Постанова

від 09.06.2015 по справі 826/19774/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/19774/14 Головуючий у 1-й інстанції: Гарник К.Ю.,

Суддя-доповідач: Собків Я.М.

ПОСТАНОВА

Іменем України

09 червня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді: Собківа Я.М.,

суддів: Борисюк Л.П., Ключковича В.Ю.,

при секретарі: Присяжній Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сапран Україна" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 березня 2015 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сапран Україна" до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м.Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач в особі Товариства з обмеженою відповідальністю «Сапран Україна» звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення - рішення відповідача №0000602204 від 0007902201 від 31 жовтня 2014 року.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 березня 2015 року у задоволені вимог даного позову відмовлено.

Позивач не погоджуючись з прийнятим рішенням суду звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що оскаржувана постанова суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а саме, судом першої інстанції неповно з'ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, в зв'язку з чим просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким задовольнити даний позов у повному обсязі.

Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, які з'явилися до суду апеляційної інстанції, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції - скасуванню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, у жовтні 2014 року на підставі наказу ДПІ у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві № 1145 від 08.10.2014 та направлення від 08.10.2014 № 1127, згідно з підпунктом 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України (далі - ПК України), працівником відповідача була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «СапранУкраїна» з питань дотримання своєчасності та повноти нарахування і сплати податку на додану вартість при взаємовідносинах з ТОВ «Формула Профіт» (код ЄДРПОУ 38865996) та ТОВ «Компанія «Астілон» (код ЄДРПОУ 38942017) за період з 01.03.2014 по 31.07.2014, за результатами якої складено акт перевірки від 14.10.2014 № 5708/26-56-22-01-05/34481362 (далі - Акт перевірки).

Відповідно до висновків Акта перевірки під час проведення контрольного заходу працівниками податкового органу встановлено порушення позивачем вимог пункту 185.1 статті 185, пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6. статті 198, пункту 200.1 статті 200, пунктів 201.1, 201.2, 201.6 статті 201 ПК України, що призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму 491592 грн., у тому числі за березень 2014 року на суму 117292,00 грн., за червень 2014 року на суму 177400,00 грн. та липень 2014 року на суму 196900,00 грн.

Викладені вище висновки стали підставою для винесення відповідачем 31.10.2014 податкового повідомлення - рішення № 0007902201, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість за основним платежем у сумі 491592,00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 245796,00 грн.

У ході перевірки встановлено та матеріалами справи підтверджується, що 08.04.2014 між позивачем (замовник) і ТОВ «Компанія «Астілон» (виконавець) укладено договір № 20140408, відповідно до умов якого виконавець зобов'язується надати замовнику консультаційні послуги з питань організації бізнес процесів суб'єктів господарювання в сфері телекомунікаційних послуг і виробничої діяльності, з фінансового обліку, а також в сфері структурного управління діяльністю суб'єктів господарювання, а замовник зобов'язується прийняти і оплатити виконавцеві надані послуги.

Перелік питань, з яких виконавець надає послуги замовнику наведений у пункту 1.2 договору, в якому також міститься посилання, що такий перелік не є виключним.

Пунктом 1.4 договору закріплено, що графік надання послуг погоджується сторонами додатково у будь-якій прийнятній для сторін формі (документальній, електронній тощо).

По наданні послуг (окремих обсягів послуг) сторони підписують відповідний акт про надані послуги.

Вартість послуг визначена у пункту 4.1 договору та становить 500 грн., крім того ПДВ 100 грн., за одну годину роботи спеціаліста виконавця.

