Ухвала

від 17.06.2015 по справі 2а-1418/12/1370

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2015 року Справа № 876/5919/14

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді Шавеля Р.М.,

суддів Улицького В.З. та Затолочного В.С.

з участю секретаря судового засідання - Гнатик А.З.,

а також сторін (їх представників):

від позивача - Стадник І.В.;

від відповідача - Хмура Н.В.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційні скарги Державної податкової інспекції у Жовківському районі Головного управління Міндоходів у Львівській обл. та Приватного підприємства «Прем'єрпродукт-Львів» на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 26.05.2014р. в адміністративній справі за позовом Приватного підприємства «Прем'єрпродукт-Львів» до Державної податкової інспекції у Жовківському районі Головного управління Міндоходів у Львівській обл. про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень щодо збільшення сум грошових зобов'язань з податку на прибуток та податку на додану вартість, зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість, застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення порядку проведення розрахункових операцій за товари (послуги), -

В С Т А Н О В И Л А:

17.02.2012р. позивач Приватне підприємство /ПП/ «Прем'єрпродукт-Львів» звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому, із урахуванням поданої під час розгляду справи заяви про уточнення позовних вимог, просив визнати незаконним та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції /ДПІ/ у Жовківському районі Головного управління /ГУ/ Міндоходів у Львівській обл. № 0000092300 від 25.01.2012р., № 0000082300 від 25.01.2012р., № 42/23-8/36587111/1089 від 25.01.2012р., № 0000102300 від 27.01.2012р., оскільки такі не відповідають вимогам чинного законодавства України (Т.1, а.с.2-10, Т.6, а.с.33-36).

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 26.05.2014р. заявлений позов задоволено частково; визнано частково протиправним та частково скасовано податкове повідомлення-рішення форми «Р» ДПІ у Жовківському районі ГУ Міндоходів у Львівській обл. № 0000092300 від 25.01.2012р. в сумі 14810 грн. 93 коп.; визнано частково протиправним та частково скасовано податкове повідомлення-рішення форми «Р» ДПІ у Жовківському районі ГУ Міндоходів у Львівській обл. № 0000082300 від 25.01.2012р. в сумі 11513 грн.; у задоволенні решти позовних вимог відмовлено; стягнуто з державного бюджету на користь позивача судові витрати в сумі 27 грн. 90 коп. (Т.8, а.с.180-194).

Не погодившись з винесеним судовим рішенням, постанову суду оскаржили сторони.

У поданій апеляційній скарзі позивач ПП «Прем'єрпродукт-Львів», покликаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції постанову суду першої інстанції скасувати в частині відмови у решті позовних вимог та прийняти нову постанову, якою заявлені позовні вимоги задоволити у повному обсязі (Т.8, а.с.211-215).

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що протягом обревізованого періоду позивач перебував у господарських відносинах з контрагентами ТзОВ ТВК «Львівхолод», ПП «Гранд 2000», ТзОВ СП «Київ-Захід», ТзОВ «Ілла», ТзОВ «Олбі-Рос-Корона», ФОП ОСОБА_4, ПП ОСОБА_5, ЗАТ «Ритейлінгова компанія «Євротек», ТзОВ «Укрпродукт-Логістик», предметом яких було надання маркетингових послуг. Реальність здійснення вказаних операцій підтверджується первинними документами бухгалтерського та податкового обліку; також отримання таких послуг відповідає основним видам діяльності позивача.

В частині висновків суду щодо невключення до складу валових доходів сум, отриманих по касовим чекам з 01.07.2010р. по 18.02.2011р., в розмірі 6418080 грн. слід врахувати, що підприємство формувало валові доходи та податкові зобов'язання по першій події, в даному випадку - по відвантаженню товару.

Договірні відносини з контрагентами-покупцями побудовані на принципі відстрочки платежу і фактично грошові кошти надходили в касу вже після реалізації нашої продукції контрагентами. За таких обставин, з метою уникнення подвійного оподаткування, в період отримання грошових коштів дані суми не включалися у валові доходи та податкові зобов'язання, оскільки вже були включені при відвантаженні товару.

