Ухвала

від 09.06.2015 по справі 813/3275/14

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 червня 2015 року Справа № 876/9367/14

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Святецького В.В.,

суддів Гудима Л.Я., Довгополова О.М.,

з участю секретаря судового засідання Прокопенко О.В.,

представника позивача Кондратюка В.В.,

представника відповідача Чубак Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2014 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю ,,Клуб професійного футболу ,,КарпатиВ» до державної податкової інспекції у Шевчнківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В :

05 травня 2014 року товариство з обмеженою відповідальністю ,,Клуб професійного футболу ,,КарпатиВ» (далі ТзОВ ,,КПФ ,,КарпатиВ» ) звернулось до суду з адміністративним позовом, в якому просило скасувати податкові повідомлення - рішення державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області (далі -ДПІ у Шевченківському районі м. Львова) за № 0001552201/5857 та № 0001562201/5856 від 18.04.2014 року.

Постановою від 25 вересня 2014 року Львівський окружний адміністративний суд позовні вимоги задовольнив в повному обсязі.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, ДПІ у Шевченківському районі м. Львова подала апеляційну скаргу, оскільки вважає, що постанова прийнята з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

В апеляційній скарзі зазначає, що суд першої інстанції не звернув належної уваги на доводи податкового органу про неправомірне відображення товариством позивача у податковому обліку господарських операцій з ПП ,,ЕнергобудВ» , ТзОВ ,,ФавонВ» , ТзОВ ,,Сана примВ» та ТзОВ ,,НПКП ,,ТехноекспоВ» . В даному випадку, на думку відповідача, мало місце лише проведення фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій з надання (отримання) податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, з метою штучного формування податкового кредиту, та які не мають реального товарного характеру.

Податковий орган вважає, що господарські операції, які відображені ТзОВ ,,КПФ ,,КарпатиВ» в досліджених документах, не мають достатньої доказовості, оскільки фактичного здійснення господарських операцій не було, а тому така діяльність була спрямована лише на створення умов для отримання права на формування податкового кредиту та валових витрат.

За таких обставин, податковий орган вважає правомірними податкові повідомлення-рішення, а тому просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні апеляційного суду підтримав вимоги апеляційної скарги в частині скасування податкового повідомлення - рішення за № 0001562201/5856 від 18.04.2014 року та просить їх задовольнити.

Представник позивача заперечив вимоги апеляційної скарги та просить залишити скаргу без задоволення, а постанову суду першої інстанції в цій частині позовних вимог - без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, апеляційний суд вважає, що скарга не належить до задоволення з таких підстав.

Суд першої інстанції встановив, що за наслідками позапланової виїзної документальної перевірки ТзОВ ,,КПФ ,,КарпатиВ» з питань правомірності формування сум податкових зобов'язань, податкового кредиту по взаєморозрахунках з ТзОВ ,,НПКП ,,ТехекспоВ» за листопад 2012 року, ТзОВ ,,Сана ПримВ» за квітень 2012 року, ПП ,,ЕкоенергобудВ» за січень 2011 року, ТзОВ ,,Західноукраїнська корпорація ,,Бізнес Медіа АктивиВ» за грудень 2011 року, ТзОВ ,,Фірма ,,Домус-СтильВ» за лютий 2013 року, ТзОВ ,,ФавонВ» за грудень 2011 року, ТзОВ ,,ЛьвівстильбудВ» за жовтень 211 року та їх вплив на формування доходів та витрат за відповідні періоди, ДПІ у Шевченківському районі м. Львова склала акт від 07.04.2014 року за № 138/106/13-07-22-01-10/31805003.

На підставі висновків зазначеного акту податковий орган 18 квітня 2014 року прийняв податкові повідомлення-рішення: за № 0001552201/5857, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем з податку на додану вартість у розмірі 217 109, 33 грн., з яких 144 739, 33 грн. основного платежу, та 72 370, 00 грн. штрафних санкцій;

- № 0001562201/5856, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у сумі 71179, 24 грн..

Висновки податкового органу базуються на тому, що позивач на порушення приписів пунктів 198.1, 198.2, 198.3 статті 198 Податкового кодексу України допустив завищення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24 Декларації) всього в сумі 71 179, 24 грн., в тому числі за грудень 2011 року в сумі 10 503, 08 грн., за квітень 2012 року в сумі 51 832, 16 грн., за листопад 2012 року в сумі 8844, 0 грн..

Крім того, відповідач вважає, що позивач допустив також заниження податку на додану вартість за листопад 2012 року в сумі 144 739, 33 грн..

Задовольняючи позовні вимоги та скасовуючи податкове повідомлення-рішення за № 0001562201/5856, суд першої інстанції виходив з того, що господарські операції позивача з його контрагентами мали реальний характер. Тому позивач правомірно відніс до складу податкового кредиту суми ПДВ по цих господарських операціях та включив до податкових декларацій наступних податкових періодів залишок від'ємного значення ПДВ.

Такі висновки суду першої інстанції, на думку апеляційного суду, відповідають фактичним обставинам справи, нормам матеріального і процесуального права та є вірними.

Так, з матеріалів справи апеляційний суд вбачає, що у грудні 2011 року на виконання усних домовленостей ТзОВ ,,ФавонВ» поставив товариству позивача товарно-матеріальні цінності (щити, кабель) на загальну суму 63018, 48 грн., в тому числі ПДВ в сумі 10503,08 грн., що підтверджується накладною № 6 від 14 грудня 2011 року, податковою накладною № 6 від 22.12.2011 року, платіжним дорученням № 1331 від 12.12.2011 року на суму 63 018, 48 грн..

На виконання умов договору № 02-1 від 02 квітня 2012 року ТзОВ ,,Сана ПримВ» виконало для ТзОВ ,,КПФ ,,КарпатиВ» будівельні роботи з покращення дренажної системи дренажних полів НТБ Брюховичі на загальну суму 310 993,00 грн., в тому числі ПДВ в сумі 51832,16 грн..

Виконання умов договору оформлене довідками про вартість виконаних підрядних робіт за квітень 2012 р., актами № 1 та № 2 приймання виконаних підрядних робіт за квітень 2012 р., актами про договірну ціну, зведеним кошторисним розрахунком вартості будівництва, локальним кошторисом, підсумковими відомостями ресурсів, податковими накладні від 28.04.2012 року № 519, від 28.04.2012 року за № 520, від 28.04.2012 року № 521, від 28.04.2012 року № 522, від 28.04.2012 року за № 523, від 28.04.2012 року за № 524, платіжними дорученнями № 539 від 24.04.2012 р., № 529 від 23.04.2012 р., № 531 від 23.04.2012 р., № 530 від 23.04.2012 р., № 540 від 24.04.2012 р., № 1254 від 20.11.2012 р. на загальну суму 310 993,00 грн..

На виконання умов договору № 2210-1 від 22 жовтня 2012 року ТзОВ ,,Науково-проектне комерційне підприємство ,,ТехекспоВ» виконало для ТзОВ ,,КПФ ,,КарпатиВ» будівельні роботи з покращення дренажної системи дренажних полів КПФ ,,КарпатиВ» на загальну суму 85 000,00 грн.

Виконання умов договору оформлене довідкою про вартість виконаних підрядних робіт за листопад 2012 р., актом приймання виконаних підрядних робіт за листопад 2012 р. № 1, дефектним акт, договірною ціною, локальним кошторисом, підсумковою відомістю ресурсів, податковими накладними від 30.11.2012 року № 85, від 30.11.2012 року № 86, платіжним доручення № 1407 від 27.12.2012 р..

На підставі виданих ТзОВ ,,ФавонВ» , ТзОВ ,,Сана ПримВ» та ТзОВ ,,Науково-проектне комерційне підприємство ,,ТехекспоВ» податкових накладних позивач відніс до податкового кредиту суми ПДВ по вказаних господарських операціях на загальну суму 71179,24, а саме за грудень 2011 року в сумі 10503,08 грн., за квітень 2012 року - 51832,06 грн., за листопад 2012 року - 8844,00 грн..

Підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу (ПК) України визначено, що податковим кредитом є сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Статтею 198 ПК України встановлено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності (пункт 198.1).

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (пункт 198.2).

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (пункт 198.3).

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу) (пункт 198.6).

Відповідно п. 201.10 ст.201 ПК України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Таким чином, право на нарахування податкового кредиту обумовлюється наявністю факту придбання платником податку товарів, робіт, послуг, основних фондів, нематеріальних активів, в ціні яких платником податку-покупцем сплачений (нарахований) податок на додану вартість, та їх використання у власній господарській діяльності.

Статтею 1 Закону України ,,Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення, господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 9 Закону України ,,Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

З огляду на викладене апеляційний суд дійшов висновку, що будь-які документи (у тому числі, договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Суд першої інстанції належним чином дослідив надані сторонами докази та встановив, що господарські операції підприємства позивача з його контрагентами ТзОВ ,,ФавонВ» , ТзОВ ,,Сана ПримВ» та ТзОВ ,,Науково-проектне комерційне підприємство ,,ТехекспоВ» мали реальний характер, оскільки вони підтверджені належними та допустимими доказами, первинними документами бухгалтерського та податкового обліку: видатковими накладними, податковими накладними, довідками про вартість виконаних підрядних робіт, актами приймання виконаних підрядних робіт, дефектними актами, локальними кошторисами та інш.

