Рішення

від 20.04.2015 по справі 911/1054/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" квітня 2015 р. Справа № 911/1054/15

Господарський суд Київської області в складі судді Скутельника П.Ф. , при секретарі Жилі Б.В. , розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи № 911/1054/15

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "КРАЇНА ВИШИВКИ", ідентифікаційний код: 37507257, місцезнаходження: 01014, м. Київ, вул. Камандарма Каменєва, буд. 4-А, прим. 11; адреса для листування: 04655, м. Київ, вул. П. Дибенка, б. 7,

до товариства з обмеженою відповідальністю "КРАЙ-1", ідентифікаційний код: 22863249, місцезнаходження: 09000, Київська обл., Сквирський р-н, м. Сквира, вул. Леніна, буд. 19, кв. 13,

про стягнення заборгованості,

за участю представників сторін:

від позивача: Кізік А.М., яка діє на підставі довіреності від 09.02.2015 року б/н;

від відповідача: не з'явився, -

Обставини справи:

товариство з обмеженою відповідальністю "КРАЇНА ВИШИВКИ" (далі за текстом: Позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю "КРАЙ-1" (далі за текстом: Відповідач) про стягнення заборгованості за договором поставки від 02.04.2014 року за № 2181 у вигляді основного боргу в сумі 41513,96 грн. (сорок одна тисяча п'ятсот тринадцять гривень 96 коп.).

Позовні вимоги Позивач обґрунтовує тим, що Відповідач не виконав належним чином зобов'язання за договором поставки від 02.04.2014 року за № 2181 (далі за текстом: Договір) з оплати отриманого товару, у зв'язку з чим за Відповідачем утворилась заборгованість у вигляді основного боргу у сумі 41513,96 грн. (сорок одна тисяча п'ятсот тринадцять гривень 96 коп.).

Ухвалою господарського суду Київської області від 18.03.2015 року порушено провадження у справі № 911/1054/15, розгляд якої призначено на 20.04.2015 року.

20.04.2015 року через відділ діловодства господарського суду Київської області надійшов відзив Відповідача на позовну заяву б/н, б/д (вх. № 9008/15 від 20.04.2015 року), згідно якого Відповідач заперечував наявність простроченої заборгованості за Договором перед Позивачем.

20.04.2015 року в судове засідання з'явився Позивач, який виконав вимоги ухвали суду від 18.03.2015 року, дав пояснення, позов підтримав та просив задовольнити. Відповідач в судове засідання не з'явився будучи повідомленим про день та час розгляду справи, про причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду від 18.03.2015 року виконав частково.

Відповідно до абз. 3 п. 3.9.1., абз. 1 п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26.12.2011 року за №18, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Беручи до уваги викладене, а також те, що Відповідач належним чином повідомлений про подання до суду позову, дату та час розгляду справи та враховуючи те, що кореспонденція суду також направлена на адресу Відповідача, то суд дійшов висновку, що Відповідач був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що неявка в судове засідання Відповідача не перешкоджає розгляду справи.

Згідно ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарський судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Оскільки Відповідач в судове засідання не з'явився будучи повідомленим про день і час розгляду справи, про причини неявки суд не повідомив, враховуючи надані Позивачем пояснення та матеріали справи, які є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, то суд вважає за можливе розглянути позов за наявними у справі матеріалами, згідно з вимогами ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

У зв'язку з цим, спір розглядався за наявними у справі матеріалами, після дослідження яких та врахування наданих пояснень представником Позивача суд видалився до нарадчої кімнати для прийняття рішення у справі, оголошення якого призначено на 20.04.2015 року.

Згідно ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення приймається господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом, у нарадчій кімнаті.

Детально розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника Позивача, з'ясувавши фактичні обставини, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши подані докази, суд -

ВСТАНОВИВ:

відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Абзацом 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утримуватися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

02.04.2014 року між товариством з обмеженою відповідальністю "КРАЇНА ВИШИВКИ" (постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю "КРАЙ-2" (покупець) укладено договір поставки від 02.04.2014 року за № 2181, згідно абз. 1 п. 1.1. якого Постачальник поставляє і передає у власність Покупцеві, а Покупець приймає та оплачує товари згідно з замовленням Покупця (Додаток № 1 «Бланк замовлення») та товаросупровідною документацією, які складають невід'ємну частину цього Договору, на умовах цього Договору.

