Постанова

від 09.06.2015 по справі 911/464/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" червня 2015 р. Справа№ 911/464/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тищенко О.В.

суддів: Тарасенко К.В.

Іоннікової І.А.

при секретарі судового засідання - Філімонової І.Є.

розглянувши апеляційну скаргу Приватного підприємства "Бакарнея"

на рішення Господарського суду Київської області від 08.04.2015 року (повний текст якого складено 15.04.15р.)

по справі № 911/464/15 (суддя - Заєць Д.Г.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Люмен-Лайт"

до Приватного підприємства "Бакарнея"

про стягнення 43878,90 грн.

СУТЬ СПОРУ ТА СКАРГИ:

На розгляд Господарського суду Київської області передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Люмен-Лайт" до Приватного підприємства «Бакарнея» про стягнення 43 878,90 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що платіжним дорученням №364 від 1 жовтня 2014 року позивач перерахував на рахунок відповідача грошові кошти у розмірі 126375,57 грн. для відшкодування витрат директора ПП "Бакарнея" Журавського О.І. на сплату штрафу за ст. 485 Митного кодексу України на підставі протоколу №0000/125110001/14. Однак, як зазначає позивач, відповідач сплатив штраф лише в сумі 82496,67 грн., отже, грошові кошти у розмірі 43878,90 грн. утримано відповідачем безпідставно.

Рішенням Господарського Київської області від 08.04.2015 року у справі №911/464/15 позовні вимоги задоволено повністю.

Стягнуто з Приватного підприємства "Бакарнея" (07403, Київська область, м. Бровари, вул. Будьоного, 22, код 37892730) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Люмен-Лайт" (07400, Київська область, м. Бровари, вул. Чкалова, 5, код 37284289) - 43878 (сорок три тисячі вісімсот сімдесят вісім) грн. 90 коп. безпідставно набутих грошових коштів та 1827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору.

Вищезазначене рішення місцевого господарського суду обґрунтовано доведеністю факту безпідставного отримання відповідачем надлишкових коштів, що у свою чергу свідчить про можливість застосування до спірних відносин правового механізму їх повернення передбаченого положеннями ст. 1212 ЦК України.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, Приватне підприємство "Бакарнея" звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Київської області від 08.04.2015 року у справі №911/464/15 та прийняти нове рішення, яким в задоволені позову відмовити повністю.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що рішення Господарського суду Київської області прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, з недоведеністю обставин, що мають значення для справи, з невідповідністю висновків, викладених у рішенні обставинам справи.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 14.05.2015 року було прийнято апеляційну скаргу до провадження для розгляду у наступному складі суддів: головуючий суддя - Тищенко О.В., судді - Мартюк А.І., Тарасенко К.В. та призначено розгляд скарг на 09.06.2015 року.

Розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду у зв'язку з виходом судді Іоннікової І.А. з лікарняного, сформовано новий склад колегії для розгляду справи № 911/464/15: головуючий суддя Тищенко О.В., судді Тарасенко К.В., Іоннікова І.А.

Представники відповідача в судовому засіданні апеляційної інстанції вимоги апеляційної скарги підтримав, просив суд апеляційну скаргу задовольнити, рішення Господарського суду Київської області від 08.04.2015 р. у справі № 911/464/15 скасувати, та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Представник позивача в судовому засідання апеляційної інстанції заперечував проти доводів викладених в апеляційній скарзі, просив суд відмовити в її задоволенні та залишити без змін оскаржуване рішення місцевого господарського суду.

Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу, також апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженого рішення норм матеріального та процесуального права, Київський апеляційний господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Як було встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, між Приватним підприємством "Бакарнея" (за договором - виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Люмен-Лайт" (за договором - замовник) 26 серпня 2014 року укладено договір на надання брокерських послуг та декларування товарів за №12/08.

Згідно пункту 1.1 договору, виконавець від імені, за дорученням, та за рахунок замовника, керуючись законодавством України, надає послуги, пов'язані з декларуванням та митним оформленням товарів, які належать замовнику, чи якими він має право розпоряджатися, та переміщуються через митний кордон України (далі - товар), надає митно-брокерські та консультаційні послуги у сфері митного законодавства, та представляє інтереси замовника в митних органах України.

