Постанова

від 06.02.2007 по справі 11/300-06-7657а

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

11/300-06-7657А

 ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В АІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"06" лютого 2007 р. Справа № 11/300-06-7657А

м. Одеса

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Мишкіної М.А.

                     суддів Таценко Н.Б.

                                 Сидоренко М.В.

при секретарі судового засідання Кійко О.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Скворцова О.В. –по довіреності

від відповідача: Обод М.П. –по довіреності

від третьої особи: не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином  

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Чорний квадрат”

на постанову господарського суду Одеської області від 22.11.2006 р.

у справі № 11/300-06-7657А

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Чорний квадрат”

до Головного Одеського обласного управління у справах захисту прав споживачів Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики

за участю третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Державний комітет України з питань технічного регулювання та споживчої політики

про визнання протиправним та скасування рішення

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2006 року Товариство з обмеженою відповідальністю „Чорний квадрат” (далі Товариство) звернулось до господарського суду Одеської області з позовом про визнання протиправним та скасування рішення Головного Одеського управління у справах захисту прав споживачів № 125 від 23.06.06 р. про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу, посилаючись на відсутність у відповідача повноважень накладати штрафи на підставі п. 7 ст. 27 Закону України „Про рекламу”, встановлення цією нормою закону повноважень виключно у Держспоживстандарту (спеціально уповноваженого центрального органу у сфері захисту справ споживачів) щодо накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу у випадку неможливості встановлення вартості розповсюдженої реклами.

Позовні вимоги обґрунтовані положеннями ст. ст. 6, 9 Конституції України, п. 7 ст. 27 Закону України „Про рекламу”.  

Постановою господарського суду Одеської області від 22.11.06 р. (суддя –   Власова С.Г.) в позові відмовлено.

Судове рішення мотивоване наступним:

- відповідач приймаючи рішення № 125 від 23.06.2006 р. про накладення на позивача штрафу у розмірі 4760,00 грн. (280 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян) за порушення позивачем ст. 16 Закону України „Про рекламу”, діяв у межах наданих йому чинним законодавством повноважень, що випливає зі змісту ч. ч. 7, 8 ст. 27 Закону України „Про рекламу”.

Не погодившись з ухваленою постановою, ТОВ „Чорний квадрат” звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить постанову господарського суду від 22.11.06 р. скасувати та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги ТОВ „Чорний квадрат”.

Скаржник вважає постанову суду першої інстанції такою, що прийнята  з порушенням норм матеріального права, без додержання приписів ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, при неправильному застосуванні норм матеріального права (ч. 7 ст. 27 Закону України „Про рекламу”).

В обґрунтування своєї правової позиції ТОВ „Чорний квадрат” посилається на невірне застосування судом, зокрема, п. 7 ст. 27 Закону України „Про рекламу”, п. 1 Положення про Державний комітет України з питань технічного регулювання та споживчої політики, затвердженого Указом Президента України від 18.03.03 р. № 225/2003; п. 1, 12 Положення про головне управління у справах захисту прав споживачів в Автономній Республіці Крим, головні обласні, Севастопольське міське управління у справах захисту прав споживачів та Департамент у справах захисту прав споживачів у м. Києві, затвердженого Наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики України від 09.10.2003 р. № 169; недотримання ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, що є підставою для скасування постанови суду першої інстанції від 22.11.06 р.

Крім цього, скаржник зазначає наступне:

- ст. 27 Закону України „Про рекламу” не містить протиріч та чітко встановлює суб'єкта прийняття рішення про накладення штрафу у випадку, передбаченому ч. 7 ст. 27 Закону України „Про рекламу” і не надає підстав для будь-якого розширеного тлумачення, тому судове рішення повинно було бути ухвалено відповідно до цієї норми;

- відповідач є самостійною юридичною особою та діє від власного імені, а не від імені Держпотребстандарту, в межах своїх повноважень, тому не може здійснювати дії, які входять до компетенції Держпотребстандарту; оскаржуване рішення відповідача прийнято від імені Головного Одеського обласного управління у справах захисту прав споживачів, складено на бланку відповідача та підписано заступником начальника відповідача, завірене його власною печаткою, тому рішення № 125 від 23.06.06 р про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу ТОВ „Чорний квадрат” не можна вважати рішенням спеціального уповноваженого центрального органу виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів, про яке йдеться у ч. 7 ст. 27 Закону.