На підтвердження виконання умов договору позивачем надано копії наступних документів:

1) актів приймання-передачі наданих послуг, підписані між сторонами договору з 24 по 27 червня 2014 року та з 28 по 31 липня 2014 року № 13 на суму 195000,00 грн., в т. ч. ПДВ 32500,00 грн., № 14 на суму 291600,00 грн., в т. ч. ПДВ 48600,00 грн., № 15 на суму 313800,00 грн., в т. ч. ПДВ 52300,00 грн., № 16 на суму 264000,00 грн., в т. ч. ПДВ 44000,00 грн., № 17 на суму 301800,00 грн., в т. ч. ПДВ 50300,00 грн., № 18 на суму 294600,00 грн., в т. ч. ПДВ 49100,00 грн., № 19 на суму 291600,00 грн., в т. ч. ПДВ 48600,00 грн., № 20 на суму 293400,00 грн., в т. ч. ПДВ 48900,00 грн.;

2) звітів про надані консультаційні послуги на аналогічні суми;

3) податкових накладних від 24 червня 2014 року № 108 на суму 195000,00 грн., в т. ч. ПДВ 32500,00 грн., від 25 червня 2014 року № 124 на суму 291600,00 грн., в т. ч. ПДВ 48600,00 грн., від 26 червня 2014 року № 141 на суму 313800,00 грн., в т. ч. ПДВ 52300,00 грн., від 27 червня 2014 року № 152 на суму 264000,00 грн., в т. ч. ПДВ 44000,00 грн., від 28 липня 2014 року № 151 на суму 301800,00 грн., в т. ч. ПДВ 50300,00 грн., від 29 липня 2014 року № 163 на суму 294600,00 грн., в т. ч. ПДВ 49100,00 грн., від 30 липня 2014 року № 186 на суму 291600,00 грн., в т. ч. ПДВ 48600,00 грн., від 31 липня 2014 року № 196 на суму 293400,00 грн., в т. ч. ПДВ 48900,00 грн.;

4) платіжних доручень на підтвердження перерахування грошових коштів за отримані послуги.

Також 17.02.2014 між позивачем (замовник) та ТОВ «Формула Профіт» (виконавець) було укладено договір про надання консультаційних послуг № 011702, відповідно до умов якого виконавець зобов'язується по замовленню замовника надати консультаційні послуги у сфері інформатизації, у тому числі розробки, впровадження та інтеграції програмного забезпечення та інформаційних систем, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити надані виконавцем послуги на умовах договору.

Консультаційні послуги по даному договору надаються у відношенні програмного забезпечення SAP.

Перед початком робіт замовник затверджує категорії спеціалістів (консультантів) виконавця, які будуть залучатися до надання послуг по договору.

Ставки оплати послуг консультантів (тарифи за людино/години в грн. без ПДВ) визначені у пункті 4.1 договору.

По факту надання послуг сторонами оформлюється акт про надання послуг.

На підтвердження виконання умов договору позивачем надано копії наступних документів:

1) акту про надання послуг № ФП000000690 від 31 березня 2014 року на суму 703752,00 грн., в т. ч. ПДВ 117292,00 грн.;

2) звітів про роботу від 31 березня 2014 року;

3) податкової накладної від 31 березня 2014 року № 369 на суму 703752,00 грн. в т. ч. ПДВ 117292,00 грн.;

4) платіжних доручень на підтвердження перерахування грошових коштів за отримані послуги.

Додатково на підтвердження своїх позовних вимог позивач надав суду копії наступних первинних, розрахункових та інших документів:

- договір № Т792Т2845 від 10 січня 2014 року, № 06-12/934 від 15 листопада 2011 року з додатковими угодами № 3 від 19 грудня 2012 року, № 5 від 01 листопада 2013 року, договору № 1976-ДС/ИТ-201 від 18 квітня 2014 року, № 2099-ДС від 28 квітня 2014 року, відповідно до умов яких позивач надавав третім особам послуги з впровадження і підтримки програмних продуктів на базі системи SAP, а також інші послуги.

Водночас, до викладених в Акті перевірки висновків щодо порушення позивачем вимог податкового законодавства відповідач дійшов у зв'язку з наступним.