Пунктом 2.1 договору встановлено, що замовник зобов'язаний надавати виконавцю справжні, достовірні документи на переміщення через митний кордон України товарів, а також повідомляє інформацію та відомості, які необхідні для митного контролю і митного оформлення та не зазначені у товаротранспортній документації.

У відповідності пункту 2.4 договору в обов'язки замовника входить відшкодування понесених виконавцем витрат, які складаються із сплачених виконавцем по вказівці замовника митних зборів та всіх інших необхідних платежів при митному оформленні товарів.

Пунктом 2.7 договору передбачено, що замовник зобов'язаний відшкодувати виконавцю додаткові витрати, які виникли під час виконання цього договору, у тому числі у разі невідповідності відомостей щодо товарів, зазначених у наданих замовником документах, фактичним, реальним відомостям.

Зі змісту п. 6.1 договору вбачається, що замовник сплачує вартість узгоджених з виконавцем робіт та послуг згідно рахунку, який є невід'ємною частиною даного договору, шляхом перерахувань відповідно наданих оригіналів рахунків на розрахунковий рахунок виконавця.

25 вересня 2014 року відповідачем було виставлено на оплату позивачу рахунок-фактуру №01/09 від 25 вересня 2014 року щодо відшкодування витрат по протоколу №0000/125110001/14 на загальну суму 126375,57 грн.

Платіжним дорученням №364 від 1 жовтня 2014 року позивач на рахунок відповідача перерахував 126375,57 грн.

Як вбачається зі змісту платіжного доручення №364 від 1 жовтня 2014 року, позивач в графі "призначення платежу" вказав наступне: "відшкодування витрат директора ПП "Бакарнея" Журавського О.І. на сплату штрафу за ст. 485 МКУ на підставі протоколу №0000/125110001/14 при оформленні митної декларації №125110011/2014/015505".

Отже, перераховані позивачем грошові кошти, було спрямовано саме на відшкодування сплати штрафу за порушення митних правил, зокрема ст. 485 Митного кодексу України.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, зокрема з мирової угоди "про припинення провадження в справі про порушення митних правил №0541/125110011/14 шляхом компромісу" від 3 жовтня 2014 року відповідач перерахував до державного бюджету грошові кошти у розмірі 82496,67 грн., що підтверджується актом про виконання мирової угоди, в той час, коли позивачем було перераховано на рахунок відповідача 126375,57 грн.

Таким чином позивач вважає, що частина грошових коштів у розмірі 43878,90 грн. не була спрямована відповідачем на сплату штрафу за ст. 485 Митного кодексу України на підставі протоколу №0000/125110001/14 при оформленні митної декларації №125110011/2014/015505.

Як вбачається з поданого відповідачем до суду протоколу про порушення митних правил №0000/125110001/14 від 19 вересня 2014 року, сума несплачених митних платежів становить 42125,19 грн., отже, відповідно до ст. 485 Митного кодексу України, сума штрафу становить 126375,57 грн. (42125,19 грн.*300%).

15 грудня 2014 року позивач звернувся до відповідача з листом за №65/12, у якому просив відповідача повернути йому грошові кошти у розмірі 43878,90 грн., які не мають документального підтвердження їх витрат, проте дані вимоги виконанні не були, що і стало причиною звернення до суду.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному і об'єктивному дослідженні в судовому засіданні з урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи їх взаємний зв'язок, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанцій вирішуючи даний правовий спір виходив з того, що оскільки кошти були перераховані відповідачу для подальшої оплати штрафних санкцій за протоколом про порушення митних правил № 0541/125110011/14, то дана грошова операція не стосується виконання умов договору №12/08 від 26 серпня 2014 року, а отже надлишкова сплачена частина коштів відповідно до вимог статті 1212 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) має вважатися безпідставно набутим ПП «Бакарнея» майном та підлягає поверненню.

