Постанова

від 14.09.2006 по справі 02/2684а

КИЇВСЬКИЙ МІЖОБЛАСНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

02/2684а

Київський міжобласний апеляційний господарський суд

          01033, м. Київ, вул. Жилянська, 58-б

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.09.06                                                                                            Справа №  02/2684а

Київський міжобласний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді:          Федорова  М. О. (доповідач по справі),

суддів:                                 Міщенко  П. К. суддів:                                 Яковлева М, Л,  

                                                                                                                               .

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу комунального підприємства «Водовідведення»на постанову господарського суду Черкаської області від 15.06.2006 року

по справі  №02/2684а  (суддя Пащенко А.Д.)

за  позовом          Черкаського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів

до          комунального підриємства „Водовідведення”

про           стягнення 5 187 грн.

ВСТАНОВИВ :

В травні 2006 року Черкаське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулось до господарського суду Черкаської області з позовом до комунального підприємства «Водовідведення»про стягнення 5 187 грн.

          Постановою господарського суду Черкаської області від 15.06.2006р. по справі №02/2684а позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, відповідач звернувся до Київського міжобласного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати зазначену постанову та прийняти нову.

Апеляційна скарга вмотивована тим, що при вирішенні даного спору господарським судом першої інстанції порушено норми матеріального права.

Київським міжобласним апеляційним господарським судом ухвалою від 17.07.2006р. відкрито апеляційне провадження по справі  №02/2684а та, відповідно до ухвали від 18.07.2006р., проведені підготовчі дії, достатні для закінчення підготовки та призначення справи до апеляційного розгляду. Ухвалою від 21.07.2006р. справу № 02/2684а призначено до апеляційного розгляду на 14.09.2006р.

У відповідності до вимог ч.1 ст. 195 кодексу адміністративного судочинства (далі-КАС) України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши застосування місцевим господарським судом норми матеріального і процесуального права, колегія суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню за наступних підстав.

У відповідності до п.4 частини третьої ст.129 Конституції України, та ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Як зазначається в частині першій ст. 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі  яких   суд встановлює наявність  або  відсутність  обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Статтею 70 КАС України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Згідно ст. 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Постановою місцевого суду від 15.06.2006 року позовні вимоги Черкаського обласного відділення фонду соціального захисту інвалідів про стягнення штрафних санкцій за недотримання в 2005 році нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у кількості 1 робочого місця на підставі ст. 20 Закону України  «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»№ 2606-ІІІ (далі Закону) задоволено повністю.

Колегія суддів вважає рішення місцевого суду законним та обґрунтованим з наступних підстав.

Відповідно до ст. 20 Закону підприємства (об'єднання), установи і організації незалежно від форми власності і господарювання, де кількість працюючих інвалідів менша, ніж встановлено нормативом, передбаченим ч. 1 ст. 19 Закону, щороку сплачують відповідним відділенням фонду соціального захисту інвалідів штрафні санкції, сума яких визначається у розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємства за кожне робоче місце, не зайняте інвалідом.

Частина 1 ст. 19 Закону встановлює норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків від загальної чисельності працюючих, а якщо працює від 8 до 25 чоловік –у кількості одного робочого місця, якщо інше не передбачено законом.

Частиною 1 ст. 18 Закону передбачено, що працевлаштування інвалідів здійснюється органами Міністерства праці України, Міністерства соціального захисту населення України, місцевими радами, громадськими організаціями інвалідів (далі-органи працевлаштування інвалідів).

Відповідно до п. 5 Положення про робоче місце інваліда і про порядок  працевлаштування інвалідів, затвердженого постановою КМУ від 03.05.95р. N314 «ІІро організацію робочих місць, та працевлаштування інвалідів» (далі - Положення), підприємства розробляють заходи щодо створення робочих місць для інвалідів, включають їх до колективного договору, інформують центри зайнятості, місцеві органи соціального захисту населення та відділеним Фонду соціальною захисту інвалідів про створення (пристосування) робочих місць для працевлаштування інвалідів.

Пунктом 14 Положення встановлено, що підприємства у межах доведеного нормативу за власні кошти робочі місця для працевлаштування інвалідів: щорічно до 1 лютого року, що настає за звітнім, подають відділенням Фонду соціального захисту інвалідів відомості про середню річну заробітну плату на підприємстві, середньо облікову чисельність штатних працівників облікового складу та про кількість працюючих інвалідів: інформують державну службу зайнятості та місцеві органи соціального захисту населення про вільні робочі місця та вакантні посади, на яких може використовуватися праця інвалідів.

Отже, чинним законодавством щодо соціальної захищеності інвалідів в Україні па підприємства покладено обов'язок по забезпеченню певної кількості робочих міст, для працевлаштування інвалідів.

Таким чином, з урахуванням приписів ст.19 Закону та зазначеного Положення, на підприємства покладається обов'язок вжити відповідних заходів для забезпечення встановлених нормативів та направити повідомлення відповідним органам.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно статистичного звіту КП «Водовідведення»про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2005 рік, середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу в 2005 році у відповідача складала 39 осіб. Чотири відсотки від цієї кількості - 1, 56. Оскільки робочі місця для працевлаштування інвалідів повинні визначатися у цілих числах та застосовуючи правила математичного округлення цифр вбачається, що для відповідача норматив на 2005 рік складав 2 робочих місця для працевлаштування інвалідів. Правильність такого підрахунку підтверджується також приписом частини 2 статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»в якій вказується, що при розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Із вказаного звіту вбачається, що у відповідача в 2005 році працював 1інвалід, тобто на 1 менше, ніж встановлено нормативом, передбаченим частиною 1 статті 19 Закону (а.с.5).

В матеріалах справи не вбачається доказів того, що відповідач інформував державну службу зайнятості та місцеві органи соціального захисту населення про вільні робочі місця та вакантні посади, на яких може використовуватись праця інвалідів, що передбачено п.14 Положення про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 03.05 1995 р. № 314.

Враховуючи зазначене, вбачається, що відповідач не виконав свої зобов'язання щодо створення робочих місць відповідно до Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні».

Беручи до уваги викладене вище, колегія суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду вважає, що відповідно ст. 86 КАС України місцевим судом належним чином досліджено обставини справи  та  наведено цим обставинам відповідну правову оцінку, постанова господарського суду Черкаської області по справі №02/2684а від 15.06.2006 р. відповідає фактичним обставинам справи та не суперечить чинному законодавству України, у зв'язку з чим підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Інші доводи апеляційної скарги внаслідок їх необґрунтованості та безпідставності, не можуть бути підставою для скасування або зміни рішення місцевого суду.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 198, 200, 205, 206 КАС України, Київський міжобласний апеляційний господарський суд, -

УХВАЛИВ :

1.          Апеляційну скаргу апеляційну скаргу комунального підприємства «Водовідведення»на постанову господарського суду Черкаської області від 15.06.2006 року по справі № 02/2684а залишити без задоволення.

2.          Постанову господарського суду Черкаської області по справі №02/2684а від 15.06.2006р. залишити без змін.

3.          Матеріали справи №02/2684а повернути до господарського суду Черкаської області.

Ухвала, відповідно до ст. 254 КАС України, набирає чинності з моменту її проголошення.

Ухвала апеляційного господарського суду може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку, передбаченому ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя:                                                                          Федоров  М. О.                                            Судді:                                                                                      Міщенко  П. К.  Судді:                                                                                      Яковлєв М. Л.