Постанова

від 29.04.2015 по справі 808/737/15

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 квітня 2015 року 18:33Справа № 808/737/15 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Бойченко Ю.П., за участю секретаря судового засідання Заболотньої Н.Ю. та представників

позивача: Стоєва В.Л.,

відповідача: Міщенко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Єароклімат»

до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

02.02.2015 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Євроклімат» (далі - позивач, ТОВ «Компанія «Євроклімат») до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Запоріжжя Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області (далі - відповідач, ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя), в якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000062202 від 16.01.2015.

Ухвалою суду від 05.02.2015 відкрито провадження по зазначеній справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 26.02.2015.

Провадження у справі двічі зупинялося за клопотанням відповідача для надання додаткових доказів.

29.04.2014 провадження у справі поновлено.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав вимоги позовної заяви з підстав, викладених у позові та додаткових поясненнях. Зазначає, що висновки податкового органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства є необґрунтованими. Позивач має всі необхідні документи, які підтверджують здійснення господарських операцій. Придбання та фактичне отримання кондиціонерів від ТОВ «Київклімат» в серпні 2014 року підтверджено первинними документами, визначеними законодавством: видатковими накладними, податковими накладними, рахунками-фактурами, документами, що підтверджують перевезення тощо. Суми ПДВ підтверджені відповідними податковими накладними. Зазначені документи відповідають вимогам ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» стосовно їх змісту. Придбаний у контрагента позивача - ТОВ «Київклімат» товар (кондиціонери та вентиляційне обладнання) був реалізований іншим контрагентам-покупцям позивача: ПАТ «Мотор Січ», ВАТ «Запоріжсталь», ПАТ «Запорізькій хлібозавод №3. Оплата за товари, роботи (послуги) здійснено в повному обсязі та підтверджується відповідними платіжними дорученнями.

На підставі вище викладеного вважає спірне податкове повідомлення - рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню. Просить позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечив проти позовних вимог з підстав, викладених у запереченнях. Зазначив, що основними постачальниками ТОВ «Київклімат» (контрагент позивача) є ТОВ «ДЕ ЛЯ ПОНТ», ТОВ «НОННА ЛЮКС», по яким не можливо встановити походження товарів, зазначених у податкових накладних виписаних ТОВ «Київклімат» на ТОВ «Компанія «Євроклімат», а саме: згідно наданих до перевірки документів, встановлено, що всі кондиціонери є імпортованими, але аналізом податкової звітності не встановлено придбання даних кондиціонерів у вітчизняних підприємств (зареєстровані в ЄРПН податкові накладні відсутні) або ввезення їх на митну територію України (відсутні ВМД на імпорт товарів). Такими чином, позивач неправомірно врахував до складу податкового кредиту суми ПДВ по зазначеним операціям. Отже, висновки податківців про порушення позивачем, зокрема, п.198.1, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, внаслідок чого відбулось заниження податку на додану вартість, який підлягає сплаті до бюджету за серпень 2014 року у розмірі 44 950 грн. є обґрунтованими, атому спірне податкові повідомлення - рішення є законними та правомірними. Просить у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Розгляд справи здійснювався за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу «Камертон».

У судовому засіданні 29квітня 2015 року на підставі ст.160 КАС України судом проголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи і з'ясувавши обставини адміністративної справи, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності,

ВСТАНОВИВ:

У період часу з 10.12.2014 по 16.12.2014 відповідачем проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «Компанія «Євроклімат» (код ЄДРПОУ 36194069) з питання дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Київклімат» (код ЄДРПОУ 31629990) за період з 01.08.2014 по 31.08.2014, за результатами якої складено акт №42/08-28-22-12/36194069від 29.01.2014 (далі - акт перевірки).

