Рішення

від 11.06.2015 по справі 908/1151/15-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 номер провадження справи 19/43/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.06.2015 Справа № 908/1151/15-г

За позовом Публічного акціонерного товариства «БРОКБІЗНЕСБАНК» (03057, м. Київ, проспект Перемоги, 41)

до: 1) Приватного акціонерного товариства «Ремоввугілля» (86600, Донецька область, м. Торез, вул. 50 років СРСР, 1, кв. 1)

2) Приватного підприємства «Черрі СТР» (86600, Донецька область, м. Торез, вул. Транспортна, 2)

про солідарне стягнення 1516134,87 доларів США, що еквівалентно 38053684,39 грн.

Судді Давиденко І.В.(головуюча)

Смірнов О.Г.

Топчій О.А.

Від позивача: Ніценко О.С. - представник за довіреністю № 150/03 від 05.06.15.

Від відповідача-1: не з'явився

Від відповідача-2: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду Запорізької області 23.02.15. звернулося Публічне акціонерне товариство «БРОКБІЗНЕСБАНК» з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства «Ремоввугілля» та Приватного підприємства «Черрі СТР» про солідарне стягнення 1516134,87 доларів США, що еквівалентно 38053684,39 грн. заборгованості за Кредитним договором про відкриття кредитної лінії № 19-П-08 від 31.03.08., з яких: 590000,00 дол. США, що в гривневому еквіваленті становить 14808493,78 грн. - заборгованості по кредиту, 450513,47 дол. США, що еквівалентно 11307501,56 грн. - заборгованості за відсотками, 5211701,80 грн. - пені за прострочення сплати кредиту, 4908436,40 грн. - пені за прострочення сплати відсотків, 1743508,38 грн. - 3% річних, 74042,47 грн. - штрафу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що в зв'язку з невиконанням відповідачем-1 умов Кредитного договору, а відповідачем-2 умов Договору поруки як солідарного боржника, у Приватного акціонерного товариства «Ремоввугілля» та Приватного підприємства «Черрі СТР» виникла заборгованість перед позивачем.

Разом з позовною заявою Публічним акціонерним товариством «БРОКБІЗНЕСБАНК» на підставі ст.ст. 66, 67 Господарського процесуального кодексу України подано письмову заяву про забезпечення позову шляхом: накладення арешту на грошові кошти, що знаходяться на всіх рахунках Приватного акціонерного товариства «Ремоввугілля», відкритих в усіх банківських установах України та на все майно, що належить Приватному акціонерному товариству «Ремоввугілля», у межах розміру суми позовних вимог; накладенням арешту на грошові кошти, що знаходяться на всіх рахунках Приватного підприємства «Черрі СТР», відкритих в усіх банківських установах України та на все майно, що належить Приватному підприємству «Черрі СТР», у межах розміру суми позовних вимог.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 24.02.15. порушено провадження у справі № 908/1151/15-г, розгляд справи призначено на 24.03.15. о 12-00.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 18.03.15. відмовлено в задоволенні клопотання Публічного акціонерного товариства «БРОКБІЗНЕСБАНК» про здійснення судового засідання, призначеного на 24.03.15. о 12-00 у режимі відеоконференції з Господарським судом міста Києва.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 24.03.15. розгляд справи № 908/1151/15-г на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України відкладено на 23.04.15. о 10-00.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 24.03.15. задоволено клопотання Публічного акціонерного товариства «БРОКБІЗНЕСБАНК» про здійснення судового засідання, призначеного на 23.04.15. о 10-00 у режимі відеоконференції з Господарським судом міста Києва.

В судовому засіданні 23.04.15. суд дійшов висновку про необхідність призначення колегіального розгляду справи № 908/1151/15-г, в зв'язку з великою кількістю документів .

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 23.04.15. на підставі ст. 4-6 Господарського процесуального кодексу України призначено колегіальний розгляд справи у складі трьох суддів.

