Постанова

від 09.12.2015 по справі 910/8100/15-г

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" грудня 2015 р. Справа№ 910/8100/15-г

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Чорної Л.В.

суддів: Кропивної Л.В.

Смірнової Л.Г.

при секретарі судового засідання Громак В.О.

від позивача - Горбенко К.О.,

від відповідача - не з'явився,

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Транспортна група»

на рішення господарського суду міста Києва від 15.06.2015р.

по справі № 910/8100/15-г (суддя - Грєхова О.А.)

за позовом публічного акціонерного товариства «Банк Камбіо»

до товариства з обмеженою відповідальністю «Транспортна група»

про стягнення 7 069 569,46 дол. США, що еквівалентно 196 273 305,26грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 15.06.2015р. позов задоволено повністю. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю «Транспортна група» на користь публічного акціонерного товариства «Банк Камбіо» 5 000 000,00 доларів США заборгованості за кредитом, що еквівалентно 138 815 600,00 грн., 1 376 736,12 доларів США, що еквівалентно 38 222 490,11 грн., 475 000,00 доларів США пені за несвоєчасне повернення кредиту, що еквівалентно 13 187 482,00грн. грн., 217 833,34 долари США пені за несвоєчасну сплату процентів, що еквівалентно 6 047 733,15грн.

Не погодившись з прийнятим рішенням, товариство з обмеженою відповідальністю «Транспортна група» звернулось до Київського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду міста Києва від 15.06.2015р. у справі № 910/8100/15-г скасувати в частині стягнення 71 275,58 грн. та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні стягнення 71 275,58грн.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 14.08.2015р. апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Транспортна група» прийнято до провадження.

Розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 02.09.2015р., у зв'язку із перебуванням судді Пашкіної С.А. у відпустці, змінено склад колегії суддів, для розгляду даної справи сформовано колегію у складі: головуючий суддя Чорна Л.В., судді Кропивна Л.В., Смірнова Л.Г.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 02.09.2015р. апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Транспортна група» на рішення господарського суду міста Києва від 15.06.2015р. по справі №910/810/15-г прийнято до провадження у визначеному складі.

Розпорядженням заступника Голови Київського апеляційного господарського суду від 21.10.2015р., у зв'язку із перебуванням судді Кропивної Л.В. у відпустці змінено склад колегії суддів, для розгляду даної справи сформовано колегію у складі: головуючий суддя Чорна Л.В., судді Агрикова О.В., Смірнова Л.Г.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 21.10.2015р. апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Транспортна група» на рішення господарського суду міста Києва від 15.06.2015р. по справі № 910/8100/15-г прийнято до провадження у визначеному складі.

Розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 25.11.2015р., у зв'язку з виходом судді Кропивної Л.В. з відпустки, а також формування постійного складу судових колегій Київського апеляційного господарського суду, сформовано для розгляду апеляційної скарги по справі № 910/8100/15-г колегію суддів у складі: головуючий суддя Чорна Л.В., судді: Смірнова Л.Г., Кропивна Л.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 25.11.2015р. апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Транспортна група» на рішення господарського суду міста Києва від 15.06.2015р. по справі № 910/8100/15-г прийнято до провадження у визначеному складі.

Відповідно до п. 9-2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011р. № 7 «Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України» у разі зміни складу суду апеляційної інстанції розгляд ним справи починається заново, а отже, спочатку починається й визначений статтею 102 ГПК строк розгляду апеляційної скарги.

Публічне акціонерне товариство «Банк Камбіо» просить змінити рішення господарського суду міста Києва від 15.06.2015р., стягнувши прострочену заборгованість по кредиту 5 000 000,00 дол. США (еквівалент 105 241 135,00 грн.), прострочення заборгованість по сплаті процентів за користування кредитними коштами - 1 536 458,34 дол. США (еквівалент 32 339 723,92 грн.), пеня за несвоєчасне повернення кредиту - 17 340 730,00 грн., пеня за несвоєчасну сплату процентів за кредитом - 4 840 292,94 грн.

Товариства з обмеженою відповідальністю «Транспортна група» своїх представників в судове засідання не направило, про причини неявки суд не повідомило.

Відповідно до п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

При цьому слід зазначити, що законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно зі статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Неявка учасника судового процесу в судове засідання не є підставою для скасування судового рішення, якщо ухвалу, в якій зазначено час і місце такого засідання, надіслано йому в порядку, зазначеному в підпункті 3.9.1 підпункту 3.9 цього пункту постанови.

За таких обставин, справа розглядається за відсутності представників відповідача, який належним чином повідомлений.

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, апеляційний господарський суд встановив наступне.

28.12.2012р. між публічним акціонерним товариством «Банк Камбіо» (банк) та товариством з обмеженою відповідальністю «Транспортна група» (позичальник) укладено кредитний договір № 022/1-2012/840, за умовами якого банк надає позичальнику кредит у сумі 5 000 000,00 доларів США у вигляді кредитної лінії на ведення фінансово-господарської діяльності й поповнення обігових коштів зі сплатою 12,5 % річних та кінцевим терміном повернення всієї заборгованості «25» грудня 2013 року включно на умовах, визначених договором (п.1.1). /а.с. 21/.

25.12.2013р. сторони за кредитним договором уклали додаткову угоду, за умовами якої змінили пункт 1.1 розділу 1 «Предмет договору» та виклали у наступній редакції: банк надає позичальнику кредит у сумі 5 000 000,00 доларів США у вигляді відзивної відновлювальної кредитної лінії на ведення фінансово-господарської діяльності й поповнення обігових коштів зі сплатою 12,5 % річних та кінцевим терміном повернення всієї заборгованості «25» листопада 2013 року включно. /а.с. 24/.