Відповідно до статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Наведена стаття широко визначає підстави виникнення зобов'язань у зв'язку з набуттям, збереженням майна без додаткової правової підстави. Такими можуть бути дії набувача майна, потерпілого, інших осіб. Підставою таких зобов'язань можуть бути події, але це не означає, що в усіх випадках безпідставного отримання чи збереження майна внаслідок зазначених дій (подій) виникають зобов'язання, передбачені ст. 1212 Цивільного кодексу України. Предметом регулювання інституту безпідставного отримання чи збереження майна є відносини, які виникають у зв'язку з безпідставним отримання чи збереженням майна і які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Обов'язковою умовою, з якою законодавець пов'язує виникнення даного виду зобов'язань, є відсутність правової підстави для набуття майна однією особою за рахунок іншої особи. Відсутність правової підстави означає, що майно набуте особою поза підставою (юридичним фактом), передбаченою законом чи правочином. За змістом ст. 1214 цього Кодексу особа, яка набула майно без достатньої правової підстави, зобов'язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала.

При цьому стаття 1212 ЦК України застосовується лише в тих випадках, коли безпідставне збагачення однієї особи за рахунок іншої не може бути усунуто за допомогою інших, спеціальних способів захисту. Зокрема, у разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав, договірний характер правовідносин виключає можливість застосування до них судом положень статті 1212 ЦК України (постанова Верховного суду України від 25.02.2015 N 910/1913/14);

Як вбачається з матеріалів справи грошові кошти у розмірі 126375,57 грн. були перераховані відповідачу згідно рахунку фактури № 01/09 від 25.09.2014 року, призначення платежу якого було «відшкодування витрат директора ПП "Бакарнея" Журавського О.І. на сплату штрафу за ст. 485 МКУ на підставі протоколу №0000/125110001/14 при оформленні митної декларації №125110011/2014/015505».

Згідно умов укладеного між сторонами у справі договору в обов'язки замовника входить відшкодування понесених виконавцем витрат, які складаються із сплачених виконавцем по вказівці замовника митних зборів та всіх інших необхідних платежів при митному оформленні товарів. Крім того замовник зобов'язаний відшкодувати виконавцю додаткові витрати, які виникли під час виконання цього договору, у тому числі у разі невідповідності відомостей щодо товарів, зазначених у наданих замовником документах, фактичним, реальним відомостям.

Тобто сума коштів перерахована відповідачу згідно рахунку фактури № 01/09 від 25.09.2014 року для відшкодування витрат останнього, розцінюється судом, саме як дія спрямована на виконання замовником прямих обов'язків передбачених п. 2.7 договору про надання брокерських послуг та декларування товарів від 26.08.2014 р.

Оскільки між сторонами у справі, що розглядається, існують договірні відносини, а кошти, які позивач просить стягнути у якості безпідставно отриманих, отримано відповідачем на виконання саме договірних зобов'язань, то такі кошти набуто за наявності правової підстави, а тому заявлені Товариством з обмеженою відповідальністю "Люмен-Лайт" позовні вимоги не можуть бути задоволені на підставі положень статті 1212 ЦК України.

Відповідно до ст. 104 Господарського процесуального кодексу України, підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є:

1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи;

4) порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Оскільки рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального права, апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення Господарського суду Київської області від 08.04.2015р. у справі № 911/464/15 скасуванню.

У зв'язку з задоволенням апеляційної скарги відповідача, відповідно до вимог ст.49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір за розгляд апеляційної скарги покладається на позивача.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Бакарнея» задовольнити повністю.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 08.04.2015р. у справі № 911/464/15 скасувати .

3. Прийняти нове рішення, яким:

У позові відмовити повністю.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Люмен-Лайт" (07400, Київська область, м. Бровари, вул. Чкалова, 5, код 37284289) на користь Приватного підприємства "Бакарнея" (07403, Київська область, м. Бровари, вул. Будьоного, 22, код 37892730) судовий збір у розмірі 913,50 грн. (дев'ятсот тринадцять гривень 50 коп.) за розгляд апеляційної скарги.

5. Видачу наказу на виконання даної постанови доручити Господарському суду Київської області.

6. Матеріали справи № 911/464/15 повернути до Господарського суду Київської області.

7. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Головуючий суддя О.В. Тищенко

Судді К.В. Тарасенко

І.А. Іоннікова