Постанова

від 09.02.2007 по справі 11/63а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

11/63а

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

Господарський суд Чернігівської області

14000 м. Чернігів, проспект Миру 20                                        Тел. 7-38-36, факс 7-44-62

Іменем України

ПОСТАНОВА

 "09" лютого 2007 р.                                                  Справа № 11/63а

 11 год. 45 хвил.

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Торгова компанія „Укральянс”

14017, м. Чернігів, вул. Старобілоуська, 25а

До: Державної податкової інспекції у м. Чернігові

14000, м. Чернігів, вул. Кирпоноса, 28

Про визнання частково недійсними рішень  

                                                                                           Суддя  Ю.М.Бобров

                                                                                           Секретар О.Ю.Михальова

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН :

Від Позивача: Підгорний К.Є. –юрист, дов. від 014.06.06 р. № 01/06.

Від Відповідача: Нітченко Ю.В. –ст. держподатінспектор, дов. від 11.01.07 р. № 54/9/10-010,

Чумакова І.В.–ст. держподатревізор - інспектор, дов. від 01.02.07 р. № 652/9/10-010.

СУТЬ СПОРУ:

Позивачем –Товариством з обмеженою відповідальністю Торгова компанія „Укральянс” подано адміністративний позов до Державної податкової інспекції у м. Чернігові про визнання частково недійсними рішень інспекції.

В судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги та їх обґрунтування, викладені у позовній заяві.

У позовній заяві позивач посилається, зокрема, на те, що відповідач в оскаржуваному рішенні незаконно нарахував йому пеню за порушення 90 –денного терміну надходження валютної виручки за експортний товар, оскільки ТОВ ТК „Укральянс” (резидент) звернулося з позовом до третейського суду, який спеціально був уповноважений умовами зовнішньоекономічних контрактів розглядати спори про стягнення заборгованості боржника (нерезидента), що є підставою для зупинення нарахування пені.

Відповідач у письмових запереченнях проти позову позовних вимог не визнає, посилаючись, зокрема, на те, що ст. 4 Закону України „Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” від 23.09.94 р. № 185/94 – ВР (далі –Закон № 185) наведено судові органи, рішення яких є підставою для зупинення нарахування пені за порушення термінів, передбачених статтями 1 та 2 цього Закону. Підставою для зупинення відповідних термінів є прийняття третейським судом позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, однак таким судом може бути лише Міжнародний комерційний арбітражний суд чи Морська арбітражна комісія при Торгово –промисловій палаті України.

Представники відповідача в судовому засіданні підтримали заперечення на позов з мотивів, викладених у письмових запереченнях проти позову.

Дослідивши матеріали справи та проаналізувавши надані докази, заслухавши в судовому засіданні пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

ТОВ Торгова компанія  „Укральянс” зареєстровано як суб'єкта підприємницької діяльності - юридичну особу. Згідно Статуту позивач має право здійснювати зовнішньоекономічну діяльність у відповідності з діючим законодавством України. Позивача взято на податковий облік у ДПІ у м. Чернігові.

ДПІ у м. Чернігові була проведена виїзна планова документальна перевірка ТОВ ТК „Укральянс” з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.03 р. по 31.12.05 р., за результатами якої складено акт перевірки від 19.05.06 р. № 166/23/32094938.

Як зазначається в акті перевірки, перевіркою встановлено порушення вимог ст. 1 Закону № 185, а саме надходження валютної виручки від нерезидента за укладеними зовнішньоекономічними контрактами з порушенням 90- денного терміну.

На підставі акта перевірки ДПІ у м. Чернігові прийнято оскаржуване рішення про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій від 26.05.06 р. № 0000392200/0, яким позивачу нараховано 20108,00 грн. пені.

           За результатами апеляційного оскарження цього рішення відповідачем прийнято, зокрема, оскаржуване рішення про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій від 21.12.06 р. № 0000392200/3, яким нараховані 20108,00 грн. пені залишені без змін.

          Як вбачається із матеріалів справи, 14 січня 2005 р. між ТОВ ТК „Укральянс” (Продавцем) та Приватним торговим унітарним підприємством „Мегапрод” (Республіка Білорусь, м. Мінськ) (Покупцем) було укладено Контракт № 3 (далі –Контракт № 3), відповідно до умов якого Продавець зобов'язався поставити Покупцю кукурудзу фуражну 3 класу, в кількості 500 тон, за ціною 2940,00 російських рублів за тону.

