КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/5936/15 Головуючий у 1-й інстанції: Кармазін О.А. Суддя-доповідач: Бєлова Л.В.
У Х В А Л А
Іменем України
17 червня 2015 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого: Бєлової Л.В.
суддів: Гром Л.М.
Міщука М.С.
при секретарі: Авраменко М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві, в порядку ч. 1 ст. 41 КАС України, справу за апеляційною скаргою позивача - управління Пенсійного фонду України в Подільському районі міста Києва на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 квітня 2015 року у справі за адміністративним позовом управління Пенсійного фонду України в Подільському районі міста Києва до Державної установи «Інститут харчової біотехнології та геноміки НАН України» про стягнення заборгованості у розмірі 4 571,16 грн,
ВСТАНОВИВ:
У березні 2015 року позивач звернувся до суду першої інстанції з адміністративним позовом, в якому просив стягнути з Державної установи «Інститут харчової біотехнології та геноміки НАН України» на користь управління Пенсійного фонду України в Подільському районі міста Києва заборгованість у розмірі 4571,16 грн.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 квітня 2015 року у задоволенні позову - відмовлено.
Не погоджуючись із вказаною постановою суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову постанову, якою позові вимоги - задовольнити. Апелянт мотивує свої вимоги тим, що суд першої інстанції неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи та не дослідив докази, які мають істотне значення для правильного вирішення спору.
Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.
Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного.
Згідно з ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом першої інстанції встановлено, що працівникам Інституту призначена та виплачується наукова пенсія відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність».
Управлінням Пенсійного фонду України в Подільському районі міста Києва здійснені фактичні витрати на виплату і доставку пільгових пенсій працівникам Інституту.
Позивачем направлено Інституту повідомлення про суму витрат на фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», і сумою пенсій, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів за січень-лютий 2015 року на загальну суму 4 571,16 грн.
У встановлені строки відповідачем не відшкодовані позивачу вказані кошти на виплату різниці між сумами пенсій, а тому управління Пенсійного фонду України у Подільському районі міста Києва звернулись до суду першої інстанції з адміністративним позовом.
Даючи правову оцінку вищевикладеним обставинам справи, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції вірно виходив з наступного.
Державна установа «Інститут харчової біотехнології та геноміки НАН України» (код ЄДРПОУ 02128514) є неприбутковою державною бюджетною установою, яка повністю фінансується з державного бюджету України (а.с.8-10).
Відповідно до статті 24 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», пенсії науковим (науково-педагогічним) працівникам призначаються в розмірі 80 відсотків від сум заробітної плати наукового (науково-педагогічного) працівника, яка визначається відповідно до статті 23 цього Закону та частини другої статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та на яку відповідно до законодавства нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування (внески).
Різниця між сумою пенсії, призначеної за цим Законом, та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право науковий працівник, фінансується:
- для наукових (науково-педагогічних) працівників державних бюджетних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації - за рахунок коштів державного бюджету;
- для наукових (науково-педагогічних) працівників інших державних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації - за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів, а також коштів державного бюджету в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. При цьому за рахунок коштів державного бюджету науковим (науково-педагогічним) працівникам оплачується з розрахунку на одну особу 50 відсотків різниці пенсії, призначеної за цим Законом;
- для наукових (науково-педагогічних) працівників недержавних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації - за рахунок коштів цих установ, організацій та закладів.
Зважаючи на те, що державна установа «Інститут харчової біотехнології та геноміки НАН України» є неприбутковою державною бюджетною установою, яка повністю фінансується з державного бюджету України, у зв'язку із чим відшкодування різниці між сумою пенсії, призначеної за Законом України «Про наукову та науково-технічну діяльність», та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право науковий працівник, згідно з абз. 2 ч. 9 ст. 24 цього Закону повинно здійснюватись за рахунок коштів державного бюджету.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо відсутності підстав для задоволення вимоги позивача про стягнення з Державної установи «Інститут харчової біотехнології та геноміки НАН України» на користь управління Пенсійного фонду України в Подільському районі міста Києва заборгованості у розмірі 4571,16 грн.
Аналогічна правова позиція закріплена в ухвалах Вищого адміністративного суду України від 09.06.2011 року у справі № 2а-6776/09/2670 (К-35742/10), від 23.05.2013 року у справі 2а-9733/12/2610 (К/9991/68886/12) та від 19.03.2015 року у справі № 826/7654/14 (К/800/51777/14).
Приписами ст. 159 КАС України встановлено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яке ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм процесуального та матеріального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, у зв'язку з чим підстав для скасування постанови суду першої інстанції не вбачається.
На підставі викладеного, враховуючи, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206, КАС України, апеляційний суд
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Подільському районі міста Києва на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 квітня 2015 року - залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 квітня 2015 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту оголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів, відповідно до вимог ст. 212 КАС України, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Повний текст ухвали виготовлено 18.06.2015 р.
Головуючий суддя Л.В.Бєлова
Судді Л.М. Гром,
М.С. Міщук
Головуючий суддя Бєлова Л.В.
Судді: Гром Л.М.
Міщук М.С.
Суд | Київський апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 17.06.2015 |
Оприлюднено | 24.06.2015 |
Номер документу | 45341407 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Київський апеляційний адміністративний суд
Бєлова Л.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні