Постанова

від 11.06.2015 по справі 823/1155/15

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2015 року справа № 823/1155/15

м. Черкаси

10 год. 00 хв .

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Орленко В.І.,

при секретарі - Дудці Г.О.,

за участю представника позивача приватного підприємства "Транзит-К" Каравана О.В. - за посадою,

представника відповідача державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області Недосєки І.В. - за довіреністю,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом приватного підприємства "Транзит-К" до державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом звернулось приватне підприємство "Транзит-К", в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області від 15.12.2014 №0005092301 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 20683.00 грн., в тому числі за основним платежем 16546,00 грн., за штрафними санкціями 4137,00 грн.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, обґрунтовуючи їх тим, що спірне податкове повідомлення-рішення прийняте на підставі акта документальної позапланової невиїзної перевірки від 20.11.2014 №475/23-01-22-01/33456801, яким встановлено заниження податку на додану вартість внаслідок безпідставного відображення у податковому обліку господарських операцій за договором транспортного експедирування з ПП «Черкасибудресурси».

Представник позивача зазначає, що висновки акту перевірки не відповідають нормам чинного законодавства, базуються на припущеннях і не підтверджуються доказами та даними господарської діяльності ПП "Транзит-К", з огляду на те, що згідно вимог Податкового кодексу України нарахування податкового кредиту здійснюється на підставі податкової накладної, яка сама по собі є єдиною і достатньою підставою для нарахування податкового кредиту за умови її відповідності вимогам законодавства та виписки особою, що має на це право.

Факт отримання позивачем транспортно-експедиційних послуг від ПП «Черкасибудресурси» в повній мірі підтверджується належним чином оформленими первинними документами бухгалтерського обліку: податковими накладними, актами здачі-прийняття робіт (надання послуг), товарно-транспортними накладними, рахунками-фактурами, виписками банків тощо.

Представник позивача також зазначив, що його підприємство успішно співпрацює з ПП «Черкасибудресурси» вже досить давно.

Представник відповідача проти заявленого адміністративного позову заперечує, мотивуючи це тим, що під час перевірки позивача використано акт ДПІ у м. Черкасах від 19.11.2014 №472/23-01-22-04/35158627 «Про результати проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПП «Черкасибудресурси» (код ЄДРПОУ 35158627) з питань дотримання вимог податкового законодавства при проведенні взаємовідносин з постачальниками та покупцями за період з 01.07.2014 по 30.09.2014», в якому встановлено завищення ПП «Черкасибудресурси» податкового кредиту на загальну суму 1314002,00 грн., податкових зобов'язань з ПДВ на загальну суму 1344451,00 грн.

Крім того, представник відповідача зазначає, що позивачем до перевірки не надані товарно-транспортні накладні, докази оплати наданих послуг. Надані до суду товарно-транспортні накладні не підтверджують реальність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом, оскільки у вказаних документах відсутня інформація відносно надання експедиційних послуг з боку ПП «Черкасибудресурси».

Вказані товарно-транспортні накладні містять ряд недоліків, а саме: в них не заповнені графи «відпуск за довіреністю вантажоодержувача», інформація відносно вантажовідправника та водія; відсутні підписи осіб та розшифровки ПІБ, відповідальних за здійснення господарських операцій.

Заслухавши пояснення та доводи представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що приватне підприємство «Транзит-К» зареєстроване виконавчим комітетом Черкаської міської ради 18.03.2005, код ЄДРПОУ 33456801, взято на податковий облік 24.03.2005 за №269, свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість від 30.03.2005 №32152509, індивідуальний податковий номер 334568023012.

З 18.11.2014 по 20.11.2014 посадовою особою державної податкової інспекції у м.Черкасах проведено документальну позапланову невиїзну перевірку приватного підприємства «Транзит-К» щодо документального підтвердження господарських відносин з ПП «Черкасибудресурси» (код ЄДРПОУ 35158627) за липень - серпень 2014 року, за результатами якої складено акт від 20.11.2014 №475/23-01-22-01/33456801 (далі - акт перевірки).

