Рішення

від 30.04.2015 по справі 904/1725/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

23.04.15 Справа № 904/1725/15

За позовом ПРИВАТНОГО НАУКОВО - ВИРОБНИЧОГО ПІДПРИЄМСТВА "ТЕХНОІНВЕСТ", м. Дніпропетровськ

до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "МІСІЯ-1", м. Дніпропетровськ

про стягнення 172 854,11 грн.

та зустрічного позову ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "МІСІЯ-1", м. Дніпропетровськ

до ПРИВАТНОГО НАУКОВО - ВИРОБНИЧОГО ПІДПРИЄМСТВА "ТЕХНОІНВЕСТ", м.Дніпропетровськ

про стягнення 172 854,11 грн.

Суддя: Ніколенко М.О.

Представники:

від позивача: Маслов С.С. - довіреність № 1 від 02.02.15;

від відповідача: Українська Л.С. - довіреність від 01.01.15.

СУТЬ СПОРУ:

ПРИВАТНЕ НАУКОВО - ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО "ТЕХНОІНВЕСТ" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "МІСІЯ-1" про стягнення 172 854,11 грн.

Позовна заява обґрунтована неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором купівлі-продажу обладнання з монтажем №235 від 10.12.13.

Під час розгляду справи, ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "МІСІЯ-1" звернулось до ПРИВАТНОГО НАУКОВО - ВИРОБНИЧОГО ПІДПРИЄМСТВА "ТЕХНОІНВЕСТ" із зустрічним позовом про стягнення 300 000 грн.

Ухвалою суду від 17.03.15 розгляд справи відкладений до 14.04.15.

У судовому засіданні 14.04.15 оголошено перерву до 22.04.15.

У судовому засіданні 22.04.15 оголошено перерву до 23.04.15.

Представник позивача у судове засідання з'явився, підтримав позовні вимоги, просив суд їх задовольнити, надав пояснення по справі, відповів на поставленні питання.

Представники відповідача у судове засідання з'явився проти позову заперечує, надав пояснення по справі, відповів на поставлені питання, надав клопотання про залучення третьої особи. Судом клопотання відхилено.

Згідно зі ст. 75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами. В порядку статті 85 ГПК України, у судовому засіданні 23.04.15 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника сторони, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

В С Т А Н О В И В:

Між позивачем (Продавець) та відповідачем (Покупець) укладений договір купівлі-продажу обладнання з монтажем № 235 від 10.12.13(Договір) та додаткову угоду до нього від 07.04.14. Згідно предмету додаткової угоди Продавець зобов'язується передати у власність Покупцеві атракціон «Лабіринт», що називається у подальшому «Обладнання», а також виконати його монтаж, відповідно до погодженого з Покупцем проекту, зазначеному в Додатку №1 (Технічний Паспорт - п.2), який є невід'ємною частиною Договору, а Покупець зобов'язується прийняти та здійснити оплату за поставлене Обладнання і виконані монтажні роботи. Комплектність обладнання визначається відповідно до специфікації в Додатку № 1 (Технічний Паспорт - п. 4), яка є невід'ємною частиною даного Договору. Продавець зобов'язується виконати монтажні роботи та передати Покупцеві Обладнання готове до експлуатації. Готовність Обладнання до експлуатації підтверджується Актом прийняття - передачі змонтованого в повному обсязі Обладнання. Підписання Акту прийнятая - передачі є моментом переходу права власності на Обладнання від Продавця до Покупця( п. 1.2).

Пунктом 2 додаткової угоди визначена вартість обладнання - 614208,00 грн., в тому числі ПДВ - 102368,00 грн., вартість монтажних робіт - 56292,00 грн., в тому числі ПДВ -9382,00 грн. Загальна сума за договором, яка підлягає сплаті Покупцем на користь Продавця складає - 670 500,00 грн., в тому числі ПДВ - 111750,00 грн. Договір вступає в силу з моменту його підписання і діє до 31.12.14 ( п.10.1).

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 629 ЦК України, встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 193 ГК України, визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Позивач виконав умови договору, поставка обладнання та його монтаж були здійснені згідно видаткової накладній № РН-0000057 від 02.06.14 та Акта здачі-прийняття робіт (надання послуг) ОУ-0000004 від 02.06.14.

Однак, відповідач без обґрунтування причин - від підписання видаткової накладної та акту приймання передачі відмовився. У зв'язку із чим, на адресу відповідача 05.06.14 позивачем були надіслані Акти прийняття - передачі змонтованого обладнання, доказом чого є супроводжувальний лист з описом та корінець кур 'єрської доставки.

Згідно ст. 853 ЦК України, замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Відповідач за первісним позовом, роботи фактично прийняв, жодних заяв не зробив, на надіслані накладну та акт - не відреагував.