ТОВ «Сапран Україна» до перевірки не було надано в повному обсязі первинних документів, наявність яких передбачена самим договором від 08.04.2014 № 20140408 щодо конкретного обґрунтування використання в господарській діяльності отриманих від ТОВ «Компанія «Астілон»: графік надання консультаційних послуг, погоджений сторонами; заявки замовника з переліком необхідних консультаційних послуг.

Крім того, відповідачем було отримано від ДПІ в Печерському районі Міндоходів акти від 25.07.2014 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Компанія «Астілон» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.01.2014 по 30.06.2014» та акт від 09.09.2014 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Компанія «Астілон» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.07.2014 по 31.08.2014».

Також відповідачем від ДПІ в Печерському районі Міндоходів отримано акт від 14.05.2014 № 1356/26-55-22-07 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Формула Профіт» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.10.2013 по 31.03.2014»

Згідно з податковою звітністю ТОВ «Формула Профіт» інформація про загальну кількість працюючих відсутня.

На думку відповідача, враховуючи, що вичерпного переліку первинних документів підприємством в ході перевірки не надано, не доведено зв'язку понесених витрат на консультаційні послуги з веденням фінансово-господарської діяльності ТОВ «Сапран Україна» неможливо підтвердити правомірність формування податкового кредиту по взаємовідносинах з ТОВ «Формула Профіт», ТОВ «Компанія «Астілон».

Відмовляючи у задоволені позову, суд першої інстанції виходив з того, що суду не надано будь-яких пояснень та документальних підтверджень економічної доцільності та необхідності укладення спірних договорів, з огляду на наявність у штаті позивача фахівців з відповідної спеціальності. Суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем не доведено факт здійснення господарських операцій з отримання результатів робіт від контрагентів належними первинними документами, а тому віднесення сум податку на додану вартість з вартості таких послуг податкового до кредиту є безпідставним, що свідчить про правомірність донарахування податковим органом позивачу сум податку на додану вартість із застосуванням штрафних (фінансових) санкцій спірним податковим повідомленням-рішенням.

Надаючи правову оцінку установленим обставинам цієї справи, колегія суддів не може погодитись зі вказаними висновками суду першої інстанції та виходить з наступного.

Відповідно до пункту 73.5 статті 73 ПК України з метою отримання податкової інформації органи державної податкової служби мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків. Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків. Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. За результатами зустрічних звірок складається довідка, яка надається суб'єкту господарювання у десятиденний термін.

Як вбачається із актів ДПІ в Печерському районі Міндоходів про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Формула Профіт», ТОВ «Компанія «Астілон», зустрічні звірки фактично не відбулись, як того вимагають норми діючого податкового законодавства України, та були проведені у приміщенні податкового органу без дослідження первинної документації.

За наведених обставин, колегія суддів зазначає, що акти про неможливість проведення зустрічних звірок контрагентів позивача не можуть бути взяті судом до уваги як належний та допустимий доказ відсутності реального характеру фінансово-господарських відносин позивача з ТОВ «Формула Профіт», ТОВ «Компанія «Астілон».

Крім того, відповідно до протоколу № 3 від 15.07.2014 загальних зборів учасників ТОВ «Компанія «Астілон» місцезнаходження вказаного товариства змінено на адресу: м. Київ, вул. Рогнідинська, 4А, тоді як заходи щодо проведення зустрічних звірок податковим органом проведено за адресою: м. Київ, вул. Підвисоцького, 5.

Відповідно до статті 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши у сукупності докази, які мають юридичне значення для розгляду і вирішення справи по суті, колегія суддів дійшла висновку про те, що реальність здійснення господарських відносин ТОВ «Сапран Україна» з ТОВ «Формула Профіт», ТОВ «Компанія «Астілон» підтверджено належним чином оформленими бухгалтерськими документами, зокрема, договорами; податковими накладними; актами здачі-прийняття робіт (надання послуг), звітами з виконаних робіт,а позивач правомірно на їх підставі сформував податковий кредит з ПДВ на спірну суму у зв'язку з наступним.

