Ухвала

від 10.11.2015 по справі 808/737/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

10 листопада 2015 рокусправа № 808/737/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Проценко О.А.

суддів: Дурасової Ю.В. Туркіної Л.П.

за участю секретаря судового засідання: Комар Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 29 квітня 2015 р. у справі № 808/737/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Євроклімат"

до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю В«Компанія В«ЄврокліматВ» (далі по тексту - позивач, ТОВ В«Компанія В«ЄврокліматВ» ) звернулося до адміністративного суду з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі по тексту - відповідач, ДПІ у Ленінському районі м.Запоріжжя, податковий орган) від 16.01.2015 року №0000062202, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 56187грн. 50 коп., в т.ч.: за основним платежем - 44950грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 11237грн. 50 коп.

На обґрунтування позовних вимог зазначалось, що висновки податкового органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства є необґрунтованими. Позивач має всі необхідні документи, які підтверджують здійснення господарських операцій. Придбання та фактичне отримання кондиціонерів від ТОВ В«КиївкліматВ» в серпні 2014 року підтверджено первинними документами, визначеними законодавством: видатковими накладними, податковими накладними, рахунками-фактурами, документами, що підтверджують перевезення тощо. Суми податку на додану вартість (ПДВ) підтверджені відповідними податковими накладними. Зазначені документи відповідають вимогам ч.2 ст.9 Закону України В«Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в УкраїніВ» стосовно їх змісту. Придбаний у контрагента позивача - ТОВ В«КиївкліматВ» товар (кондиціонери та вентиляційне обладнання) реалізований іншим контрагентам-покупцям позивача: ПАТ В«Мотор СічВ» , ВАТ В«ЗапоріжстальВ» , ПАТ В«Запорізькій хлібозавод №3. Оплата за товари, роботи (послуги) здійснено в повному обсязі та підтверджується відповідними платіжними дорученнями.Тобто господарські операції є реальними, а висновки податкового органу - безпідставні.

Постановою суду першої інстанції позов задоволено. Рішення суду вмотивовано тим, що дослідженими в судовому засіданні документами доведено реальність господарської діяльності позивача та правильність відображення її результатів у податковому обліку останнього. Суд зазначив про відсутність правопорушення з боку позивача, у зв'язку з чим визначився щодо протиправності спірного рішення відповідача.

Не погодившись з висновками суду першої інстанції, відповідач оскаржує постанову суду в апеляційному порядку. Апелянт вважає судове рішення незаконним, просить скасувати постанову суду та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позову. На обґрунтування апеляційних вимог зазначається, що приймаючи постанову, суд першої інстанції невірно застосував норми матеріального та процесуального права. Апелянт стверджує, що у позивача відсутнє право на формування податкового кредиту, оскільки наявність формально складених, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів зазначає наступне.

Як свідчать матеріали справи, у період часу з 10.12.2014 року по 16.12.2014 року податковим органом проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ В«Компанія В«ЄврокліматВ» (код ЄДРПОУ 36194069) з питання дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ В«КиївкліматВ» (код ЄДРПОУ 31629990) за період з 01.08.2014 року по 31.08.2014 року.

За результатами перевірки складено акт №42/08-28-22-12/36194069 від 29.01.2014 року (а.с.9-28), в якому зазначається про:

- порушення п.198.1, п.198.6 ст.198, п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України, внаслідок чого відбулось заниження податку на додану вартість, який підлягає сплаті до бюджету за серпень 2014 року у розмірі 44 950 грн. (в результаті допущених порушень податкового законодавства, які відображено в пп.3.1.2 п.3.1 р.3 акта перевірки);

- відсутність об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг), які підпадають під визначення ст.185, ст.198 Податкового кодексу України з контрагентами ТОВ В«КиївкліматВ» за серпень 2014 року на загальну суму 71 058 грн. 20 коп. та контрагентами - покупцями на загальну суму 29256 грн. 64 коп., в т.ч.:

- ТОВ В«СК ПромстройсервісВ» (код ЄДРПОУ 34654772) за серпень 2014 року на суму 5 501 грн. 64 коп.;

- ПАТ В«Мотор СічВ» (код ЄДРПОУ 14307794) за серпень 2014 року на суму 11 316 грн. 40 коп., за вересень 2014 року на суму 3 981 грн. 67 коп.;

- ПАТ В«Запорізький хлібозавод №3В» (код ЄДРПОУ 00378038) за серпень 2014 року на суму 4 815 грн. 13 коп.;

- ВАТ В«ЗапоріжстальВ» (код ЄДРПОУ 00191230) за серпень 2014 року на суму 2 766 грн. 80 коп.;

- КП В«УніверсВ» ЗОР (код ЄДРПОУ 1362224) за серпень 2014 року на суму 875 грн.

На підставі акту перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення: №0000062202 від 16.01.2015, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 56187,50грн., з яких 44950грн. - основний платіж, 11237,50грн. - штрафні (фінансові) санкції (а.с.8).

Адміністративне оскарження зазначеного податкового повідомлення-рішення позивачем не здійснювалося.

Аналіз матеріалів справи та норм права, які регулюють спірні правовідносини, показав наступне.