У висновках акту перевірки зазначено, що перевіркою ТОВ «Компанія «Євроклімат» встановлено:

- порушення п.198.1, п.198.6 ст.198, п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України, внаслідок чого відбулось заниження податку на додану вартість, який підлягає сплаті до бюджету за серпень 2014 року у розмірі 44 950 грн. (в результаті допущених порушень податкового законодавства, які відображено в пп.3.1.2 п.3.1 р.3 акта перевірки);

- відсутність об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг), які підпадають під визначення ст.185, ст.198 Податкового кодексу України з контрагентами ТОВ «Київклімат» за серпень 2014 року на загальну суму 71 058 грн. 20 коп. та контрагентами - покупцями на загальну суму 29256 грн. 64 коп., в т.ч.:

- ТОВ «СК Промстройсервіс» (код ЄДРПОУ 34654772) за серпень 2014 року на суму 5 501 грн. 64 коп.;

- ПАТ «Мотор Січ» (код ЄДРПОУ 14307794) за серпень 2014 року на суму 11 316 грн. 40 коп., за вересень 2014 року на суму 3 981 грн. 67 коп.;

- ПАТ «Запорізький хлібозавод №3» (код ЄДРПОУ 00378038) за серпень 2014 року на суму 4 815 грн. 13 коп.;

- ВАТ «Запоріжсталь» (код ЄДРПОУ 00191230) за серпень 2014 року на суму 2 766 грн. 80 коп.;

- КП «Універс» ЗОР (код ЄДРПОУ 1362224) за серпень 2014 року на суму 875 грн.

На підставі матеріалів перевірки відповідачем, у тому числі, винесене податкове повідомлення - рішення від 16.01.2015 №0000062202, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 56 187 грн. 50 коп., в т.ч. за основним платежем - 44 950 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 11 237 грн. 50 коп.

Адміністративне оскарження зазначеного податкового повідомлення - рішення позивачем не здійснювалося.

Не погодившись з винесеним спірним податковим повідомленням - рішенням позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд вважає, що адміністративним позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

І. Щодо взаємовідносин позивача з ТОВ «Київклімат».

Так, в акті перевірки встановлено, що між ТОВ «Євроклімат» (покупець) та ТОВ «Київклімат» (постачальник) укладено договір №20г/02/11 від 23.02.2011, згідно з яким продавець зобов'язується передати у власність покупця а покупець зобов'язується прийняти кондиціонерне та вентиляційне обладнання згідно з рахунками-фактурами і сплатити за них на умовах даного договору.

На виконання умов договору виписані (оформлені) видаткові та податкові накладні. До перевірки надано накладні на вантаж перевізника, в яких відправником значиться ОСОБА_3, однак згідно податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку (форма 1 ДФ) за 3 квартал 2014 року співробітник ОСОБА_3 на ТОВ «Київклімат» не працював.

Суми податку на додану вартість за податковими накладними включено до податкового кредиту за серпень 2014 року, відображені у реєстрі отриманих податкових накладних, який відповідає даним додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість та даним декларації з ПДВ за серпень 2014 року.

Податкові накладні містять коди УКТ ЗЕД, тому включені до Єдиного реєстру податкових накладних, оскільки відповідно до пункту 11 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України податкова накладна, виписана при здійсненні операцій з постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, з 1 січня 2012 року підлягає включенню до Єдиного реєстру податкових накладних не залежно від розміру податку на додану вартість в одній податковій накладній.

До перевірки надано також довіреності на отримання товару на ім'я директора підприємства позивача ОСОБА_4, документи, в яких є інформація про походження товарів та їх відповідність вимогам Технічного регламенту низьковольтного електричного обладнання.

В акті перевірки також зазначено, що згідно з додатком №5 до декларації з податку на додану вартість за серпень 2014 р. (№9052081289 від 11.09.2014), встановлено, що основними постачальниками ТОВ «Київклімат» у цьому періоді були наступні підприємства:ТОВ «ДЕ ЛЯ ПОНТ» (код за ЄДРПОУ 38488419) на суму ПДВ 248 540 грн. (43,3% від загальної суми податкового кредиту (далі -ПК)); ТОВ «НОННА ЛЮКС» (код за ЄДРПОУ 37309376) на суму ПДВ 284 196 грн. (49,6% від загальної суми ПК).