В акті перевірки встановлено порушення п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, а саме: завищено податковий кредит у липні 2014 року в сумі 9800,00 грн. та у серпні 2014 року в сумі 6746,00 грн., в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету за липень 2014 року в сумі 9800,00 грн. та за серпень 2014 року в сумі 6746,00 грн.

На підставі акта перевірки, державна податкова інспекція у м. Черкасах прийняла податкове повідомлення-рішення від 15.12.2014 №0005092301 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 20683,00 грн., в тому числі за основним платежем 16546,00 грн., за штрафними санкціями 4137,00 грн.

Вирішуючи даний спір, з огляду на аргументацію позивача, суд враховує, що згідно п.44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Водночас статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" № 996-XIV від 16.07.1999р. визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" № 996-XIV від 16.07.1999р. господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Таким чином, наявність податкової накладної є обов'язковою, але не вичерпною умовою формування податкового кредиту, оскільки відповідні наслідки у податковому обліку платника податків створюють вчинювані платником податку господарські операції. Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Отже, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Судом встановлено, що 02 січня 2013 року між позивачем (Експедитор-1) та приватним підприємством «Черкасибудресурси» (Експедитор) укладено договір №03/01 (далі - Договір №03/01), предметом якого є організація перевезень вантажів згідно заявок Експедитора-1 автомобільним транспортом Експедитора (далі - Транспорт) в міжміському сполученні (далі - послуги транспортного експедирування, транспортно-експедиційні послуги).

Згідно з п. 1.2 Договору №03/01 Експедитор-1 доручає, а Експедитор приймає на себе зобов'язання за плату і за рахунок Експедитора-1 надати транспортно-експедиційні послуги, пов'язані з організацією і забезпеченням транспортування вантажів у відповідності із замовленнями Експедитора-1 (далі - Транспортне замовлення). Експедитор-1, в свою чергу, зобов'язується оплатити надані Експедитором послуги транспортного експедирування в обсязі і строки, обумовлені договором.

Маршрути перевезень вказуються Експедитором-1 в Транспортному замовленні, наданому Експедиору (п. 1.3 Договору №03/01).

Ціна на транспортне обслуговування (загальна вартість наданих транспортно-експедиційних послуг (винагорода експедитора) і вартість послуг по перевезенню) є договірними і фіксуються Сторонами шляхом надання Експедитору-1 рахунку-фактури (п. 4.1 Договору №03/01).

На підтвердження виконання Договору №03/01 у липні - серпні 2014 року, позивачем до суду надано:

- замовлення №16 від 07.07.2014, податкова накладна від 07.07.2014 №16, акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 07.07.2014 №16 на послуги транспортного експедирування по маршруту м. Житомир - Черкаси а/м НОМЕР_5 на загальну суму 4270,00 грн., в т.ч. ПДВ 711,67 грн.; товарно-транспортна накладна №3728 від 04.07.2014 (автоперевізник ПП «Транзит-К»);

- замовлення №26 від 09.07.2014, податкова накладна від 09.07.2014 №26, акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 09.07.2014 №26 на послуги транспортного експедирування по маршрутах м. Хотень - м. Черкаси а/м НОМЕР_6, м. Брошнів Осада - Баранівка а/м НОМЕР_5, м. Житомир - Чернігів а/м НОМЕР_5 на загальну суму 12810,00 грн., в т.ч. ПДВ 2135,01 грн.; товарно-транспортна накладна №ХФС000561 від 09.07.2014 (автоперевізник ФОП ОСОБА_3), товарно-транспортна накладна №6014009764/НОМЕР_1 від 08.07.2014 (автоперевізник ТОВ «Амакс-Транс»), товарно-транспортна накладна №3836 від 09.07.2014 (автоперевізник ПП «Транзит-К»);