Договір у п. 2.7. передбачає, що право власності і ризик випадкової загибелі або пошкодження товарів переходить від Постачальника до Покупця з моменту, коли товари, поставлені Покупцеві вивантаженим на приймальну платформу магазину, і Сторони підписали накладну, що засвідчує те, що товари були отримані Покупцем.

Відповідно до п. 3.3. Договору, Покупець здійснює вчасний розрахунок за товари. Оплата виконується шляхом банківського переказу на рахунок Постачальника, зазначений у статті 9 цього Договору протягом терміну платежу, зазначеного у пункті 1.1. Додатку № 3 «Спеціальні умови», за умови, що сума платежу не менша 50 грн. 00 коп., та що Постачальник надасть належним чином оформленні рахунки та накладні (у формі відповідно до інструкцій Покупця) на адресу Покупця, яка зазначена в статті 9.

Додаток від 02.04.2014 року за № 3 до договору поставки від 02.04.2014 року за № 2181 у п. 1.1. передбачає, що Покупець оплачує реалізовані товари за період один календарний тиждень у магазинах Покупця протягом 10 банківських днів з дня закінчення календарного тижня за умови, що Постачальник надасть належним чином оформленні рахунки та накладні (у формі відповідно до інструкцій Покупця) на адресу Покупця, яка вказана в ст. 9, протягом не більше ніж 7 днів з дня поставки. Якщо у Постачальника є борги по документам, Покупець має право затримати розрахунок на відповідний час затримки наданих документів.

13.10.2014 року між Позивачем, товариством з обмеженою відповідальністю "КРАЙ-2" та товариством з обмеженою відповідальністю "КРАЙ-1" укладено додаткову угоду про заміну сторони у зобов'язані від 13.10.2014 року за № 2 до договору поставки від 02.04.2014 року за № 2181, згідно п. 1 якої Сторони цієї Угоди досягли згоди з приводу заміни Покупця в особі товариства з обмеженою відповідальністю "КРАЙ-2" на товариство з обмеженою відповідальністю "КРАЙ-1" у зобов'язані по Договору поставки від 02.04.2014 року за № 2181 з дати підписання Акту звірки взаєморозрахунків, який є невід'ємною частиною цієї Додаткової угоди.

Додаткова угода про заміну сторони у зобов'язані від 13.10.2014 року за № 2 у п. 2 передбачає, що з дати підписання Акту звірки взаєморозрахунків всі права (як кредитора у зобов'язанні по Договору поставки) і обов'язки (як боржника у зобов'язанні по Договору поставки) сторони Покупця по Договору поставки переходять від Первісного покупця до Нового Покупця, і Первісний Покупець вибуває із зобов'язання по Договору поставки, як Сторона.

Відповідно до п. 3 Додаткової угоди про заміну сторони у зобов'язані від 13.10.2014 року за № 2, обов'язок оплатити згідно з умовами Договору товар, що був поставлений Постачальником Первісному покупцю та не оплачений до моменту підписання Акту звірки взаєморозрахунків, переходить до Нового Покупця.

Згідно із п. 4 Додаткової угоди про заміну сторони у зобов'язані від 13.10.2014 року за № 2, Первісний Покупець та Постачальник зобов'язуються підписати Акт звірки взаєморозрахунків до Договору Поставки.

Позивач та Відповідач з метою виконання положень п.п. 2, 4 Додаткової угоди про заміну сторони у зобов'язані від 13.10.2014 року за № 2, склали 18.11.2014 року Акт звірки взаєморозрахунків від 18.11.2014 року б/н, згідно якого Відповідач має заборгованість перед Позивачем з оплати поставленого Позивачем товару в сумі 41513,96 грн. (сорок одна тисяча п'ятсот тринадцять гривень 96 коп.), який скріплений відбитком печатки Відповідача та підписом останнього на виконання вимог п.п. 2, 4 Додаткової угоди про заміну сторони у зобов'язані від 13.10.2014 року за № 2 та ст. 193 Господарського кодексу України без будь-яких заперечень з приводу зазначеної у вказаному Акті суми заборгованості Відповідача перед Позивачем з оплати поставленого Позивачем товару.

Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачає, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 265 Господарського кодексу України визначено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 ст. 655 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Детально дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що Позивач в період з 16.04.2014 року по 25.09.2014 року на виконання вимог п. 1.1. Договору, з дотриманням положень ст.ст. 526, 629, 712 Цивільного кодексу України, на підставі замовлень Відповідача передав, а Відповідач прийняв товар, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями видаткових накладних від 16.04.2014 року за № РН-0000047, від 27.04.2014 року за № РН-0000052, від 07.05.2014 року за № РН-0000051, від 25.06.2014 року за № РН-0000091, від 19.08.2014 року за № РН-0000110, від 23.09.2014 року за № РН-0000121, які скріплені відбитком печатки магазинів Відповідача та підписом останнього із зазначенням охороною магазинів дати прийняття магазинами Відповідача товару на виконання вимог п.п. 2.7., 2.13. Договору та ст. 193 Господарського кодексу України без будь-яких заперечень з приводу зазначених у вказаних видаткових накладних вартості, кількості та якості поставленого Позивачем товару з метою засвідчення факту прийняття Відповідачем товару в обсязі, кількості, якості та вартості, визначених у видаткових накладних. Тобто, підписані Відповідачем та скріплені печаткою магазинів останнього видаткові накладні із зазначенням охороною магазинів дати прийняття магазинами Відповідача товару без будь-якого зазначення Відповідачем про незгоду із зазначеною у вказаних видаткових накладних вартістю, обсягом та якістю поставленого Позивачем товару свідчать про належне виконання Позивачем своїх зобов'язань за Договором.

Як вказує Позивач, Відповідач отримавши у Позивача належним чином оформленні рахунки та накладні не виконав належним чином зобов'язань за Договором щодо повної оплати отриманого товару в сумі 42533,96 грн. (сорок дві тисячі п'ятсот тридцять три гривні 96 коп.), сплативши лише частину коштів та частково зарахувавши однорідні грошові вимоги на підставі угоди від 14.11.2014 року відповідно до вимог п. 3.5. Договору, внаслідок чого за Відповідачем утворилась заборгованість в сумі 41513,96 грн. (сорок одна тисяча п'ятсот тринадцять гривень 96 коп.).

Факт часткової оплати товару, отриманого згідно наявних в матеріалах справи накладних, Відповідачем не заперечується та підтверджується копіями банківських виписок, Актом звірки взаєморозрахунків, угоди про зарахування зустрічних однорідних вимог від 14.11.2014 року, достовірність яких Позивач та Відповідач не заперечують і з яких угода та Акт звірки взаєморозрахунків підписані та скріплені відбитками печаток Позивача і Відповідача.

Одночасно вказаним Актом звірки розрахунків, який підписаний Відповідачем та скріплений печаткою Відповідача, достовірність якого Відповідач не заперечує, спростовується позиція Відповідача з приводу того, що строк платежу щодо заявленого Позивачем основного боргу в сумі 41513,96 грн. (сорок одна тисяча п'ятсот тринадцять гривень 96 коп.) не настав внаслідок не виставлення Позивачем Відповідачу рахунків для сплати.

Дана позиція Відповідача спростовується тим, що у вказаному Акті звірки розрахунків зазначена сума є сумою основного боргу Відповідача, за яким строк платежу настав та достовірність відомостей в якому Відповідач не заперечує, що також підтверджує отримання Відповідачем у Позивача рахунків для сплати вартості поставленого товару, без отримання яких строк платежу не може настати.

Також, цей Акт звірки розрахунків свідчить про узгодження суми заборгованості Відповідача перед Позивачем за Договором.

Цивільний кодекс України у ч. 3 ст. 205 передбачає, що у випадках, встановлених договором або законом, воля сторони до вчинення правочину може виражатися її мовчанням.

