Постанова

від 15.06.2015 по справі 820/3639/15

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

15 червня 2015 р. Справа № 820/3639/15

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Нуруллаєва І.С.,

при секретарі судового засідання - Мараєвій І.С.,

за участю: представника позивача - Жук О.О.,

представника відповідача - не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрспецпроект" до Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрспецпроект", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить суд: скасувати податкове повідомлення - рішення Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області № 0001552201 від 28.07.2014 року.

В обґрунтування позову позивачем зазначено, що прийняте податкове повідомлення-рішення № 0001552201 від 28.07.2014 року, яким податковим органом збільшено суму грошового зобов'язання позивачу за платежем податок на додану вартість за заниження податкового зобов'язання на суму 66000 грн, в тому числі 44000 грн за основним платежем та 22000 грн за штрафними (фінансовими) санкціями є незаконним та необґрунтованим. Так, позивач послався на безпідставність висновків щодо не підтвердження реальності здійснення господарських операцій з ТОВ «Елтекс» (податковий номер 37812896).

Представник відповідача в наданих до суду запереченнях проти позову зазначив, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 0001552201 від 28.07.2014 року є цілком законним та обґрунтованим, винесеним відповідно до чинного законодавства, а позовні вимоги позивача є безпідставними та необґрунтованими.

Представник позивача в судове засідання прибув, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, про дату, час та місце слухання справи повідомлений належним чином.

Суд, вивчивши доводи позову та заперечень проти нього, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав.

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрспецпроект», код ЄДРПОУ - 32562952, зареєстровано у встановленому законодавством порядку в якості юридичної особи 23.06.2003 року, що підтверджено наявною в матеріалах справи копією виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.37).

Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрспецпроект» перебуває на обліку як платник податків і зборів у Основ'янській об'єднаній державній податковій інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області з 26.06.2003 року.

Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців за видами діяльності позивачем здійснюються: 28.12 виробництво гідравлічного та пневматичного устаткування; 25.99 виробництво інших готових металевих виробів, н.в.і.у.; 43.21 електромонтажні роботи; 46.90 неспеціалізована оптова торгівля; 68.20 надання в оренду та експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; 33.12 ремонт і технічне обслуговування машин і устаткування промислового призначення (а.с.167-171).

Судом встановлено, що фахівцями Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача.

Суд зазначає, що статтями 75, 76 Податкового кодексу України встановлено, що органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Пунктом 75.1.2 статті 75 Податкового кодексу України встановлено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Положеннями статті 79 Податкового кодексу України передбачено, що документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

За наслідками зазначеної перевірки складено акт №4772/20-38-22-01-04/32562952 від 14.11.2014 року про результати проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Укрспецпроект» код ЄДРПОУ 32562952 щодо фінансово-господарських взаємовідносин з платником податків ТОВ «Елтекс», код ЄДРПОУ 37812896, за період червень 2013 року (а.с.10-17).

В результаті проведення зазначеної перевірки встановлено порушення ТОВ «Укрспецпроект» п.п.198.3, п.п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI, зі змінами та доповненнями (в редакції, що діяла на момент вчинення порушення), в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 44000,00 грн, в тому числі у червні 2013 року на суму ПДВ 44000,00 грн та ТОВ «Укрспецпроект» за червень 2013 року не правомірно відображено в податковому обліку господарські операції з ТОВ «Елтекс» (податковий номер 37812896).

На підставі складеного акту перевірки податковим органом за встановленими порушеннями винесено податкове повідомлення-рішення № 0001552201 від 28.07.2014 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання позивачу за платежем податок на додану вартість за заниження податкового зобов'язання 66000,00 грн (а.с.9).

Відповідач у наданих до суду письмових запереченнях вказав, що підставою для винесення оскаржуваного ППР, є висновок викладений в акті перевірки №62/08-25-22-012/37812896 від 23.07.2014 року щодо підтвердження реальності здійснення господарських відносин, їх реальності та повноти відображення в обліку по взаємовідносинам з ТОВ «С.Т.С.-Січ», проведеної ДПІ у Заводському районі м. Запоріжжя ГУ Міндоходів у Запорізькій області.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб'єктом владних повноважень в основу спірного податкового повідомлення - рішення на відповідність вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України, суд встановив наступне.

Судом за матеріалами справи встановлено, що 05.02.2013 року між ТОВ «Елтекс» (постачальник) та ТОВ «Укрспецпроект» укладений в м. Кременчук договір поставки №ДГ-0000017 від 05.02.2013 року.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Елтекс», код ЄДРПОУ 37812896, після державної реєстрації у 18.08.2014 року змін до установчих документів та зміни повного, скороченого найменування та місцезнаходження ТОВ «Білтекс-ТД», зареєстровано в якості юридичної особи.

Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців за основним видом діяльності ТОВ «Білтекс-ТД», код ЄДРПОУ 37812896, здійснюється: 46.73 оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням (а.с. 122-124).

Відповідно до умов укладеного договору постачальник зобов'язується передати у власність покупцеві, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити продукцію. Пунктом 1.2 договору встановлено, що найменування, одиниці виміру, загальна кількість і вартість продукції, що підлягає поставці за договором, її часткове співвідношення (асортимент, номенклатура), визначається в видаткових накладних, складних за умови договору. Право власності відповідно до п.1.3 договору на товар переходить до покупця в момент отримання товару від постачальника (перевізника) за видатковою накладною. Ціна договору визначена пунктами 4.1 та 4.2, відповідно до яких ціна визначається сторонами у видаткових накладних та в ціну товару включена вартість тари (упаковки) та маркування. Порядок поставки та приймання товару визначений пунктом 3.2 договору, згідно з яким товар поставляється на умовах DDP склад перевізника ТОВ «Нова Пошта» м. Харків згідно ІНКОТЕРМС 2010, або шляхом само вивозу транспортом покупця (а.с. 32-34).

Оцінивши зазначений правочин за правилами ст.86 КАС України, суд відзначає, що спірний правочин укладений між правоздатними та дієздатними юридичними особами, за формою та змістом не суперечить закону, предметом спірних правочинів не є речі, що обмежені в цивільному обороті.

Таким чином, даний договір визнається судом належним та допустимим доказом наявності між позивачем та контрагентом позивача факту вчинення правочину в розумінні ст.202 Цивільного кодексу України. Суд також зазначає, що згідно ст.ст.6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч.2 ст.180 Господарського кодексу України, господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Стаття 712 Цивільного кодексу України передбачає, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Судом встановлено, що на виконання зазначеного договору поставки постачальником ТОВ «Елтекс» позивачеві поставлено товар, що підтверджено видатковою накладною №РН-640 від 27.06.2013 року, яка містить перелік товару, їх кількість і ціну, по якій вони поставлені покупцеві (а.с. 35).

Відповідно до зазначеної видаткової накладної позивачем отримано товар кількістю 160 одиниць, вага брутто 32 кг, за номенклатурою: СРР3-2С фільтроелемент (30 шт.); СНВ-2С фільтроелемент стерильний (40 шт.); СРР2-010С-Е фільтроелемент (90 шт.)

На підтвердження реальності господарських операцій, що були проведені в межах договору поставки №ДГ-0000017 від 05.02.2013 року, укладено між ТОВ «Елтекс» (постачальник) та ТОВ «Укрспецпроект» (покупець), позивачем до суду надано податкову накладну виписану ТОВ «Елтекс» від 27.06.2013 року №277 (а.с. 36).

Судом встановлено, що податкова накладна, виписана ТОВ «Елтекс», відповідає вимогам ст.201 Податкового кодексу України.

Зазначена сума податку на додану вартість віднесена ТОВ «Укрспецпроект» до складу податкового кредиту за червень 2013 року.

Факт отримання товару позивачем та подальшого його перевезення обґрунтовано наступним. До матеріалів справи долучено копію наказу №2506-1 від 25.06.2013 року про відрядження директора ТОВ «Укрспецпроект» для відвідування підприємства «Елтекс» (а.с. 177).

Представником позивача в ході судового розгляду надано пояснення та зазначено, що транспортування товару здійснювалося на орендованому транспортному засобі директором позивача, яким відповідно до наказу №14 ТОВ «Укрспецпроект» призначено Русецького А.А.(а.с.38).

На підтвердження наявності орендованого транспортного засобу суду надано копію договору оренди транспортного засобу №03/01/13 від 01.01.2013 року між ТОВ «Укрспецпроект» (орендатор) та ТОВ «УСПХ» (орендодавець) (а.с. 105-106). Згідно з актом прийому-передачі до вищезазначеного договору орендодавцем передано в оренду авто ВАЗ модель 217130-124-01, державний номер АХ 9546АН, 2011 року випуску (а.с. 107).

Поставлений товар позивачем під час використання в своїй подальшій діяльності зберігався у орендованому приміщенні відповідно до умов договору оренди від 02.01.2013 року без номеру, що розташоване згідно з актом прийому-передачі від 02.01.2013 року за адресою: м. Харків, вул. Киргизька, 19 (а.с.108-113).

Оцінивши перелічені первинні документи за правилами ст. 86 КАС України, суд відмічає, що зміст оглянутих документів містить назву документа (форми), дату та місце складання, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, особистий підпис особи, яка брала участь у здійсненні господарської операції, первинні документи виписані реально існуючими суб'єктами права.

Суд доходить висновку, що оглянуті документи не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", ст. 44 Податкового кодексу України, п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за № 168/704; далі за текстом - Положення № 88) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, призвели до зміни в структурі активів платника податків, а відтак сприймаються судом як належні та допустимі докази реальності вчинення господарських операцій.