Розпорядженням Голови Господарського суду Запорізької області від 23.04.15. визначена колегія суддів наступного складу: головуючий суддя - Давиденко І.В., судді: Смірнов О.Г., Топчій О.А.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 23.04.15. колегією суддів прийнято справу № 908/1151/15-г до свого провадження, розгляд справи призначено на 20.05.15. о 11-30.

Представник позивача в судовому засіданні 20.05.15. підтримав позовні вимоги, просив суд позов Публічного акціонерного товариства «БРОКБІЗНЕСБАНК» задовольнити повністю.

Представники відповідачів-1,2 в судове засідання 20.05.15. не з'явились, вимоги ухвали суду не виконали.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 20.05.15. розгляд справи № 908/1151/15-г на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України відкладено на 11.06.15. о 11-30.

Від позивача через Відділ документального забезпечення господарського суду 08.06.15. надійшли письмові пояснення у справі, відповідно до яких позивач зазначає, що в зв'язку з відсутністю доказів укладання відповідачем-1Договору страхування предмету застави, вимога про стягання 74042,47 грн. - штрафу є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Представник позивача в судовому засіданні 11.06.15. підтримав позовні вимоги, просив суд позов Публічного акціонерного товариства «БРОКБІЗНЕСБАНК» задовольнити повністю.

Представники відповідачів в судове засідання 11.06.15. не з'явились про поважні причини неявки суд не повідомили, про час та місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином.

Відповідно до п. 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» № 18 від 26.12.11. передбачено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Про належне повідомлення відповідачів щодо дати та часу проведення судових засідань свідчать витяги з журналу реєстрації вихідної кореспонденції електронною поштою, які містяться в матеріалах справи.

Таким чином, представники відповідачів є належним чином повідомленими про дату та час проведення судового засідання і їх неявка не перешкоджала вирішенню даного спору.

Розглянувши заяву позивача, про забезпечення позову шляхом: накладення арешту на грошові кошти, що знаходяться на всіх рахунках Приватного акціонерного товариства «Ремоввугілля», відкритих в усіх банківських установах України та на все майно, що належить Приватному акціонерному товариству «Ремоввугілля», у межах розміру суми позовних вимог; накладення арешту на грошові кошти, що знаходяться на всіх рахунках Приватного підприємства «Черрі СТР», відкритих в усіх банківських установах України та на все майно, що належить Приватному підприємству «Черрі СТР», у межах розміру суми позовних вимог, суд відмовив у її задоволенні, з огляду на наступне:

Відповідно до ст. 66 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Таким чином, заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом, як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи та гарантія реального виконання рішення суду. Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Згідно зі ст. 67 Господарського процесуального кодексу України позов, забезпечується: накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про звільнення цього майна з-під арешту.

Відповідно до постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.11. № 16 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову.

З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснювати оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності їх вжиття з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним видом заходів до забезпечення позову і предметом відповідної позовної вимоги. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Отже, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення господарського суду, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення. При цьому, сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із такою заявою.

З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу для забезпечення позову.

У разі відсутності доказів в підтвердження викладених обставин та обґрунтування, що невжиття таких заходів утруднить чи зробить неможливим виконання рішення, господарський суд відхиляє таку заяву як необґрунтовану та не підтверджену належними докази.

Оскільки позивачем не вказано конкретних обставин та не надано належних доказів, які б підтверджували обставини, що можуть утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, суд не вбачає підстав для задоволення заяви Публічного акціонерного товариства «БРОКБІЗНЕСБАНК» про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, що знаходяться на всіх рахунках Приватного акціонерного товариства «Ремоввугілля», відкритих в усіх банківських установах України та на все майно, що належить Приватному акціонерному товариству «Ремоввугілля», у межах розміру суми позовних вимог; накладенням арешту на грошові кошти, що знаходяться на всіх рахунках Приватного підприємства «Черрі СТР», відкритих в усіх банківських установах України та на все майно, що належить Приватному підприємству «Черрі СТР», у межах розміру суми позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене, судом відмовлено у задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства «БРОКБІЗНЕСБАНК» про забезпечення позову.