Аналізом податкової звітності ТОВ «ДЕ ЛЯ ПОНТ» встановлено: основний вид діяльності: 60.20-діяльність у сфері телевізійного мовлення; свідоцтво платника ПДВ анульовано 13.11.2014; згідно АІС «Автомобіль» ДАІ УМВС України не встановлено наявність транспортних засобів; декларація з ПДВ за серпень 2014 року не визнана як податкова звітність; згідно з додатком №5 до декларації з ПДВ за серпень 2014р. (№1400073467 від 23.10.2014), єдиним постачальником (100% від загальної суми податкового кредиту (далі - ПК)) у цьому періоді було ПП «ІНТЕРТЕКС» (код за ЄДРПОУ 32111607) на суму ПДВ 6495009,44 грн.; згідно АІС «Податковий блок» встановлено, що операції із ввезення товарів на територію України (імпорт) підприємством не проводились; в Єдиному реєстрі податкових накладних не зареєстровано жодної податкової накладної, виписаної на адресу ТОВ «ДЕ ЛЯ ПОНТ» підприємством ПП «ІНТЕРТЕКСТ».До того ж, аналізом податкової звітності ПП «ІНТЕРТЕКСТ» встановлено: стан «8-до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням»; основний вид діяльності: 70.22-консультування з питань комерційної діяльності й керування; свідоцтво платника ПДВ анульовано 07.11.2014; згідно АІС «Автомобіль» ДАІ УМВС України не встановлено наявність у підприємства транспортних засобів; декларація з ПДВ за серпень 2014р. не визнана як податкова звітність; згідно АІС «Податковий блок» встановлено, що операції із ввезення товарів на територію України (імпорт) підприємством не проводились; в Єдиному реєстрі податкових накладних не зареєстровано жодної податкової накладної. виписано на адресу ПП «ІНТЕРТЕКСТ» його постачальниками; від ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві отримано податкову інформацію, згідно з якою не встановлено факту реального здійснення господарських операцій за серпень 2014р.

Аналізом податкової звітності ТОВ «НОННА ЛЮКС» встановлено: стан «9-направлено повідомленні про відсутність за місцезнаходженням»; основний вид діяльності: 60.20-діяльність у сфері телевізійного мовлення; свідоцтво платника ПДВ анульовано 15.08.2014; згідно АІС «Автомобіль» ДАІ УМВС України не встановлено наявність у підприємства транспортних засобів; декларація з ПДВ за серпень 2014р. не визнана як податкова звітність; згідно з додатком №5 до декларації з податку на додану вартість за серпень 2014р. (№9054173517 від 19.09.2014), єдиним постачальником (100% від загальної суми ПК) у цьому періоді було ТОВ «Промислово-Інвестиційна компанія «ПЛАНТ» (код за ЄДРПОУ 35924896) на суму ПДВ- 3971669,53 грн.; згідно АІС «Податковий блок» встановлено що операції із ввезення товарів на територію України (імпорт) підприємством не проводились; в Єдиному реєстрі податкових накладних не зареєстровано жодної податкової накладної, виписаної па адресу ТОВ «НОННА ЛЮКС» підприємством ТОВ «Промислово-Інвестиційна компанія «ПЛАНТ». До того ж, аналізом податкової звітності ТОВ «Промислово-Інвестиційна компанія «ПЛАНТ» встановлено: стан «8-до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням»;основний вид діяльності: 46.73-оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічного обладнання; свідоцтво платника ПДВ анульовано 31.10.2014; згідно АІС «Автомобіль» ДАІ УМВС України не встановлено наявність у підприємства, транспортних засобів; декларація з ПДВ за серпень 2014р. не визначена податкова звітність; згідно АІС «Податковий блок» встановлено, що операції із ввезення товарів на територію України (імпорт) підприємством не проводилось;Єдиному реєстрі податкових накладних не зареєстровано жодної податкової накладної, виписаної на адресу ТОВ «Промислово-Інвестиційна компанія «ПЛАНТ» його постачальниками; від ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя отримано податкову інформацію, згідно з якою не встановлено факту реального здійснення господарських операцій за серпень 2014р.

