Постанова

від 10.06.2015 по справі 808/927/15

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2015 року 11 год. 10 хв. Справа № 808/927/15 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Р.В. Сацького,

при секретарі судового засідання А.С. Ярошенко,

за участю представників сторін :

від позивача: Стирнік Ю.В.

від відповідача: Аксарін Р.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Запоріжжя адміністративну справу

за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю «НВО «Укрпромекологія»

до: Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя Головного управління Державної фіскальної служби в Запорізькій області

про: визнання протиправними дій, скасування податкового-повідомлення рішення

ВСТАНОВИВ:

В лютому 2015 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче об'єднання «Укрпромекологія» (далі - ТОВ «НВО «Укрпромекологія», позивач) до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя Головного управління Державної фіскальної служби в Запорізькій області (далі - ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя, відповідач) про визнання протиправним та скасування наказу керівника ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя від 27.08.2014 №640 «Про проведення документальної невиїзної позапланової перевірки ТОВ «НВО «Укрпромекологія»; про визнання протиправними дій відповідача щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «НВО «Укрпромекологія» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Міват» (код ЕДРПОУ 38600144) за вересень 2013р., проведеної на підставі наказу керівника ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя ГУ Міндоходів у Запорізькій області від 27.08.2014 № 640 «Про проведення документальної невиїзної позапланової перевірки ТОВ «НВО «Укрпромекологія»; про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 01.10.2014 №0001792211 (вих.№22600/10/08-30-22-11 від 01.10.2014), яким ТОВ «НВО «Укрпромекологія» збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ на суму 98 112,00грн. (65408,00грн. - основний платіж, 32704,00грн. - штрафна санкція).

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач пояснив, що до позивача надходили запити від 23.01.2014 №1418/10/08-30-15-03, від 17.06.2014 №14646/10/08-30-22-01 на які підприємство листами від 18.03.2014 №67, від 31.03.2014 №84, від 01.07.2014 №199 надало податковій інспекції запитувані документи та пояснення у встановлений законодавством строк. Посилається на приписи ст. 78 Податкового кодексу України та зазначає, що копію наказу про проведення документальної перевірки та повідомлення отримані позивачем лише 16.09.2014, а перевірка згідно вказаних документів та акту розпочалась 02.09.2014 та тривала 1 робочий день. На підставі викладеного, вважає, що відповідач не мав законних підстав розпочинати проведення перевірки. Крім того, вказує, що на час прийняття оскаржуваного наказу факти, що свідчили про можливі порушення позивачем податкового, валютного та іншого законодавства, які стали підставою для призначення перевірки, були відсутні. Невиїзну перевірку проведено виключно на підставі документів, наданих підприємством на податковий запит, додаткові документи у позивача не витребовувались, що підтверджує факт відсутності недоліків у наданих поясненнях та документальному обґрунтуванні. Також позивач посилається на безпідставність висновків податкового органу про непідтвердженість реальності господарських операцій позивача з контрагентом, оскільки за даними операціями товар був поставлений, оплату здійснено в повному обсязі, господарські операції відображені в первинних документах бухгалтерського та податкового обліку, відбулись реально і спричинили зміни у стані та структурі активів учасників таких операцій, товар використовується в межах господарської діяльності платника податків. Позивач зазначає, що неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «МІВАТ» (контрагента позивача) жодним чином не може бути доказом нереальності взаємовідносин ТОВ «НВО «Укрпромекологія» з ТОВ «Міват», оскільки такий висновок може бути зроблений лише на підставі рішення або вироку суду, яким встановлені відповідні факти та зроблені висновки про наявність вини посадових осіб платників податків. Крім того, на час проведення перевірки наявна постанова Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.03.2014 по справі №804/2199/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МІВАТ» до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії. В постанові суду встановлено, що первинні документи ТОВ «Міват» Державною податковою інспекцією у Кіровському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області під час проведення зустрічних звірок не перевірялись, тому податковий орган не мав визначених законом підстав для формування, зокрема, в акті №143/04-65-22-03/38600144 від 12.12.2013 висновків про відсутність факту реального здійснення господарської діяльності ТОВ «Міват» по взаємовідносинах з постачальниками за вересень, жовтень 2013 року та відсутність факту реального вчинення господарських операцій з контрагентами-покупцями за перевіряємий період. Реальність господарських операцій позивача з ТОВ «Міват» підтверджується наданими позивачем до справи первинними документами, які відповідають вимогам закону. З урахуванням зазначеного, позивач просить позов задовольнити у повному обсязі.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала в повному обсязі з підстав зазначених в позовній заяві. В підтвердження реальності провадження господарської діяльності позивачем представником позивача долучено до матеріалів справи первісні бухгалтерські документи.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, із тих підстав, що до ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя надійшов акт ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська №143/04-65-22-03/38600144 від 12.12.2013 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Міват» (ЄДРПОУ - 38600144) щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків за період вересень 2013року», тому податковий орган мав підстави для проведення перевірки позивача. Наказ та повідомлення про призначення перевірки направлені позивачу відповідно до ст.79 Податкового кодексу України в день винесення наказу, тому відповідач мав право розпочати перевірку. Також при винесенні податкового повідомлення рішення не було порушено жодних норм діючого законодавства, податкове повідомлення-рішення прийнято податковим органом у порядку встановленому чинним законодавством, а тому підстави для його скасування відсутні. Просив відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

На підставі ст. 160 КАС України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови та оголошено про час виготовлення постанови у повному обсязі.

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позовні вимоги заявлено обґрунтовано та позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, з наступних підстав.

ТОВ «НВО «Укрпромекологія» (ідентифікаційний код 31329313) є юридичною особою, яка зареєстрована 05.02.2001, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Позивач є платником податку на додану вартість, про що 25.03.2008 отримано свідоцтво №100106795 НБ №186009 про реєстрацію платника податку на додану вартість.

Листом від 23.01.2014 №1418/10/08-30-15-03 «Про надання інформації» відповідач просив позивача у 10-денний термін від дати отримання запиту надати пояснення та завірені копії підтверджуючих документів з питання здійснення фінансово-господарських взаємовідносин з контрагентами, зазначеними в додатку, за вересень 2013 року. В додатку 1 до вказаного листа зазначено про відхилення суми ПДВ з ТОВ «Міват» в розмірі 65408,00 грн. Крім того, у вказаному листі наведений перелік інформації та копій документів, які відповідач просить надати позивача та зазначено, що у випадку ненадання пояснень та їх документальних підтверджень органи державної податкової служби на підставі пп.78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України використають право на проведення позапланової виїзної перевірки.

20.03.2014 на адресу відповідача надійшла відповідь ТОВ «НВО «Укрпромекологія» №67 від 18.03.2014 на вказаний запит, в якій зазначено про надання документального підтвердження бухгалтерських документів, що підтверджують фінансово-господарські відносини з ТОВ «Міват» у вересні 2013 року та міститься перелік наданих первинних документів: договір поставки №1609 від 16.09.2013 з додатком №1, прибуткові та податкові накладні.

01.04.2014 на адресу відповідача надійшла відповідь ТОВ «НВО «Укрпромекологія» №84 від 31.03.2014 на вказаний запит, в якій додатково подані бухгалтерські документи, що підтверджують фінансово-господарські відносини з ТОВ «Міват» у вересні 2013 року: банківська виписка від 14.11.2013, товарно-транспортні накладні.

Листом від 17.06.2014 №14646/10/08-30-22-01 «Про надання пояснень, інформації та її документального підтвердження» у зв'язку з отриманням матеріалів перевірок, що свідчать про нереальність здійснення операцій з підприємствами-контрагентами, відповідач просив позивача надати пояснення, інформацію та її документальне підтвердження для з'ясування реальності та повноти відображення в бухгалтерському та податковому обліку із відповідним відображенням у податкових деклараціях результатів операцій по господарських відносинах з ТОВ «Міват» (код ЄДРПОУ 38600144) за період вересень 2013 року. Крім того, у вказаному листі наведений перелік інформації та копій документів, які відповідач просить надати позивача та зазначено, що у випадку ненадання пояснень та їх документальних підтверджень органи державної податкової служби на підставі пп.78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України використають право на проведення позапланової виїзної перевірки. Посилання на неповноту надання позивачем відповіді на попередній податковий запит від 23.01.2014 №1418/10/08-30-15-03 «Про надання інформації» в даному запиті відсутнє.

04.07.2014 на адресу відповідача надійшла відповідь ТОВ «НВО «Укрпромекологія» №199 від 01.07.2014 на вказаний запит, в якій зазначено, що на попередній податковий запит від 23.01.2014 №1418/10/08-30-15-03 позивач надав листами від 20.05.2014 №150 та №67 від 18.03.2014, копії яких додаються, первинну документацію по взаємовідносинам з ТОВ «Міват» у вересні 2013 року. Також позивач повідомив, що 13.03.2014 Дніпропетровським окружним адміністративним судом прийнято рішення по справі №804/2199/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МІВАТ» до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії, яким визнані протиправними дій ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська щодо проведення зустрічної звірки, за результатами якої складено акт від 12.12.2013 №143/04-65-22-03/38600144, щодо коригування показників податкової звітності ТОВ «МІВАТ» на підставі висновків зазначеного акту та зобов'язано податковий орган відновити показники податкової звітності ТОВ «МІВАТ».

Начальником ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя 27.08.2014 винесено наказ №640 «Про проведення документальної невиїзної позапланової перевірки ТОВ «НВО «Укрпромекологія», на підставі якого винесено повідомлення від 27.08.2014 №189/10/08-30-22-11. Указані документи направлено на адресу позивача 27.08.2014 та отримано останнім 16.09.2014, про що свідчить конверт, копія якого міститься в матеріалах справи.

Із пояснень представника відповідача встановлено, що підставою для проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «НВО «Укрпромекологія» відповідач визначив надходження податкової інформації щодо нереальності господарських операцій ТОВ «МІВАТ» з контрагентами у вересні 2013 року та не спростування вказаної інформації позивачем у відповідях на запит. Щодо зазначення у податкових запитах про можливість проведення виїзної документальної перевірки позивача у випадку ненадання відповіді, а призначення невиїзної перевірки представник відповідача пояснив, що ст.79 Податкового кодексу України не обмежено право керівника на вибір виду перевірки.

На підставі вказаного наказу від 27.08.2014 №640 Держаною податковою інспекцією у Шевченківському районі м. Запоріжжя з 02.09.2014 по 02.09.2014 було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «НВО «Укрпромекологія» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Міват» за вересень 2013 року.

За результатами перевірки складено акт від 02.09.2014 № 126/08-30-2211/31329313.

Висновками акту перевірки встановлено порушення вимог ст.1, п.2 ст.3, п.1, п.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 №996 (із змінами та доповненнями); пп.1.1 п.1, пп.1.2 п.1, пп.2.16 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим Наказом Мінфіну України від 24.05.1995 №88 та зареєстрованим у Мін'юсті України 05.06.1995 за №168/704; п.п.14.1.181 п.14.1 ст.14, п.201.10 ст.201 та 200.2 ст.200, п.п.198.1, п.п.198.3, п.198.4, п.198.6 ст.198 ПК України від 02.12.10 №2755-IV; Наказу ДПА України від 10.01.2011 №969 «Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення», п.8.25, п.8.26, п.11.9 Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 05.01.1995 №7, що призвело до заниження податку на додану вартість у вересні 2013 року на суму 65 408,00 грн.

На підставі акту перевірки від 02.09.2014 № 126/08-30-2211/31329313 винесено податкове повідомлення-рішення від 01.10.2014 №0001792211 (вих.№22600/10/08-30-22-11 від 01.10.2014), яким ТОВ «НВО «Укрпромекологія» збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ на суму 98 112,00 грн. (65408,00 грн. - основний платіж, 32704,00 грн. - штрафна санкція).

Всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги про визнання протиправним та скасування наказу керівника ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя від 27.08.2014 №640 «Про проведення документальної невиїзної позапланової перевірки ТОВ «НВО «Укрпромекологія»; про визнання протиправними дій відповідача щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «НВО «Укпромекологія» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Міват» (код ЕДРПОУ 38600144) за вересень 2013 року, проведеної на підставі наказу керівника ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя ГУ Міндоходів у Запорізькій області від 27.08.2014 № 640 «Про проведення документальної невиїзної позапланової перевірки ТОВ «НВО «Укрпромекологія» з наступних підстав.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Обов'язки та компетенція контролюючих органів, повноваження їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначені Податковим кодексом України від 02.12.2010 № 2755-VІ.

Вимоги щодо змісту та підстав направлення платнику запиту про надання письмової інформації врегульовано пунктом 73.3 статті 73 ПК України, згідно положень якої контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (заступником керівника) контролюючого органу і повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту.

Абзацом 3 пункту 73.3. статті 73 ПК України встановлено, що письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав:

1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи;

2) для визначення рівня звичайних цін на товари (роботи, послуги) під час проведення перевірок та в інших випадках, передбачених статтею 39 цього Кодексу;

3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків;

4) щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків податкової накладної покупцю або про порушення правил заповнення податкової накладної;

5) у разі проведення зустрічної звірки;

6) в інших випадках, визначених цим Кодексом.

Запит вважається врученим, якщо його надіслано поштою листом з повідомленням про вручення за податковою адресою або надано під розписку платнику податків або іншому суб'єкту інформаційних відносин або його посадовій особі.

За приписами абз.4 пункту 73.5 статті 73 ПК України, платники податків та інші суб'єкти інформаційних відносин зобов'язані подавати інформацію, визначену у запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом).

З положень наведеної норми пункту 73.5 статті 73ПК України слідує, що платники податків та інші суб'єкти інформаційних відносин в обов'язковому порядку зобов'язані подавати інформацію на запит податкового органу, у випадку якщо останній містить викладення визначених Податковим кодексом України підстав отримання інформації, зокрема, факти, які свідчать про порушення платником податків законодавства України.

У разі коли запит складено з порушенням вимог, викладених в абзацах першому та другому цього пункту, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит (абзацу 5 пункту 73.5 статті 73 ПК України).

Функція податкового органу щодо контролю за дотриманням податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, реалізується останніми шляхом проведення перевірок у випадках та в порядку, встановленому ПК України.

У відповідності до статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Документальна позапланова перевірка - це перевірка, що не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.

Як підставу для проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «НВО «Укрпромекологія» відповідач визначив підпункт 78.1.1 пункту 78 статті 78 Податкового кодексу України.

Відповідно до підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) визначено, що документальна позапланова перевірка здійснюється у випадку коли за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язків письмовий запит контролюючого органу протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Таким чином, з аналізу наведених правових норм суд приходить до висновку, що документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться на підставі наказу керівника контролюючого органу та за наявності підстав для її проведення; у свою чергу можливість для проведення документальної позапланової невиїзної перевірки на підставі підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України та прийняття відповідного наказу виникає виключно за наявності двох умов: 1) виявлення фактів, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства; 2) не надання платником пояснень та їх документального підтвердження на запит контролюючого органу протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Із матеріалів справи встановлено, що на запити податкового органу позивачем своєчасно надано відповіді разом із відповідними документами. При цьому, в податковому запиті від 17.06.2014 №14646/10/08-30-22-01 «Про надання пояснень, інформації та її документального підтвердження», що передував наказу керівника відповідача про призначення перевірки позивача, не зазначено про наявність недоліків в попередніх відповідях позивача на податковий запит від 23.01.2014 №1418/10/08-30-15-03 «Про надання інформації» та у зв'язку з цим необхідність надання додаткових пояснень. В акті перевірки використані первинні документи, надані позивачем у відповідях на податкові запити.

Також судом встановлено, що на час прийняття оскаржуваного наказу від 27.08.2014 №640 Дніпропетровський окружний адміністративний суд розглянув справу №804/2199/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МІВАТ» до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії. В постанові суду встановлено, що первинні документи ТОВ «Міват» Державною податковою інспекцією у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області під час проведення зустрічних звірок не перевірялись, тому податковий орган не мав визначених законом підстав для формування, зокрема, в акті №143/04-65-22-03/38600144 від 12.12.2013 висновків про відсутність факту реального здійснення господарської діяльності ТОВ «МІВАТ» по взаємовідносинах з постачальниками за вересень, жовтень 2013 року та відсутність факту реального вчинення господарських операцій з контрагентами-покупцями за перевіряємий період.

Згідно з Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.03.2014 по справі №804/2199/14 суд постановив:

- Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська, які полягають у проведенні зустрічної звірки, за результатами якої складено акт від 12.12.2013 за № 143/04-65-22-03/38600144 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «МІВАТ» щодо документального підтвердження господарських відносин з платником податків за період вересень 2013 року»;

- Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська щодо коригування показників податкової звітності з податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «МІВАТ» (код ЄДРПОУ 38600144) за вересень 2013 року в електронній базі даних «Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України»;

- Зобов'язати Державну податкову інспекцію у Кіровському районі м. Дніпропетровська відновити в електронній автоматизованій системі співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України, дані податкової декларації з податку на додану вартість за вересень 2013 року, поданої Товариством з обмеженою відповідальністю «МІВАТ» до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17.06.2014 по справі №804/2199/14 постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.03.2014 - залишено без змін.

Ухвалою ВАСУ від 24.09.2014 провадження по справі №804/2199/14 відкрите, у задоволенні клопотання ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська про зупинення виконання постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.03.2014 відмовлено.

Відповідно до п.78.4 ст.78 ПК України, про проведення документальної позапланової перевірки керівник контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Відповідно до пункту 79.1. статті 79 Податкового кодексу України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Таким чином, законодавець особливо підкреслив, що розпочати невиїзну перевірку контролюючий орган має право лише при виконання таких обов'язкових умов: 1) наявність доказів отримання платником податків копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки; 2) наявність доказів повідомлення платника податків про дату початку та місце проведення такої перевірки.

До виконання цих умов податковий орган не має право приступати до проведення перевірки.

Судом встановлено, що відповідачем було прийнято наказ від 27.08.2014 №640 «Про проведення документальної невиїзної позапланової перевірки ТОВ «НВО «Укрпромекологія» та складено письмове повідомлення від 27.08.2014 №189/10/08-30-22-11. Вказаними документами визначено, що перевірка буде тривалістю 5 робочих днів, починаючи з 27.08.2014.

Вказаний наказ та повідомлення про проведення перевірки відповідач направив на адресу позивача рекомендованим листом із повідомленням про вручення 27.08.2014, про що свідчить поштовий конверт з відміткою відділення поштового зв'язку, оригінал якого оглянуто судом у судовому засіданні, копія наявна в матеріалах справи. Перевірку розпочато та проведено з 02.09.2015 по 02.09.2015. Копію наказу та повідомлення про перевірку позивач отримав 16.09.2015, що не спростовано відповідачем належними доказами.

Таким чином, відповідач розпочав позапланову документальну невиїзну перевірку позивача в порушення вимог статей 78 та 79 Податкового кодексу України, що призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.

Суд не приймає до уваги твердження представника відповідача, що платник податків, який вважає порушеним порядок та підстави призначення податковим органом перевірки, має захищати свої права шляхом недопуску посадових осіб контролюючого органу до такої перевірки, оскільки дані спірні правовідносини стосуються проведення документальною невиїзною перевірки, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.

У межах проведення документальної позапланової невиїзної перевірки норми Податкового кодексу України не передбачають процедури та порядку допуску посадових осіб контролюючого органу, у зв'язку із чим, позивач був позбавлений можливості висловити свою незгоду із правомірністю призначення щодо нього податкової перевірки до моменту її проведення шляхом не допуску до перевірки. Крім того, як вже встановлено судом, документи про призначення та проведення перевірки позивач отримав лише 16.09.2014, тобто після завершення перевірки та складання акту перевірки.

На переконання суду, встановлення обставин невідповідності наказу на проведення документальної позапланової невиїзної перевірки нормам Податкового кодексу України є безумною підставою для його скасування, незалежно від того, чи реалізовано положення такого наказу на момент вирішення спору, чи ні.

Враховуючи викладене, наказ керівника ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя від 27.08.2014 №640 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача та вчинені на його підставі дії по проведенню вказаної перевірки суперечать приписам Податкового кодексу України, а тому є протиправними.

Вказане підтверджується Верховним Судом України в Постанові від 27.01.2015 № 21-425а14 (за позовом ТОВ «Будгарантінвест-55» до ДПІ у м. Южному Одеської області про визнання незаконним наказу про проведення документальної невиїзної позапланової перевірки та визнання протиправними дій).

Судом також встановлено, що передумовою визначення податкового зобов'язання з ПДВ у цій справі були фінансово-господарські взаємовідносини між позивачем та ТОВ «Міват» у вересні 2013 року.

Між ТОВ «Міват» (продавець) та ТОВ «НВО «Укпромекологія» (Покупець) було укладено договір № 1609 від 16.09.2013. Відповідно до умов договору ТОВ «Міват» повинен був продати розсів МнС 17-50 розміри та дати кожної окремої поставки товару повинні визначатись специфікаціями до Договору. Також відповідно до умов договору доставка товару здійснюється засобами покупця.

Згідно специфікації №1 до вказаного договору предмет поставки - розсів МнС 17-50 в кількості 112 тн. на загальну суму 392 448,00 грн., в т.ч. 65 408,00 грн. ПДВ.

На підтвердження виконання умов договору поставки, позивачем надані суду видаткові, податкові накладні, товарно-транспортні накладні, платіжні доручення про оплату товару, картка рахунку 631 за вересень 2013 року, звіти виробництва за зміну у вересні 2013 року.