Таким чином, слід вважати, що позивач за первісним позовом виконав свої зобов'язання з поставки та монтажу обладнання в день надіслання відповідачу видаткової накладної та акту приймання-передачі. Тобто - 05.06.2014 (а.с. 186).

При цьому, слід зауважити, що згідно п. 3.1 Договору в редакції Додаткової угоди № 1, позивач зобов'язаний здійснити поставку обладнання до 10.05.2014. Отже, позивач прострочив поставку обладнання на 25 днів.

Згідно п. п. 2.2 Договору в редакції Додаткової угоди № 1, оплата здійснюється в наступному порядку:

передплата в розмірі 70% від загальної суми Договору, що складає 469 350,00 грн., в тому числі, ПДВ. 78 225,00 грн.

оплата в розмірі 8% від загальної суми Договору, що складає 53 640,00 грн., в тому числі ПДВ 8 940,00 грн. перераховується Покупцем протягом 5-ти календарних днів після отримання Покупцем від Продавця повідомлення про постачання Обладнання в повному обсязі за адресою, вказаною в п. 1.3. додаткової угоди;

оплата в розмірі 22% від загальної суми Договору , що складає 147 510,00 грн., тому числі ПДВ 24 585,00 грн., перераховується Покупцем після завершення монтажних робіт і підписання Акту прийняття - передачі змонтованого в повному обсязі Обладнання.

З умов договору неможливо встановити точну дату оплати в розмірі 22 %, яка здійснюється після завершення монтажних робіт.

Згідно ст. 854 ЦК України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Таким чином, відповідач за первісни позовом зобов'язаний сплатити оплату 22 % не пізніше 06.06.2014.

Однак, відповідач порушив свої зобов'язання, сплатив вартість поставки та монтажу обладнання частково в розмірі передплати 70 % та оплати 8 %. Всього на суму 522990. Оплату в розмірі 22 %, яка сплачується після завершення монтажних робіт, відповідачем не сплачено.

Внаслідок цього, станом на день розгляду справи, у відповідача існує заборгованість перед позивачем за первісним позовом в розмірі 147 510,00 грн.

За таких обставин, вимоги позивача про стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 147 510,00 грн. є обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.

За загальним правилом, встановленим ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Ні підставі цього, у зв'язку із порушенням умов договору, позивач заявив вимогу про стягнення з відповідача 2 873,42 грн. - 3% річних та 22 470,69 грн. - інфляційних втрат. за період з 08.06.14 по 09.02.15.

Розрахунок 3% річних, наданий позивачем, відповідає чинному законодавству України, дійсним обставинам справи, правильно враховує періоди нарахувань та не містить арифметичних помилок. Тому, вимоги позивача про стягнення 3 % річних та інфляційних втрат підлягають задоволенню в сумі 2873,42 грн.

Відповідно до п. 3.2. постанови пленуму ВГСУ № 14 від 17.12.2013 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань», розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція.

Тому, позивачем неправомірно включено до розрахунку індекс інфляції за місяць, в якому платіж мав бути здійснений.

Під час перевірки розрахунку, судом встановлено, що за період прострочки з липня 2014 по лютий 2015, сума інфляційних втрат, яка підлягає до стягнення становить 31727,75 грн.

Разом із тим, позивач заявив до стягнення суму 22470,69 грн. Оскільки, відсутні підстави зазначені у пункті два статті 83 ГПК України, то, з відповідача слід стягнути на користь позивача інфляційні втрати в межах заявленої суми в розмірі 22470,69 грн.

Розглянувши зустрічну позовну заяву та матеріали справи суд встановив таке.

Згідно п. 6.2.1 Договору в редакції Додаткової угоди № 1, позивач за порушення строків поставки - позивач сплачує штраф в розмірі 1 % від загальної суми договору за кожний прострочений день. У випадку прострочення більш ніж на 10 днів позивач додатково сплачує штраф в розмірі 10 % від суми вказаної в п. 2.1 Договору.

Згідно п. 6.2.2 Договору, за порушення строку виконання робіт по монтажу, позивач сплачує штраф у розмірі 1 % від загальної вартості робіт зазначеної в п. 2.1. договору, за кожний день прострочки; У випадку прострочення монтажу більш ніж на 10 днів позивач додатково сплачує штраф в розмірі 10 % від суми вказаної в п. 2.1 Договору.

На підставі цього, позивач за зустрічним позовом, за прострочення поставки з 11.05.14 по 16.10.14, нарахував відповідачу за зустрічним позовом, штраф в розмірі 1 126 440,00 грн.

Крім того, за прострочку монтажу з 15.05.14 по 16.10.14, нарахував відповідачу за зустрічним позовом, штраф в розмірі 1 086 210,00 грн.

