Постанова

від 06.09.2006 по справі 101/14-06

КИЇВСЬКИЙ МІЖОБЛАСНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

101/14-06

КИЇВСЬКИЙ МІЖОБЛАСНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

          01033, м.Київ,  вул.Жилянська 58-б                                                       тел. 284-37-31

Іменем   України

                                          П О С Т А Н О В А

06.09.06 р.                                                                                                    № 101/14-06                                                                                

Київський міжобласний апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючий                                                                                Андрейцева  Г.М.

Судді                                                                                          

                                                                                                         Рибченко А.О.

                                                                                                         Фаловська  І.М.

при секретарі судового засідання Огієнко В.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства «Державна енергогенеруюча компанія «Центренерго»в особі відокремленого структурного підрозділу Трипільська ТЕС на рішення господарського суду Київської області від 04.04.2006 року

у справі № 101/14-06 (заступник Голови господарського суду Київської області Короткевич О.Є.)

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Будмаш», м.Вишневе

до відкритого акціонерного товариства «Державна енергогенеруюча компанія «Центренерго»в особі відокремленого структурного підрозділу Трипільська ТЕС, м.Україна

про стягнення 109456 грн.

за участю представників:

від позивача: Пошелюзний С.В.–дов. від 24.01.06р., представник;

від відповідача: Манзур Н.С.–дов № 922/08 від 20.07.06 р., представник;

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Будмаш” (далі –позивач) звернулося до господарського суду Київської області з позовом до відкритого акціонерного товариства «Державна енергогенеруюча компанія «Центренерго»в особі відокремленого структурного підрозділу Трипільська ТЕС (далі –відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 109456 грн.

Рішенням господарського суду Київської області від 04.04.2006 року позов задоволено, з ВАТ «ДЕК «Центренерго»в особі Трипільської ТЕС на користь позивача стягнуто 109456 грн. суми основного боргу, судові витрати.

Не погоджуючись із рішенням місцевого господарського суду, ВАТ «Державна енергогенеруюча компанія «Центренерго»в особі відокремленого структурного підрозділу Трипільська ТЕС подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення місцевого суду скасувати, прийняти рішення про зупинення провадження по справі.

Ухвалою заступника Голови Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 10.07.2006р. заявлений представником позивача відвід колегії суддів у складі головуючого судді Андрейцевої Г.М., суддів Рибченка А.О., Швеця В.О. у справі № 101/14-06 відхилений.

Ухвалою В.о. Голови Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 09.08.2006р. продовжено строк апеляційного провадження по справі до 09.09.2006р.

Ухвалою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 11.07.2006р. розгляд справи призначений на 06.09.2006р.

Розпорядженням голови Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 06.09.06р. у зв'язку з виробничою необхідністю розгляд справи № 101/14-06 здійснюється в іншому складі колегії суддів: головуючий суддя Андрейцева Г.М., судді Фаловська І.М., Рибченко А.О.

Представник відповідача в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав. Представник позивача заперечував проти вимог скарги з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу, просив відмовити в задоволенні скарги, а рішення місцевого господарського суду змінити.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду дійшла до висновку про зміну рішення з наступних підстав.

01.02.2003р. сторони уклали договір №1 про надання послуг засобами механізації (далі –договір), згідно п. 1.1. якого позивач надає послуги відповідачу механізмами та машинами, а відповідач зобов'язався прийняти вказані послуги та оплатити їх на умовах, передбачених договором.

Про те, що позивач надав відповідачу послуги на загальну суму 114456 грн. свідчать акти виконаних робіт від 03.02.2003р., 03.03.2003р., реєстри змінних рапортів за березень-грудень 2003 року, що підписані обома сторонами.

Відповідно до п. 3.2. договору, відповідач зобов'язаний оплачувати надані послуги у безготівковому порядку не пізніше 30 днів після підписання сторонами акту про надання послуг та/або реєстрів змінних рапортів згідно договірних цін, погоджених із відповідачем.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору  та  вимог  цього  Кодексу,  інших актів цивільного законодавства,  а за відсутності таких умов та вимог -  відповідно до   звичаїв   ділового  обороту  або  інших  вимог,  що  звичайно ставляться.

