Постанова

від 26.08.2009 по справі 2а-7137/09/0570

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна   ДОНЕЦЬКИЙ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД   

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К

Р А Ї Н И

 26 серпня 2009 р.                                                                      

справа № 2а-7137/09/0570

час прийняття постанови:  

Донецький окружний адміністративний

суд в складі:

головуючого                                                 

судді  Козаченка А.В.

при секретарі                                                 

Шалагіновій М.В.

за участю:

представника позивача                     ОСОБА_2.

представника відповідача                      Сичової І.О.

розглянувши у відкритому судовому

засіданні в приміщенні суду в м. Донецьку справу за адміністративним позовом

Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у

Куйбишевському районі м. Донецька про скасування податкового

повідомлення-рішення,  

В С Т А Н О В И В:

Фізична особа - підприємець ОСОБА_1

звернулася до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до

Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька про

скасування податкового повідомлення-рішення. 

В обґрунтування позову позивач

вказав, що на підставі направлень від 26.08.2008р. №001602/610 і від

09.09.2008р. №001611/644, виданих ДПІ у Куйбишевському районі м. Донецька та

наказу про продовження термінів планової виїзної перевірки №441 від

08.09.2008р. у період з 26.08.2008р. по 15.09.2008р. посадовими особами

відповідача проведена планова виїзна документальна перевірка

фінансово-господарської діяльності з питань дотримання Фізичною особою -

підприємцем ОСОБА_1 вимог податкового законодавства за період з 13.09.2006р. по

30.06.2008р. За результатами зазначеної перевірки посадовими особами

відповідача складений відповідний Акт від 18.09.2008р. № 3379/17-1/3282502549

та прийняте податкове повідомлення-рішення №13017/0000641742/0 від 01.10.2008р.

На вказаний акт було подано

заперечення, а на податкове повідомлення-рішення було подано скаргу, за

результатами розгляду якої податкове повідомлення-рішення №13017/0000641742/0

від 01.10.2008р. залишено у силі.

Не погоджуючись з вказаним рішенням

відповідача зазначив наступне.

В порушення вимог п.1.5 Порядку

оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання вимог

податкового та валютного законодавства суб'єктами підприємницької діяльності,

затвердженого Наказом ДПА України від 11.06.2004р. №326, зареєстрованого в

Мінюсті України 30.06.2004р. за №803/9402 у розділі 3.1 зазначеного Акту в

підрозділі 3.1.1 міститься аналіз договору поставки №30 від 01.01.2008р., укладеного

між ТОВ «Техномер» та ОСОБА_1 в контексті відповідності вимогам, встановленими

для договорів поставки Господарським та Цивільним кодексами України. В

результаті зробленого аналізу посадовими особами відповідача зроблено висновок

про те, що зазначений договір направлений на порушення загальних принципів

господарювання, оскільки при його укладенні були порушені вимоги ст. 256 ГК

України щодо обов'язкових умов договору.

Вважає, що відповідач не має права

надавати правову оцінку господарським правовідносинам суб'єктів господарювання

та самостійно визнавати правочини дійсними або недійсними, що відноситься до

компетенції судів.

Також зазначив, що згідно з п.2.4

Порядку оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання вимог

податкового та валютного законодавства суб'єктами підприємницької діяльності,

не допускається відображення в акті перевірки необґрунтованих даних, а також

суб'єктивних припущень посадових осіб, що було зроблено відповідачем, не вірно

трактуючи в акті ч.5 ст.265 ГК України та Лист ДПА України від 15.08.2008р.

№323/2/16-1510.

Крім цього вказав, що в його

випадку, спочатку відбулося 100% передоплата товару, згідно рахунків-фактур, що

виставлялися продавцем та були надані для перевірки відповідачу, а вже потім

продавцем виписувалася податкова накладна, а саме відповідно до п.п.7.2.3

Закону України «Про податок на додану вартість» - у момент виконання

податкового зобов'язання. А факт здійснення господарської операції - оплату

товару, як того вимагає Лист ДПА України від 15.08.2008р. №323/2/16-1510

підтверджується платіжним дорученням, виписками банку за перевіряємий період,

які були надані для перевірки посадовим особам відповідача.

Порушень порядку здійснення

розрахунків із контрагентами актом перевірки не встановлено, порушень порядку

обліку та відображення валового доходу не встановлено, порушень у оформленні

податкових накладних не виявлено та порушень порядку ведення обліку та витрат

не встановлено.

В акті перевірки відображено, що

податкові накладні, які є підставою для обліку податкового кредиту та

податкових зобов'язань є у наявності та оформленні належним чином. Товар, що

був придбаний позивачем у подальшому реалізований належним чином врахований.

Також зазначив, що ані під час

перевірки, ані під час складання акту від посадових осіб не надходило запитів

про надання додаткових документів. У акті перевірки немає посилання на

відсутність у позивача яких-небудь первинних документів, або на ненадання цих

документів на запит посадових осіб відповідача. До акту перевірки не надано

жодного додатку, у тому числі не надані опис документів, згідно якого були

вилучені документи, що підтверджують факт правопорушення.