За результатами дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, суд у нарадчій кімнаті, у відповідності до ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ухвалив рішення у справі № 908/1151/15-г.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Приписами ст. 6 Цивільного кодексу України встановлено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 2. ст. 345 Господарського кодексу України, кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

31.03.08. між Публічним акціонерним товариством «БРОКБІЗНЕСБАНК» (далі - Банк) та Приватним акціонерним товариством «Ремоввугілля» (далі - Позичальник) було укладено Кредитний договір № 19-П-08 (далі - Кредитний договір).

Згідно з п. 1.1 Кредитного договору в редакції Договору від 29.12.12. про внесення змін до Кредитного договору передбачено, що Банк за умови наявності вільних власних кредитних ресурсів надає Позичальнику кредит у вигляді відновлювальної кредитної лінії у сумі, яка не може перевищувати 590000,00 доларів США, який змінюється і встановлюється для кожного періоду дії цього Договору окремо (далі - Кредит, Кредитна лінія).

Пунктом 1.2 Кредитного Договору в редакції Договору від 29.12.12. про внесення змін до Кредитного договору встановлено, що дата остаточного повернення всіх отриманих в межах кредитної лінії сум кредиту - не пізніше 31.07.15. або 10 днів з моменту отримання письмової вимоги Банку про повернення кредиту та сплату відсотків у випадках, вказаних в п. 3.3.4 Договору.

З матеріалів справи вбачається, що 29.12.12. між Публічним акціонерним товариством «БРОКБІЗНЕСБАНК» (Заставодержатель) та Приватним акціонерним товариством «Ремоввугілля» (Заставодавець) було укладено Договір застави № 21 (далі - Договір застави).

Відповідно до п. 1.1 Договору застави встановлено, що Заставодавець передає в заставу Заставодержателю Предмет застави, що належать Заставодавцю на праві власності, зазначений у п. 1.2 Договору застави для забезпечення повного та своєчасного виконання Боргових зобов'язань, зазначених у ст. 2 цього Договору.

Відповідно до п. 1.2 Договору встановлено, що Предметом застави за цим Договором є: Інженерні споруди, що розроблені згідно «проекту вскриття та підготовки запасів вугілля пласту «Усівський» № 14-05-6040.07 від 07.09.08. та змін до «Проекту..» № 14-05-18-1387.10 від 28.04.10. (головний нахильний ствол, вентиляційний нахильний ствол, обхідна вентиляційного горизонту, кросинг через головний нахильний ствол, обхідна 1-го горизонту, 1-й західний вентиляційний штрек, 1-ий західний відкаточний штрек, вентиляційний канал на вентилятори головного провітрювання, 2-й західний відкаточний штрек, скважина технічна Місцезнаходженням якого є: Донецька область, м. Торез, вул. Механічна, 1.

Приписами п. 1.2.2 Договору застави передбачено, що узгоджена сторонами оціночна вартість предмета застави становить 13927841,16 грн.

29.12.12. між Публічним акціонерним товариством «БРОКБІЗНЕСБАНК» та Приватним підприємством «Черрі СТР» (Поручитель) укладено Договір поруки № 22 (далі - Договір поруки).

Відповідно до п. 1.1 Договору поруки вбачається, що в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Поручитель поручається перед Кредитором за виконання боргових зобов'язань Боржника.

Порукою за цим Договором забезпечуються вимоги Кредитора щодо: повернення суми кредиту, наданого Боржнику, згідно Кредитного договору у розмірі 590000,00 дол.США; сплати процентів за користування кредитом за Кредитним договором; сплати пені, штрафу, неустойки; інших платежів на користь Кредитора за Кредитним договором; відшкодування збитків та витрат (п. 1.2 Договору поруки).

Позивач посилається на те, що ним було надано Боржнику кредитні кошти на загальну суму 590000,00 дол.США.

