Постанова

від 18.06.2015 по справі 14305/12/2070

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

"18" червня 2015 р. № 14305/12/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі

Головуючого судді Спірідонов М.О.

за участю секретаря судового засідання Сайко А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом

Науково-виробничого підприємства "Хартрон-Аркос ЛТД" (Товариство з обмеженою відповідальністю) до Спеціалізованої Державної податкової інспекції з обслуговуванням великих платників у місті Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів про скасування податкових повідомлень-рішень ,

В С Т А Н О В И В:

До Харківського окружного адміністративного суду надійшла адміністративна справа за адміністративним позовом Науково-виробничого підприємства "Хартрон-Аркос ЛТД" (Товариство з обмеженою відповідальністю) до Спеціалізованої Державної податкової інспекції з обслуговуванням великих платників у місті Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів про скасування податкових повідомлень-рішень. У своєму позові позивач просить суд:

- визнати протиправним податкове повідомлення - рішення від 02.10.2012 р. за № 0000540041 щодо збільшення податку на додану вартість та скасувати його в частині, що стосується донарахування податку та застосування штрафних санкцій у сумі 139 528,00 грн.;

- визнати протиправним податкове повідомлення - рішення від 02.10.2012 р. за № 0000440502 щодо нарахування штрафних санкцій за порушення вимог валютного законодавства та скасувати його повністю.

В обґрунтування позову зазначено, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення Спеціалізованої Державної податкової інспекції з обслуговуванням великих платників у місті Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів прийняті з порушенням норм чинного законодавства, а тому підлягають скасуванню.

Представники позивача в судове засідання з'явилися, позовні вимоги підтримали та просили суд позовні вимоги задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання з'явився, щодо задоволення позову заперечував у повному обсязі, посилаючись на те, що фахівцями Спеціалізованої Державної податкової інспекції з обслуговуванням великих платників у місті Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів при проведенні перевірки Науково-виробничого підприємства "Хартрон-Аркос ЛТД" (Товариство з обмеженою відповідальністю) були встановлені порушення дотримання вимог податкового законодавства. Таким чином податкові повідомлення - рішення № 0000540041 від 02.10.2012 року та № 0000440502 від 02.10.2012 року є винесеними в межах чинного законодавства України.

Судом встановлено, що Науково-виробниче підприємство "Хартрон-Аркос ЛТД" (Товариство з обмеженою відповідальністю), відповідно до копії свідоцтва про державну реєстрацію № 508875, зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Харківської міської ради 02.12.1997 р. (а.с. 16 т. 1), перебуває на обліку у СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові ДПС.

Згідно копії довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, НВП "Хартрон-Аркос ЛТД" ТОВ має код 25184774, видами діяльності за КВЕД-2010 є: 72.19 дослідження й експериментальні розробки у сфері інших природничих і технічних наук, 26.20 виробництво комп'ютерів і периферійного устаткування, 30.30 виробництво повітряних і космічних літальних апаратів, супутнього устаткування, 33.20 установлення та монтаж машин і устаткування, 46.90 неспеціалізована оптова торгівля, 62.01 комп'ютерне програмування (а.с. 17 - 18 т.1).

Державним космічним агентством України НВП "Хартрон-Аркос ЛТД" ТОВ видано ліцензію № 582924 серії АВ від 09.09.2011 р. (строк дії з 05.09.2011 р необмежений) на розроблення, виробництво, випробування складових частин ракет-носіїв, складових частин космічних апаратів та складових частин наземного комплексу управління космічними апаратами (а.с. 19 т. 4).

Матеріали справи свідчать, що працівниками відповідача була проведена документальна планова виїзна перевірка НВП "Хартрон-Аркос ЛТД" ТОВ з питань дотримання податкового законодавства за період з 01.07.2009 р. по 31.03.2012 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2009 р. по 31.03.2012 р. За наслідками перевірки складено Акт № 372/41-103/25184774 від 14.09.2012 р. (а.с. 43 - 143 т. 1).

Вказаним, Актом № 372/41-103/25184774 від 14.09.2012 р. встановлено наступні порушення:

- п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.4.2 п. 5.4 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 № 334/94- ВР в редакції Закону України № 283/97-ВР від 22.05.1997 (із змінами та доповненнями), п.п. 138.10.1, п. 138.10, п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ із змінами і доповненнями, в результаті чого занижено податок на прибуток за період, що перевірявся, на суму 257698 грн., у тому числі: за 3 квартал 2009 року в сумі 39748 грн., за 4 квартал 2009 року в сумі 2374 грн., за 1 квартал 2010 року в сумі 50261 грн.,за 2 квартал 2010 року в сумі 20 грн., за 3 квартал 2010 року в сумі 36215 грн., за 4 квартал 2010 року в сумі 33754 грн., за 1 квартал 2011 року в сумі 93275 грн., за 4 квартал 2011 року в сумі 2051 грн.

- п. 3.1. ст. 3, п. 4.3 ст. 4, п.п. "д" п. 6.5 ст. 6, п.п. 7.3.6 п. 7.3, п.п.7.4.1, п.п.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.1997, п. 185.1 ст. 185, п. 186.3, ст. 186, п.187.8 ст.187, п. 190.2 ст. 190, п.п. "в", п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ, в результаті чого НВП "Хартрон-Аркос" ЛТД (ТОВ) занижена сума податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету у розмірі 573 829 грн.;

- п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.1997, п. 200.3, п. 200.1 ст. 200 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ із змінами та доповненнями, що призвело до завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з ПДВ на загальну суму 49994 грн., в тому числі: лютий 2010 р. в сумі 49889 грн., липень 2011 року - 105 грн.

- п. 176.2 (б) ст. 176 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ, п. 3.1.13, п. 3.7.2 Порядку заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом ДПА України від 24.12.2010 року № 1020 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 13.01.2011 року № 46/18784, а саме: в звітному розрахунку за формою 1- ДФ за 2 квартал 2011 року інформація про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платників податків надана не в повному обсязі, з помилками.

- п.п. г) п. 4 ст. 5 Декрету КМУ від 19.02.93 за № 15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю", в результаті чого НВП "Хартрон-Аркос ЛТД" ТОВ проведено розрахунки в іноземній валюті на загальну суму 139321,63 дол. США з резидентами України ДК "Укрспецекспорт", ДП СЗТФ "Прогрес" без одержання Індивідуальної ліцензії НБУ на здійснення валютних операцій з використанням іноземної валюти на території України як засобу платежу.

За результатами перевірки було ухвалено податкові повідомлення-рішення: № 0000540041 від 02.10.2012 р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 693240,50 грн., з яких 573829,37 грн. - за основним платежем та 119411,50 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями; № 0000440502 від 02.10.2012 р., яким позивачу нараховано суму грошового зобов'язання за платежем: штрафна санкція за порушення вимог валютного законодавства на суму 1109560,88 грн. (а.с. 148 - 153 т. 1).

Процедуру адміністративного оскарження завершено з отриманням позивачем Рішення Окружної державної податкової служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків ДПС № 15242/10/10-233 від 29.11.2012 р. про результати розгляду скарги, яким податкові повідомлення-рішення залишено без змін, а скаргу - без задоволення (а.с. 157 - 164 т. 1).

Вслухавши пояснення сторін,дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задовленню.

Як свідчать матеріали справи, оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0000550041 від 02.10.2012 р. прийнято на підставі висновків відповідача, викладених в Акті перевірки №372/41-103/25184774 від 14.09.2012 р., які ґрунтуються на тому, що в порушення п.п.5.4.2 п. 5.4 ст. 5 Закону України Про оподаткування прибутку підприємств", у період з 01.07.2009 р. по 31.03.2011 р. НВП "Хартрон-Аркос ЛТД" включало до складу валових витрат суму нарахованих, але не сплачених роялті за користування знаком для маркування товарів та послуг на підставі ліцензійного договору 26и/01-ц від 02.01.2001 р. у сумі 773 052 грн.

Матеріали справи містять ліцензійний договір №26и/01-ц від 02.01.2001 р. (а.с. 165 т. 1), згідно якого ПАТ "Хартрон" (код ЄДРПОУ 2360421) (Ліцензіар) надає НВП "Хартрон-Аркос ЛТД" (Ліцензіат) право на використання знаків для товарів та послуг, власником якого є ПАТ "Хартрон". Згідно змісту договору (п. п. 2 - 9 договору):

- вид ліцензії - невиключна, Ліцензіар зберігає право на використання своїх знаків для маркування власної продукції, а також надавати ліцензії на право використання знаків; територія договору - використання предметів договору дозволяється на території України та інших держав; термін дії ліцензії - три роки з 2 січня 2001 р. по 2 січня 2004 р.; Ліцензіар забороняє Ліцензіату надавати субліцензії третім особам; ціна та порядок розрахунків за договором - винагорода за право використання знаків для товарів та послуг визначена сторонами в розмірі 286000 грн., ПДВ не передбачено. Розмір винагороди за право користування знаками для товарів та послуг уточнюються щорічно; оплата здійснюється щоквартально на підставі Акту, рівними частками до 10 числа наступного за звітним місяця на розрахунковий рахунок Ліцензіара.

Згідно додаткових угод: № 10 від 02.01.2009 р., № 11 від 01.12.2009 р., № 12 від 02.01.2010 р., № 13 від 30.09.2010 р., № 14 від 02.01.2011 р., термін дії договору подовжувався з уточненням суми винагороди (а.с. 167 - 171 т. 1). В матеріалах справи наявні акти до ліцензійного договору №26и/01-ц від 02.01.2001 р. про підтвердження суми винагороди за вказаним договором (а.с. 172 - 181 т. 1)

У період з 01.07.2009 р. по 31.03.2011 р. НВП "Хартрон-Аркос ЛТД" ТОВ на користь ПАТ "Хартрон" нараховано роялті на загальну суму 2733700 грн., здійснено виплат таких роялті на суму 1960647,50 грн.

Отже, віднесення до валових витрат нарахованих, але не сплачених роялті стало однією з підстав виникнення спірних правовідносин.

Суд зазначає, що відповідно до п. 1.30 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин, роялті визначено як платежі будь-якого виду, одержані як винагорода за користування або за надання права на користування будь-яким авторським правом на літературні твори, твори мистецтва або науки, включаючи комп'ютерні програми, інші записи на носіях інформації, відео- або аудіокасети , кінематографічні фільми або плівки для радіо чи телевізійного мовлення; за придбання будь- якого патенту, зареєстрованого знака на товари і послуги чи торгової марки, дизайну, секретного креслення, моделі, формули, процесу, права на інформацію щодо промислового, комерційного або наукового досвіду (ноу-хау).

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу, це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно підпункту 5.4.2 пункту 5.4 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" до валових витрат включаються, витрати, крім тих, що підлягають амортизації, пов'язані з науково-технічним забезпеченням господарської діяльності, на винахідництво і раціоналізацію господарських процесів, проведення дослідно-експериментальних та конструкторських робіт, виготовлення та дослідження моделей і зразків, пов'язаних з основною діяльністю платника податку, виплатою роялті та придбанням нематеріальних активів (крім тих, що підлягають амортизації) для їх використання в господарській діяльності платника податку. Норми цього підпункту стосуються витрат на зазначені заходи незалежно від того, чи призвели такі заходи до збільшення доходів платника податку.

Відповідно до пунктів 5, 6 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку № 16 «Витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.99 р. N 318, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 19.01.2000 р. за 3 27/4248, витрати відображаються в бухгалтерському обліку одночасно із зменшенням активів або збільшенням зобов'язань. Витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов'язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства /за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власникам/, за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.

Частиною 2 ст. З Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлено, що дані бухгалтерського обліку беруться за основу, в тому числі, податкового обліку.

Дата збільшення валових витрат виробництва (обігу) визначена підпунктом 11.2.1 пункту 11.2 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» як дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Підпунктом 4.4.1 п. 4.4 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» визначено, що у разі коли норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Суд аналізуючи вище зазначені положення приходить до висновку, що закон не забороняє відносити до складу валових витрат вартість послуг за користування наданими правами на використання знаків для товарів та послуг за кожен окремий податковий період, в якому відбулося використання знаку для товарів та послуг за правилом першої з подій у випадку, коли отримання платником податку послуг із надання права на використання знаків для товарів та послуг полягає не в одноразовій передачі користувачу певного комплексу прав, а у використанні таких прав протягом певного періоду часу, визначеного умовами укладеного ліцензійного договору, то результат використання прав на знак для товарів та послуг настає не одночасно, а протягом усього строку дії договору. Отже, отримання результатів послуги, що надається постійно протягом певного періоду часу, визначається на момент кожного податкового періоду, протягом якого здійснюється споживання такої послуги.

Оскільки підпунктом 5.4.2 пункту 5.4 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не встановлено іншої, ніж визначеної наведеним підпунктом, дати збільшення валових витрат за рахунок витрат, пов'язаних із виплатою роялті, а наявні у справі письмові докази (акти приймання-передачі) підтверджують дату фактичного отримання позивачем результатів послуги з надання права на користування знаками на товари, тому віднесення позивачем до складу валових витрат у період з 01.07.2009 р. по 31.03.2011 р. роялті за актами приймання-передачі на підставі ліцензійного договору 26и/01-ц від 02.01.2001 р. у сумі 773052,00 грн. є правомірним.

Щодо висновків відповідача відносно порушення позивачем п.п . 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 № 4/94-ВР в редакції Закону України № 283/97-ВР від 22.05.1997 по взаємовідносинам з ТОВ «СГГМА-ЕК» , то зазначені висновки суд вважає необґрунтованими, оскільки як було встановлено судом підставою посилань відповідача є висновок про неможливість встановлення зв'язку понесених позивачем витрат в частині взаємовідносин з ТОВ «СІГМА-ЕК», зроблений у зв'язку із отриманням акту перевірки Основ'янської МДПІ м. Харкова № 2984/222/30234100 від 14.09.2012 р., згідно якого ТОВ «СІГМА-ЕК» не є виробником комплектуючих, придбаних позивачем за договором № 42 від 01.07.10 р., а є посередником у продажу вказаних ТМЦ, придбаних у ТОВ «Донтрансторг»;- також перевіркою ТОВ «СІГМА-ЕК» не підтверджено реальність здійснення господарських відносин з: НПП «Хартрон-Єкспресс ЛТД» ТОВ (код за ЄДРПОУ 30430120) за період 18.01.2010 р. по 27.02.2012 р. на загальну суму 1040562,9 грн., у тому числі ПДВ 208312,1 грн., не підтверджено реальність здійснення господарських відносин з НВП «Хартрон-Аркос ЛТД» ТОВ (код за ЄДРПОУ 25184774) за період 14.08.2009 р. по 22.07.2011 р. на загальну суму 635347,55 грн., у тому числі ПДВ 127074,9 грн.

Судом встановлено, що згідно з договором на поставку комплектуючих № 42 від 01.07.2010 р. ТОВ «СІГМА-ЕК» зобов'язується поставити комплектуючі згідно замовленню покупця ТОВ НВП «Хартрон-Аркос ЛТД» ТОВ(т . 1 а.с . 242 - 243 т. 1).