Відповідно до пп.14.1.181 п.14.1 ст.14 Податкового Кодексу України податковий кредит визначено як суму, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

За приписами п.198.1 ст.198 Податкового Кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій зокрема з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

У відповідності до п.198.2 ст.198 Податкового Кодексу України Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунку платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

За нормами пункту 198.3 ст.198 Податкового Кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п.198.6 ст.198 Податкового Кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п. 201.11 ст.201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби сумі податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Отже, правомірність формування платником податку податкового кредиту визначається фактичним проведенням належним чином оформлених операцій такого платника з безпосередніми контрагентами.

З матеріалів справи вбачається, що позивач формував свої витрати та податковий кредит у перевіряємому періоді на підставі первинних документів та податкових накладних, які відповідають встановленим для них вимогам, своєчасно та в межах проведених господарських операцій. Отже, у суду відсутні підстави вважати, що позивач склав свою податкову звітність з податку на додану вартість без відповідного підтвердження первинними документами.

Згідно з п.201.1, п.201.4, п.20.8, п. 201.10 ст.201 Податкового Кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в паперовому вигляді, або в електронній формі.

При цьому право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Тобто, право на віднесення сум ПДВ, сплачених суб'єктом господарювання при придбанні товару (робіт, послуг), до складу податкового кредиту виникає у такого платника на підставі належних податкових накладних, складених уповноваженою особою, зареєстрованою платником ПДВ, фактичного придбання товару (робіт, послуг) та використання їх у господарській діяльності підприємства.

За приписами п.44.1 ст.44 Податкового Кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

За визначенням ст.1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення, воднораз під господарською операцією слід розуміти дію або подію, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Згідно з ч.1 та 2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи.

Здійснення господарських операцій з ТОВ В«КиївкліматВ» підтверджується позивачем належним чином оформленими первинними та розрахунковими документами, а саме: договір №20г/02/11 від 23.02.2011, рахунки-фактури: №КК-00002072014 від 01.08.2014, №КК-0000231 від 05.08.2014, №КК-0000259 від 07.08.2014, №КК-0000278 від 08.08.2014, №КК-0000307 від 12.08.2014, №КК-0000332 від 15.08.2014, №КК-0000403 від 29.08.2014; податкові накладні: №4 01.08.2014, №10 від 05.08.2014, №28 від 07.08.2014. від 08.08.20214,№50 від 12.08.2014, №76 від 15.08.2014, №132 від 29.08.2014 на загальну суму 426 349 грн. 20 коп., у т.ч. ПДВ 71 058 грн. 20 коп., видаткові накладні: №КК-0000071 від 01082014, №КК-0000074 від 05.08.2014. №КК-0000086 від 07.08.2014, №КК-0000096 від 08.08.2014, №КК-0000104 від 12.08.2014, №КК-0000158 від 29.08.2014; довіреності на отримання товару, виписані на ім'я директора підприємства позивача - ОСОБА_1; платіжні доручення від 01.08.2014 №253, від 05.08.2014 №262, від 07.08.2014 №279, від 11.08.2014 №286, від 12.08.2014 №293, від 28.08.2014 №312, від 11.09.2014 №342, від 30.09.2010, від 19.09.2014 №355, від 18.09.2014 №350, від 02.10.2014 №313, від 07.10.2014 №387 на загальну суму 426 349 грн. 20 коп.; документи, в яких є інформація про походження товарів та їх відповідність вимогам Технічного регламенту низьковольтного електричного обладнання: декларація обл.UA.TR.010.D.00272-14 від 23.04.2014, декларація обл.UA.TR.010.D.00273-14 від 23.04.2014; виписки з банку.

З матеріалів справи вбачається, що позивач формував свої витрати та податковий кредит у перевіряємому періоді на підставі первинних документів та податкових накладних, які відповідають встановленим для них вимогам, своєчасно та в межах проведених господарських операцій.

Матеріали справи також свідчать, що податкові накладні, виписані ТОВ В«КиївкліматВ» та ТОВ В«Компані В«ЄврокліматВ» позивачу, складені зареєстрованими платниками податку на додану вартість з дотриманням вимог законодавства щодо форми та порядку їх оформлення. Крім того відповідачем до матеріалів справи надано податкову декларацію з податку на додану вартість ТОВ В«КиївкліматВ» за серпень 2014 року та додаток 5 до податкової декларації з податку на додану вартість (розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів), де відображено зобов'язання по податковим накладним виданим позивачу у серпні 2014 року на суму ПДВ 71058,2 грн.

Таким чином показними податкової звітності позивача сформовані у відповідності до належним чином оформлених первинних документів, тобто у відповідності до податкового законодавства.

Відповідач не спростував фактичного здійснення позивачем господарських операцій, з яких сформовано спірний податковий кредит.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду. Суд об'єктивно, повно і всебічно дослідив обставини, які мають значення для справи, висновки суду відповідають матеріалам справи та ґрунтуються на нормах законодавства, Рішення суду є законним та обґрунтованим, підстав для його скасування не вбачається. Апеляційна скарга задоволенню не підлягає. Судове рішення слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст.195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 29 квітня 2015 р. у справі №808/737/15 залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 29 квітня 2015 р. у справі №808/737/15 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст.254 КАС України та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.212 КАС України.

Головуючий: О.А. Проценко

Суддя: Ю.В. Дурасова

Суддя: Л.П. Туркіна