Відповідно до висновків акту

перевірки вказано порушення п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на

додану вартість» у разі неможливості встановлення придбання товару з метою їх

подальшої реалізації.

Це твердження спростовується

накладними, долученими до матеріалів справи, які підтверджують наявність

господарських операцій з метою отримання прибутку. Податкове зобов'язання, що

виникло в наслідок цих операцій було належним чином сплачено, та у акті

перевірки не встановлено порушення операцій щодо продажу цього товару.

Крім цього вказав, що відповідно до

п.п.4.4.1 п.4.4 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань

платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у разі коли

норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону,

або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають

неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або

контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь

як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на

користь платника податків.   

Просив скасувати податкове

повідомлення-рішення № 13017/0000641742/0 від 01.10.2008 року.

В судовому засіданні представник

позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі, просив їх

задовольнити. 

Представник відповідача у судовому

засіданні позов не визнав, позовні вимоги 

вважав необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, надав

суду письмові заперечення, в яких зазначив, що перевірка ОСОБА_1 проводилась з

урахуванням вимог ч. 1 ст. 11-1 Закону України від 04.12.90 N 509-ХІІ «Про

державну податкову службу в України», зі змінами та доповненнями, відповідно до

плану-графіку документальних перевірок з питань дотримання вимог податкового

законодавства, за результатами був складений акт планової виїзної

документальної перевірки фінансово-господарської діяльності з питань дотримання

ОСОБА_1 вимог податкового законодавства від 18.09.08 N

3379/17-1/3282502549. 

Перевіркою встановлені порушення, а

саме п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України від 03.04.97 N 168/97 «Про податок

на додану вартість» ОСОБА_1 завищений податковий кредит у сумі 102 260,00 грн.,

у результаті неможливості встановлення придбання товару з метою їх подальшого

використання в оподатковуваних операціях, у тому числі по періодам: вересень

2006 - ПДВ 6948,00 грн., жовтень 2006 - ПДВ 7065,00 грн., квітень 2007 - ПДВ

5405,00 грн., травень 2007 - ПДВ 15208,00 грн., липень 2007 - ПДВ 13778,00

грн., серпень 2007 - ПДВ 11393,00 грн., жовтень 2007 - ПДВ 1451,00 грн.,

листопад 2007 - ПДВ 8167,00 грн., грудень 2007 - ПДВ 4244,00 грн., лютий 2008 -

ПДВ 4907,00 грн., квітень 2008 - ПДВ 11167,00 грн., травень 2008 - ПДВ 11360,00

грн., квітень 2008 - ПДВ 1167,00 грн.

З метою отримання доходу регулярно

та постійно позивачем здійснюється діяльність з оптової торгівлі газовим та

сантехнічним обладнанням.

Згідно з п.п. 1.7 Закону України

від 03.04.97 № 168/97 «Про податок на додану вартість (Закон № 168) податковий

кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання

звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до пп7.4.1 п.7.4 ст.7

Закону № 168 податковий кредит звітного періоду складається із сум податків

нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою відсотків протягом такого

звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товару та послуг з

метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах

господарської діяльності платника податку.

При перевірці первинних документів,

а саме податкових накладних, видаткових накладних, рахунків-фактур, наданих для

перевірки позивачем, встановлено, що основними постачальниками товару є

підприємства: ТОВ «Роберт Бош ЛТД», ЄДРПОУ 14347262; ТОВ «НВФ «Технотерм»,

ЄДРПОУ 25642981; ТОВ «Авітек», ЄДРПОУ 33341112, з якими договори не були

укладені. Відсутність договору також підтверджується посиланням на сплату сум в

платіжних дорученнях та в податкових накладних на підставі рахунку-фактури, а

не договору.

Відповідно до ч. 4 ст. 268 ГК

України постачальник повинен засвідчити якість товарів, що поставляються,

належним товаросупровідним документом, який надсилається разом з товаром, якщо

інше не передбачено у договорі.

Товаросупровідні документи - це

документи, що прямують разом з товарами й містять дані про ці товари.

Товаросупровідними документами є товарно-транспортні накладні, відвантажувальні

специфікації, пакувальні листи, документи контролю за доставкою тощо, до

перевірки які надано не було.

Правилами перевезень встановлено,

що комплектом юридичних документів, на підставі яких здійснюється облік,

приймання, передача, перевезення, здавання товару і взаєморозрахунки між

учасниками транспортного процесу, є товарно-транспортна документація. При цьому

єдиним для всіх учасників товарно-транспортного процесу юридичним документом,

регулюючим списання товарно-матеріальних цінностей, облік та путi їх переміщення,

оприбуткування, складський, оперативний та бухгалтерський облік, а також

розрахунки за перевезення товару і облік виконаної роботи, є

товарно-транспортна накладна.

