Постанова

від 26.11.2015 по справі 910/8340/15-г

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" листопада 2015 р. Справа№ 910/8340/15-г

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Куксова В.В.

суддів: Ільєнок Т.В.

Яковлєва М.Л.

розглянувши апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" на рішення Господарського суду міста Києва від 03.06.2015р. у справі №910/8340/15-г (суддя: Яковенко А.В.)

за позовом Києво-Святошинської районної виконавчої дирекції

Київського обласного відділення Фонду соціального страхування

з тимчасової втрати працездатності

до Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк

"Надра"

про зобов'язання вчинити певні дії

представники сторін не з'явились

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 03.06.2015 року по справі №910/8340/15-г позовні вимоги задоволено повністю. Зобов'язано Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Надра" виконати зобов'язання в натурі та перерахувати кошти на загальну суму 313 684,28 грн. з поточних рахунків, що відкриті Києво-Святошинській районній виконавчій дирекції Київського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" в дохід Державного бюджету України 4 331,63 грн. судового збору.

Не погоджуючись із вказаним рішенням місцевого господарського суду, Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" звернулася до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просила скасувати рішення господарського суду міста Києва від 03.06.2015 року по справі №910/8340/15-г та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову повністю.

Представники сторін в судове засідання не з'явились.

Пленум Вищого господарського суду України у постанові № 18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» зазначив, що за ст. 64 ГПК України, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи приписи ст. 102 ГПК України, наявність поштових повідомлень про отримання сторонами ухвали апеляційного суду про призначення справи до розгляду, колегія суддів вважає можливим розглянути справу у відсутність представників сторін.

Розглянувши справу за правилами розділу ХІІ Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов наступного висновку.

Як встановлено матеріалами справи, 31.10.2011 між Києво-Святошинською районною виконавчою дирекцією Київського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (Клієнт, Позивачем) та Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" (далі - Банк, Відповідач) укладені:

- Договір №16279 банківського рахунку, згідно якого Банк відкрив клієнту поточний рахунок для зберігання коштів та здійснення розрахунково- касових операцій за допомогою платіжних інструментів, а саме: банк зобов'язується приймати та зараховувати на рахунок клієнта грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунку та проведення інших операцій з рахунком;

- Договір №16279/04 банківського рахунку зі спеціальним режимом функціонування (для зарахування страхових коштів), згідно якого Банк відкрив Клієнту поточний рахунок для зарахування страхових коштів та здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів, а саме: Банк зобов'язується приймати та зараховувати на рахунок Клієнта грошові кошти, що йому надходять від Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, виконувати розпорядження Клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунку, що передбачені чинним законодавством України, в тому числі згідно з Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням";

- Договір №16279/1 про встановлення та обслуговування системи дистанційного обслуговування "Клієнт - Банк", згідно якого Банк взяв на себе зобов'язання виконувати розрахункові операції по рахунку Клієнта у встановлені чинним законодавством терміни та на умовах передбачених Договором банківського рахунку № 16279 та 16279/04; приймати по відповідних каналах зв'язку платіжні документи Клієнта а своєчасно здійснювати розрахунково-касове обслуговування Клієнта у відповідності з чинним законодавством України.

На підставі постанови Правління Національного банку України від 05.02.2015 за №83 "Про віднесення ПАТ "Комерційний банк "Надра" до категорії неплатоспроможних", Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 05.02.2015 було прийнято рішення №26 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "Комерційний банк "Надра". Пунктом 1,2 вказаного рішення було вирішено розпочати з 06.02.2015 процедуру виведення ПАТ "Комерційний банк "Надра" з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації строком на три місяці з 06.02.2015 по 05.05.2015.

Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 23.04.2015 за №85 продовжено здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "Комерційний банк "Надра" по 05.06.2015 (включно).

Зазначена інформація відображена на офіційному сайті Фонду (http://www.fg.gov.ua)

Згідно зі ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. ст. 525-526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, акту планування, договору, а при відсутності таких вказівок - відповідно до вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання і одностороння зміна умов договору не допускаються, за винятком випадків, передбачених законом.

Позивач звернувся до господарського суду з позовом про зобов'язання вчинити дії шляхом повернення коштів, мотивуючи вимоги тим, що у зв'язку з неналежним виконанням Відповідачем узятих на себе зобов'язань, відповідно до укладених Договорів, у результаті чого (з урахуванням заяви про зміну предмету позову) кошти на загальну суму 216 581,42 грн. не були перераховані відповідно до платіжних доручень, датованих з 29.01.2015 по 03.02.2015.

Задовольняючи позовні вимоги, господарський суд виходив з того, що згідно з п. 1.12 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої Постановою Правління Національного банку України №22 від 21.01.2004, банк (філія, відділення), який не може виконати розрахунковий документ на списання/примусове списання/стягнення коштів з рахунку клієнта банку в установлений законодавством України термін, якщо немає/недостатньо коштів на своєму кореспондентському рахунку, зобов'язаний: узяти розрахунковий документ платника/стягувача на обліковування за відповідним позабалансовим рахунком; надіслати письмове повідомлення платнику/стягувачу про невиконання його розрахункового документа із зазначенням причини: "Немає/недостатньо коштів на кореспондентському рахунку банку"; ужити заходів для відновлення своєї платоспроможності. Платник/стягувач, отримавши повідомлення банку, для забезпечення своїх прав щодо розрахунків може вжити заходів відповідно до законодавства України.

У матеріалах справи відсутні докази повідомлення Позивача про причини невиконання платіжних доручень, що є порушенням п. 1.12 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої Постановою Правління Національного банку України №22 від 21.01.2004.Згідно ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Банк не зміг забезпечити право позивача на безперешкодне розпорядження своїми коштами, що знаходяться на його поточних рахунках №25607016279001, №25607016279002, №25607016279003 відкритому в Банку що не припустимо.