В судовому засіданні представник відповідача заперечував проти доводів апеляційної скарги, постанову господарського суду Одеської області просив залишити без змін як законну та обґрунтовану, прийняту з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Представник третьої особи на виклик у засідання суду апеляційної інстанції не з'явився, відзив на апеляційну скаргу від Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики не надходив.

Перевіривши матеріали справи, повноту встановлення обставин справи та відповідність ним висновків суду, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла до висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної  скарги виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що 20.05.2006 р. Головним Одеським обласним управлінням у справах захисту прав споживачів (надалі - Управління) складений акт перевірки дотримання законодавства про рекламу № ОР-0375, в якому встановлено, що ТОВ „Чорний квадрат” порушені вимоги п. 1, 2 ст. 16 Закону України „Про рекламу” та „Правила розміщення зовнішньої реклами в м. Одесі”, оскільки зовнішня рекламна конструкція типу „бег-лайт” (3мх4м) по вул. Дніпропетровської дороги кут Заболотного розміщена без наявності належним чином одержаного дозволу виконавчого органу міської ради з порушенням вимог щодо техніки безпеки, з перекриванням відомості світлофорних об'єктів, без заглиблення фундаменту наземної конструкції, що підтверджується Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 23.05.2006 р. по справі № 6/346-05-10903А і не потребує доведення відповідно до п. 1 ст. 72 КАС України.

Зазначеними судом першої інстанції письмовими доказами підтверджується також здійснення Управлінням заходів щодо встановлення вартості розповсюдженої ТОВ „Чорний квадрат” реклами та усунення встановлених порушень Товариством. Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 23.05.2006 р. також встановлений факт ненадання позивачем даних щодо вартості розміщеної без дозволу реклами.

Місцевим господарським судом також встановлено, що рішенням Управління № 125 від 23.06.2006 р. на Товариство накладено штраф у розмірі 4760 грн. (280 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, НМДГ) на підставі ст. 27 Закону України „Про рекламу”.

Судом апеляційної інстанції з матеріалів справи та пояснень сторін (зокрема, з постанови Одеського апеляційного господарського суду від 23.05.2006 р.) встановлено також, що під час розгляду справи за скаргою гр. Мироненко Л.Л. Управлінням проведено перевірку викладених у скарзі фактів. 28.02.2005 р. виявлено порушення позивачем п. 1 ст. 16 Закону України „Про рекламу” (відсутність у ТОВ „Чорний квадрат” дозволу на розміщення реклами), 13.05.2005 р. винесено рішення про початок розгляду справи про порушення законодавства про рекламу відносно Товариства, складений акт перевірки дотримання законодавства  про рекламу № ОР-0375 від 20.05.2005 р. з фіксуванням наявності порушення позивачем вимог п. 1, 2   ст. 16 Закону України „Про рекламу”.

У зв'язку з ненаданням Товариством даних щодо вартості розміщеної без дозволу реклами Управлінням був проведений розрахунок штрафних санкцій з застосуванням затверджених Виконкомом Одеської міськради тарифів, розрахунок яких перевищував 300 НМДГ, на підставі чого та керуючись вимогами ч. 8 ст. 27  Закону України „Про рекламу” Управління передало матеріали справи до Держспоживстандарту України на розгляд.

Вказаним органом за результатами розгляду справи прийняте рішення № 0004 від 14.10.2005 р. про накладення на ТОВ „Чорний квадрат” штрафу у розмірі 6168 грн. за порушення вимог ст. 16 Закону України „Про рекламу” у вигляді розповсюдження у м. Одесі зовнішньої реклами без відповідного дозволу на розміщення; розрахунок штрафних санкцій у зв'язку з неможливістю встановлення вартості розповсюдженої реклами внаслідок відмови позивача від надання таких відомостей здійснений Держспоживстандартом України знов таки виходячи з затверджених рішенням Виконкому Одеської міської ради тарифів на тимчасове користування місцями для розташування спеціальних рекламних конструкцій.

