Ухвала

від 17.06.2015 по справі 820/1462/15

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2015 р.Справа № 820/1462/15 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Яковенка М.М.

Суддів: Старосуда М.І. , Лях О.П.

при секретарі судового засідання Клочко Ю.О.

за участю представників від:

позивача ОСОБА_1

відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ВПРОВАДЖУВАЛЬНИЙ ЦЕНТР "1С-РАРУС ХАРКІВ" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 09 квітня 2015 року по справі №820/1462/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВПРОВАДЖУВАЛЬНИЙ ЦЕНТР "1С-РАРУС ХАРКІВ" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю "ВПРОВАДЖУВАЛЬНИЙ ЦЕНТР "1С-РАРУС ХАРКІВ", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області (далі-відповідач), у якому просить суд визнати нечинним та скасувати у повному обсязі податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 12.11.2014, прийняте відповідачем.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 09 квітня 2015 року відмовлено в задоволенні позову (а.с. 71-75).

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач звернувся з апеляційною скаргою, пославшись на незаконність та необґрунтованість постанови суду першої інстанції, яка прийнята внаслідок неповного з'ясування обставин справи та з порушенням норм матеріального права, просив постанову суду першої інстанції скасувати і прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги (а.с. 173-175). Апелянт з огляду на наявні первині документи доводить факт товарності проведених господарських операцій з його контрагентом у спірному перевіряємому періоду. Жодних порушень з боку позивача при формуванні податкового кредиту по господарськім операціям допущено не було.

Представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги та наполягав на її задоволенні.

Представник відповідача заперечував проти апеляційної скарги, просив постанову суду залишити без змін.

Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що фахівцями Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області проведено позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з СГ ТОВ "ДОНК" (код ЄДРПОУ 20242917) за липень 2014 року, їх реальності та повноти відображення в податковому обліку.

Результати перевірки оформлені актом від 30.10.2014 № 4448/20-30-22-01/38772650, яким зафіксовані порушення позивачем вимог діючого законодавства України, встановлені перевіркою, а саме: порушення пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету за липень 2014 року на суму 19733 грн. (а.с. 7-10).

На підставі висновків акту перевірки від 30.10.2014 №4448/20-30-22-01/38772650, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 12.11.2014 № НОМЕР_1, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у загальній сумі 24666,25 грн., з яких: основний платіж - 19733 грн, штрафні (фінансові) санкції (штрафи) - 4933,25 грн. Розрахунок штрафної санкції додається. (а.с. 5-6).

Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції виходив с того, що податкове повідомлення-рішення відповідача від 12.11.2014 № НОМЕР_1 є обґрунтованим, винесено на підставі та в межах чинного законодавства, позивачем не доведений факт реальності господарської операції з отримання послуги у сфері інформаційних технологій.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Фактичного спору між сторонами щодо застосування правових норм матеріального права в межах спірних правовідносин не має. Колегія суддів зазначає, що з огляду на вимоги положень п. 198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198, яким визначений порядок формування податкового кредиту, п. 201.1, п.201.10 ст. 201 Податкового Кодексу України, умовою правомірності формування податкового кредиту позивача є реальність здійснених господарських операцій по укладеному договору з ТОВ «ДОНК», при чому така правомірність та реальність господарських операцій повинна підтверджуватися сукупністю належно оформлених первинних документів податкового та бухгалтерського обліку.

Податкова накладна, що видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, не є єдиною підставою для формування податкового кредиту та формування валових витрат. Надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки і збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі.

З огляду на зазначене, спірним питанням (що складає предмет доказування) в межах справи є надання належної обґрунтованої оцінки щодо доведеності або недоведеності з боку позивача щодо правомірності формування податкового кредиту, та як наслідок з боку відповідача прийнятих ним на підставі акту перевірки спірного податкового повідомлення - рішення.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена не лише статтею 44 Податкового кодексу України, але ж підпунктом 1.2 пункту 1, підпункту 2.1 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95 р. за № 168/704, Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності на підставі даних, не підтверджених документами.

У відповідності до ст. 83 ПК України, для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є документи, визначені ПК України, податкова інформація, експертні висновки, судові рішення, інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені ПК України або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та бухгалтерську звітність в Україні первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

З огляду на положення статей 1, 8, 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», ст.44 ПК України, аналіз реальності господарських операцій може здійснюватися на підставі даних податкового та бухгалтерського обліку платника податків та інших обставин, в тому числі реального економічного змісту господарських операцій та підтвердження їх первинними документами.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, то відповідні документи не можуть вважатися первинними для цілей податкового обліку навіть за наявності усіх формальних реквізитів, що передбачені для певного виду документа чинним законодавством.

Тобто, повинен бути дотриманий принцип бухгалтерського обліку та фінансової звітності визначений ст.4 Закону України «Про бухгалтерський облік та бухгалтерську звітність в Україні», а саме превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.

Як вбачається з матеріалів справи, що між позивачем (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ДОНК" (Виконавець) укладено договір № 02/06-001 від 02.06.2014 (а.с. 13).

Відповідно до предмету договору Замовник доручає, а Виконавець бере на себе зобов'язання надати послуги у сфері інформаційних технологій: автоматизація бізнес-процесів у сфері бухгалтерського, податкового, управлінського обліку на базі програмного продукту "1С: Підприємство 8" по узгодженим заявкам. Замовник зобов'язується своєчасно прийняти і оплатити роботи (пункт 1 договору № 02/06-001 від 02.06.2014).