Фактичність постачання ТОВ «СІГМА-ЕК» товарів та їх отримання позивачем підтверджується:

1 .рахунками-фактурами : № 223 від 17.02.2011 р., № 240 від 21.02.2011 р., № 365 від 24.03.2011 р., № 446 від 06.04.2011 р„ № 954 від 19.07.2011 р., № 381 від 25.03.2011 р., № 572 від 28.04.2011 р„ № 70 від 21.01.2010 р., № 693 від 26.05.2010 р., № 751 від 03.06.2011 р., № 471 від 12.04.2011 р., №663 від 20.05.2011 р., № 573 від 28.04.2011 р., № 503 від 18.04.2011 р., № 461 від 08.04.2011 р., № 244 від 26.02.2010 р., № 950 від 12.07.2010 р., № 951 від 12.07.2010 р., № 76 від 22.01.2010 р., № 71 від 21.01.2010 р., № 1024 від 27.07.2010 р., № 402 від 30.02.2011 р., № 254 від 24.02.2011 р., № 373 від 24.03.2011 р. (т. 2а.с. 124-147)

2. видатковими накладними: 434 від 03.06.2011 р., № 359 від 16.05.2011 р., № 297 від 18.04.2011 р., № 212 від 29.03.2011 р„ № 186 від 17.03.2011 р., № 285 від 13.04.2011 р., № 213 від 29.03.2011 р„ № 588 від 15.07.2011 р., № 495 від 17.06.2011 р., № 545 від 07.07.2011 р., № 616 від 27.07.2011 р., № 576 від 14.07.2011 р„ № 640 від 29.07.2011 р„ № 675 від 11.08.2011 р., № 433 від 03.06.2011 р., № 677 від 11.08.2011 р., № 59 від 03.02.2010 р., № 547 від 23.06.2010 р., №496 від 17.06.2011 р., № 464 від 10.06.2011 р., № 399 від 27.05.2011 р., № 393 від 26.05.2011 р., № 645 від 29.07.2011 р., № 355 від 16.05.2011 р., № 567 від 13.07.2011 р., № 336 від 29.04.2011 р„ № 228 від 31.03.2010 р., № 699 від 30.07.2010 р., № 700 від 30.07.2010 р., № 227 від 31.03.2010 р., № 133 від 26.02.2010 р., № 226 від 31.03.2010 р., № 173 від 15.03.2010 р., № 132 від 26.02.2010 р., № 954 від 30.09.2010 р„ № 504 від 22.06.2011 р., № 676 від 11.08.2011 р., № 707 від 19.08.2011 р., № 544 від 07.07.2011 р., № 432 від 03.06.2011 р., № 639 від 29.07.2011 р„ № 503 від 22.06.2011 р„ № 431 від 03.06.2011 р., № 494 від 17.06.2011 р., № 370 від 17.05.2011 р., № 360 від 16.05.2011 р. (т. 2а.с. 27-73)

3. прибутковими ордерами: № 207 від 16.05.2011 р., № 248 від 21.06.2011 р., № 153 від 18.04.2011 р„ № 118 від 29.03.2011 р., № 96 від 17.03.2011 р., № 148 від 13.04.2011 р , № 119 від 29.03.2011 р., № 322 від 15.07.2011 р., № 263 від 21.06.2011 р., № 300 від 07.07.2011 р., № 27 від 27.07.2011 р., № 321 від 14.07.2011 р., № 374 від 29.07.2011 р., № 420 від 11.08.2011 р., № 246 від 20.06.2011 р„ № 421 від 11.08.2011 р., № 38 від 03.02.2010 р., № 358 від 23.06.2010 р., № 267 від 22.06.2011 р., № 272 від 10.06.2011 р., № 244 від 27.05.2011 р., № 243 від 26.05.2011 р„ № 373 від 29.07.2011 р„ № 209 від 16.05.2011 р., № 320 від 13.07.2011 р., № 189 від 29.04.2011 р., № 189 від 29.04.2011 р., № 149 від 31.03.2010 р„ № 436 від 30.07.2010 р., № 437 від 30.07.2010 р„ № 147 від 31.03.2020 р., № 89 від 26.02.2010 р., № 146 від 31.03.210 р., № 101 від 15.03.2010 р., № 90 від 26.02.2010 р., № 556 від 30.09.2010 р., № 270 від 22.06.2011 р., № 422 від 11.08.2011 р. (т. 2 а.с . 74-123).

4. даними Журналу реєстрації довіреностей з 01.07.2009 р. по 31.03.2012 р., згідно з якими позивач виписував довіреності своїм працівникам довіреності на отримання товарно- матеріальних цінностей від ТОВ «СІГМА-ЕК» (т. З а.с . 90-201).

5. подорожними листами службового легкового автомобіля яким здійснювалося транспортування товарно-матеріальних цінностей та свідоцтвами про реєстрацію транспортних засобів, що підтверджують їх належність позивачу (т. З а.с . 202 - 238).

6. якість товару підтверджена сертифікатами відповідності (т. 4 а.с . 196-243), пакувальними ярликами (т. 4 а.а. 39-49), копіями штатної пакувальної тари комплектуючих ( т. 5 а.с . 1-32) та копіями етикеток із зазначенням технічних характеристик комплектуючих (т. 5 а.с . 33 - 49) та перевірено згідно відомості вхідного контролю ПКІ що застосовуються в апаратурі яка виготовлюється на виробничому відділі НВП «Хартрон-Аркос» (т. 4 а.с . 20-38).платіжними дорученнями про оплату товарів за отримані від ТОВ «СІГМА-ЕК»: № 686 від 27.04.2011 р., № 689 від 27.04.2011 р., № 688 від 27.04.2011 р., № 687 від 27.04.2011 р., № 685 від 27.04.2011 р., № 326 від 03.03.2011 р., № 325 від 03.03.2011 р„ № 324 від 03.03.2011 р., № 556 від 08.04.2011 р., № 574 від 12.04.2011 р„ № 625 від 19.04.2011 р., № 806 від 16.05.2011 р„ № 864 від 24.05.2011 р., № 863 від 24.05.2011 р., № 926 від 03.06.2011 р., № 1270 від 22.07.2011 р., № 111 від 22.01.2010 р., № 199 від 04.02.2010 р., № 198від 04.02.2010 р„ № 363 від 01.03.2010 р , № 919 від 03.06.2010 р., № 178 від 12.07.2010 р., № 1177 від 12.07.2010 р., № 1364 від 13.64 від 09.08.2010 р. (т. З а.с . 33-62)

Усі суми що були включені позивачем до складу податкового кредиту з ПДВ за період з 01.04.2012 р. по 31.12:2012 р. по операціям з ТОВ «СІГМА-ЕК» підтверджені податковими накладними: № 61 від 04.02.2010 р., № 62 від 04.02.2010 р., № 129 від 01.03.2010 р., № 391 від 03.06.2010 р , № 611 від 09.08.2010 р., № 7 від 03.03.2011 р„ № 8 від 03.03.2011 р., № 9 від 03.03.2011р., № 23 від 08.04.2011 р., № 37 від 12.04.2011 р., № 53 від 19.04.2011 р., № 80 від 27.04.2011 р., № 81 від 27.04.2011 р., № 82 від 27.04.2011 р., № 83 від 27.04.2011 р., № 84 від 27.04.2011 р„ № 25 від 16.05.2011 р., № 42 від 24.05.2011 р„ № 43 від 24.05.2011 р., № 20 від 03.06.2011 р., № 63 від 22.07.2011 р. (т. 2 а.с . 1-21).

Згідно із ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» № 996-ХІУ від 16.07.1999 р. зі змінами - підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. При цьому, первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення відповідно до ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Первинними документами, які фіксують факти здійснення господарських операцій пов'язаних зі поставками товарів є: договір, рахунки-фактури, видаткові накладні, прибутковими ордерами та банківськими виписками про оплату товарів, дані "Журналу реєстрації довіреностей» на отримання товарно-матеріальних цінностей, подорожні листами автомобільного транспорту яким здійснюється транспортування товарно-матеріальних цінностей.

Суд зазначає, що вищевказані первинні документи відповідають вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», «Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку», затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995 р. та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 р. за №168/704 і підтверджують реальність здійснення господарських операцій за ними, оскільки узгоджуються з основними видами господарської діяльності позивача та його контрагента, здійснені з метою отримання економічної вигоди (прибутку), відповідають діловій меті діяльності даних суб'єктів господарювання та в силу положень статті 70 КАС України є належними доказами у справі.

Щодо порушення позивачем положень п.п . 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 № 4/94-ВР в редакції Закону України № 283/97-ВР від 22.05.1997 по взаємовідносинам з ТОВ БВП «Елісан» то в цій частині суд не погоджується з висновками відповідача та вважає їх безпідставними, оскільки як було встановлено судом підставою є висновок відповідача про неможливість встановлення зв'язку понесених позивачем витрат в частині взаємовідносин з ТОВ БВП «Елісан», зроблений у зв'язку із отриманням акту перевірки ДПІ у Московському районі м. Харкова від 08.06.2012 р. №1014/2220/32438231 «Про результати проведення документальної виїзної позапланової перевірки ТОВ БВП «Елісан», код ЄДРПОУ 32438231, в частині правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість за період з 01.12.2011 р. по 31.01.2012 р.», в ході проведення якої встановлено проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій з надання податкової вигоди покупцям підприємства та далі по ланцюгу постачання, з метою штучного формування податкового кредиту, з використанням контрагентів, які не виконують свої податкові зобов'язання. Перевіркою ТОВ БВП «Елісан» не підтверджено реальність здійснення господарських відносин із ТОВ «БК Уровень», їх вид, якість та розрахунки, а саме: встановлено відсутність об'єктів оподаткування та неможливість реального здійснення платником податків операцій ТОВ БВП «Елісан» по ланцюгу постачання: ТОВ «Демпиксзв'язок» код ЄДРПОУ 35475244, ТОВ «Техноком» код ЄДРПОУ 30511780, НВП «Хартрон-Аркос» ЛТД (ТОВ) код ЄДРПОУ 25184774 (т. 4а.с. 143 - 150).