В матеріалах справи є наявною інформація по картковим рахункам клієнтів (рах.361), з якої вбачається, що відвантаження і наступне поступлення готівки по кожному конкретному контрагенту співпадають, а також містяться договори з кожним із контрагентів, з умов яких вбачається відтермінування платежу. В самих касових чеках в призначеннях платежу зазначено як оплата за раніше відвантажений товар.

За таких обставин суд першої інстанції дійшов передчасного висновку щодо порушень податкового законодавства, неповно дослідив обставини справи та надав невірну оцінку наявним доказами.

У своїй апеляційній скарзі відповідач ДПІ у Жовківському районі ГУ Міндоходів у Львівській обл., покликаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог та прийняти нове рішення, яким в задоволенні заявлених позовних вимог відмовити повністю (Т.8, а.с.202-204).

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що в частині правовідносин з ТзОВ «Укрпродукт Логістикс» та ФОП ОСОБА_6 судом не досліджені первинні документи та не з'ясовано дійсного змісту вказаних відносин.

Зокрема, представлені акти приймання-передачі виконаних робіт, укладені з ТзОВ «Укрпродукт Логістикс», вказують лише на назву послуг та їх вартість, при цьому у них є відсутніми відомості щодо маршруту перевезення, транспортного засобу, виду вантажу, не містять обов'язкових реквізитів, які повинні мати первинні документи, а саме: зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа. Також ці акти не відображають інформації, що такі послуги надані на виконання відповідних договорів.

У ході проведення перевірки взято до уваги результати перевірки ДПІ у м.Житомирі, які викладені в Акті № 1090/23-1/36548926 від 15.03.2011р. про результати позапланової невиїзної перевірки ПП «СТК Молоко» (код за ЄДРПОУ 36548926) з питань правомірності обчислення повноти та своєчасності сплати до бюджету податку на додану вартість за грудень 2010 року та січень 2011 року. Цією перевіркою з'ясовано, що операції з придбання товару не мали реального товарного характеру, товар не придбавався у ПП «СТК Молоко» (код за ЄДРПОУ 36548926), не перевозився і не зберігався. Такі причини можуть бути наявними лише за умови, що платник податку має намір одержати економічний ефект у результаті підприємницької або іншої економічної діяльності, а не виключно чи переважно за рахунок формування податкового кредиту та валових витрат для інших суб'єктів підприємницької діяльності.

Враховуючи наведене, усі операції купівлі-продажу з ПП «СТК Молоко» не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже є нікчемними по ланцюгу до «вигодонабувача».

Окрім цього, за даними ПП «Прем'єрпродукт-Львів» сума податкового зобов'язання по взаємовідносинах з ФОП ОСОБА_6 становить 1715 грн. 02 коп., за даними інформаційної бази «Контрагенти» сума податкового кредиту по ПДВ вказаного контрагента становить 3367 грн. 45 коп.; розбіжність складає 1652 грн. 43 коп. Вказана розбіжність виникла внаслідок заниження податкових зобов'язань за січень 2011 року на суму 1652 грн.

Заслухавши суддю-доповідача по справі, представників сторін на підтримання поданих ними скарг та взаємні заперечення, перевіривши матеріали справи та апеляційні скарги в межах наведених у них доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційні скарги не підлягають до задоволення, з наступних підстав.

Відповідно до вимог Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин):

п.5.1 - валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 - до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 - не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно вимог Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин):

пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 - податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8 1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

пп.7.4.4. п.7.4. ст.7 - якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

пп.7.4.5. п.7.4. ст.7 - не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Також приписами Податкового кодексу /ПК/ України встановлено:

п.138.8 ст.138 - собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме:

прямих матеріальних витрат;

прямих витрат на оплату праці;

амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг;

загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку;

вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг;

інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).

До складу прямих матеріальних витрат включається вартість сировини та основних матеріалів, що утворюють основу виготовленого товару, виконаної роботи, наданої послуги, придбаних напівфабрикатів та комплектувальних виробів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат. Прямі матеріальні витрати зменшуються на вартість зворотних відходів, отриманих у процесі виробництва, які оцінюються у порядку, визначеному в положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку (пп.138.8.1 п.138.8 ст.138 ПК України).

Витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу (п.138.2 ст.138 ПК України).

п.198.2 ст.198 - датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлені вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку.

Згідно з даною нормою підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Як встановлено судом першої інстанції, протягом 12.12.2011р.-30.12.2011р. відповідачем ДПІ у Жовківському районі ГУ Міндоходів у Львівській обл. проведено планову виїзну перевірку ПП «Прем'єрпродукт-Львів» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2010р. по 30.09.2011р., валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010р. по 30.09.2011р., за результатами якої складено Акт перевірки № 8/23-7/36587111 від 11.01.2012р. (Т.1, а.с.17-80).

Проведеною перевіркою встановлено порушення позивачем наступних вимог:

п.1.31 ст.1, пп.4.1.6 п.4.1 ст.4, п.11.3 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п.138.1, 138.2, 138.8 ст.138 ПК України, у зв'язку з чим встановлено заниження податку на прибуток на суму 1616032 грн.;

пп.3.1.1. п.3.1, пп.7.3.1. п.7.3, пп.7.4.1, 7.4.4, 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», п.185.1 ст.185, п.188.1 ст.188, п.п.198.6 ст.198 ПК України, по причині чого виявлено заниження податку на додану вартість /ПДВ/ на суму 1291904 грн. та завищення від'ємного значення по цьому податку у розмірі 57452 грн.

На підставі наведеного Акта перевірки відповідачем прийняті спірні податкові повідомлення - рішення:

№ 0000082300 від 25.01.2012р. про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток на 1928938 грн. 75 коп., в тому числі 1616032 грн. за основним платежем та 312906 грн. 75 коп. за штрафними (фінансовими) санкціями (Т.1, а.с.11).

№ 0000092300 від 25.01.2012р. про збільшення суми грошового зобов'язання з ПДВ на 1539018 грн. 25 коп., в тому числі 1302154 грн. за основним платежем та 236864 грн. 25 коп. за штрафними (фінансовими) санкціями (Т.1, а.с.12);

№ 42/23-8/36587111/1089 від 25.01.2012р. про штрафних (фінансових) санкцій за порушення порядку проведення розрахункових операцій за товари (послуги) в розмірі 85 грн. (Т.1, а.с.13);

№ 0000102300 від 27.01.2012р. про зменшення розміру від'ємного значення суми ПДВ у розмірі 57452 грн. за вересень 2011 року (Т.1, а.с.14).

Підставою для винесення спірних рішень щодо збільшення сум грошових зобов'язань з податку на прибуток та податку на додану вартість, зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість, застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення порядку проведення розрахункових операцій за товари (послуги), є висновки податкового органу про те, що:

позивачем не включено до складу валових доходів суми, які були отримані по касовим чекам за період з 01.07.2010р. по 18.02.2011р., на загальну суму 6418080 грн.;

підприємством неправомірно сформовано податковий кредит і валові витрати по операціям з контрагентами, які надавали маркетингові послуги;

підприємством неправомірно сформовано податковий кредит і валові витрати по операціям з контрагентом ТзОВ «Укрпродукт Логістикс»;

підприємством неправомірно сформовано податковий кредит по операціям з контрагентами ПП «Прем'єрпродукт-центр» і ФОП ОСОБА_6;

підприємством не дотримано порядку проведення розрахункових операцій за товари (послуги).

Частково задовольняючи заявлений позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не включено до складу валових доходів суми, які були отримані по касовим чекам за період з 01.07.2010р. по 18.02.2011р., на загальну суму 6418080 грн., а також підприємством неправомірно сформовано податковий кредит по операціям з контрагентами, які надавали маркетингові послуги.

Разом з тим, суд прийшов до переконання про те, що позивачем правомірно сформовано дані податкового обліку по операціям з контрагентами ТзОВ «Укрпродукт-логістикс», ПП «Прем'єрпродукт-центр» і ФОП ОСОБА_6

Колегія суддів вважає, що наведені висновки суду першої інстанції є правильними, оскільки ґрунтуються на фактичних обставинах справи та відповідають вимогам чинного законодавства, з огляду на таке.

В частині невключення позивачем до складу валових доходів суми, які були отримані по касовим чекам за період з 01.07.2010р. по 18.02.2011р., на загальну суму 6418080 грн. колегія суддів враховує наступне.

Проведеною перевіркою встановлено, що згідно представлених до перевірки касових чеків за період з 01.07.2010р. по 18.02.2011р. у графі найменування товару (послуги) вказано: « 1 х погаш.заборг.реал.тов.». Згідно бухгалтерського та податкового обліку (оборотно-сальдових відомостей та аналізів по рах.361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями», аналізів по рах.70 «Доходи від реалізації», накладних, банківських виписок, декларацій по податку на прибуток готівкові кошти не включалися підприємством до складу валових доходів, а зараховувались як оплата за раніше відвантажені товари.

На вимогу про надання документів № б/н від 28.12.2011р. з проханням надати пояснення та підтверджуючі документи (копії підтверджуючих документів), згідно яких ПП «Прем'єрпродукт-Львів» ідентифікує осіб, які вносили кошти через РРО та за які саме товари, по якій накладній відбувалась відгрузка товарів із вказівкою номера та дати внесення готівкових коштів, позивачем не надано жодних пояснень та копій підтверджуючих документів, які б підтверджували, що отримані кошти вносились як оплата за раніше відвантажений товар.

Готівкові кошти вносились кінцевими споживачами, що унеможливлює проведення зустрічних документальних перевірок, що здійснюються безпосередньо у підприємств-покупців (замовників), які сплатили готівкові кошти, шляхом залучення відповідних первинних документів та взаємного звіряння касових документів отримувачів готівки з даними покупців.

Таким чином, у представлених касових чеках є відсутньою інформація про осіб, що вносили грошові кошти в касу ПП «Прем'єрпродукт-Львів». Вказана обставина унеможливлює проведення дослідження на предмет співставлення даних, наведених у касових чеках, з даними облікових реєстрів по рахунку 361 «Розрахунки з покупцями та замовниками» та відповідними первинними документами на поставку товару.

Відсутність інформації про покупців не дозволяє співставити дані, які відображені в касових чеках, з даними регістрів бухгалтерського обліку ПП «Прем'єрпродукт-Львів» та дослідити, чи здійснювався продаж товарів тим особам у попередні періоди і чи рахувалась за ними кредиторська заборгованість за отриманий товар.

При наявності кредиторської заборгованості вказані операції з внесення покупцями готівки в касу ПП «Прем'єрпродукт-Львів» є погашенням кредиторської заборгованості, а вартісні показники по них могли бути по першій події включені до складу валового доходу попередніх періодів.

Отже, враховуючи вищенаведене, позивачем не спростовані наведені твердження податкового органу, а відтак підприємством помилково не включено до складу валових доходів 6418080 грн.

Стосовно неправомірного формування позивачем податкового кредиту і валових витрат по операціям з контрагентами, які надавали маркетингові послуги, колегія суддів звертає увагу на наступне.

Під час проведення перевірки з'ясовано, що позивачем протягом обревізованого періоду укладено ряд договорів з контрагентами ТзОВ ТВК «Львівхолод», ПП «Гранд 2000», ТзОВ СП «Київ-Захід», ТзОВ «Ілла», ТзОВ «Олбі-Рос-Корона», ФОП ОСОБА_4, ПП ОСОБА_5, ЗАТ «Ритейлінгова компанія «Євротек», ТзОВ «Укрпродукт-Логістик», предметом яких було надання маркетингових послуг.

Разом з тим, у представлених актах здачі-приймання виконаних робіт та податкових накладних відсутній об'єктивний, кількісний аналіз всієї сукупності достовірної інформації про зовнішні та внутрішні умови здійснення діяльності у відповідності до встановлених норм, правил та діючого законодавства, прийнятої методології визначення вартісних та натуральних показників, не вказано обсяги наданих послуг в натуральному виразі, не конкретизовано зміст наданих послуг в натуральному та вартісному виразі, акти не містять інформації про фактично понесені витрати на здійснення цих послуг та інформації про суть маркетингових послуг.

Понесені витрати на придбання цих робіт не оформлені відповідними документами, які б підтверджували фактичне виконання робіт.

