Постанова

від 26.03.2015 по справі 804/302/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2015 р. Справа № 804/302/15 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіОСОБА_1, секретаря судового засіданняОСОБА_2, за участю: представника позивача ОСОБА_3, представника відповідача: ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Веспол» до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про скасування податкового повідомлення - рішення від 12.12.2014 № НОМЕР_1 (форми «Р»),

ВСТАНОВИВ:

12 січня 2015 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Веспол» до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про скасування податкового повідомлення - рішення від 12.12.2014 № НОМЕР_1 (форми «Р»).

Мотивуючи заявлений позов позивачем зазначено, що відповідачем було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Веспол» ( код ЄДРПОУ 33974505), з питань дотримання податкового законодавства України з податку на додану вартість при документальному підтвердженні господарських відносин придбання товарів (робіт, послуг) у ТОВ «Делюкс Компані» ( контрагент - постачальник) та ТОВ «Арлайн -Буд» (контрагент - постачальник) за липень 2014 року та подальшої їх реалізації, їх реальності та повноти відображення в обліку, за результатами якої складено акт від 25.11.2014 № 9279/04-63-22-03/33974505. Позивач зазначив, що в ході перевірки відповідач необґрунтовано дійшов висновків про нереальність господарських операцій позивача із ТОВ «Арлайн - Буд», оскільки господарські операції були фактично здійснені, свої зобов'язання кожна із сторін виконала належним чином, вартість товарів повністю оплачена позивачем, а придбані у вказаного контрагента товари використані у власній господарській діяльності позивача. У позивача наявні всі первинні документи, які підтверджують реальність здійснення господарських операцій. На підставі вказаного акту податковим органом протиправно було винесено податкове повідомлення - рішення від 12.12.2014 № 000917150, (форми «Р»), за яким позивачеві збільшено підприємству суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 50006,00 грн. за основним платежем та нараховані штрафні санкції у сумі 12501,50 грн., а тому, на думку позивача, підлягає скасуванню судом.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.01.2015 відкрито провадження по адміністративній справі № 804/302/15 та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 19.02.2015. Останнє судове засідання було призначено на 26.03.2015.

Представник відповідача проти заявлених позовних вимог заперечив з підстав, викладених в письмових запереченнях на адміністративний позов. Відповідач зазначив, що за результатами перевірки ТОВ «Веспол» складений акт від 25.11.2014 № 9279/04-63-22-03/33974505. Під час перевірки були досліджені взаємовідносини позивача із контрагентами ТОВ «Делюкс Компані» та ТОВ «Арлайн - Буд» та не підтверджено реальність господарських операцій з придбання автозапчастин у ТОВ «Арлайн - Буд». Податковим органом встановлено, що за умовами договору на придбання продукції від 01.07.2014 № 01/07-14, відпуск продукції здійснюється зі складу продавця, проте адреса такого складу не визначена. Податкові накладні, видані ТОВ «Арлайн - Буд» не відображені у реєстрі виданих та отриманих податкових накладних, відсутні товарно -транспортні накладні, акти приймання - передачі товару на склад, у підприємства відсутні складські приміщення. Податковим органом з'ясовано, що у позивача наявна кредиторська заборгованість перед постачальником у сумі 300036, 07 грн. Відповідач наголосив на тому, що ТОВ «Арлайн - Буд» не міг фактично здійснювати продаж автозапчастин, оскільки основний вид його діяльності - організація будівництва будівель, а кількість працюючих - 1 особа. Таким чином, податковий кредит у розмірі 50006,00 грн., задекларований ТОВ «Веспол» за наслідками описаних взаємовідносин, сформований неправомірно. За наведених обставин, податкове повідомлення - рішення від 12.12.2014 № НОМЕР_1 (форми «Р») винесене податковим органом правомірно, обґрунтовано, а тому у суду відсутні підстави для його скасування.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просив суд задовольнити адміністративний позов повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечила проти адміністративного позову, просила відмовити в його задоволенні повністю.

Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення справи по суті, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права, вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, Товариство з обмеженою відповідальністю «Веспол» (далі - ТОВ «Веспол») (код ЄДРПОУ 33974505) зареєстроване Виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради 17.01.2006, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи Серії А00 № 420384 та довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України № 798695 від 18.12.2012, належним чином завірена копія яких міститься в матеріалах справи.

ТОВ «Веспол» взято на податковий облік 01.02.2006 за № 14198, перебуває на обліку у Державній податковій інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, є платником податку на додану вартість.

На підставі наказу від 18.11.2014 № 1678, Державною податковою інспекцією у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Веспол» (код ЄДРПОУ 33974505), з питань дотримання податкового законодавства України з податку на додану вартість при документальному підтвердженні господарських відносин придбання товарів (робіт, послуг) у ТОВ «Делюкс Компані» (контрагент - постачальник, код ЄДРПОУ 39159708) та ТОВ «Арлайн - Буд» (контрагент - постачальник, код ЄДРПОУ 38751363) за липень 2014 року та подальшої їх реалізації, їх реальності та повноти відображення в обліку, результати якої оформлені актом від 25.11.2014 № 9279/04-63-22-03/33974505.

Зі змісту вказаного акту перевірки вбачається, що податковий орган в ході здійснення перевірки не підтвердив факт здійснення господарських операцій ТОВ «Веспол» із ТОВ «Арлайн - Буд» з придбання у останнього автозапчастин на підставі договору від 01.07.2014 № 01/07-14 на суму придбання у розмірі 300036, 07 грн.

Перевіряючий у акті перевірки вказав про те, що податкові накладні, суми податку на додану вартість по яким позивачем віднесено до складу податкового кредиту, не відображені у реєстрі виданих та отриманих податкових накладних, який відповідає даним додатку 5 до податкової декларації з ПДВ за жовтень 2014 року. У договорі від 01.07.2014 № 01/07-14 не зазначено адреси складу продавця, хоча згідно вказаного договору умови постачання - франко - склад продавця. Під час перевірки не було надано наступні документи: товарно - транспортні накладні; акти здачі - приймання товару на склад. Також, у підприємства відсутні складські приміщення.

Кредиторська заборгованість перед постачальником становить 300036, 07 грн.

На сторінці 6 акту перевірки від 25.11.2014 № 9279/04-63-22-03/33974505 вказано, що ТОВ «Арлайн - Буд» перебуває на податковому обліку в ДПІ у Кіровському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів, основний вид діяльності - Організація будівництва будівель (код КВЕД 41.10), кількість працюючих - 1 особа.

З урахуванням викладеного, податковим органом зазначено, що при здійсненні перевірки документального підтвердження господарських відносин з питань дотримання податкового законодавства України з податку на додану вартість по ланцюгу постачання: ТОВ «Арлайн - Буд» - ТОВ «Веспол», дослідження їх реальності здійснення та повноти відображення в податковому обліку встановлено відсутність підтвердження реальності здійснення даних господарських операцій.

Згідно з висновками означеного акту, в ході перевірки ТОВ «Веспол» за липень 2014 року документально не підтверджено реальність здійснення господарських із контрагентами, їх вид, обсяг, якість та розрахунки по ланцюгу постачання: ТОВ «Арлайн - Буд» - ТОВ «Веспол». За таких обставин, ТОВ «Веспол» завищено суму податкового кредиту у податковій звітності з ПДВ на загальну суму 50006, 02 грн.

На підставі акту від 25.11.2014 № 9279/04-63-22-03/33974505 Державною податковою інспекцією у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області було прийнято податкове повідомлення - рішення (форми «Р») від 12.12.2014 № НОМЕР_1 ( форми «Р»), за яким позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 50006,00 грн. - за основним платежем та нараховані штрафні санкції у сумі 12501, 50 грн.

Дослідивши надані сторонами докази та фактичні обставини справи, суд погоджується із позицією податкового органу щодо нереальності господарських операцій між ТОВ «Веспол» та ТОВ «Арлайн - Буд» у перевіряємому періоді та висновками акту перевірки від 25.11.2014 № 9279/04-63-22-03/33974505, у зв'язку з наступним.

У відповідності до Інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 20.07.2010 № 1112/11/13-10 «Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби» процесуальна діяльність суду із встановлення обґрунтованості права платника податку на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування з податку на додану вартість повинна включати такі етапи:

1. встановлення факту здійснення господарської операції. При цьому, дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції - договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів, тощо. Необхідно перевірити фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як - от: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення, приміщень для зберігання товарів, тощо; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.

2. встановлення спеціальної правосуб'єктності учасників господарської операції. Особа, яка видає податкову накладну , повинна бути зареєстрована як платник податку на додану вартість на момент вчинення відповідної господарської операції.

3. встановлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг) і господарською діяльністю платника податку.

4. встановлення дотримання платником податку спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум податкового кредиту та/або бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

5. встановлення факту надмірної сплати податку на додану вартість у ціні товарів (послуг), що придбані платником податку.

Аналогічна позиція викладена також у листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 № 742/11/13-11, у якому зазначено, що з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції.

При цьому, дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції, договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів, тощо.

Судам слід ураховувати, що наявність укладеного між учасниками господарської операції цивільно - правового договору або відсутність визнання такого договору недійсним або нікчемним сама собою не свідчить про реальність вчинення відповідної операції.

Отже, судом підлягає дослідженню факт реальності господарської операції між ТОВ «Веспол» та ТОВ «Арлайн - Буд».

Щодо правовідносин між вказаними підприємствами судом встановлено наступне.

В матеріалах справи наявний договір купівлі - продажу від 01.07.2014 № 01/07-14, укладений між ТОВ «Веспол» (покупцем) та ТОВ «Арлайн - Буд» (продавцем), за умовами якого продавець зобов'язується продати та передати, а покупець прийняти та оплатити товар, вказаний у специфікаціях, які є невід'ємною частиною договору.

Загальна сума договору складає 300036, 06 грн.(п. 1.1 договору від 01.07.2014 № 01/07-14 ).

Умови постачання: франко - склад продавця, адреса складу буде погоджена додатково (пункт 3.3. договору від 01.07.2014 № 01/07-14).

Згідно специфікацій (додатків № 1 - № 6 до договору від 01.07.2014 № 01/07-14) наявних в матеріалах справи, видно, що на підставі договору від 01.07.2014 № 01/07-14, позивач декларував придбання у ТОВ «Арлайн - Буд» автозапчастин.

При дослідженні вказаних специфікацій, встановлено, що дані про осіб, які їх підписали, відсутні.

ТОВ «Арлайн - Буд» позивачу були видані податкові накладні від: 03.07.2014 № 5 на суму 57028, 80 грн. (в т.ч. ПДВ - 9504,80), від 10.07.2014 № 14 на суму 58855,68грн. (в т.ч. ПДВ - 9809, 28 грн.); від 14.07.2014 № 23 на суму 54715, 44 грн. (в т.ч. ПДВ - 9119, 24 грн.); від 17.07.2014 № 33 на суму 44257, 24 грн. (в т.ч. ПДВ - 7376,21 грн.); від 24.07.2014 № 24 на суму 57253, 01 грн. ( в т.ч. ПДВ - 9542, 17 грн.), від 31.07.2014 № 50 на суму 27925,90 грн. (в т.ч. ПДВ - 4654, 32 грн.).

Судом встановлено, що суми за вказаними податковими накладним позивачем було включено до складу податкового кредиту у липні 2014 року.

Факт оплати по вищевказаному договору відсутній, у позивача перед ТОВ «Арлайн -Буд» існує кредиторська заборгованість на суму 300036, 07 грн.

В ході судового розгляду справи представник позивача пояснив, що розрахунки проведені у вексельній формі, на підтвердження чого надав копії наступних документів: додаткове погодження № 1 від 19.12.2014 до договору від 01.07.2014 № 01/07-14 на суму 300036, 07 грн., акт прийому - передачі цінних паперів від 19.12.2014 та простий вексель від 19.12.2014 на суму 300036,07 грн.

