Ухвала

від 17.06.2015 по справі 804/10609/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

"17" червня 2015 р.справа № 804/10609/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Шальєвої В.А.

суддів: Білак С.В. Олефіренко Н.А.

розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду за адресою: м. Дніпропетровськ, пр. імені Газети «Правда», 29, апеляційну скаргу Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровської області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.08.2014 р. в справі № 804/10609/14 за позовом Приватного підприємства «Дніпрол» до Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство «Дніпрол» (далі - ПП «Дніпрол») звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі - Дніпропетровська ОДПІ) про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії, просило визнати протиправними дії Дніпропетровської ОДПІ в частині самостійного визнання нереальності здійснення господарських операцій та завищення суми податку на додану вартість, яка віднесена до складу податкового кредиту та податкових зобов'язань за січень 2014 р., по взаємовідносинам з контрагентом-постачальником ТОВ «Едміт» та з контрагентом-покупцем ТОВ «Авіас-2000» згідно з висновками акту перевірки від 26.06.2014 р. № 378/2204/34432839; зобов'язати Дніпропетровську ОДПІ поновити в автоматичних базах обліку, в тому числі АС «Податковий блок» підсистеми «Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів», суми податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість за січень 2014 р. по контрагентам ТОВ «Едміт» та ТОВ «Авіас-2000», які зазначені у податковій декларації з податку на додану вартість та додатку № 5 «Розшифровка зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» за січень 2014 р., відкликати акт від 26.06.2014 р. № 378/2204/34432839 «Про результати зустрічної звірки ПП «Дніпрол» щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ «Едміт» за січень 2014 р.» з інших органів державної податкової служби.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.08.2014 р. позов задоволено частково, зобов'язано відповідача поновити в автоматичних базах обліку, в тому числі АС «Податковий блок» підсистеми «Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів», суми податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість за січень 2014 р. по контрагентам ТОВ «Едміт» та ТОВ «Авіас-2000», які зазначені у податковій декларації з податку на додану вартість та додатку № 5 «Розшифровка зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» за січень 2014 р.; в задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати постанову, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову з підстав порушення норм матеріального та процесуального права, зазначає про помилкове застосування до даних правовідносин норм Податкового кодексу України, які регулюють призначення та проведення податкової документальної перевірки, не врахувавши положень щодо проведення зустрічної звірки, зробивши хибний висновок про відсутність підстав для проведення зустрічної звірки. Зазначає про неврахування судом відсутності у контролюючого органу обов'язку погоджувати проведення зустрічної звірки з платником податків, а також про формальне порушення оформлення результатів зустрічної звірки. Оскільки в ході зустрічної звірки встановлено не підтвердження реальності здійснення господарських операцій, є правомірним коригування показників податку на додану вартість. Також зазначає про відсутність порушеного права позивача внесенням змін до програмного продукту.

Особи, які беруть участь у справі, до судового засідання не з'явились, про дату, час і місце апеляційного розгляду повідомлені належним чином, у зв'язку з чим у відповідності до вимог ст. 197 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження.

Колегія суддів, перевіривши доводи апеляційної скарги матеріалами справи, приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Позивач Приватне підприємство «Дніпрол» зареєстроване Дніпропетровською районною державною адміністрацією Дніпропетровської області 05.06.2006 р., ідентифікаційний код 34432839, перебуває на податковому обліку в Дніпропетровській ОДПІ, є платником податку на додану вартість.

Судом першої інстанції встановлено, що Дніпропетровською ОДПІ проведено зустрічну звірку ПП «Дніпрол» щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ «Едміт» за січень 2014 р., про що складено акт № 378/2204/34432839 від 26.06.2014 р., за висновками якого не підтверджено реальність здійснення господарських операцій із контрагентом-постачальником ТОВ «Едміт» за січень 2014 р. та неможливість реального здійснення ПП «Дніпрол» операцій по ланцюгу постачання з контрагентом-покупцем ТОВ «Авіас-2000», що призвело до порушення позивачем п. 185.1 ст. 185, 187.1 ст. 187, п. 189.1 ст. 189, п. п. 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України в частині завищення податкового кредиту за січень 2014 р. на суму 41248 грн. та завищення податкових зобов'язань на суму 41500 грн. За наслідками зустрічної звірки відповідачем не приймалось податкових повідомлень рішень, проте здійснено коригування показників податкової звітності позивача.

Також судом першої інстанції встановлена безпідставність висновків акту зустрічної звірки щодо не підтвердження фактичного здійснення спірних господарських операцій.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з протиправності внесення змін до інформаційних баз податкової служби на підставі протиправних висновків у зв'язку з невідповідністю внесених змін з узгодженими (або іншими показниками) податкового обліку.