Оскільки первинні документи, які б містили відомості про господарські операції не представлені, тому слід вважати відсутнім підтвердження фактичного виконання робіт та їх зв'язок з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції. Також позивачем не доведено їх використання у власній господарській діяльності, через що є відсутніми правові підстави для включення їх без підтвердження відповідними, складеними згідно з чинним законодавством, первинними документами до складу податкового кредиту підприємства.

Таким чином, зазначені документи не можуть підтвердити необхідності використання одержаних маркетингових послуг у господарській діяльності ПП «Прем'єрпродукт-Львів».

При цьому, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій (ч.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).

Відповідно до ч.2 ст.3 цього Закону бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, грунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно з ст.1 наведеного Закону первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до пп.2.1 п.2 наказу Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995р. «Про затвердження Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку» первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми), дату і місце складання, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).

З цими нормами кореспондується також пп.2.4 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, згідно з яким первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Таким чином, акт виконаних робіт має містити всі вимоги первинного документа, встановлені приписами Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку. Даний документ має свідчити про те, що виконавець у процесі надання послуг проводив певну роботу і одержав результати, які замовник може використати в діяльності, що приносить дохід.

В порушення наведених приписів у складених актах здавання-приймання виконаних робіт не зазначено змісту та обсягу господарської операції, одиниці виміру господарської операції тощо.

При цьому колегія суддів виходить з того, що відсутність у первинних документах за результатами виконання договорів про надання послуг (виконання робіт) інформації про конкретні послуги, які надані замовнику, їх вартість, одиницю виміру позбавляє можливості для висновку про фактичне надання послуг та їх зв'язок з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг), використання підприємством у власній господарській діяльності. Надані платником податків договори, акти прийому-передачі виконаних робіт за цими договорами, які будучи первинними документами та підставою формування валових витрат у зв'язку із здійсненням господарської діяльності, не відповідають вимогам п.9.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», складені з порушенням приписів п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, оскільки не містять даних щодо обсягів наданих послуг, змісту наданих послуг, в них відсутня інформація про фактично понесені витрати на проведення маркетингових послуг.

Отже, враховуючи вищенаведене, позивачем не спростовані наведені твердження податкового органу, а відтак підприємством помилково сформовано податковий кредит і валові витрати по операціях щодо придбання маркетингових послуг.

В частині формування позивачем податкового кредиту і валових витрат по операціям з контрагентом ТзОВ «Укрпродукт Логістикс» колегія суддів враховує наступне.

Проведеною перевіркою з'ясовано, що згідно договору № б/н від 19.07.2011р. про надання логістичних послуг, укладеного між ПП «Прем'єрпродукт-Львів» (замовник) та ТзОВ «Укрпродукт Логістикс» (виконавець), виконавець зобов'язався надавати послуги, пов'язані із перевезенням, навантаженням та/або розвантажуванням, зберіганням, транспортно-експедиторським обслуговуванням продукції замовника, орендою складських приміщень, а замовник - прийняти та оплатити зазначені послуги на умовах, передбачених цим договором та додатками до нього.

Узгоджений перелік та вартість послуг, які виконавець надає замовнику, викладено у додатку № 1, який підписується уповноваженими представниками сторін та є невід'ємною частиною договору.

Згідно п.п.3.1, 3.2 цього договору доставка продукції здійснюється до складу виконавця за рахунок замовника. Приймання продукції проводиться на підставі товарно-супровідних документів (накладних, копій посвідчень, ветеринарного свідоцтва).

ПП «Прем'єрпродукт-Львів» включило до складу валових витрат витрати на транспортування, перевалку, транспортно-експедиційні послуги, пов'язані з транспортуванням продукції (товарів) відповідно до умов договору (базису) поставки на суму 50057 грн., яка вказана у актах виконаних робіт.

Також під час судового розгляду досліджені розхідні накладні ПП «Прем'єрпродукт-Львів» за серпень-вересень 2011 року, з яких вбачається поставки позивачем продуктів в роздрібну мережу; товарно-транспортні накладні за серпень-вересень 2011 року, відповідно яких зазначені продукти роздрібним покупцям доставляв ТзОВ «Укрпродукт Логістикс».

