Постанова

від 16.06.2015 по справі 821/1673/15-а

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2015 р.м. ХерсонСправа № 821/1673/15-а

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Василяки Д.К.,

при секретарі: Вітічак О.Р., за участю представника відповідача Кромпа О.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області про скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) № Ф-0000671703 від 16.03.2015 р.,

встановив:

Фізична особа - підприємець ОСОБА_2 (далі по тексту - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області (далі по тексту - відповідач або ДПІ) про скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) № Ф-0000671703 від 16.03.2015 р.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідачем при проведенні перевірки не з'ясовано усіх фактичних обставин здійснення позивачем господарських операцій, що призвело до помилкових висновків та визначення позивачу грошових зобов'язань. Позивач вказав, що при ним проведення правочинів з контрагентами підтверджується належним чином оформленими первинними документами.

В судове засідання позивач не з'явився. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Проте, позивачем надано до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував. Заперечення обґрунтовані тим, відповідачем проведено документальну планову перевірку ФОП ОСОБА_2 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів за період з 01.01.2013 по 31.12.2014, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 по 31.12.2014, за результатами якої складено акт перевірки від 16.03.2015 р. №77/21-03-17-03/НОМЕР_1. Перевіркою встановлено, що взаємовідносини між ФОП ОСОБА_2 та ТОВ "Астракум Груп", "Зевс-буд" не спрямовані на настання реальних правових наслідків. Вважає вимогу № Ф-0000671703 від 13.03.2015 р. правомірною.

Представник відповідача в удовому засіданні заперечення підтримав та просив в задоволенні позову відмовити.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши подані документи, врахувавши позицію представника відповідача, адміністративний позов та документи покладені в його основу, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, суд приходить до наступного: ФОП ОСОБА_2 зареєстрований у Виконавчому комітеті Херсонської міської гади 29.04.2010, номер запису про реєстрацію № 24990000000034552, код основного виду економічної діяльності _73.11 - Рекламні агентства. Взятий на облік в контролюючому органі 30.04.2010 № 75014, станом на 05.03.2015 перебуває на обліку в ДПІ у м. Херсоні ГУ ДФС у Херсонській області.

Крім того, судом встановлено, що 16.03.2015 року ДПІ у м. Херсоні ГУ ДФС у Херсонській області проведено планову перевірку позивача за результатами якої складено акт перевірки "Про результати документальної планової перевірки ФОП ОСОБА_2, РНОКПП НОМЕР_1 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів за період з 01.01.2013 по 31.12.2014, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 по 31.12.2014".

З наведеного вище акта перевірки вбачається, що перевіркою встановлено порушення пп.14.1.27 п. 14.1.ст. 14, пп. 164.2.6. п. 164.2 ст. 164, п. 177.2, п. 177.4, ст.177 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податку на доходи фізичних осіб за 2014 рік в сумі 7066,27грн. та порушення п.2. частини першої ст. 7 Закону України від 08.07.2010 року № 2464 -VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" занижено суму єдиного внеску з чистого оподаткованого доходу за 2014 рік на суму 12548,02 грн.

Крім цього, перевіркою встановлено, що ФОП ОСОБА_2 за період, який перевірявся, вчинено правочини які не спрямовані на реальне настання правових наслідків та включено до складу валових витрат за 2014 р. суми у розмірі 47108, 35 грн.

Підставою для встановлення таких порушень слугував висновок податкового органу, що укладені правочини між позивачем та ТОВ "Астраком Груп", ТОВ "Зевс- Буд" не спрямовані на настання правових наслідків, та як наслідок є нікчемними.

На підставі вищенаведеного акта перевірки відповідачем винесено вимогу про сплату недоїмки від 16.03.2015 р. № Ф-0000671703 на суму 12548, 02 грн.

Так, судом досліджено реальність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами та встановлено наступне: відповідно до ч.1 ст. 3 Господарського кодексу України, під господарською діяльністю розуміється господарська діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Підпункт 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України визначає господарську діяльність як діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь - яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Судом встановлено, що між ФОП ОСОБА_2 та TOB "АСТРАКОМ-ГРУП" були здійсненні господарські операції з виготовлення та поставки підставок під граніт, про що підписано договір №1005 від 10.05.2014р.

Виконання вказаного договору підтверджується виставленим рахуноком-фактурою №1505 від 15.05.2014р., видаткова накладна № 244 від 15.05.2014р. та податковою накладною №244 від 15.05.2014р. яку, як з'ясовано судом, було відображено позивачем у Реєстрі виданих та отриманих податкових накладних.