За таких обставин суд приходить до висновку, що позиція Відповідача, що він не отримував у Позивача рахунки для сплати вартості поставленого товару спростовується в силу вимог ст. 205 Цивільного кодексу України діями Відповідача у вигляді часткової сплати заборгованості за Договором та узгодження в Акті звірки розрахунків суми заборгованості за Договором, виникнення якої неможливе без отримання Відповідачем у Позивача рахунків для сплати вартості товару.

З огляду на те, що Відповідачем належним чином не було виконано зобов'язання за Договором, то на адресу останнього Позивачем в порядку досудового врегулювання спору, встановленого ст. 222 Господарського кодексу України та ст. 6 Господарського процесуального кодексу України, направлено претензію у вигляді листа від 24.02.2015 року б/н, який отриманий Відповідачем згідно відбитку штемпеля вхідної кореспонденції Відповідача 25.02.2015 року та в якому Позивач просив Відповідача погасити заборгованість за Договором.

Проте, як вказує Позивач, Відповідач на вказану претензію не відреагував, заперечень не надав та заборгованість за Договором не погасив.

Детально дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що в матеріалах справи відсутні належні докази сплати Відповідачем заборгованості за договором поставки від 02.04.2014 року за № 2181 в сумі 41513,96 грн. (сорок одна тисяча п'ятсот тринадцять гривень 96 коп.).

Таким чином, внаслідок порушення Відповідачем положень п. 1.1. Договору та ст.ст. 526, 530, 655, 629, 712 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, у зв'язку з тим, що Відповідач належним чином не виконав зобов'язань за Договором з повної оплати поставленого Позивачем товару, за Відповідачем перед Позивачем наявна заборгованість у сумі 41513,96 грн. (сорок одна тисяча п'ятсот тринадцять гривень 96 коп.).

Відповідно до вимог ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Цивільний кодекс України у ст. 612 передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків. Прострочення боржника не настає, якщо зобов'язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.

Суд приходить до висновку, що дії Відповідача є порушенням договірних зобов'язань, тому Відповідач вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з Відповідача заборгованості за Договором у вигляді основного боргу у сумі 41513,96 грн. (сорок одна тисяча п'ятсот тринадцять гривень 96 коп.) підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Господарський процесуальний кодекс України у ст. 36 встановлює, що письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що копії документів, які знаходяться в матеріалах справи та надавались суду Позивачем у справі в якості доказів, є належними та допустимими письмовими доказами, які стосуються предмету спору.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Надані Позивачем докази не спростовані, та не заперечувались Відповідачем протягом розгляду справи.

Поряд з цим, Позивач просить суд покласти на Відповідача судові витрати.

Відповідно до абз. 3 ч. 1, ч. 2 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

Враховуючи вищевикладене, у зв'язку із задоволенням позовних вимог та у зв'язку з тим, що спір виник внаслідок неправильних дій Відповідача, суд, на підставі абз. 3 ч. 1, ч. 2 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладає на Відповідача судові витрати у вигляді судового збору в сумі 1827,00 грн. (одна тисяча вісімсот двадцять сім гривень 00 коп.).

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 32, 33, 44, 49, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю "КРАЇНА ВИШИВКИ" до товариства з обмеженою відповідальністю "КРАЙ-1" про стягнення заборгованості, - задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "КРАЙ-1", ідентифікаційний код: 22863249, місцезнаходження: 09000, Київська обл., Сквирський р-н, м. Сквира, вул. Леніна, буд. 19, кв. 13, на користь товариства з обмеженою відповідальністю "КРАЇНА ВИШИВКИ", ідентифікаційний код: 37507257, місцезнаходження: 01014, м. Київ, вул. Камандарма Каменєва, буд. 4-А, прим. 11; адреса для листування: 04655, м. Київ, вул. П. Дибенка, б. 7, заборгованість за договором поставки від 02.04.2014 року за № 2181 у вигляді основного боргу в сумі 41513,96 грн. (сорок одна тисяча п'ятсот тринадцять гривень 96 коп.) та судовий збір в сумі 1827,00 грн. (одна тисяча вісімсот двадцять сім гривень 00 коп.).

3. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання і може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Суддя П.Ф. Скутельник

Повний текст рішення складено та підписано 27 квітня 2015 року