          Пунктом п. 3.1 Контракту № 3 передбачено, що оплата товару здійснюється шляхом банківського переказу вартості партії товару на розрахунковий рахунок Продавця в російських рублях.

          Оплата за поставку товару здійснюється Покупцем протягом 90 календарних днів з моменту оформлення Продавцем вантажної митної декларації (п.3.2 Контракту № 3).

          Виконуючи умови Контракту № 3, ТОВ ТК „Укральянс” поставило ПТУП „Мегапрод”, згідно вантажної митної декларації № 102040000/5/030034 від 28.01.05 р. товар в кількості 500 тон на суму 1470000,00 російських рублів.

          Тобто, згідно п.3.2 Контракту № 3, весь товар повинен бути оплачений Покупцем не пізніше 28.04.05 р.

          Але, станом на 29.04.05 р., в рахунок оплати товару ТОВ ТК „Укральянс” отримало лише 380000,00 російських рублів, заборгованість склала 1090000,00 російських рублів (1470000,00 рос. руб. – 380000,00 рос. руб).

Пунктом 9.3 Контракту № 3 сторони передбачили, що будь –який спір, що з нього виникає або стосується його порушення підлягає розгляду в Міжнародному комерційному арбітражі (третейському суді) по конкретній справі (арбітраж ad hoc) у відповідності з Арбітражним регламентом ЮНСІТРАЛ Комісії ООН з права міжнародної торгівлі в рамках положень Європейської конвенції про зовнішньоекономічний арбітраж. Кількість арбітрів –один. Сторони призначають арбітра шляхом взаємного погодження. Арбітром може бути особа, яка володіє російською мовою, має вищу юридичну освіту та стаж роботи за спеціальністю не менше 5 років. Місце арбітражу: України, м. Чернігів. Мова арбітражного судочинства: російська. При вирішенні спору арбітр (третейський суддя) повинен керуватися матеріальним правом України.   

Дотримуючись вимог Європейської конвенції про зовнішньоторгівельний арбітраж від 21.04.61 р., яка ратифікована Україною (УРСР) 25.01.63 р. та набула чинності для України (УРСР) 07.01.64 р., Арбітражного регламенту ЮНСІТРАЛ  ТОВ ТК „Укральянс” звернулось до ПТУП „Мегапрод” з повідомленням про арбітраж від 29.04.05 р, в якому висловило вимогу спір щодо стягнення з нього заборгованості по оплаті товару передати на арбітражний розгляд в Міжнародний комерційний арбітраж (третейський суд), який має бути створений відповідно до арбітражного застереження, що міститься в п.п. 9.1 - 9.3 Контракту № 3, та запропонувало кандидатуру одноособового арбітра, який розгляне цей спір та відповідає вимогам, встановленим Контактом № 3.

ПТУП „Мегапрод” у відповіді на повідомлення про арбітраж від 29.04.05 р. з вимогою про передачу спору на розгляд в Міжнародний комерційний арбітраж (третейський суд) та кандидатурою арбітра погодилося.

 Одноособовим арбітром (третейським суддею), який мав розглянути вказаний спір, було обрано Підгорного Костянтина Євгенійовича, який мешкає за адресою: м. Чернігів, вул. 50 років ВЛКСМ, 48, кв. 54. В свою чергу він на це надав свою згоду.

 30.04.05 р. до Міжнародного комерційного арбітражу (третейського суду) у складі одноособового арбітра Підгорного К.Є., ТОВ ТК „Укральянс” подало позовну заяву про стягнення  з ПТУП „Мегапрод” на користь ТОВ ТК „Укральянс” заборгованості по оплаті товару в сумі 1090000,00 рос. руб. В той же день, 30.04.05 р., суд порушив провадження у справі.

 16.05.05 р. судом винесено рішення, яким позов задоволено, відповідача –ПТУП „Мегапрод” зобов'язано негайно після отримання рішення сплатити ТОВ ТК „Укральянс” 705000,00 рос. руб. вартості поставленого товару. Справа, в частині стягнення вартості товару в сумі 385000,00 рос. руб., провадженням припинена у зв'язку зі добровільною сплатою відповідачем даної суми 04.05.05 р., тобто після пред'явлення позову, але до моменту винесення рішення.