- замовлення №37 від 14.07.2014, податкова накладна від 14.07.2014 №37, акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 14.07.2014 №37 на послуги транспортного експедирування по маршрутах м. Вишгород - Черкаси а/м НОМЕР_7, м. Тальне - Черкаси а/м НОМЕР_8, м. Тальне - Черкаси а/м НОМЕР_9, м. Одеса - Кам'янка а/м НОМЕР_7 на загальну суму 8890,00 грн., в т.ч ПДВ 1481,67 грн.; товарно-транспортна накладна №5002657520 від 10.07.2014 (автоперевізник ПП «Транзит-К»), товарно-транспортна накладна №ПТА1000 від 14.07.2014 (автоперевізник ПП «Транзит-К»), товарно-транспортна накладна №ПТА987 від 11.07.2014 (автоперевізник ПП «Транзит-К»);

- замовлення №66 від 21.07.2014, податкова накладна від 21.07.2014 №66, акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 21.07.2014 №66 на послуги транспортного експедирування по маршруту м. Тальне - Черкаси а/м НОМЕР_7 на загальну суму 1480,00 грн., в т.ч. ПДВ 246,67 грн.; товарно-транспортна накладна №ПТА1039 від 18.07.2014 (автоперевізник ПП «Транзит-К»);

- замовлення №81 від 23.07.2014, податкова накладна від 23.07.2014 №81, акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 23.07.2014 №81 на послуги транспортного експедирування по маршруту м. Вишгород - Черкаси а/м НОМЕР_5 на загальну суму 2380,00 грн., в т.ч. ПДВ 396,67 грн.; товарно-транспортна накладна №5002670034 від 22.07.2014 (автоперевізник ПП «Транзит-К»);

- замовлення №89 від 28.07.2014, податкова накладна від 28.07.2014 №89, акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 28.07.2014 №89 на послуги транспортного експедирування по маршрутах м. Житомир - Ульянівка - Кіровград а/м НОМЕР_5, м.Черкаси - Житомир а/м НОМЕР_7, м. Житомир - Кіровоград - Долинська а/м НОМЕР_7, на загальну суму 16810,00 грн., в т.ч ПДВ 2801,66 грн.; товарно-транспортна накладна №4133 від 25.07.2014 (автоперевізник ПП «Транзит-К»), товарно-транспортна накладна №4084 від 24.07.2014 (автоперевізник ПП «Транзит-К»);

- замовлення №94 від 30.07.2014, податкова накладна від 30.07.2014 №94, акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 30.07.2014 №94 на послуги транспортного експедирування по маршрутах м. Вишгород - Черкаси а/м НОМЕР_5, м. Хотень - Черкаси, а/м ВІ6091ВМ, м. Брошнів Осада - Київ а/м НОМЕР_5, на загальну суму 12160, грн.. в т.ч ПДВ 2026,66 грн.; товарно-транспортна накладна №5002670034 від 22.07.2014 (автоперевізник ПП «Транзит-К»), товарно-транспортна накладна №6014011064/НОМЕР_2 від 29.07.2014 (автоперевізник ПП «Транзит-К»), товарно-транспортна накладна №ХФ0000640 від 30.07.2014 (автоперевізник - ПП «Транзит-К»);

- замовлення №10 від 04.08.2014, податкова накладна від 04.08.2014 №10, акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 04.08.2014 №10 на послуги транспортного експедирування по маршрутах м. Брошнів - Осада - Біла Церква а/м НОМЕР_7 на загальну суму 5940,00 грн, в т.ч. ПДВ 990,00 грн., товарно-транспортна накладна №6014011377/НОМЕР_3 від 31.07.2014 (автоперевізник ПП «Транзит-К»);

- замовлення №19 від 06.08.2014, податкова накладна від 06.08.2014 №19, акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 06.08.2014 №19 на послуги транспортного експедирування по маршрутах м. Житомир - Кіровоград а/м НОМЕР_10, м. Львів - Чернігів а/м НОМЕР_7, м. Радомишль - Березань а/м НОМЕР_5, м. Вишгород - Біла Церква а/м НОМЕР_7, на загальну суму15676,00 грн., в т.ч. ПДВ 2612,67 грн.; товарно-транспортна накладна №5002689309 від 08.08.2014, товарно-транспортна накладна №Р20186 від 05.08.2014, товарно-транспортна накладна №П7380 від 05.08.2014, товарно-транспортна накладна №4226 від 31.07.2014 (автоперевізник ПП «Транзит-К»);