Заперечуючи проти рішення суду, відповідач вказує на те, що Закон України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» є спеціальним та пріоритетним відносно інших законодавчих актів України, тому в період запровадження тимчасової адміністрації не задовольняються вимоги окремих кредиторів чи вкладників банку.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких пред'явлено позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він будує заперечення проти позову.

Дослідивши і з'ясувавши всі обставини та матеріали справи, які мають значення для вирішення спору по суті, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Пунктом 3 статті 1058 Цивільного кодексу України передбачено, що до відносин банку та вкладника за рахунком, на який внесений вклад, застосовуються положення про договір банківського рахунка (глава 72 цього кодексу), якщо інше не встановлено цією главою або не випливає із суті договору банківського вкладу.

Згідно приписів ст. 1066 Цивільного кодексу України, за договором банківського рахунку банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунку), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунку та проведення інших операцій за рахунком. Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами. Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.

Відповідно до ст. 1071 Цивільного кодексу України банк може списати кошти з рахунку клієнта на підставі його розпорядження, на підставі рішення суду, а також у випадках, встановлених договором між банком і клієнтом. Розрахунковим є документ на переказ коштів, що використовується для ініціювання переказу з рахунку платника на рахунок отримувача (п. 1.35 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні").

Відповідно до ст. 1089 ЦК України за платіжним дорученням банк зобов'язується за дорученням платника за рахунок грошових коштів, що розміщені на його рахунку у цьому банку, переказати певну грошову суму на рахунок визначеної платником особи (одержувача) у цьому чи в іншому банку у строк, встановлений законом або банківськими правилами, якщо інший строк не передбачений договором або звичаями ділового обороту.

Банк зобов'язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунку. Банк зобов'язаний зарахувати грошові кошти, що надійшли на рахунок клієнта, в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не встановлений договором банківського рахунку або законом. Банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунку грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунку або законом (ст. 1068 Цивільного кодексу України). Обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду у випадках, встановлених законом (ст. 1074 Цивільного кодексу України).

Зобов'язальні правовідносини, що склалися між сторонами на підставі договору, мають майново-грошовий характер, відтак, у цьому випадку позивач є кредитором за майновою вимогою щодо розпорядження належними йому коштами (постанова Верховного суду України № 3-25гс15 від 01.04.2015р ).

Відповідно до положень ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язаннями є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язала вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Пунктом 16 статті 2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" встановлено, що тимчасова адміністрація - процедура виведення банку з ринку, що запроваджується Фондом стосовно неплатоспроможного банку в порядку, встановленому цим Законом, а відповідно до п. 6 статті 2 цього Закону ліквідація банку - це процедура припинення банку як юридичної особи відповідно до законодавства.

Процедура щодо виведення неплатоспроможного банку з ринку та питання запровадження і здійснення тимчасової адміністрації регулюються спеціальними нормами Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", який є спеціальним відносно інших законодавчих актів України у цих правовідносинах.

Відповідно до ч. 5 статті 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" під час тимчасової адміністрації не здійснюється задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку, зокрема щодо майнових зобов'язань, які здійснюються виключно у межах процедури ліквідації банку.

Частиною 2 ст. 46 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" передбачено, що з дня призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку, зокрема, банківська діяльність банку завершується закінченням технологічного циклу конкретних операцій у разі, якщо це сприятиме збереженню або збільшенню ліквідаційної маси; строк виконання всіх грошових зобов'язань банку та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) вважається таким, що настав.

Постановою правління Національного банку України № 356 від 04.06.2015 відкликано банківську ліцензію та вирішено ліквідувати ПАТ "Комерційний банк «Надра".

Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 113 від 05.06.2015 призначено уповноважену особу на ліквідацію Банку.

Згідно з пунктом 20.9 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої постановою Правління Національного банку України N 492 від 12.11.2003 (зі змінами та доповненнями), після прийняття Національним банком рішення про відкликання в банку банківської ліцензії (власником банку рішення про ліквідацію банку) і призначення ліквідатора поточні та вкладні (депозитні) рахунки клієнтів закриваються ліквідатором банку.

При цьому, задоволення вимог окремих кредиторів поза межами процедури ліквідації банку порушує в цілому баланс інтересів кредиторів банку та не узгоджується з положеннями Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", якими передбачено, що під час ліквідаційної процедури неплатоспроможного банку визначається загальна сума його заборгованості перед кредиторами (пасив), формується ліквідаційна маса банку (актив) та здійснюється її реалізація з подальшим спрямуванням коштів, одержаних від продажу майна банку, на погашення акцептованих (визнаних) вимог кредиторів в порядку черговості відповідно до статті 52 цього Закону.

Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного суду України № 3-223гс15 від 10.06.2015, № 3-24гс15 від 25.03.2015, Вищого господарського суду України від 22.04.2015 у справі N 910/9232/14.

Таким чином, висновки місцевого господарського суду є передчасними.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного суду України № 6 від 23.03.2012р. «Про судове рішення» рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши всі обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин. Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що рішення місцевого господарського суду підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 99, 101,103, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу ПАТ "Комерційний банк «Надра" задовольнити, рішення господарського суду м. Києва від 03.06.2015 у справі № 910/8340/15-г - скасувати.

Прийняти нове рішення. Відмовити Києво-Святошинської районної виконавчої дирекції Київського обласного відділення Фонду соціального страхуванняз тимчасової втрати працездатності у задоволенні позову до Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк «Надра" про зобов'язання вчинити дії.

2. Матеріали справи повернути господарському суду м. Києва .

Постанова може бути оскаржена впродовж двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя В.В. Куксов

Судді Т.В. Ільєнок

М.Л. Яковлєв