Тобто, згідно з наведеним

прослідкувати фактичний рух товару від постачальника до покупця, а саме облік,

приймання, передача, перевезення, здавання товару, на підставі наданих для

перевірки первинних документів, не надається можливим, як і сам факт придбання

товару на протязі 2006-2008 роках з метою їх подальшого використання в оподатковуваних

операціях та без укладання договорів поставки товару.

Згідно з листом ДПА України від

15.08.08 за №323/2/16-510 наявність тільки отриманої податкової накладної без

фактичного здійснення господарської операції (оприбуткування товару, передачі,

перевезення, тощо) не може бути підставою для включення визначених в такій

накладній сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту.

В порушення вимог пп.7.4.1 п.7.4

ст.7 Закону України №168 позивачем був завищений податковий кредит у сумі ПДВ

102 227,96 грн., у результаті неможливості встановлення придбання товару з

метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях.

Так, згідно з податкових накладних

позивача було отримано товару без наявності товарно- транспортної накладної та

укладання договорів з підприємствами.

Згідно з пп.7.4.4 п. 7.4 ст.7

Закону України № 186 якщо платник податку придбає (виготовляє матеріальні та

нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в

господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку

з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового

кредиту.

Визначення поняття «господарська

діяльність» наведено у п.1.32 ст.l Закону України від 28.12.1994р. № 334/94-ВР

«Про оподаткування прибутку підприємств» - будь-яка діяльність особи,

направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній

формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої

діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Позивач у листопаді 2006 року у

порушення пп.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України N 168 зі змінами та доповненнями,

до складу податкового кредиту віднесено ПДВ у загальній сумі 31,48грн.

сплачених платником протягом відповідного звітного періоду у зв'язку з

придбанням матеріальних активів, які не призначались для їх використання в

господарській діяльності.

Згідно з наданої звітності у

перевіряємому періоді підприємець здійснював діяльність на підставі свідоцтва

про сплату єдиного податку від 13.09.06 серія НОМЕР_1.

Згідно з заявами про право

застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності на 2006 -

2008р.р., у перевіряємому періоді підприємець обрав наступні види діяльності:

2006 рік - «51.70.0 інші види оптової торгівлі, 51.54 оптова торгівля залізними

виробами, 51.53.3 оптова торгівля сантехнічним оснащенням»; 2007 рік - «51.70.0

інші види оптової торгівлі»; 2008 рік - «51.90.0 інші види оптової торгівлі».

Відповідно до ст. 11 Закону України

від 19.10.00 №2063-ІІІ «Про державну підтримку малого підприємництва»,

застосування суб'єктами малого підприємництва спрощеної системи оподаткування,

обліку та звітності здійснюється в порядку, встановленому законодавством

України.

Такий порядок визначає Указ

Президента України від 03.07.98 N 727/98 «Про спрощену систему оподаткування,

обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва». Згідно з статтею 2 Указу

Президента України від 03.07.98 N 727/98 «Про спрощену систему оподаткування,

обліку та звітності суб'єктів малго підприємництва», зі змінами та доповненнями,

суб'єкти малого підприємництва - фізичні особи мають право самостійно обирати

спосіб оподаткування доходів за єдиним податком шляхом отримання свідоцтва про

сплату єдиного податку.

Цією ж статтею визначено, що

фізична особа - платник єдиного податку сплачує єдиний податок у фіксованому

розмірі за ставкою, встановленою містцевими радами за місцем державної

реєстрації цього платника залежно від виду діяльності. У разі коли фізична

особа суб'єкт малого підприємництва здійснює кілька видів підприємницької діяльності,

для яких встановлено різні ставки єдиного податку, нею придбається одне

свідоцтво і сплачується податок, що не перевіщує максимальної ставки за цими

видами діяльності.

Згідно з вимогами діючого

законодавства правочини можуть вчинятися як в усній формі, та і в письмовій.

Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відновідно до статті 208 Цивільного

кодексу України правочини між фізичною та юридичною особою належить вчиняти у

письмовій формі. Тобто, відсутність у позивача договорів поставки є порушення

вимог діючого законодавства.

Згідно з роз'ясненням ДПА України,

наданим листом від 10.09.07 N 17899/7/16-1517-05, порядок формування

податкового кредиту по податку на додану вартість регламентується пунктом 7.4

статті 7 Закону України від 03.04.97 N 168/97 «Про податок на додану вартість»

(Закон N 168) і не залежить від обраного способу оподаткування.

Податковий кредит звітного періоду

визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг),

але не више рівня звичайних цін. У разі якщо договірна ціна на такі товари

(послуги) відрізняється більше ніж на 20% від звичайної ціни на такі товари

(послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником

податку за ставкою, встановленою нунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього

Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або

виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх

подальшого використання в оподатковунаних операціях у межах господарської

діяльності платника податку.

