Постанова

від 17.06.2015 по справі 824/915/15-а

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2015 р. м. Чернівці Справа № 824/915/15-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Левицького В.К.;

за участю секретаря судового засідання Жураковської Ю.М.;

представників сторін:

позивача - Гульчака А.В.,

відповідача - Ткач Д.Б.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом управління Пенсійного фонду України в Кельменецькому районі Чернівецької області

до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Вілія"

про стягнення заборгованості.

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України в Кельменецькому районі Чернівецької області (далі - позивач) звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просило стягнути з сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Вілія" (далі - відповідач) заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за квітень 2015 р. у сумі 5004,88 грн.

Позов мотивовано тим, що за відповідачем рахується заборгованість по платежах до Пенсійного фонду України, а саме по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій призначених відповідно до п. "б"- "з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" за квітень 2015 р. на загальну суму 5004,88 грн. Оскільки, заборгованість в добровільному порядку відповідачем не сплачена, позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення вказаної заборгованості в судовому порядку.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав повністю та, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві, просив суд задовольнити позовні вимоги.

Відповідач подав до суду письмові заперечення проти позову, відповідно до яких, вважає позовні вимоги необґрунтованими та просить суд у задоволенні позову відмовити повністю, зазначаючи, що сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Вілія" не повинно компенсувати витрати Пенсійного фонду на виплату ОСОБА_3 у зв'язку з досягненням нею загального пенсійного віку, як це передбачено чинним законодавством у момент виходу громадянки на пенсію. Також вказував, що пільгові пенсії ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_3 не призначалися за Списком №1 та №2.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, просив у його задоволенні відмовити та надав пояснення аналогічні викладеним у запереченнях проти позову.

Заслухавши пояснення сторін, розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини в справі, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що адміністративний позов необхідно задовольнити повністю з наступних підстав.

Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Вілія" (60153, Чернівецька область, Кельменецький район, с. Лукачани, вул. Головна, будинок 1, код ЄДРПОУ 21417891) зареєстроване як юридична особа 29.12.2000 р. та взяте на облік в органах Пенсійного фонду (а.с. 9 - 11, 12).

Відповідно до довідок виданих сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Вілія" останній підтвердив стаж роботи громадянам:

- ОСОБА_4 з грудня 1976 р. по 11.02.1999 р., з 11.02.1999 р. по 09.12.2004 р., з 01.04.2005 р. по 06.12.2005 р., з 28.04.2006 р. по 27.11.2006 р., з 27.03.2007 р. по 01.12.2008 р., з 13.04.2009 р. по 30.11.2009 р., з 30.04.2010 р. по 04.02.2011 р. трактористом - машиністом;

- ОСОБА_5 з 01.01.1977 р. по 11.02.1999 р., з 11.02.1999 р. по 09.08.2000 р. трактористом - машиністом;

- ОСОБА_6 з січня 1997 р. по 10.02.1999 р., з 11.02.1999 р. по 31.03.2000 р. доярка - свинарка;

- ОСОБА_7 з січня 1983 р. по березень 1989 р., з березня 1992 р. по лютий 1999 р., 11.02.1999 р. по 15.12.2013 р., з 27.04.2004 р. по 11.11.2004 р., з 01.04.2005 р. по 06.12.2005 р., з 30.05.2006 р. по 30.11.2006 р., з 04.05.2007 р. по 20.12.2007 р., з 11.04.2008 р. по 11.11.2008 р., з 13.05.2009 р. по 30.1.2009 р., з 02.04.2010 р. по 26.11.2010 р., з 05.04.2011 р. по 07.11.2011 р., з 27.04.2012 р. по 06.12.2012 р., з 23.04.2013 р. по 02.12.2013 р. трактористом - машиністом;

- ОСОБА_3 з 18.05.2005 р. на посаді робітника, на низько кваліфікованих роботах у с/г. Згідно довідки виконкому Новоселицької сільської ради Кельменецького району, ОСОБА_3 народила і виховую п'ятеро дітей (а.с. 46).

Вказані періоди переліченим особам зараховані позивачем до стажу роботи, які дають право на пільгове пенсійне забезпечення відповідно до пунктів «в», «д», «ж» ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (а.с. 17, 25, 29, 33, 45).

Вказана обставина також підтверджується копіями трудових книжок (а.с.18-23, 26-27, 30-31, 34-43, 47-48).