Згідно довідки позивача останній має в наявності основне обладнання та матеріальну-технічну базу для виробництва: піч індукційна тигельна ІСТО 4 №3, установка УШ-116 №1, установка УШ-116 №2, установка ЕШП типу А-550 №4, дробарка шарова (велика), дробарка шарова (мала), дробарка щекова ЩДС, газоочищення, кран мостовий 5 тн. - 3 шт., кран мостовий 10 тн., спектрометр енергій рентген випромінювання, транспортери стрічкові 3 шт., насосна станція, будівля АБК, будівля головного корпусу, контрольно-пропускний пункт. Вказана інформація відповідає інформації, встановленій під час перевірки (стор.3 Акту перевірки).

Основним видом діяльності позивача є виробництво чавуну, сталі та феросплавів. Згідно довідки позивача сировиною для виробництва феросилікомарганцю є розсів МнС17, вапняк флюсовий та коксова дрібниця. У вересні 2013 року позивач придбав у ТОВ «Міват» 112,0 тн. розсіву МнС17, з якого було вироблено 65 тн. феросилікомарганцю для подальшої реалізації.

Під час перевірки встановлено (стор.2 акту перевірки), що позивачу на підставі договору купівлі-продажу від 06.04.2001 належить на праві власності нерухоме майно, а саме приміщення головного корпусу за адресою: м. Запоріжжя, вул. Доківська, 3. Згідно договору оренди землі від 27.09.2008 б/н в строковому платному користуванні позивача знаходиться земельна ділянка для розташування адміністративно-побутового приміщення, головного корпусу, будівлі насосної, розташованих за адресою: м. Запоріжжя, вул. Доківська, 3.

Відповідно до п. 14.1.181 ст. 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно п. 198.1 вказаного Кодексу право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (п. 198.6 ПК України).

Згідно з п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно із п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до складу податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п.201.11 ст. 201 цього Кодексу.

В результаті проведених операцій, згідно зазначених вимог Податкового кодексу України, позивачем віднесено до складу податкового кредиту нараховані суми податку на додану вартість.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язані з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Статтею 3 Закону України № 996-IV від 16.07.1999 «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (зі змінами та доповненнями) (далі - Закон № 996-IV) передбачено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону № 996-IV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Статтею 1 Закону № 996-XIV визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена також п.п.1.2 п.1, п.п.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 за № 168/704 (далі - Положення), первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 вказаного Закону та п.2.4 Положення, первинні документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з п.2.15 та п.2.16 вказаного Положення забороняється приймати до виконання первинні документа на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Таким чином, для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок.

Крім того, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 16.07.1999 № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Як зазначалося, всі придбані ТМЦ були своєчасно та в повному обсязі оприбутковані позивачем на підставі накладних, оплачені, та в подальшому використані у власній господарській діяльності, що в свою чергу призвело до змін в активах підприємства та його зобов'язаннях і реально спричинило зміни майнового стану платника податків.

Суд зазначає, що оглянуті первинні документи містять назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; особистий підпис особи, яка брала участь у здійсненні господарської операції; первинні документи виписані реально існуючими на час вчинення угоди суб'єктами права.

Тобто, надані первинні бухгалтерські документи по формі та за змістом відповідають вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» та Положенню про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку.

Документи, які надані позивачем суд вважає достатніми та такими, що підтверджують факт придбання товару у ТОВ «Міват».

Щодо реальності вчинених операцій між позивачем та його контрагентом ТОВ «Міват» суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Аналізуючи діяльність контрагента позивача - ТОВ «Міват» в акті перевірки податковий орган зазначає, що у ТОВ «Міват» наявні ознаки відсутності факту реального здійснення господарської діяльності, оскільки за результатами проведеного аналізу ЄРПН не було встановлено отримання підприємством ТОВ «Міват» товарів, які у подальшому були реалізовані ТОВ «НВО «Укрпромекологія», від ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська отримано акт №143/04-65-22-03/38600144 від 12.12.2013 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «МІВАТ» щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків за період вересень 2013 року», згідно якого неможливо підтвердити документально реальність здійснення господарських відносин контрагенти/постачальники - ТОВ «Міват» - контрагенти/покупці. В акті ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська встановлена відсутність ТОВ «Міват» за податковою адресою, неможливість встановлення фактичного місцезнаходження підприємства та місць виконання його зобов'язань, відсутні первинні документи для підтвердження товарності та реальності здійснення господарських операцій у вересні 2013 року.

