Постанова

від 11.06.2015 по справі 914/333/15

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" червня 2015 р. Справа № 914/333/15

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Матущака О.І.

суддів Дубник О.П.

Скрипчук О.С.

розглянувши апеляційну скаргу малого приватного підприємства "Альянс"

м. Дрогобич Львівської області

на рішення господарського суду Львівської області від 17.03.2015 р.

у справі № 914/333/15

за позовом : управління державної служби охорони при Головному управлінню Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області м. Львів

до відповідача: малого приватного підприємства "Альянс"

м. Дрогобич Львівської області

про стягнення 2 310, 30 грн.

за участю представників сторін від:

від позивача: Ганчар М.П. - за довіреністю №2493 від 28.07.2014 р.

від відповідача: Басюк Г.Т. - за довіреністю б/н від 01.02.2015 р.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Львівської області від 17.03.2015 р. (суддя Б.І. Яворський) припинено провадження у справі щодо стягнення 985, 00 грн. Решта позовних вимог задоволено повністю : стягнуто з малого приватного підприємства «Альянс» на користь управління державної служби охорони при Головному управлінню Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області заборгованість у сумі 1 324,80 грн. та 1 827,00 грн.

Рішення суду мотивоване тим, що відповідач не виконав зобов'язання за договором в частині повної оплати за надані послуги.

Відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій просить рішення місцевого господарського суду скасувати, прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. В своїй апеляційній скарзі скаржник загалом посилається на те, що суд першої інстанції неправомірно взяв до уваги як належний доказ надання послуг - акти про надання послуг за грудень 2014 р. та січень 2015 р., оскільки такі акти не підписані відповідачем та не скріплені його печаткою.

Позивачем подано пояснення по суті апеляційної скарги, в яких зазначає, що відповідно до п.3.3 договору, відповідач був зобов'язаний самостійно отримувати акти приймання-передачі виконаних робіт і те, що він не виконував умов договору не може бути причиною неоплати наданих послуг.

В судовому засіданні представниками сторін викладено доводи та заперечення по суті апеляційної скарги.

Розглянувши наявні у справі матеріали, давши належну оцінку доводам апеляційної скарги, відзиву на неї, заслухавши пояснення представників сторін у судовому засіданні, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.

Як встановлено судом першої інстанції та перевірено апеляційним господарським судом, наказом №210 від 04.07.2007 р. начальника Дрогобицького відділення ДСО УДСО при ГУМВСУ у Львівській області дозволено укласти угоду на охорону приміщення малого приватного підприємства «Альянс» з 21.06.2007 р.

Наявними матеріалами справи підтверджується, що 21.06.2007р. між управлінням державної служби охорони при Головному управлінню Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області в особі Дрогобицького ВДСО у м. Львові УДСО при ГУМВС України у Львівській області (охорона) та МПП «Альянс» (замовник) було укладено договір №1182 на централізовану охорону на об'єкті підрозділом державної служби охорони при МВС України.

Відповідно до п.п.2.1, 3.1 вказаного договору, замовник доручає, а охорона зобов'язується здійснювати охорону майна замовника на об'єкті та обслуговування сигналізації на цьому об'єкті. За цим договором охорона не приймає майно замовника на зберігання і не вступає у володіння ним.

Ціна послуг охорони за цим договором є договірною і зазначається сторонами у розрахунку та протоколі узгодження договірної ціни (додатки №№ 2,3 до договору).

Як вбачається з матеріалів справи, сторони підписали протокол узгодження ціни за здійснення заходів охорони, у якому погодили ціну заходів охорони - 0,95 грн. за одну годину спостереження ПСЦ об'єкта та за обслуговування 1 умовної установки - 16,00 грн. в місяць. Розрахунки між сторонами за здійснення заходів з охорони, виходячи з визначених цін, здійснюються з 01.09.2014 р.

У розрахунку на 2014 р. сторони погодили плановий розрахунок вартості послуг на місяць та на цілий рік.

В подальшому, 26.11.2014 р. позивач надіслав відповідачу претензію №774 про погашення заборгованості за послуги з охорони приміщення.

Місцевим господарським судом також встановлено, що згідно актів наданих послуг, копії яких знаходяться в матеріалах справи, позивачем надано відповідачу послуг з охорони приміщення підприємства на за період січень 2014 р.- листопад 2014 р. Акти наданих послуг підписані сторонами без зауважень.

Крім того, позивачем долучено до матеріалів справи акти приймання-здачі виконаних робіт/послуг за грудень 2014 р. на суму 651,00 грн. та за січень 2015 р. на суму 673,80 грн. (на загальну суму 1' 324,80 грн.).

В подальшому, наказом начальника УДСО ГУМВСУ у Львівській області №749 від 03.02.2015 р. наказано припинити дію угоди на централізовану охорону об'єкта - приміщення МПП «Альянс» у зв'язку з дебіторською заборгованістю більше трьох місяців.

Як підтверджується матеріалами справи та не заперечується сторонами, відповідачем після подання позову частково оплачено вартість наданих послуг на загальну суму 985,50грн., що підтверджується копією платіжного доручення №217 від 04.02.2015 р. на суму 500,00 грн., та 485,50 грн., що підтверджується копією платіжного доручення №221 від 13.02.2015 р. Непогашеною залишається заборгованість у розмірі 1 324,80 грн.

Станом на дату прийняття рішення доказів погашення усієї заборгованості відповідачем не надано.

При прийнятті постанови судова колегія виходила з наступного.

Відповідно до ст. ст. 193, 265 ГК України , суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. А за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України .

Згідно ст.901, ч.1 ст. 903 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Положення цієї глави можуть застосовуватись до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Як підтверджується матеріалами справи, така часткова оплата по заборгованості була здійснена після подання позовної заяви до суду.

Згідно п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Відтак, суд апеляційної інстанції погоджується з позицією місцевого господарського суду щодо припинення провадження на підставі п.1.-1 ч.1 ст.80 ГПК України в частині стягнення 985,50 грн.

Щодо заборгованості у сумі 1 324,80 грн., то така підлягає до стягнення з відповідача за надані послуги по охороні майна.

Щодо тверджень апелянта про те, що акти про надання послуг за грудень 2014 р. та січень 2015 р. не були ним підписані та скріплені печаткою, то суд зазначає таке.

Відповідно до п.3.3 зазначеного договору, замовник своєчасно надсилає до охорони свого уповноваженого представника для отримання рахунків на оплату, актів виконаних робіт та інших фінансових документів. Будь-яке недотримання замовником своїх зобов'язань за цим договором щодо передачі об'єкта під охорону, не є підставою для зміни ним розміру та строків оплати за цим договором.

З огляду на вищевикладене, отримання та підписання актів виконаних робіт (послуг) є обов'язком відповідача, а його невиконання не може бути підставою для неоплати заборгованості за договором.

За таких обставин, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають до задоволення.

Згідно ст. 33, абзацу 2 ст. 34, ст. 43 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Скаржником не подано суду належних та допустимих доказів, які б підтверджували обґрунтованість вимог, заявлених у апеляційній скарзі.

За таких обставин, апеляційний господарський суд прийшов до висновку, що рішення прийняте із дотриманням норм чинного законодавства та у відповідності до обставин справи, тому підстав для його зміни чи скасування, колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, -

Львівський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду Львівської області від 17.03.2015 р. у справі

№ 914/333/15 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

3. Матеріали справи скерувати в господарський суд Львівської області.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 15.06.2015 р.

Головуючий-суддя О.І. Матущак

Судді О.П. Дубник

О.С. Скрипчук