У ході розгляду справи відповідачем за правилами ч.2 ст.71 КАС України не спростовано достовірності відомостей цих первинних документів.

Суд зазначає, що приєднані до справи документи, а саме платіжні доручення №4911 від 15.07.2013 року, №5713 від 10.12.2013 року, №4913 від 15.07.2013, №5669 від 29.11.2013 року, №5795 від 24.12.2013 року, 5698 від 04.12.2013 року та №5709 від 05.12.2013 року засвідчують факт подальшого виконання позивачем зобов'язань за спірними правочинами шляхом перерахування безготівкових грошових коштів на користь ТОВ «Елтекс», що означає подальшу втрату позивачем права власності на ці кошти та виконання зобов'язання за договором поставки. (а.с.181-187).

Окрім того, судом встановлено, та матеріалами справи підтверджено, що придбаний товар позивачем було реалізовано у подальшій діяльності за договорами поставки між позивачем та ТОВ «Лікеро-горілчаний завод «Прайм» №04/01-2 від 04.01.2013 року та №26/03/14 від 26.03.2014 року, що підтверджується видатковими накладними №1256 від 14.10.2014 року, №1571 від 16.12.2014 року, №78 від 06.02.2015 року та комплектаціями номенклатури №1297 від 09.12.2014 року, №1295 від 09.12.2014 року, №1296 від 09.12.2014 року, №1256 від 14.10 2014 року, №119 від 14.10.2014 року (а.с.92-104).

Таким чином, надаючи оцінку всім наявним в матеріалах справи договорам, податковим накладним, видатковим накладним та іншим первинним документам, якими позивач доводе перед судом реальність здійснення господарської операції, суд, досліджуючи їх, встановлює наявність обставин реальності здійснення господарських операцій платника податку ТОВ «Укрспецпроект», на підставі яких таким платником були сформовані дані податкового обліку.

У ході розгляду справи судом встановлено, що жодних зауважень чи претензій до правоздатності і дієздатності юридичних осіб, які є сторонами спірних правочинів, до правового статусу сторін договорів як платників ПДВ, відповідності спірних правочинів вимогам закону, належності складання первинних документів за спірними правочинами Основ'янською об'єднаною державною податковою інспекцією м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області ані при проведенні перевірки, ані в ході судового розгляду не має. Судом також встановлено, що мотиви фізичної відсутності товару у спірних правовідносинах, невикористання товару в господарській діяльності позивача, вартісних показників придбаного ТОВ «Укрспецпроект» товару, способу, порядку та стану розрахунків не були покладені суб'єктом владних повноважень в основу спірних рішень. Відтак, з огляду на приписи ст.ст. 6 і 8 Конституції України, ст. 2 і 11 КАС України суд не знаходить підстав для дослідження в ході розгляду справи цих обставин, оскільки зміна судом як фактичних, так і юридичних мотивів прийняття суб'єктом владних повноважень спірного правового акту індивідуальної дії чинним процесуальним законодавством не передбачена.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив, що викладене в акті судження податкового органу про вчинення платником податків ТОВ «Укрспецпроект» порушень Податкового кодексу України ґрунтується лише на мотивах складеного акту про неможливість проведення зустрічної звірки контрагента позивача - ТОВ «Елтекс» щодо підтвердження реальності здійснення господарських відносин їх реальності та повноти відображення в обліку за липень, серпень, вересень, жовтень, листопад 2012 року по взаємовідносинах з ТОВ «С.Т.С.-Січ» (код ЄДРПОУ 32638303).

Окрім того, що стосується посилання відповідача на акт перевірки №62/08-25-22-012/37812896 від 23.07.2014 року ТОВ «Елтекс» щодо підтвердження реальності здійснення господарських відносин, їх реальності та повноти відображення в обліку по взаємовідносинам з ТОВ «С.Т.С.-Січ», проведеної ДПІ у Заводському районі м. Запоріжжя ГУ Міндоходів у Запорізькій області, то суд вважає зазначені посилання відповідача необґрунтованими, оскільки у відповідності до вимог ст.61 Конституції України юридична відповідальність має індивідуальний характер, а отже господарська діяльність контрагентів позивача не вказує на факт нереальності укладеного між позивачем та його контрагентом правочину.

В силу приписів ч.4 ст.70 КАС України, Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок (затверджено постановою КМУ від 27.12.2010р. №1232), а також Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства (затверджено наказом ДПА України від 22.12.2010р. №984, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12.01.2011р. за №34/18772) отримання податковим органом акту перевірки чи довідки зустрічної звірки, в яких викладені висновки про вчинення контрагентом платника податків нікчемного правочину або відображення в звітності показників господарських операцій, які фактично не відбулись, не звільняє такий податковий орган від виконання обов'язку по самостійному встановленню та доведенню факту вчинення платником податків порушення закону, позаяк ані акт перевірки, ані довідка зустрічної звірки не має преюдиціального значення та не є документами, що достовірно та безсумнівно підтверджують обставини фактичної дійсності.

Суд зазначає, що в силу положень Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" позивач та його контрагент є окремими суб'єктами права зі статусом юридичної особи, а відтак за змістом Податкового кодексу України позивач та контрагенти позивача є окремими платниками податку на додану вартість. За таких обставин, межі юридичної відповідальності кожного платника ПДВ, яка відповідно до ст.61 Конституції України має індивідуальний характер, поширюється на діяння, що визнаються законом протиправними та були вчинені саме цим платником. Притягнення суб'єкта права до юридичної відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, згідно з законом є неможливим.

З огляду на положення ст.71 КАС України та беручи до уваги приписи п. 4.1 ст.4 Податкового кодексу України, котрими встановлена презумпція правомірності рішень платника податків, суд доходить висновку, що поданих суб'єктом владних повноважень доказів є явно недостатньо для висновку про правомірність спірного податкового повідомлення - рішення, а витребування судом додаткових доказів (з приводу обставин не досліджених податковим органом при проведенні перевірки, не відображених в акті перевірки та не покладених в основу спірного рішення на момент його винесення) матиме наслідком підміну мотивів, покладених суб'єктом владних повноважень в основу спірного рішення.

Суд прийшов до висновку, що відповідачем не було доведено наявності між позивачем та його контрагентом взаємоузгоджених спільних зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в Державі суспільного ладу або моральних засад. Таких доказів суду відповідачем не надано, а судом при виконанні вимог ст.11 КАС України не виявлено.

Суд також зазначає, що згідно із змістом суджень відповідача, які викладені в акті перевірки, висновок суб`єкта владних повноважень про відсутність факту реального вчинення господарських операцій спірних правочинів вмотивований виключно посиланням на проведені заходи податкової інспекції та обліку в якій знаходиться контрагент позивача. Однак в силу ст.70 КАС України судження органу державної податкової служби України про нереальність укладених суб`єктом господарювання правочинів не може бути визнано належним, допустимим і достатнім доказом невідповідності правочинів вимогам закону.

Аналізуючи положення ст.ст.54, 58, 76, 86 Податкового кодексу України, Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, суд приходить до висновку, що специфіка правових актів індивідуальної дії, які ухвалюються органами податкової служби у формі податкових повідомлень - рішень з приводу самостійного визначення грошових зобов'язань платників податків, полягає у тому, що фактичні підстави для ухвалення цих актів містяться в документальних результатах контролю за діяльністю платника податків (матеріалах перевірки), а правові підстави та владні приписи - безпосередньо в самих податкових повідомленнях - рішеннях.

Суд зазначає, що в акті перевірки №4772/20-38-22-01-04/32562952 від 14.11.2014 року суб'єктом владних повноважень не викладено жодних належних та допустимих доводів про відсутність фактичного виконання позивачем господарських операцій за спірним правочином, про відсутність витрат позивача у спірних правовідносинах, про наявність взаємопов'язаності позивача та контрагента позивача, про несумісність предмету спірних правочинів з напрямом господарської діяльності позивача, про відсутність використання позивачем отриманих товарів, що зумовлює необґрунтованість висновку суб'єкта владних повноважень про порушення ТОВ «Укрспецпроект» вимог діючого податкового законодавства.

Таким чином, з досліджених в судовому засіданні письмових доказів, пояснень представників сторін, судом встановлено відсутність порушень в діях позивача при формуванні податкового кредиту по взаємовідносинам з контрагентом - ТОВ «Елтекс» за червень 2013 року.

Так, відповідно до вимог статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд зазначає, що відповідач не надав належних доказів правомірності висновків акту перевірки та винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, оскільки, факт вказаних порушень позивачем вимог податкового законодавства не знайшов свого підтвердження при судовому розгляді справи.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Суд звертає увагу на те, що будь-яке рішення чи дії суб'єкта владних повноважень має бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об'єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до п.3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку. Також рішення суб'єкта владних повноважень не може ґрунтуватися на припущеннях.

Виходячи з вище викладеного, суд приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення № 0001552201 від 28.07.2014 року винесено з порушенням норм чинного законодавства та підлягає скасуванню, як таке що прийнято з порушенням ч.3 ст.2 КАС України, а позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.159-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрспецпроект" до Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області № 0001552201 від 28.07.2014 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрспецпроект" (61124, Харківська область, м. Харків, вул. Зернова, буд. 6, код ЄДРПОУ 32562952, інші відомості суду не відомі) сплачений при поданні позову судовий збір в розмірі 182 (сто вісімдесят дві) грн 70 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлено 22 червня 2015 року.

Суддя Нуруллаєв І.С.