Згідно підпункту 2.2 зазначеного договору, Виконавець зобов'язується, зокрема, надавати Замовнику послуги (роботи) на основі заявки про надання послуг (робіт), отриманої по електронній пошті чи в усному порядку (по телефону та т.п.); розпочати проведення робіт відразу після отримання заявки; по закінченні виконання робіт за кожним місяцем (якщо у відповідному місяці роботи завершились) надати Замовнику Звіт про виконані роботи та Акт прийому-передачі робіт (послуг).

В підтвердження факту отримання послуг за зазначеним договором позивачем надано до суду звіт про виконані роботи від 30.07.2014 та акти приймання-передачі робіт (послуг) № ДО-073013 від 30.07.2014 року на суму 58900 грн., № ДО-073150 від 31.07.2014 на суму 59500 грн. (а.с. 11, 12, 14-20).

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ "ДОНК" на адресу позивача виписано податкові накладні № 1340 від 30.07.2014 на загальну суму 58900 грн. та № 1416 від 31.07.2014 на загальну суму 59500 грн. (а.с. 21, 22).

Оплата за отримані послуги за договором здійснена позивачем у безготівковій формі в повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями № 144 від 06.08.2014 на суму 11840 грн., № 151 від 12.08.2014 на суму 47400 грн., № 155 від 15.08.2014 на суму 50000 грн. та № 156 від 19.08.2014 на суму 9160 грн.

Колегія суддів зазначає, що наданими позивачем документів не підтверджується реальність отриманих послуг, не вбачається за можливе встановити, які саме послуги, як стверджує позивач - послуги у сфері інформаційних технологій, надані його контрагентом за договором № 02/06-001 від 02.06.2014. 30, 31 липня 2014 складені два акта приймання-передачі робіт (послуг), проте, яким чином відбулося розділення виконаних робіт на два акти або складання податкових накладних, представник позивача у судовому засіданні суду першої пояснити не змогла. Під час апеляційного провадження зазначила лише на наявності такого права. Колегія суддів вважає, що позивачем не доведено доцільність та факт отримання послуг від ТОВ "ДОНК" на підставі укладеного договору № 02/06-001 від 02.06.2014.

Як вбачається з акту перевірки, податковий орган під час прийняття рішення про встановлення порушень з боку позивача, обґрунтовано врахував Акт ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м.Київі від 21.08.2014 року по контрагенту позивача-ТОВ «ДОНК» за спірний податковий період липень 2014 року.

Окрім того, не під час проведеної перевірки, не під час розгляду справи в суді позивачем, не зважаючи на доводи апелянта використання отриманих від ТОВ "ДОНК" послуг у вигляді інформаційних технологій - програмного продукту « 1С: Підприємство 8» у власній господарській діяльності, укладання подібних договорів з різними контрагентами на доробку та виправлення програмного забезпечення для кожного окремого клієнта, не доведено та належними доказами не підтверджено.

Колегія суддів звертає увагу, що позивач з огляду на його вид діяльності у сфері інформаційних технологій і комп'ютерних систем, програмування, торгівля, оброблення таких даних, надання консультативних послуг з питань інформатизації, має власних кваліфікованих спеціалістів для здійснення вищезазначених робіт та фактично не потребує залучення сторонніх організацій. Так, за штатним розписом позивача, числиться спеціалісти та інженери програмного забезпечення. Тобто, не доведена фактична доцільність отримання таких послуг саме від ТОВ «ДОНК» таку значну грошову суму у розмірі 118400 грн.

Крім того, не доведено, яка сама особа або особи ТОВ «ДОНК», місце знаходження та реєстрації якої є м.Київ відповідно до звіту про виконанні роботи надавала послуги з встановлення програмного забезпечення, або 3 особи у разі їх залучення, на які саме комп'ютерні устаткування позивача. Не представлено технічної документації такого програмного продукту. Не представлено даних щодо командирування таких працівників ТОВ «ДОНК» до позивача, їх місце розташування, проживання, оплата за таке.

Колегія суддів за наслідками апеляційного перегляду справи, з урахуванням усіх наявних в матеріалах справи доказах у їх взаємній сукупності, вважає, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про недоведеність товарності правочину між позивачем та ТОВ «ДОНК». Сам факт перерахування коштів на користь контрагента, формальне документування та відображення по своїм рахункам продукції, ще доводить факт придбання таких послуг саме у ТОВ «ДОНК».

Наведені у сукупності обставини та досліджені документальні докази суд вважає достатніми для висновку про те, що господарські операції з надання послуг не мали реального характеру, оформлені лише документально та не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлене укладеним договором.

Відсутність реальності здійсненої господарської операції, вказує на неправомірність формування за наслідками безтоварної операції показників податкового обліку. З наведених підстав оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте відповідачем у межах наданих повноважень, у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, обґрунтовано та правомірно, а тому не підлягають скасуванню.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Судова колегія вважає, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийняте на підставі з'ясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правильність прийнятого судом першої інстанції рішення.

Керуючись статтями 2, 11, 159, 160, 167, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ВПРОВАДЖУВАЛЬНИЙ ЦЕНТР "1С-РАРУС ХАРКІВ" - залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 09 квітня 2015 року по справі № 820/1462/15 - залишити без змін.

Вступна та резолютивна частини ухвали прийнята у нарадчій кімнаті та проголошена у судовому засіданні 17 червня 2015 року. У повному обсязі виготовлена 19 червня 2015 року.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів, - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий суддя (підпис)ОСОБА_3 Судді (підпис) (підпис) ОСОБА_4 ОСОБА_5