Судом встановлено, що виготовлені та поставлені ТОВ "Астраком - Груп" підставки в подальшому реалізовано ТОВ "Тека Україна" на підставі усного договору.

Позивач у взаємовідносинах з TOB "Тека Україна" проводив розрахунки на підставі рахунка - фактури №92 від 14.05.2014 року.

Факти реалізації позивачу підставок під граніт TOB "Тека Україна" підтверджуються належним чином оформленими первинними документами, а саме: видатковою накладною № 27 від 16.05.2014 р. та виписаною позивачем податковою накладною №10 від 14.05.2014 року. Здійснення оплати за підставки під граніт відображені у банківській виписці по рахунку позивача з 14.05.2014 року до 15.05.2014 року.

Так, суд приходить до висновку, що підставою для встановлення безтоварності господарських операцій позивача з контрагентами слугував акт від 15.07.2014 року № 729/22/39156906 "Про неможливість проведення зустрічної звірки TOB "Астроком-Груп" (код за ЄДРПОУ 39156909) щодо підтвердження реальності господарських відносин їх реальності та повноти відображення в обліку за травень 2014 року".

Щодо господарських операцій позивача із TOB "Зевс-Буд" суд зазначає, факт взаємодії між позивачем та TOB "Зевс-Буд" підтверджує Договір №1505 від 15.05.2014 року. Відповідно до умов даного договору TOB "Зевс-Буд" виготовило та поставило відповідно до замовлення позивача товар, а саме, вивіску АДРЕСА_1 та рекламну продукцію.

Судом встановлено, що товар переданий від TOB "Зевс-Буд" позивачу на підставі акту №2706. Крім того, складено рахунок-фактуру №2706 від 27.06.2014 року, що підтверджує банківська виписка з рахунку за 01.07.2014 року. Також TOB "Зевс-Буд" виписана податкова накладна №818 від 27.06.2014 року яку позивач відобразив їх у Реєстрах виданих та отриманих податкових накладних.

Судом встановлено, що придбаний позивачем товар у TOB "Зевс-Буд" надалі реалізований на користь TOB "Віталюкс" (код ЄДРПОУ 32248361).

Так, 13.06.2014 року між позивачем та TOB "Віталюкс" укладено договір № 1306/80/06/14, відповідно до умов якого замовник доручає, а виконавиць приймає на себе зобов'язання по виготовленню рекламно-інформаційної продукції, а саме: "Вивіски "АДРЕСА_1". Ескіз вивіски та її параметри визначені у додатку №1 до Договору. Для розрахунків виписаний рахунок - фактура № 114 від 13.06.2014 року. Крім того, на підтвердження реалізації товару до суду надано видаткову накладну № 39 від 04.07.2014 року. Також позивачем були виписані податкові накладні №12 від 13.06.2014 року та № 4 від 04.07.2014 року.

З матеріалів справи вбачається, що рекламна продукція придбана позивачем у TOB "Зевс-Буд" реалізована TOB "Едшот" (код за ЄДРПОУ 36862361) відповідно до умов договору укладеного ФОП ОСОБА_2 та TOB "Едшот" за № 1606 від 24.06.2014 року та додатків до нього. Розрахунки проводились на підставі рахунку-фактури № 121. Так, позивачем виписані податкові накладні № 21 від 26.06.2014 року, № 7 від 09.07.2014 року, №5 від 07.08.2014 року, окрім того складено акт № 89 від 07.08.2014 р. на підтвердження реалізації товару підтверджує. Крім того, в матеріалах справи наявні виписки з банківського рахунку, які підтверджують факт сплати за товар.

Судом встановлено, що відповідачем складено акт від 24.07.2014 року № 2045/26-55-22-08/38907365 "Про неможливість проведення зустрічної звірки TOB "Зевс-Буд" (код за ЄДРПОУ 38907365) щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.06.2014 року по 30.06.2014 року".

Отже, суд зазначає, що підставою для встановлення безтоварності господарських операцій позивача з контрагентами слугували акти від 24.07.2014 року № 2045/26-55-22-08/38907365 "Про неможливість проведення зустрічної звірки TOB "Зевс-Буд" (код за ЄДРПОУ 38907365) щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.06.2014р. по 30.06.2014 року".

Щодо встановлення позивачу порушення п. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14, пп. 164.2.6. п. 164.2 ст. 164, п. 177.2, п. 177.4 ст. 177 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755- VI (зі змінами та доповненнями), ФОП ОСОБА_2 за період, що перевірявся, вчинено правочини які не спрямовані на реальне настання правових наслідків та занижено податок на доходи фізичних осіб за 2014 рік в сумі 7066, 27 грн., п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України від 08.07.2010 р. № 2464-VI "Про збір та облік Єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" занижено суму єдиного внеску з чистого оподаткованого доходу за 2014 рік на 12548, 02 грн.