Згідно з підпунктом 7.5.1 пункту

7.5 статті 7 Закону України №168 датою виникнення права платника податку на

податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання

коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт,

послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі

розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником

податку товарів (робіт, послуг).

Податкова накладна складається у

момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал

податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів

(робіт, послуг) (підпункт 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 Закону N 168).

Датою виникнення податкових

зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на

податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася

раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський

рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають

поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти

- дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої -

дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника

податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення

документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Законом України "Про державну

податкову службу в Україні" встановлені права та повноваження податкових

органів. Так, п.3 ст. 10 цього Закону встановлено право податкових органів

контролювати своєчасність подання платниками податків бухгалтерських звітів і

балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з

обчисленням податків, інших платежів, а також право перевіряти достовірність

цих документів щодо правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення

полатків, інших платежів.

Також, п. 11 ст. 10 цього Закону

встановлено право податкових органів подавати до cудів позови до підприємств,

установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в

доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках -

коштів, одержаних без встановлених законом підстав.

Відповідно до норм Цивільного та

Господарського кодексів України зміст укладенних правочинів (угод) не може

суперечити нормам діючого законодавства України. Так, Господарський кодекс

України встановлює відповідно до Конституції України правові основи

господарської діяльності (господарювання), визначає основні засади

господарювання в Україні і регулює господарські відносини, що виникають у

процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами

господарювання. Відповідно до норм ст. 263 ГК України господарсько-торгівельною

діяльністю є діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання у сфері

товарного обігу, та спрямована на реалізацію продукції.

Статтею 265 Господарського кодексу

України визначені необхідні умови для укладення договору поставки, які є

обов'язковими для суб'єктів господарювання та недодержанням яких є порушеннями

законодавства. Таким чином, господарська діяльність суб'єктів господарювання не

може суперечити не тільки нормам податкового та валютного законодавства, а

також і нормам будь-яких інших нормативно-правових актів діючих на території

України у тому числі і ГК України.

Крім цього, рішенням

Конституційного суду України від 01.12.2004 року по справі N1 10/2004

роз'яснення поняття "охоронювальний законом інтерес" - як прагнення

до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як

зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у

суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом

судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення

індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і Законам

України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та

іншим загально правовим засадам.

Таким чином, отримання доходів

суб'єктом підприємницької діяльності повинно знаходиться у межах правового

поля, оскільки саме на підставі угод, які, у тому числі були предметом

перевірки, було обчислено податки для сплати до бюджету.

Просив у задоволенні позовних вимог

відмовити.

Заслухавши пояснення представника

позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд вважає,

що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Так, судом встановлено, що позивач

13.09.2006р. зареєстрований Виконкомом Донецької міської ради як фізична особа

- підприємець про що видане відповідне свідоцтво та внесений відповідний запис

про державну реєстрацію. Позивач перебуває на податковому обліку в ДПІ у Куйбишевському

районі м. Донецька та знаходиться на спрощеній системі оподаткування.

На підставі направлення від

26.08.2008 р. N 001602/610, виданого ДПІ у Куйбишевському районі м. Донецька,

направлення від 09.09.2008 р. N 001611/644 та наказу про продовження термінів

планової виїзної перевірки N 441 від 08.09.2008 р. у період з 26.08.2008 р. по

15.09.2008 р. посадовими особами ДПІ у Куйбишевському районі м. Донецька

проведена планова виїзна документальна перевірка фінансово-господарської

діяльності з питань дотримання позивачем вимог податкового законодавства за

період з 13.09.2006 р. по 30.06.2008 р. 3а результатами планової виїзної

документальної перевірки посадовими особами ДПІ у Куйбишевському районі м.

Донецька складений Акт про результати планової виїзної документальноі перевірки

з питань дотримання вимог податкового законодавства ОСОБА_1 ідентифікаційний

номер НОМЕР_2 за період з 13.09.2006 р. по 30.06.2008 р. від 18.09.2008 р. N

3379/17-1/3282502549 та прийняте податкове повідомлення-рішення N 13017/0000641742/0

від 01.10.2008р. Вказане податкове повідомленні-рішення було отримано позивачем

06.10.2008р.

23.09.2008р. позивачем було подано

заперечення на Акт перевірки та скаргу на податкове повідомлення-рішення N

13017/0000641742/0 від 01.10.2008р., в результаті розгляду якої зазначене

рішення було залишено без змін, а скарга без задоволення.

Згідно ст. 10 Закону України «Про

державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990р. № 509 з наступними

змінами та доповненнями, державні податкові інспекції в районах здійснюють

контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати

податків та зборів, забезпечують облік платників податків, інших платежів,

правильність обчислення і своєчасність надходження цих податків, платежів, а

також здійснюють реєстрацію фізичних осіб - платників податків та інших

обов'язкових платежів; контроль за своєчасністю подання платниками податків

бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших

документів, пов'язаних з обчисленням податків, інших платежів, а також

перевіряють достовірність цих документів щодо правильності визначення об'єктів

оподаткування і обчислення податків, інших платежів та ін.

