Постанова

від 19.06.2015 по справі 815/2232/15

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 815/2232/15

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2015 року

14год.10хв.

Зала судових засідань №19

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого - судді Аракелян М.М.

Розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси до Товариства з обмеженою відповідальністю "Санаторно-оздоровчий комплекс "Магнолія" про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшла адміністративна позовна заява Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси, в якій позивач просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Санаторно-оздоровчий комплекс "Магнолія" (Код ЄДРПОУ: 32971681) заборгованість по відшкодуванню виплати різниці між сумою пенсії, призначеної згідно із Законом України "Про наукову і науково-технічну діяльність", і сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів науковим працівникам перед управлінням Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси (Код ЄДРПОУ 26302649, банк ВАТ "Державний ощадний банк України", МФО 328845, р/р 256013013705) в сумі 1 607,67 грн.

Відповідач заперечення на позов не надав, у судові засідання не з'явився, незважаючи на те, що про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, докази повідомлення наявні у матеріалах справи.

20.05.2015р. від позивача надійшло клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч.6 ст.128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта, у зв'язку із чим в судовому засіданні 18.06.2015р. судом ухвалено розглядати справу в письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, суд дійшов наступного.

Судом встановлено, що ТОВ "Санаторно-оздоровчий комплекс "Магнолія" зареєстроване в Управлінні Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси №10446 і знаходиться на обліку як платник внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Також, як встановлено судом, розпорядженням 189787 від 16.04.2007 року, ОСОБА_1 призначена пенсія наукового працівника.

Як вбачається з матеріалів справи, за ТОВ "Санаторно-оздоровчий комплекс "Магнолія" обліковується заборгованість по відшкодуванню виплати різниці між сумою пенсії, призначеної науковим працівникам за Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність», та сумою пенсії, призначеної відповідно до інших законодавчих актів, в сумі 1 607,67грн., яка утворилася внаслідок невідшкодування відповідачем вказаної різниці за період за січень-березень 2015 року включно, за призначеною та виплаченою пенсією науковому працівнику (ОСОБА_1) на вимоги УПФУ, викладені в листах від 19.01.2015р., 10.02.2015р., 10.03.2015р.

Заборгованість ТОВ "Санаторно-оздоровчий комплекс "Магнолія" по відшкодуванню витрат на фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим працівникам за Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність», та сумою пенсій, обчислених відповідно до інших законодавчих актів, виникла відповідно до направленого на адресу відповідача повідомлення №27 про суму витрат на фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», і сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, за період на 2015 рік.

Право на наукову пенсію ОСОБА_1 підтверджується виданою відповідачем довідкою №3 від 22.01.2007 року.

Абзацом 2 п.13 розділу XV «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-ІV від 09.07.2003р. встановлено, що у разі якщо особа має право на отримання пенсії відповідно до Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" та цього Закону, призначається одна пенсія за її вибором. При цьому різниця між розміром пенсії, на який має право особа відповідно до зазначеного Закону, та розміром пенсії із солідарної системи відповідно до цього Закону фінансується за рахунок коштів, спрямованих із джерел, визначених Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність».

Відповідно до положень ст.24 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» різниця між сумою пенсії, призначеної за цим Законом, та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право науковий працівник, фінансується: для наукових (науково-педагогічних) працівників державних бюджетних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації - за рахунок коштів державного бюджету; для наукових (науково-педагогічних) працівників інших державних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації - за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів, а також коштів державного бюджету в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. При цьому за рахунок коштів державного бюджету науковим (науково-педагогічним) працівникам оплачується з розрахунку на одну особу 50 відсотків різниці пенсії, призначеної за цим Законом; для наукових (науково-педагогічних) працівників недержавних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації - за рахунок коштів цих установ, організацій та закладів.

Відповідно до п.п.2, 5 Порядку фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково - педагогічним) працівникам державних не бюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації згідно Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №372 від 24 березня 2004 року, за рахунок коштів державного бюджету фінансується 50 відсотків різниці у розмірі пенсії наукових (науково-педагогічних) працівників державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації у розрахунку на одну особу. Інша частина фінансується за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів. Розмір витрат на фінансування різниці у розмірі пенсії за рахунок коштів державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації визначається у розрахунку на рік органами Пенсійного фонду до 20 січня поточного року та протягом 10 днів з дня призначення пенсії відповідно до Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність", про що відповідному підприємству, установі, організації або закладу відразу надсилається повідомлення за зразком, що додається. Зазначені підприємства, установи, організації та заклади самостійно визначають суму, що підлягає до сплати у розрахунку на місяць, та щомісяця до 25 числа перераховують органу Пенсійного фонду за своїм місцезнаходженням відповідні кошти для фінансування різниці у розмірі пенсії, призначеної у минулому та поточному роках.

Станом на день ухвалення рішення по справі за ТОВ "Санаторно-оздоровчий комплекс "Магнолія" обліковується заборгованість по відшкодуванню витрат на фінансування різниці в пенсії наукових працівників за період січень-березень 2015 року в сумі 1 607, 67 грн., що також вбачається з наявних у матеріалах справи розрахунку боргу по відшкодуванню різниці наукових пенсій та картки особового рахунку платника ТОВ "Санаторно-оздоровчий комплекс "Магнолія".

Частиною 1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно з ч.1 ст.69 та ч.1 ст.70 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Згідно зі ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ч.6 ст. 128, ст.ст.158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси до Товариства з обмеженою відповідальністю "Санаторно-оздоровчий комплекс "Магнолія" про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Санаторно-оздоровчий комплекс "Магнолія" (код ЄДРПОУ 32971681) заборгованість по відшкодуванню виплати різниці між сумою пенсії, призначеної згідно із Законом України "Про наукову і науково-технічну діяльність", і сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів науковим працівникам перед Управлінням Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси (код ЄДРПОУ 26302649, банк ВАТ "Державний ощадний банк України", МФО 328845, р/р 256013013705) в сумі 1607(одна тисяча шістсот сім)грн. 67 копійок.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя М.М. Аракелян