Правомірність дій ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська щодо проведення зустрічної звірки ТОВ «Міват» з контрагентами за вересень 2013 року та результати вказаної перевірки були предметом розгляду Дніпропетровського окружного адміністративного суду справи №808/2199/14 14 за позовом ТОВ «МІВАТ» до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії. В постанові суду від 13.03.2014 встановлено, що первинні документи ТОВ «Міват» Державною податковою інспекцією у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області під час проведення зустрічних звірок не перевірялись, тому податковий орган не мав визначених законом підстав для формування, зокрема, в акті №143/04-65-22-03/38600144 від 12.12.2013 висновків про відсутність факту реального здійснення господарської діяльності ТОВ «МІВАТ» по взаємовідносинах з постачальниками за вересень, жовтень 2013 року та відсутність факту реального вчинення господарських операцій з контрагентами-покупцями за перевіряємий період.

Згідно з Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.03.2014 по справі №804/2199/14 суд постановив:

- Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська, які полягають у проведенні зустрічної звірки, за результатами якої складено акт від 12.12.2013 за № 143/04-65-22-03/38600144 «Про неможливість проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю «МІВАТ» (код ЄДРПОУ 38600144) щодо документального підтвердження господарських відносин з платником податків за період вересень 2013 року».

- Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська щодо коригування показників податкової звітності з податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «МІВАТ» (код ЄДРПОУ 38600144) за вересень 2013 року в електронній базі даних «Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України».

- Зобов'язати Державну податкову інспекцію у Кіровському районі м. Дніпропетровська відновити в електронній автоматизованій системі співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України, дані податкової декларації з податку на додану вартість за вересень 2013 року, поданої Товариством з обмеженою відповідальністю «МІВАТ» до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17.06.2014 по справі №804/2199/14 постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.03.2014 - залишено без змін.

Ухвалою ВАСУ від 24.09.2014 провадження по справі №804/2199/14 відкрите, у задоволенні клопотання ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська про зупинення виконання постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.03.2014 відмовлено.

Суд дійшов також висновку, що зміст укладених між ТОВ «НВО «Укрпромекологія» та ТОВ «Міват» правочинів не суперечить актам цивільного законодавства, а відповідач не надав доказів, які б підтверджували, що зміст угоди не відповідає дійсним намірам сторін щодо набуття цивільних прав і обов'язків чи свідчить про намір сторін ухилитися від оподаткування доходів, отриманих внаслідок виконання договору або приховування дійсного об'єкту оподаткування, зменшення бази оподаткування, створення штучних підстав для незаконного відшкодування сум сплачених податків за рахунок коштів бюджету, отримання незаконних пільг з оподаткування тощо.

Загалом, реальність вчинення господарської операції пов'язується податковим органом лише з обставинами діяльності третьої особи, що є неприпустимим як за законодавством України так і міжнародними нормами.

Зокрема, ст. 61 Конституції України закріплює принцип індивідуального характеру юридичної відповідальності особи.

Також, Рішеннями Європейського суду з прав людини у справах Інтерсплав проти України (2007 рік, заява № 803/02), «Булвес» АД проти Болгарії (2009 рік, заява № 3991/03) і Бізнес Супорт Центр проти Болгарії (2010 рік, заява № 6689/03), які відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» підлягають застосуванню судами як джерела права, визначено, що платника податку не може бути позбавлено права на бюджетне відшкодування ПДВ за відсутності доказів того, що його було залучено до протиправної діяльності, пов'язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування; при цьому платник ПДВ не повинен нести відповідальність за зловживання, вчинені його постачальниками, якщо платник ПДВ не знав про такі зловживання і не міг про них знати.

З огляду на принцип персональної відповідальності платника податку право на податковий кредит не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами. Тобто, якщо контрагент порушив податкове законодавство, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи, а тому дані порушення не можуть бути підставою для відмови у праві платника податку на податковий кредит за наявності факту здійснення господарської операції. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду України від 31.01.2011 у справі за позовом ЗАТ «Мукачівський лісокомбінат» до Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції в Закарпатській області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення.

Щодо твердження податкового органу стосовно надання позивачем товарно-транспортних накладних, в яких не зазначено інформація стосовно вантажно-розвантажувальних операцій, суд вважає за необхідне зазначити, що за наявності документів, які підтверджують фактичне отримання позивачем товарів та використання їх у власній господарській діяльності, відсутність певних реквізитів такого документу як товарно-транспортна накладна не може бути підставою для висновків про відсутність підтвердження реальності здійснення господарських операцій з придбання товару, оскільки відповідною транспортною документацією обов'язково мають бути підтверджені витрати з послуг по перевезенню вантажів, а не послуги з придбання товару. Також, згідно з ч. 3 ст. 909 ЦКУ ТТН підтверджує факт укладення договору про перевозку вантажу. Таким чином, ТТН не може бути первинним документом, що підтверджує здійснення господарської операції з поставки товарів, оскільки не відображає відомості про господарську операцію з поставки товару, а відображає відомості про господарську операцію перевезення. До того ж, відсутність у покупця ТТН чи складання ТТН з порушенням певних вимог не може бути підставою для позбавлення суб'єкта господарювання права на податковий кредит та на формування витрат, що також підтверджується ухвалою ВАСУ від 27.03.2013 у справі № К/9991/5199/11, Ухвалою ВАСУ від 18.04.2012 у справі № К/9991/20061/11, Ухвалою ВАСУ від 26.06.2012 у справі № К/9991/16335/12.