Пунктом 1.2 Порядку оформлення

результатів документальних перевірок щодо дотримання вимог податкового та

валютного законодавства суб'єктами підприємницької діяльності, затвердженого

Наказом ДПА України від 11.06.2004р. № 326, зареєстрованого в Мінюсті України

30.06.2004р. за № 803/9402 встановлено, що органи державної податкової служби

від імені держави здійснюють планові та позапланові документальні перевірки

фінансово-господарської діяльності фізичних осіб - підприємців.

Таким чином, відповідача є

суб`єктом владних повноважень, та здійснює в даних правовідносинах надані йому

Законом України „Про державну податкову службу в Україні” повноваження.

Повноваження, надані державним

податковим інспекціям в районах у містах встановлені ст. 10 та ст.11 Закону

України «Про державну податкову службу в Україні», вичерпний перелік прав,

наданих державним податковим інспекціям в районах у містах при здійсненні

покладених на них повноважень встановлений ст. 11 Закону N 509. Згідно з п. 1.5

Порядку оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання вимог

податкового та валютного законодавства суб'єктами підприємницької діяльності -

фізичними особами, затвердженого Наказам ДПА України від 11.06.2004 р. N 326,

зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.06.2004 р. за N 803/9402 акт

документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених у

ході перевірки фактів порушень, зокрема, норм податкового та валютного

законодавства.

Однак, в порушення вимог п. 1.5

Порядку оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання вимог

податкового та валютного законодавства суб'єктами підприємницької діяльності -

фізичними особами, затвердженого Наказам ДПА України від 11.06.2004 р. N 326,

зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.06.2004 р. за N 803/9402 у

розділі 3.1 акту про результати планової виїзної документальної перевірки з

питань дотримання вимог податкового законодавства від 18.09.2008 р. N

3379/17-1/3282502549, підрозділі 3.1.1. «Валовий дохід» міститься аналіз

договору поставки N 30 від 01.01.2008 року, укладеного між ТОВ «Техномер» та

позивачем в контексті відповідності вимогам, встановленими для договорів

поставки Господарським та Цивільним кодексами України. В результаті зробленого

аналізу посадовими особами ДПІ у Куйбишевському районі м. Донецька в акті

викладено висновок про те, що зазначений договір направлений на порушення

загальних принципів господарювання, оскільки при його укладенні були порушені

вимоги ст. 265 ГК України щодо обов'язкових умов договору.

Крім цього, при перевірці позивача

ДПІ в Куйбишевському районі м. Донецька виявлено, що основними постачальниками

товару є ТОВ «Роберт Бош ЛТД» ЄДРПОУ 14347262, ТОВ «НВФ «Технотерм» ЄДРПОУ

25642981 та ТОВ «Авітек» ЄДРПОУ 33341112, але позивачем, як зазначено в акті

перевірки, в порушення ч. 2 ст. 208 ЦКУ не були укладені з ними договори в

письмовій формі, обов'язковість складання яких передбачена у даному випадку.

Відповідно до ст.11 Закону України

"Про державну податкову службу в Україні» визначено вичерпний перелік прав

державної податкові служби, в якому відсутнє право державної податкової служби

надавати правову оцінку господарським правовідносинам суб'єктам господарювання

та самостійно визнавати правочини дійсними або недійсними.

Встановлення фактів відповідності

договорів нормам цивільного та господарського законодавства, порушення

загальних принципів господарювання при укладанні договорів, додержання вимог

щодо обов'язкових умов договору при їх укладанні належить до виключної

компетенції судів Украіни, при цьому відповідно до п. 11 ч. 1 ст. 10 Закону

України «Про державну податкову службу» державним податковим інспекціям надано

право звертатися до суду з позовними вимогами до підприємств, установ,

організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход

держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів,

одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення

заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх

майна.

Відповідно до статті  207  ГК

України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено

з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено

учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської

компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із

сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним

повністю або в частині.

Згідно ст. 124 Конституції України

делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органам та

посадовими особами не допускається. В вищезазначеному випадку посадовими особами

ДПІ у Куйбишевському районі м. Донецька привласнені функції судів, що є

порушенням ст. 19, 124 Конституції України, ст. 19 Господарського Кодексу

України, ст. ст. 10, 11 Закону N 509. Згідно з п. 2.4 Порядку оформлення

результатів документальних перевірок щодо дотримання вимог податкового та

валютного законодавства суб'єктами підприємницької діяльності - фізичними

особами, затвердженого Наказам ДПА Украіни від 11.06.2004 р. N 326,

зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.06.2004 р. за N 803/9402 не

допускається відображення в акті перевірки необгрунтованих даних, а також

суб'єктивних припущень посадових осіб. Дана вимога також порушена посадовими

особами ДПІ у Куйбишевському районі м. Донецька, оскільки в акті перевірки

зазначено, що згідно ч. 5 ст. 265 ГКУ поставка товарів без укладання договору

поставки не допускається, натомість ч. 5 ст. 265 ГКУ України встановлено, що

поставка товарів без укладання договору поставки може здійснюватися лише в

випадках та порядку, передбачених законом.