Факти перерахування коштів товариством позивача за отриманні товарно-матеріальні цінності та виконанні роботи підтверджуються платіжними дорученнями.

Відповідність вказаних документів вимогам Закону України ,,Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", а податкових накладних - вимогам п. 201.1 ст. 201 ПК України податковим органом не спростовується.

Придбані послуги та товар відображені позивачем у бухгалтерському обліку та використані у власній господарській діяльності.

На час здійснення господарських операцій контрагенти позивача були зареєстровані у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, мали свідоцтва платників ПДВ.

За таких обставин апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції щодо правомірності віднесення позивачем до складу податкового кредиту відповідних звітних періодів сум ПДВ, сплачених позивачем в ціні придбаних товарів по господарських операціях з контрагентами.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного та обгрунтованого висновку щодо протиправності податкового повідомлення-рішення від 18 квітня 2014 року за № 0001562201/5856, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 71179, 24 грн., та його скасування.

Доводи апеляційної скарги не містять доказів на спростування висновків суду першої інстанції, а тому колегія суддів не вбачає підстав для задоволення скарги в цій частині позовних вимог.

Під час апеляційного розгляду справи від ТзОВ ,,Клуб професійного футболу ,,КарпатиВ» та ДПІ у Шевченківському районі м. Львова надійшли письмові заяви (клопотання) про визнання постанови Львівського окружного адміністративного суду від 29 січня 2014 року частково нечинною і закриття провадження у справі в частині скасування податкового повідомлення - рішення № 0001552201/5857 від 18.04.2014 року, у зв'язку із досягненням сторонами примирення, згідно пункту 7 підрозділу 9-2 розділу ХХ ,,Перехідні положенняВ» ПК України та пункту 11-2 розділу УІІІ ,,Прикінцеві та перехідні положенняВ» КАС України.

Заяви мотивовані тим, що 28 квітня 2015 року ДПІ Шевченківському районі м. Львова ГУ ДФС у Львівській області прийнято рішення про погодження часткового застосування податкового компромісу по розглядуваній адміністративній справі, а позивач сплатив погоджені податкові зобов'язання.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі та з'явились в засідання, перевіривши матеріали справи, обговоривши підстави і доводи заявлених клопотань про закриття провадження у справі у зв'язку із досягненням сторонами примирення, колегія суддів вважає, що такі заяви (клопотання) слід задовольнити, виходячи з таких підстав.

Відповідно до ч.3 ст.51 КАС України, сторони можуть досягнути примирення на будь-якій стадії адміністративного процесу, що є підставою для закриття провадження в адміністративній справі.

В силу п.3 ч.1 ст.157 КАС України, суд закриває провадження у справі: якщо сторони досягли примирення.

Відповідно до підрозділу 9-2 розділу ХХ ,,Перехідні положення" ПК України, податковий компроміс - це режим звільнення від юридичної відповідальності платників податків та/або їх посадових (службових) осіб за заниження податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість за будь-які податкові періоди до 1 квітня 2014 року з урахуванням строків давності, встановлених статтею 102 цього Кодексу.

Сума заниженого податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість сплачується в розмірі 5 відсотків такої суми. При цьому 95 відсотків суми заниженого податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість вважаються погашеними, штрафні санкції не застосовуються, пеня не нараховується. Сума погашеного податкового зобов'язання з податку на прибуток та/або податку на додану вартість в розмірі 95 відсотків внаслідок застосування податкового компромісу не враховується для визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств.

Процедура податкового компромісу, встановлена цим підрозділом, поширюється також на неузгоджені суми податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість, визначені у податкових повідомленнях-рішеннях, щодо яких триває процедура судового та/або адміністративного оскарження, а також на випадки, коли платник податків отримав податкове повідомлення-рішення, за яким податкові зобов'язання не узгоджені відповідно до норм цього Кодексу. Досягнення податкового компромісу у такому разі здійснюється за заявою платника податків у письмовій формі до контролюючого органу про намір досягнення податкового компромісу. У таких випадках днем узгодження платником податків податкових зобов'язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні, є день подання такої заяви до відповідного контролюючого органу. У разі несплати платником податків такого податкового зобов'язання у сумі, визначеній пунктом 2 цього підрозділу, таке податкове зобов'язання вважається неузгодженим.

