Ухвала

від 25.08.2015 по справі 810/1858/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 810/1858/15 Головуючий у 1-й інстанції: Балаклицький А.І. Суддя-доповідач: Василенко Я.М.

У Х В А Л А

Іменем України

25 серпня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Василенка Я.М.,

суддів Кузьменка В.В., Шурка О.І.,

при секретарі Зубрицькому Д.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 29.05.2015 у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Хьорман-УА» до Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

ТОВ «Хьорман-УА» звернулось до суду першої інстанції з позовом, в якому просило: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області від 22.12.2014 №0006552220.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 29.05.2015 позов задоволено.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням відповідач звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану постанову, як таку, що постановлена із порушенням норм матеріального і процесуального права, та ухвалити нову постанову, якою у задоволені позову відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи в період з 03.11.2014 по 21.11.2014 посадовими особами Бориспільської ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області на підставі направлень від 03.11.2014 №№ 471, 472, 473, 474, 475, 476, згідно з п.п.20.1.4 п. 20.1 ст. 20, ст. 77, п. 82.1 ст.82 Податкового кодексу України та відповідно до наказу Бориспільської ОДПІ від 21.10.2014 №690 з урахуванням наказу від 31.10.2014 №719 проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ «Хьорман-УА» (код за ЄДРПОУ 30473363) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 по 31.12.2013.

За результатами перевірки відповідачем складено акт від 05.12.2014 №551/22-20/30473363, в якому зафіксовано порушення позивачем вимог п. «г» п. 198.5 ст. 198, п. 189.1 ст. 189 Податкового кодексу України, в результаті чого ТОВ «Хьорман-УА» завищено від'ємне значення (ряд. 19) Декларації з податку на додану вартість за грудень 2013 року у розмірі 247098 грн., що призвело до завищення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (ряд. 24) за грудень 2013 року у розмірі 116580 грн.

На підставі акту перевірки Бориспільською ОДПІ ГУ ДФС у Київській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 22.12.2014 №0006552220, згідно з яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за грудень 2013 року в розмірі 116 580 грн.

За результатами процедури адміністративного оскарження зазначене податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скарги позивача - без задоволення.

Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що позивачем не завищено від'ємне значення (ряд. 19) Декларації з податку на додану вартість, оскільки уцінки товарів не відбулося, у зв'язку з чим є підстави для скасування спірного податкового повідомлення-рішення.

Апелянт у своїй скарзі зазначає, що відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України. Податкове повідомлення-рішення є обґрунтованим, оскільки у ході перевірки встановлено порушення вимог податкового законодавства, що свідчить про заниження позивачем податкових зобов'язань.

Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції та вважає доводи апелянта безпідставними, враховуючи наступне.

Як вбачається з акту перевірки висновки податкового органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства ґрунтуються на тому, що ТОВ «Хьорман-УА» відповідно до оборотно-сальдової відомості за 2013 рік по рахунку 946 «Втрати від знецінення товарів» відображено суму 1109490 грн. Відповідно до бухгалтерської довідки (додаток 3 до першого примірника акту перевірки), яка підписана головним бухгалтером ТОВ «Хьорман-УА», по рахунку 946 відображено різниці між сумою уцінки на початок 2013 року в розмірі 2653114 грн. та на кінець 2013 року в розмірі 37762604 грн. При цьому, зроблено відповідні проводки: Дт 84 Кт 281 - 1109490,00 грн. та Дт 949 Кт 84 - 1109490,00 грн.

Перевіркою рахунку 28 не встановлено початкового сальдо по субконто «Резерв в уценке» на початок року, а саме: при аналізі бухгалтерського рахунку 28 встановлено, що підприємством грудні 2013 відображено резерв товару в уцінці.

Відповідно до оборотно-сальдової відомості по рахунку 28 за 2013 рік сальдо на початок періоду по субконто «Резерв в уценке» становить 0 грн., обороти за 2013 рік - 3762604 грн.

Тобто, підприємством в 2013 році проведено операції по уцінці товару на суму 3762604,00 грн., перелік товару, що підлягав уцінці до перевірки не надано.

Відповідно до бухгалтерської довідки (додаток 3 до першого примірника акту перевірки), яка підписана головним бухгалтером ТОВ «Хьорман-УА», на підприємстві рахуються товари, сума уцінки яких становить 100%, а саме: браковані товари на суму 1182460,91 грн. та неліквідні товари на суму 53029,53 грн.

Оскільки вартість вищезазначеного товару зменшено на 100%, на думку податкового органу, він не підлягає використанню у господарській діяльності підприємства, в зв'язку з чим згідно пп. «г» п. 198.5 ст. 198, п. 189.1 ст. 189 Податкового кодексу України, ТОВ «Хьорман-УА» повинно нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 ст. 189 Податкового кодексу України.

Враховуючи зазначене, податковий орган дійшов висновку, що на порушення пп. «г» п.198.5 ст. 198, п. 189.1 ст. 189 Податкового Кодексу України ТОВ «Хьорман-УА» не відображено у складі податкових зобов'язань з податку на додану вартість суму ПДВ на товари, що підлягають використанню у господарської діяльності підприємства у розмірі 247098,00 грн. ((1182460,91 + 53029,53) х 20%).

Відповідно до пп. «г» п.198.5 ст. 198 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, за товарами/послугами, необоротними активами, під час придбання або виготовлення яких суми податку були включені до складу податкового кредиту, у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи починають використовуватися, зокрема, в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

З метою застосування цього пункту податкові зобов'язання і податковий кредит визначаються на дату початку фактичного використання товарів/послуг, необоротних активів, визначену в первинних документах, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Статтею 189 Податкового кодексу України передбачено особливості визначення бази оподаткування в разі постачання товарів/послуг в окремих випадках

Так, пунктом 189.1 вказаної статті Податкового кодексу України визначено, що у разі здійснення операцій відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу база оподаткування за необоротними активами визначається виходячи з балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), а за товарами/послугами - виходячи з вартості їх придбання.

Вищезазначені товари (браковані та неліквідні) знаходяться на складах ТОВ «Хьорман-УА» (в м. Бориспіль та у м. Запоріжжя), що підтверджується даними інвентаризації, а саме наказом від 10.12.2013 №К-129 «Про проведення інвентаризації», протоколом №3 зборів інвентаризаційної комісії від 27.12.2013, актом інвентаризації складу Б (Запоріжжя) від 27.12.2013, актом інвентаризації складу (Запоріжжя) від 27.12.2013, протоколом №4 зборів інвентаризаційної комісії від 27.12.2013, актом інвентаризації складу Б (Бориспіль) від 27.12.2013, актом інвентаризації складу (Бориспіль) від 27.12.2013, належним чином копії яких наявні в матеріалах справи.

Також, факт знаходження товарів на складах не заперечується також і перевіряючим інспектором, про що зазначено на стор. 9 акту перевірки від 05.12.2014 № 551/22-20/30473363. Тобто, вищезазначені товари не почали використовуватися в операціях, що не є господарською діяльністю ТОВ «Хьорман-УА».

Крім того, відповідачем не надано суду будь-якого первинного документу, складеного відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджує факт здійснення операції, що не є господарською.

Як вбачається з матеріалів справи ТОВ «Хьорман-УА» з метою використання у господарської діяльності підприємства вищезазначених бракованих та неліквідних товарів розробило спеціальну програму додаткових знижок з метою реалізації пошкоджених та неліквідних товарів, на підтвердження чого позивачем надано до суду належним чином завірені копії видаткових накладних від 14.05.2014 №К-00674, від 17.06.2014 №К-00542, від 18.08.2014 №К-01198, від 26.09.2014 №ЗП-00678 та від 26.09.2014 №ЗП-00677, з яких вбачається, що ТОВ «Хьорман-УА» здійснило у 2014 році реалізацію частини бракованих та неліквідних товарів.

Тобто, ТОВ «Хьорман-УА» використовує браковані та неліквідні товари у операціях, що є господарською діяльністю платника податків.

Щодо доводів апелянта про те, що позивачем в 2013 році проведено операції по уцінці товару на суму 3762604,00 грн., колегія суддів зазначає, що вони є безпідставними з огляду на наступне.

Згідно з п. 1 Положення про порядок уцінки і реалізації продукції, що залежалась, з групи товарів широкого вжитку і продукції виробничо-технічного призначення, затвердженого наказом Міністерства економіки України, Міністерства фінансів України від 10.09.1996 №120/190 зі змінами доповненнями (далі - Положення про уцінку №149/300), за цим Положенням проводиться уцінка товарів широкого вжитку і продукції виробничо-технічного призначення, що залежалися (не мають збуту більше трьох місяців) і не користуються попитом у споживачів, а також таких товарів та продукції, які частково втратили свою первісну якість (далі - товари, продукція), та надлишкових товарно-матеріальних цінностей (матеріалів, комплектуючих виробів, інших матеріальних цінностей, що більше трьох місяців не можуть бути використані на виробництво продукції, оскільки таку продукцію виробляти недоцільно за відсутності попиту на неї як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках).

Уцінка товару - це процес, який складається з декількох послідовних операцій, а саме: керівник підприємства приймає рішення про проведення уцінки та затверджує комісію з проведення уцінки (п. 3 Положення про уцінку №149/300); комісія з проведення уцінки (що призначена керівником) аналізує дані про наявність товарів, що підлягають уцінці, складає переліки цих товарів. У переліках указуються повна назва, кількість, роздрібна ціна товару (собівартість продукції), назва підприємства-виробника та пропозиції щодо розміру уцінки. Комісія також виявляє товари, продукцію, що підлягають уцінці у зв'язку з частковою втратою первісної якості (п. 8 Положення про уцінку №149/300); переліки товарів, що підлягають уцінці, подаються на розгляд керівнику (власнику) відповідно виробничого чи торговельного (постачальницького) підприємства для прийняття рішення (п. 9 Положення про уцінку №149/300); розміри уцінки товарів визначаються комісією на підставі експертних оцінок з урахуванням ступеня втрати їх споживчих властивостей, насиченості ринку цими товарами, продукцією та надлишковими товарно-матеріальними цінностями (п. 11 Положення про уцінку №149/300); дані про уцінені товари, продукцію та надлишкові товарно-матеріальні цінності записують в опис-акт , який підписується членами комісії та матеріально-відповідальними особами (п. 11 Положення про уцінку № 149/300); матеріали на уцінку товарів мають бути розглянуті і затверджені керівником підприємства (п. 16 Положення про уцінку №149/300); уцінені товари, продукція та надлишкові товарно-матеріальні цінності повинні бути перемарковані (п. 21. Положення про уцінку №149/300).

Як встановлено судом першої інстанції та не спростовано відповідачем ТОВ «Хьорман-УА» не проводило уцінку товарів, оскільки підприємством: не приймалося рішення щодо проведення уцінки; не створювалася комісія з проведення уцінки; не складався перелік таких товарів (про що вказано в акті перевірки від 05.12.2014 №551/22-20/3047336); не складався перелік товарів, що підлягають уцінці та не передавався керівникові для прийняття рішення; не проводило та не ініціювало жодну експертну оцінку з метою проведення уцінки товарів; не складався опис-акт товарів, що підлягають уцінці; не складались будь-які матеріали щодо уцінки, та не затверджувалися керівником підприємства; не проводилося перемаркування товарів.

Таким чином, ТОВ «Хьорман-УА» не проводило уцінку бракованих та неліквідних товарів.

Щодо бухгалтерських проводок Дт 84 Кт 281 - 1109490,00 грн. та Дт 949 Кт 84 - 1109490,00 грн., що на думку податкового органу є уцінкою товарів, колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції встановлено, що вказані проводки є частиною складної бухгалтерської проводки (операція 999 Корректировка аудитора), яка була здійснена після проведення аудиту фінансової звітності за Міжнародним стандартом фінансової звітності ТОВ "АФ "Рьодль Аудит". При цьому, повна проводка визнається Дт 442 Кт 281 - 2653114 грн., Дт 84 Кт 281 - 1109490,00 грн., Дт 946 Кт 84 1109490,00 грн.

ТОВ «Хьорман-УА» є підприємством, яке знаходиться у 100 % власності нерезидента - Німеччина, а тому підтверджуючі фінансову звітність, аудитор здійснює розрахунки та висновки з урахуванням вимог Міжнародного стандарту фінансової звітності, у тому числі (ІА5) 2 «Запаси».

З бухгалтерської довідки, яка підготовлена аудитором та на яку податковий орган посилається в акті перевірки, вбачається, що: ці розрахунки здійснені тільки для цілей складання фінансової звітності; сальдо уцінки товарів розраховано відповідно до відсотків згідно практики німецьких торгівельних компаній; розрахунок проведений тільки для фінансового обліку. При цьому, у вказаній довідці зазначено, що цей розрахунок на показники податкового обліку не впливає.

Згідно (ІА5) 2 «Запаси» Міжнародного стандарту фінансової звітності, а саме пунктом 9 визначається, що запаси мають оцінюватися по найменшої з двох величин: собівартості або чистої ціні продажу. Це достягається або шляхом уцінки, або шляхом утворення резерву на знецінення запасів. Резерв на знецінення є оціночною категорією. Він утворюється у випадку, якщо існує вірогідність знецінення запасів. У випадку, якщо знецінення відбулося - здійснюється уцінка товарів (при цьому резерв не утворюється). Тобто утворення резерву на знецінення та уцінка - це взаємовиключні речі.

Міжнародний стандарт фінансової звітності передбачає необхідність створення резерву на знецінення, але цей резерв не передбачений вимогами ведення бухгалтерського обліку України.

Проводка, що використовується в Міжнародному стандарті фінансової звітності для резерву на знецінення товарів: Дт витрати Кт актів.

Тобто, вищевказаною проводкою був створений саме резерв, про що свідчить те, що бухгалтером створене спеціальне субконто для обчислення резерву: «Резерв в уценке», що відображено в акті перевірки, а також те, що в аудиторському висновку, копія якого наявна в матеріалах справи, визначений «резерв уценки товаров» в сумі 3762604,00 грн. (початкове сальдо на 01.01.2013 - 2653114,00 грн.).

Таким чином, проводки, що здійснені бухгалтером, Дт 442 Кт 281 - 2653114 грн. та Дт84 Кт 281 - 1109490,00 грн. відображають лише формування оціночного резерву знецінення товарів (у поточному та попередньому періодах), а тому ці проводки базуються виключно на вимогах Міжнародного стандарту фінансової звітності та не враховуються у податковому обліку.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що відповідачем необґрунтовано зроблено висновок про завищення позивачем від'ємного значення (ряд. 19) Декларації з податку на додану вартість за грудень 2013 року у розмірі 247098 грн., що призвело до завищення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (ряд. 24) за грудень 2013 року у розмірі 116580 грн., а тому податкове повідомлення-рішення від 22.12.2014 №0006552220 є таким, що винесено протиправно та підлягає скасуванню.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Апелянт не надав до суду належних доказів, що б підтверджували факт протиправності рішення суду першої інстанції.

Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 200 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 29.05.2015 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: Василенко Я.М.

Судді: Кузьменко В.В.

Шурко О.І.

Повний текст ухвали виготовлений 01.09.2015.

.

Головуючий суддя Василенко Я.М.

Судді: Кузьменко В. В.

Шурко О.І.