cpg1251
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
18.06.2015 року Справа № 907/556/15
За позовом Прокурора Воловецького району в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в Закарпатській області, м. Ужгород та Абранської сільської ради Воловецького району смт. Воловець
до Державного підприємства „Воловецьке лісове господарство" смт. Воловець
про стягнення 61 948,47 грн., збитків завданих навколишньому природному середовищу,
Суддя господарського суду - Кривка В.П.
представники:
Прокурор - Машкаринець Т., прокурор відділу прокуратури Закарпатської області;
Позивача - Данч Н.О..довіреність №75/05 від 15.01.2015 року;
Позивача Абранської сільської ради - не з'явився;
Відповідача - Повідайчик О., від 26.01.2015 року;
СУТЬ СПОРУ: Прокурором Воловецького району в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в Закарпатській області, м. Ужгород та Абранської сільської ради Воловецького району смт. Воловець в інтересах держави в особі Держаної екологічної інспекції в Закарпатській області, м. Ужгород заявлено позов до Державного підприємства „Воловецьке лісове господарство" смт. Воловець про стягнення 61 948,47 грн., збитків завданих навколишньому природному середовищу.
У судовому засіданні 09.06.2015 року судом за клопотанням сторін відповідно до ст. 77 ГПК України оголошувалась перерва до 18.06.2015 року.
Позовні вимоги вмотивовано тим, що у ході проведення перевірки додержання вимог природоохоронного законодавства у Державному підприємстві „Воловецьке лісове господарство" виявлено незаконну рубку, якою нанесено шкоду навколишньому природньому середовищі на суму 61 948,47 грн., яка мала місце внаслідок неналежного виконання працівниками держлісгоспу своїх службових обов'язків.
Прокурор та уповноважений представник позивача заявлені позовні вимоги підтримали в повному обсязі та наполягають на вирішенні спору по суті, в т.ч. покликаючись на долучені до матеріалів справи додаткові письмові пояснення по суті спору з доданням підтверджуючих документів.
У ході судового розгляду уповноважений представник відповідача проти позову заперечив з підстав, зазначених у письмовому відзиві на позов, зокрема, стверджує, що шкода була нанесена третіми особами, та не з вини працівників ДП, а тому для стягнення збитків з Державного підприємства „Воловецьке лісове господарство" відсутній склад цивільного правопорушення.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши прокурора та уповноважених представників сторін,
суд встановив:
Як вбачається з долученого до матеріалів справи Акту перевірки законності дотримання вимог природоохоронного законодавства в Нижньоворітському та Верхньоволовецькому лісництві ДП „Воловецьке ЛГ" від 25.04.2014 року, перевіркою встановлено: кв. 26 вид. 21 в насадженні виявлено пні від незаконної рубки в кількості: 9 шт., а саме : 5 шт. породи ясен, 2 шт. породи бук, 1 шт. породи вяз та один пень породи бузина загальною куб масою 34 кб. м., згідно додатку 1 до постанови КМУ від 23.07.2008 року №665 та ст. 20 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища", встановлено заподіяну зазначеними незаконними рубками шкоду в розмірі 61 948,74 грн. (а.с. 15-21).
Проведеною на вимогу старшого слідчого відділу прокуратури Закарпатської області працівниками Державної екологічної інспекції в Закарпатській області позаплановою перевіркою додержання вимог лісового та іншого законодавства щодо охорони, раціонального використання та відтворення лісових ресурсів в лісовому фонді ДП „Воловецьке ЛГ" вищезазначені обставини щодо незаконної порубки дерев та обсяг нанесеної шкоди та збитків підтверджено (Акт перевірки від 11.06.2014 року, а. с. 22-29, додаткові письмові пояснення з доданням підтверджуючих документів проведеної перевірки: польові відомості, попенний перелік, тощо).