Таким чином, в частині господарських правовідносин з ТзОВ «Укрпродукт Логістикс» позивачем не допущено порушень податкового законодавства.

Стосовно решти порушень податкового законодавства, які покладені в основу прийняття спірних податкових повідомлень-рішень колегія суддів приймає до уваги наступні обставини.

Проведеною перевіркою з'ясовано, що позивачем не включення до бази оподаткування та відповідно податкових зобов'язань по ПДВ реалізацію товарів ФОП ОСОБА_6 за січень 2011 року; сума такої реалізації склала 20204 грн. 70 коп., в т.ч. ПДВ у розмірі 3367 грн. 45 коп.

За інформацією ПП «Прем'єрпродукт-Львів» сума податкового зобов'язання по взаємовідносинах з ФОП ОСОБА_6 становить 1715 грн. 02 коп., за даними інформаційної бази «Контрагенти» сума податкового кредиту по ПДВ вказаного контрагента становить 3367 грн. 45 коп., розбіжність складає 1652 грн. 43 коп. Вказана розбіжність виникла внаслідок заниження податкових зобов'язань за січень 2011 року на суму 1652 грн.

Згідно розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів ПП «Прем'єр-продукт Львів» за січень 2011 року позивач прийняв на себе податкові зобов'язання по ФОП ОСОБА_6 та сума ПДВ становить 3367 грн. 45 коп.

Таким чином, у наведеній частині висновки податкового органу не ґрунтуються на вимогах закону і не відповідають дійсним обставинам справи.

Окрім цього, 10.07.2010р. між позивачем та ПП «Прем'єрпродукт-Центр» укладено договір поставки молочної продукції та інших продовольчих товарів.

Згідно наявних розхідних накладних № ПК-17100 від 15.12.2010р. ПП «Прем'єрпродукт-Центр» поставлено позивачу рибні продукти на суму 21415 грн. 12 коп., у т.ч. ПДВ., № ПК-17234 від 15.12.2010р. - рибні продукти на суму 24967 грн. 24 коп., у т.ч. з ПДВ.

Факт поставки підтверджується копіями товарно-транспортних накладних № ПК-17100 від 15.12.2010р. № ПК-17234 від 15.12.2010р., копіями ветеринарних свідоцтв БКІ-33 № 253585 від 14.12.2010р., БКІ-33 № 299063 від 29.12.2010р., копіями сертифікатів відповідності, висновками державної санітарно-епідеміологічної експертизи, експертними висновками.

При цьому, податковий орган вказує на те, що ДПІ у Оболонському районі м.Києва на виконання розпорядження ДПА України № 48-р від 24.02.2011р. «Про відпрацювання підприємств», у частині забезпечення руйнування схем мінімізації податкових зобов'язань, залучення до бюджету коштів тіньової економіки та формування доказової бази у справах про стягнення коштів, отриманих за нікчемними правочинами, надіслала довідку перевірки № 7526/7/23-613 від 16.06.2011р. «Щодо результатів проведеного аналізу стосовно визнання угод нікчемними» та матеріали аналізу фінансово-господарської діяльності з питань дотримання вимог податкового законодавства України при формуванні податкового кредиту та податкових зобов'язань з ПДВ ПП «Прем'єрпродукт-Центр» (код за ЄДРПОУ 36630879) за період з 01.12.2010р. по 31.12.2010р. для проведення перевірки контрагентів та визнання угод нікчемними по ланцюгу придбання та постачання товарів (робіт, послуг).

Згідно з поданими ПП «Прем'єрпродукт-Центр» до ДПІ у Оболонському районі м.Києва податковою декларацією з ПДВ за грудень 2010р., додатку 5 до декларації, реєстру отриманих податкових накладних та за даними «Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України» значення рядку 17 декларації становить 2690049 грн.

Згідно з даними додатку 5 до декларації, реєстру отриманих податкових накладних та «Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України», одним із основних постачальників було ПП «СТК Молоко» (код за ЄДРПОУ 36548926, м.Житомир).

