Постанова

від 29.05.2015 по справі 810/1858/15

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 травня 2015 року           810/1858/15

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Балаклицького А.І., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Києві адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Хьорман-УА"

доБориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області

провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Хьорман-УА" звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 22.12.2014 №0006552220.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що висновки відповідача про проведення позивачем у 2013 році операцій по уцінці товарів, внаслідок чого підприємство повинно нарахувати податкові зобов'язання з податку на додану вартість, є помилковими.

Позивач стверджує, що підприємством не здійснювалась уцінка товарів (бракованих та неліквідних), а був здійснений резерв на знецінення товарів відповідно до вимог Міжнародного стандарту фінансової звітності.

За наведених обставин, позивач вважає, що податковий орган не мав правових підстав зменшувати підприємству від'ємне значення суми податку на додану вартість за грудень 2013 року.

Представник відповідача позову не визнав, надав суду письмові заперечення, в яких просив суд у задоволенні позову відмовити з мотивів, які ґрунтуються на висновках, викладених в акті перевірки.

До початку розгляду справи по суті представники сторін подали до суду заяви про розгляд справи за їх відсутності в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, якщо всі особи, які беруть участь у справі заявили клопотання про розгляд справи за їх відсутності.

За таких обставин, судом визнано за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю "Хьорман-УА" (код ЄДРПОУ 30473363, місцезнаходження: 08300, Київська область, місто Бориспіль, вулиця Чумацька, будинок 4) зареєстроване в якості юридичної особи 21.07.1999 Бориспільською районною державною адміністрацією Київської області.

Позивач перебуває на податковому обліку в Бориспільській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Київській області та зареєстрований платником податку на додану вартість з 27.07.1999 за №304733608312.

Судом встановлено, що в період з 03.11.2014 по 21.11.2014 посадовими особами Бориспільської ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області на підставі направлень від 03.11.2014 №№ 471, 472, 473, 474, 475, 476, згідно з п.п.20.1.4 п. 20.1 ст. 20, ст. 77, п. 82.1 ст.82 Податкового кодексу України та відповідно до наказу Бориспільської ОДПІ від 21.10.2014 №690 з урахуванням наказу від 31.10.2014 №719 проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ "Хьорман-УА" (код за ЄДРПОУ 30473363) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 по 31.12.2013.

За результатами перевірки складено Акт від 05.12.2014 №551/22-20/30473363, в якому, зокрема, зафіксовано порушення позивачем вимог п. "г" п. 198.5 ст. 198, п. 189.1 ст. 189 Податкового кодексу України, в результаті чого ТОВ "Хьорман-УА" завищено від'ємне значення (ряд. 19) Декларації з податку на додану вартість за грудень 2013 року у розмірі 247098 грн., що призвело до завищення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (ряд. 24) за грудень 2013 року у розмірі 116580 грн.

На підставі Акту перевірки Бориспільською ОДПІ ГУ ДФС у Київській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 22.12.2014 №0006552220, згідно з яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за грудень 2013 року в розмірі 116580 грн.

За результатами процедури адміністративного оскарження зазначене податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скарги позивача - без задоволення.

Не погоджуючись із рішенням, прийнятим відповідачем, позивач оскаржив його до суду.

Як вбачається з Акту перевірки, висновки податкового органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства ґрунтуються на тому, що ТОВ "Хьорман-УА" відповідно до оборотно-сальдової відомості за 2013 рік по рахунку 946 "Втрати від знецінення товарів" відображено суму 1109490 грн. Відповідно до бухгалтерської довідки (додаток 3 до першого примірника акту перевірки), яка підписана головним бухгалтером ТОВ "Хьорман-УА", по рахунку 946 відображено різниці між сумою уцінки на початок 2013 року в розмірі 2653114 грн. та на кінець 2013 року в розмірі 37762604 грн. При цьому зроблено відповідні проводки: Дт 84 Кт 281 - 1109490,00 грн. та Дт 949 Кт 84 - 1109490,00 грн.

Перевіркою рахунку 28 не встановлено початкового сальдо по субконто "Резерв в уценке" на початок року, а саме: при аналізі бухгалтерського рахунку 28 встановлено, що підприємством грудні 2013 відображено резерв товару в уцінці.

Відповідно до оборотно-сальдової відомості по рахунку 28 за 2013 рік сальдо на початок періоду по субконто "Резерв в уценке" становить 0 грн., обороти за 2013 рік - 3762604 грн.

Тобто, підприємством в 2013 році проведено операції уцінці товару на суму 3762604,00 грн., перелік товару, що підлягав уцінці до перевірки не надано.