Проте, вказані документи не приймаються судом як належні докази, оскільки під час перевірки не надавалися податковому органові, про що також зазначив представник позивача під час їх надання до суду.

Відповідно до п. 44.6. ст. 44 Податкового кодексу України (далі - ПК України), у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

З матеріалів справи вбачається, що на момент розгляду справи, товари, що придбавалися у ТОВ «Арлайн-Буд», так і не були оплачені позивачем. Відтак, суми податку на додану вартість, на які останнім сформований податковий кредит, фактично ним до бюджету не сплачувалися, що в свою чергу свідчить про відсутність факту надмірної сплати податку на додану вартість у ціні товарів (послуг), які придбані платником податку та виключає можливість формування податкового кредиту, оскільки податкові зобов'язання сторін даного правочину будуть неправомірно перенесені на бюджет шляхом необґрунтованого зменшення податкових зобов'язань або здійснення необґрунтованих виплат з бюджету.

Первинні документи, надані як докази реальності господарських операцій у даній справі, не приймаються судом як належні, оскільки надані видаткові накладні не містять інформації про особу, якою було отримано товар від продавця - в них відсутні реквізити такої особи, та не вказано дату та номер довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей.

Акти приймання - передачі товару та довіреності на відпуск та отримання товару також відсутні, товарно - транспортні накладні при перевезенні товарів позивачем не складалися.

Відтак, єдиним документом, який в даному випадку, є підтвердженням здійснення правовідносин та правомірності формування податкового кредиту є перелічені вище податкові накладні.

В судовому засіданні представник відповідача звернув увагу на те, що підпис на податкових накладних, здійснений від імені ОСОБА_5 (в графі «ПІБ особи, яка склала податкову накладну»), візуально ідентичний підпису директора ТОВ «Арлайн -Буд» ОСОБА_6, що наявний на договорі від 01.07.2014 № 01/07-14. Вказаний факт підтвердив і представник позивача, зазначивши про те, що підприємство також звернуло увагу на вказану обставину, проте для отримання пояснень з цього приводу до контрагента не зверталося.

Як встановлено у п. 18 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 14.01.2014 № 10, усі примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати постачання товарів/послуг, та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця.

Суд зазначає, що за фактом отримання від названого контрагента первинних документів, підписаних ОСОБА_5, із підписом, який ідентичний підпису на договорі від 01.07.2014 № 01/07-14, зробленого від імені директора ТОВ «Арлайн - Буд» ОСОБА_7, у позивача повинні були виникнути обґрунтовані сумніви щодо достовірності цих документів.

Таким чином, виписані від ТОВ «Арлайн - Буд» податкові накладні не можна вважати належно оформленими та підписаними повноважною особою, звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, а тому віднесення відображених у них сум ПДВ до податкового кредиту є безпідставним. Аналогічна позиція із цього питання висловлена в постанові Вищого адміністративного суду України від 11 лютого 2015 року у справі № К/9991/22514/12 ( номер судового рішення в ЄДРСР № 42784095).

Із документів, які наявні в матеріалах справи, неможливо встановити адресу складу продавця, що має суттєвий вплив при наданні оцінки реальності господарських операцій, оскільки згідно договору купівлі-продажу від 01.07.2014 № 01/07-14 визначено умови постачання - франко - склад продавця, проте встановити адресу такого складу не вбачаться можливим, обґрунтованих пояснень щодо цього позивач надати не зміг.

В акті перевірки вбачається, що ТОВ «Веспол» на вимогу податкового органу були надані пояснення стосовно того, що придбані у ТОВ «Арлайн - Буд» автозапчастини використані першим в ході провадження своєї господарської діяльності, ремонт автомобілів, які орендуються позивачем, проводився водієм самостійно.