Згідно з п. 2.1. договору банк відкриває рахунок № 20629056502200 в доларах США для обліку кредиту та рахунок № 20685056502200 в доларах США для обліку нарахованих та сплачених процентів.

На виконання умов договору банком надано відповідачу кредитні кошти на суму 50000000,00 доларів США, що підтверджується наявною в матеріалах справи банківською випискою по особистому рахунку з 28.12.2012р. по 01.03.2015р. /а.с. 15/.

Згідно з п. 5.6. договір вступає в силу з дня його підписання і діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань.

Згідно з п. 2.2. кредитного договору проценти за користування кредитом нараховуються банком у валюті кредиту на фактично отриману позичальником суму кредиту за фактичний строк користування ним, з дня видачі кредиту по день повернення кредиту. Кількість днів для розрахунку процентів визначається факт/360 (фактична кількість днів у місяці, а у році умовно - 360 днів). Нарахування процентів здійснюється щомісячно за період з 26 числа попереднього місяця по 25 число включно поточного місяця та в день повернення кредиту. При розрахунку процентів враховується день надання кредиту і не враховується день повернення кредиту.

Відповідно до п.2.3. кредитного договору з урахуванням внесених змін додатковою угодою від 25.12.2012р., позичальник сплачує нараховані проценти в валюті кредиту в день повернення всієї заборгованості по кредиту на рахунок № 20685056502200 в доларах США в ПАТ «Банк Камбіо», МФО 380399. Якщо день сплати процентів або повернення кредиту припадає на вихідний чи святковий день, то така сплата або таке повернення проводиться наступного робочого дня.

Згідно з п.3.3.2. кредитного договору позичальник зобов'язується погасити кредит у валюті кредиту в строки, визначені договором.

Як встановлено судом, відповідач, в порушення умов кредитного договору № 022/1-2012/840 від 28.12.2012 у повному обсязі не повернув грошові кошти, у зв'язку з чим виникла заборгованість за кредитом та по сплаті процентів, яка заявлена до стягнення.

Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до п. 2 ст. 345 Господарського кодексу України кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору,що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

За таких обставин, позовні вимоги в частині стягнення 5 000 000,00 доларів США, що еквівалентно 138 815 600,00 грн. - заборгованість за кредитом та 1 376 736,12 доларів США, що еквівалентно 38 222 490,11 грн. - заборгованість по сплаті процентів є документально обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Також позивач заявив про стягнення з відповідача 475000,00 доларів США, що еквівалентно 13187482,00 грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту та 217833,34 доларів США, що еквівалентно 6047733,15 грн. пені за несвоєчасну сплату процентів.

Відповідно до ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч.1 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України).

За статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до ст. 3 зазначеного Закону розмір пені, визначений у договорі не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України.

Відповідно до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 4.1 договору сторони передбачили, що за несвоєчасне повернення кредиту та/або несвоєчасну сплату процентів позичальник сплачує банку пеню у розмірі 0,1 процента від суми невиконаного зобов'язання за кожний день прострочки платежу.

Перевіривши правильність нарахування пені за несвоєчасне повернення кредиту та пені за несвоєчасну сплату процентів, суд дійшов висновку про правомірність їх нарахування.

Доводи наведені в апеляційній скарзі Київським апеляційним господарським судом до уваги не приймаються з огляду на те, що вони є необґрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами справи.

Щодо збільшення розміру позовних вимог, то суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Пунктом 3.11. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» встановлено, що статтею 22 цього Кодексу, не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про «доповнення» або «уточнення» позовних вимог, або заявлення «додаткових» позовних вимог і т.п. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як:

- подання іншого (ще одного) позову, чи

- збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи

- об'єднання позовних вимог, чи

- зміну предмета або підстав позову.

У будь-якому з таких випадків позивачем має бути додержано правил вчинення відповідної процесуальної дії, а недотримання ним таких правил тягне за собою процесуальні наслідки, передбачені ГПК та зазначені в цій постанові.

Враховуючи те, що заявлене позивачем збільшення розміру позовних вимог не було надіслано відповідачу, у суду відсутні підстави для прийняття даної заяви до розгляду, як така, що подана з порушенням процесуального права.

Крім того суд звертає увагу позивача на те, що приписи частини четвертої статті 22 ГПК не застосовуються під час розгляду справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій. Передбачені нею права можуть бути використані позивачем також під час нового розгляду справи в першій інстанції після скасування рішення і передачі у встановленому порядку справи на новий розгляд до суду першої інстанції. Якщо розгляд справи здійснюється спочатку, то позивач також вправі змінити підставу або предмет позову до початку повторного розгляду справи по суті.

Дослідивши матеріали справи, Київський апеляційний господарський суд доходить до висновку, що господарським судом першої інстанції правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, повно з'ясовано та доведено обставини, що мають значення для справи, зроблені висновки відповідають дійсним обставинам справи.

За наведених у даній постанові обставин, Київський апеляційний господарський суд доходить до висновку, що відсутні підстави для зміни чи скасування рішення господарського суду міста Києва від 15.06.2015р. у справі №910/8100/15-г.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду міста Києва від 15.06.2015р. у справі №910/8100/15-г залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

2. Матеріали справи №910/8100/15-г повернути до господарського суду міста Києва.

3. Копію постанови надіслати сторонам у справі.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Головуючий суддя Л.В. Чорна

Судді Л.В. Кропивна

Л.Г. Смірнова