Рішення Держспоживстандарту України № 0004 від 14.10.2005 р. було оскаржено ТОВ „Чорний квадрат” в господарському суді Одеської області шляхом подання адміністративного позову про визнання його протиправним, в результаті чого Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 23.05.2006 р. по справі № 6/346-05-10903А позов ТОВ „Чорний квадрат” був задоволений частково, оскаржуване рішення Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики № 004 від 14.10.2005 р. визнане протиправним і скасоване в частині розміру застосування штрафних санкцій до ТОВ „Чорний квадрат”.

Суд апеляційної інстанції в постанові по згаданій справі дійшов висновку про доведеність факту порушення ТОВ „Чорний квадрат” вимог ст. 16 Закону України „Про рекламу”, однак не погодився з розрахунком Держспоживстандарту України штрафних санкцій, визнав цей розрахунок як помилковий та вказав на необхідність застосування відповідачем (Державним комітетом України з питань технічного регулювання та споживчої політики) штрафних санкцій виходячи з вимог п. 7 ст. 27 Закону України „Про рекламу” (до 300 НМДГ).

В подальшому, як встановлено судом апеляційної інстанції і не заперечується сторонами по даній справі, матеріали справи відносно ТОВ „Чорний квадрат” знов були передані з Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики до Головного Одеського обласного управління у справах захисту прав споживачів, в результаті чого 23.06.2006 р. на підставі матеріалів отриманої справи та постанови Одеського апеляційного господарського суду від 23.05.2006 р. по справі № 6/346-05-10903А Головним Одеським обласним управлінням у справах захисту прав споживачів було прийняте рішення № 125 про накладення на ТОВ „Чорний квадрат” штрафних санкцій за порушення вимог ст. 16 Закону України „Про рекламу”, яке і оскаржується позивачем у даній справі.

Ухваливши постанову від 22.11.2006 р .про відмову у позові ТОВу „Чорний квадрат” про визнання рішення № 125 від 23.06.2006 р. протиправним та його скасування, місцевий господарський суд неповно з'ясував викладені обставини, що мають значення для справи, припустився неправильного застосування норм матеріального права і вирішив адміністративний спір не у відповідності з законодавством виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено: завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до п. 1 Положення про Державний комітет України з питань технічного регулювання та споживчої політики, затвердженого Указом Президента України від 18.03.2003 р. №225/2003, Держспоживстандарт є центральними органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом міністрів України. Держспоживстандарт України є спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів, стандартизації, метрології, підтвердження відповідності.

Згідно до п. 1 Положення про головне управління у справах захисту прав споживачів в Автономній Республіці Крим, головні обласні, Севастопольське міське управління у справах захисту прав споживачів та Департамент у справах захисту прав споживачів у м. Києві, затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного  регулювання та споживчої політики України від 09.10.2003 р. № 169, такі управління підпорядковуються Держспоживстандарту та є його територіальними органами. Управління входять до системи органів Держспоживстандарту і в межах своїх повноважень здійснюють державний захист прав споживачів.

Відповідно до ч.1 ст. 16 Закону України „Про рекламу” розміщення   зовнішньої   реклами у населених пунктах провадиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, та в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України. При видачі дозволів на розміщення зовнішньої реклами втручання у форму та зміст зовнішньої реклами забороняється.

Контроль за дотриманням законодавства України про рекламу здійснюють у межах своєї компетенції: Міністерство України у справах преси та інформації - щодо друкованих засобів масової інформації; Державний комітет України у справах захисту прав споживачів - щодо рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами у сфері захисту споживачів від порушень законодавства про рекламу; Антимонопольний комітет України - відповідно до антимонопольного законодавства; Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення - щодо телерадіоорганізацій усіх форм власності (ч. 1 ст. 26 Закону України „Про рекламу”).

Відповідно  до ч. 7 ст. 27 Закону України „Про рекламу” у  разі  неможливості   встановлення   вартості   реклами, розповсюдженої з порушенням вимог цього Закону, на рекламодавців та розповсюджувачів реклами рішенням спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів накладається штраф у розмірі до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Рішення  про  накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу у розмірі 300 і більше неоподатковуваних мінімумів доходів громадян приймається виключно спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів (ч. 8 ст. 27 Закону України „Про рекламу”).