 12 серпня 2005 року між ТОВ ТК „Укральянс” (Продавцем) та Приватним торговим унітарним підприємством „Мегапрод” (Республіка Білорусь, м. Мінськ) (Покупцем) було укладено контракт № 7 (далі –Контракт № 7), відповідно до умов якого Продавець зобов'язався поставити Покупцю кукурудзу фуражну 3 класу, в кількості 500 тон, за ціною 102,00 дол. США за тону.

 Згідно п.3.1 Контракту № 7 оплата товару здійснюється шляхом банківського переказу вартості партії товару на розрахунковий рахунок Продавця в дол. США.

 Оплата за поставку товару здійснюється Покупцем протягом 90календарних днів з моменту оформлення Продавцем вантажної митної декларації (п.3.2 Контракту № 7).

 На виконання умов Контракту № 7, ТОВ ТК „Укральянс” поставило ПТУП „Мегапрод”, згідно вантажної митної декларації № 102040000/5/030507 від 20.09.05 р., товар в кількості 482,45 тон на суму 49209,90 дол. США.

 Тобто, згідно п.3.2 Контракту № 7, весь товар повинен бути оплачений Покупцем не пізніше 19.12.05 р.

 Але, станом на 20.12.05 р, оплата за товар не надійшла, у зв'язку з чим заборгованість ПТУП „Мегапрод” перед ТОВ ТК „Укральянс” складала 49209,90 дол. США.

 ТОВ ТК „Укральянс” було прийняте рішення стягнути заборгованість з ПТУП „Мегапрод” в судовому порядку.

 Згідно п.9.3 Контракту № 7 сторони передбачили, що будь –який спір, що з нього виникає або стосується його порушення підлягає розгляду в Міжнародному комерційному арбітражі (третейському суді) по конкретній справі (арбітраж ad hoc) у відповідності з Арбітражним регламентом ЮНСІТРАЛ Комісії ООН з права міжнародної торгівлі в рамках положень Європейської конвенції про зовнішньоекономічний арбітраж. Кількість арбітрів –один. Сторони призначають арбітра шляхом взаємного погодження. Арбітром може бути особа, яка володіє російською мовою, має вищу юридичну освіту та стаж роботи за спеціальністю не менше 5 років. Місце арбітражу: України, м. Чернігів. Мова арбітражного судочинства: російська. При вирішенні спору арбітр (третейський суддя) повинен керуватися матеріальним правом України.

 Дотримуючись вимог Європейської конвенції про зовнішньоторгівельний арбітраж від 21.04.61 р., яка ратифікована Україною (УРСР) 25.01.63 р., та набула чинності для України (УРСР) 07.01.64 р., Арбітражного регламенту ЮНСІТРАЛ  ТОВ ТК „Укральянс” звернулось до ПТУП „Мегапрод” з повідомленням про арбітраж від 20.12.05 р, в якому висловило вимогу спір щодо стягнення з нього заборгованості по оплаті товару передати на арбітражний розгляд в Міжнародний комерційний арбітраж (третейський суд), який має бути створений відповідно до арбітражного застереження, що міститься п.п.9.1 - 9.3 Контракту № 7, та запропонувало кандидатуру одноособового арбітра, який розгляне цей спір та відповідає вимогам, встановленим Контактом № 7.  

 ПТУП „Мегапрод” у відповіді на повідомлення про арбітраж від 20.12.05 р. з вимогою про передачу спору на розгляд в Міжнародний комерційний арбітраж (третейський суд) та кандидатурою арбітра погодилося.

 Одноособовим арбітром (третейським суддею), який мав розглянути вказаний спір, було обрано Підгорного Костянтина Євгенійовича, який мешкає за адресою: м. Чернігів, вул. 50 років ВЛКСМ, 48, кв. 54. В свою чергу він на це надав свою згоду.