Згідно з підпунктом14.1.181 пункту14.1 статті14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 44.1 статті 44 ПК України установлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно із пунктом 198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до пункту 198.2 статті 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.6 статті 198 ПК України установлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно із пунктом 200.1 статті 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до пункту 201.1статті 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, яка, як встановлено п. 201.10 цієї ж статті, є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до частин першої, другої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні облікові документи можуть бути складені на паперових носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з пунктом 1 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 01.11.2011 № 1379, податкову накладну заповнює особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж зазначена у цьому пункті.

Пунктом 6.2 вказаного Порядку передбачено, що податкова накладна є підставою для віднесення до податкового кредиту витрат зі сплати податку на додану вартість у покупця, зареєстрованого як платник податку.

Обставини фактичного отримання послуг з охорони об'єктів підтверджуються окрім податкових накладних, також іншими первинними документами, що свідчать про придбання послуг позивачем в межах власної господарської діяльності.

Як установлено в ході розгляду цієї справи, видані ТОВ «Формула Профіт», ТОВ «Компанія «Астілон» первинні бухгалтерські документи, зокрема, податкові накладні, оформленні в межах виконання правочинів, укладених позивачем з цими контрагентами, відповідають вимогам податкового та бухгалтерського законодавства. Іншого податковим органом не доведено.

Водночас, суд апеляційної інстанції не погоджується з позицією суду першої інстанції про те, що надані копії актів приймання-передачі наданих послуг, як доказ виконання саме контрагентами позивача - виконавцями послуг (ТОВ «Формула Профіт», ТОВ «Компанія «Астілон»), які в подальшому були надані замовникам позивача згідно з договорами до уваги не приймаються, оскільки такі не підтверджують факту надання таких послуг саме працівниками виконавців. Так, з досліджених первинних документів, зокрема актів приймання-передачі наданих послуг вбачається, що вони містять відтиски печаток і підписи посадових осіб контрагентів позивача, які свідчать про виконання таких робіт саме силами і засобами ТОВ «Формула Профіт», ТОВ «Компанія «Астілон».

Відповідно до змісту інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 № 742/11/13-11 з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість належить з'ясовувати, зокрема, обставини щодо руху активів у процесі здійснення господарської операції, установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції, установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо.

Необхідно перевіряти фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як-от: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення або виробництва, приміщень для зберігання товарів тощо, якщо такі умови необхідні для здійснення певної операції; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.

Про відсутність факту здійснення господарської операції можуть також свідчити і результати, відображені у даних податкового обліку будь-кого з учасників господарської операції, які фактично не настали внаслідок відсутності відповідних дій будь-кого з учасників такої операції (наприклад, відображення отримання послуг без їх фактичного надання або в разі їх надання іншою особою, ніж та, що вказана у даних податкового обліку чи первинних документах; імітація купівлі товару в особи, яка ніколи його не продавала тощо).

При цьому господарські операції мають бути відображені в податковому обліку відповідно до їх реального змісту, а тому право платника ПДВ на податковий кредит може визнаватися лише у разі, якщо відповідні товари/послуги ним реально придбавалися, або ж у разі реального понесення ним витрат на таке придбання.

Як установлено під час розгляду справи, результати спірних правовідносин між позивачем та ТОВ «Формула Профіт», ТОВ «Компанія «Астілон» належним чином відображені у податковій звітності позивача, відповідають зареєстрованому економічному змісту діяльності як позивача, так і його контрагентів. Реальність отримання за договорами послуг також підтверджена відповідними дослідженими вході розгляду справи первинними документами.

Реальне понесення витрат позивачем на отримання послуг від ТОВ «Формула Профіт», ТОВ «Компанія «Астілон» підтверджено дослідженими під час розгляду справи платіжними дорученнями.

