Рішення

від 03.06.2015 по справі 910/8340/15-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.06.2015Справа №910/8340/15-г

За позовомКиєво-Святошинської районної виконавчої дирекції Київського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності доПублічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» про зобов'язання вчинити певні дії Суддя Яковенко А.В.

Представники сторін:

від позивача -Халупко С.І. дов. №318-01-08 від 25.03.2015р. від відповідача -не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Києво-Святошинська районна виконавча дирекція Київського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності звернулася до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» про зобов'язання повернути кошти у розмірі 313 684,28 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що всупереч вимогам укладених 31.10.2011 між сторонами Договору банківського рахунку №16279, Договору банківського рахунку зі спеціальним режимом функціонування (для зарахування страхових коштів) №16279/04, Договору про встановлення та обслуговування системи дистанційного обслуговування «Клієнт-Банк» №16279/1 відповідачем не здійснено перерахування коштів на загальну суму 313 684,28 грн. на підставі наданих платіжних доручень.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.04.2015 порушено провадження у справі №910/8340/15-г та призначено розгляд вказаної справи на 13.05.2015.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.05.2015 розгляд справи №910/8340/15-г відкладено на 03.06.2015 відповідно до вимог ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Представник позивача у судове засідання 03.06.2015 з'явився, надав заяву про уточнення позовних вимог і внесення змін до предмету позову, відповідно до якої просив суд зобов'язати відповідача забезпечити перерахування коштів за наданими платіжними дорученнями.

Розглянувши клопотання позивача про уточнення та зміну позовних вимог, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до частини четвертої статті 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог.

Відповідно до п. 3.12. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26.12.2011 за №18 під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Враховуючи викладене, суд задовольняє клопотання позивача про зміну предмету позову шляхом зобов'язання відповідача перерахування коштів за наданими платіжними дорученнями.

Представники відповідача у судове засідання 03.06.2015 не з'явилися, про поважні причини неявки суд не повідомили, вимог ухвали суду не виконали, заяв та клопотань станом на дату розгляду справи не подавали.

Відповідно до абзацу 3 п. 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 за №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

За результатами дослідження доказів, наявних у матеріалах справи, суд у нарадчій кімнаті, у відповідності до ст.ст. 82-85 ГПК України, ухвалив рішення у справі №910/8340/15-г.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 03.06.2015 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

31.10.2011 між Києво-Святошинською районною виконавчою дирекцією Київського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (далі - Клієнт, Позивачем) та Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» (далі - Банк, Відповідач) укладені:

- Договір №16279 банківського рахунку, згідно якого Банк відкрив клієнту поточний рахунок для зберігання коштів та здійснення розрахунково- касових операцій за допомогою платіжних інструментів, а саме: банк зобов'язується приймати та зараховувати на рахунок клієнта грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунку та проведення інших операцій з рахунком;

- Договір №16279/04 банківського рахунку зі спеціальним режимом функціонування (для зарахування страхових коштів), згідно якого Банк відкрив Клієнту поточний рахунок для зарахування страхових коштів та здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів, а саме: Банк зобов'язується приймати та зараховувати на рахунок Клієнта грошові кошти, що йому надходять від Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, виконувати розпорядження Клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунку, що передбачені чинним законодавством України, в тому числі згідно з Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням»;

- Договір №16279/1 про встановлення та обслуговування системи дистанційного обслуговування «Клієнт - Банк», згідно якого Банк взяв на себе зобов'язання виконувати розрахункові операції по рахунку Клієнта у встановлені чинним законодавством терміни та на умовах передбачених Договором банківського рахунку № 16279 та 16279/04; приймати по відповідних каналах зв'язку платіжні документи Клієнта а своєчасно здійснювати розрахунково-касове обслуговування Клієнта у відповідності з чинним законодавством України.

Відповідно до пунктів 2.3.3, 2.3.4, 4.2 умов вищевказаних договорів Банк бере на себе зобов'язання здійснювати розрахункове-касове обслуговування клієнта у відповідності з чинним законодавством України, своєчасно зараховувати кошти та виконувати операції за розрахунковими документами, що надійшли до банку в операційний час щоденно.

Спір у справі виник, на думку Позивача, у зв'язку з неналежним виконанням Відповідачем узятих на себе зобов'язань, відповідно до укладених Договорів, у результаті чого (з урахуванням заяви про зміну предмету позову) кошти на загальну суму 216 581,42 грн. не були перераховані відповідно до платіжних доручень, датованих з 29.01.2015 по 03.02.2015.