Як видно із матеріалів справи, управлінням Пенсійного фонду України призначено ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_3, які працювали у відповідача, пенсії на пільгових умовах згідно пунків "б" - "з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", що підтверджується протоколами №514 від 04.03.2011 р., №170 від 30.03.2012 р., №2144 від 06.07.2012 р., №542 від 08.08.2014 р., №138838 від 30.09.2005 р. (а.с. 16, 24, 28, 32, 44).

Крім того, позивачем надано до суду докази, які підтверджують фактичну виплату в квітні 2015 р. пенсій на пільгових умовах пенсіонерам, а саме довідки про зарахування сум пенсій на поточні рахунки пенсіонерів: ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_3 (а.с. 117-123).

Відповідно до ст. 67 Конституції роботодавець зобов'язаний своєчасно та в повному розмірі сплачувати належні йому страхові внески.

Згідно ст. 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.1997 р. № 400/97-ВР (далі - Закон № 400/97-ВР) відповідач взятий на облік в органах Пенсійного фонду України та є платником збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1 Закону № 400/97-ВР платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є: суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Згідно п. 2 розділу XV Перехідних положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особами, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливим і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсій за віком на пільгових умовах або за вислугу років.

Відповідно до п. 6.4, 6.5 та 6.8 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правлінням Пенсійного фонду України № 21-1 від 19.12.2003 р., зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 р. за № 64/8663 (далі - Інструкція № 21-1), розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів органів Пенсійного фонду України щорічно в повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до п. 2 розділу XV Перехідних положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", які надсилаються підприємствам до 20 січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених пенсій. Розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються до 1 січня поточного року та протягом 10 днів з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії. Підприємства щомісяця до 25 числа вносять до Пенсійного фонду України зазначених в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

У відповідності до п. 6.9 вищевказаної Інструкції у разі призначення пенсій на пільгових умовах особам, які мають необхідний стаж роботи не за місцем призначення цієї пенсії, орган Пенсійного фонду за місцем призначення пенсії надсилає повідомлення згідно з додатками, зазначеними у пункті 6.4 Інструкції для зазначених підприємств у двох примірниках через орган Пенсійного фонду за місцезнаходженням цього підприємства. Відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у таких випадках здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцем його реєстрації.

Як слідує із матеріалів справи, управлінням Пенсійного фонду України в Кельменецькому районі Чернівецької області на адресу відповідача надіслано розрахунок №1909/03 від 07.04.2015 р. фактичних витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій призначених відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до п.п. "б" - "з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з квітня 2015 р. на загальну суму 5004,88 грн. (а.с. 13).

Як вбачається із матеріалів справи, розрахунок отриманий відповідачем 09.04.2015 р., що підтверджується відповідною відміткою про вручення рекомендованого поштового відправлення (а.с. 13 на звороті).

Відповідачем зазначена в розрахунках сума фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за квітень 2015 р. не сплачена, у зв'язку із чим утворилась заборгованість в сумі 5004,88 грн., що підтверджується карткою особового рахунку (а.с. 57).

Статтею 17 Закону № 400/97-ВР встановлено обов'язок страхувальника виконувати вимоги, передбачені цим Законом, а також нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону. Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 64 цього Закону управління Пенсійного фонду має право стягувати з платників страхових внесків несплачені суми.

З матеріалів справи видно, що відповідач не виконав свої зобов'язання в частині відшкодуванню витрат Пенсійному фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до п унктів "б" - "з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", тому суд приходить до висновку про можливість задоволення позову в повному обсязі та стягнення з відповідача заборгованості в сумі 5004,88 грн.

Суд не бере до уваги доводи відповідача стосовно відсутності у нього обовязку відшкодовувати фактичні витрати на виплату та доставку пільгової пенсії громадянам ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_3, з огляду на наступне.

Відповідно до абз. 4 п.п. 1 п. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Порядок відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, визначено розділом 6 Інструкції.

Відповідно до пункту 6.1 розділу 6 Інструкції відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Виходячи з положень пункту 2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" виплата пенсій особам, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та особам, пенсії яким призначені відповідно до пунктів "в"-"е" та "ж" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів Пенсійного фонду, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.

Разом з тим, з 01.01.2006 р. набрав чинності Закон України "Про збір на обов'язкове пенсійне державне страхування", згідно якого для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону "Про пенсійне забезпечення".

Відповідно до пункту 16 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечать зазначеному Закону.

