Рішення

від 15.06.2015 по справі 922/4743/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" червня 2015 р.Справа № 922/4743/14

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Калініченко Н.В.

при секретарі судового засідання Семенову О.Є.

розглянувши справу

за позовом Науково-виробниче підприємство "Хартрон - Експрес ЛТД" (Товариство з обмеженою відповідальністю), м. Харків до Приватне підприємство "Золотий Лев Маркетинг", м. Харків про стягнення коштів у розмірі 7 087,32 грн. за участю представників:

позивача - Демура І.Б., за дов. від 19.01.2015 року

відповідача - не з'явився

за клопотанням позивача (вх. № 24280 від 15.06.2015 р.) технічна фіксація судового процесу не здійснювалась

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Науково-виробниче підприємство "Хартрон-Експрес ЛТД" (Товариство з обмеженою відповідальністю) звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до Приватного підприємства "Золотий Лев Маркетинг" про стягнення заборгованості в сумі 6 347,28 грн.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 24.12.2014 року по справі № 922/4743/14 позов залишено без розгляду. Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 02.02.2015 року по справі № 922/4743/14 апеляційну скаргу Науково-виробничого підприємства "Хартрон-Експрес ЛТД" (Товариство з обмеженою відповідальністю) було задоволено. Справу № 922/4743/14 передано на новий розгляд до господарського суду Харківської області.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 06.04.2015 року по справі № 922/4743/14 позов залишено без розгляду. Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 05.05.2015 року по справі № 922/4743/14 апеляційну скаргу Науково-виробничого підприємства "Хартрон-Експрес, ЛТД" (Товариство з обмеженою відповідальністю) було задоволено. Справу № 922/4743/14 передано на новий розгляд до господарського суду Харківської області.

21.05.2015 року згідно протоколу автоматизованої системи документообігу суду справу було призначено для розгляду судді Калініченко Н.В.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 25 травня 2015 року справу № 922/4743/14 прийнято до розгляду, розгляд справи призначено у судовому засіданні на 15 червня 2015 року.

В призначене судове засідання 15 червня 2015 року з'явився представник позивача та звернувся до суду з заявою про відмову від клопотання про здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, вказане клопотання залучено судом до матеріалів справи, задоволено (протокол судового засідання ведеться в паперовій формі згідно ст. 81-1 ГПК України) та в подальшому зареєстровано в канцелярії суду за вх. № 24280 від 15 червня 2015 року. Крім того, позивач подав до суду заяву про збільшення позовних вимог, відповідно до якої просить суд стягнути з відповідача заборгованості за договором оренди № 45/12 нежитлового приміщення від 01 червня 2012 року у загальному розмірі 7 087,32 грн. з яких: 5 563,35 грн. основний борг, 930,46 грн. 3% річні, 593,51 грн. інфляційні втрати.

Суд, розглянувши питання прийняття до розгляду заяви представника позивача про збільшення розміру позовних вимог, зазначає наступне.

Частиною 4 ст. 22 ГПК України внормовано право позивача на збільшення розміру позовних вимог до прийняття судом рішення по справі.

Як зазначено в п. 3.11 Постанови пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26 грудня 2011 року, права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції. Під збільшення або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яка була заявлена в позовній заяві.

Дослідивши вказану заяву про збільшення розміру позовних вимог суд встановив, що вказаною заявою позивачем зроблено перерахуок суми основного боргу за той же період, що й було заявлено в позовній заяві (з 29 червня 2012 року по 08 жовтня 2014 року), та одночасно зменшено розмір 3% річних. Тобто позивачем було збільшено кількісні показники за тією ж самою вимогою (основний борг) та зменшено розмір річних - відповідно, вказана заява є одночасно заявою про збільшення та зменшення розміру позовних вимог. Вказана заява підписана уповноваженою особою; позивачем дотримано правила вчинення процесуальної дії - надано докази направлення заяви про збільшення позовних вимог відповідачу.

З огляду на наведене, суд вважає за можливе прийняти заяву позивача про збільшення розміру позовних вимог до розгляду з подальшою реєстрацією в канцелярії суду за вх. № 24316 від 15 червня 2015 року, подальший розгляд справи здійснюється з її урахуванням.