Згідно з наданою до перевірки зворотно-сальдовою відомістю по рахунку 281 «Товари на складі станом на дату проведення перевірки» - дебіторська заборгованість складає 179799,20 грн.

Згідно пояснення генерального директора ТОВ «Компанія «Євроклімат» ОСОБА_4, товари отримані від ТОВ «Київклімат» згідно податкової накладної №132 від 29.08.2014 на загальну суму 269 698,80 грн. на час перевірки знаходиться на складі ТОВ «Компанія «Євроклімат» за адресою: м. Запоріжжя, Дніпропетровське шосе, 3».

У зв'язку з вищевикладеною інформацією, не можливо встановити походження товарів, зазначених у податкових накладних виписаних ТОВ «КИЇВКЛІМАТ» на ТОВ «Компанія «Євроклімат».

Податковою зроблено висновок, що фінансово-господарська діяльність ТОВ «Компанія «Євроклімат» здійснюється поза межами правового поля, що у свою чергу свідчить про не набуття належним чином цивільної (право)дієздатності фінансово-господарських взаємовідносин ТОВ «Компанія «Євроклімат» та контрагентами покупцями по ланцюгу постачання.

Також, зроблено висновок про проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, з метою надання вигоди третій особі та не мають реального товарного характеру. Операції не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів. Відсутність факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до податкового кредиту з податку на додану вартість за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

З даними висновками податківців суд не погоджується з наступних підстав.

Відповідно до пп. 14.1.181 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до пп. «а» п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Підпунктом 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до п.201.1 ст. 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді; б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим. Згідно з п.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних. Відповідно пп. 201.8 ст. 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу

З аналізу вищевказаних норм вбачається, що податковий кредит визначається виходячи з договірної вартості товарів/послуг у разі здійснення придбання товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Податкова накладна є документом, який підтверджує фактичну сплату покупцем податку на додану вартість у ціні товару/послуги та надає право на формування податкового кредиту платника податків-покупця за умови її складання особою, зареєстрованою як платник податку в порядку визначеному законодавством.

В акті перевірки відсутнє посилання на те, що податок на додану вартість віднесений до складу податкового кредиту на підставі податкових накладних, складених з порушенням діючого законодавства.

Віднесення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту здійснено по першій події відповідно до вимог законодавства.

Інших обмежень щодо права на податковий кредит, для операції, по яким податкові накладні не підлягають державної реєстрації, законодавством не передбачено.

Окрім того, порушення контрагентом вимог податкового законодавства чи не виконання ним своїх зобов'язань перед бюджетом не може бути підставою для неможливості формування податкового кредиту на підставі господарських операцій інших суб'єктів господарювання, оскільки, відповідно до ст. 61 Конституції України, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, а тому до відповідальності може бути притягнутий лише порушник, яким у даному випадку позивач не може бути.

Статтею 3 Закону України №996-ІV від 16.07.1999 «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закон №996-ІV) передбачено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ч.1 ст.9 Закону №996-ІV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Статтею 1 Закону № 996-ХІV визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена також п.п.1.2 п.1, п.п.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 за №168/704 (далі - Положення №88), первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Відповідно до ч.2 ст.9 Закону №996-ІV та п.2.4 Положення №88 первинні документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з п.2.15 та п.2.16 Положення №88 забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Таким чином, для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок.