 21.12.05 р. до Міжнародного комерційного арбітражу (третейського суду) у складі одноособового арбітра Підгорного К.Є. ТОВ ТК „Укральянс” подало позовну заяву про стягнення з ПТУП „Мегапрод” на користь ТОВ ТК „Укральянс” заборгованість по оплаті товару в сумі 49209,00 дол. США. В той же день, 21.12.05 р, суд порушив провадження у справі.

 10.01.06 р. судом винесено рішення, яким позов задоволено, а відповідач - ПТУП „Мегапрод” зобов'язано негайно після отримання рішення сплатити ТОВ ТК „Укральянс” 49209,90 дол. США вартості поставленого товару.

 Відповідно до ст. 1 Закону № 185 виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у терміни виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 90 календарних  днів  з  дати митного  оформлення  (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується.

 Порушення резидентами термінів, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону № 185, тягне за  собою стягнення пені за кожний день   прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (митної вартості недопоставленої продукції)  в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку  України  на  день  виникнення заборгованості.

 У разі прийняття судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською  арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом термінів, передбачених експортно-імпортними контрактами, терміни, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону, зупиняються і пеня за їх порушення в цей період  не сплачується (ч. 2 ст. 4 Закону № 185).

 У разі прийняття судом рішення про задоволення позову пеня за порушення термінів,  передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, не сплачується  з  дати прийняття позову до розгляду судом (ч. 4 ст. 4 Закону № 185).

 У зв'язку з тим, що термін надходження валютної виручки по Контракту № 3 скінчився 28.04.05 р, а позовні заява була прийнята Міжнародним комерційним арбітражем (третейським судом) 30.04.05 р., ТОВ ТК „Укральянс”, на виконання ст. 4 Закону № 185 за один день прострочення її надходження (29.04.05 р.), сплатило до бюджету пеню в сумі 593,90 грн.

По  контракту № 7 термін надходження валютної виручки скінчився 19.12.05 р, а позовна заява щодо її стягнення була прийнята Міжнародним комерційним арбітражем (третейським судом) 21.12.05 р, тому ТОВ ТК „Укральянс” за один день прострочення її надходження (20.12.05 р.) сплатило до бюджету пеню в сумі 745,53 грн.

Тобто позивач повинен був сплатити пеню за Контрактами № 3 та № 7 на суму 1339,43 грн.

 Фактично позивачем було сплачено 1343,00 грн. (?), доказом чого є платіжне доручення від 30.11.06 р. № 560 на суму 1343,00 грн.

 Саме за винятком цієї суми, виходячи з заявлених вимог, позивач просить визнати недійсними оскаржувані рішення в сумі 18765,00 грн. (20108,00 грн. –1343,00 грн.).

 ДПІ у м. Чернігові в оскаржуваних рішеннях нарахувало пеню за період з 29.04.05 р. по 01.06.05 р. відносно заборгованості по Контракту № 3 та з 20.12.05 р. по 31.12.05 р. відносно заборгованості по Контракту № 7.

 Але суд вважає, що при прийнятті оскаржуваних рішень відповідач невірно тлумачив положення чинного законодавства, зокрема, не взяв до уваги, що відповідно до ст. 9 Конституції України чинні міжнародні акти, згода на обов'язковість яких  надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