Законодавець виникнення у платника податку права на формування витрат з податку на прибуток підприємств не ставить у залежність від дотримання вимог податкового законодавства іншими суб'єктами господарювання. Згідно зі статтею 61 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Отже, порушення податкового законодавства контрагентами позивача не може впливати на результати діяльності позивача і не може бути підставою для притягнення позивача до відповідальності у вигляді визначення податкових зобов'язань.

Згідно із ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» № 996-ХІУ від 16.07.1999 р. зі змінами - підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. При цьому, первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Судом встановлено, що між ТОВ НВП «Хартрон-Аркос ЛТД» (Замовник) та ТОВ БВП «Елісан» (Підрядник) було договір підряду № 17/11 від 17.11.2010 р. предметом якого є виконання робіт по ремонту каналізації корпусу 40 блоку 3 (башта), який належить позивачу і знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Проскури, 1, на загальну суму 24931,81 грн. Роботи повинні виконуватися з матеріалів підрядника, (т. 1 а.с . 202 - 203).

До договору також додана договірна ціна, відомість ресурсів, локальний кошторис, довідка про вартість виконаних будівельних робіт від 08.12.2011 р. (т. 1 а.с . 204 - 212).

Виконання договору оформлено актом прийняття виконаних будівельних робіт (типової форми № КБ-2в) за грудень 2011 р. на загальну суму 24927,17 грн. (т. 1 а.с . 213-216), виконавцем виписані податкові накладні № 1 від 01.12.2011 р. на суму 12465,91 грн., № 2 від 12.12.2011 р. на суму 12461,26 грн. (т. 1 а.с . 217-218).

Згідно з Листа Держархбудінспекції України вих. № 40-14-406 від 31.01.2013 р. ТОВ БВП «Елісан» видано ліценцію на господарську діяльність пов'язану із створення об'єктів архітектури АВ 589710 строком дії з 27.07.2011 р. по 27.07.2016 р. (т. 5 а.с . 100). Копія цієї ліценції також залучена до матеріалів справи (т. З а.с . 63).

Оплату, за проведені підрядні роботи, позивачем проведено шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок ТОВ БВП «Елісан», що підтверджується виписками платіжними дорученнями № 2102 від 01.12.2011 р. на суму 12465,91 грн. та № 2199 від 12.12.2011 р. (т. З а.с . 64-65).

ТОВ БВП «Елісан» скористалось свої правом на залучення до виконання роботи інших осіб (субпідрядників),залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи та укладало субпідрядний договір з ТОВ «Промбуд-Монтажінвест» № 1/11 від 01.11.2011 р., предметом якого є, зокрема, ремонт каналізації корпусу 40 блоку 3 (башта), який належить позивачу і знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Проскури, 1 (т. 5 а.с . 128-129).

До договору додана договірна ціна № 1 від 01.11.2011 р., локальний кошторис, довідка про вартість виконаних будівельних робіт від 22.11.2011 р. (т. 5 а.с . 130 - 134).

Виконання договору оформлено актом прийняття виконаних будівельних робіт (типової форми № КБ-2в) за листопад 2011 р. (т. 5 а.с . 135-139).

Щодо посилання відповідача на зміст листа УПФУ в Московському районі м. Харкова № 662/30-08 від 17.01.2013 р. яким надано відомості про нарахування заробітної плати (доходу) застрахованим особам ТОВ БВП «Елісан», з яких слідує, що середньооблікова чисельність штатних працівників складає 1 особу в 2011 р . то зазначене посилання суд вважає не обґрунтованим, оскільки згідно зі статтею 61 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Отже, порушення податкового законодавства контрагентами позивача не може впливати на результати діяльності позивача і не може бути підставою для притягнення позивача до відповідальності у вигляді визначення податкових зобов'язань.

Крім цього визначальним фактором для формування податкового кредиту платником податку на додану вартість є подальше використання таких товарів (послуг) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такої особи - платника податку.

Факт використання позивачем у господарській діяльності результатів підрядних робіт за договором підряду № 17/11 від 17.11.2010 р. (ремонт каналізації корпусу 40 блоку 3 (башта), який належить позивачу і знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Проскури, 1) оплачених платником податку, підтверджується даними податкового обліку позивача (наявністю належним чином оформлених податкових накладних) та відповідності їх дійсному економічному змісту, що документально підтверджено договором підряду № 17/11 від 17.11.2010 р., відповідними довідками про вартість виконаних підрядних робіт та витрати, актами приймання виконаних підрядних робіт.

Щодо висновків відповідача, щодо порушення позивачем п.п . «г» п. 4 ст. 5 «Декрету № 15-93», що полягає в проведені позивачем розрахунків в іноземній валюті на загальну суму 139321,63 дол. США з резидентами України ДК «Укрспецекспорт» та ДП «Прогрес» без одержання індивідуальної ліцензії НБУ на здійснення валютних операцій в іноземній валюті на території України як засобу платежу , то зазначені висновки відповідача суд вважає безпідставними, оскільки спеціальним нормативно-правовим актом, що установлює режим здійснення валютних операцій на території України, визначає загальні принципи валютного регулювання, повноваження державних органів і функції банків та інших фінансових установ України в регулюванні валютних операцій, права й обов'язки суб'єктів валютних відносин, порядок здійснення валютного контролю, відповідальність за порушення валютного законодавства, є «Декрет Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» № 15-93 від 19.02.1993 р. (далі - «Декрет № 15-93») .