- замовлення №36 від 13.08.2014, податкова накладна від 13.08.2014 №36, акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 13.08.2014 №36 на послуги транспортного експедирування по маршрутах м. Суми - Черкаси а/м НОМЕР_11, м. Київ - Черкаси а/м НОМЕР_12, м. Потоки - Подольське а/м НОМЕР_13, м. Степанецьке - Черкаси а/м НОМЕР_15, м. Брошнів - Осада - Улашанівка а/м НОМЕР_7, м. Львів - Вінниця а/м НОМЕР_14 на загальну суму 18860,00 грн., в т.ч. ПДВ 3143,33 грн.; товарно-транспортна накладна №1396966 від 12.08.2014, товарно-транспортна накладна №031258 від 12.08.2014 (автоперевізник ОСОБА_4), товарно-транспортна накладна №1029 від 14.08.2014 (автоперевізник ТОВ «Фанн Транс»), товарно-транспортна накладна №Р18760 від 19.08.2014 (автоперевізник ПП «Транзит-К»), товарно-транспортна накладна №Р1643 від 14.08.2014 (автоперевізник ФОП ОСОБА_5), товарно-транспортна накладна №6014012011/НОМЕР_4 від 13.08.2014.

Щодо недоліків товарно-транспортних накладних, суд зазначає наступне.

Відповідно до Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 N 363, товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткуванню складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи. Тому для отримання транспортних послуг, оприбуткування товарів та підтвердження їх отримання обов'язково необхідно використовувати ТТН.

Згідно п.11.4. Правил товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом).

Пункт 11.6. Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається Перевізнику.

Здавання вантажу у пункті призначення вантажоодержувачу відповідно до пункту 13.1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні проводиться згідно з товарно-транспортною накладною.

Дослідивши первинні бухгалтерські документи, суд встановив, що відомості в товарно-транспортних накладних (а саме: д.н.з. автомобілів, маршрути перевезення) відповідають даним в актах здачі-прийняття робіт (надання послуг), податкових накладних.

Щодо посилань відповідача на невідповідність дат перевезення вантажу у деяких товарно-транспортних накладних датам, вказаним в замовленнях.

Під час судового розгляду справи представник позивача пояснював, що транспортне замовлення відбувалось в телефонному режимі між менеджерами суб'єктів господарювання; відповідні замовлення в письмовому вигляді оформлялися пізніше. Представник позивача зазначав, що у замовленнях на перевезення були допущені помилки у написанні дат, проте, вказані обставини не спростовують факт надання експедиторських послуг ПП «Черкасибудресурси» за Договором №03/01.

Представник позивача пояснював, що в товарно-транспортних накладних могли бути допущені описки з огляду на значну кількість перевезень у відповідний період, та «людський фактор».

Окремі недоліки товарно-транспортних накладних не спростовують факт надання транспортно-експедиційних послуг.

Суд також вважає безпідставними посилання відповідача на те, що у товарно-транспортних накладних не фігурує приватне підприємство «Черкасибудресурси».

Представник позивача пояснював, що Експедитором за Договором №03/01 було саме приватне підприємство «Транзит-К», а ПП «Черкасибудресурси» у вказаних операціях виступало посередником, відтак, у більшості товарно-транспортних накладних автоперевізником є саме позивач, а в деяких - залучені перевізники.

На підтвердження факту оплати послуг за Договором транспортного експедирування позивачем до суду було надано: рахунки-фактури, виписки банку.