 Слід зазначити, що жодною нормою Закону № 185 та ст. 4 останнього, зокрема, не встановлено, що при визначенні суду, звернення до якого зупиняє терміни, передбачені ст. 1 і 2 Закону № 185, визначений вказаною статтею перелік судів –перелік спеціальних юрисдикційних органів, є вичерпним. До того ж, з аналізу положень ст. 2 Закону України „Про міжнародний комерційний арбітраж” від 24.02.94 р. № 4002-ХІV вбачається, що до арбітражу відноситься будь - який арбітраж (третейський суд) незалежно від того, чи утворюється він спеціально для розгляду окремої справи, чи здійснюється постійно діючою арбітражною установою, зокрема, Міжнародним комерційним арбітражним судом або Морською арбітражною комісією при Торгово –промисловій палаті України. Крім цього, відповідно до ч.2 ст. 3 Угоди про порядок вирішення спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, підписаної в м. Києві 20.03.92 р. Урядами держав –учасниць СНД та ратифікованої Верховною Радою України згідно постанови 19.12.92 р, право господарюючих суб'єктів держав –учасниць СНД  щодо звернення для вирішення спорів,  що випливають з договірних та інших цивільно - правових відносин між господарюючими суб'єктами, з їх відносин з державними та іншими органами, а також виконання рішень за ними, до відповідних органів із належною компетенцією для вирішення спорів не обмежено. Так, положеннями ч. 2 ст. 3 визначеної Угоди передбачено, Господарюючі суб'єкти кожної з держав -  учасниць Співдружності  Незалежних Держав мають на території інших держав - учасниць Співдружності Незалежних  Держав  право  без перешкод звертатися до судів, арбітражних (господарських) судів, третейських судів та інших органів, до компетенції яких належить вирішення  справ, зазначених у статті 1 цієї Угоди (в подальшому - компетентні суди), можуть виступати в них, порушувати клопотання, висувати позови та здійснювати інші процесуальні дії. Відповідно до пунктів 9.2 та 9.3 укладених позивачем із нерезидентом України контрактів № 3 та № 7 сторони контрактів у повній відповідності до визначених положень Угоди про порядок вирішення спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та користуючись правом, встановленим у вказаній Угоді визначили, що спір, який виникає між сторонами контрактів, передається на розгляд до Міжнародного арбітражу (третейського суду), що створюється відповідно до даних контрактів та будь –який спір та вимоги за даним контрактами підлягають вирішенню в Міжнародному арбітражів (третейському суді) відповідно до Арбітражного регламенту ЮНСІТРАЛ ООН в рамках  положень Європейської конвенції про зовнішньоекономічний арбітраж.

Із вищевикладеного випливає, що узгодження та визначення сторонами в Контрактах № 3 та № 7 органу, що вирішує за такими контрактами спори, орган та порядок вирішення яких відповідає вимогам міжнародного законодавства, а також встановлена вище відсутність обмежень щодо органів (визначення вичерпного переліку органів), що вирішують спори в сфері зовнішньоекономічної діяльності про стягнення заборгованості з нерезидента України, згідно національного законодавства (зокрема, положень Закону № 185 та Закону України „Про міжнародний комерційний арбітраж”), свідчать про допустимість та належність наданих позивачем рішень міжнародного арбітражу (третейського суду) про стягнення на користь позивача заборгованості по визначеним вище Контрактам з нерезидента України для застосування положень ч. 4 ст. 4 Закону № 185 та про відсутність підстав для нарахування  відповідачем ТОВ ТК „Укральянс” пені за порушення термінів, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, оскільки пеня не сплачується з дати прийняття позову до розгляду судом.

 Враховуючи вищенаведене, суд доходить висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

  Відповідно до ст.ст. 87, 94 КАСУ всі здійснені позивачем судові витрати підлягають присудженню з Державного бюджету України.

  Керуючись ст.ст. 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд    

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати недійсними рішення Державної податкової інспекції у м. Чернігові про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 26 травня 2006 року № 0000392200/0 та від 21 грудня 2006 року № 0000392200/3 в частині застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю Торгова компанія „Укральянс” штрафних (фінансових) санкцій в сумі 18765,00 грн.

3.  Стягнути з Державного бюджету України (р/р 31114095600002 в УДК у Чернігівській області, МФО 853592, код 22825965) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Торгова компанія „Укральянс” (14017, м. Чернігів, вул. Старобілоуська, 25 а, п/р 26001013857000 в АКІБ „Укрсиббанк” м. Харків, МФО 351005, код 32094938) 3,40 грн. сплаченого держмита.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була  подана у строк, встановлений цим Кодексом,  постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано,  набирає  законної  сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Про апеляційне оскарження постанови спочатку подається заява.

Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються  в  апеляційній скарзі.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд Чернігівської області.

Копія апеляційної скарги одночасно  надсилається  особою,  яка  її подає, до Київського апеляційного господарського суду.

Заява про апеляційне оскарження постанови подається протягом десяти днів з дня складання постанови в повному обсязі, відповідно до ст. 163 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на постанову подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України, в судовому засіданні 09.02.07 р. проголошено тільки вступну та резолютивну частини постанови.

Постанова суду в повному обсязі виготовлена 14.02.07 р.

          Суддя                                                                                Ю.М.Бобров