Приписами п. 3.2.2 Кредитного договору встановлено, що Позичальник зобов'язаний своєчасно сплачувати плату за кредит, відсотки за неправомірне користування кредитом на умовах і в порядку, передбачених цим Договором, а також суми передбаченої цим Договором неустойки.

Як зазначає позивач, відповідачем-1 свої зобов'язання за Кредитним договором виконані не були.

Відповідно до п.п. 3.3.4 Кредитного договору встановлено, що Банк має право вимагати від Позичальника (незалежно від настання строку остаточного повернення всіх одержаних в межах кредитної лінії сум кредиту) сплати у повному обсязі заборгованості за кредитом та/або плати за кредит, та/або відсотків за неправомірне користування кредитом, та/або суму неустойки, передбачених цим Договором, письмово попередивши про необхідність такої сплати за 10 днів, у випадку, коли, зокрема, Позичальник не виконав у строк свої обов'язки по поверненню кредиту та/або сплаті відсотків за надання кредиту, та/або інші обов'язки по сплаті грошових коштів, передбачених цим Договором.

Позивач посилається на те, що в зв'язку з неналежним виконанням Приватним акціонерним товариством «Ремоввугілля» зобов'язання щодо своєчасного повернення кредитних коштів та оплати процентів, Публічним акціонерним товариством «БРОКБІЗНЕСБАНК» на адресу Боржника було надіслано лист-вимогу про дострокове повернення кредиту у повному обсязі № 45916сп/042 від 23.05.14., який було отримано відповідачем-1 05.06.14., про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, та залишена Боржником без задоволення.

Пунктом 2.1.2 Договору поруки встановлено, що Банк має право пред'явити вимогу до Поручителя про виконання Боргових зобов'язань в повному обсязі або в частині, у випадку невиконання та/або неналежного виконання Позичальником боргових зобов'язань перед Банком.

Позивач вказує на те, що в зв'язку з невиконанням Боржником своїх зобов'язань щодо дострокового повернення грошових коштів, Банком було надіслано на адресу Поручителя лист-вимогу про погашення заборгованості Боржника, а саме: на адресу відповідача-2 був надісланий лист-вимога № 53947сп/042 від 01.07.14., належним чином завірена копія якого міститься в матеріалах справи, який було отримано відповідачем-2 10.07.14., про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.

Матеріали справи не містять відповіді Поручителя на вказаний вище лист-вимогу.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач вказує на те, що відповідачі не виконали своїх обов'язків та не погасили заборгованість по Кредитному договору, в зв'язку з чим порушили умови Кредитного договору, Договору поруки та вимог чинного законодавства України, в зв'язку з чим заборгованість відповідачів перед позивачем станом на день звернення позивача до суду з даним позовом склала 590000,00 дол.США, що в гривневому еквіваленті складає 14808493,78 грн.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Як визначено абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Статтею 629 Цивільного кодексу України закріплено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (ст. 1046 Цивільного кодексу України).

Судом встановлено, що свої зобов'язання за Договором позивачем виконано у повному обсязі, а саме, відповідачу на виконання умов надавались грошові кошти на загальну суму 590000,00 дол. США, що в гривневому еквіваленті складає 14808493,78 грн., що підтверджується банківськими виписками з рахунку позивача, належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи.

Як було встановлено вище, пунктом 1.2 Кредитного Договору в редакції Договору від 29.12.12. про внесення змін до Кредитного договору встановлено, що дата остаточного повернення всіх отриманих в межах кредитної лінії сум кредиту - не пізніше 31.07.15. або 10 днів з моменту отримання письмової вимоги Банку про повернення кредиту та сплату відсотків у випадках, вказаних в п. 3.3.4 Договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

З матеріалів справи вбачається, що в зв'язку з неналежним виконанням Приватним акціонерним товариством «Ремоввугілля» зобов'язання щодо своєчасного повернення кредитних коштів та оплати процентів, Публічним акціонерним товариством «БРОКБІЗНЕСБАНК» в порядку п.п. 3.2.2, 3.3.4 Кредитного договору на адресу Боржника було надіслано лист-вимогу про дострокове повернення кредиту у повному обсязі № 45916сп/042 від 23.05.14.