Відповідно до пояснень представника позивача, наданих в судовому засіданні, у банківських виписках помилково вказано призначення платежу «згідно договору 01/11 від 01.11.2013» замість «договору №03/01 від 02.01.2013». Факт допущення такої помилки позивач також підтверджує листом ПП «Транзит-К» від 01.11.2014 №01/11.

Відповідно до акту ДПІ у м. Черкасах від 19.11.2014 №472/23-01-22-04/35158627 «Про результати проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПП «Черкасибудресурси» (код ЄДРПОУ 35158627) з питань дотримання вимог податкового законодавства при проведенні взаємовідносин з постачальниками та покупцями за період з 01.07.2014 по 30.09.2014», приватне підприємство «Черкасибудресурси» зареєстровано як суб'єкт господарювання 07.06.2007 виконавчим комітетом Черкаської міської ради, код ЄДРПОУ 35158627, взято на податковий облік 08.06.2007 за №1614, свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість №100099878 від 20.02.2008.

Враховуючи те, що судом встановлено та підтверджено матеріалами справи рух активів у процесі здійснення господарських операцій, наявність у позивача та його контрагента податкової правосуб'єктності учасників господарської операції, встановлено зв'язок між укладеними договорами та господарською діяльністю платника податку, витрати підтверджені первинними документами, суд вважає встановленим факт здійснення господарської операції, а відтак доходить висновку про відсутність підстав у контролюючого органу для винесення податкового повідомлення-рішення від 15.12.2014 №0005092301.

Щодо посилань відповідача на висновки акту про результати проведення перевірки контрагента позивача, суд зазначає наступне.

Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку відповідно до п. 36.5 статті 36 Податкового кодексу України несе платник податків. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватись на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів.

Надання ж податковому органу всіх належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про оподаткування, з метою одержання податкової вигоди (бюджетного відшкодування) є підставою для її одержання, якщо контролюючий орган не доведе і не встановить, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких встановлена судом.

Державною податковою інспекцією у м. Черкасах жодних доказів в підтвердження необґрунтованості заявлених платником податків вимог про надання податкової вигоди, в тому числі щодо безтоварності операцій чи одержання доходу за рахунок податкової вигоди, зокрема, відшкодування податку на додану вартість з бюджету, за відсутності наміру здійснювати реальну підприємницьку діяльність, ні під час складання акту перевірки, покладеного в основу оскаржуваних в судовому порядку податкових повідомлень-рішень, ні під час розгляду справи по суті не надано.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини від 22.01.2009 у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03), у разі якщо національні органи за відсутності будь-яких вказівок на безпосередню участь фізичної або юридичної особи у зловживанні, пов'язаним зі сплатою податку на додану вартість, який нараховується у ланцюгу поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке порушення, все ж таки застосовують негативні наслідки до отримувача оподатковуваної податком на додану вартість поставки, який повністю виконав свої зобов'язання, за дії або бездіяльність постачальника, який перебував поза межами контролю отримувача і у відношенні якого у нього не було засобів перевірки та забезпечення його виконання, то такі владні органи порушують справедливий баланс, який має підтримуватися між вимогами суспільних інтересів та вимогами захисту права власності.

Відповідачем не надані докази, які б підтверджували узгодженість дій позивача та його контрагента щодо незаконного отримання позивачем податкових вигод або обізнаності позивача з такими діями, тому вказана обставина є недоведеною. Натомість позивачем доведено факт отримання послуг, їх оплату.

Кодексом адміністративного судочинства України (частина третя статті 2) передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Встановленими у судовому засіданні обставинами підтверджується, що податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області від 15.12.2014 №0005092301 є незаконним та необґрунтованим, у зв'язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області від 15.12.2014 №0005092301 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 20683,00 грн., в тому числі за основним платежем 16546,00 грн., за штрафними санкціями 4137,00 грн.

Стягнути з Державного бюджету на користь приватного підприємства "Транзит-К" 182 (сто вісімдесят дві) грн. 70 коп. судового збору.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня проголошення постанови. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя В.І. Орленко

Повний текст постанови виготовлений 16.06.2015.