Відповідно бухгалтерської довідки (додаток 3 до першого примірника акту перевірки), яка підписана головним бухгалтером ТОВ "Хьорман-УА", на підприємстві рахуються товари, сума уцінки яких становить 100%, а саме: браковані товари на суму 1182460,91 грн. та неліквідні товари на суму 53029,53 грн. Відповідно до проведеної інвентаризації на підприємстві станом на 27.12.2013 згідно Наказу № К129 від 10.12.2013 (додаток 4 до першого примірника акту перевірки) вищезазначений товар рахується на складах міста Бориспіль (склад Б) на суму 481560,24 грн. та міста Запоріжжя (склад Б) на суму 700900,67 грн., (склад Н) на суму 53029,53 грн.

Так як вартість вищезазначеного товару зменшено на 100%, він не підлягає використанню у господарської діяльності підприємства, в зв'язку з чим згідно пп. "г" п. 198.5 ст. 198, п. 189.1 ст. 189 Податкового кодексу України, ТОВ "Хьорман-УА" повинно нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 ст. 189 Податкового кодексу України.

Враховуючи зазначене, податковий орган дійшов висновку, що на порушення пп. "г" п.198.5 ст. 198, п. 189.1 ст. 189 Податкового Кодексу України ТОВ "Хьорман-УА" не відображено у складі податкових зобов'язань з податку на додану вартість суму ПДВ на товари, що підлягають використанню у господарської діяльності підприємства у розмірі 247098,00 грн. ((1182460,91 + 53029,53) х 20%).

Однак, суд не погоджується з таким висновком податкового органу, з огляду на наступне.

Відповідно до пп. "г" п.198.5 ст. 198 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, за товарами/послугами, необоротними активами, під час придбання або виготовлення яких суми податку були включені до складу податкового кредиту, у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи починають використовуватися, зокрема, в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

З метою застосування цього пункту податкові зобов'язання і податковий кредит визначаються на дату початку фактичного використання товарів/послуг, необоротних активів, визначену в первинних документах, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та Фінансову звітність в Україні".

Статтею 189 Податкового кодексу України передбачено особливості визначення бази оподаткування в разі постачання товарів/послуг в окремих випадках

Так, пунктом 189.1 вказаної статті Податкового кодексу України визначено, що у разі здійснення операцій відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу база оподаткування за необоротними активами визначається виходячи з балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), а за товарами/послугами - виходячи з вартості їх придбання.

Разом з тим, судом встановлено, що вищезазначені товари (браковані та неліквідні) знаходяться на складах ТОВ "Хьорман-УА" (в м. Бориспіль, та у м. Запоріжжя), що підтверджується даними інвентаризації, а саме наказом від 10.12.2013 №К-129 "Про проведення інвентаризації", протоколом №3 зборів інвентаризаційної комісії від 27.12.2013, актом інвентаризації складу Б (Запоріжжя) від 27.12.2013, актом інвентаризації складу (Запоріжжя) від 27.12.2013, протоколом №4 зборів інвентаризаційної комісії від 27.12.2013, актом інвентаризації складу Б (Бориспіль) від 27.12.2013, актом інвентаризації складу (Бориспіль) від 27.12.2013, належним чином копії яких наявні в матеріалах справи.

Крім того, суд звертає увагу на те, що факт знаходження товарів на складах не заперечується також і перевіряючим інспектором, про що зазначено на стор. 9 Акту перевірки від 05.12.2014 № 551/22-20/30473363.

Тобто, вищезазначені товари не почали використовуватися в операціях, що не є господарською діяльністю ТОВ "Хьорман-УА".

Крім того, відповідачем не надано суду будь-якого первинного документу, складеного відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджує факт здійснення такої операції.

В той же час, ТОВ "Хьорман-УА" з метою використання у господарської діяльності підприємства вищезазначених бракованих та неліквідних товарів розробило спеціальну програму додаткових знижок з метою реалізації пошкоджених та неліквідних товарів.

На підтвердження зазначеного, позивачем долучено до матеріалів справи належним чином завірені копії видаткових накладних від 14.05.2014 №К-00674, від 17.06.2014 №К-00542, від 18.08.2014 №К-01198, від 26.09.2014 №ЗП-00678 та від 26.09.2014 №ЗП-00677, з яких вбачається, що ТОВ "Хьорман-УА" здійснило у 2014 році реалізацію частини бракованих та неліквідних товарів.

Таким чином, з наведеного слідує, що ТОВ "Хьорман-УА" вже використовує браковані та неліквідні товари у операціях, що є господарською діяльністю платника податків.

