Рішення

від 15.06.2015 по справі 910/8100/15-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.06.2015Справа №910/8100/15-г За позовом Публічного акціонерного товариства "Банк Камбіо"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортна група"

про стягнення 7069569,46 доларів США, що еквівалентно 196273305,26 грн.

Суддя Грєхова О.А.

Представники сторін:

від позивача: Горбенко К.О. (дов. б/№ від 09.04.2015);

від відповідача: не з'явилися

СУТЬ СПОРУ :

Заявлено позов про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортна група" заборгованості за Кредитним договором № 022/1-2012/840 від 28.12.2012 в розмірі 7069569,46 доларів США, що еквівалентно 196273305,26 грн., з яких 5000000,00 доларів США заборгованості за кредитом, що еквівалентно 138815600,00 грн., 1376736,12 доларів США заборгованості за процентами, що еквівалентно 38222490,11 грн., 475000,00 доларів США пені за несвоєчасне повернення кредиту, що еквівалентно 13187482,00 грн., 217833,34 доларів США пені за несвоєчасну сплату процентів за кредитом, що еквівалентно 6047733,15 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач, в порушення умов кредитного договору № 022/1-2012/840 від 28.12.2012 не виконав зобов'язання у повному обсязі та не повернув у визначені договором строки кредитні кошти, у зв'язку з чим виникла заборгованість.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.04.2015 порушено провадження по справі № 910/8100/15-г, розгляд справи призначено на 12.05.2015.

У зв'язку з нез'явленням в судове засідання 12.05.2015 представника відповідача, розгляд справи відкладено на 02.06.2015.

Ухвалою суду від 02.06.2015 продовжено строк вирішення спору та відкладено розгляд справи на 15.06.2015.

11.06.2015 через загальний відділ діловодства Господарського суду міста Києва від представника позивача надійшло клопотання про долучення додаткових документів до матеріалів справи на вимогу ухвали суду.

Представник позивача в судове засідання 15.06.2015 з'явився та підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача в засідання суду 15.06.2015 не з'явився, письмового відзиву на позовну заяву не подав, про причини неявки суду не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Відповідно до п. 3.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на те, що неявка представника відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

На виконання вимог ст. 81-1 ГПК України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих позивачем та витребуваних судом.

У судовому засіданні 15.06.2015 відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, на яких ґрунтується позов, заслухавши пояснення представника позивача, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

В С Т А Н О В И В:

Згідно ч. 1 ст. 175 Господарського процесуального кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України договір - є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків. Цивільні права і обов'язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Договір - це категорія цивільного права, яка визначається як домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. До зобов'язань, що виникають з договорів, застосовуються загальні положення про зобов'язання, якщо інше не випливає із закону або самого договору. Як і будь-який правочин, він є вольовим актом, оскільки виражає спільну волю сторін, що втілюється у договорі. Змістом договору є, власне, ті умови, на яких сторони погоджуються виконувати договір, і вони мають дотримуватися взятих на себе зобов'язань.

28.12.2012 між Публічним акціонерним товариством "Банк Камбіо" (банк, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Транспортна група" (позичальник, відповідач) укладено кредитний договір № 022/1-2012/840, відповідно до якого банк надає позичальнику кредит у сумі 5000000,00 доларів США у вигляді кредитної лінії на ведення фінансово-господарської діяльності й поповнення обігових коштів зі сплатою 12,5 % річних та кінцевим терміном повернення всієї заборгованості " 25" грудня 2013 року включно на умовах, визначених договором (п.1.1).

25.12.2013 Публічним акціонерним товариством "Банк Камбіо" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Транспортна група" укладено додаткову угоду до кредитного договору № 022/1-2012/840 від 28.12.2012, відповідно до якої сторони змінили пункт 1.1 розділу 1 "Предмет договору" та виклали у наступній редакції: банк надає позичальнику кредит у сумі 5000000,00 доларів США у вигляді відзивної відновлювальної кредитної лінії на ведення фінансово-господарської діяльності й поповнення обігових коштів зі сплатою 12,5 % річних та кінцевим терміном повернення всієї заборгованості "25" листопада 2013 року включно.

За умовами п. 2.1 договору банк відкриває рахунок № 20629056502200 в доларах США для обліку кредиту та рахунок № 20685056502200 в доларах США для обліку нарахованих та сплачених процентів.

На виконання умов договору банком надано відповідачу кредитні кошти на суму 50000000,00 доларів США, що підтверджується наявною в матеріалах справи банківською випискою по особистому рахунку з 28.12.2012 по 01.06.2015.

Відповідно до п.5.6 договір вступає в силу з дня його підписання і діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань.