ДПІ у м.Житомирі було складено Акт № 1090/23-1/36548926 від 15.03.2011р. про результати позапланової невиїзної перевірки ПП «СТК Молоко» (код за ЄДРПОУ 36548926) з питань правомірності обчислення повноти та своєчасності сплати до бюджету податку на додану вартість за грудень 2010 року та січень 2011 року, вхідний ДПІ у Оболонському районі м.Києва № 10074/7 від 31.05.2010р.

В цього Акті вказано, що за результатом проведеної перевірки згідно п.п.1, 5 ст.203, п.п.1, 2 ст.215, п.1 ст.216, ст.ст.228, 626, 629, 650, 655, 658, 662 Цивільного кодексу України та обставин викладених в Акті, встановлено нікчемні правочини між ПП «СТК Молоко» та контрагентами - покупцями, в тому числі ПП «Прем'єрпродукт-Центр» (код за ЄДРПОУ 36630879).

Разом з тим, згідно долучених до справи судових рішень наведені висновки ДПІ у м.Житомирі не знайшли свого підтвердження в судовому порядку.

В частині визнання нікчемними розглядуваних господарських зобов'язань колегія суддів враховує, що нормами ст.207 ГК України встановлено, що господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Відповідно до ч.1 ст.208 ГК України якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а у разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.

Угода може бути визнана недійсною лише з підстав і з наслідками, передбаченими законом, через що у кожній справі суд повинен встановлювати наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угоди недійсною.

Необхідними умовами для визнання угоди недійсною є її укладення з метою завідомо суперечною інтересам держави і суспільства та наявність умислу хоча б у однієї із сторін щодо настання відповідних наслідків. Однак для прийняття рішення про визнання угоди недійсною необхідно встановлювати, у чому конкретно полягала завідомо суперечна інтересам держави і суспільства мета укладення угоди, якою із сторін і в якій мірі виконано угоду, а також вину сторін у формі умислу.

Наявність умислу у сторін (сторони) угоди означає, що вони (вона) усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність угоди, що укладалася і суперечність її мети інтересам держави та суспільства і прагнули або свідомо допускали настання протиправних наслідків. Таким чином для визнання зобов'язання таким, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, закон вимагає наявність наступних умов:

1) - вина фізичних осіб, які підписували договір, що проявляється у формі умислу, який спрямований на приховування доходів від оподаткування;

2) - такий умисел повинен виникнути до моменту укладення договору;

3) - мета укладення такого договору - приховування доходів від оподаткування.

Відсутність хоча б однієї з них не дає підстав стверджувати, що зобов'язання вчинялося з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави.

Як вбачається з обставин справи, судами першої та апеляційної інстанцій не встановлено зазначених умов, а апелянтом не доведено, що на момент здійснення правочинів з ПП «Прем'єрпродукт-Центр» та їх виконання позивач та названий контрагент мали намір на укладення правочинів всупереч інтересам держави або суспільства.

Отже, у зазначеній частині висновки податкового органу не ґрунтуються на вимогах закону і не відповідають дійсним обставинам справи.

Також сторонами по справі не заперечуються допущені позивачем порушення порядку проведення розрахункових операцій за товари (послуги) із застосуванням РРО.

Доводи апелянтів в іншій частині на правомірність прийнятої постанови не впливають та висновків суду не спростовують.

Таким чином, заявлений позов підлягає до часткового задоволення, при цьому висновок суду про часткову неправомірність рішень податкового органу зроблено з дотриманням вимог КАС України, оскільки він, вживши заходів, необхідних для з'ясування всіх обставин у справі, всебічно, повно та об'єктивно оцінив наявні у справі докази і постановив законне й обґрунтоване рішення.

З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційних скарг не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування постанови колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційні скарги на неї слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.94, ч.3 ст.160, ст.ст.195, 196, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 254 КАС України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційні скарги Державної податкової інспекції у Жовківському районі Головного управління Міндоходів у Львівській обл. та Приватного підприємства «Прем'єрпродукт-Львів» на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 26.05.2014р. в адміністративній справі № 2а-1418/12/1370 залишити без задоволення, а вказану постанову суду - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.

Головуючий суддя: Р.М.Шавель

Судді: В.З.Улицький

В.С.Затолочний