Накладати   штрафи   на   рекламодавців,   виробників   та розповсюджувачів реклами мають право Голова Держспоживстандарту, його заступники, начальники територіальних органів Комітету та їх заступники (коло посадових осіб, що мають право приймати рішення).

Виходячи з наведеного, розмежування компетенції у сфері державного захисту прав споживачів між Держспоживстандартом та його територіальними органами (межі повноважень) встановлюється виключно законами України, у даному випадку - Законом України „Про рекламу” (із змінами і доповненнями), а саме ст. 27 цього Закону.

За приписами ч.4 ст.27 ЗУ „Про рекламу” Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі за поданням органів державної влади, зазначених у статті 26 цього Закону, або самостійно у випадках, передбачених цією статтею, крім тих, які віднесено виключно до компетенції Антимонопольного комітету України та які регулюються законодавством з питань авторського права та суміжних прав, накладають штрафи у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, на: рекламодавців за вчинення дій, передбачених пунктом 1 частини другої цієї статті, - у розмірі п'ятикратної вартості розповсюдженої реклами; виробників реклами за вчинення дій, передбачених пунктом 2 частини другої цієї статті, - у розмірі п'ятикратної вартості виготовлення реклами; розповсюджувачів реклами за вчинення дій, передбачених пунктом 3 частини другої цієї статті, - у розмірі чотирикратної вартості розповсюдження реклами. Повторне вчинення перелічених порушень протягом року тягне за собою накладення штрафу у подвійному від передбаченого за ці порушення розмірі.

Ч. 7 ст. 27 Закону України „Про рекламу” виокремлює випадок коли неможливо встановити вартість реклами, розповсюдженої з порушенням вимог цього Закону як підставу для накладення штрафу на рекламодавців і розповсюджувачів реклами до 300 НМДГ саме і виключно рішенням спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів, котрим за змістом п. 1 Положення про Державний комітет України з питань технічного регулювання та споживчої політики є Держспоживстандарт, а не його територіальні органи.

Згадана норма Закону є повною, ясною і чітко визначає суб'єкта прийняття рішення про відповідальність позивача як розповсюджувача реклами, винного в порушенні встановленого законодавством порядку розповсюдження реклами (п. 3 ч. 2 ст. 27 Закону України „Про рекламу”).

Враховуючи ту обставину, що вартість реклами неможливо було встановити, таким суб'єктом має бути саме Державний комітет України з питань технічного регулювання та споживчої політики, а Головне Одеське обласне управління у справах захисту прав споживачів як його територіальний орган вийшло за межі наданих законом повноважень, прийнявши оскаржуване рішення № 125 від 23.06.2006 р. на підставі    ч. 7 ст. 27 Закону України „Про рекламу”.

Помилковою є думка Управління відносно тлумачення приписів ч. ч. 4, 8 ст. 27 Закону України „Про рекламу” на користь своєї позиції щодо наявності у нього повноважень приймати рішення в усіх випадках, коли розмір штрафу не дорівнює та не перевищує 300 НМДГ.

Саме системний аналіз наведених норм ст. 27 Закону України „Про рекламу” (ч. ч. 4, 7, 8), який намагався здійснити відповідач, доводить до протилежних висновків: територіальні органи Держспоживстандарту мають право приймати рішення тільки в випадках, коли вартість реклами можливо встановити та за умови, що кратний цієї вартості розмір штрафних санкцій, застосованих на підставі ч.4 ст. 27 ЗУ „Про рекламу”, менший за 300 НМДГ; в усіх інших випадках (коли вартість реклами встановлена, але розмір штрафних санкцій є дорівнює або перевищує 300 НМДГ, а також коли вартість реклами неможливо встановити) суб'єктом прийняття рішень про накладення штрафних санкцій є спеціально уповноважений центральний орган у сфері захисту прав споживачів –Держспоживстандарт (ч.ч.7,8 ст. 27 ЗУ „Про рекламу”).

При цьому, слово „виключно” у ч. 8 ст. 27 цього Закону тільки відмежовує орган прийняття рішення в залежності від розміру штрафу, що розраховується на підставі ч.4 ст. 27 Закону, а сама норма ч.8 ст. 27 застосовується субсидіарно до ч.4 цієї статті ЗУ „Про рекламу”: якщо розмір штрафу, обчисленого виходячи з вартості реклами, дорівнює або перевищує 300 НМДГ, повноваження накладати штрафні санкції належать тільки Держспоживстандарту.

