадії виконання виконавчого документу і порушувати цей порядок або ставити виконання рішення суду в залежність від певних обставин незаконно.

Як свідчать надані до суду документи, боржник - комунальне підприємство «Вода Донбасу» зареєстровано у місті Донецьк, тобто на території на якій органи державної влади України тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження, внаслідок проведення на цій території антитерористичних дій. Даний факт є загальновідомим.

Згідно з п.п. 1. п. 1 ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону , зокрема, за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.

Частиною 1 ст. 25 зазначеного Закону передбачено, що державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Частиною 5 вказаної статті встановлено, що копії постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржникові.

Частиною 1 ст. 31 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження), що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення . Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

З наведеного слідує, що навіть перша стадія виконавчого провадження - його відкриття, державним виконавцем із дотриманням вимог ЗУ «Про виконавче провадження» не може бути вчинена, внаслідок неможливості надіслання боржникові постанови про відкриття виконавчого провадження рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Для можливості проведення виконавчих дій за місцем знаходження постійно діючого органу юридичної особи або її майна, виявлення рахунків, вкладів, цінних паперів тощо також має бути відкрите виконавче провадження (ст. 20 ЗУ «Про виконавче провадження» ).

З огляду на викладене, приймаючи до уваги зазначені обставини та норми права, судова колегія вважає доводи скаржника про неправомірність дій державного виконавця щодо відмови стягувачу у відкритті виконавчого провадження таким, що не підтверджені обставинам справи.

Не приймається до уваги і посилання заявника на порушення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та невизначеній безпосередньо законами України перелік обставин, що виключають здійсненні виконавчого провадження виходячи з положень Постанови Верховної Ради України «Про Заяву Верховної Ради України "Про відступ України від окремих зобов'язань, визначених Міжнародним пактом про громадянські і політичні права та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод" від 21.05.2015року №462, відповідно до п.9 якої (заяви) Україна користується своїм правом на відступ від зобов'язань, визначених пунктом 3 статті 2, статтями 9, 12, 14 та 17 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права та статтями 5 , 6 (право на справедливий суд), 8 та 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в окремих районах Донецької та Луганської областей України, визначених Антитерористичним центром при Службі безпеки України у зв'язку з проведенням антитерористичної операції, на період до повного припинення збройної агресії Російської Федерації, відновлення конституційного ладу та порядку на окупованій території України та повідомлення Генеральному секретарю Організації Об'єднаних Націй та Генеральному секретарю Ради Європи про продовження застосування у повному обсязі Міжнародного пакту про громадянські і політичні права та Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження.

В іншій частині, ухвалу суду, що оскаржується, також відповідає законодавству (ст.25 ГПК).

Враховуючи викладене, судова колегія не вбачає підстав для скасування ухвали суду та прийняття нової ухвали про задоволення скарги.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.99,101,103,105,106 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго», м. Горлівка, на ухвалу господарського суду Запорізької області від 25.02.2015р. у справі №20/278 - залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Запорізької області від 25.02.2015р. у справі №20/278 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у встановленому законодавством порядку протягом 20 днів через Донецький апеляційний господарський суд.

Головуючий суддя: О.Л.Агапов

Судді Т.Д.Геза

Н.О.Мартюхіна

надр. 5 прим:

1 - у справу;

1 - позивачу

1 - відповідачу

1-ВДВС

1 - ДАГС;