Відповідно п.177.2 ст.177, п.п.14.1.27 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року (із змінами та доповненнями), встановлено заниження суми податку на доходи фізичних осіб від підприємницької діяльності, суд зазначає наступне: згідно із пунктом 167.1 статті 167 Податкового кодексу України, ставка податку становить 15 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2-167.5 цієї статті), у тому числі, але не виключно у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами; виграшу в державну та недержавну грошову лотерею, виграш гравця (учасника), отриманий від організатора азартної гри.

Якщо база оподаткування, яка визначена з урахуванням норм пункту 164.6 статті 164 цього розділу щодо доходів, зазначених в абзаці першому цього пункту, в календарному місяці перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року, до суми такого перевищення застосовується ставка 17 відсотків.

Пунктом 177.1 статті 177 Податкового кодексу України, встановлено, що доходи фізичних осіб - підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставками, визначеними в пункті 167.1 статті 167 цього Кодексу.

Пунктом 177.2 статті 177 Податкового кодексу України, передбачено, що об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та не грошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.

Підпунктом 14.1.27 пункту 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України визначено, що витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Згідно ч.2 ст. 3 Закону України від 16.07.99 р. № 996-ХІУ "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" на дані бухгалтерського обліку базується фінансова, податкова, статистична та інша звітність. Таким чином первинні документи по відображенню господарчих операцій є основою для податкового обліку.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що на підставі наявних належно оформлених первинних документів податкового обліку позивач правомірно включив до складу валових витрат у перевіряємому періоді витрати по взаємовідносинам з ТОВ"Астраком-Груп" та "Зевс-Буд", у зв'язку з чим висновки акту перевірки про порушення позивачем п.177.4 ст.177 Розділу ІV Податкового кодексу України та ст. 7 закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування"" є необґрунтованими та безпідставними.

Відповідно до статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, а згідно із статтею 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно статті 11 Цивільного кодексу України договори та інші правочини є підставами виникнення цивільних прав та обов'язків.

Сторонами договору (правочину) можуть бути відповідні учасники цивільних відносин - фізичні особи та юридичні особи (стаття 2 Цивільного кодексу України).

У разі, якщо учасником правочину є юридична особа,відповідно до статті 92 Цивільного кодексу України, вона набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону, або шляхом представництва.

Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень (ч.3 ст. 92 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається (частина друга статті 215 Цивільного Кодексу України).

Згідно з частиною третьою статті 215 Цивільного кодексу України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 Цивільного кодексу України: правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Відповідно до роз'яснення Пленуму Верховного Суду України, яке викладене у постанові від 6 листопада 2009 року № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" нікчемними є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

Окрім того, при кваліфікації правочину за статтею 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається у намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Таким чином, суд зазначає, що позивачем надано суду первинні документи, які підтверджують факт здійснення господарських операцій. При цьому, суд звертає увагу на те, що контролюючий орган в актах перевірки, не ставив під сумнів достовірність даних, які містять вказані первинні бухгалтерські документи.

Як вбачається з матеріалів адміністративної справи, в актах перевірки немає жодних посилань на те, що установчі документи, свідоцтво про державну реєстрацію контрагентів позивача були скасовані чи визнані недійсними за рішенням суду на момент укладання чи виконання договорів.

Відповідачем також не надано суду доказів визнання договорів, укладених між позивачем та його контрагентом, недійсними у судовому порядку.

З огляду на викладене, висновок відповідача про нікчемність укладених між позивачем та ТОВ "Астраком-Груп" та ТОВ "Зевс-Буд" договорів, є безпідставним та необґрунтованим.

Серед критеріїв оцінювання судом рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, є принцип законності, що закріплений у ч.2 ст.19 Конституції України, відповідно до якого органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема, з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно ст. 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд вважає, що в даному випадку відповідачем не надано достатньо належних та допустимих доказів правомірності своїх дій, щодо оскаржуваних рішень.

У зв'язку з цим, суд, аналізуючи викладене приходить до висновку, що позов фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення підлягає задоволенню.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Керуючись ст.ст. 8, 9, 12,17,18, 19,128, ч. 1 ст. 158, 159, 160-163, 167 КАС України, суд -

постановив :

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати вимогу Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області про сплату боргу (недоїмки) № Ф-0000671703 від 16.03.2015 року.

Повернути ОСОБА_2 з державного бюджету сплачений судовий збір в сумі 182 (сто вісімдесят дві) грн. 70 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 22 червня 2015 р.

Суддя Василяка Д.К.

кат. 10.1