Відповідач своїх зобов'язань про оплату наданих послуг належним чином не виконав, з позивачем розрахувався частково. Актом звірки розрахунків від 03.01.2004р., підписаним обома сторонами, встановлена заборгованість відповідача в сумі 109456 грн.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що позовні вимоги є правомірними, обґрунтованими, доведеними належними засобами доказування, а тому підлягають до задоволення.  

У резолютивній частині рішення місцевий господарський суд зазначив, що  заборгованість на користь позивача стягується з структурного підрозділу без права юридичної особи –Трипільської теплової електричної станції відкритого акціонерного товариства «Державна енергогенеруюча компанія «Центренерго».

Відповідно до ч. 1 ст. 21 ГПК України, сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути підприємства та організації, зазначені у статті 1 цього Кодексу. Підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням (ч.1 ст.1 ГПК України).

Отже, стороною у справі є юридична особа, від імені якої діє відособлений підрозділ, і стягнення здійснюється господарським судом з юридичної особи або на її користь (п. 1 Роз'яснення ВАСУ № 02-5/492 від 28.07.1994р.).

У апеляційній скарзі відповідач просить скасувати рішення по справі та прийняти рішення про зупинення провадження у справі, оскільки господарським судом м. Києва винесено ухвалу від 09.02.2004р. про порушення справи про банкрутство ВАТ «ДЕК «Центренерго».

Зазначені у апеляційній скарзі доводи відповідача не беруться апеляційним судом до уваги, виходячи з наступного.

Згідно ст. 14 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують. Вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, - не розглядаються і вважаються погашеними, про що господарський суд зазначає в ухвалі.

Статтями 33, 34 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач не надав господарському суду доказів опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство, доказів того, що позивач подав заяву з вимогами до боржника у справі про банкрутство; у справі відсутня ухвала про порушення справи про банкрутство.

Вимоги до боржника, які не підлягають задоволенню в межах провадження зі справи про банкрутство або не були заявлені кредиторами або заявлені ними після закінчення встановленого статтею 14 Закону місячного строку, який не відновлено господарським судом у встановленому порядку, можуть бути предметом позову. Позовне провадження за цими вимогами може бути порушено господарським судом за наявності підстав, передбачених ГПК. Позовне провадження з таких справ не підлягає зупиненню на підставі статті 79 ГПК (див. абз. 1 п. 4 інформаційного листа ВГСУ № 01-8/307 від 19.03.2002 р. “Про деякі питання, пов'язані з введенням мораторію на задоволення вимог кредиторів згідно з Законом України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”).

Враховуючи вищенаведене, апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Таким чином, місцевий господарський суд дійшов правомірного висновку про те, що позовні вимоги необхідно задовольнити, але стягнення необхідно здійснити з юридичної особи, тому резолютивну частину рішення необхідно змінити з підстав неправильного  застосування норм процесуального права.

Керуючись ст.ст. 99, 101, п.4 ст.103, 104, 105 ГПК України, Київський міжобласний апеляційний господарський суд,  

п о с т а н о в и в :

1. Апеляційну скаргу апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства «Державна енергогенеруюча компанія «Центренерго»в особі відокремленого структурного підрозділу Трипільська ТЕС на рішення господарського суду Київської  області від 04.04.2006 року по справі № 101/14-06  залишити без задоволення.

2.  Рішення господарського суду Київської  області від 04.04.2006 року по справі № 101/14-06 змінити.

3. Викласти резолютивну частину рішення № 101/14-06 в наступній редакції:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства «Державна енергогенеруюча компанія «Центренерго»(03151, м.Київ, вул. Народного ополчення,1, код 22927045) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Будмаш” (08132, Київська область, Києво-Святошинський район, м.Вишневе, вул. Київська,2в, код 31982603) 109456 грн. основного боргу, 1094 грн. 56 коп. державного мита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.  

Видати наказ після набранням рішення законної сили.

4. Доручити господарському суду Київської області видати наказ.

5.  Матеріали справи № 101/14-06 повернути до господарського суду Київської області.

Головуючий                                                                                Андрейцева  Г.М.

Судді                                                                                          

                                                                                                         Рибченко А.О.

                                                                                                         Фаловська  І.М.