Податковий компроміс вважається досягнутим після сплати платником податків узгоджених податкових зобов'язань згідно із цим підрозділом. Після досягнення податкового компромісу згідно із цим підрозділом такі зобов'язання не підлягають оскарженню та їх розмір не може бути змінений в інших податкових періодах.

Податковий компроміс з урахуванням строків давності відповідно до статті 102 цього Кодексу застосовується до правовідносин, що виникли до 1 квітня 2014 року, та поширюється виключно на податкові зобов'язання з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість незалежно від того, проводилися перевірки контролюючих органів чи ні за такі періоди.

З матеріалів справи апеляційний суд вбачає, що рішенням ДПІ Шевченківському районі м. Львова ГУ ДФС у Львівській області № 6889/13-07-22-01-09 від 28.04.2015 року, за результатами розгляду заяви ТзОВ ,,Клуб професійного футболу ,,КарпатиВ» від 15.04.2015 року за № 5284/10, погоджено часткове застосування податкового компромісу по податковому повідомленню-рішенню від 18 квітня 2014 року за № 0001552201/5857. Умовами досягнення податкового компромісу визначено обов'язок ТзОВ ,,Клуб професійного футболу ,,КарпатиВ» сплатити суму податкових зобов'язань у розмірі 7236,97 грн., що становить 5 % від загальних сум податкових зобов'язань по податку на додану вартість в розмірі 144739,33 грн.

Вказана сума податкових зобов'язань в загальному розмірі 7236,97 грн. сплачена ТзОВ ,,Клуб професійного футболу ,,КарпатиВ» згідно платіжного доручення № 362 від 24 квітня 2015 року, що також підтверджує податковий орган.

Відповідно до пункту 11-2 розділу VІІІ ,,Прикінцеві та перехідні положення" КАС України, підставою для примирення сторін на будь-якій стадії процесу є досягнення податкового компромісу щодо сплати податкових зобов'язань з податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств відповідно до підрозділу 9-2 розділу XX ,,Перехідні положення" Податкового кодексу України.

Статтею 194 КАС України передбачено, що сторони можуть примиритися у будь-який час до закінчення апеляційного розгляду. У разі примирення сторін суд апеляційної інстанції постановляє ухвалу відповідно до вимог статті 113 цього Кодексу.

Згідно ст. 113 КАС України, сторони можуть повністю або частково врегулювати спір на основі взаємних поступок. Примирення сторін може стосуватися лише прав та обов'язків сторін і предмета адміністративного позову. У разі примирення сторін суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі, у якій фіксуються умови примирення. Умови примирення не повинні суперечити закону або порушувати чиї-небудь права, свободи або інтереси.

Відповідно до ст. 203 КАС України постанова або ухвала суду першої інстанції скасовується в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається з підстав, встановлених відповідно статтями 155 і 157 цього Кодексу. Якщо судом першої інстанції ухвалено законне та обґрунтоване судове рішення, а обставини, які стали підставою для закриття провадження у справі, виникли після його ухвалення, суд апеляційної інстанції визнає таке рішення нечинним і закриває провадження у справі.

Враховуючи наведені норми законодавства та встановлені фактичні обставини справи, апеляційний суд дійшов висновку, що судом першої інстанції ухвалено законне та обґрунтоване судове рішення, а сторонами по справі досягнуто примирення у формі податкового компромісу, умови примирення не суперечать вимогам законодавства, не порушують прав, свобод та інтересів інших осіб.

Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає правильним апеляційну скаргу задовольнити частково, постанову суду першої інстанції в частині скасування податкового повідомлення-рішення від 18 квітня 2014 року за № 0001552201/5857, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем з податку на додану вартість в розмірі 217 109, 33 грн., визнати нечинною, а провадження в адміністративній справі в цій частині позовних вимог закрити.

В решті постанову суду першої інстанції, а саме в частині скасування податкового повідомлення-рішення від 18 квітня 2014 року за № 0001562201/5856, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість в сумі 71179, 24 грн., залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 160 ч.3, 113, 157 ч.1 п.3, 194, 196, 198, 200, 203 ч.2, 205, 206, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області задовольнити частково.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2014 року у справі № 813/3275/14 в частині скасування податкового повідомлення-рішення від 18 квітня 2014 року за № 0001552201/5857 визнати нечинною, провадження в адміністративній справі в цій частині позовних вимог закрити.

В решті постанову суду першої інстанції залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя В.В. Святецький

Судді Л.Я. Гудим

О.М. Довгополов

Ухвала в повному обсязі складена 15.06.2015 року.