Вказаний вище лист було отримано відповідачем-1 05.06.14., про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, однак доказів виконання своїх зобов'язань відповідачем-1 матеріали справи не містять.

Як було встановлено вище, 29.12.12. між Публічним акціонерним товариством «БРОКБІЗНЕСБАНК» та Приватним підприємством «Черрі СТР» (Поручитель) укладено Договір поруки № 22 (далі - Договір поруки).

З матеріалів справи вбачається, що в зв'язку з невиконанням Боржником своїх зобов'язань щодо дострокового повернення грошових коштів, Банком в порядку п. 2.1.2 Кредитного договору було надіслано на адресу Поручителя лист-вимогу про погашення заборгованості Боржника, а саме: на адресу відповідача-2 був надісланий лист-вимога № 53947сп/042 від 01.07.14., належним чином завірена копія якого міститься в матеріалах справи, який було отримано відповідачем-2 10.07.14., про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, належним чином завірена копія якого міститься в матеріалах справи.

Частиною 1 ст. 546 Цивільного України встановлено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою , гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. (ч. 1 ст. 553 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 554 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором, як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

З матеріалів справи вбачається, що Приватне підприємство «Черрі СТР» свої зобов'язання за Договором поруки не виконало, заборгованість за наданий кредит за Кредитним договором в загальній сумі 590000,00 доларів США, що еквівалентно 14808493,78 грн. не сплатило.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що відповідачем-2 порушено умови, визначених змістом Договору поруки та не виконано своїх поручительських зобов'язань щодо сплати суми заборгованості за Кредитним договором Публічному акціонерному товариству «БРОКБІЗНЕСБАНК».

Пунктом 1.6 Договору поруки передбачено, що в разі порушення Боржником зобов'язань, передбачених Кредитним договором, Поручитель та Боржник відповідають перед Кредитором як солідарні боржники.

Згідно із ч. 1, 2 ст. 543 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників), кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Кредитор, який одержав виконання обов'язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників.

Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Таким чином, у зв'язку з тим, що відповідач-1 не виконав свої зобов'язання перед позивачем щодо сплати заборгованості за кредитом, а відповідач-2, в свою чергу, не виконав взятих на себе зобов'язань, передбачених Договором поруки щодо відповідальності перед позивачем за невиконання відповідачем-1 зобов'язань за Кредитним договором, відповідачі зобов'язані солідарно сплатити на користь позивача суму заборгованості за Кредитним договором.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доказів повної оплати заборгованості, про яку заявлено в позовній заяві, відповідачами до матеріалів справи не надано.

Таким чином, суд дійшов висновку, що вимоги Публічного акціонерного товариства «БРОКБІЗНЕСБАНК» в частині стягнення з Приватного акціонерного товариства «Ремоввугілля» та Приватного підприємства «Черрі СТР» 590000,00 доларів США, що еквівалентно 14808493,78 грн. - заборгованості за Кредитним договором є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Позивач просить суд стягнути з відповідачів 450513,47 дол. США, що еквівалентно 11307501,56 грн. - заборгованості за відсотками.

Пунктом 2.2 Кредитного договору від 29.12.12. в редакції Договору про внесення змін до Кредитного договору передбачено, що відсотки за користуванняи кредитом нараховуються Банком на суму фактичного щоденного залишку заборгованості за отримання коштами та сплачуються Позичальником, виходячи з встановленої Банком відсоткової ставки у розмірі 13 % річних. Нарахування Банком відсотків здійснюється з дати першої оплати розрахункових документів Позичальника з позичкового рахунку по дату повного та остаточного повернення всіх отриманих в межах кредитної лінії коштів. При розрахунку процентів використовується метод «факт/факт», виходячи з фактичної кількості днів у місяці та у році».

