Ухвала

від 18.06.2015 по справі 810/770/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 810/770/15 Головуючий у 1-й інстанції: Панова Г.В. Суддя-доповідач: Мельничук В.П.

У Х В А Л А

Іменем України

18 червня 2015 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого-судді: Мельничука В.П.,

суддів: Грищенко В.Е., Мацедонської В.Е.,

при секретарі: Сергійчук Л.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, згідно ст. 41 КАС України, в залі суду апеляційну скаргу представника Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області - Назарук Ольги Владиславівни на постанову Київського окружного адміністративного суду від 20 квітня 2015 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма « 777 ЛТД» до Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А:

У лютому 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма « 777 ЛТД» звернулося до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення. Свої вимоги мотивує тим, що не погоджується з висновками Акта № 633/15-1/200066543 від 03.09.2014 року «Про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності за серпень 2014 року», на підставі якого прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 22.09.2014 року № 0011771501. На думку позивача, ТОВ ВКФ « 777 ЛТД» правомірно відкоригувало суми податкового кредиту по податковим накладним, що були своєчасно включені до складу податкового кредиту, шляхом подання уточнюючих розрахунків податкової звітності за листопад-грудень 2012 року в межах строку встановлених чинним податковим законодавством України. Таким чином, позивач стверджує, що завищення податкового кредиту за відповідні періоди на загальну суму 10952,17 грн. відсутнє.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 20 квітня 2015 року задоволено вказаний позов. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області від 22.09.2014 року № 0011771501.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням представник Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області - Назарук Ольга Владиславівна подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нову постанову про відмову у задоволенні позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, оскільки особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не з'явились.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства України, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, оскаржувану постанову суду першої інстанції - без змін з наступних підстав.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, п. 1 ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ст. 195 КАС України рішення суду першої інстанції підлягає перегляду в апеляційному порядку в межах апеляційної скарги.

Судом першої інстанції було встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма « 777 ЛТД» є юридичною особою, код за ЄДРПОУ: 20006654.

Білоцерківською ОДПІ у Київській області було проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності за серпень 2014 року.

За результатами якої складено Акт від 03.09.2014 року № 633/15-1/20006654, за змістом якого в ході проведення перевірки посадові особи податкового органу дійшли висновку про безпідставне заниження ТОВ «ВКФ « 777 ЛТД» суми податкових зобов'язань, заявлених у рядку 25 «Сума податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду з урахуванням від'ємного значення попереднього звітного періоду» по податковій декларації з податку на додану вартість з урахуванням уточнюючого розрахунку за листопад 2012 року у сумі 7685 грн., а також з урахуванням уточнюючого розрахунку за грудень 2012 року у сумі 3266,67 грн., що призвело до порушення вимог п. 198.6 статті 198 Податкового кодексу.

На підставі висновків Акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 22.09.2014 року № 0011771501, відповідно до якого позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 13690,21 грн., з яких: 10952,17 грн. - за основним платежем; 2738,04 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Не погоджуючись з вказаним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що вимоги позивача є правомірними та обгрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до статті 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (пункт 1.1 статті 1 Податкового кодексу України).

Пунктом 49.2 статті 49 Податкового кодексу України передбачено обов'язок платника податків за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.

В свою чергу, пунктом 50.1 статті 50 Податкового кодексу України встановлено, що у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.

Платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 цієї статті:

а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку;

б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов'язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов'язання з цього податку.

Якщо після подачі декларації за звітний період платник податків подає нову декларацію з виправленими показниками до закінчення граничного строку подання декларації за такий самий звітний період, то штрафи, визначені у цьому пункті, не застосовуються.

Підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено поняття податкового кредиту як суму, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Статтею 198 Податкового кодексу України передбачено, що підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, є податкова накладна.

Відповідно до пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з абзацом 3 пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Таким чином, із системного аналізу вищенаведених законодавчих приписів вбачається, що платник податків має право включити до податкового кредиту поточного податкового кредиту також суми ПДВ за податковими накладними, які виписані у попередніх періодах, якщо такі податкові накладні були отримані платником податків із запізненням.