При цьому, позивачем за зустрічним позовом, до стягнення заявлено лише 300 000,00 грн, без зазначення того, за що саме стягується штраф (за прострочку поставки чи за прострочку монтажу).

Як вже зазначалось, позивач прострочив поставку обладнання на 25 днів. Однак, монтаж позивачем здійснено вчасно.

Так, згідно п. 3.2 Договору в редакції Додаткової угоди, позивач зобов'язаний здійснити монтаж обладнання до 15.05.2014, за умови своєчасного здійснення платежів Покупцем, передбачених п. 2.2. додаткової угоди. В разі несвоєчасної оплати Продавець має право збільшити строк монтажу пропорційно строку затримки оплати.

Згідно п. 2.2 Покупець зобов'язаний сплатити 8% від загальної суми Договору, що складає 53640,00 грн., в тому числі ПДВ 8 940,00 грн., протягом 5-ти календарних днів після отримання Покупцем від Продавця повідомлення про постачання. таке повідомлення отримано Покупцем 05.06.2014 (а.с.186). Однак, оплата 8 % в сумі 53 640,00 грн. була здійснена лише 12.06.2014 (а.с. 65). Отже, позивач мав право затримати монтаж обладнання до 12.06.2014.

Згідно ст. 551 ЦК України та ст. 233 ГК України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Згідно Постанови Пленуму ВГСУ "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" N 18 від 26.12.2011, вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Враховуючи, що позивач за первісним позовом виконав свої зобов'язання за Договором у повному обсязі (ступінь виконання складає 100%), його прострочення складає всього 25 днів, що набагато менше ніж прострочення відповідача за первісним позовом; враховуючи що ступінь невиконання відповідачем своїх зобов'язань складає 22 %; відповідачем за первісним позовом не доведено наявності збитків отриманих ним внаслідок порушення позивачем умов Договору; сума штрафних санкцій явно не відповідає та неспіврозмірна із сумою боргу та наслідкам прострочення; враховуючи поведінку винної сторони (вжиття нею заходів до повного виконання зобов'язання), суд за власною ініціативою вважає за необхідне зменшити розмір штрафних санкцій за прострочку поставки обладнання до 10 000,00 грн. В частині стягнення штрафних санкцій за прострочку монтажу - слід відмовити.

Позивачем за первісним позовом заявлено вимогу про відшкодування витрат на оплату послуг адвоката в розмірі 15 000,00 грн. Позивачем за зустрічним позовом також заявлено вимогу про відшкодування витрат на оплату послуг адвоката в розмірі 15 000,00 грн.

Пунктом 6.3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013р. №7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" встановлено, що витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, передбачених ст. 49 ГПК України. Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони.

Суду не надано платіжних документів або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг. Тому у задоволенні вимог про відшкодування витрат на оплату послуг адвоката слід відмовити і а первісним позовом і за зустрічним позовом.

Згідно зі ст. 49 ГПК України, судовий збір за первісним позовом слід покласти на відповідача за первісним позовом; судовий збір за зустрічним позовом слід покласти на відповідача за зустрічним позовом пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст. 193 Господарського Кодексу України, ст. ст. 11, 509, 512, 514, 525, 526, 611, 612, 629, 655, Цивільного кодексу України, ст. ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Первісний позов ЗАДОВОЛЬНИТИ.

Стягнути з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "МІСІЯ-1" ( 49038, м. Дніпропетровськ, вул. Боброва,1, код 32835945) на користь ПРИВАТНОГО НАУКОВО - ВИРОБНИЧОГО ПІДПРИЄМСТВА "ТЕХНОІНВЕСТ" (49027, м. Дніпропетровськ, вул.Дзержинського,18 а, кВ.30, код 32405976) основну суму боргу в розмірі 147510,00 грн., 873,42 грн.-3% річних, 22 470,69 грн. - індексу інфляції та 3 457,08 грн. витрат по оплаті судового збору.

У відшкодуванні витрат на послуги адвоката - відмовити.

Зустрічний позов задовольнити частково.

Стягнути з ПРИВАТНОГО НАУКОВО - ВИРОБНИЧОГО ПІДПРИЄМСТВА "ТЕХНОІНВЕСТ" (49027, м. Дніпропетровськ, вул. Дзержинського,18 а, кВ.30, код 32405976) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "МІСІЯ-1" ( 49038, м. Дніпропетровськ, вул. Боброва,1, код 32835945) штраф в розмірі 10 000,00 грн. та судовий збір у розмірі 3 054,60 грн.

У відшкодуванні витрат на послуги адвоката - відмовити.

В решті зустрічного позову відмовити.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом. Рішення може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області протягом 10 днів з дня підписання повного рішення.

Повне рішення складено 27.04.15.

Суддя М.О.Ніколенко