Проте дані твердження нічим не підтверджені, як під час проведення перевірки, так і на момент розгляду справи у підприємства відсутні акти списання зношених автозапчастин, або інші документи, на підтвердження використання придбаних запчастин у власній господарській діяльності та доцільність придбання нових деталей/запасних частин та проведення ремонту автомобілів.

Відсутні документи на підтвердження походження та відповідності придбаного у ТОВ «Арлайн - Буд» товару, факт передачі такого товару також нічим не підтверджується, неможливо встановити адресу, за якою здійснювалася передача товарів.

Згідно п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

При цьому, п. 198.2 ст. 198 цього Кодексу передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

У відповідності до п. 198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас, за відсутності факту придбання товарів чи послуг, або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно зі ст. 9 зазначеного Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п. 1.2 ст. 1, п. 2.1 ст. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 за № 168/704 ( далі - Положення).

Відповідно до п. 2.1 ст. 2 Положення, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Згідно з п. 2.4 Положення, первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до п. 2.15 та п. 2.16 вказаного Положення, забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим і нормативним актам.

Отже, облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань платників податків здійснюється на підставі первинних документів, у яких міститься інформація саме про господарські операції (результати їх здійснення), а не про правочини (господарські зобов'язання).

Факт вчинення певних господарських операцій та правомірність подальшого відображення (проведення) їх у бухгалтерському та податковому обліку можливо досліджувати лише на підставі вивчення та дослідження первинних документів платника податків, наявність та законність складення яких буде підтвердженням здійснення таких операцій.

Таким чином, з наведених положень законодавства вбачається, що підставою виникнення у платника права на податковий кредит є реальне здійснення операцій з придбання робіт/послуг з метою їх використання в оподатковуваних операціях, а також оформлення зазначених операцій необхідними документами первинного обліку, що містять достовірні відомості про обсяг та зміст господарської операції.

У відповідності до Інформаційного листа Вищого адміністративного суду України № 1936/11/13-11 від 01.11.2011 «Щодо підтвердження даних податкового обліку» документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг, що надаються тощо.

Суд зазначає, що для здійснення вказаних господарських операцій у контрагента позивача повинні бути наявні складські приміщення та трудові ресурси, проте, згідно даних податкового органу чисельність працюючих у ТОВ «Арлайн - Буд» - одна особа, докази щодо наявності складських приміщень у вказаного підприємства відсутні.

Як зазначено у Інформаційному листі ВАС України від 02.06.2011 № 742/11/13 судам необхідно перевірити фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як - от: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення або виробництва, приміщень для зберігання товарів, тощо, якщо такі умови необхідні для здійснення певної операції; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку, тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.

Про відсутність факту здійснення господарської операції можуть свідчити, зокрема, такі обставини: результати, відображені у даних податкового обліку будь - кого з учасників господарської операції, фактично не настали внаслідок відсутності відповідних дій будь - кого з учасників такої операції (наприклад, відображення отримання послуг без їх фактичного надання або в разі їх надання іншою особою, ніж та, що вказана у даних податкового обліку чи первинних документах; імітація купівлі товару в особи, яка ніколи його не продавала тощо).

Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що розміщені на інформаційно - ресурсному порталі (www.usr.minjust.gov.ua) видами діяльності ТОВ «Арлайн - Буд» є: Організація будівництва будівель (основний) ( код КВЕД 41.10); Інші будівельно - монтажні роботи; (код КВЕД 43.29); Інші роботи із завершення будівництва ( код КВЕД 43.39); Інші спеціалізовані будівельні роботи, н. в. і. у.; ( код КВЕД 43.99); Будівництво житлових і нежитлових будівель ( код КВЕД 41.20).

З наведеного вбачається, що торгівля автозапчастинами не є типовою для вказаного підприємства, оскільки воно спеціалізується виключно на будівельній діяльності

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем за наслідками взаємовідносин із контрагентом ТОВ «Арлайн - Буд» сформовано податковий кредит на суму 50006, 02 грн.