Відповідно до ч. 1 ст.181

Господарського кодексу України, господарський договір за загальним правилом

викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого

печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб,

тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а

також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не

встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду

договорів.

Згідно ч. 1 ст. 207 Цивільного

Кодексу України, правочин вважається таким, що вчинений в письмовій формі, якщо

його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах,

якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій

формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного, або

іншого технічного засобу зв'язку.

Таким чином, суд, враховуючи

принцип презумпції правомірності правочину, який закріплений у ст. 204

Цивільного Кодексу України і відсутність ознак його нікчемності, вважає, що

угоди між позивачем та зазначеними контрагентами укладені правомірно, а

наявність заявок на отримання товару, податкових та видаткових накладних є

достатньою підставою вважати, що між позивачем та його контрагентами виникли

господарські правовідносини.

Нормативно-правовим документом, що

визначає платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки

оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування

операцій, поняття податкової накладної, порядку формування податкового кредиту

є Закон України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року N 168 з

наступними змінами та доповненнями (далі - Закон N 168).

Згідно з п.1.7 ст.1 Закону №168

податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове

зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з Законом №168. Згідно з

пп.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону № 168 податкова накладна видається платником

податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є

підставою для нарахування податкового кредиту та підтверджує прийняття платежу

постачальником від отримувача товарів (послуг). Інших документів, необхідних

для нарахування платником податку податкового кредиту Законом №168 не

встановлено.

Відповідно до пп.1.3.1 п.7.3 ст.7

Закону №168 датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт,

послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого

відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів

від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата

товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а в разі поставки товарів

(робіт, послуг) за готівкові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника

податку, а при відсутності такої дата інкасації готівкових коштів у банківській

установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для

робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт

(послуг) платником податку.

Листом ДПА України від 15.08.2008

року N 323/2/16-1510 надано роз'яснення щодо визначення дати виникнення

податкового кредиту з податку на додану вартість у разі отримання податкової

накладної раніше товару та зазначено, що наявність лише отриманої податкової

накладної без фактичного здійснення господарської операції (оприбуткування

товару, чи його оплата) не може бути підставою для включення визначених у такій

накладній сум податку на додану вартість до податкового кредиту, натомість, в

акті про результати планової виїзної документальної перевірки з питань дотримання

вимог податкового законодавства від 18.09.2008 р. N 3379/17 1/3282502549

зазначено, що згідно Листа ДПА України від 15.08.2008 року за N 323/2/16-1510

наявність тільки, отриманої податкової накладної без фактичного здійснення

господарської операції (оприбуткування товару, передачі перевезення тощо) не

може бути підставою для включення визначених у такій накладній сум податку на

додану вартість до податкового кредиту.

Пункт 2.4 Порядку оформлення

результатів документальних перевірок щодо дотримання вимог податкового та

валютного законодавства суб'єктами підприємницької діяльності фізичними

особами, затвердженого Наказам ДПА України від 11.06.2004 р. N 326,

зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.06.2004 р. за N 803/9402, не

допускає відображення в акті перевірки необгpунтованих даних, а також

суб'єктивних припущень посадових осіб.

У випадку позивача, і цей факт

сторонами не заперечується, спочатку відбувалася 100 % передоплата товару,

згідно його заяв та рахунків-фактур, що виставлялися продавцем та були надані

для перевірки посадовим особам ДПІ у Куйбишевському районі, а вже потім

продавцем виписувалася податкова накладна, а саме відповідно до підпункту 7.2.3

Закону N 168 - у момент виникнення податкового зобов'язання. Факт здійснення господарської

операції - оплати товару, як того вимагає Лист ДПА України від 15.08.2008 року

за N 323/2/16-1510 підтверджується платіжними дорученнями, виписками банку за

перевіряємий період, які були надані для перевірки посадовим особам ДПІ у

Куйбишевському районі.

Порушень порядку здійснення

розрахунків із контрагентами актом перевірки не встановлено. Відповідно до

Таблиці N1 розділу 3.1.1. акту перевірки порушень порядку обліку та

відображення валового доходу не встановлено. Відповідно до розділу 3.1.5. акту

перевірки порушень у оформленні податкових накладних не виявлено. Порушень

порядку ведення обліку доходів та витрат не встановлено.

Крім цього, в акті перевірки

відображено, що податкові накладні, які є підставою для обліку податкового

кредиту та податкових зобов'язань є у наявності та оформлені належним чином.

Товар, що був придбаний суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною собою

та у подальшому реалізований належним чином врахований.