Відповідач свого уповноваженого представника в судове засідання не направив, витребуваних судом документів не надав, про причини неявки суд не повідомляв, свою правову позицію з приводу позовних вимог до суду також не надав.

Як визначено у п. п. 3.9. та 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26 грудня 2011 року, розпочинаючи судовий розгляд суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання. Необхідно мати на увазі, що розгляд справи за відсутності будь-якої із сторін, не повідомленої належним чином про час і місце засідання суду, є безумовною підставою для скасування рішення місцевого або постанови апеляційного господарського суду. Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомлення суду стороною, а у разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважаються, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме витягу відстежень пересилань поштових відправлень від 15 червня 2015 року, поштове повідомлення з ухвалою господарського суду від 25 травня 2015 року про призначення справи до розгляду, яке направлялося судом на адресу відповідача, 08 червня 2015 року не вручено під час доставки.

Таким чином, суд вважає, що сторони повідомлені належним чином про час і місце розгляду справи, але відповідач не з'явився у засідання суду, водночас судом вжито всі заходи для належного повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи.

Згідно з частиною другою статті 4-3 ГПК та статтею 33 ГПК України сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Якщо подані сторонами та іншими учасниками судового процесу докази є недостатніми, господарський суд може за їх клопотанням чи за власною ініціативою витребувати в порядку підготовки справи до розгляду необхідні для цього письмові і речові докази, інші матеріали ( пункт 3, 4, 6, 8 і 11 статті 65 ГПК України), притому не лише від учасників судового процесу, а й від інших підприємств, установ, організацій, державних органів.

При цьому, суд має створити належні умови всім учасникам судового процесу для виконання ними вказаного обов'язку по доведенню своєї правової позиції.

Згідно ч. 3 ст. 22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Так, наявна в матеріалах справи ухвала суду про призначення справи до розгляду свідчить, що судом було створено всім учасникам судового процесу належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень. Окрім того, судом було вжито всіх заходів, в межах визначених чинним законодавством повноважень, щодо всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи, витребувано в порядку підготовки справи до розгляду необхідні для цього докази.

В судовому засіданні 15 червня 2015 року представник позивача не вияв наміру подавати додаткові докази чи пояснення по справі в обґрунтування своїх позовних вимог, а матеріали справи свідчать про достатність наявних в ній доказів для встановлення в повному обсязі фактичних обставин справи.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

01 червня 2012 року між позивачем (орендар) та відповідачем (орендар) було укладено договір оренди № 45/12 нежилого приміщення.

Відповідно до п. п. 1.1, 1.2 договору, орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нежиле приміщення (надалі орендовані площі) в корпусі № 100 (будівля 3) загальною площею 196,0 кв. розташованого за адресою: м. Харків, вул. Ак. Проскури, 1. Орендодавець передає орендарю площу для виробничих робіт без надання юридичної адреси.

Передача орендованих площ проводиться згідно акту приймання-передачі (додаток № 2). передання площі в оренду не тягне за собою виникнення у орендаря права власності на ці площі. Власником орендованих площ залишається орендодавець, а орендар користується ними на протязі строку оренди. У випадку закінчення даного договору орендовані площі повертаються орендарем орендодавцю. Орендовані площі вважаються поверненими орендодавцю з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі. Орендар вступає в строкове платне користування орендованими площами в строк з 01 червня 2012 року згідно акту приймання-передачі площ. Орендар зобов'язується сплачувати орендодавцю за користування орендованими площами на протязі встановленого в даному договорі строку щомісячну орендну плату у розмірі 4 246,67 грн., крім того ПДВ 20% - 849,33 грн., виходячи з розрахунку 21,67 гривень в місяць за один квадратний метр площі, крім того ПДВ 20% - 4,33 грн. Орендар щомісячно компенсує орендарю вартість комунальних послуг (теплопостачання, водопостачання, водовідведення) на основі розрахунків компенсації комунальних послуг (додаток 30, згідно виставленим рахункам орендодавцем. Орендар компенсує орендодавцю витрати по забезпеченню вивозу сміття, в сумі 80,84 грн. (з ПДВ 20%) на основі розрахунків (додаток № 3), враховуючих кількість співробітників орендаря, згідно виставлених рахунків орендодавця на компенсацію витрат за комунальні послуги. Орендна плата, компенсується витратами по комунальним послугам та компенсується за забезпечення організації по вивозу сміття. проводиться в безготівковому порядку на банківський рахунок орендодавця щомісячно, але не пізніше 12 числа кожного наступного місяця (п. п. 2.1, 2.3, 2.4, 3.1, 3.2, 3.3, 3.4, 3.6 договору).