Судом встановлено, що позивач за період з 01.07.2009 р. по 31.03.2012 р. уклав договори комісії:

1. з ДК «Укрспецекспорт» № ІІ8Е-17.5-280-0/К від 10.10.2011 р. за яким комісіонер (ДК «Укрспецекспорт») утримав комісійну винагороду в сумі 1779,10 дол. США. (т. 2 а.с . 213-224)

2. з Дочірнім підприємством ДК «Укрспецекспорт» ДП Спеціалізована зовнішньоторгівельна фірма «Прогрес» (далі - ДП «Прогрес»):

- № Д-98-01/2008п від 30.09.2008 р.за яким комісіонер (ДП «Прогрес») утримав комісійну винагороду в сумі 16032,74 дол. США (з яких 14028,64 дол. США отримано за ліценцією НБУ № 20 від.07.11.2008 р.) (т. 2 а.с . 195-212);

- № Д 81-01/2009/п від 15.06.2009 р. за яким комісіонер (ДП «Прогрес») утримав комісійну винагороду в сумі 6049,16 дол. США (т. 2 а.с . 176-194);

- № Д-69-01/2009/п від 15.06.2009 р. за яким комісіонер (ДП «Прогрес») утримав комісійну винагороду в сумі 129498,27 дол. США. (т. 2 а.с . 148-175).

Згідно договору комісії № ІІ8Е-17.5-280-0/К-11 від 10.10.2011 р. Комісіонер (ДК «Укрспецекспорт») зобов'язується за дорученням Комітента (ТОВ НВП "Хартрон-Аркос ЛТД»), за комісійну плату вчинити правочин з продажу запасних частин, згідно з додатком, від свого імені та за рахунок комітента. Комісіонер самостійно вчиняє зовнішньоекомічну угоду з третьою особою. За виконання доручення комісіонер отримує комісійну плату, разом із нарахованим ПДВ, у розмірі 7% від ціни продажу продукції.Відповідно до умов договору комісії, кошти в іноземній валюті, що надходять до комісіонера від покупця - нерезидента за контрактом за поставку виробів, перераховуються комітенту за вирахуванням сум комісійної плати комісіонера (т. 2 а.с . 213 - 224).

За договорами № Д-98-01/2008п від 30.09.08р., № Д 81-01/2009/п від 15.06.09р., № Д-69- 01/2009/п від 15.06.09р., Комітент (ТОВ НВП «Хартрон-Аркос ЛТД») доручає, а комісіонер (ДП «Прогрес»), зобов'язується за комісійну плату за рахунок комітента від свого імені в інтересах комітента укласти контракт з нерезидентом для здійснення комітентом експортної поставки запасних частин по номенклатурі, кількості та ціні згідно з додатками до договорів комісії. Також на виконання договорів комісії комісіонер зобов'язаний укласти з нерезидентом контракт про надання за межами України юридичних, консультаційних, інформаційних, економічних послуг, а також послуг по організації публічних зв'язків за межами України, пов'язаних з виконанням контракту на поставку виробів. Плата комісіонера відповідно до умов зазначених договорів комісії встановлюється у розмірі 7 % від суми реалізації майна та послуг. Відповідно до умов договорів комісії, кошти в іноземній валюті, що надходять до комісіонера від покупця - нерезидента за контрактом за поставку виробів (послуг), перераховуються комітенту за вирахуванням сум комісійної плати комісіонера, (т. 2. а.с . 148 - 175, 176 - 194, 195 - 212).

Пунктом 2 ст. 1 «Декрету № 15-93» визначено, що валютні операції - це операції, пов'язані з переходом права власності на валютні цінності, за винятком операцій, що здійснюються між резидентами у валюті України; операції пов'язані з використанням валютних цінностей в міжнародному обігу як засобу платежу, з передаванням заборгованостей та інших зобов'язань, предметом яких є валютні цінності; операції, пов'язані з ввезенням, переказуванням і пересиланням на територію України та вивезенням, переказуванням і пересиланням за її межі валютних цінностей.

Відповідно до п.п г п. 4 ст. 5 «Декрету № 15-93»індивідуальні ліцензії видаються резидентам і нерезидентам на здійснення разової валютної операції на період, необхідний для здійснення такої операції. Індивідуальної ліцензії потребують такі операції:використання іноземної валюти на території України як засобу платежу або як застави.

Національний банк України (що є ліцензуючим органом) у листі вих. №13-110/3478-7370 від 06.11.2000 р. прямо вказує на те, що «якщо комісіонер-резидент при перерахуванні комітенту-резиденту основної суми виручки здійснив конверсію комісійної винагороди в валюту України та зарахував цю винагороду на свій основний поточний гривневий рахунок, то в цьому разі порушення п. 4 ст. 5 Декрету Кабінету Міністрів «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» не вбачається і отримання індивідуальної ліцензії Національного банку України не потребується» (т. 6 а.с . 31-32). Аналогічну позицію викладено Національний банк України у листі вих. № 28-113/2290 від 27.06.2000 р. за запит безпосередньо ДК «Укрспецекспорт» (т. 6 а.с . 33-34).

Суд зазначає, що згідно листа ДК «Укрспецекспорт» вих. № USE-12.2-12912 від 21.08.2012 р., в період з 01.07.2009 р. по 31.03.2012 р. за договором комісії № USE-17.5-280-D/К-11 від 10.10.2011 р. ДК «Укрспецекспорт» перерахував на рахунок позивача (комітента) 19200,00 дол. США платіжним дорученням від 21.12.2011 р., комісійна плата в розмірі 6087,09 дол. США була відправлена на 100% продаж згідно меморіального ордеру № 17911 від 21.12.2011 р. (т. 5 а.с . 54, 55).

Згідно листаДП «Прогрес» № 28/699 від 05.09.2012 р. (т. 2 а.с . 225):

- за договором комісії № Д-98-01/2008п від 30.09.2008 р. ДП «Прогрес» утримано комісійну винагороду в сумі 16032,74 дол. США, з яких: 14028,64 дол. США не конвертовано у гривню, адже їх отримано на підставі індивідуальної ліценцією НБУ № 20 від.07.11.2008 р., а 2004,10 дол. США було відправлено на 100% продаж згідно заяви про продаж іноземної валюти № 19 від 19.02.2010 р. (т. 2 а.с . 226);

- за договором комісії № Д-81-01/2009/п від 15.06.2009 р. ДП «Прогрес» утримано комісійну винагороду в сумі 6049,16 дол. США, які було відправлено на 100% продаж згідно з заявами про продаж іноземної валюти № 23 від 02.03.2010 р., № 13 від 06.04.2011 р., № 16 від 11.05.2011 р. (т. 2 а.с . 230-232);

- за договором комісії № Д-69-01/2009/п від 15.06.2009 р. ДП «Прогрес» утримано комісійну винагороду в сумі 129498,27 дол. США, що були відправлені на 100% продаж згідно з заявами про продаж іноземної валюти № 5 від 01.06.2010 р., № 13 від 27.10.2011 р., № 20 від 29.12.2011 р. (т. 2 а.с . 227-229).

Виходячи з вище викладеного суд приходить до висновку, що кошти утримані на 100 % ДК «Укрспецекспорт» та ДП «Прогрес» в іноземній валюті будо 100% конвертовано у національну валюту України, а отже виходячи з вище викладеного суд приходить до висновку, що валютні операції між резидентами України не здійснювалися, ДК «Укрспецекспорт» та ДП «Прогрес» утримували належну комісійну винагороду з грошових коштів в іноземній валюті, що надійшли на їх рахунки від нерезидента та здійснювали конверсію даних грошових коштів в національну валюту України та отримали комісійну винагороду в національній грошовій одиниці вже після продажу ним іноземної валюти, яка надходила від іноземного замовника як власність комітента.

Враховуючи викладене, розрахункові операціїна загальну суму 139321,63 дол. США з резидентами України ДК «Укрспецекспорт» та ДП «Прогрес» правомірно проведені без одержання позивачем індивідуальних ліцензії Національного банку України.

Крім цього суд зазначає, що абзацом 9 п. 2 ст. 16 «Декрету № 15-93» встановлено, що санкції, передбачені цим пунктом, застосовуються Національним банком України та за його визначенням - підпорядкованими йому установами .

Таким чином, статтею 16 «Декрету № 15-93» питання щодо компетентного органу, який має застосовувати санкції за порушення приписів Декрету, вирішено однозначно, повноважним органом є Національний банк України.

На неправомірність застосування органами державної податкової служби штрафних санкцій на підставі статті 16 «Декрету № 15-93» наголошено Вищим адміністративним судом ухвалі від 14.04.2015 р. по даній справі що є обов'язковим при її повторному розгляді, а також Верховним Судом України в постанові від 07.02.2012 р. та Вищим адміністративним судом України в ухвалі від 21.01.2014 р. по справі № К/800/47872/13 та постанові від 10.02.2014 р. по справі № К/991/7541/11.

Виходячи з вище викладеного суд приходить до висновку, що податкові повідомлення-рішення від 02.10.2012 року № 0000550041 та № 0000440502 винесені Спеціалізованою Державною податковою інспекцією з обслуговуванням великих платників у місті Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів з порушенням норм чинного законодавства України.

Керуючись ст.ст. 4, 7, 86, ч.1 ст.158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України Харківський окружний адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Науково-виробничого підприємства "Хартрон-Аркос ЛТД" (Товариство з обмеженою відповідальністю) до Спеціалізованої Державної податкової інспекції з обслуговуванням великих платників у місті Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити у повному обсязі.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Спеціалізованої Державної податкової інспекції з обслуговуванням великих платників у місті Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів від 02.10.2012 року № 0000550041 та № 0000440502.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення та з дня отримання копії постанови, у разі проголошення постанови суду, яка містить вступну та резолютивну частини, а також прийняття постанови у письмовому провадженні.

Якщо суб'єкта владних повноважень, у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова у повному обсязі виготовлена 19 червня 2015 року.

Суддя Спірідонов М.О.