Колегія суддів вважає такий висновок обґрунтованим, з огляду на наступне.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що Дніпропетровською ОДПІ проведено зустрічну звірку ПП «Дніпрол» щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ «Едміт», за січень 2014 р., за результатами якої складено акт від 26.06.2014 р. № 378/2204/34432839, яким не підтверджено реальність здійснення господарських операцій із контрагентом-постачальником ТОВ «Едміт» за січень 2014 р., встановлено відсутність об'єктів оподаткування та неможливість реального здійснення ПП «Дніпрол» операцій по ланцюгу постачання з контрагентом-покупцем ТОВ «Авіас-2000», внаслідок чого відповідачем зроблений висновок про порушення позивачем п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 189.1 ст. 189, п. п. 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України в частині завищення податкового кредиту за січень 2014 р. на суму 41248 грн. та завищення податкових зобов'язань на 41500 грн.

Податкові повідомлення-рішення за наслідками зустрічної звірки податковим органом не приймались.

На підставі акту № 378/2204/34432839 від 26.06.2014 р. податковим органом самостійно вчинено дії щодо корегування внесених ПП «Дніпрол» до Інформаційної системи «Податковий блок» податкових зобов'язань і податкового кредиту з податку на додану вартість в розрізі контрагентів, а саме відбулось зменшення задекларованих ПП «Дніпрол» податкових зобов'язань з податку на додану вартість та податкового кредиту з податку на додану вартість за січень 2014 р.

Судом першої інстанції внаслідок дослідження документів бухгалтерської та податкової звітності по господарським операціям позивача з продавцем ТОВ «Едміт» та покупцем ТОВ «Авіас-2000» зроблено правомірний висновок про підтвердження здійснення позивачем вказаних господарських операцій.

Відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - це сума, на яку платник податків має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду.

Згідно з п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України визначено, що не дозволяється включення до податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Таким чином, згідно з нормами чинного на час виникнення спірних правовідносин податкового законодавства України можливість віднесення платником до податкового кредиту сум податку залежить від їх оплати (отримання) в звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва, та одержання належним чином оформленої податкової накладної.

Наявні у позивача податкові накладні, оформлені у відповідності до вимог Податкового кодексу України, підтверджують право ПП «Дніпрол» на формування податкового кредиту за проведеними господарськими операціями.

Відповідно до п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

Згідно з п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Наявні у позивача первинні документи підтверджують проведення господарських операцій з поставки позивачем ТОВ «Авіас-2000» товару (послуг), отримання позивачем оплати за товар (послуги) з урахуванням сум податку на додану вартість, тому позивачем правомірно сформовані податкові зобов'язання з податку на додану вартість за цими операціями у січні 2014 р.

За приписами пунктів 36.1 , 36.5 статті 36 , пункту 38.1 статті 38 , пункту 44.1 статті 44 , пункту 47.1 статті 47 , пункту 49.2 статті 49 Податкового кодексу України обчислення, декларування та/або сплата суми податку та збору є персональним податковим обов'язком кожного окремого платника податків, який і несе відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку.

Тобто платник податку несе самостійну відповідальність за порушення ним правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватись на третіх осіб, в тому числі і на його контрагентів.

Таким чином, формування суб'єктом господарювання податкового кредиту не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами, а пов'язане з призначенням придбаних товарів (послуг) для використання у господарській діяльності та наявності податкових накладних.

Законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання. Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи.

Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту.

В матеріалах справи в повному об'ємі наявні первинні документи бухгалтерського та податкового обліку, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій між позивачем та вказаними контрагентами. Зазначені документи складені за результатами проведених операцій та з дотриманням вимог ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» , ст. ст. 44 , 201 Податкового кодексу України , п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88 , зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 р. за № 168/704, і містять у собі відомості щодо змісту та обсягу проведених операцій, які узгоджуються між собою.

Таким чином, господарські операції між позивачем та його контрагентами мали реальний характер, діяльність позивача була спрямована на отримання економічної вигоди від підприємницької діяльності, що зумовлює хибність висновків податкового органу про вчинення платником податків порушень податкового законодавства, щодо неправомірності формування позивачем податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість по взаєморозрахунках зі своїми контрагентами за період, що перевірявся.

Відповідно до статті 74 Податкового кодексу України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу , може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань.

Наказом Державної податкової служби України від 24 грудня 2012 року № 1197 «Про введення в експлуатацію інформаційної системи «Податковий блок» з 1 січня 2013 року було введено в експлуатацію ІС «Податковий блок» в органах державної податкової служби всіх рівнів.

Як вбачається з витягів з Автоматизованої інформаційної системи «Податковий блок» (надалі - АІС «Податковий блок») розділ «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів», відповідачем здійснене коригування показників податкових зобов'язань з податку на додану вартість та податкового кредиту, визначених позивачем в декларації з податку на додану вартість за січень 2014 р. на підставі акту перевірки від 26.06.2014 р. № 378/2204/34432839, у зв'язку з чим відбулося штучне відхилення між показниками позивача та показниками його контрагентів.

Виходячи з аналізу положень статті 74 Податкового кодексу України , інформаційна автоматизована система «Податковий блок» повинна відображати фактичні задекларовані позивачем показники своєї господарської діяльності, та її корегування можливе лише за наслідками узгодження податкових зобов'язань та податкового кредиту, а контролюючі органи використовують вказану систему у своїй роботі, в тому числі, й для співставлення показників, які задекларовані позивачем та його контрагентами, розбіжності в яких призводять до створення штучних підстав для проведення перевірок суб'єктів господарської діяльності. Висновок щодо правильності (або недостовірності) задекларованих платником даних податкового обліку як підстави для внесення змін до бази даних може бути зроблений податковим органом після визначення платникові податкових зобов'язань та їх узгодження у встановленому законом порядку.

Таким чином, дії податкового органу у вигляді коригування показників в інформаційній базі мають визнаватися протиправними, якщо відповідні дані не співпадають з узгодженими сумами (або іншими показниками) податкового обліку. Самостійна зміна відповідачем в електронних базах даних показників податкового кредиту та податкових зобов'язань позивача на підставі висновків акту перевірки без прийняття податкового повідомлення-рішення або без зміни цих показників самим позивачем шляхом подання уточнюючих декларацій (розрахунків) порушує законні права та інтереси позивача і є протиправною.

Статтею 54 Податкового кодексу України встановлено, що суми податкових та грошових зобов'язань визначаються або платником податків самостійно шляхом їх зазначення у податковій декларації або визначається контролюючим органом шляхом прийняття рішення про визначення сум грошового зобов'язання.

Податковим законодавствоми передбачено узгодження податкових зобов'язань.

Колегія суддів зазначає, що податкова інформація є різновидом інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу, який у свою чергу, є способом здійснення податкового контролю. Деталізована інформація по платнику податку щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, є одним із різновидів податкового контролю, а відтак, враховуючи приписи Закону України «Про інформацію» , вказана офіційна інформація державних органів повинна відповідати дійсності.

При цьому висновок щодо правильності (або недостовірності) задекларованих платником податків даних податкового обліку як підстави для внесення змін до вказаної бази даних може бути зроблений податковим органом після визначення платникові грошових зобов'язань та їх узгодження у встановленому законом порядку.

За наслідками проведеної перевірки відповідачем не приймалось податкове повідомлення-рішення, на підставі якого після його узгодження можливо було внести дані до АІС «Податковий блок».

Суд апеляційної інстанції не приймає доводи відповідача про те, що вказана автоматизована інформаційна система створена тільки для службового користування, у зв'язку із чим коригування податкових зобов'язань та податкового кредиту позивача не може порушувати прав та інтересів останнього, оскільки ця система повинна відображати фактичні задекларовані позивачем показники своєї господарської діяльності і її коригування можливе лише за наслідками узгодження грошових зобов'язань.

Податкові органи використовують вказану систему у своїй роботі, в тому числі, й для співставлення показників, які задекларовані позивачем та його контрагентами, а розбіжності в цих показниках, як зазначалось вище, призводять до створення штучних підстав для проведення перевірок суб'єктів господарської діяльності.

Судом першої інстанції вірно наголошено, що у податковому праві визнається критерій добросовісності платника, який передбачає законність дій платника у сфері податкових правовідносин (у тому числі і щодо формування даних податкового обліку), доки це не спростовано у порядку, встановленому Податковим кодексом України , що у свою чергу виключає можливість застосування до платника негативних правових наслідків (зокрема, у вигляді вилучення з електронної бази даних задекларованих ним показників) до моменту донарахування платникові податкового зобов'язання в порядку статті 54 Податкового кодексу України та його узгодження.

Таким чином, будь-які зміни до інформаційних баз мають визнаватися протиправними, якщо відповідні дані не співпадають з узгодженими сумами (або іншими показниками) податкового обліку.

Оскільки жодних донарахувань позивачеві грошових зобов'язань (та, відповідно, їх узгодження) за наслідками проведення спірної перевірки здійснено не було, це свідчить про вчинення податковим органом дій всупереч наведеним вище нормам та про порушення права позивача.

Доводи апеляційної скарги про помилкове застосування судом першої інстанції до даних правовідносин норм Податкового кодексу України, які регулюють призначення та проведення податкової документальної перевірки, не врахування положень щодо проведення зустрічної звірки, хибний висновок про відсутність підстав для проведення зустрічної звірки колегія суддів вважає незмістовними, оскільки встановлені судом апеляційної інстанції порушення норм податкового законодавства свідчать про правильний загальний висновок суду першої інстанції про відсутність у відповідача права на внесення змін до інформаційних баз у зв'язку з неспівпаданням з узгодженими сумами (або іншими показниками) податкового обліку.

З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови не вбачається.

Керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11, 159, 160, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровської області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.08.2014 р. в справі № 804/10609/14 залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.08.2014 р. в справі № 804/10609/14 за позовом Приватного підприємства «Дніпрол» до Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий: В.А. Шальєва

Суддя: С.В. Білак

Суддя: Н.А. Олефіренко