З матеріалів справи вбачається, що укладені між сторонами Договори за своєю правовою природою є договорами банківського рахунку, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 72 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1066 ЦК України за договором банківського рахунку банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Згідно ч. 1, ч. 3 ст. 1066 ЦК України банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами. Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.

Відповідно до ч. 1 ст. 1067 ЦК України договір банківського рахунку укладається для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунка у банку на умовах, погоджених сторонами.

Банк зобов'язаний вчиняти для Клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка, зарахувати грошові кошти, що надійшли на рахунок Клієнта, в день надходження до Банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не встановлений Договором банківського рахунка або законом, за розпорядженням Клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до Банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений Договором банківського рахунка або законом. (ст. 1068 ЦК України).

Відповідно до ст. 1089 ЦК України за платіжним дорученням банк зобов'язується за дорученням платника за рахунок грошових коштів, що розміщені на його рахунку у цьому банку, переказати певну грошову суму на рахунок визначеної платником особи (одержувача) у цьому чи в іншому банку у строк, встановлений законом або банківськими правилами, якщо інший строк не передбачений договором або звичаями ділового обороту.

Згідно з п. 4.2. Договору №16279 банківського рахунку передбачено, що операції за розрахунковими документами в гривнях, що надійшли до Банку в операційний час (до 30 хв.), виконуються Банком того ж дня. Операції за розрахунковими документами в іноземній валюті, здійснення термінових переказів виконуються згідно затверджених тарифів. Документи, отримані після операційного часу, відмічається штампом «Вечірня» та «післяопераційний час» та проводяться Банком до 12 год. 00 хв. наступного робочого дня.

Відповідно до п. 7.1.2. ст. 7 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» поточний рахунок - рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання коштів і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України.

Пунктом 1.30 ст. 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» встановлено, що платіжне доручення - розрахунковий документ, який містить доручення платника банку, здійснити переказ визначеної в ньому суми коштів зі свого рахунка на рахунок отримувача.

Відповідно до п. 8.1 ст. 8 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження. У разі надходження розрахункового документа клієнта до обслуговуючого банку після закінчення операційного часу банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в цьому розрахунковому документі, не пізніше наступного робочого дня.

Згідно п. 8.4 ст. 8 зазначеного Закону, міжбанківський переказ виконується в строк до трьох операційних днів.

Переказ вважається завершеним з моменту зарахування суми переказу на рахунок отримувача або її видачі йому в готівковій формі. Банк отримувача в разі надходження суми переказу протягом операційного дня зобов'язаний її зарахувати на рахунок отримувача або виплатити йому в готівковій формі в той самий день або в день (дата валютування), зазначений платником у розрахунковому документі або в документі на переказ готівки (ст. 30 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»).

Згідно з п. 1.12 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої Постановою Правління Національного банку України №22 від 21.01.2004, банк (філія, відділення), який не може виконати розрахунковий документ на списання/примусове списання/стягнення коштів з рахунку клієнта банку в установлений законодавством України термін, якщо немає/недостатньо коштів на своєму кореспондентському рахунку, зобов'язаний: узяти розрахунковий документ платника/стягувача на обліковування за відповідним позабалансовим рахунком; надіслати письмове повідомлення платнику/стягувачу про невиконання його розрахункового документа із зазначенням причини: "Немає/недостатньо коштів на кореспондентському рахунку банку"; ужити заходів для відновлення своєї платоспроможності. Платник/стягувач, отримавши повідомлення банку, для забезпечення своїх прав щодо розрахунків може вжити заходів відповідно до законодавства України.

У матеріалах справи відсутні докази повідомлення Позивача про причини невиконання платіжних доручень, що є порушенням п. 1.12 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої Постановою Правління Національного банку України №22 від 21.01.2004.Згідно ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Крім того, обмеження прав Клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму, передбачених законом. (ст. 1074 ЦК України).

Судом встановлено, що всупереч вказаної норми Банк не зміг забезпечити право позивача на безперешкодне розпорядження своїми коштами, що знаходяться на його поточних рахунках №25607016279001, №25607016279002, №25607016279003 відкритому в Банку.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

При цьому, судом враховано, що на підставі постанови Правління Національного банку України від 05.02.2015 за №83 «Про віднесення ПАТ «Комерційний банк «Надра» до категорії неплатоспроможних», Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 05.02.2015 було прийнято рішення №26 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «Комерційний банк «Надра». Пунктом 1,2 вказаного рішення було вирішено розпочати з 06.02.2015 процедуру виведення ПАТ «Комерційний банк «Надра» з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації строком на три місяці з 06.02.2015 по 05.05.2015.

Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 23.04.2015 за №85 продовжено здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «Комерційний банк «Надра» по 05.06.2015 (включно).

Зазначена інформація відображена на офіційному сайті Фонду (http://www.fg.gov.ua) та у розумінні статті 35 ГПК України є загальновідомою, і не потребує доказуванню.

Таким чином, під час розгляду в суді даного спору в Банку була запроваджена тимчасова адміністрація.

Статтею 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» врегульовані наслідки запровадження тимчасової адміністрації. Так, відповідно до пунктів 1, 2 частини 5 статті 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» під час тимчасової адміністрації не здійснюється задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку, примусове стягнення коштів та майна банку.

Однак, станом на 06.02.2015, тобто на момент запровадження тимчасової адміністрації, Банк уже вважався таким, що прострочив своє зобов'язання з перерахування коштів за наданими платіжними дорученнями.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. (ст. 525 ЦК України).

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідачем не були надані суду належні та допустимі докази на спростування викладеного в позові.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги Позивача є законними та обґрунтованими, були доведеними Позивачем належними та допустимими доказами, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 "Про судове рішення" рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Щодо стягнення судового збору потрібно зазначити наступне.

Відповідно до статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 2% ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат (від 1 827,00 грн. до 73 080,00 грн.). Зважаючи на те, що заявлена вимога про перерахування грошових коштів на загальну суму 216 581,42 грн., то звідси судовий збір повинен бути сплачений у розмірі 4 331,63 грн.

З урахуванням п. 18 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» органи Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності звільнені від сплати судового збору.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 ГПК України судовий збір у разі задоволення позовних вимог в повному обсязі покладається на Відповідача.

Враховуючи вищевикладене то згідно з положеннями статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у розмірі 4 331,63 грн. підлягає стягненню з Відповідача в дохід Державного бюджету України.

За таких обставин, на підставі викладеного, керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 49, 75, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити у повному обсязі.

2. Зобов'язати Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра» (04053, м. Київ, вул. Артема, буд. 15; код ЄДРПОУ 20025456) виконати зобов'язання в натурі та перерахувати кошти на загальну суму 313 684,28 грн. з поточних рахунків, що відкриті Києво-Святошинській районній виконавчій дирекції Київського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (08150, Київська обл., м. Боярка, вул. Білогородська, буд. 11; код ЄДРПОУ 26078330) за наступними платіжними дорученнями: від 29 січня 2015 року №200 на суму 1 389,15 грн.; від 29 січня 2015 року №201 на суму 3 395,23 грн.; від 29 січня 2015 року №202 на суму 1 190,09грн.; від 29 січня 2015 року №203 на суму 4 919,68 грн.; від 29 січня 2015 року №204 на суму 22 177,30 грн.; від 29 січня 2015 року №206 на суму 31 282,70 грн.; від 29 січня 2015 року №209 на суму 5 806,30 грн.; від 29 січня 2015 року №212 на суму 1 850,41 грн.; від 29 січня 2015 року №215 на суму 7 758,36 грн.; від 29 січня 2015 року №219 на суму 341,84 грн.; від 29 січня 2015 року №220 на суму 1 369,31 грн.; від 29 січня 2015 року №223 на суму 118 569,07 грн.; від 02 лютого 2015 року №23 на суму 129,84 грн.; від 02 лютого 2015 року №24 на суму 34,72 грн.; від 02 лютого 2015 року №25 на суму 148,04 грн.; від 02 лютого 2015 року №26 на суму 39,59 грн.; від 02 лютого 2015 року №27 на суму 1,20 грн.; від 02 лютого 2015 року №28 на суму 1,20 грн.; від 03 лютого 2015 року №29 на суму 72,11 грн.; від 03 лютого 2015 року №30 на суму 13 659,84 грн.; від 03 лютого 2015 року №227 на суму 456,06 грн.

3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» (04053, м. Київ, вул. Артема, буд. 15; код ЄДРПОУ 20025456) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, в дохід Державного бюджету України 4 331,63 грн. судового збору.

4. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

6. Дата складання повного тексту рішення 15.06.2015.

Суддя А.В.Яковенко