Суд вважає, що Лист ДПА України від

15.08.2008 року за N 323/2/16-1510 носить рекомендаційний характер, оскільки не

пройшов реєстрацію в Міністерстві юстиції України, тому підстави для

нарахування податкового кредиту визначається виключно Законом N 168, який не

встановлює необхідності наявності ніяких інших документів, окрім податкової

накладної для нарахування платником податку податкового кредиту.

Виходячи з вищезазначеного суд

вважає, що висновки про завищення податкового кредиту у сумі ПДВ 102250,00

грн., зроблені посадовими особами ДПІ у Куйбишевському районі м. Донецька в

акті про результати планової виїзної документальної перевірки з питань

дотримання вимог податкового законодавства від 18.09.2008 р. N

3379/17-1/3282502549 є необґрунтованими, оскільки суперечать вимогам Закону

№168.

Відповідно до п.1.7 Порядку

оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання вимог

податкового та валютного законодавства суб'єктами підприємницької діяльності,

затвердженого Наказом ДПА України від 11.06.2004 р. N 326, зареєстрованого в

Міністерстві юстиції України 30.06.2004 р. за N 803/9402 - факти виявлених

порушень податкового та валютного законодавства викладаються в акті

документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, з посиланням на

первинні та інші документи, які зафіксовані за обліком та підтверджують

наявність зазначених фактів.

Відповідно до п.1.8. Порядку

оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання вимог

податкового та валютного законодавства суб'єктами підприємницької діяльності -

фізичними особами, затвердженого Наказам ДПА України від 11.06.2004 р. N 326,

зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.06.2004 р. за N 803/9402, у

разі відсутності первинних документів, що підтверджують факт порушення, до акту

перевірки додаються письмові пояснення.

Відповідачем не надано суду доказів

стосовно того, що під час перевірки, або під час складання акту від посадових

осіб ДПІ в Куйбишевському районі м. Донецька надходили запити до позивача про

надання додаткових документів. В акті перевірки немає посилання на відсутність

у позивача яких-небудь первинних документів, або на ненадання цих документів на

запит посадових осіб ДПІ.

Відповідно до розділу ІІІ Порядку

оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання вимог

податкового та валютного законодавства суб'єктами підприємницької діяльності -

фізичними особами, затвердженого Наказам ДПА України від 11.06.2004 р. N 326,

зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.06.2004 р. за N 803/9402, у

разі вилучення у ході перевірки документів, які підтверджують факт виявленого

порушення, про це робиться запис із зазначенням підстав для вилучення, номера

та дати протоколу вилучення. Постанова органу державної податкової служби про

проведення вилучення документів, протокол вилучення і опис документів, які

вилучені.

До акту перевірки не надано жодного

додатку, у тому числі не додані опис документів, згідно якого були вилучені

документи, що підтверджують факт правопорушення.

Відповідно до висновків акту

перевірки вказано порушення пп.7.4.1. п.7.4. ст.7 Закону України «Про податок

на додану вартість» у разі неможливості встановлення придбання товару з метою

їх подальшої реалізації. Інших порушень діючого законодавства не встановлено.

Згідно пп.7.4.1. п.7.4. ст.7 Закону

України «Про податок на додану вартість» встановлено: «7.4.1. Податковий кредит

звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості

товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна

на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної

ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих

(сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та

статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв 'язку з: (абзац

перший підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 в редакції Закону N 398-V від

30.11.2006) придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при іх імпорті)

та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у

межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом,

спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних

матеріальних активів та незавершених капiтальних інвестицій в необоротні

капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання

у виробництві тa/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у

межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового

кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди

почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської

діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від

того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого

звітного податкового періоду.

Якщо у подальшому такі товари

(послуги) починають використовуватися в операціях, які не є об'єктом

оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від

оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону, чи основні фонди переводяться

до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги),

основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді,

на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни

їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження). (Підпункт 7.4.1 пункту

7.4 статті 7 із змінами, внесеними згідно із Законом N 977-XІV від 15.07.99; в

редакції Закону N 2505-ІV від 25.03.2005)».

Такі твердження відповідача

спростовуються накладними, правильність складення яких податковою інспекцією не

оспорюється, позивачем був придбаний та у подальшому реалізований товар, а

саме:

1. Придбання - п/накладна №816 від

26.09.2006р. на 23000,00 грн., п/накладна №952 від 23.10.2006р. на 21495,00

грн., п/накладна №975 від 25.10.2006р. на 20896,84грн. Продаж - в/накладна № 2

від 30.11.2006р.

2. Придбання - п/накладна №2184 від

11.05.2007р. на суму 40270,28 грн., п/накладна №2189 від 14.05.2007р. на

31000,00 грн. Продаж - в/накладна №3 від 30.05.2007р.