З приводу доводів відповідача, що позивачем в 2013 році проведено операції по уцінці товару на суму 3762604,00 грн., то суд вважає його необґрунтованим, з огляду на наступне.

Так, уцінка товарів в Україні проводиться на підприємствах згідно з методикою Положення про порядок уцінки і реалізації продукції, що залежалась, з групи товарів широкого вжитку і продукції виробничо-технічного призначення, затвердженого Наказ Міністерства економіки України, Міністерства фінансів України від 10 вересня 1996 року №120/190 зі змінами доповненнями, внесеними наказами Міністерства економіки України, Міністерства фінансів України від 18 листопада 1996 року № 151/243, від 15 грудня 1999 року № 149/300 (далі - Положення про уцінку №149/300).

Згідно з п. 1 Положення про уцінку №149/300, за цим Положенням проводиться уцінка товарів широкого вжитку і продукції виробничо-технічного призначення, що залежалися (не мають збуту більше трьох місяців) і не користуються попитом у споживачів, а також таких товарів та продукції, які частково втратили свою первісну якість (далі - товари, продукція), та надлишкових товарно-матеріальних цінностей (матеріалів, комплектуючих виробів, інших матеріальних цінностей, що більше трьох місяців не можуть бути використані на виробництво продукції, оскільки таку продукцію виробляти недоцільно за відсутності попиту на неї як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках).

Уцінка товару - це процес, який складається з декількох послідовних операцій, а саме:

- керівник підприємства приймає рішення про проведення уцінки та затверджує комісію з проведення уцінки (п. 3 Положення про уцінку №149/300);

- комісія з проведення уцінки (що призначена керівником) аналізує дані про наявність товарів, що підлягають уцінці, складає переліки цих товарів. У переліках указуються повна назва, кількість, роздрібна ціна товару (собівартість продукції), назва підприємства-виробника та пропозиції щодо розміру уцінки. Комісія також виявляє товари, продукцію, що підлягають уцінці у зв'язку з частковою втратою первісної якості (п. 8 Положення про уцінку №149/300);

- переліки товарів, що підлягають уцінці, подаються на розгляд керівнику (власнику) відповідно виробничого чи торговельного (постачальницького) підприємства для прийняття рішення (п. 9 Положення про уцінку №149/300);

- розміри уцінки товарів визначаються комісією на підставі експертних оцінок з урахуванням ступеня втрати їх споживчих властивостей, насиченості ринку цими товарами, продукцією та надлишковими товарно-матеріальними цінностями (п. 11 Положення про уцінку №149/300);

- дані про уцінені товари, продукцію та надлишкові товарно-матеріальні цінності записують в опис-акт , який підписується членами комісії та матеріально-відповідальними особами (п. 11 Положення про уцінку № 149/300);

- матеріали на уцінку товарів мають бути розглянуті і затверджені керівником підприємства (п. 16 Положення про уцінку №149/300);

- уцінені товари, продукція та надлишкові товарно-матеріальні цінності повинні бути перемарковані (п. 21. Положення про уцінку №149/300).

В ході підготовчого провадження представник позивача зазначив, що ТОВ "Хьорман-УА" не проводило уцінку товарів, оскільки підприємством: не приймалося рішення щодо проведення уцінки; не створювалася комісія з проведення уцінки; не складався перелік таких товарів (про що вказано в Акті перевірки від 05.12.2014 №551/22-20/3047336); не складався перелік товарів, що підлягають уцінці та не передавався керівникові для прийняття рішення; не проводило та не ініціювало жодну експертну оцінку з метою проведення уцінки товарів; не складався опис-акт товарів, що підлягають уцінці; не складались будь-які матеріали щодо уцінки, та не затверджувалися керівником підприємства; не проводилося перемаркування товарів.

При цьому, відповідачем будь-яких доказів щодо здійснення позивачем операцій по уцінки бракованих та неліквідних товарів суду надано не було.

Таким чином, ТОВ "Хьорман-УА" не проводило уцінку бракованих та неліквідних товарів, а тому висновок податкового органу про здійснення уцінки таких товарів в Акті перевірки є безпідставним та таким, що не підтверджується документально.

З приводу бухгалтерських проводок Дт 84 Кт 281 - 1109490,00 грн. та Дт 949 Кт 84 - 1109490,00 грн., що на думку податкового органу є уцінкою товарів, суд зазначає наступне.