Водночас, відповідно до змісту інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 01.11.2011 № 1936/11/13-11 сама по собі наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

Таким чином, відсутність графіків надання консультаційних послуг, погоджених сторонами, та заявок замовника з переліком необхідних консультаційних послуг, які хоч і передбачено умовами договорів, проте не є документами обов'язкової бухгалтерської звітності, не можу бути беззаперечним доказом відсутності реального здійснення господарських відносин між позивачем і ТОВ «Формула Профіт», ТОВ «Компанія «Астілон».

Крім того, відповідно до правової позиції Верховного Суду України у разі, якщо дії платника податку свідчать про його добросовісність, а вчинені ним господарські операції не викликають сумніву в їх реальності та відповідності дійсному економічному змісту, для підтвердження права на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування достатньо наявності належним чином оформлених документів, зокрема податкових накладних. Разом з тим, не є підставою для відмови у праві на податковий кредит та бюджетне відшкодування з податку на додану вартість порушення податкової дисципліни, вчинені контрагентом платника податку. Також не є підставою для визнання неправомірними операцій платника податків подальше припинення чи анулювання статусу платника податку на додану вартість його контрагента. Усі операції, вчинені контрагентом платника податку до припинення такого контрагента, не можуть автоматично розглядатися як нікчемні правочини в силу самого собою припинення юридичної особи або анулювання її податкового статусу. У такому разі достатньо встановити необізнаність платника податку, що заявляє право на податковий кредит чи бюджетне відшкодування з податку на додану вартість про факт припинення або недобросовісний характер діяльності контрагента (зокрема про несплату податків чи неподання податкової звітності).

У разі, якщо на час здійснення господарських операцій, за якими податкова інспекція не визнає обґрунтованим віднесення позивачем до податкового кредиту сум податку на додану вартість, постачальники були включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також мали свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість, покупець не може нести відповідальність за несплату податків продавцями, ні за можливу недостовірність відомостей про них, наведених у зазначеному реєстрі, за умови необізнаності щодо неї.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців засвідчення факту створення або припинення юридичної особи, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, а також вчинення інших реєстраційних дій, які передбачені цим Законом, шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру.

Згідно зі статтею 33 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам у результаті злиття, приєднання, поділу, перетворення (реорганізації) або в результаті ліквідації за рішенням, прийнятим засновниками (учасниками) юридичної особи або уповноваженим ними органом, за судовим рішенням або за рішенням органу державної влади, прийнятим у випадках, передбачених законом.

Юридична особа є такою, що припинилася, з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи.

Так, на момент укладення та виконання спірних правочинів позивачем з ТОВ «Формула Профіт», ТОВ «Компанія «Астілон» вказані юридичні особи-контрагентів не була припинені у визначеному законом порядку та на час вчинення господарських взаємовідносин були наділені адміністративною процесуальною дієздатністю, були зареєстрованим платниками ПДВ.

Крім того, суд апеляційної інстанції бере до уваги доведеність позивачем доцільності та подальше використання у власній господарській діяльності отриманих від контрагентів послуг.

Так, ТОВ «Сапран Україна» здійснює господарську діяльність, яка пов'язана з наданням консультативних послуг у сфері інформатизації, в тому числі з впровадження, налаштування, інтеграції і підтримки програмних продуктів та інформаційних систем, що забезпечують автоматизацію процесів підприємств та інших бізнес процесів. Згідно з поясненнями позивача працівники ТОВ «Сапран Україна» - переважно спеціалісти у сфері інформаційних технологій. При цьому під час впровадження інформаційних систем автоматизації управління підприємствами клієнтів товариства виникає необхідність в знаннях у сфері економічної суті бізнес процесів, їх організації та функціонування, структури управління підприємствами, в інформації щодо побудови фінансової, бухгалтерської, управлінської звітності, побудови аналітичної звітності тощо.