Відповідно до п. 2.3 Кредитного договору вбачається, що відсотки за користування кредитом нараховуються Банком 16 числа кожного місяця за період з 1 по 15 число поточного місяця, в останній робочий день поточного місяця за період, з 16 числа поточного місяця до останнього календарного дня звітного місяця та в день останнього повернення кредиту, визначеного п. 1.2 цього Договору.

Відсотки, нараховані 16 числа місяця та відсотки, нараховані в останній робочий день місяця, сплачуються Позичальником на протязі 5 робочих днів з дати їх нарахування, відсотки, нараховані Банком в день остаточного повернення кредиту, сплачуються Позичальником в день нарахування з будь-якого поточного рахунку Позичальника не забороненим законодавством України шляхом на рахунок, відкритий Банком в Донецькій філії АБ «БРОКБІЗНЕСБАНК».

Відсотки за користування кредитом в грудні звітного року нараховуються Банком в передостанній робочий день місяця за період з дня наступного за датою попереднього нарахування по 31 грудня включно та сплачуються Позичальником на протязі 5 робочих днів з дати їх нарахування.

Пунктом 2.4 Кредитного договору встановлено, що у випадку порушення Позичальником встановленого п. 1.2 Договору строку остаточного повернення всіх отриманих сум кредиту, Позичальник надалі сплачує відсотки за неправомірне користування кредитом, виходячи з відсоткової ставки у розмірі 33 % річних, порядок нарахування та сплати яких встановлюється згідно п. 2.2 та п. 2.3 цього Договору.

Перевіривши розрахунок відсотків за користування кредитом, судом встановлено, що позивачем всупереч п.п. 2.2., 2.3 Кредитного договору обрано невірно процентну ставку в розмірі 21 % за період з 31.03.11. по 28.12.12. та безпідставно нараховано суму в розмірі 211688,77 дол. США.

Враховуючи вищевикладене, з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню сума відсотків за користування кредитом в розмірі 238824,70 дол. США, що є еквівалентно 5994295,06 грн.

В зв'язку з тим, що відповідач припустився прострочення по платежах, позивач на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України просить суд стягнути з відповідачів на свою користь суму 3 % річних в розмірі 1743508,38 грн.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо іншій розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи вищевикладене, з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню 1743508,38 грн. - 3 % річних.

Крім того, позивач на підставі п. 4.1 Кредитного договору просить суд стягнути з відповідачів суму пені за прострочення сплати кредиту в розмірі 5211701,80 грн. та 4908436,40 грн. - пеня за прострочення сплати відсотків.

Пунктом 4.1 Кредитного договору сторони передбачили, що за несвоєчасну сплату сум кредиту та/або відсотків за користування кредитом та/або відсотків за неправомірне користування кредитом та/або комісійної винагороди за користування кредитом Позичальник сплачує Банку пеню за кожний день прострочення, яка обчислюється від суми простроченого платежу у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє у період прострочення та нараховується щоденно.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначено, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до п. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Пунктом 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно п. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Враховуючи вищевикладене, за обґрунтованим розрахунком позивача, з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню сума пені за прострочення сплати кредиту в розмірі 5211701,80 грн.

Вимога позивача про сплату 4908436,40 грн. - пені за прострочення сплати відсотків задовольняється судом частково в розмірі 2202624,90 грн., оскільки в задоволенні суми нарахованих відсотків в розмірі 211688,77 дол. США. за період з 31.03.11. по 28.12.12. судом відмовлено, а вимога про стягнення суми пені за прострочення сплати відсотків є похідною від даної вимоги про стягнення заборгованості за відсотками.

Також позивач на підставі п. 3.1.4 Договору застави просить суд стягнути з відповідачів 74042,47 грн.

Пунктом 3.1.4 Договору застави передбачено, що Заставодавець зобов'язується в строк не пізніше 01.07.13. застрахувати Предмет застави на його повну вартість, але не на меншу за узгоджену сторонами і зафіксовану в п. 1.2.2 цього Договору нк весь строк дії цього Договору, від ризиків випадкового знищення, випадкового пошкодження або псування, в страховій компанії, яка рекомендована Заставодержателем або акредитована у Заставодержателя на умовах, що є прийнятними для Заставодержателя. Заставодержатель за таким Договором є вигодонабувачем.