Згідно з пунктом 201.6 статті 201 Податкового кодексу України, податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Судом першої інстанції було встановлено, що 04.08.2014 року позивачем у зв'язку із самостійним виявленням помилки відносно суми податкового кредиту у податковій декларації за листопад 2012 року було подано до Білоцерківської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість та Додаток 5 «Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів», де в Розділі ІІ «операції з придбання з податку на додану вартість, які надають право на формування податкового кредиту» по контрагенту ТОВ «Крокус» обсяг постачання був відкоригований та сума ПДВ по податковій накладній відображена у розмірі 7685,50 грн.

Крім того, 04.08.2014 року позивачем у зв'язку із самостійним виявленням помилок у податковій декларації відносно суми податкового кредиту за грудень 2012 року також було подано до Білоцерківської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість та Додаток 5 «Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів», де в Розділі ІІ «операції з придбання з податку на додану вартість, які надають право на формування податкового кредиту» по контрагентам обсяг постачання був відкоригований та змінено суми ПДВ, а саме: по ТОВ «Чубинецький колос» сума ПДВ по податковій накладній відображена у розмірі 746,67 грн. та по ПП «Новагрос» сума ПДВ по податковій накладній відображена у розмірі 2520,00 грн.

Факт своєчасного включення податкової накладної від 01.11.2012 року № 1/2, що виписана постачальником ТОВ «Крокус» до складу податкового кредиту по декларації з ПДВ за листопад 2012 року підтверджується наявними в матеріалах справи податковою накладною та реєстром виданих та отриманих податкових накладних за листопад 2012 року (а.с. 13, 17).

Факт своєчасного включення податкових накладних від 21.12.2012 року № 154/2, що виписана постачальником ТОВ «Чубинецький колос» та від 12.11.2012 року № 121103/2 до складу податкового кредиту по декларації з ПДВ за грудень 2012 року підтверджується наявними в матеріалах справи податковими накладними та реєстрами виданих та отриманих податкових накладних за грудень 2012 року та січень 2013 року (а.с. 11, 12, 15).

З огляду на зазначене, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що ТОВ «ВКФ « 777 ЛТД» надаючи в серпні 2014 року до податкового органу уточнюючі розрахунки податкової звітності за листопад-грудень 2012 відкоригувало лише суми податкового кредиту по податковим накладним, що були включені до декларацій з ПДВ за листопад та грудень 2012 року, оскільки позивачем у податковій звітності було помилково зазначено інші суми ніж ті, які вказані у податкових накладних.

Таким чином, позивачем було вчасно включено у листопаді та грудні 2012 року до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних від 01.11.2012 року № 1/2, від 21.12.2012 року № 154/2, та від 12.11.2012 року № 121103/2.

Отже, наведені обставини свідчать про безпідставність висновків посадових осіб Білоцерківської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області, викладених в Акті перевірки, щодо порушення ТОВ «ВКФ « 777 ЛТД» вимог абз. 3 п. 198.6 статті 198 Податкового кодексу та безпідставного заниження підприємством суми податкових зобов'язань з урахуванням уточнюючих розрахунків за листопад та грудень 2012 року на загальну суму 7685,50.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що податкове повідомлення-рішення від 22.09.2014 року № 0011771501 є протиправним та підлягає скасуванню, а позовні вимоги - задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Доводи апеляційної скарги спростовуються наведеним вище, а тому підстави для її задоволення відсутні.

За змістом ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 2, 41, 159, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу представника Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області - Назарук Ольги Владиславівни - залишити без задоволення , а постанову Київського окружного адміністративного суду від 20 квітня 2015 року - без змін .

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий-суддя: В.П. Мельничук

Судді: Т.М. Грищенко

В.Е. Мацедонська

.

Головуючий суддя Мельничук В.П.

Судді: Грищенко Т.М.

Мацедонська В.Е.