Крім того, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону №996-ХІV господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Відповідачем не доведено, у чому саме надані позивачем первинні документи не відповідають наведеним вимогам Закону.

На підтвердження реальності здійснення господарських операцій із контрагентом ТОВ «Київклімат» позивачем надані до матеріалів справи усі документи, що засвідчують вчинення таких операцій з безпосереднім постачальником позивача, які також знайшли своє відображення у акті перевірки, зокрема: договір №20г/02/11 від 23.02.2011, рахунки-фактури: №КК-00002072014 від 01.08.2014, №КК-0000231 від 05.08.2014, №КК-0000259 від 07.08.2014, №КК-0000278 від 08.08.2014, №КК-0000307 від 12.08.2014, №КК-0000332 від 15.08.2014, №КК-0000403 від 29.08.2014; податкові накладні: №4 01.08.2014, №10 від 05.08.2014, №28 від 07.08.2014. від 08.08.20214,№50 від 12.08.2014, №76 від 15.08.2014, №132 від 29.08.2014 на загальну суму 426 349 грн. 20 коп., у т.ч. ПДВ 71 058 грн. 20 коп., видаткові накладні: №КК-0000071 від 01082014, №КК-0000074 від 05.08.2014. №КК-0000086 від 07.08.2014, №КК-0000096 від 08.08.2014, №КК-0000104 від 12.08.2014, №КК-0000158 від 29.08.2014; довіреності на отримання товару, виписані на ім'я директора підприємства позивача - ОСОБА_4; платіжні доручення від 01.08.2014 №253, від 05.08.2014 №262, від 07.08.2014 №279, від 11.08.2014 №286, від 12.08.2014 №293, від 28.08.2014 №312, від 11.09.2014 №342, від 30.09.2010, від 19.09.2014 №355, від 18.09.2014 №350, від 02.10.2014 №313, від 07.10.2014 №387 на загальну суму 426 349 грн. 20 коп.; документи, в яких є інформація про походження товарів та їх відповідність вимогам Технічного регламенту низьковольтного електричного обладнання: декларація обл.UA.TR.010.D.00272-14 від 23.04.2014, декларація обл.UA.TR.010.D.00273-14 від 23.04.2014; виписки з банку, тощо.

Поставка товару підтверджується накладними на вантаж перевізника ТОВ «ТК «САТ»: маршрут: Київ - Запоріжжя, місце складання - Київ, найменування вантажу - обладнання.

Щодо твердження відповідача про те, що поставка товарів не підтверджується, оскільки в накладних на вантаж відправником значиться ОСОБА_3, який не є співробітником ТОВ «КИЇВКЛІМАТ», що підтверджується звітом 1ДФ за 3 квартал 2014, то суд зазначає наступне.

До матеріалів справи позивачем надано додаткову угоду до договору купівлі-продажу №20г/02/11 від 23.02.2011, укладену 10.01.2014 між ТОВ «КИЇВКЛІМАТ» та ТОВ «Компанія «Євроклімат», в якій зазначається, що поставка товару за договором купівлі-продажу №20г/02/11 від 23.02.2011 може здійснюватися продавцем із залученням кур'єрської служби - ТОВ «Транспортна компанія «САТ». В разі поставки товару із залученням кур'єрської служби ТОВ «Транспортна компанія «САТ»: особою, яка в кур'єрській службі здійснює відправлення товару за дорученням та за рахунок продавця від свого імені є ОСОБА_3; особою, яка здійснює отримання товару за дорученням покупця від свого імені є ОСОБА_4 Також до матеріалів справи надано доручення, видане ТОВ «КИЇВКЛІМАТ» на ім'я ОСОБА_3, яким його уповноважено відправляти та отримувати товарно-матеріальні цінності, листи, посилки, бандеролі для ТОВ «КИЇВКЛІМАТ» від ТОВ «Транспортна компанія «САТ».

Матеріали справи свідчать, що протягом періоду, за який здійснювалася перевірка позивач здійснював діяльність, зокрема: 43.99- монтаж водопровідних мереж, систем опалення та кондиціонування.