Як встановлено судом, відповідно до наданих позивачем товарно-транспортних накладних, доставка товару здійснювалась ТОВ «Упаковка». Зі змісту ТТН можна визначити місце завантаження та розвантаження товару, назву та кількість товару, вантажовідправника та вантажоодержувача. Інформація, вказана в ТТН, відповідає господарським операціям, здійсненим між позивачем та ТОВ «Міват» у вересні 2013 року на виконання договору №1609 від 16.09.2013.

В Постанові Запорізького окружного адміністративного суду від 28.05.2014 по справі №808/2694/14, залишеною без змін Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04.12.2014, суд встановив факт, що в довідці ДПІ у Комунарському районі м. Запоріжжя ГУ Міндоходів у Запорізькій області №70/08-27-2211/31197201 від 21.03.2014 «Про результати проведення зустрічної звірки ТОВ «Упаковка» щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків ТОВ «НВО «Укрпромекологія», їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.10.2012 по 31.10.2013» зазначено, що ТОВ «Упаковка» відповідно до укладеного договору оренди транспортних засобів від 16.09.2013 використовувало у своїй діяльності вантажні транспортні засоби (6 автомобілів марки Камаз, 1 причіп бортовий, 2 напівпричепи бортові).

Ухвалою ВАСУ від 17.12.2014 у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя ГУ Міндоходів у Запорізькій області - відмовлено.

Тобто, з 16.09.2013 по 24.09.2013 ТОВ «Упаковка» могло здійснювати перевезення для ТОВ «НВО «Укрпромекологія». Доказів, що спростовують вказану інформацію, відповідачем не надано.

Отже, обставини, які стали підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення знаходяться поза межами вимог Податкового кодексу України щодо визначення податкового кредиту, яке не ставиться у залежність від дотримання вимог податкового законодавства іншими суб'єктами господарювання.

Згідно з ч. 1 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною 1 статті 71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 11 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено правомірність наказу про призначення перевірки та правомірність проведення перевірки без належного повідомлення про початок перевірки позивача, про законність висновків зроблених в акті перевірки та обґрунтованість податкового повідомлення-рішення від 01.10.2014, тому позовні вимоги слід задовольнити у повному обсязі.

Відповідно до ч.1 та ч.3 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Оскільки позивачем при зверненні до суду із адміністративним позовом було сплачено судовий збір в сумі 342 (триста сорок дві) грн. 39 коп., про що було надано відповідну квитанцію, на користь позивача підлягає стягненню з Державного бюджету України сума сплаченого ним судового збору.

Керуючись статтями 2, 11, 17, 18, 71, 87, 90, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати наказ керівника ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя ГУ Міндоходів у Запорізькій області від 27.08.2014 № 640 «Про проведення документальної невиїзної позапланової перевірки TOB «НВО «Укпромекологія».

3. Визнати протиправними дії ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя ГУ Міндоходів у Запорізькій області щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки TOB «НВО «Укпромекологія» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість по взаємовідносинам з TOB «Міват» (код ЄДРПОУ 38600144) за вересень 2013 року, проведеної на підставі наказу керівника ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя ГУ Міндоходів у Запорізькій області від 27.08.2014 № 640 «Про проведення документальної невиїзної позапланової перевірки TOB «НВО «Укпромекологія».

4. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя ГУ Міндоходів у Запорізькій області від 01.10.2014 №0001792211 (вих.№22600/10/08-30-22-11 від 01.10.2014), яким TOB «НВО «Укрпромекологія» збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ на суму 98 112, 00грн. (65408,00 грн. - основний платіж, 32704, 00 грн. - штрафна санкція).

5. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «НВО «Укрпромекологія» витрати на сплату судового збору у сумі 342 (триста сорок дві) грн. 39 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення її в повному обсязі, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Р.В. Сацький