Як зазначив представник позивача в ході підготовчого провадження, вказані проводки є частиною складної бухгалтерської проводки (операція 999 Корректировка аудитора), яка була здійснена після проведення аудиту фінансової звітності за Міжнародним стандартом фінансової звітності ТОВ "АФ "Рьодль Аудит". При цьому, зазначив, що повна проводка визазнається Дт 442 Кт 281 - 2653114 грн., Дт 84 Кт 281 - 1109490,00 грн., Дт 946 Кт 84 1109490,00 грн.

Представник позивача також зазначив, що ТОВ "Хьорман-УА" є підприємством, яке знаходиться у 100 % власності нерезидента - Німеччина, а тому підтверджуючі фінансову звітність, аудитор здійснює розрахунки та висновки з урахуванням вимог Міжнародного стандарту фінансової звітності, у тому числі (ІА5) 2 "Запаси".

З бухгалтерської довідки, яка підготовлена аудитором та на яку податковий орган посилається в Акті перевірки, вбачається, що: ці розрахунки здійснені тільки для цілей складання фінансової звітності; сальдо уцінки товарів розраховано відповідно до відсотків згідно практики німецьких торгівельних компаній; розрахунок проведений тільки для фінансового обліку.

При цьому, у вказаній довідці зазначено, що цей розрахунок на показники податкового обліку не впливає.

Згідно (ІА5) 2 "Запаси" Міжнародного стандарту фінансової звітності, а саме пунктом 9 визначається, що запаси мають оцінюватися по найменшої з двох величин: собівартості або чистої ціні продажу. Це достягається або шляхом уцінки, або шляхом утворення резерву на знецінення запасів. Резерв на знецінення є оціночною категорією. Він утворюється у випадку, якщо існує вірогідність знецінення запасів. У випадку, якщо знецінення відбулося - здійснюється уцінка товарів (при цьому резерв не утворюється). Тобто утворення резерву на знецінення та уцінка - це взаємовиключні речі.

Міжнародний стандарт фінансової звітності передбачає необхідність створення резерву на знецінення, але цей резерв не передбачений вимогами ведення бухгалтерського обліку України.

Проводка, що використовується в Міжнародному стандарті фінансової звітності для резерву на знецінення товарів: Дт витрати Кт актів.

З наведеного слідує, що вищевказаною проводкою був створений саме резерв, що свідчить наступне:

- бухгалтером створене спеціальне субконто для обчислення резерву: "Резерв в уценке", що відображено в Акті перевірки;

- в аудиторському висновку, копія якого наявна в матеріалах справи, визначений "резерв уценки товаров" в сумі 3762604,00 грн. (початкове сальдо на 01.01.2013 - 2653114,00 грн.).

Таким чином, проводки, що здійснені бухгалтером, Дт 442 Кт 281 - 2653114 грн. та Дт84 Кт 281 - 1109490,00 грн. відображають лише формування оціночного резерву знецінення товарів (у поточному та попередньому періодах).

А відтак, ці проводки базуються виключно на вимогах Міжнародного стандарту фінансової звітності та не враховуються у податковому обліку.

Враховуючи зазначене, суд приходить до висновку, що ТОВ "Хьорман-УА" не проводило уцінку товарів, але здійснило утворення резерву на знецінення за вимогами Міжнародного стандарту фінансової звітності.

Таким чином, з наведеного слідує, що висновки податкового органу про завищення позивачем від'ємного значення (ряд. 19) Декларації з податку на додану вартість за грудень 2013 року у розмірі 247098 грн., що призвело до завищення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (ряд. 24) за грудень 2013 року у розмірі 116580 грн., є необґрунтованими, а податкове повідомлення-рішення від 22.12.2014 №0006552220 є таким, що винесено протиправно та підлягає скасуванню.

Згідно зі статтею 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім розгляду справ про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкту владних повноважень.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суб'єкт владних повноважень повинен надати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

На виконання цих вимог відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не надано суду доказів, які спростовували б твердження позивача, а відтак, не доведено правомірності свого рішення.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України, доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Згідно зі статтею 97 Кодексу адміністративного судочинства України суд за клопотанням однієї зі сторін визначає грошовий розмір судових витрат, які повинні бути їй компенсовані.

Оскільки позивачем вимоги про відшкодування понесених ним судових витрат не заявлялись, а відповідачем не надано суду доказів понесення ним витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати стягненню з бюджету не підлягають.

Керуючись статтями 11, 14, 69-71, 86, 97, 122, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Хьорман-УА" - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області від 22.12.2014 №0006552220.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі проголошення лише вступної та резолютивної частини постанови або прийняття постанови у письмовому провадженні - протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя                                                                       Балаклицький А. І.