Обов'язками орендаря є зокрема, своєчасно та в повному обсязі здійснювати орендні платежі (п. п. 4, 4.2 договору).

Згідно п. 10.1 договору, даний договір вступає в силу з 01 червня 2012 року та діє до 31 грудня 2012 року, а в частині розрахунків до повного виконання зобов'язань.

Додатковою угодою від 28 грудня 2012 року № 1 до договору оренди № 45/12 нежитлового приміщення від 01 червня 2012 року, погодили викласти п. п. 1.1, 2.1, 3.2, 3.3, 3.4, 10.1 договору викласти в наступній редакції: орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нежитлове приміщення (надалі - орендована площа) в корпусі № 100 (будівля 3) загальною площею 108 кв. (додаток № 1 до додаткової угоди № 1 від 28.12.2012 року) по договору оренди № 45/12 від 01.06.2012 року), розташованому за адресою: м. Харків, вул. Ак. Проскури, 1. Передача орендованих площ проводиться згідно акту приймання-передачі в орендоване користування нежилої пощаді (додаток № 2 до додаткової угоди № 1 від 28.12.2012 року) по договору оренди № 45/12 від 01.06.2012 року). Орендар зобов'язується сплачувати орендодавцю за користування орендними площами на протязі встановленого в даному договорі строку щомісячну оренду плату в розмірі 2 340,00 грн., крім того ПДВ 20% - 468,00 грн. виходячи з розрахунку 21,67 грн. в місяць за один квадратний метр площі, крім того ПДВ 20% - 4,33 грн. Орендар щомісячно компенсує орендодавцю вартість комунальних послуг (теплоенергія, водопостачання, водовідведення, електроенергія) на основі розрахунків компенсації комунальних послуг (додаток № 3 до додаткової угоди № 1 від 28.12.2012 року) по договору оренди № 45/12 від 01.06.2012 року) та протоколу розподілення споживання електроенергії. Орендар компенсує орендодавцю витрати за забезпечення організації по вивозу сміття, в сумі 80,84 грн. (з ПДВ 20%) на основі розрахунків (додаток № 3 до додаткової угоди № 1 від 28.12.2012 року), враховуючи кількість співробітників орендаря, згідно виставлених рахунків орендодавця на компенсацію витрат за комунальні послуги. Даний договір вступає в силу з 01.06.2012 року та діє до 31 грудня 2013 року, а в частині розрахунків до повного виконання зобов'язання.