Посилання Управління на норми Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу, затвердженого Постановою КМУ №693 від 26.05.2004р., в контексті системного аналізу змісту ч.4 ст.27 ЗУ „Про рекламу” є недоречними, оскільки положення цього Порядку стосуються виключно порядку накладення штрафів і не можуть встановлювати або доповнювати визначені законом межі повноважень Держспоживстандарту та його територіальних органів.

Враховуючи наведене, місцевий господарський суд безпідставно відхилив доводи  позивача, і дійшов неправильного висновку про те, що відповідач, приймаючи рішення №125 від 23.06.06р., діяв в межах наданих йому законом повноважень, і ухвалив постанову про відмову у задоволенні позову ТОВ „Чорний квадрат”, що не відповідає положенням Закону України „Про рекламу”.

Крім того, слід зазначити, що в процесі апеляційного розгляду даної справи з пояснень сторін встановлено, що після отримання матеріалів відносно ТОВ „Чорний квадрат” з Держспоживстандарту Управління в порушення вимог п.п. 9, 10, 11, 12, 14, 16 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу прийняло рішення №125 від 23.06.06р. на підставі матеріалів справи та протоколів засідань Держспоживстандарту, без повідомлення ТОВ „Чорний квадрат” та його участі, поза межами місячного терміну з дня прийняття рішення про початок розгляду справи. Постанова Одеського апеляційного господарського суду від 23.05.06р. по справі №6/346-05-10903А в жодному разі не може бути підставою для прийняття Управлінням будь-яких рішень, котрі відповідно до п. 18 Порядку приймаються виключно за результатами розгляду справи, а суд апеляційної інстанції не зобов'язував Управління приймати будь-які рішення.

Штрафні санкції за оскаржуваним рішенням неправомірно застосовані Управлінням 23.06.06р., тобто поза межами строків застосування адміністративно-господарських санкцій, встановлених ст. 250 Господарського кодексу України, оскільки правопорушення у сфері розповсюдження реклами з боку ТОВ „Чорний квадрат” виявлено 28.02.05р.

Управління як суб'єкт владних повноважень не довело суду правомірність свого рішення про накладення штрафних санкцій №125 від 23.06.06р., чим порушило приписи ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України.

З огляду на вищевикладене, оскаржувана постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню на підставі п.п. 1, 4 ст. 202 КАС України з ухваленням відповідно до ч.2 ст. 205 КАС України нової постанови про задоволення позову ТОВ „Чорний квадрат”, визнання протиправним і скасування рішення Головного Одеського обласного управління у справах захисту прав споживачів Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики №125 від 23.06.06р. про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу на ТОВ „Чорний квадрат”.

Згідно ч.ч. 1, 6 ст. 94 КАС України суд апеляційної інстанції присуджує до відшкодування ТОВ „Чорний квадрат” витрати з судового збору за подання адміністративного позову та апеляційної скарги з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 94, 160 ч.3, 167 ч.4, 185, 195, 196, 198, 202, 205 ч.2, 207, п. 6 розділу 7 „Прикінцеві та перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів –

ПОСТАНОВИЛА:

1. Апеляційну скаргу ТОВ „Чорний квадрат” задовольнити.

2. Постанову господарського суду Одеської області від 22.11.2006р. скасувати.

3. Позов ТОВ „Чорний квадрат” задовольнити.

4. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного Одеського обласного управління у справах захисту прав споживачів № 125 від 23.06.06р.

5. Відшкодувати ТОВ „Чорний квадрат” витрати по держмиту за подання позовної заяви та апеляційної скарги у сумі 5 грн. 10 коп. з Державного бюджету України.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення відповідно до ст. 254 КАС України.

Право, порядок та строк касаційного оскарження визначаються згідно зі ст. ст. 13, 211, 212 КАС України.

           Постанова у повному обсязі виготовлена 14 лютого 2007 р.

Головуючий суддя:                                                                                         Мишкіна М. А.

Судді:                                                                                                                 Таценко Н. Б.

                                                                                                                           Сидоренко М. В.