Таким чином, суд приходить до висновку, що спірні операції щодо поставки товару (кондиціонерне та вентиляційне обладнання) були належним чином оформлені, документально підтверджені; документи мають необхідні реквізити, скріплені підписами повноважних осіб і печаткою підприємств, що відповідає вимогам Закону N 996-XIV та Положення№ 88. Викладені факти знайшли підтвердження в самому акті перевірки.

Податкові накладні, виписані ТОВ «Київклімат» та ТОВ «Компані «Євроклімат» на адресу позивача, складені зареєстрованими платниками податку на додану вартість з дотриманням вимог законодавства щодо форми та порядку їх оформлення.

ТОВ «Київклімат» є належним чином зареєстрованим підприємством та платником ПДВ, що підтверджується інформацією, наведеною в ЄДРПОУ, реєстрі платників ПДВ та в акті перевірки.

Таким чином, реальність поставки товару (кондиціонерне та вентиляційне обладнання) ТОВ «Київклімат» на адресу позивача підтверджується належним чином оформленими первинними документами.

Крім того відповідачем до матеріалів справи надано податкову декларацію з податку на додану вартість ТОВ «Київклімат» за серпень 2014 року та додаток 5 до податкової декларації з податку на додану вартість (розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів), де відображено зобов'язання по податковим накладним виданим позивачу у серпні 2014 року на суму ПДВ 71058,2 грн.

Частиною 1 ст.11 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Наявні у справі документи не містять жодних доказів наявності між позивачем та його контрагентом взаємоузгоджених спільних зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в державі суспільного ладу або моральних засад. Таких доказів відповідачем не надано, а судом при виконанні вимог ст.11 КАС України не виявлено.

Крім того, суд при розгляді справи, керуючись приписами ст. 8 КАС України, бере до уваги, що обмеження права сумлінного платника податку на формування податкового кредиту в зв'язку з порушенням його контрагентами порядку обліку та звітування по податкам, суперечить практиці Європейського суду з прав людини, рішення якого згідно зі ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права в Україні. Так, відповідно п. 57 Рішення Європейського Суду з прав людини по справі «Булвес» АД проти Болгарії від 22.01.2009 судом було зазначено, що оскільки компанія-заявник у повному обсязі та вчасно виконала обов'язки з дотримання встановлених Державою-членом Конвенції норм стосовно ПДВ та не мала засобів для забезпечення виконання податкових зобов'язань постачальником і не знала про невиконання останнім своїх обов'язків, вона могла правомірно очікувати отримання вигоди від застосування одного із основних правил системи оподаткування ПДВ, а саме від визнання права на податковий кредит щодо суми ПДВ, яка була сплачена постачальнику. Відповідачем не доведена обізнаність позивача щодо недобросовісного декларування своїх зобов'язань його контрагентами.

Отже, позивач не може нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку. Такі вимоги, на думку Європейського суду з прав людини, є надмірним тягарем для платника податку, що порушує справедливий баланс, який повинен підтримуватись між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту прав власності. Аналогічні висновки зроблені Європейським судом з прав людини в рішенні від 09.01.2007 у справі «Інтерсплав проти України».

Частиною першою статті 9 КАС України передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії). Цей критерій вимагає від суб'єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов'язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації.

Згідно ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи зазначене вище, суд приходить до висновку про відсутність правопорушення з боку позивача, у зв'язку з чим спірне рішення є необґрунтованими та таким, що підлягає скасуванню.

Відповідно до ст.162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень.

Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Згідно із ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

На підставі вищевикладеного та керуючись статтями 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Євроклімат» задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області від 16 січня 2015 №0000062202.

3. Повернути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Євроклімат» судовий збір у розмірі 182 (сто вісімдесят дві) гривні 70 копійок.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Ю.П.Бойченко