Слід зазначити, що обов'язок підтвердити правомірність та обґрунтованість сформованого податкового кредиту належними документами первинного обліку покладається на платника - покупця товарів (робіт/послуг), позаяк саме він є суб'єктом, який зменшує суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість, що підлягає перерахуванню до бюджету, на суму податкового кредиту, визначеного постачальником.

Відмова в отриманні податкової вигоди за наявності у документах платника недостовірних та суперечливих відомостей є його податковим ризиком.

Суд відмічає, що з метою підтвердження обґрунтованості заявленої податкової вигоди встановленню підлягає їх об'єктивний предметний зв'язок із фактами та результатами реальної підприємницької або іншої діяльності, що слугує підставою для висновку про достовірність представлених первинних документів, у тому числі щодо відомостей про учасників та умови господарських операцій.

Слід також зазначити, що за умови доведеності податковим органом, що платник при укладенні правочинів та виконанні господарських операцій діяв без належної обачливості та, виходячи з обставин такого укладення та виконання, знав або повинен був знати про порушення, допущені контрагентами, податкова вигода за такими операціями має бути визнана необґрунтованою.

Відтак, хоча з огляду на принцип індивідуальної відповідальності платника у сфері податкових правовідносин, платник не є відповідальним за протиправні дії третіх осіб, що перебувають поза межами його впливу та контролю, однак несприятливі наслідки недостатньої обережності у підприємницькій діяльності мають покладатися на особу, якою були укладені відповідні правочини, та не можуть бути перенесені на бюджет шляхом зменшення податкових зобов'язань та здійснення необґрунтованих виплат з бюджету. Аналогічна позиція суду викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 16.04.2014 по справі № К/800/3230/13 номер судового рішення в ЄДРСР № 38692797).

В процесі розгляду справи судом не встановлено, а позивачем не доведено наявність руху активів в процесі господарської взаємодії ТОВ «Веспол» із ТОВ «Арлайн - Буд».

На підставі викладеного вище, суд робить висновок про те, що первинні документи, які містяться в матеріалах справи, надані позивачем на підтвердження здійснення правочинів з ТОВ «Арлайн - Буд» є формально складеними, а господарські операції між позивачем та вказаним підприємством не є реальними, оскільки судом не встановлено самого факту здійснення господарських операцій та їх реальності.

Як зазначено в ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд вважає, що відповідачем надано достатні докази, які свідчать про те, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення від 12.12.2014 № НОМЕР_1 (форми «Р»), прийнято в межах повноважень податкового органу та у спосіб, що передбачений Конституцією та Законами України, обґрунтовано та правомірно. В той же час, позивач не довів обставин, в обґрунтування заявлених позовних вимог, у зв'язку з чим, суд дійшов висновку про відсутність підстав для їх задоволення.

Таким чином, з огляду на вищенаведене, позивачем безпідставно віднесено до складу податкового кредиту по взаємовідносинам із ТОВ «Арлайн - Буд» суму ПДВ у розмірі 50006,02 грн., в результаті чого відбулося заниження податкових зобов'язань з ПДВ. Отже, збільшення позивачу грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму: за основним платежем у розмірі 50006,02 грн. та застосування штрафних санкцій у розмірі 12501,50 грн. Державною податковою інспекцією у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області здійснено на законних підставах, а податкове повідомлення - рішення від 12.12.2014 № НОМЕР_1 (форми «Р») винесено відповідачем правомірно, у межах повноважень, наданих відповідачу законодавством України.

У відповідності до статті 94 КАС України у разі відмови у задоволенні позову судові витрати покладаються на позивача.

Судом встановлено, що позивач під час подання адміністративного позову сплатив судовий збір у розмірі 182,78 грн. Отже, позивач повинен доплатити судовий збір у розмірі 1644, 22 грн.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159 - 163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Веспол» до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про скасування податкового повідомлення - рішення від 12.12.2014 № НОМЕР_1 (форми «Р») відмовити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Веспол» на користь Державного бюджету України судові витрати з оплати судового збору в розмірі 1644 (одна тисяча шістсот сорок чотири) грн. 22 коп.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 31 березня 2015 року.

Суддя ОСОБА_1