Згідно з п. 2.2 кредитного договору, проценти за користування кредитом нараховуються банком у валюті кредиту на фактично отриману позичальником суму кредиту за фактичний строк користування ним, з дня видачі кредиту по день повернення кредиту. Кількість днів для розрахунку процентів визначається факт/360 (фактична кількість днів у місяці, а у році умовно - 360 днів). Нарахування процентів здійснюється щомісячно за період з 26 числа попереднього місяця по 25 число включно поточного місяця та в день повернення кредиту. При розрахунку процентів враховується день надання кредиту і не враховується день повернення кредиту.

Відповідно до п.2.3 кредитного договору з урахуванням внесених змін додатковою угодою від 25.12.2012, позичальник сплачує нараховані проценти в валюті кредиту в день повернення всієї заборгованості по кредиту на рахунок № 20685056502200 в доларах США в ПАТ «Банк Камбіо», МФО 380399. Якщо день сплати процентів або повернення кредиту припадає на вихідний чи святковий день, то така сплата або таке повернення проводиться наступного робочого дня.

Згідно з п.3.3.2 кредитного договору, позичальник зобов'язується погасити кредит у валюті кредиту в строки, визначені договором.

Відповідач, в порушення умов кредитного договору № 022/1-2012/840 від 28.12.2012 у повному обсязі не повернув грошові кошти, у зв'язку з чим виникла заборгованість за кредитом та по сплаті процентів, яка заявлена до стягнення.

В силу положень ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 ст. 345 Господарського кодексу України встановлено, що у кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

У відповідності до положень ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст. 525, 526 ЦК України відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Порушенням зобов'язання, у відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

З урахуванням вищевикладеного, враховуючи, що факт надання позивачем відповідачу узгоджених кредитних коштів підтверджений матеріалами справи і не спростований відповідачем, суд прийшов до висновку про обґрунтованість заявлених позивачем вимог про стягнення з відповідача 5000000,00 доларів США, що еквівалентно 138815600,00 грн. - заборгованості за кредитом та 1376736,12 доларів США, що еквівалентно 38222490,11 грн. - заборгованості по сплаті процентів.

Також позивач заявив про стягнення з відповідача 475000,00 доларів США, що еквівалентно 13187482,00 грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту та 217833,34 доларів США, що еквівалентно 6047733,15 грн. пені за несвоєчасну сплату процентів.

Пункт 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначає що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Матеріалами справи підтверджується те, що відповідач у визначений строк повернення суми кредиту не здійснив, а отже є таким, що прострочив виконання зобов'язання.

Пунктом 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно п. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 4.1 договору передбачено, що за несвоєчасне повернення кредиту та/або несвоєчасну сплату процентів позичальник сплачує банку пеню у розмірі 0,1 процента від суми невиконаного зобов'язання за кожний день прострочки платежу.

Перевіривши надані позивачем розрахунки пені, суд дійшов висновку про їх обґрунтованість, вірність та відповідність фактичним обставинам справи і нормам чинного законодавства, у зв'язку з чим вимоги позивача в цій частині підлягають задоволенню.

Згідно ст. 4 3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Уклавши договір, незалежно від його правової природи, сторони зв'язані умовами його виконання, а право сторони на отримання виконання згідно договору підлягає захисту судом відповідної юрисдикції.

За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в дохід державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 32, 33, 43, 49, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд. -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортна група" (01033, м. Київ, вул. Жилянська, 24; код ЄДРПОУ 34803428) на користь Публічного акціонерного товариства "Банк Камбіо" (01001, м. Київ, вул. Заньковецької/Станіславського, буд. 3/1; код ЄДРПОУ 26549700) 5000000 (п'ять мільйонів) доларів США 00 центів заборгованості за кредитом, що еквівалентно 138815600 (сто тридцять вісім мільйонів вісімсот п'ятнадцять тисяч шістсот) грн. 00 коп., 1376736 (один мільйон триста сімдесят шість тисяч сімсот тридцять шість) доларів США 12 центів, що еквівалентно 38222490 (тридцять вісім мільйонів двісті двадцять дві тисячі чотириста дев'яносто) грн. 11 коп., 475000 (чотириста сімдесят п'ять тисяч) доларів США 00 центів пені за несвоєчасне повернення кредиту, що еквівалентно 13187482 (тринадцять мільйонів сто вісімдесят сім тисяч чотириста вісімдесят дві) грн. 00 коп., 217833 (двісті сімнадцять тисяч вісімсот тридцять три) долари США 34 центи пені за несвоєчасну сплату процентів, що еквівалентно 6047733 (шість мільйонів сорок сім тисяч сімсот тридцять три) грн. 15 коп.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортна група" (01033, м. Київ, вул. Жилянська, 24; код ЄДРПОУ 34803428) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду 73 080 (сімдесят три тисячі вісімдесят) грн. 00 коп. судового збору в дохід спеціального фонду Державного бюджету України, що передбачений для зарахування судового збору.

4. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством.

Повне рішення складено: 17.06.15

Суддя О.А.Грєхова