1 січня 2015 р. набрав чинності Закон України від 28.12.2014 № 7І-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи", яким внесено зміни до Податкового кодексу України, а саме з переліку загальнодержавних податків і зборів виключено фіксований сільськогосподарський податок.

З аналізу наведених норм випливає, що для платників збору визначених пунктами 1 та 2 ст. 1 Закону № 400/97-ВР виключень щодо відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, чинним законодавством на даний час не передбачено.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Вілія" зобов'язане відшкодовувати Пенсійному фонду фактичні витрати на виплату і доставку пільгових пенсій за квітень 2015 р. призначених громадянам ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_3

Стосовно доводів відповідача щодо відсутності обов'язку в господарства покривати витрати на виплату та доставку пільгової пенсії призначеної громадянці ОСОБА_3, суд зазначає наступне.

Абзацом 4 п. 1 ст. 2 Закону № 400/97-ВР передбачено, що для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

01.10.2011 р. набув чинності Закон України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи", яким до ст. 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" внесено зміни.

Так, відповідно до ст. 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років.

До досягнення віку, встановленого абзацом першим цієї статті, право на пенсію за віком мають жінки 1961 року народження і старші після досягнення ними такого віку:

55 років - які народилися до 30 вересня 1956 року включно;

55 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1956 року по 31 березня 1957 року;

56 років - які народилися з 1 квітня 1957 року по 30 вересня 1957 року;

56 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1957 року по 31 березня 1958 року;

57 років - які народилися з 1 квітня 1958 року по 30 вересня 1958 року;

57 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1958 року по 31 березня 1959 року;

58 років - які народилися з 1 квітня 1959 року по 30 вересня 1959 року;

58 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1959 року по 31 березня 1960 року;

59 років - які народилися з 1 квітня 1960 року по 30 вересня 1960 року;

59 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1960 року по 31 березня 1961 року;

60 років - які народилися з 1 квітня 1961 року по 31 грудня 1961 року.

Судом встановлено, а також не заперечувалося сторонами в судовому засіданні, що ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2.

Враховуючи приписи ст. 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" ОСОБА_3 має право на пенсію за віком з досягненням нею пенсійного віку. На день прийняття вказаних змін ОСОБА_3 не досягла 55 років, і як вказував в судовому засіданні представник позивача, по ній не було перепризначено пенсію на пенсію за віком.

Пункт 16 "Прикінцевих положень" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачає, що до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону. Положення Закону України "Про пенсійне забезпечення" застосовуються в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах і за вислугу років.

Згідно з пунктом «ж» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах мають жінки, які працюють у сільськогосподарському виробництві та виховали п'ятеро і більше дітей, - незалежно від віку і трудового стажу, в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16.05.1992 р. № 244 «Про порядок призначення пенсій на пільгових умовах жінкам, які працюють в сільськогосподарському виробництві та виховали п'ятеро і більше дітей» право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки, які зайняті на постійній роботі у сільськогосподарському виробництві у колгоспах, державних господарствах, міжгосподарських підприємствах, кооперативах, орендних колективах, а також в селянських (фермерських) та інших господарствах незалежно від форм власності та господарювання.

Отже, відповідач, у відповідності до викладених вище положень чинного законодавства зобов'язаний відшкодовувати Пенсійному фонду фактичні витрати на виплату і доставку пільгових пенсій за квітень 2015 р. своїй колишній працівниці ОСОБА_3, пенсія за віком якій призначена відповідно до п. "ж" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Крім цього, суд не бере до уваги позицію відповідача щодо невірного визначення позивачем у позові підстав призначення пільгових пенсій, оскільки такі неточності позову не звільняють сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Вілія" від обов'язку відшкодовувати витрати на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "в", "д" та "ж" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Інші доводи відповідача не спростовують його обов'язку встановленого законодавством на відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій призначених відповідно до пунктів "б"-"з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Згідно п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач не надав доказів відсутності або погашення ним заборгованості.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі вищенаведеного та керуючись ст. ст. 35, 71, 86, 94, 158, 162, 163, 167 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Вілія" на користь управління Пенсійного фонду України в Кельменецькому районі Чернівецької області заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за квітень 2015 р. у сумі 5004,88 грн.

Порядок та строки набрання постановою законної сили та оскарження.

Відповідно до ч. 1 та 3 ст. 254 КАС України постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова, згідно ст. 186 КАС України, може бути оскаржена в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в десятиденний строк з дня її проголошення апеляційної скарги. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено та підписано судом 22 червня 2015 р.

Суддя В.К. Левицький