Отже, колегія суддів дійшла висновку про обґрунтованість та доцільність отримання позивачем від контрагентів ТОВ «Формула Профіт», ТОВ «Компанія «Астілон» консультативних послуг з окремих питань, необхідних для виконання ТОВ «Сапран Україна» взятих на себе зобов'язань перед третіми особами.

Відповідно до змісту рішень Європейського суду з прав людини у справах Інтерсплав проти України (2007 рік, заява № 803/02), «Булвес» АД проти Болгарії (2009 рік, заява № 3991/03) і Бізнес Супорт Центр проти Болгарії (2010 рік, заява № 6689/03), які на підставі частини першої статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» підлягають застосуванню судами як джерела права, платника податку не може бути позбавлено права на бюджетне відшкодування ПДВ за відсутності доказів того, що його було залучено до протиправної діяльності, пов'язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування; при цьому платник ПДВ не повинен нести відповідальність за зловживання, вчинені його постачальниками, якщо платник ПДВ не знав про такі зловживання і не міг про них знати.

Крім того, з огляду на принцип персональної відповідальності платника податку право на податковий кредит не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами. Тобто, якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи, а тому сама по собі несплата податку (у тому числі внаслідок ухилення від сплати) не може бути підставою для відмови у праві платника податку на податковий кредит за наявності факту здійснення господарської операції.

Таким чином, ТОВ «Сапран Україна» не повинно відповідати за можливі неправомірні дії своїх контрагентів за умови здійснення господарських операцій та необізнаності позивача про такі дії контрагентів.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду України від 31.01.2011 у справі за позовом ЗАТ «Мукачівський лісокомбінат» до Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції в Закарпатській області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення.

Як свідчать матеріали цієї справи, на момент здійснення господарських операцій у Єдиному державному реєстрі були відсутні відомості, які б ставили під сумнів цивільну правоздатність контрагента позивача ТОВ «Сапран Україна».

При цьому, на думку колегії суддів, відсутність платника податків за місцем реєстрації та можлива його діяльність поза межами правового поля не може свідчити про нереальність здійснення правочинів, оскільки платник податку, який включив суми сплаченого податку на додану вартість, не може нести відповідальність за дії третіх осіб (контрагентів) щодо дотримання ними порядку звітування та сплати ними своїх зобов'язань перед бюджетом.

Зважаючи на викладене, відповідач не надав суду жодних належних доказів, які б свідчили про можливу недобросовісність ТОВ «Сапран Україна» під час здійснення господарських операцій з придбання послуг у ТОВ «Формула Профіт», ТОВ «Компанія «Астілон», а також про відсутність правових підстав для формування позивачем податкового кредиту з ПДВ за результатами правовідносин з цими контрагентами.

Таким чином, аналізуючи обставини цієї справи та оцінюючи зібрані у справі докази, колегія суддів дійшла висновку щодо наявності всіх обов'язкових підстав для формування позивачем податкового кредиту з ПДВ за результатами господарських відносин із ТОВ «Формула Профіт», ТОВ «Компанія «Астілон» за березень, червень, липень 2014 року та про відсутність у відповідача підстав для донарахування позивачу зобов'язань з податку на додану вартість оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням.

Зважаючи на викладені встановлені обставини справи та положення норм чинного законодавства України, колегія суддів дійшла висновку про те, що постанова суду першої інстанції ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги заслуговують на увагу, а тому вбачаються підстави для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про задоволення позову.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сапран Україна" - задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 березня 2015 року - скасувати.

Прийняти нову постанову, якою адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Сапран Україна" до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м.Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м.Києві від 31 жовтня 2014 року №0007902201.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя суддя суддя Я.М. Собків Л.П. Борисюк В.Ю. Ключкович

Повний текст постанови виготовлено - 15.06.15 р.

Головуючий суддя Собків Я.М.

Судді: Борисюк Л.П.

Ключкович В.Ю.