За невиконання або неналежне виконання даного пункту Договору Заставодержатель має право вимагати від Заставодавця сплати штрафу у розмірі 0,5 % від суми одержаного Кредиту, але не менше 500,00 грн.

Судом встановлено, що в матеріалах справи відсутні докази страхування відповідачем-1 предмета застави.

Враховуючи вищевикладене, з відповідача-1 на користь позивача підлягає стягненню 747042,47 грн. - штрафу (за обґрунтованим розрахунком позивача).

За таких обставин, враховуючи вищевикладене, позов Публічного акціонерного товариства «БРОКБІЗНЕСБАНК» підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються солідарно на відповідачів пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Публічного акціонерного товариства «БРОКБІЗНЕСБАНК» задовольнити частково.

2. Стягнути солідарно з Приватного акціонерного товариства «Ремоввугілля» (86600, Донецька область, м. Торез, вулиця 50 років СРСР, буд. 1, кв. 1, код ЄДРПОУ 24816634) та Приватного підприємства «Черрі СТР» (86600, Донецька область, м. Торез, вул. Транспортна, 2, код ЄДРПОУ 31686775) на користь Публічного акціонерного товариства «БРОКБІЗНЕСБАНК» (03057, м. Київ, проспект Перемоги, буд. 41, код ЄДРПОУ 19357489) 590000 (п'ятсот дев'яносто тисяч) дол. США 00 центів, що в гривневому еквіваленті становить 14808493 (чотирнадцять мільйонів вісімсот вісім тисяч чотириста дев'яносто три) грн. 78 коп. - заборгованість по кредиту; 238824 (двісті тридцять вісім тисяч вісімсот двадцять чотири) дол. США 70 центів, що в гривневому еквіваленті становить 5994295 (п'ять мільйонів дев'ятсот дев'яносто чотири тисячі двісті дев'яносто п'ять) грн. 06 коп. - відсотків за користування кредитом; 5211701 (п'ять мільйонів двісті одинадцять тисяч сімсот одну) грн. 80 коп. - пені за прострочення сплати кредиту; 2202624 (два мільйони двісті дві тисячі шістсот двадцять чотири) грн. 90 коп. - пені за прострочення сплати відсотків; 1743508 (один мільйон сімсот сорок три тисячі п'ятсот вісім) грн. 38 коп. - 3 % річних.

3. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Ремоввугілля» (86600, Донецька область, м. Торез, вулиця 50 років СРСР, буд. 1, кв. 1, код ЄДРПОУ 24816634) на користь Публічного акціонерного товариства «БРОКБІЗНЕСБАНК» (03057, м. Київ, проспект Перемоги, буд. 41, код ЄДРПОУ 19357489) 74042 (сімдесят чотири тисячі сорок дві) грн. 47 коп. - штрафу.

4. Стягнути солідарно з Приватного акціонерного товариства «Ремоввугілля» (86600, Донецька область, м. Торез, вулиця 50 років СРСР, буд. 1, кв. 1, код ЄДРПОУ 24816634) та Приватного підприємства «Черрі СТР» (86600, Донецька область, м. Торез, вул. Транспортна, 2, код ЄДРПОУ 31686775) в дохід Державного бюджету України (одержувач: УДКСУ у м. Запоріжжі (Орджонікідзевський район), банк одержувача: ГУДКСУ у Запорізькій області, МФО 813015, код ЄДРПОУ 38025409, код бюджетної класифікації 22030001, рахунок № 31215206783007) 57679 (п'ятдесят сім тисяч шістсот сімдесят дев'ять) грн. 92 коп. - судового збору.

5. В іншій частині позову - відмовити.

6. Після вступу рішення в законну силу видати накази.

7. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 16.06.15.

Судді І.В. Давиденко (головуюча)

О.Г. Смірнов

О.А. Топчій