По вказаному факту лісопорушення було відкрите кримінальне провадження, яким встановлено, що гр. Чакавий В.В., займаючи посаду майстра лісу 6 обходу Нижньоворітського лісництва ДП „Воловецьке ЛГ" до складу якого входить квартал 26, у період часу з 04.04.2014 року по 25.04.2014 року неналежно виконуючи покладені на нього службові обов'язки, у порушення вказаних вимог посадової інструкції майстра лісу, не вжив заходів щодо охорони ввіреного йому лісу від незаконних рубок, неналежно виконуючи свої службові обов'язки допустив самовільну рубку 9 дерев. Згідно акту перевірки законності дотримання вимог природоохоронного законодавства від 25.04.2014 року, обрахунку розміру шкоди заподіяної лісу, зазначеними незаконними рубками заподіяно шкоду в розмірі 61 948,47 грн. У ході судового розгляду обвинувачений гр. Чакавий В.В. визнав свою вину у вчиненому кримінальному правопорушенні, передбаченому ч.1 ст. 367 КК України, щиро розкаявся та просив передати його на поруки колективу державного підприємства „Воловецьке лісове господарство".
Ухвалою від 29.09.2014 року по справі №300/939/14-к Воловецького районного суду Закарпатської області гр. Чакавого В.В. звільнено від кримінальної відповідальності та передано його на поруки колективу державного підприємства „Воловецьке лісове господарство" (а.с. 30-31). Вказаний судовий акт вступив в законну силу і згідно положень ст. 35 ГПК України встановлені судами обставини є преюдиціальними фактами при вирішенні даної справи.
У ході судового розгляду уповноваженим представником відповідача вищезазначені обставини, в т.ч. обсяг та розмір нанесеної шкоди підтверджено та в установленому порядку не спростовувався та не заперечувався.
Відповідно до ст.16 та ч.1 ст.17 Лісового кодексу України, право користування лісами здійснюється в порядку постійного та тимчасового користування лісами. У постійне користування ліси на землях державної власності для ведення лісового господарства без встановлення строку надаються спеціалізованим державним лісогосподарським підприємствам, іншим державним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані лісогосподарські підрозділи.
Згідно з п.1 ч. 2 ст.19 та ч.ч.1,5 ст.86 Лісового кодексу України постійні лісокористувачі зобов'язані, зокрема, забезпечувати охорону, захист, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень. Організація охорони і захисту лісів передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження лісів від пожеж, незаконних рубок, пошкодження, ослаблення та іншого шкідливого впливу, захист від шкідників і хвороб. Забезпечення охорони і захисту лісів покладається на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства, та органи місцевого самоврядування, власників лісів і постійних лісокористувачів відповідно до цього кодексу.
За приписами статей 86, 88, 89, 90 Лісового кодексу України організація і забезпечення охорони і захисту лісів, яка передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження лісів, зокрема, від незаконних рубок, покладається на постійних лісокористувачів відповідно до цього Кодексу .
Згідно статті 105 Лісового кодексу України особи, винні у порушенні лісового законодавства, зокрема, у незаконному вирубуванні та пошкодженні дерев і чагарників, несуть встановлену законом дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність.
Відповідно до статті 107 цього Кодексу підприємства, установи, організації і громадяни зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.
Стаття 41 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" встановлює економічні заходи забезпечення охорони навколишнього природного середовища, зокрема, передбачає відшкодування в установленому порядку збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
У відповідності до приписів статей 68, 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.
Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодування позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.
Загальне положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди втілено у статті 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Згідно статті 1172 Цивільного кодексу України юридична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
Підставою деліктної відповідальності є протиправне шкідливе винне діяння особи, яка завдала шкоду. Для відшкодування завданої шкоди необхідно довести такі факти як неправомірність поведінки особи; вина завдавача шкоди; наявність шкоди; причинний зв'язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою.
В деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов'язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяною шкодою. У свою чергу відповідач повинен довести, що в його діях або бездіяльності (діях або бездіяльності його працівників) відсутня вина у заподіянні шкоди.
До того ж, судом не встановлено тих обставин, що працівники відповідача, допускаючи своєю поведінкою незаконну вирубку дерев, в спірний період не виконували трудові (службові) обов'язки з поважних причин (відпустка, хвороба тощо).