3. Придбання - п/накладна №2535 від

27.07.2007р. на суму 33000,00 грн., п/накладна №2555 від 31.07.2007р. на суму

6000,00 грн., п/накладна №2666 від 27.08.2007р. на 34180,33 грн., п/накладна

№2671 від 28.08.2007р. на суму 34180,33 грн. Продаж - в/накладна №9 від

20.09.2007р., в/накладна №10 від 23.11.2007р.

4. Придбання - п/накладна N 3259

від 27.11.07р. на 27000,00 грн., п/накладна N 3288 від 29.11.07р. на 22000,00

грн., п/накладна N 3377 від 11.12.07р. на 19808,00 грн. Продаж - в/накладна N 1

від 28.01.2008р.

5. Придбання - п/накладна N 358/85

від 29.04.08р. на 60000,00 грн., п/накладна N 361/85 від 30.04.08р. на 7000,00

грн., п/накладна N431/85 від 30.05.08р. на 37879,34 грн. Продаж - в/накладна N7

від 25.07.2008р, в/накладна N6 від 25.06.2008р.

6. Придбання - п/накладна N95/853

від 15.05.08р. на 37280,04 грн. Продаж - в/накладна N4 від 27.05.2008р.

7. Придбання - п/накладна N162/85

від 28.02.08р. на 29442,30грн. Продаж - товар ще нереалізований та вказаний на

залишках.

8. Придбання - п/накладна N335 від

26.09.06р. на 18500,00 грн. Продаж - в/накладна N3 від 30.11.2006р.

9. Придбання - п/накладна N217 від

30.05.07р. на 19975,84грн. Продаж - в/накладна N5 від 09.07.2007р.

10. Придбання - п/накладна N465 від

26.10.07р. на 3369,31грн. Продаж - в/накладна N11 від 28.11.2007р.

11. Придбання - п/накладна N464 від

26.10.07р. на 5336,29 грн. Продаж - в/накладна N13 від 20.12.2007р.

12. Придбання - п/накладна N642 від

21.12.07р. на 5651,83 грн. Продаж - в/накладна N5 від 27.05.2008р.

13. Придбання - п/накладна N83 від

20.04.07р. на 10000,00 грн., п/накладна N86 від 27.04.07р. на 22428,00 грн.

Продаж - в/накладна N2 від 21.05.2007р, в/накладна N4 від 07.06.2007р.

14. Придбання - п/накладна N151 від

20.07.07р. на 43560,00 грн., п/накладна N152 від 23.07.07р. на 108,00 грн.

Продаж - в/накладна N7 від 28.08.2007р.

Зазначені факти підтверджують

наявність господарських операцій з метою отримання прибутку. Податкове

зобов'язання, що виникло в наслідок цих операцій було належним чином сплачено,

при цьому в акті перевірки не встановлено порушень операцій щодо продажу вказаного

товару.

Таким чином, усі припущення та

недоведені факти, що здійснили посадові особи ДПІ в Куйбишевському районі м.

Донецька під час проведення перевірки призвели до порушення прав та законних

інтересів позивача.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України,

в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності

суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого

рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує

проти адміністративного позову.

          Відповідно до ст. 19 Конституції

України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові

особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що

передбачені Конституцією та законами України.

          Згідно з п. п. 1, 2 ч.3 ст. 2 КАС

України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів

владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені)

вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією

та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою повноваження

надано.

           Крім того, відповідно до ч.1 ст. 9

КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності,

відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування,

їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах

повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

          Враховуючи вищевикладене, суд вважає,

що відповідачем у судовому засіданні не доведена правомірність своїх дій щодо

прийняття спірного рішення, у зв'язку з чим позов підлягає задоволенню в

повному обсязі.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 162 КАС

України, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти

постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи

окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання

нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення

чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення, зобов'язання

відповідача вчинити певні дії.

Витрати по сплаті судового збору за

приписами статей 87, 94 Кодексу адміністративного судочинства України

підлягають присудженню позивачеві з Державного бюджету України.

На підставі викладеного,

керуючись  ст. ст. 2, 7-20, 69-72, 86,

99, 100, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

           Позов Фізичної особи - підприємця

ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька

про скасування податкового повідомлення-рішення, задовольнити.

          Скасувати податкове

повідомлення-рішення № 13017/0000641742/0 від 01.10.2008р., яке було прийняте

Державною податковою інспекцією в Куйбишевському районі м.Донецька.

Стягнути з Державного бюджету

України на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 витрати по сплаті

судового збору у сумі 3,40 грн.

Постанова в повному обсязі

виготовлена 31.08.2009 року.

          Заяву

про апеляційне оскарження постанови суду може бути подано протягом десяти днів

з дня складення постанови в повному обсяі до Донецького апеляційного

адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

          Апеляційна скарга на постанову суду

подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький

окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про

апеляційне оскарження.

          Апеляційна скарга може бути подана

без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається

у строк, встановлений для подання зяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                                                         

Козаченко А.В.