Додатковою угодою від 01 березня 2013 року № 2 до договору оренди № 45/12 нежитлового приміщення від 01 червня 2012 року, сторони змінили п. п.1.1, 2.1, 3.2, 3.3 договору, виклавши їх у наступній редакції: орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нежитлове приміщення (надалі орендовані площі) в корпусі № 100 (будівля 3) площею 108 кв.м. (додаток № 1 до додаткової угоди № 1 від 28.12.2012р. до договору оренди № 45/12 від 01.06.2012 року), корпус № 100(будівля 2) площею 109,2 кв.м. (додаток № 1 до додаткової угоди № 2 від 01.03.2013 року до договору оренди № 45/12 від 01.06.2012 року), розташованого за адресою: м. Харків, вул. Ак. Проскури, 1. Загальна орендована площа дорівнює 217,2 кв.м.). Передача орендованих площ проводиться згідно акту приймання-передачі в орендоване користування нежитлової площі (додаток № 2 до додаткової угоди № 2 від 01.03.2013 року до договору оренди № 45/12 від 01.06.2012 року). Орендар зобов'язується сплачувати орендодавцю за користування орендованими площами на протязі дії встановленого в даному договорі строку щомісячну орендну плату в розмірі 4 706,72 грн., крім того ПДВ 20% - 941,34 грн., виходячи з розрахунку 21,67 грн. в місяць за один квадратний метр площі, крім того ПДВ 20% - 4.33 грн. Орендар щомісячно компенсує орендодавцю вартість комунальних послуг (теплоенергія, водопостачання, водовідведення, електроенергія) на основі показників ел. лічильника № 031209, розрахунків компенсації послуг (додаток № 3 до додаткової угоди № 2 від 01.03.2013 року до договору оренди № 45/12 від 01.06.2012 року), протоколу розподілу споживання електроенергії від 01.03.2013 року. Оплата проводиться згідно виставленим рахункам орендодавця.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач протягом всього терміну дії договору оренди належним чином виконував свої зобов'язання, даний факт підтверджує наявні в матеріалах справи: акт здачі-приймання орендованого приміщення по договору оренди № 45/12 від 01 червня 2012 року; акт здачі-приймання орендованого приміщення від 02 січня 2013 року; акт здачі-приймання орендованого приміщення від 31 грудня 2013 року та акт здачі-приймання орендованого приміщення від 01 березня 2013 р. (арк. спр. 16, 22, 25, 29). Також в матеріалах справи наявні акти за період з 28 грудня 2012 року по 20 лютого 2014 року, підписані сторонами (т. с. 1, арк. спр. 109 - 135) по оренді приміщення та по відшкодуванню комунальних послуг на суму 5 563,35 грн. В порушення умов договору, відповідач не сплачував орендну плату та комунальні платежі на користь позивача своєчасно та в повному обсязі, у зв'язку з чим, з урахуванням п. 3.3 спірного договору, у відповідача виникла заборгованість перед позивачем з орендної плати та комунальних послуг за період з грудень 2012 року - лютий 2014 року у розмірі 5 563,35 грн.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків; договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Відповідно до статті 6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 ЦК України).

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Матеріали справи свідчать про те, що між сторонами у справі виникли зобов'язання, які за своєю правовою природою є правовідносинами, що випливають із договору найму (оренди), згідно якого та в силу ст. 759 Цивільного кодексу України, наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ст. 286 Господарського кодексу України, орендна плата це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Відповідно до частини 5 ст. 762 Цивільного кодексу України, плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 525-526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається. Зобов'язання повинні виконуватися належним сином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу.

Зважаючи на вимоги вищезазначених норм, а також враховуючи те, що відповідачем не було спростовано встановлених фактів, які повідомлені позивачем стосовно неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором оренди № 45/12 нежитлового приміщення від 01 червня 2012 року, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача основного боргу у розмірі 5 563,35 грн. (орендна плата та комунальні платежі за п. 3.3 договору) за договором оренди № 45/12 нежитлового приміщення від 01 червня 2012 року за період грудень 2012 - лютий 2014 року (включно) нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Розглянувши позовні вимоги в частині стягнення 593,51 грн. інфляційних втрат та 930,46 грн. 3% річних, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення. а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Як свідчать матеріали справи, період нарахування позивачем 3% річних та інфляційних втрат за розрахунком визначено вірно, згідно діючого законодавства, що дає підстави суду задовольнити позовні вимоги позивача, стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 930,46 грн. та інфляційні втрати в розмірі 593,51 грн.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керуючись ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої витрати по сплаті судового збору у даній справі в розмірі 1 827,00 грн. покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 509, 525-526, 625, 626, 627, 762 ЦК України, ст. ст. 173, 193, 286 ГК України, ст.ст. 1, 4, 4-2, 4-3, 12, 22, 33-34, 43, 44, 49, 75, 81-1, ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Приватного підприємства "Золотий Лев Маркетинг" (61118, м. Харків, просп. Тракторобудівників, буд. 94 Б, кв. 118; код ЄДРПОУ 36224412) на користь Науково-виробничого підприємства "Хартрон-Експрес ЛТД" (Товариство з обмеженою відповідальністю) (м. Харків, вул. Академіка Проскури, буд. 1, код ЄДРПОУ 30430120) 5 563,35 грн. основного боргу, 930,46 грн. 3% річних, 593,51 грн. інфляційних втрат та 1 827,00 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішення законної сили.

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення через місцевий господарський суд.

Повне рішення складено 19.06.2015 р.

Суддя Н.В. Калініченко

справа № 922/4743/14