Факт незаконної порубки, внаслідок чого лісу завдано шкоду, підтверджено складеним за наслідками перевірки актами, поданими суду складеними за участі та узгодженими відповідальними працівниками відповідача, польовими переліковими відомостями, відомостями попневого переліку, вироком Воловецького районного суду.
Згідно з ст. 4 3 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Згідно з ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно з ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Згідно з ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Згідно з ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справив в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Відповідач під час розгляду справи, згідно вимог ст.ст. 33, 34, 43 ГПК України не довів, що він на виконання вимог лісового та природоохоронного законодавства забезпечив охорону і збереження лісу на підвідомчій території від незаконної вирубки, а також відсутність вини в такій бездіяльності (діях) його працівників. Водночас суд констатує, що відповідач не був позбавлений та не позбавлений і надалі права звернутися в суд до засудженого про відшкодування вищевказаних збитків як до матеріально-відповідальної особи, так і в порядку регресу.
За таких обставин, заявлені позивачем вимоги, належним чином обґрунтовані законом, підтверджені матеріалами справи, відповідачем у встановленому порядку не спростовані та не заперечені, тому підлягають до задоволення судом повністю, шляхом стягнення з відповідача суми 61 948,47 грн. збитків завданих навколишньому природному середовищу на користь спеціального фонду бюджету Воловецького району - Абранської сільської ради.
Зазначені кошти, підлягають зарахуванню в ГУДКСУ у Закарпатській області, м. Ужгород, МФО банку одержувача -812016, код ЄДРПОУ 37321477, із зазначенням коду платежу 24062100 , який у відповідності до вимог п.7 ч.3 ст. 29 та п.7 ч.2 ст.69 Бюджетного кодексу України розподіляє зазначені кошти в автоматизованому режимі наступним чином: 30 відсотків зараховуються до спеціального фонду державного бюджету, 20 відсотків зараховуються до спеціального фонду обласного бюджету та 50 відсотків зараховуються до спеціального фонду сільського, селищного, міського бюджету.
Доводи та заперечення відповідача, викладені в письмових поясненнях по суті спору не заслуговують на увагу, оскільки в установленому порядку не підтверджені належними і допустимими доказами, а також спростовуються вищенаведеним та наявними матеріалами справи.
Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати становлять 1 827 грн. судового збору і покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 1, 2, 4 3 , 22, 29, 32, 33, 34, 35, 43, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України,
СУД ВИРІШИВ :
1. Позов задоволити повністю.
2. Стягнути з Державного підприємства „Воловецьке лісове господарство", смт. Воловець, вул. Фабрична,2, Воловецький район Закарпатська область (код ЄДРПОУ 22114566) на користь:
до спеціального фонду бюджету ради Воловецького району з одночасним автоматичним розподілом коштів: 30 відсотків - до спеціального фонду державного бюджету, 20 відсотків - до спеціального фонду обласного бюджету та 50 відсотків - до спеціального фонду сільського, селищного, міського бюджету:
- Абранської сільської ради (с. Абранка, 104 Воловецький район, ідентифікаційний код 04349308) р/р 33111331700092, код 38035904 УДКСУ у Воловецькому районі, код платежу 24062100 , (за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища) суму 61 948 (Шістдесят одну тисячу дев'ятсот сорок вісім) грн. 47 коп.;
3. Стягнути з Державного підприємства „Воловецьке лісове господарство", смт. Воловець, вул. Фабрична, 2, Воловецький район Закарпатська область (код ЄДРПОУ 22114566) в доход державного бюджету за відповідним кодом бюджетної класифікації, а саме (банк одержувача ГУДКУ у Закарпатській області, МФО 812016, отримувач коштів - державний бюджет м. Ужгород 22030001; рахунок отримувача - 31211206783002; код отримувача - 38015610) суму 1827 (Одна тисяча вісімсот двадцять сім ) грн. судового збору.
Рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.
Повний текст рішення складено та підписано 19.06.2015 року.
Суддя В.Кривка
Суд | Господарський суд Закарпатської області |
Дата ухвалення рішення | 18.06.2015 |
Оприлюднено | 24.06.2015 |
Номер документу | 45350686 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Закарпатської області
Кривка В.П.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні