Ухвала

від 21.07.2015 по справі 820/3639/15

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 липня 2015 р.Справа № 820/3639/15 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Мінаєвої О.М.

Суддів: Макаренко Я.М. , Шевцової Н.В.

за участю секретаря судового засідання Шалаєвої І.Т.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 15.06.2015р. по справі № 820/3639/15

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Укрспецпроект"

до Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю "Укрспецпроект", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення № НОМЕР_1 від 28.07.2014 року.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 15.06.2015 р. по справі № 820/3639/15 адміністративний позов задоволено. Скасовано податкове повідомлення-рішення Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області № НОМЕР_1 від 28.07.2014 року.

Відповідач, Основ'янська об'єднана державна податкова інспекція м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області, не погодився з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу. Свою незгоду з постановою суду обґрунтовує тим, що судом першої інстанції неповно досліджено докази і встановлено обставини у справі, а також неправильно застосовано норми права, та зазначає, що перевіркою позивача встановлено відсутність факту реального здійснення господарських відносин з ТОВ «Елтекс» в частині придбання товару, внаслідок чого позивачем на порушення п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України завищено податковий кредит, що призвело до заниження податку на додану вартість за червень 2013 року в розмір 44000 грн., а тому вважає оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято ним на законних підставах і відповідає чинному законодавству. Просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 15.06.2015 р. по справі № 820/3639/15 та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Фіксування судового засідання по справі за допомогою звукозаписувального пристрою згідно ст. 41 КАС України не здійснюється.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, доводи апеляційної скарги, колегія суддів, переглядаючи судове рішення у даній справі в межах доводів апеляційної скарги у відповідності до ч.1 ст. 195 КАС України, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

З матеріалів справи встановлено, що Основ'янською об'єднаною державною податковою інспекцією м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача товариства з обмеженою відповідальністю "Укрспецпроект" з дотримання вимог податкового законодавства щодо фінансово-господарських взаємовідносин з товариством з обмеженою відповідальністю "Елтекс" за червень 2013 року, про що було складено акт перевірки від 14.11.2014 року №4772/20-38-22-01-04/32562952 (а.с.10-17).

Під час перевірки були встановлені порушення позивачем вимог п.п.198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України (в редакції, що діяла на момент вчинення порушення), в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 44000,00 грн., в тому числі у червні 2013 року на суму ПДВ 44000,00 грн., а також ТОВ В«УкрспецпроектВ» за червень 2013 року неправомірно відображено в податковому обліку господарські операції з ТОВ В«ЕлтексВ» .

На підставі акту відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення від 28.07.2014 року № НОМЕР_1, яким збільшено суму грошового зобов'язання позивачу за платежем податок на додану вартість за заниження податкового зобов'язання 66000,00 грн., в тому числі 44000,00 грн. за основним платежем та 22000,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) (а.с.9).

Позивач не погодився з оскаржуваним рішенням податкового органу, звернувся з даним позовом до суду.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з правомірності віднесення позивачем суми податку на додану вартість в розмірі 44000,00 грн. до складу податкового кредиту червні 2013 року по господарських операціях із ТОВ "Елтекс", а тому податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 28.07.2014 року не відповідає вимогам закону, а позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з таких підстав.

З матеріалів справи встановлено, що позивач здійснює наступні види діяльності за КВЕД: 28.12 виробництво гідравлічного та пневматичного устаткування; 25.99 виробництво інших готових металевих виробів, н.в.і.у.; 43.21 електромонтажні роботи; 46.90 неспеціалізована оптова торгівля; 68.20 надання в оренду та експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; 33.12 ремонт і технічне обслуговування машин і устаткування промислового призначення (а.с.167-171).

Товариство з обмеженою відповідальністю В«УкрспецпроектВ» перебуває на обліку як платник податків і зборів у Основ'янській об'єднаній державній податковій інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області з 26.06.2003 року.

В перевіряємому періоді позивач мав взаємовідносини з контрагентом ТОВ "Елтекс".

З матеріалів справи встановлено, що 05.02.2013 року між ТОВ В«ЕлтексВ» (постачальник) та ТОВ В«УкрспецпроектВ» (покупець) укладений в м. Кременчук договір поставки №ДГ-0000017 від 05.02.2013 року (а.с. 32-34).

Відповідно до умов укладеного договору поставки кількість, найменування, вартість та інше відображаються в специфікаціях або рахунках - фактурах; товар поставляється на умовах DDP склад перевізника ТОВ «Нова Пошта» м. Харків, згідно Інкотермс 2010, або шляхом самовивозу транспортом покупця.

Покупець зобов'язується прийняти та оплатити належну продукцію на умовах і в строки передбачені цим договором.

На виконання зазначеного договору поставки постачальником ТОВ В«ЕлтексВ» позивачеві поставлено товар, що підтверджено видатковою накладною №РН-640 від 27.06.2013 року, яка містить перелік товару, їх кількість і ціну, по якій вони поставлені покупцеві (а.с. 35).

Відповідно до зазначеної видаткової накладної позивачем отримано товар кількістю 160 одиниць, вага брутто 32 кг, за номенклатурою: СРР3-2С фільтроелемент (30 шт.); СНВ-2С фільтроелемент стерильний (40 шт.); СРР2-010С-Е фільтроелемент (90 шт.)

Товариство з обмеженою відповідальністю В«ЕлтексВ» після державної реєстрації у 18.08.2014 року було внесено зміни до установчих документів та зміно повне, скороченого найменування на ТОВ В«Білтекс-ТДВ» .

Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців за основним видом діяльності ТОВ В«Білтекс-ТДВ» , здійснюється: 46.73 оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням (а.с. 122-124).

Реальність господарської операції між позивачем та ТОВ В«ЕлтексВ» підтверджують наявні в матеріалах справи первинні документи: видаткова накладна №РН-640 від 27.06.2013 року (а.с. 35), податкова накладна від 27.06.2013 року №277 (а.с. 36)

Розрахунки між суб'єктами господарювання проводилися в безготівковій формі, про що в матеріалах справи наявні платіжні доручення: №4911 від 15.07.2013 р., №4913 від 15.07.2013 р., №5669 від 29.11.2013 р., №5698 від 04.12.2013 р., №5709 від 05.12.2013 р., №5713 від 10.12.2013 р., №5795 від 24.12.2013 р. (а.с. 57-63).

Факт отримання товару позивачем та подальшого його перевезення підтверджується копією наказу №2506-1 від 25.06.2013 року про відрядження директора ТОВ В«УкрспецпроектВ» для відвідування підприємства В«ЕлтексВ» (а.с. 177). Транспортування товару здійснювалося на орендованому транспортному засобі директором позивача, яким відповідно до наказу №14 ТОВ В«УкрспецпроектВ» призначено ОСОБА_1 (а.с.38), про що свідчить копія договору оренди транспортного засобу №03/01/13 від 01.01.2013 року між ТОВ В«УкрспецпроектВ» (орендар) та ТОВ В«УСПХВ» (орендодавець) (а.с. 105-106). Згідно з актом прийому-передачі до вищезазначеного договору орендодавцем передано в оренду автомобіль ВАЗ модель 217130-124-01, державний номер АХ 9546АН, 2011 року випуску (а.с. 107).

Поставлений товар позивачем під час використання в своїй подальшій діяльності зберігався у орендованому приміщенні відповідно до умов договору оренди від 02.01.2013 року без номеру, що розташоване згідно з актом прийому-передачі від 02.01.2013 року за адресою: м. Харків, вул. Киргизька, 19 (а.с.108-113).

З матеріалів справи встановлено, що придбаний товар позивачем було реалізовано у подальшій діяльності за договорами поставки між позивачем та ТОВ В«Лікеро-горілчаний завод В«ПраймВ» №04/01-2 від 04.01.2013 року та №26/03/14 від 26.03.2014 року, що підтверджується видатковими накладними №1256 від 14.10.2014 року, №1571 від 16.12.2014 року, №78 від 06.02.2015 року та комплектаціями номенклатури №1297 від 09.12.2014 року, №1295 від 09.12.2014 року, №1296 від 09.12.2014 року, №1256 від 14.10 2014 року, №119 від 14.10.2014 року (а.с.92-104).

Згідно п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

При цьому за правилами п.198.3. ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається, виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Для отримання права на податковий кредит із сум податку на додану вартість, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на фактично отриманий товар (роботи, послуги), що призначений для використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до п.198.4. ст.198 Податкового кодексу України передбачено, що якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника.

Таким чином, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

З матеріалів справи встановлено, що позивачем з контрагентом ТОВ В«ЕлтексВ» (на теперішній час ТОВ В«Білтекс-ТДВ» ) належним чином оформлені договірні відносини та на виконання вимог податкового законодавства оформлені первинні документи податкової та бухгалтерської звітності, які відповідають вимогам чинного законодавства України.

Колегія суддів зазначає, що фактично висновки перевірки ґрунтується лише на підставі складеного акту про неможливість проведення зустрічної звірки №62/08-25-22-012/37812896 від 23.07.2014 року ТОВ В«ЕлтексВ» щодо підтвердження реальності здійснення господарських відносин, їх реальності та повноти відображення в обліку по взаємовідносинах з ТОВ В«С.Т.С.-СічВ» , проведеної ДПІ у Заводському районі м. Запоріжжя ГУ Міндоходів у Запорізькій області.

Такий довід колегія суддів не приймає, оскільки законодавством України не передбачена відповідальність юридичної особи за можливими допущеними порушеннями законодавства інших юридичних осіб, на господарючих суб'єктів не покладається обов'язок та не надається право контролювати дотримання законодавства платником податків, який виступає контрагентом у господарській операції. Ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку. Такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів. Чинне законодавство не містить норм щодо солідарної відповідальності платників податків.

Крім того, колегія суддів зазначає, що в акті про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання лише засвідчується факт неможливості її проведення без встановлення висновків стосовно документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків, оскільки додатком 3 до Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затверджених наказом ДПА України № 236 від 22 квітня 2011 року, чітко встановлений зразок форми акту про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, яким взагалі не передбачено необхідність робити висновок щодо реальності (нереальності) вчинення господарських операцій платником податків.

Враховуючи викладене, а також те, що позивачем належним чином було підтверджено правомірність віднесення до податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених у складі вартості придбаних товарів наданими до перевірки належно оформленими документами, зібрані по справі докази підтверджують виконання зобов'язань між сторонами господарських операцій, відповідності господарської операції видам діяльності позивача, колегія суддів дійшла висновку про необґрунтованість висновків податкового органу щодо збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість позивачу, а тому суд першої інстанції дійшов правильного висновку про скасування податкового повідомлення - рішення № НОМЕР_1 від 28.07.2014 року.

В силу ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідачем не доведено правомірності свого рішення.

Відповідно до п.п. 1, 3 ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій, бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, серед іншого, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення. При розгляді справи встановлено, що при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення-рішення відповідач діяв необґрунтовано, без врахування всіх обставин справи та всупереч вимогам чинного законодавства.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що при прийнятті постанови Харківського окружного адміністративного суду від 15.06.2015 р. по справі № 820/3639/15 суд дійшов правильних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 15.06.2015р. по справі № 820/3639/15 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)ОСОБА_2 Судді (підпис) (підпис) ОСОБА_3 ОСОБА_4 Повний текст ухвали виготовлений 27.07.2015 р.